Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макси́м Іспові́дник, преподобний, теж відомий як Максим Богослов грец. Μάξιμος ο Ομολογητής (580 Константинополь — 13 серпня 662) — християнський подвижник, неоплатонік, чернець, богослов; викладач у Константинопольській вищій школі. Опонент єресі монофелітів, коментатор «Ареопагітик», вбачав завдання людини у відновленні цілісності своєї природи і космосу. Критикуючи оригенізм, Максим Ісповідник стверджує співіснування душі й тіла, проте сам він не уник платонівських ухилів (ідея «логосів»).
| Максим Ісповідник | |
|---|---|
 | |
| преподобний | |
| Народився | 580 р. Константинополь, Східна Римська Імперія Константинополь |
| Помер | 13 серпня 662 р. Колхіда, (Грузія) Лазіка |
| Шанується | в католицькій та православній церкві |
| У лику | преподобного |
| День пам'яті | 21 січня та 13 серпня за новоюліанським календарем |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Біографія
Ранній період
Відомості про ранні роки життя Максима досить обмежені. Прийнято вважати, що він народився і виріс в Константинополі в аристократичній християнській родині.. В юності вивчав філософію, риторику, граматику, праці древніх авторів, досконало оволодів богословською діалектикою. Набуті знання та здібності відкрили перед ним перспективи на державній службі, і він обійняв посаду першого секретаря імператора Іраклія.
Тверді погляди Максима виявились, коли уряд, опинившись перед загрозою арабо-іранського вторгнення, почав шукати підтримки єгипетських і сирійських християн-єретиків та прийняв компромісне з ними вчення монофелітизму. Очевидно, саме це стало головною причиною, через яку Максим через 3 роки служби покинув придворне життя та постригся у ченці монастиря Філіппіка у Хризополі — місті на протилежному від Константинополя березі Босфору (нині стамбульський район Ускюдар). Смиренний та благочестивий характер припали до душі братії монастиря, яка згодом обрала його своїм ігуменом.
Разом із учнем Анастасієм Максим перебрався до монастиря святого Георгія в Кізікосі. Там почав писати свої перші богословські книги.
Коли іранська армія зайняла територію Анатолії, Максим був змушений переїжджати на Крит, згодом на Кіпр. А тоді у 632 році переселився до Карфагену. Тут під опікою святого Софронія (майбутнього Єрусалимського патріарха) вивчає христологічні твори Григорія Богослова та . Поступово він сам стає відомим богословом та автором духовних творів. Його авторитет серед духовенства і віруючих зростає настільки, що він стає неофіційним політичним та духовним лідером Північної Африки. На прохання Софронія у 633 році їздить з проповідями до Олександрії.
Боротьба з єрессю монофелітизму
В час перебування Максима у Карфагені, суперечки довкола монофелітської єресі та розуміння взаємодії між божественною та людською природою в особі Христа розгорнулись з новою силою. Вчення монофелітизму було компромісом між традиційною дуофізитською християнською доктриною про дві природи в особі Христа із монофізитською єрессю про лише одну божественну природу. Монофеліти дотримувався визначення про дві природи, але стверджували наявність в особі Христа лише однієї волі — божественної. (грец. μόνος — одна, θέλημα — воля).
Позицію монофелітизму зайняли константинопольський патріарх Сергій I та друг Максима і його наступник на місці настоятеля монастиря у Хризополі — Пірр, який після смерті Сергія був обраний патріархом. Однак, в силу політичних обставин, Пірр був зміщений із патріаршества та відправився у вигнання до Північної Африки, де провів публічні диспути з Максимом Ісповідником, в результаті яких зрозумів свої помилки, відмовився від монофілетизму та разом із Максимом у 645 р. відплив до Риму (згодом із зміною ситуації у столиці імперії повернувся до Константинополя та попередніх поглядів). Перебуваючи у Римі, Максим взяв участь у скликаному папою Мартином I в 649 р. соборі, на якому 105 єпископів засудили вчення монофелізму і піддали анафемі його захисників.
Мучеництво та заслання
Через чотири роки, тут же у Римі, папа Мартин та Максим були арештовані як зрадники за наказом імператора — монофеліта Констанса II та піддані тортурам. Папа незадовго після цього помер, а Максим був доставлений в Константинополь де 658 року постав перед судом оскаржуваний у єресі. На допитах він говорив: «Я думаю не про об'єднання чи роз'єднання римлян і греків, а про те, щоб не відступати від правдивої віри». Засланий у Фракію, він продовжував антимонофелітську діяльність. У 662 році та був знову повернений в Константинополь де повторно підданий суду як єретик. Під час тортур йому відрізали язик — щоб він не міг надалі проповідувати і відсікли праву руку — щоб він не міг надалі писати. Після цього, преподобного зіслали до Колхіди (нині Західна Грузія), де його кинули у темницю фортеці Шемарум в якій він і помер 13 серпня 663 року за юліанським календарем. Існує давня традиція пов'язувати місце смерті преподобного із фортецею Муріс-Ціхе у містечку Цаґері, де досі існує присв'ячений йому монастир.
Визнання
Разом з папою Мартином I, Максима була виправдано на Третьому Константинопольському соборі (, 680-681), який проголосив, що у Христі була і людська і божественна воля. Цим самим монофелітство було остаточно визнано єрессю, а Максим посмертно визнаний невинним за всіма пунктами звинувачення проти нього. Шанування його святості почалось майже відразу після смерті, а виправдання його богословських позицій зробили Максима надзвичайно популярним у першого ж наступного покоління. Перекази говорять про численні чудеса і зцілення, які відбувались на його могилі.
Богословська спадщина
Преподобний Максим Ісповідник залишив велике богослівське насліддя: тлумачення важких місць Священого Писання, пояснення молитов, коментарі до творів інших отців Церкви, пояснення богослуження, диспути, трактати і листи. Він був одним з видатних християнських містиків, які продовжували традицію . Основні ідеї його вчення пов'язані з таємницею Боговтілення, яке відбулося заради обоження людської природи. Бог втілився не тільки тому, що людина згрішила, але тому, що обоження Адама входило в предвічний задум Божественного Домобудівництва. Ці основоположні погляди не дозволили Максиму Ісповіднику миритися з христологією монофелітства, котре відступало від вчення про Боголюдськість.
До чільних праць Максима Ісповідника належать його «Питання та відповіді» (626), «Запитання до Талласія» (близько 630), «Запитання до Феопемпта Схоластика», «Тлумачення на 59-й псалом» і «Тлумачення на Молитву Господню». Ці тлумачення відчутно обумовлені традицією олександрійської школи, з її алегоричним та символічним характером, де слова Писання служили відправною точкою для піднесеного богослов'я.
Говорив що неуцтво є коренем всіх зол.
Максим Ісповідник про тріаду категорій «сутність, сила, діяльність»
Чільне місце в його спадщині займає розкриття категорій «сутності, сили та діяльності». Максим Ісповідник пише: «Сутність і природа тотожні, оскільки обидва позначають загальне та універсальне». Поняття «dynamis» в межах даної тріади означає, скоріше, не потенційний стан, а здатність і силу щось здійснювати. є із сутності і в сутності» — зазначає Максим Ісповідник. Поняття «energeia» означає власну актуалізацію сутнісної сили, адже «сама здатність має діяльність». Але це не автоматичний перехід здатності в діяльність, адже діє, власне, носій сутності, якому належить ця сутність. Максим Ісповідник підкреслює, що «енергія не є наслідком однієї здатності без імпульсу (rope) свого власника». До Максима Ісповідника тріада категорій «сутність, сила, діяльність» зустрічається у Ямвліха, Прокла, Діонісія Ареопагіта. В коментарі до Діонісія тріада ускладнюється до тетрактіди: «сутність, , властивість, діяльність». Додається поняття «hexis», філософське значення якого — властивість, стан, навичка та якість. Властивість — це конкретизація здатності, і вони відрізняються між собою подібно до того, як здатність вогню горіти, а властивість вогню — нагрівати чи опікати. Енергія — це здійснення здатності, а значить, здійснення і властивостей.
З іншого боку, ця тріада може спрощуватись до категоріальної пари «сутність — енергія». Енергія є онтологічним «виявом сутності». Максим Ісповідник пише: «Істинним виявом сутності є природно належна їй здатність. Не було б відступом від істини назвати її (цю здатність) природною дією (physike energeia)…». Таким чином, виявленням сутності є і її здатність і її енергія як реалізація здатності. Тому можна спрощувати тріаду, коли йдеться про енергію як вияв сутності. Щодо Бога, то таке зведення тріади до категоріальної пари «сутність — енергія» просто необхідне, тому що в Богові не має окремо здатностей, які були б потенціями. В Богові всі здатності — енергійні, актуальні.
Іноді Максим Ісповідник додає до тетрактиди п'ятий елемент, підкреслюючи, що енергія знаходить свій вияв у конкретних справах (erga).
Щодо іпостасі, Максим Ісповідник дає стисле формулювання: «Іпостась є сутність з відмінними властивостями»
Теорія Божествених ідей
Максим Ісповідник будує теорію божественних ідей, розділяючи логоси (ідеї-енергії) відповідно до тих видів буття, які пізнавані нами. Первинним видом логосів є «надрозумові логоси, які належать самому Божеству». Ці логоси «безмежно віддалені від будь-якого тварного єства», тобто абсолютно трансцендентні. Вони непізнаванні для людини, «оскільки природа сущих не має якоїсь можливості володіти сприймаючим зв'язком з ними». Максим Ісповідник називає їх «неосягненними думками, властивими Божеству». Ми через неосяжність цих логосів не можемо знати всю їх безконечну множину. Однак ми знаємо, що серед логосів існують логоси сутностей сущих, тотожні з логосами існування. У складі цих логосів сущих необхідно виділяти окремо логоси ноуменальних сущих і логоси чуттєвих сущих, які є основоположеннями та законами цих видів буття. Логоси сущих мають ряд найважливіших функцій: 1) вони творять і визначають сутності сущих; 2) приєднують до сутностей існування; 3) визначають прихід сущих у буття (генезис сущих); 4) спричиняють все знання і всю доброчесність.
Преподобний Максим Ісповідник говорив, що рай на землі можливий тоді, коли рай буде в кожній людині.
Свята на честь Святого Максима Ісповідника
Пам'ять прп. Максима відзначається 21 січня (за новоюліанським календарем) / 3 лютого (за юліанським календарем) та перенесення мощей 13 серпня (за новоюліанським календарем) / 26 серпня (за юліанським календарем).
Цитати
Неможна допомагати єретикам в утвердженні їх безумних вірувань, тут треба бути різким і непримиримим. Бо я не називаю любов'ю, але людиноненавистництвом і відпадіння від Божественної любові те, коли хто-небудь утверджує єретиків в їх заблудженнях на їх неминучу погибель.
Страх Божий є двоякий: один постає через погрозу карою, породжуючи поміркованість, терпеливість, уповання на Господа, безпристрасність, а з неї — любов. Інший страх — пов'язаний із самою любов'ю, привносить в душу благоговіння, аби вона від дерзновення любові не стала нехтувати Бога. Страх є чистий і нечистий.
Страх, що його спричинили прогрішення та очікування мук, — нечистий, бо породжений усвідомленням свого переступу і він минущий, адже відходить разом із відпущенням гріха через покаяння.
А страх, який і без цього боязкого хвилювання, спричиненого гріхами, завжди присутній в душі, є чистий і не відійде ніколи. Він якось співвластивий Богові, немов данина, принесена від імені сотворіння, виявляючи притаманне всім благоговіння перед Його величчю, яка вища від будь-якого царства і сили.
Примітки
- . vk.com. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 2 березня 2016.
- «Maximos, St., Confessor» in the Oxford Dictionary of the Christian Church, ed. F.L. Cross (London: Oxford Press, 1958) ()
- M. Gildas (1913). «St. Maximus of Constantinople». Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company. «This great man was of a noble family of Constantinople.»
- Gerald Berthold, «Maximus Confessor» in Encyclopedia of Early Christianity, (New York: Garland, 1997) ()
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максим Сповідник |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Максим Сповідник |
- Чорноморець Ю. Основні категорії патристичної метафізики. Мультиверсум. Філософський альманах. — К.: Центр духовної культури. — 2004. — № 42. — 15 др. арк.
- Чорноморець Ю. Максим Ісповідник як філософ [ 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Selected works [ 1 травня 2007 у Wayback Machine.] of Saint Maximus Confessor (Вибрані праці)[1] [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Подвижницьке слово в питаннях і відповідях»
- Maximus Confessor [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] in the Catholic Encyclopedia
- in the Catholic Forum
- Maximus Confessor [ 29 листопада 2007 у Wayback Machine.] in the Orthodox Church in America
- «Грузія завжди берегла пам'ять про преподобного Максима Ісповідника» Бесіда з архієпископом Цагерським і Лентехським Стефаном (Калаіджишвілі)[2] [ 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Максим Ісповідник [3] [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
 | Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Ispovi dnik prepodobnij tezh vidomij yak Maksim Bogoslov grec Ma3imos o Omologhths 580 Konstantinopol 13 serpnya 662 hristiyanskij podvizhnik neoplatonik chernec bogoslov vikladach u Konstantinopolskij vishij shkoli Oponent yeresi monofelitiv komentator Areopagitik vbachav zavdannya lyudini u vidnovlenni cilisnosti svoyeyi prirodi i kosmosu Kritikuyuchi origenizm Maksim Ispovidnik stverdzhuye spivisnuvannya dushi j tila prote sam vin ne unik platonivskih uhiliv ideya logosiv Maksim IspovidnikprepodobnijNarodivsya580 r Konstantinopol Shidna Rimska Imperiya KonstantinopolPomer13 serpnya 662 r Kolhida Gruziya LazikaShanuyetsyav katolickij ta pravoslavnij cerkviU likuprepodobnogoDen pam yati21 sichnya ta 13 serpnya za novoyulianskim kalendaremMediafajli na VikishovishiBiografiyaRannij period Vidomosti pro ranni roki zhittya Maksima dosit obmezheni Prijnyato vvazhati sho vin narodivsya i viris v Konstantinopoli v aristokratichnij hristiyanskij rodini V yunosti vivchav filosofiyu ritoriku gramatiku praci drevnih avtoriv doskonalo ovolodiv bogoslovskoyu dialektikoyu Nabuti znannya ta zdibnosti vidkrili pered nim perspektivi na derzhavnij sluzhbi i vin obijnyav posadu pershogo sekretarya imperatora Irakliya Tverdi poglyadi Maksima viyavilis koli uryad opinivshis pered zagrozoyu arabo iranskogo vtorgnennya pochav shukati pidtrimki yegipetskih i sirijskih hristiyan yeretikiv ta prijnyav kompromisne z nimi vchennya monofelitizmu Ochevidno same ce stalo golovnoyu prichinoyu cherez yaku Maksim cherez 3 roki sluzhbi pokinuv pridvorne zhittya ta postrigsya u chenci monastirya Filippika u Hrizopoli misti na protilezhnomu vid Konstantinopolya berezi Bosforu nini stambulskij rajon Uskyudar Smirennij ta blagochestivij harakter pripali do dushi bratiyi monastirya yaka zgodom obrala jogo svoyim igumenom Razom iz uchnem Anastasiyem Maksim perebravsya do monastirya svyatogo Georgiya v Kizikosi Tam pochav pisati svoyi pershi bogoslovski knigi Koli iranska armiya zajnyala teritoriyu Anatoliyi Maksim buv zmushenij pereyizhdzhati na Krit zgodom na Kipr A todi u 632 roci pereselivsya do Karfagenu Tut pid opikoyu svyatogo Sofroniya majbutnogo Yerusalimskogo patriarha vivchaye hristologichni tvori Grigoriya Bogoslova ta Postupovo vin sam staye vidomim bogoslovom ta avtorom duhovnih tvoriv Jogo avtoritet sered duhovenstva i viruyuchih zrostaye nastilki sho vin staye neoficijnim politichnim ta duhovnim liderom Pivnichnoyi Afriki Na prohannya Sofroniya u 633 roci yizdit z propovidyami do Oleksandriyi Borotba z yeressyu monofelitizmu V chas perebuvannya Maksima u Karfageni superechki dovkola monofelitskoyi yeresi ta rozuminnya vzayemodiyi mizh bozhestvennoyu ta lyudskoyu prirodoyu v osobi Hrista rozgornulis z novoyu siloyu Vchennya monofelitizmu bulo kompromisom mizh tradicijnoyu duofizitskoyu hristiyanskoyu doktrinoyu pro dvi prirodi v osobi Hrista iz monofizitskoyu yeressyu pro lishe odnu bozhestvennu prirodu Monofeliti dotrimuvavsya viznachennya pro dvi prirodi ale stverdzhuvali nayavnist v osobi Hrista lishe odniyeyi voli bozhestvennoyi grec monos odna 8elhma volya Miniatyura XIV st iz zobrazhennyam tortur nad prp Maksimom Poziciyu monofelitizmu zajnyali konstantinopolskij patriarh Sergij I ta drug Maksima i jogo nastupnik na misci nastoyatelya monastirya u Hrizopoli Pirr yakij pislya smerti Sergiya buv obranij patriarhom Odnak v silu politichnih obstavin Pirr buv zmishenij iz patriarshestva ta vidpravivsya u vignannya do Pivnichnoyi Afriki de proviv publichni disputi z Maksimom Ispovidnikom v rezultati yakih zrozumiv svoyi pomilki vidmovivsya vid monofiletizmu ta razom iz Maksimom u 645 r vidpliv do Rimu zgodom iz zminoyu situaciyi u stolici imperiyi povernuvsya do Konstantinopolya ta poperednih poglyadiv Perebuvayuchi u Rimi Maksim vzyav uchast u sklikanomu papoyu Martinom I v 649 r sobori na yakomu 105 yepiskopiv zasudili vchennya monofelizmu i piddali anafemi jogo zahisnikiv Muchenictvo ta zaslannya Cherez chotiri roki tut zhe u Rimi papa Martin ta Maksim buli areshtovani yak zradniki za nakazom imperatora monofelita Konstansa II ta piddani torturam Papa nezadovgo pislya cogo pomer a Maksim buv dostavlenij v Konstantinopol de 658 roku postav pered sudom oskarzhuvanij u yeresi Na dopitah vin govoriv Ya dumayu ne pro ob yednannya chi roz yednannya rimlyan i grekiv a pro te shob ne vidstupati vid pravdivoyi viri Zaslanij u Frakiyu vin prodovzhuvav antimonofelitsku diyalnist U 662 roci ta buv znovu povernenij v Konstantinopol de povtorno piddanij sudu yak yeretik Pid chas tortur jomu vidrizali yazik shob vin ne mig nadali propoviduvati i vidsikli pravu ruku shob vin ne mig nadali pisati Pislya cogo prepodobnogo zislali do Kolhidi nini Zahidna Gruziya de jogo kinuli u temnicyu forteci Shemarum v yakij vin i pomer 13 serpnya 663 roku za yulianskim kalendarem Isnuye davnya tradiciya pov yazuvati misce smerti prepodobnogo iz forteceyu Muris Cihe u mistechku Cageri de dosi isnuye prisv yachenij jomu monastir Viznannya Razom z papoyu Martinom I Maksima bula vipravdano na Tretomu Konstantinopolskomu sobori 680 681 yakij progolosiv sho u Hristi bula i lyudska i bozhestvenna volya Cim samim monofelitstvo bulo ostatochno viznano yeressyu a Maksim posmertno viznanij nevinnim za vsima punktami zvinuvachennya proti nogo Shanuvannya jogo svyatosti pochalos majzhe vidrazu pislya smerti a vipravdannya jogo bogoslovskih pozicij zrobili Maksima nadzvichajno populyarnim u pershogo zh nastupnogo pokolinnya Perekazi govoryat pro chislenni chudesa i zcilennya yaki vidbuvalis na jogo mogili Bogoslovska spadshinaPrepodobnij Maksim Ispovidnik zalishiv velike bogoslivske nasliddya tlumachennya vazhkih misc Svyashenogo Pisannya poyasnennya molitov komentari do tvoriv inshih otciv Cerkvi poyasnennya bogosluzhennya disputi traktati i listi Vin buv odnim z vidatnih hristiyanskih mistikiv yaki prodovzhuvali tradiciyu Osnovni ideyi jogo vchennya pov yazani z tayemniceyu Bogovtilennya yake vidbulosya zaradi obozhennya lyudskoyi prirodi Bog vtilivsya ne tilki tomu sho lyudina zgrishila ale tomu sho obozhennya Adama vhodilo v predvichnij zadum Bozhestvennogo Domobudivnictva Ci osnovopolozhni poglyadi ne dozvolili Maksimu Ispovidniku miritisya z hristologiyeyu monofelitstva kotre vidstupalo vid vchennya pro Bogolyudskist Do chilnih prac Maksima Ispovidnika nalezhat jogo Pitannya ta vidpovidi 626 Zapitannya do Tallasiya blizko 630 Zapitannya do Feopempta Sholastika Tlumachennya na 59 j psalom i Tlumachennya na Molitvu Gospodnyu Ci tlumachennya vidchutno obumovleni tradiciyeyu oleksandrijskoyi shkoli z yiyi alegorichnim ta simvolichnim harakterom de slova Pisannya sluzhili vidpravnoyu tochkoyu dlya pidnesenogo bogoslov ya Govoriv sho neuctvo ye korenem vsih zol Maksim Ispovidnik pro triadu kategorij sutnist sila diyalnist Chilne misce v jogo spadshini zajmaye rozkrittya kategorij sutnosti sili ta diyalnosti Maksim Ispovidnik pishe Sutnist i priroda totozhni oskilki obidva poznachayut zagalne ta universalne Ponyattya dynamis v mezhah danoyi triadi oznachaye skorishe ne potencijnij stan a zdatnist i silu shos zdijsnyuvati ye iz sutnosti i v sutnosti zaznachaye Maksim Ispovidnik Ponyattya energeia oznachaye vlasnu aktualizaciyu sutnisnoyi sili adzhe sama zdatnist maye diyalnist Ale ce ne avtomatichnij perehid zdatnosti v diyalnist adzhe diye vlasne nosij sutnosti yakomu nalezhit cya sutnist Maksim Ispovidnik pidkreslyuye sho energiya ne ye naslidkom odniyeyi zdatnosti bez impulsu rope svogo vlasnika Do Maksima Ispovidnika triada kategorij sutnist sila diyalnist zustrichayetsya u Yamvliha Prokla Dionisiya Areopagita V komentari do Dionisiya triada uskladnyuyetsya do tetraktidi sutnist vlastivist diyalnist Dodayetsya ponyattya hexis filosofske znachennya yakogo vlastivist stan navichka ta yakist Vlastivist ce konkretizaciya zdatnosti i voni vidriznyayutsya mizh soboyu podibno do togo yak zdatnist vognyu goriti a vlastivist vognyu nagrivati chi opikati Energiya ce zdijsnennya zdatnosti a znachit zdijsnennya i vlastivostej Z inshogo boku cya triada mozhe sproshuvatis do kategorialnoyi pari sutnist energiya Energiya ye ontologichnim viyavom sutnosti Maksim Ispovidnik pishe Istinnim viyavom sutnosti ye prirodno nalezhna yij zdatnist Ne bulo b vidstupom vid istini nazvati yiyi cyu zdatnist prirodnoyu diyeyu physike energeia Takim chinom viyavlennyam sutnosti ye i yiyi zdatnist i yiyi energiya yak realizaciya zdatnosti Tomu mozhna sproshuvati triadu koli jdetsya pro energiyu yak viyav sutnosti Shodo Boga to take zvedennya triadi do kategorialnoyi pari sutnist energiya prosto neobhidne tomu sho v Bogovi ne maye okremo zdatnostej yaki buli b potenciyami V Bogovi vsi zdatnosti energijni aktualni Inodi Maksim Ispovidnik dodaye do tetraktidi p yatij element pidkreslyuyuchi sho energiya znahodit svij viyav u konkretnih spravah erga Shodo ipostasi Maksim Ispovidnik daye stisle formulyuvannya Ipostas ye sutnist z vidminnimi vlastivostyami Teoriya Bozhestvenih idej Maksim Ispovidnik buduye teoriyu bozhestvennih idej rozdilyayuchi logosi ideyi energiyi vidpovidno do tih vidiv buttya yaki piznavani nami Pervinnim vidom logosiv ye nadrozumovi logosi yaki nalezhat samomu Bozhestvu Ci logosi bezmezhno viddaleni vid bud yakogo tvarnogo yestva tobto absolyutno transcendentni Voni nepiznavanni dlya lyudini oskilki priroda sushih ne maye yakoyis mozhlivosti voloditi sprijmayuchim zv yazkom z nimi Maksim Ispovidnik nazivaye yih neosyagnennimi dumkami vlastivimi Bozhestvu Mi cherez neosyazhnist cih logosiv ne mozhemo znati vsyu yih bezkonechnu mnozhinu Odnak mi znayemo sho sered logosiv isnuyut logosi sutnostej sushih totozhni z logosami isnuvannya U skladi cih logosiv sushih neobhidno vidilyati okremo logosi noumenalnih sushih i logosi chuttyevih sushih yaki ye osnovopolozhennyami ta zakonami cih vidiv buttya Logosi sushih mayut ryad najvazhlivishih funkcij 1 voni tvoryat i viznachayut sutnosti sushih 2 priyednuyut do sutnostej isnuvannya 3 viznachayut prihid sushih u buttya genezis sushih 4 sprichinyayut vse znannya i vsyu dobrochesnist Prepodobnij Maksim Ispovidnik govoriv sho raj na zemli mozhlivij todi koli raj bude v kozhnij lyudini Svyata na chest Svyatogo Maksima IspovidnikaPam yat prp Maksima vidznachayetsya 21 sichnya za novoyulianskim kalendarem 3 lyutogo za yulianskim kalendarem ta perenesennya moshej 13 serpnya za novoyulianskim kalendarem 26 serpnya za yulianskim kalendarem CitatiNemozhna dopomagati yeretikam v utverdzhenni yih bezumnih viruvan tut treba buti rizkim i neprimirimim Bo ya ne nazivayu lyubov yu ale lyudinonenavistnictvom i vidpadinnya vid Bozhestvennoyi lyubovi te koli hto nebud utverdzhuye yeretikiv v yih zabludzhennyah na yih neminuchu pogibel Strah Bozhij ye dvoyakij odin postaye cherez pogrozu karoyu porodzhuyuchi pomirkovanist terpelivist upovannya na Gospoda bezpristrasnist a z neyi lyubov Inshij strah pov yazanij iz samoyu lyubov yu privnosit v dushu blagogovinnya abi vona vid derznovennya lyubovi ne stala nehtuvati Boga Strah ye chistij i nechistij Strah sho jogo sprichinili progrishennya ta ochikuvannya muk nechistij bo porodzhenij usvidomlennyam svogo perestupu i vin minushij adzhe vidhodit razom iz vidpushennyam griha cherez pokayannya A strah yakij i bez cogo boyazkogo hvilyuvannya sprichinenogo grihami zavzhdi prisutnij v dushi ye chistij i ne vidijde nikoli Vin yakos spivvlastivij Bogovi nemov danina prinesena vid imeni sotvorinnya viyavlyayuchi pritamanne vsim blagogovinnya pered Jogo velichchyu yaka visha vid bud yakogo carstva i sili Primitki vk com Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 2 bereznya 2016 Maximos St Confessor in the Oxford Dictionary of the Christian Church ed F L Cross London Oxford Press 1958 ISBN 0 19 211522 7 M Gildas 1913 St Maximus of Constantinople Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company This great man was of a noble family of Constantinople Gerald Berthold Maximus Confessor in Encyclopedia of Early Christianity New York Garland 1997 ISBN 0 8153 1663 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksim Spovidnik Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Maksim Spovidnik Chornomorec Yu Osnovni kategoriyi patristichnoyi metafiziki Multiversum Filosofskij almanah K Centr duhovnoyi kulturi 2004 42 15 dr ark Chornomorec Yu Maksim Ispovidnik yak filosof 20 chervnya 2012 u Wayback Machine Selected works 1 travnya 2007 u Wayback Machine of Saint Maximus Confessor Vibrani praci 1 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine Podvizhnicke slovo v pitannyah i vidpovidyah Maximus Confessor 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine in the Catholic Encyclopedia in the Catholic Forum Maximus Confessor 29 listopada 2007 u Wayback Machine in the Orthodox Church in America Gruziya zavzhdi beregla pam yat pro prepodobnogo Maksima Ispovidnika Besida z arhiyepiskopom Cagerskim i Lentehskim Stefanom Kalaidzhishvili 2 12 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Maksim Ispovidnik 3 8 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro teologa abo teologinyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi