Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Олексáндрович Божéнко (нар. 1889 — пом. 1974) — український ентомолог, фахівець із захисту рослин. Доктор сільськогосподарських наук, професор.
| Борис Олександрович Боженко | |
|---|---|
| Народився | червень 1889 Сушки |
| Помер | 1974 Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
| Країна |  Російська імперія→ СРСР→ Бразилія |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Галузь | ентомологія |
| Заклад | ентомологічне бюро Полтавського губернського земства |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор агрономічних наук (PhD) |
| Відомий завдяки: | дослідженням у галузі захисту рослин |
Біографія
Борис Олександрович Боженко народився у селі Сушки на Полтавщині. Він походив з давньої козацької родини. Після закінчення Третьої київської гімназії він поступив до Політехнічного інституту на агрономічний факультет. Під час навчання він працював у студентському гуртку «Натураліст», брав участь у експедиціях до Середній Азії, Сибіру, Кавказу, опублікував свою першу наукову роботу «Совки торф'яних боліт Микільського лісництва на Остерщині».
Полтавський період
Практику він проходив на Дослідному полі Полтавського губернського земства. Сюди ж, у відділ сільськогосподарської ентомології він прийшов працювати, одержавши університетський диплом..
У 1914 році земство відкрило власне Ентомологічне бюро. Його очолив Д. М. Бородін, а Борис Боженко увійшов до складу співробітників бюро. Вони активно співпрацювали з Полтавською дослідною станцією, налагодили обстеження господарств губернії, дієву взаємодію з виробниками сільгосппродукції. Борис Олександрович підготував низку брошур та статей щодо вивчення комах, сезонності їхньої активності, біологічного захисту рослин. Під час Першої світової війни вчений працював експертом з якості зерна, що йшло на потреби фронту. Ентомолога обрали кандидатом-кореспондентом Російської академії наук. 1916 року він захистив дисертацію й отримав науковий ступінь доктора агрономічних наук.
У смутні часи
1917 року земство обирає Бориса Боженка до Центральної Ради. У 1918 році в Києві при міністерстві земельних справ створили Сільськогосподарський вчений комітет України (СГВКУ). У складі його ентомологічної підсекції працювали Б. Боженко, професор І. М. Щоголів, З. С. Голов'янко та інші. Після захоплення Києва радянськими військами (1919), Б. Боженка ув'язнили як члена Центральної Ради та «націоналіста». Але коли місто зайняли польські війська (травень 1920 року), вченого звільнили.
23 січня 1921 року Борис Боженко бере участь у першому, організаційному засіданні зоологічної секції Українського наукового товариства. У 1920-ті роки Борис Олександрович працює у наукових установах (в інститутах цукрової промисловості, захисту рослин), читає лекції у своїй альма-матер — КПІ і Білоцерківському сільгоспінституті. Але 1928 року його звідусіль звільняють, 1929-го позбавляють громадянських прав і на п'ять років висилають з України до Туркменістану.
«Це нанесло нашій родині страшний удар та душевне спустошення. <…> Становище нашої родини було жалюгідне. <…>В 1930 році налетіла з Ірану на Туркменістан сарана і з'їла все, що зелене. Буває так, що нещастя допоможе. ГПУ мобілізувало батька як спеціяліста-ентомолога та відновило його у громадянських правах. Він очолив експедицію і організував в Туркменістані боротьбу з сараною. Об'їздив країну у всіх закутках під контролею ГПУ. <…> В 1934 році ми повертались до Києва…». Із спогадів Святослава Боженка, сина Б. О. Боженка.
Після повернення до столиці Борис Боженко знов працює інспектором зерносховищ, науковцем, професором КПІ. У відрядженнях він на власні очі бачить жахливі, занедбані і спустошені голодом села. Перед війною він завідував лабораторією інсектицидів при Академії наукн.
Під час окупації Києва німцями професор працював в Інституті захисту рослин, де очолив відділ боротьби з комірними шкідниками.
«Далі почалися походи на села — міняли свій одяг. Знову відновились страшні часи громадянської війни в новім варіанті, але жорстокім, де людські страждання, голод, холод, хвороби, де відродились трут, кресало та каганець. Коли вже не вистачало одягу, то мама стала шити ватні валянки на ручній швейній машині „Зінгер“, боячись за цілість голки. Мама зі знайомою ходили пішки в Козелець із зупинкою в Семиполках — знайома мала там родичів. Отак виживали». Із спогадів Святослава Боженка.
Далеко від України
У 1943 році, коли Червона Армія готувалася до битви за Київ, Боженко з родиною евакуюється до Львова, а згодом до Німеччини. Тут він певний час працював чорноробом у будівельній фірмі, ремонтуючи шляхи. Після завершення бойових дій він опинився в американській зоні окупації і потрапив до українського табору переміщених осіб у місті Регенсбург. У таборі діяли українська школа і гімназія, Український технічно-господарський інститут, церковні парафії, культурні й спортивні товариства, поштова станція. Борис Олександрович працював професором інституту, згодом став деканом агрономічно-лісового факультету, писав книжку «Виноградство».
1951 року вчений виїжджає до Бразилії. Тіт він працював у «Хліборобсько-освітньому союзі» — культурно-освітньому і господарському органу українців Бразилії. У ньому Боженко працював над удосконаленням агротехніки, вивчав головних шкідників місцевих зернових злаків. Згодом професор, вже важко хворим, переїздить до США, де і помирає. Похований він на сербському православному цвинтарі Сан-Франциско.
Сім'я
- Дружина — Євгенія Робертівна Боженко, до шлюбу Гольник-Васильківська (1902—1998), племінниця художника С. І. Васильківського. До війни працювала секретаркою у поліклініці на Броварському шосе, неподалік якого, на Микільській Слобідці, родина й жила (будинок не зберігся).
- Син Святослав Борисович Боженко
Примітки
- Чернов А. Ворог шкідників і «політичний шкідник» — http://grinchenko-inform.kubg.edu.ua/vorog-shkidnykiv-i-politychnyj-shkidnyk/#.XkJot7gREwQ [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Загороднюк І. Початки академічної зоології в Україні: документи Українського наукового товариства 1919—1921 років, с. 297. В: Природнича музеологія. Випуск 5. К., 2019. — 324 с.
- Боженко С. Приречені на голодну смерть // Свобода, № 44, 31.10.2003 — https://archive.org/stream/Svoboda-2003-44/Svoboda-2003-44_djvu.txt
- Історія національної Академії наук України 1941—1945. Частина 2. Додатки, с. 214 / Онищенко О. С., відп. ред. — К.: 2007. — 576 с.
- Малаков Д. Сон напередодні війни //Зеркало недели, № 29, 2014
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bozhenko Bori s Oleksandrovich Bozhenko nar 1889 1889 pom 1974 ukrayinskij entomolog fahivec iz zahistu roslin Doktor silskogospodarskih nauk profesor Boris Oleksandrovich BozhenkoNarodivsyacherven 1889 SushkiPomer1974 San Francisko Kaliforniya SShAKrayinaRosijska imperiya SRSR BraziliyaAlma materNTUU KPI im Igorya SikorskogoGaluzentomologiyaZakladentomologichne byuro Poltavskogo gubernskogo zemstvaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor agronomichnih nauk PhD Vidomij zavdyaki doslidzhennyam u galuzi zahistu roslinBiografiyaBoris Oleksandrovich Bozhenko narodivsya u seli Sushki na Poltavshini Vin pohodiv z davnoyi kozackoyi rodini Pislya zakinchennya Tretoyi kiyivskoyi gimnaziyi vin postupiv do Politehnichnogo institutu na agronomichnij fakultet Pid chas navchannya vin pracyuvav u studentskomu gurtku Naturalist brav uchast u ekspediciyah do Serednij Aziyi Sibiru Kavkazu opublikuvav svoyu pershu naukovu robotu Sovki torf yanih bolit Mikilskogo lisnictva na Ostershini Poltavskij period Praktiku vin prohodiv na Doslidnomu poli Poltavskogo gubernskogo zemstva Syudi zh u viddil silskogospodarskoyi entomologiyi vin prijshov pracyuvati oderzhavshi universitetskij diplom U 1914 roci zemstvo vidkrilo vlasne Entomologichne byuro Jogo ocholiv D M Borodin a Boris Bozhenko uvijshov do skladu spivrobitnikiv byuro Voni aktivno spivpracyuvali z Poltavskoyu doslidnoyu stanciyeyu nalagodili obstezhennya gospodarstv guberniyi diyevu vzayemodiyu z virobnikami silgospprodukciyi Boris Oleksandrovich pidgotuvav nizku broshur ta statej shodo vivchennya komah sezonnosti yihnoyi aktivnosti biologichnogo zahistu roslin Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vchenij pracyuvav ekspertom z yakosti zerna sho jshlo na potrebi frontu Entomologa obrali kandidatom korespondentom Rosijskoyi akademiyi nauk 1916 roku vin zahistiv disertaciyu j otrimav naukovij stupin doktora agronomichnih nauk U smutni chasi 1917 roku zemstvo obiraye Borisa Bozhenka do Centralnoyi Radi U 1918 roci v Kiyevi pri ministerstvi zemelnih sprav stvorili Silskogospodarskij vchenij komitet Ukrayini SGVKU U skladi jogo entomologichnoyi pidsekciyi pracyuvali B Bozhenko profesor I M Shogoliv Z S Golov yanko ta inshi Pislya zahoplennya Kiyeva radyanskimi vijskami 1919 B Bozhenka uv yaznili yak chlena Centralnoyi Radi ta nacionalista Ale koli misto zajnyali polski vijska traven 1920 roku vchenogo zvilnili 23 sichnya 1921 roku Boris Bozhenko bere uchast u pershomu organizacijnomu zasidanni zoologichnoyi sekciyi Ukrayinskogo naukovogo tovaristva U 1920 ti roki Boris Oleksandrovich pracyuye u naukovih ustanovah v institutah cukrovoyi promislovosti zahistu roslin chitaye lekciyi u svoyij alma mater KPI i Bilocerkivskomu silgospinstituti Ale 1928 roku jogo zvidusil zvilnyayut 1929 go pozbavlyayut gromadyanskih prav i na p yat rokiv visilayut z Ukrayini do Turkmenistanu Ce naneslo nashij rodini strashnij udar ta dushevne spustoshennya lt gt Stanovishe nashoyi rodini bulo zhalyugidne lt gt V 1930 roci naletila z Iranu na Turkmenistan sarana i z yila vse sho zelene Buvaye tak sho neshastya dopomozhe GPU mobilizuvalo batka yak speciyalista entomologa ta vidnovilo jogo u gromadyanskih pravah Vin ocholiv ekspediciyu i organizuvav v Turkmenistani borotbu z saranoyu Ob yizdiv krayinu u vsih zakutkah pid kontroleyu GPU lt gt V 1934 roci mi povertalis do Kiyeva Iz spogadiv Svyatoslava Bozhenka sina B O Bozhenka Pislya povernennya do stolici Boris Bozhenko znov pracyuye inspektorom zernoshovish naukovcem profesorom KPI U vidryadzhennyah vin na vlasni ochi bachit zhahlivi zanedbani i spustosheni golodom sela Pered vijnoyu vin zaviduvav laboratoriyeyu insekticidiv pri Akademiyi naukn Pid chas okupaciyi Kiyeva nimcyami profesor pracyuvav v Instituti zahistu roslin de ocholiv viddil borotbi z komirnimi shkidnikami Dali pochalisya pohodi na sela minyali svij odyag Znovu vidnovilis strashni chasi gromadyanskoyi vijni v novim varianti ale zhorstokim de lyudski strazhdannya golod holod hvorobi de vidrodilis trut kresalo ta kaganec Koli vzhe ne vistachalo odyagu to mama stala shiti vatni valyanki na ruchnij shvejnij mashini Zinger boyachis za cilist golki Mama zi znajomoyu hodili pishki v Kozelec iz zupinkoyu v Semipolkah znajoma mala tam rodichiv Otak vizhivali Iz spogadiv Svyatoslava Bozhenka Daleko vid Ukrayini U 1943 roci koli Chervona Armiya gotuvalasya do bitvi za Kiyiv Bozhenko z rodinoyu evakuyuyetsya do Lvova a zgodom do Nimechchini Tut vin pevnij chas pracyuvav chornorobom u budivelnij firmi remontuyuchi shlyahi Pislya zavershennya bojovih dij vin opinivsya v amerikanskij zoni okupaciyi i potrapiv do ukrayinskogo taboru peremishenih osib u misti Regensburg U tabori diyali ukrayinska shkola i gimnaziya Ukrayinskij tehnichno gospodarskij institut cerkovni parafiyi kulturni j sportivni tovaristva poshtova stanciya Boris Oleksandrovich pracyuvav profesorom institutu zgodom stav dekanom agronomichno lisovogo fakultetu pisav knizhku Vinogradstvo 1951 roku vchenij viyizhdzhaye do Braziliyi Tit vin pracyuvav u Hliborobsko osvitnomu soyuzi kulturno osvitnomu i gospodarskomu organu ukrayinciv Braziliyi U nomu Bozhenko pracyuvav nad udoskonalennyam agrotehniki vivchav golovnih shkidnikiv miscevih zernovih zlakiv Zgodom profesor vzhe vazhko hvorim pereyizdit do SShA de i pomiraye Pohovanij vin na serbskomu pravoslavnomu cvintari San Francisko Sim ya Druzhina Yevgeniya Robertivna Bozhenko do shlyubu Golnik Vasilkivska 1902 1998 pleminnicya hudozhnika S I Vasilkivskogo Do vijni pracyuvala sekretarkoyu u poliklinici na Brovarskomu shose nepodalik yakogo na Mikilskij Slobidci rodina j zhila budinok ne zberigsya Sin Svyatoslav Borisovich BozhenkoPrimitkiChernov A Vorog shkidnikiv i politichnij shkidnik http grinchenko inform kubg edu ua vorog shkidnykiv i politychnyj shkidnyk XkJot7gREwQ 30 sichnya 2020 u Wayback Machine Zagorodnyuk I Pochatki akademichnoyi zoologiyi v Ukrayini dokumenti Ukrayinskogo naukovogo tovaristva 1919 1921 rokiv s 297 V Prirodnicha muzeologiya Vipusk 5 K 2019 324 s Bozhenko S Prirecheni na golodnu smert Svoboda 44 31 10 2003 https archive org stream Svoboda 2003 44 Svoboda 2003 44 djvu txt Istoriya nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1941 1945 Chastina 2 Dodatki s 214 Onishenko O S vidp red K 2007 576 s Malakov D Son naperedodni vijni Zerkalo nedeli 29 2014