Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Перу.
Загальна характеристика
На тер. Перу відкриті і розвідані родов. понад 40 видів к.к., найважливіші з них — нафта, газ, кам. вугілля, руди заліза, міді, свинцю і цинку, молібдену, золота і срібла, фосфорити (табл. 1).
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Перу станом на 1998—1999 рр.
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 4000 | 5000 | 94 (BaSO4) | 1,2 |
Вольфрам, тис. т | 34 | 38 | 0,8(WO3) | 1,3 |
Залізні руди, млн т | 1430 | 3120 | 54 (Fe) | 0,8 |
Золото, т | 390 | 920 | 0,3 — 2,4 г/т | 0,8 |
Марганцеві руди, млн т | 1 | 14 | 42 (Mn) |
|
Мідь, тис. т | 37440 | 45980 | 0,85 (Cu) | 5,6 |
Молібден, тис. т | 681 | 750 | 0,024 (Мо) | 7,7 |
Нафта, млн т | 110 |
|
| 0,1 |
Олово, тис. т | 470 | 700 | 5,85 |
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 198 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 2242 | 3112 | 1,1 (Pb) | 1,8 |
Срібло, т | 24500 | 40660 | 140 г/т | 4,5 |
Стибій, тис. т | 64 | 64 | 3 | 1,5 |
Вугілля, млн т | 135 | 914 |
|
|
Фосфорити, млн т | 75 | 600 | 20 (Р2О5) | 1,48 |
Цинк, тис. т | 5235 | 9155 | 1,4 (Zn) | 1,9 |
Уран, тис. т | 1,79 | 3,65 | 0,17 | 0,1 |
Окремі види корисних копалин
Вуглеводні. Станом на кінець ХХ ст. відкрито понад 80 нафт. (в тому числі 10 на шельфі) і 3 газових родов., розташованих у Верхньоамазонському бас., а також в басейнах Укаялі та Гуаякіль-Прогресо. Осн. запаси зосереджені у Верхньоамазонському нафтогаз. басейні (родов. Капауарі-Сур і Паваяку, Коррієнтес, Форесталь, Шиваяку). Продуктивні горизонти приурочені до пісковиків крейди на глиб. 3,5-4,2 км; в бас. Гуаякіль-Прогресо — в пісковиках еоцену-олігоцену на глиб. 1,0-2,5 км (родовища Ла-Бреа, Лобітос, Паріньяс та інші). Основні родовища шельфу — Пенья-Негра, Провіденсія. Нафти легкі (841 837 кг/м3), малосірчисті.
Вугілля. Осн. родов. кам'яного вугілля розташовані в нижньокрейдових міогеосинклінальних уламкових породах Зах. Кордильєри (бас. — Уайлас-Амбар). Найбільше родов. — Альто-Чикама, на якому виявлено 10 пластів антрациту потужністю понад 1,5 м (прогнозні ресурси 600 млн т), а також родов. Ріо-Санта (300 млн т) і Ойон (250 млн т). Зольність вугілля 5-15 %, вихід летких речовин 19 %, вміст сірки 0,5-2,0 %, теплота згоряння 23-32 МДж.
Залізо. У П. є бл. 70 залізорудних родов., г.ч. дрібних. Єдине велике родов. Маркона (доведені запаси 1480 млн т руди) розташоване в Береговій Кордильєрі. На родов. розвідано понад 30 пластових покладів гідротермально-метасоматичного генезису, що локалізуються в нижньопалеозойських вапняках. Руди поділяються на вторинні гематитові (до 65 % Fe) і первинні магнетит-піритові (58-60 % Fe; 0,8 % S; 0,03 % P; 6 % кремнезему). Перспективні скарнові родов. Сх. Кордильєри (Лівітака, Колькемарка і інш.).
Вольфрам. Родов. вольфрамових руд, представлені кварц-вольфрамітовими жилами, пов'язані з неогеновими гранітоїдами на півночі Центр. Кордильєри (Пасто-Буено, Мундо-Нуево, Тамборес і інш.). Вольфрам присутній також в рудах поліметалічного родов. Морокоча, Сан-Крістобаль і інш.
Золото. Прогнозні ресурси золота в країні — 2-5 тис.т, що становить 6-у позицію у світі (поряд з Австралією, Канадою, Ґаною, Індонезіїєю, Папуа Новою Ґвінеєю, Венесуелою і Чилі). Корінні родов. золота поширені в Сх. Кордильєрі і пов'язані із золотокварцовими жилами в палеозойських метаморфічних породах (родов. Патас і інш. на півночі, Ананеа, Сан-Антоніо-дель-Пото на півдні). На півд.-сході Кордильєри розвинені алювіальні розсипи (pp. Мадре-де-Дьос, Інамбарі і їх притоки) із вмістом золота 1-17 г/м3, в районі Ананеа відомі великі моренні розсипи (0,73 г/м3).
Розвідка відкритого ще на початку ХХ ст. золоторудного поля Янакоча, здійснена в 1990-х роках, виявила унікально значні запаси золота — 1150 т станом на середину 2001 р. Це другий після родовища Ліхір в Папуа-Новій Ґвінеї золоторудний об'єкт світового значення. Родов. знаходиться в межах Західної Кордильєри Північного Перу за 600 км на півночі від Ліми і за 23-30 км північніше провінційного центру Кахамарка. Руди золото-срібно-порфірові, епітермального типу. Локалізуються в міоценовому комплексі вулканічних порід андезит-дацитової формації, які утворюють вулкано-купольну споруду площею 19 х 7 км. Середній вміст золота в рудах — 1.03 г/т. Структура рудного поля Янакоча — це система блоків-пластин, що являють собою горст з обрамовуючими його ґрабенами; всі вони видовжені в півн.-східному напрямі і простежуються більш ніж на 10 км при ширині до 2 км. Західніше Кінуа недавно виявлений сліпий поклад Корімайо (Corimayo). Передбачають, що ресурси золота в ньому можуть виявитися порівняними із запасами рудного поля Янакоча. На початку XXI ст. канадська гірничорудна компанія Barrick Gold Corp. виявила і веде промислову оцінку крупного родовища золота Лагунас-Норте (Lagunas Norte), яке розташоване на площі геологорозвідувальних робіт Альто Чікама на півночі центрального округу Перу, за 175 км північніше золото-срібно-порфірового родов. П'єріна. На 2002 г ресурси золота родовища Лагунас-Норте за різними даними оцінені в 99.2-258 т, або руди 61 млн т. Вміст Au в руді 1,9-2.1 г/т. При цьому основна частка ресурсів припадає на окиснені руди — 107 млн т із вмістом Au 1.8 г/т або запасів золота 192.5 т. За 15 км від Лагунас-Норте локалізоване родов. Трес-Крукес (Tres Cruces), ресурси золота на якому оцінені в 50 т. Цей рудний об'єкт буде оцінюватися і розвідуватися протягом наступних 3-5 років [Skill. Mining Rev. — 2002. — 91, № 9. — Р. 8; World Gold. 2002. V.5, № 8].
Мідь. В П. є значні запаси мідних руд. За підтвердженими запасами міді країна займає 3-є місце на американському континенті (після Чилі і США, 1999). Понад 85 % запасів зосереджено в мідно-порфірових і бл. 14 % — в скарнових родовищах. Перші розташовані на Зах. Кордильєрі і пов'язані з верхньокрейдовими і палеогеновими інтрузивами (центр. частина Мідноносного поясу Південної Америки). Найбільші родов. Серро-Верде, Куахоне і Токепала. У центрі і на півночі країни розвідані родов. Торомоча (доведені запаси 2800 тис. т міді), Мічікільяй (4680 тис. т), Каньяріако (1600 тис. т), Ла-Гранха (1600 тис. т) і інш. Окиснені і сульфідні руди мідно-порфірових родов. поряд з міддю (0,55-1,29 % Cu) містять також молібден, срібло, золото, реній (доведені запаси 320 т) і інші к.к. Найбільші скарнові родов. — Кобріса (загальні запаси 15 млн т руди, 0,8-1,85 % Cu), Тінтая (56 млн т, 2,1 % Cu) і інш. розташовані на Сх. Кордильєрі і локалізуються в крейдових вапняках, асоціюючи з гранітоїдами палеогену.
Молібден. За підтвердженими запасами молібдену країна займає 3-є місце в Америці (після США і Чилі, 1999). Перу володіє 5,5 % загальних і 7,7 % підтверджених світових запасів молібдену. Всі запаси молібдену укладені в численних молібден-міднопорфірових родовищах (Куахоне, Токепала, Мічікільяй і інш.), руди яких містять 0,015-0,22 % Мо. Найбільшими, з підтвердженими запасами понад 100 тис.т, є: Куахоне (департамент Мокегуа), Антаміна (деп. Анкаш) і резервне Мічикільяй. Середнє за масштабами родовище Токепала в департаменті Такна має підтверджені запаси молібдену в 52 тис.т.
Олово. За підтвердженими запасами олова країна займає 2-е місце на Американському континенті (після Бразилії, 1999) і 3-є місце за загальними запасами (після Бразилії і Болівії, 1999). Практично всі підтверджені запаси олова зосереджені на олово-мідному родовищі Сан-Рафаель. Родов. олов'яних руд Сан-Рафаель і інші знаходяться у Сх. Кордильєрі, на півн. продовженні Оловорудного поясу Болівії. Вони пов'язані з гранітами олігоцену, що проникли в нижньопалеозойські піщано-алевролітові товщі. Олов'яні руди містять також мідь, свинець і срібло.
Срібло. За підтвердженими запасами срібла Перу займає 4-е місце на Американському континенті (після США, Канади, Мексики, 1999) і 5-е місце за загальними запасами (після США, Канади, Мексики і Болівії, 1999). Запаси срібла пов'язані з поліметалічними родов. (Хулькані, Морокоча, Сан-Крістобаль, Кастровіррейна і інш.). Серед родов. власне срібних руд виділяється Кайльома.
Станом на 2002 р. у Перу 39 % загальних запасів срібла знаходиться в колчеданно-поліметалічних родовищах Антаміну (підтверджені запаси срібла — 4810 т), Серро-де-Паско (3300 т), Мічікілай (2720 т), Колкіхірка (1670 т), Сан-Григоріо (1220 т), а 36 % — в родовищах срібних руд Пієріна (1740 т), Учакчакуа (990 т), Оркопампа (165 т) і інш. Поліметалічні родовища забезпечують до 61 %, а родовища срібних руд — до 29 % річного видобутку срібла в країні. Забезпеченість Перу загальними запасами металу становить 21 рік.
Поліметали. В П. виявлено понад 70 родов. руд свинцю і цинку, більшість яких зосереджена в центр. частині Зах. Кордильєри. Найбільш великі родов. — гідротермально-метасоматичні в мезозойських карбонатних породах і вулканітах, асоціюють з кайнозойськими інтрузіями (Морокоча, Касапалька, Атакоча, Каруакаян і інш.). Велика частина родов. жильні гідротермальні (Сан-Крістобаль, Сантандер і інш.), відомі також скарнові (Антаміна і інш.) і колчеданні родов. — (Серро-де-Паско, Тамбо-Гранде). Комплексні руди поліметалічних родов. Центр. П. (Серро-де-Паско, Морокоча і інш.) містять значну к-ть стибію, а також рідкісних металів і розсіяних елементів: кадмію, бісмуту, селену, ґерманію, телуру, індію, ґалію.
Фосфорити. Перу володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. За підтвердженими запасами фосфоритів Перу займає 3-є місце на Американському континенті (після США та Мексики, 1999). У П. розвідане унікальне родов. фосфоритів Байовар в пустелі Сечура. Фосфоритоносний горизонт потужністю до 40 м приурочений до уламкових відкладів міоцену. Потужність пластів 1,0-1,5 м.
Інші корисні копалини. У П. є незначні родов. руд марганцю і ртуті, рудопрояви нікелю, кобальту, урану. У різних районах країни виявлені родов. нерудних к.к. — бариту (Леоніла-Грасієла), боратів (Салінас, Чилікольпа), сірки (Тутупака, Убінас), діатоміту, каоліну, мармуру.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Peru Zagalna harakteristikaNa ter Peru vidkriti i rozvidani rodov ponad 40 vidiv k k najvazhlivishi z nih nafta gaz kam vugillya rudi zaliza midi svincyu i cinku molibdenu zolota i sribla fosforiti tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Peru stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 4000 5000 94 BaSO4 1 2 Volfram tis t 34 38 0 8 WO3 1 3 Zalizni rudi mln t 1430 3120 54 Fe 0 8 Zoloto t 390 920 0 3 2 4 g t 0 8 Margancevi rudi mln t 1 14 42 Mn Mid tis t 37440 45980 0 85 Cu 5 6 Molibden tis t 681 750 0 024 Mo 7 7 Nafta mln t 110 0 1 Olovo tis t 470 700 5 85 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 198 0 1 Svinec tis t 2242 3112 1 1 Pb 1 8 Sriblo t 24500 40660 140 g t 4 5 Stibij tis t 64 64 3 1 5 Vugillya mln t 135 914 Fosforiti mln t 75 600 20 R2O5 1 48 Cink tis t 5235 9155 1 4 Zn 1 9 Uran tis t 1 79 3 65 0 17 0 1Okremi vidi korisnih kopalinVuglevodni Stanom na kinec HH st vidkrito ponad 80 naft v tomu chisli 10 na shelfi i 3 gazovih rodov roztashovanih u Verhnoamazonskomu bas a takozh v basejnah Ukayali ta Guayakil Progreso Osn zapasi zoseredzheni u Verhnoamazonskomu naftogaz basejni rodov Kapauari Sur i Pavayaku Korriyentes Forestal Shivayaku Produktivni gorizonti priurocheni do piskovikiv krejdi na glib 3 5 4 2 km v bas Guayakil Progreso v piskovikah eocenu oligocenu na glib 1 0 2 5 km rodovisha La Brea Lobitos Parinyas ta inshi Osnovni rodovisha shelfu Penya Negra Providensiya Nafti legki 841 837 kg m3 malosirchisti Vugillya Osn rodov kam yanogo vugillya roztashovani v nizhnokrejdovih miogeosinklinalnih ulamkovih porodah Zah Kordilyeri bas Uajlas Ambar Najbilshe rodov Alto Chikama na yakomu viyavleno 10 plastiv antracitu potuzhnistyu ponad 1 5 m prognozni resursi 600 mln t a takozh rodov Rio Santa 300 mln t i Ojon 250 mln t Zolnist vugillya 5 15 vihid letkih rechovin 19 vmist sirki 0 5 2 0 teplota zgoryannya 23 32 MDzh Zalizo U P ye bl 70 zalizorudnih rodov g ch dribnih Yedine velike rodov Markona dovedeni zapasi 1480 mln t rudi roztashovane v Beregovij Kordilyeri Na rodov rozvidano ponad 30 plastovih pokladiv gidrotermalno metasomatichnogo genezisu sho lokalizuyutsya v nizhnopaleozojskih vapnyakah Rudi podilyayutsya na vtorinni gematitovi do 65 Fe i pervinni magnetit piritovi 58 60 Fe 0 8 S 0 03 P 6 kremnezemu Perspektivni skarnovi rodov Sh Kordilyeri Livitaka Kolkemarka i insh Volfram Rodov volframovih rud predstavleni kvarc volframitovimi zhilami pov yazani z neogenovimi granitoyidami na pivnochi Centr Kordilyeri Pasto Bueno Mundo Nuevo Tambores i insh Volfram prisutnij takozh v rudah polimetalichnogo rodov Morokocha San Kristobal i insh Zoloto Prognozni resursi zolota v krayini 2 5 tis t sho stanovit 6 u poziciyu u sviti poryad z Avstraliyeyu Kanadoyu Ganoyu Indoneziyiyeyu Papua Novoyu Gvineyeyu Venesueloyu i Chili Korinni rodov zolota poshireni v Sh Kordilyeri i pov yazani iz zolotokvarcovimi zhilami v paleozojskih metamorfichnih porodah rodov Patas i insh na pivnochi Ananea San Antonio del Poto na pivdni Na pivd shodi Kordilyeri rozvineni alyuvialni rozsipi pp Madre de Dos Inambari i yih pritoki iz vmistom zolota 1 17 g m3 v rajoni Ananea vidomi veliki morenni rozsipi 0 73 g m3 Rozvidka vidkritogo she na pochatku HH st zolotorudnogo polya Yanakocha zdijsnena v 1990 h rokah viyavila unikalno znachni zapasi zolota 1150 t stanom na seredinu 2001 r Ce drugij pislya rodovisha Lihir v Papua Novij Gvineyi zolotorudnij ob yekt svitovogo znachennya Rodov znahoditsya v mezhah Zahidnoyi Kordilyeri Pivnichnogo Peru za 600 km na pivnochi vid Limi i za 23 30 km pivnichnishe provincijnogo centru Kahamarka Rudi zoloto sribno porfirovi epitermalnogo tipu Lokalizuyutsya v miocenovomu kompleksi vulkanichnih porid andezit dacitovoyi formaciyi yaki utvoryuyut vulkano kupolnu sporudu plosheyu 19 h 7 km Serednij vmist zolota v rudah 1 03 g t Struktura rudnogo polya Yanakocha ce sistema blokiv plastin sho yavlyayut soboyu gorst z obramovuyuchimi jogo grabenami vsi voni vidovzheni v pivn shidnomu napryami i prostezhuyutsya bilsh nizh na 10 km pri shirini do 2 km Zahidnishe Kinua nedavno viyavlenij slipij poklad Korimajo Corimayo Peredbachayut sho resursi zolota v nomu mozhut viyavitisya porivnyanimi iz zapasami rudnogo polya Yanakocha Na pochatku XXI st kanadska girnichorudna kompaniya Barrick Gold Corp viyavila i vede promislovu ocinku krupnogo rodovisha zolota Lagunas Norte Lagunas Norte yake roztashovane na ploshi geologorozviduvalnih robit Alto Chikama na pivnochi centralnogo okrugu Peru za 175 km pivnichnishe zoloto sribno porfirovogo rodov P yerina Na 2002 g resursi zolota rodovisha Lagunas Norte za riznimi danimi ocineni v 99 2 258 t abo rudi 61 mln t Vmist Au v rudi 1 9 2 1 g t Pri comu osnovna chastka resursiv pripadaye na okisneni rudi 107 mln t iz vmistom Au 1 8 g t abo zapasiv zolota 192 5 t Za 15 km vid Lagunas Norte lokalizovane rodov Tres Krukes Tres Cruces resursi zolota na yakomu ocineni v 50 t Cej rudnij ob yekt bude ocinyuvatisya i rozviduvatisya protyagom nastupnih 3 5 rokiv Skill Mining Rev 2002 91 9 R 8 World Gold 2002 V 5 8 Mid V P ye znachni zapasi midnih rud Za pidtverdzhenimi zapasami midi krayina zajmaye 3 ye misce na amerikanskomu kontinenti pislya Chili i SShA 1999 Ponad 85 zapasiv zoseredzheno v midno porfirovih i bl 14 v skarnovih rodovishah Pershi roztashovani na Zah Kordilyeri i pov yazani z verhnokrejdovimi i paleogenovimi intruzivami centr chastina Midnonosnogo poyasu Pivdennoyi Ameriki Najbilshi rodov Serro Verde Kuahone i Tokepala U centri i na pivnochi krayini rozvidani rodov Toromocha dovedeni zapasi 2800 tis t midi Michikilyaj 4680 tis t Kanyariako 1600 tis t La Granha 1600 tis t i insh Okisneni i sulfidni rudi midno porfirovih rodov poryad z middyu 0 55 1 29 Cu mistyat takozh molibden sriblo zoloto renij dovedeni zapasi 320 t i inshi k k Najbilshi skarnovi rodov Kobrisa zagalni zapasi 15 mln t rudi 0 8 1 85 Cu Tintaya 56 mln t 2 1 Cu i insh roztashovani na Sh Kordilyeri i lokalizuyutsya v krejdovih vapnyakah asociyuyuchi z granitoyidami paleogenu Molibden Za pidtverdzhenimi zapasami molibdenu krayina zajmaye 3 ye misce v Americi pislya SShA i Chili 1999 Peru volodiye 5 5 zagalnih i 7 7 pidtverdzhenih svitovih zapasiv molibdenu Vsi zapasi molibdenu ukladeni v chislennih molibden midnoporfirovih rodovishah Kuahone Tokepala Michikilyaj i insh rudi yakih mistyat 0 015 0 22 Mo Najbilshimi z pidtverdzhenimi zapasami ponad 100 tis t ye Kuahone departament Mokegua Antamina dep Ankash i rezervne Michikilyaj Serednye za masshtabami rodovishe Tokepala v departamenti Takna maye pidtverdzheni zapasi molibdenu v 52 tis t Olovo Za pidtverdzhenimi zapasami olova krayina zajmaye 2 e misce na Amerikanskomu kontinenti pislya Braziliyi 1999 i 3 ye misce za zagalnimi zapasami pislya Braziliyi i Boliviyi 1999 Praktichno vsi pidtverdzheni zapasi olova zoseredzheni na olovo midnomu rodovishi San Rafael Rodov olov yanih rud San Rafael i inshi znahodyatsya u Sh Kordilyeri na pivn prodovzhenni Olovorudnogo poyasu Boliviyi Voni pov yazani z granitami oligocenu sho pronikli v nizhnopaleozojski pishano alevrolitovi tovshi Olov yani rudi mistyat takozh mid svinec i sriblo Sriblo Za pidtverdzhenimi zapasami sribla Peru zajmaye 4 e misce na Amerikanskomu kontinenti pislya SShA Kanadi Meksiki 1999 i 5 e misce za zagalnimi zapasami pislya SShA Kanadi Meksiki i Boliviyi 1999 Zapasi sribla pov yazani z polimetalichnimi rodov Hulkani Morokocha San Kristobal Kastrovirrejna i insh Sered rodov vlasne sribnih rud vidilyayetsya Kajloma Stanom na 2002 r u Peru 39 zagalnih zapasiv sribla znahoditsya v kolchedanno polimetalichnih rodovishah Antaminu pidtverdzheni zapasi sribla 4810 t Serro de Pasko 3300 t Michikilaj 2720 t Kolkihirka 1670 t San Grigorio 1220 t a 36 v rodovishah sribnih rud Piyerina 1740 t Uchakchakua 990 t Orkopampa 165 t i insh Polimetalichni rodovisha zabezpechuyut do 61 a rodovisha sribnih rud do 29 richnogo vidobutku sribla v krayini Zabezpechenist Peru zagalnimi zapasami metalu stanovit 21 rik Polimetali V P viyavleno ponad 70 rodov rud svincyu i cinku bilshist yakih zoseredzhena v centr chastini Zah Kordilyeri Najbilsh veliki rodov gidrotermalno metasomatichni v mezozojskih karbonatnih porodah i vulkanitah asociyuyut z kajnozojskimi intruziyami Morokocha Kasapalka Atakocha Karuakayan i insh Velika chastina rodov zhilni gidrotermalni San Kristobal Santander i insh vidomi takozh skarnovi Antamina i insh i kolchedanni rodov Serro de Pasko Tambo Grande Kompleksni rudi polimetalichnih rodov Centr P Serro de Pasko Morokocha i insh mistyat znachnu k t stibiyu a takozh ridkisnih metaliv i rozsiyanih elementiv kadmiyu bismutu selenu germaniyu teluru indiyu galiyu Fosforiti Peru volodiye velikimi resursami fosforu v fosforitah Za pidtverdzhenimi zapasami fosforitiv Peru zajmaye 3 ye misce na Amerikanskomu kontinenti pislya SShA ta Meksiki 1999 U P rozvidane unikalne rodov fosforitiv Bajovar v pusteli Sechura Fosforitonosnij gorizont potuzhnistyu do 40 m priurochenij do ulamkovih vidkladiv miocenu Potuzhnist plastiv 1 0 1 5 m Inshi korisni kopalini U P ye neznachni rodov rud margancyu i rtuti rudoproyavi nikelyu kobaltu uranu U riznih rajonah krayini viyavleni rodov nerudnih k k baritu Leonila Grasiyela borativ Salinas Chilikolpa sirki Tutupaka Ubinas diatomitu kaolinu marmuru Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Peru Girnicha promislovist Peru Ekonomika Peru Priroda Peru Geologiya Peru Sejsmichnist PeruDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s