Клотільда (Хродехільда) Бургундська, або Свята Клотільда (474, Ліон, Західна Римська імперія — 545, Тур, Франкське королівство) — королева Королівства бургундів та друга дружина засновника франкського королівства Хлодвіга І. Династія Меровінгів, до якої належав її чоловік, правила Франкськими королівствами понад 200 років (450—751).
Клотільда Бургундська | |
---|---|
літографія святої Клотільди | |
фр. Clotilde, Clothilde, нім. Crochtechilde | |
Народилася | 474 Ліон, Західна Римська імперія |
Померла | 3 червня 545 Тур, Франкське королівство |
Поховання | Собор Паризької Богоматері |
Шанується | 3-4 червня |
У лику | святий і католицький святий[d] |
Ім'я Клотільда в перекладі зі старонімецької означає «та, що прославилася в бою»[].
Життєпис
Клотільда народилася при бургундському дворі Ліона, дочка короля Бургундії Гільперіка II. Після смерті батька Гільперіка короля Гундіога у 473 році, Гільперік і його брати Гундобад та Годегізел розділили свою спадщину: Гілперік II правив у Ліоні, Гундобад у Відні та Годегізел у Женеві.
Починаючи з VI століття, шлюб Хлодвіга І та Клотільди став темою епічних оповідань, у яких оригінальні факти були суттєво змінені, а різні версії знайшли місце у творах різних франкських хроністів. За словами Григорія Турського (538—594), у 493 році Гільперік II був убитий своїм братом Гундобадом, а його дружина [ru] була втоплена з повішеним на шию каменем. Його дочка Хрона стала монахинею, а Клотільду вигнали. Незабаром після смерті Гільперіка у 493 році, Хлодвіг І попросив та отримав руку Клотільди. Вони одружилися у 493 році.
У шлюбі народилися такі діти:
- Інгомер (народився і помер 494 р.).
- Хлодомир (495—524), король франків в Орлеані з 511 року.
- Хільдеберт I (496—558), король франків у Парижі з 511 року.
- Хлотар I (497—561), король франків у Суассоні з 511 року, король усіх франків з 558 року.
- [ru] (500—531) вийшла заміж за Амаларіха, короля вестготів.
Незвично, що Клотільда була католицькою християнкою в той час, коли готи, включаючи бургундів, були аріанськими християнами. Клотільда дуже вмовляла свого чоловіка стати католиком. За легендою, напередодні битви при Толбіаку проти алеманів, Хлодвіг молився Богу, присягаючись охреститися, якщо вийде переможцем на полі битви. Коли він справді тріумфував, то охоче прийняв віру. Хлодвіг був охрещенний єпископом Ремігієм Реймським на Різдво у 496 році. Віра забезпечила йому підтримку Східної Римської імперії у війнах проти своїх конкурентів аріанських готських племен, оскільки римляни були католиками. Коли Франки зрештою завоювали панування над Західною Європою, саме католицизм став переважаючим видом християнства, а аріанство вимерло.
Останні роки
Після смерті Хлодвіга 511 року, Клотільда перебралася до [en] в Турі.
У 523 році сини Клотільди вирушили на війну проти її двоюрідного брата, короля Сигізмунда Бургундського, сина Гундобада, що призвело до його зняття з влади та ув'язнення. Наступного року Сигізмунда було вбито, а його тіло кинули в колодязь в символічну помсту за смерть батьків Клотільди. Згодом її другий син Хлодомер був убитий під час наступного бургундського походу під керівництвом наступника Сигізмунда короля Годомар II в [ru]. Приблизно в цей час померла і її дочка, яку також звали [ru].
Клотільда марно намагалася захистити права трьох своїх онуків на спадщину Хлодомера (у вигляді влади) від претензій її третього сина Хільдеберта та молодшого сина Хлотара, які залишилися в живих. Хлотар вбив двох із них, тоді як тільки третьому онуку [ru] вдалося втекти та стати священником. Так само їй не вдалоося запобігти міжусобні війни між своїми синами[].
Після усіх цих невдач Клотільда присвятила себе святому життю. Вона займалася будівництвом церков та монастирів, вважаючи за краще відмежуватися від боротьби за владу при дворі. Церкви, пов'язані з нею, розташовані в Лані та Руані.
Клотільда померла 545 року. Її поховали поруч із чоловіком у церкві Святих Апостолів (нині абатство Святої Женев'єви).
Шанування
Культ Клотільди зробив її покровителькою королев, вдів, наречених та тих, хто перебуває у вигнанні. У Нормандії її особливо шанували як покровительку кульгавих, тих, хто прийшов до насильницької смерті, і жінок, які страждали від злісних чоловіків. У мистецтві її часто зображують поряд із Хлодвігом під час хрещення, або як молителька в святині Святого Мартіна. Збереглося кілька її зображень, зокрема у вітражі XVI століття в Лез-Анделі.
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Однак ця розповідь, здається, була пізньою вигадкою, оскільки епітафія, знайдена в Ліоні, говорить про бургундську королеву, яка померла в 506 році. Швидше за все, це була мати Клотільди.
- Джерела
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 57. —
- Wood, I. (1996). The Merovingian Kingdoms, 450—751: A Reply. French Historical Studies, 19(3), 779—784. https://doi.org/10.2307/286646
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
- Asimov, Isaac (1968) The Dark Ages, Boston: Houghton Mifflin, pp. 55–56
- . http://catholicsaints.info/. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Klotilda Klotilda Hrodehilda Burgundska abo Svyata Klotilda 474 Lion Zahidna Rimska imperiya 545 Tur Frankske korolivstvo koroleva Korolivstva burgundiv ta druga druzhina zasnovnika frankskogo korolivstva Hlodviga I Dinastiya Merovingiv do yakoyi nalezhav yiyi cholovik pravila Frankskimi korolivstvami ponad 200 rokiv 450 751 Klotilda Burgundskalitografiya svyatoyi Klotildifr Clotilde Clothilde nim CrochtechildeNarodilasya474 Lion Zahidna Rimska imperiyaPomerla3 chervnya 545 0545 06 03 Tur Frankske korolivstvoPohovannyaSobor Parizkoyi BogomateriShanuyetsya3 4 chervnyaU likusvyatij i katolickij svyatij d Mediafajli na Vikishovishi Im ya Klotilda v perekladi zi staronimeckoyi oznachaye ta sho proslavilasya v boyu dzherelo ZhittyepisKlotilda narodilasya pri burgundskomu dvori Liona dochka korolya Burgundiyi Gilperika II Pislya smerti batka Gilperika korolya Gundioga u 473 roci Gilperik i jogo brati Gundobad ta Godegizel rozdilili svoyu spadshinu Gilperik II praviv u Lioni Gundobad u Vidni ta Godegizel u Zhenevi Pochinayuchi z VI stolittya shlyub Hlodviga I ta Klotildi stav temoyu epichnih opovidan u yakih originalni fakti buli suttyevo zmineni a rizni versiyi znajshli misce u tvorah riznih frankskih hronistiv Za slovami Grigoriya Turskogo 538 594 u 493 roci Gilperik II buv ubitij svoyim bratom Gundobadom a jogo druzhina ru bula vtoplena z povishenim na shiyu kamenem Jogo dochka Hrona stala monahineyu a Klotildu vignali Nezabarom pislya smerti Gilperika u 493 roci Hlodvig I poprosiv ta otrimav ruku Klotildi Voni odruzhilisya u 493 roci U shlyubi narodilisya taki diti Ingomer narodivsya i pomer 494 r Hlodomir 495 524 korol frankiv v Orleani z 511 roku Hildebert I 496 558 korol frankiv u Parizhi z 511 roku Hlotar I 497 561 korol frankiv u Suassoni z 511 roku korol usih frankiv z 558 roku ru 500 531 vijshla zamizh za Amalariha korolya vestgotiv Nezvichno sho Klotilda bula katolickoyu hristiyankoyu v toj chas koli goti vklyuchayuchi burgundiv buli arianskimi hristiyanami Klotilda duzhe vmovlyala svogo cholovika stati katolikom Za legendoyu naperedodni bitvi pri Tolbiaku proti alemaniv Hlodvig molivsya Bogu prisyagayuchis ohrestitisya yaksho vijde peremozhcem na poli bitvi Koli vin spravdi triumfuvav to ohoche prijnyav viru Hlodvig buv ohreshennij yepiskopom Remigiyem Rejmskim na Rizdvo u 496 roci Vira zabezpechila jomu pidtrimku Shidnoyi Rimskoyi imperiyi u vijnah proti svoyih konkurentiv arianskih gotskih plemen oskilki rimlyani buli katolikami Koli Franki zreshtoyu zavoyuvali panuvannya nad Zahidnoyu Yevropoyu same katolicizm stav perevazhayuchim vidom hristiyanstva a arianstvo vimerlo Ostanni roki Pislya smerti Hlodviga 511 roku Klotilda perebralasya do en v Turi Klotilda ta yiyi sini U 523 roci sini Klotildi virushili na vijnu proti yiyi dvoyuridnogo brata korolya Sigizmunda Burgundskogo sina Gundobada sho prizvelo do jogo znyattya z vladi ta uv yaznennya Nastupnogo roku Sigizmunda bulo vbito a jogo tilo kinuli v kolodyaz v simvolichnu pomstu za smert batkiv Klotildi Zgodom yiyi drugij sin Hlodomer buv ubitij pid chas nastupnogo burgundskogo pohodu pid kerivnictvom nastupnika Sigizmunda korolya Godomar II v ru Priblizno v cej chas pomerla i yiyi dochka yaku takozh zvali ru Klotilda marno namagalasya zahistiti prava troh svoyih onukiv na spadshinu Hlodomera u viglyadi vladi vid pretenzij yiyi tretogo sina Hildeberta ta molodshogo sina Hlotara yaki zalishilisya v zhivih Hlotar vbiv dvoh iz nih todi yak tilki tretomu onuku ru vdalosya vtekti ta stati svyashennikom Tak samo yij ne vdaloosya zapobigti mizhusobni vijni mizh svoyimi sinami dzherelo Pislya usih cih nevdach Klotilda prisvyatila sebe svyatomu zhittyu Vona zajmalasya budivnictvom cerkov ta monastiriv vvazhayuchi za krashe vidmezhuvatisya vid borotbi za vladu pri dvori Cerkvi pov yazani z neyu roztashovani v Lani ta Ruani Klotilda pomerla 545 roku Yiyi pohovali poruch iz cholovikom u cerkvi Svyatih Apostoliv nini abatstvo Svyatoyi Zhenev yevi Zobrazhennya Klotildi na odnij z bichnih kaplic Notr Dam de PariShanuvannyaKult Klotildi zrobiv yiyi pokrovitelkoyu korolev vdiv narechenih ta tih hto perebuvaye u vignanni U Normandiyi yiyi osoblivo shanuvali yak pokrovitelku kulgavih tih hto prijshov do nasilnickoyi smerti i zhinok yaki strazhdali vid zlisnih cholovikiv U mistectvi yiyi chasto zobrazhuyut poryad iz Hlodvigom pid chas hreshennya abo yak molitelka v svyatini Svyatogo Martina Zbereglosya kilka yiyi zobrazhen zokrema u vitrazhi XVI stolittya v Lez Andeli Div takozhSpisok frankskih korolevPrimitkiKlotilda Burgundska u sestrinskih Vikiproyektah Genealogiya na Rodovodi Fajli u Vikishovishi Komentari Odnak cya rozpovid zdayetsya bula piznoyu vigadkoyu oskilki epitafiya znajdena v Lioni govorit pro burgundsku korolevu yaka pomerla v 506 roci Shvidshe za vse ce bula mati Klotildi Dzherela Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 57 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Wood I 1996 The Merovingian Kingdoms 450 751 A Reply French Historical Studies 19 3 779 784 https doi org 10 2307 286646 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 Asimov Isaac 1968 The Dark Ages Boston Houghton Mifflin pp 55 56 http catholicsaints info Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021