Польське політехнічне товариство у Львові (пол. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie) — професійна організація з центром у Львові, що діяла до початку Другої світової війни з 1876–1939 рік. Об'єднувала переважно інженерів Галичини.
Діяльність
Створена 1876 року у Львові групою з 22 інженерів різного профілю, початково під назвою «Товариство дипломованих техніків» (пол. Towarzystwo ukończonych technikόw). Через два роки перейменована на «Політехнічне товариство у Львові». Метою вбачалось об'єднання інженерів задля поглиблення знань його членів, ознайомлення їх із технічним прогресом, покращення зв'язків між фахівцями різних профілів. Утримувалось коштом членських внесків та пожертв. Від 1906 року мало власний будинок на вулиці Зиморовича, 9 (нині — вул. Дудаєва). 1913 року з товариства вийшли українці, утворивши «Руське технічне товариство». Одночасно відбулась зміна назви товариства на «Польське політехнічне товариство у Львові». 12 березня 1913 року ухвалено зміни до статуту, згідно з якими польська мова ставала «офіційною мовою» товариства. Станом на той рік членами товариства були 1019 інженерів. Серед них найбільше було львів'ян — 475. Членами товариства також було 12 громадян Російської імперії. Поділялись на звичайних, кореспондентів і почесних. Відділення діяли в Бориславі, Дрогобичі, Коломиї, Новому Сончі, Перемишлі, Самборі, Станиславові, Стрию, Тарнові. Товариство мало власну бібліотеку, яку поповнювали переважно дарунками членів. 1934 року налічувала 2578 томів i 52 найменування періодичних видань.
Друкований орган товариства, часопис під назвою «Dźwignia» видавали від самого заснування. Від 1883 під назвою «Czasopismo Techniczne». Деякий час видавався спільно з краківським Технічним товариством. До Першої світової війни наклад коливався, сягаючи 600 примірників. У міжвоєнний преіод — 1000—1600 примірників.
1902 року урочисто відзначено 25-ліття товариства. З цієї нагоди організовано виставку і видано пам'ятну книгу. У сріблі та бронзі карбувалась пам'ятна медаль. Один бронзовий екземпляр зберігається у Львівському історичному музеї.
Товариство підтримувало контакти з організаціями з інших міст та з-за кордону. До 1917 року організувало 7 Загальнопольських з'їздів техніків, зокрема 3 у Львові. Було одним із співзасновників Начільної організації інженерів Республіки Польщі та Федерації слов'янських техніків.
На випадок розпуску товариства, його майно за статутом мало бути передане на користь Політехнічної школи у Львові, із призначенням можливих доходів на закордонні стипендії (йшлось, імовірно, про польських студентів Королівства конгресового). За статутом 1925 року майно мало переходити на користь Академії наук. Із початком Другої світової війни 1939 року товариство перестало існувати.
Учасники
Президентами товариства у різний час обрані Роман Гостковський (1877—85, 1893—95), Наполеон Ковач (1885—1888), Ян Непомуцен Франке (1888— 90, 1891—93, 1901—2), Кароль Сетті (1890—1891), Людвік Гольтенталь (1895—1898), Станіслав Щепановський (1898—1899), Тадеуш Фідлер (1899—1900), Едвард Хеппе (1900—1901), Леон Сирочинський (1903—1907), Вінцент Равський-молодший (1908—1909), Роман Інгарден (1910—1912), Едвін Гаусвальд (1913—1916), Станіслав Рибіцький (1917—1935), Отто Надольський (1936—1939).
1908 року утворилась секція товариства під назвою «Коло архітекторів польських у Львові», яка стала першою професійною спілкою архітекторів у Львові. Призначення секції вбачалось у підтримці її членами мистецтва і особливо — архітектури. Планувалось також проведення щорічних виставок, участь у міжнародних архітектурних конгресах. Першим головою «Кола» обрано Вінцента Равського молодшого, а його заступником — Людвіка Балдвіна Рамулта, інші члени правління — Альфред Броневський, Зигмунт Кендзерський, Іван Левинський, Тадей Обмінський, Альфред Захаревич і заступники — Юзеф Горнунг і Владислав Дердацький. Коло львівське, разом із Колом варшавським та Краківським технічним товариством 1908 року провели з'їзд своїх делегатів у Кракові.
Примітки
- Польське політехнічне товариство у Львові 1877–1927 (PDF).
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902.
- Полянська І. Пам'ятні медалі рільничих та промислових виставок Східної Галичини (1875—1938) у колекції Львівського історичного музею // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. XII. — Львів : Новий час, 2008. — С. 249—250.
- Ruch budowlany i rozmaitości // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 30. — S. 376.
- Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5—7; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635—536.
Джерела
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 59—63. — .
- Piłatowicz J. Ruch stowarzyszeniowy inżynierów i techników polskich do 1939 r. — Warszawa: PRIMUM, 2005. — Т. 2. — S. 101—110. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polske politehnichne tovaristvo u Lvovi pol Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie profesijna organizaciya z centrom u Lvovi sho diyala do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni z 1876 1939 rik Ob yednuvala perevazhno inzheneriv Galichini DiyalnistStvorena 1876 roku u Lvovi grupoyu z 22 inzheneriv riznogo profilyu pochatkovo pid nazvoyu Tovaristvo diplomovanih tehnikiv pol Towarzystwo ukonczonych technikow Cherez dva roki perejmenovana na Politehnichne tovaristvo u Lvovi Metoyu vbachalos ob yednannya inzheneriv zadlya pogliblennya znan jogo chleniv oznajomlennya yih iz tehnichnim progresom pokrashennya zv yazkiv mizh fahivcyami riznih profiliv Utrimuvalos koshtom chlenskih vneskiv ta pozhertv Vid 1906 roku malo vlasnij budinok na vulici Zimorovicha 9 nini vul Dudayeva 1913 roku z tovaristva vijshli ukrayinci utvorivshi Ruske tehnichne tovaristvo Odnochasno vidbulas zmina nazvi tovaristva na Polske politehnichne tovaristvo u Lvovi 12 bereznya 1913 roku uhvaleno zmini do statutu zgidno z yakimi polska mova stavala oficijnoyu movoyu tovaristva Stanom na toj rik chlenami tovaristva buli 1019 inzheneriv Sered nih najbilshe bulo lviv yan 475 Chlenami tovaristva takozh bulo 12 gromadyan Rosijskoyi imperiyi Podilyalis na zvichajnih korespondentiv i pochesnih Viddilennya diyali v Borislavi Drogobichi Kolomiyi Novomu Sonchi Peremishli Sambori Stanislavovi Striyu Tarnovi Tovaristvo malo vlasnu biblioteku yaku popovnyuvali perevazhno darunkami chleniv 1934 roku nalichuvala 2578 tomiv i 52 najmenuvannya periodichnih vidan Drukovanij organ tovaristva chasopis pid nazvoyu Dzwignia vidavali vid samogo zasnuvannya Vid 1883 pid nazvoyu Czasopismo Techniczne Deyakij chas vidavavsya spilno z krakivskim Tehnichnim tovaristvom Do Pershoyi svitovoyi vijni naklad kolivavsya syagayuchi 600 primirnikiv U mizhvoyennij preiod 1000 1600 primirnikiv 1902 roku urochisto vidznacheno 25 littya tovaristva Z ciyeyi nagodi organizovano vistavku i vidano pam yatnu knigu U sribli ta bronzi karbuvalas pam yatna medal Odin bronzovij ekzemplyar zberigayetsya u Lvivskomu istorichnomu muzeyi Tovaristvo pidtrimuvalo kontakti z organizaciyami z inshih mist ta z za kordonu Do 1917 roku organizuvalo 7 Zagalnopolskih z yizdiv tehnikiv zokrema 3 u Lvovi Bulo odnim iz spivzasnovnikiv Nachilnoyi organizaciyi inzheneriv Respubliki Polshi ta Federaciyi slov yanskih tehnikiv Na vipadok rozpusku tovaristva jogo majno za statutom malo buti peredane na korist Politehnichnoyi shkoli u Lvovi iz priznachennyam mozhlivih dohodiv na zakordonni stipendiyi jshlos imovirno pro polskih studentiv Korolivstva kongresovogo Za statutom 1925 roku majno malo perehoditi na korist Akademiyi nauk Iz pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni 1939 roku tovaristvo perestalo isnuvati UchasnikiPrezidentami tovaristva u riznij chas obrani Roman Gostkovskij 1877 85 1893 95 Napoleon Kovach 1885 1888 Yan Nepomucen Franke 1888 90 1891 93 1901 2 Karol Setti 1890 1891 Lyudvik Goltental 1895 1898 Stanislav Shepanovskij 1898 1899 Tadeush Fidler 1899 1900 Edvard Heppe 1900 1901 Leon Sirochinskij 1903 1907 Vincent Ravskij molodshij 1908 1909 Roman Ingarden 1910 1912 Edvin Gausvald 1913 1916 Stanislav Ribickij 1917 1935 Otto Nadolskij 1936 1939 1908 roku utvorilas sekciya tovaristva pid nazvoyu Kolo arhitektoriv polskih u Lvovi yaka stala pershoyu profesijnoyu spilkoyu arhitektoriv u Lvovi Priznachennya sekciyi vbachalos u pidtrimci yiyi chlenami mistectva i osoblivo arhitekturi Planuvalos takozh provedennya shorichnih vistavok uchast u mizhnarodnih arhitekturnih kongresah Pershim golovoyu Kola obrano Vincenta Ravskogo molodshogo a jogo zastupnikom Lyudvika Baldvina Ramulta inshi chleni pravlinnya Alfred Bronevskij Zigmunt Kendzerskij Ivan Levinskij Tadej Obminskij Alfred Zaharevich i zastupniki Yuzef Gornung i Vladislav Derdackij Kolo lvivske razom iz Kolom varshavskim ta Krakivskim tehnichnim tovaristvom 1908 roku proveli z yizd svoyih delegativ u Krakovi PrimitkiPolske politehnichne tovaristvo u Lvovi 1877 1927 PDF Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 Polyanska I Pam yatni medali rilnichih ta promislovih vistavok Shidnoyi Galichini 1875 1938 u kolekciyi Lvivskogo istorichnogo muzeyu Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip XII Lviv Novij chas 2008 S 249 250 Ruch budowlany i rozmaitosci Przeglad Techniczny 1908 30 S 376 Protokol I zjazdu Kol architektonicznych polskich w Krakowie Czasopismo Techniczne 1909 1 S 5 7 Z I go Zjazdu Delegatow Kol Architektonicznych Polskich w Krakowie 1908 Przeglad Techniczny 1908 52 S 635 536 DzherelaLewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 59 63 ISBN 83 88372 29 7 Pilatowicz J Ruch stowarzyszeniowy inzynierow i technikow polskich do 1939 r Warszawa PRIMUM 2005 T 2 S 101 110 ISBN 83 921738 2 1