Збройні сили Республіки В'єтнам (в'єт. Quân lực Việt Nam Cộng hòa) — збройні сили Республіки В'єтнам (Південного В'єтнаму), які відповідали за захист держави з моменту її незалежності від Франції з жовтня 1955 року до її розпаду у квітні 1975 року. Збройні сили нової держави складалися із сухопутного, та компонентів.
Збройні сили Республіки В'єтнам | |
---|---|
Quân lực Việt Nam Cộng hòa | |
Воєнний прапор Південного В'єтнаму | |
Прапор Збройних сил Республіки В'єтнам | |
Гасло | "Tổ Quốc – Danh Dự – Trách Nhiệm" («Вітчизна — Честь — Обов'язок») |
Засновані | 30 грудня 1955 |
Розпущені | 30 квітня 1975 |
Види збройних сил | |
Штаб | Сайгон |
Командування | |
Головнокомандувач | Нго Дінь Дьєм, |
Міністр оборони | , , |
Начальник штабу | , , |
Людські ресурси | |
Вік | 18–27 р.р. |
Населення у призовному віці | 586 838, віком 16–49 |
Активні службовці | 1 000 000 (1972 р.) |
Історія | |
Війна у В'єтнамі | |
Історія
Збройні сили Республіки В'єтнам вели від заснованої в 1949 році , коли Франція формально надала самоврядування своєї колишній колонії В'єтнаму. Згідно умов Женевських угод 1954 року Національну армію В'єтнаму було розформовано.
20 січня 1955 року уряди США, Франції та Південного В'єтнаму підписали угоду про підготовку південно-в'єтнамських військових загальною чисельністю 100 тис. військовослужбовців регулярних частин та 150 тис. резервістів. Загальне керівництво було покладено на французького генерала Поля Елі. Військових радників, озброєння та техніку зобов'язалися надати США.
12 лютого 1955 року військова місія США в Сайгоні (англ. MAAG — Military Aid Advisory Group) розпочала організацію південнов'єтнамської армії, після чого почалася заміна французьких військових інструкторів на американських військових радників. До кінця 1955 року їхня чисельність становила вже 342 особи, надалі їх кількість зростала. У 1956 року у складі сухопутних військ було завершено створення чотирьох бронетанкових підрозділів, озброєних американською технікою (танками M24, самохідними гарматами , напівгусеничними бронетранспортерами M3 і бронеавтомобілями M8), що залишилася від колишніх колоніальних французьких військ.
30 грудня 1955 року перший президент Південного В'єтнаму Нго Дінь Дьєм офіційно проголосив про створення Збройних сил Республіки В'єтнам (QLVNCH). Збройні сили нової держави складалися з сухопутного, повітряного та військово-морського компонентів відповідно:
- Армія Республіки В'єтнам
- , включаючи
Спочатку ЗС РВ створювалася за зразком американської армії та на неї покладалося завдання відбиття вторгнення армії Північного В'єтнаму. Коли наприкінці 1950-х років у країні розгорнулася громадянська війна між урядовими силами та комуністичними повстанцями, акцент був зроблений на ведення контрпартизанської війни.
У 1962 році збройні сили Південного В'єтнаму сформовали чотири корпуси, за кожним з яких закріплювалася певна зона відповідальності (тактична зона):
- I корпус — північні провінції країни, що найближче перебували до Північного В'єтнаму. Штаб-квартира у Дананзі.
- II корпус — Центральне високогір'я. Штаб-квартира в Плейку.
- III корпус — провінції, що прилягають до Сайгону. Штаб-квартира у Сайгоні.
- IV корпус — дельта Меконгу та південні провінції країни. Штаб-квартира в Кантхо.
На 1968 рік, військовий бюджет Південного В'єтнаму становив 36,8 млрд піастрів (312 млн доларів). Збройні сили Республіки В'єтнам нараховували:
- сухопутні війська налічували 370 тис. військовослужбовців (загалом 160 батальйонів у складі 10 піхотних дивізій; однієї парашутно-десантної дивізії; однієї групи спеціального призначення; 20 батальйонів «рейнджерів»; 10 танкових батальйонів; а також навчальних, тилових та допоміжних частин). Основу танкового парку становили американські легкі танки M41 та французькі танки AMX-13V;
- повітряні сили налічували 16 тис. військовослужбовців, 145 бойових літаків (100 од. A-1 «Скайрейдер»; 15 од. реактивних винищувачів (F-5) та 20 од. штурмовиків A-37), а також 80 од. легких літаків , 80 од. транспортних літаків C-47 і та близько 100 вертольотів ;
- військово-морські сили налічували 24 тис. осіб і мали на озброєнні 63 бойові та допоміжні кораблі (у тому числі 8 ескортних кораблів, 3 мінні тральщики, 22 десантні судна, 22 артилерійські катери) і річковий «москітний флот» з 350 моторних джонок типу «сампан»;
- іррегулярні сили складалися з 700 рот «територіальних сил» (142 тис. осіб), 4000 взводів «місцевих сил» (143 тис. осіб), загонів «сил цивільної оборони» (40 тис. осіб) та поліції. На озброєнні іррегулярних частин перебувало переважно легка стрілецька зброя (зокрема, застарілих зразків), на озброєнні поліції також було кілька бронетранспортерів і вертольотів.
З приходом до влади Президента Ніксона американські війська розпочали впроваджувати в життя так звану Доктрину Ніксона — поступове виведення американських військ із В'єтнаму, в той час як військові операції поступово скорочувалися, обмежуючись лише проведенням незначних за масштабом бойових дій, в основному спрямованих на порушення шляхів забезпечення комуністів та передачу усієї території країни під повний контроль південнов'єтнамських військ. Цей процес також отримав ім'я «В'єтнамізація».
За час війни у В'єтнамі збройні сили Південного В'єтнаму зазнали колосальних втрат. Точні втрати армії Республіки В'єтнам невідомі, тому що ряд документів, де вони фіксувалися, були втрачені після поразки країни у війні. Крім того, в період найбільших втрат південнов'єтнамської армії навесні 1975 року донесення про втрати часто взагалі не складалися. Більшість дослідників оцінюють втрати південнов'єтнамської армії від 171 331 до 220 357 загиблих під час війни, в той же час американський дослідник Р. Руммель вважає що загинуло від 219 000 до 313 000 південнов'єтнамських військових. Відомо, що 16 000 із них померли під час перебування в полоні. Крім цього, до числа військових втрат не входять 17 000 південнов'єтнамських ополченців, які загинули в боях з комуністичними силами.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Lewy, Guetner (1978), America in Vietnam New York: Oxford University Press., pp.272-3, 448-9.
- Thayer, Thomas C (1985). War Without Fronts: The American Experience in Vietnam. Boulder: Westview Press. p.106.
- name="Rummel R.J. Death by Government, Transaction Publishers, 1997"
- Rummel, 1997, Lines 457 & 459.
Джерела
- South Vietnamese Army
Література
- Gordon L. Rottman and Ramiro Bujeiro, Army of the Republic of Vietnam 1955-75, Men-at-arms series 458, Osprey Publishing Ltd, Oxford 2010.
- Lee E. Russell and Mike Chappell, Armies of the Vietnam War 2, Men-at-arms series 143, Osprey Publishing Ltd, London 1983. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Республіки В'єтнам |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbrojni sili Respubliki V yetnam v yet Quan lực Việt Nam Cộng hoa zbrojni sili Respubliki V yetnam Pivdennogo V yetnamu yaki vidpovidali za zahist derzhavi z momentu yiyi nezalezhnosti vid Franciyi z zhovtnya 1955 roku do yiyi rozpadu u kvitni 1975 roku Zbrojni sili novoyi derzhavi skladalisya iz suhoputnogo ta komponentiv Zbrojni sili Respubliki V yetnamQuan lực Việt Nam Cộng hoaVoyennij prapor Pivdennogo V yetnamuPrapor Zbrojnih sil Respubliki V yetnamGaslo Tổ Quốc Danh Dự Trach Nhiệm Vitchizna Chest Obov yazok Zasnovani 30 grudnya 1955Rozpusheni 30 kvitnya 1975Vidi zbrojnih silArmiya Respubliki V yetnamShtab SajgonKomanduvannyaGolovnokomanduvach Ngo Din Dyem Ministr oboroni Nachalnik shtabu Lyudski resursiVik 18 27 r r Naselennya u prizovnomu vici 586 838 vikom 16 49Aktivni sluzhbovci 1 000 000 1972 r IstoriyaVijna u V yetnamiIstoriyaZbrojni sili Respubliki V yetnam veli vid zasnovanoyi v 1949 roci koli Franciya formalno nadala samovryaduvannya svoyeyi kolishnij koloniyi V yetnamu Zgidno umov Zhenevskih ugod 1954 roku Nacionalnu armiyu V yetnamu bulo rozformovano 20 sichnya 1955 roku uryadi SShA Franciyi ta Pivdennogo V yetnamu pidpisali ugodu pro pidgotovku pivdenno v yetnamskih vijskovih zagalnoyu chiselnistyu 100 tis vijskovosluzhbovciv regulyarnih chastin ta 150 tis rezervistiv Zagalne kerivnictvo bulo pokladeno na francuzkogo generala Polya Eli Vijskovih radnikiv ozbroyennya ta tehniku zobov yazalisya nadati SShA 12 lyutogo 1955 roku vijskova misiya SShA v Sajgoni angl MAAG Military Aid Advisory Group rozpochala organizaciyu pivdennov yetnamskoyi armiyi pislya chogo pochalasya zamina francuzkih vijskovih instruktoriv na amerikanskih vijskovih radnikiv Do kincya 1955 roku yihnya chiselnist stanovila vzhe 342 osobi nadali yih kilkist zrostala U 1956 roku u skladi suhoputnih vijsk bulo zaversheno stvorennya chotiroh bronetankovih pidrozdiliv ozbroyenih amerikanskoyu tehnikoyu tankami M24 samohidnimi garmatami napivgusenichnimi bronetransporterami M3 i broneavtomobilyami M8 sho zalishilasya vid kolishnih kolonialnih francuzkih vijsk Amerikanskij instruktor provodit zanyattya z novobrancyami armiyi Respubliki V yetnam 30 grudnya 1955 roku pershij prezident Pivdennogo V yetnamu Ngo Din Dyem oficijno progolosiv pro stvorennya Zbrojnih sil Respubliki V yetnam QLVNCH Zbrojni sili novoyi derzhavi skladalisya z suhoputnogo povitryanogo ta vijskovo morskogo komponentiv vidpovidno Armiya Respubliki V yetnam vklyuchayuchiTankovij pidrozdil armiyi Pivdennogo V yetnamu na tankah M48 Patton Velikodnij nastup 10 kvitnya 1972Zoni vidpovidalnosti korpusiv ZS Respubliki V yetnam Spochatku ZS RV stvoryuvalasya za zrazkom amerikanskoyi armiyi ta na neyi pokladalosya zavdannya vidbittya vtorgnennya armiyi Pivnichnogo V yetnamu Koli naprikinci 1950 h rokiv u krayini rozgornulasya gromadyanska vijna mizh uryadovimi silami ta komunistichnimi povstancyami akcent buv zroblenij na vedennya kontrpartizanskoyi vijni U 1962 roci zbrojni sili Pivdennogo V yetnamu sformovali chotiri korpusi za kozhnim z yakih zakriplyuvalasya pevna zona vidpovidalnosti taktichna zona I korpus pivnichni provinciyi krayini sho najblizhche perebuvali do Pivnichnogo V yetnamu Shtab kvartira u Dananzi II korpus Centralne visokogir ya Shtab kvartira v Plejku III korpus provinciyi sho prilyagayut do Sajgonu Shtab kvartira u Sajgoni IV korpus delta Mekongu ta pivdenni provinciyi krayini Shtab kvartira v Kantho Na 1968 rik vijskovij byudzhet Pivdennogo V yetnamu stanoviv 36 8 mlrd piastriv 312 mln dolariv Zbrojni sili Respubliki V yetnam narahovuvali suhoputni vijska nalichuvali 370 tis vijskovosluzhbovciv zagalom 160 bataljoniv u skladi 10 pihotnih divizij odniyeyi parashutno desantnoyi diviziyi odniyeyi grupi specialnogo priznachennya 20 bataljoniv rejndzheriv 10 tankovih bataljoniv a takozh navchalnih tilovih ta dopomizhnih chastin Osnovu tankovogo parku stanovili amerikanski legki tanki M41 ta francuzki tanki AMX 13V povitryani sili nalichuvali 16 tis vijskovosluzhbovciv 145 bojovih litakiv 100 od A 1 Skajrejder 15 od reaktivnih vinishuvachiv F 5 ta 20 od shturmovikiv A 37 a takozh 80 od legkih litakiv 80 od transportnih litakiv C 47 i ta blizko 100 vertolotiv vijskovo morski sili nalichuvali 24 tis osib i mali na ozbroyenni 63 bojovi ta dopomizhni korabli u tomu chisli 8 eskortnih korabliv 3 minni tralshiki 22 desantni sudna 22 artilerijski kateri i richkovij moskitnij flot z 350 motornih dzhonok tipu sampan irregulyarni sili skladalisya z 700 rot teritorialnih sil 142 tis osib 4000 vzvodiv miscevih sil 143 tis osib zagoniv sil civilnoyi oboroni 40 tis osib ta policiyi Na ozbroyenni irregulyarnih chastin perebuvalo perevazhno legka strilecka zbroya zokrema zastarilih zrazkiv na ozbroyenni policiyi takozh bulo kilka bronetransporteriv i vertolotiv Z prihodom do vladi Prezidenta Niksona amerikanski vijska rozpochali vprovadzhuvati v zhittya tak zvanu Doktrinu Niksona postupove vivedennya amerikanskih vijsk iz V yetnamu v toj chas yak vijskovi operaciyi postupovo skorochuvalisya obmezhuyuchis lishe provedennyam neznachnih za masshtabom bojovih dij v osnovnomu spryamovanih na porushennya shlyahiv zabezpechennya komunistiv ta peredachu usiyeyi teritoriyi krayini pid povnij kontrol pivdennov yetnamskih vijsk Cej proces takozh otrimav im ya V yetnamizaciya Za chas vijni u V yetnami zbrojni sili Pivdennogo V yetnamu zaznali kolosalnih vtrat Tochni vtrati armiyi Respubliki V yetnam nevidomi tomu sho ryad dokumentiv de voni fiksuvalisya buli vtracheni pislya porazki krayini u vijni Krim togo v period najbilshih vtrat pivdennov yetnamskoyi armiyi navesni 1975 roku donesennya pro vtrati chasto vzagali ne skladalisya Bilshist doslidnikiv ocinyuyut vtrati pivdennov yetnamskoyi armiyi vid 171 331 do 220 357 zagiblih pid chas vijni v toj zhe chas amerikanskij doslidnik R Rummel vvazhaye sho zaginulo vid 219 000 do 313 000 pivdennov yetnamskih vijskovih Vidomo sho 16 000 iz nih pomerli pid chas perebuvannya v poloni Krim cogo do chisla vijskovih vtrat ne vhodyat 17 000 pivdennov yetnamskih opolchenciv yaki zaginuli v boyah z komunistichnimi silami Div takozhDemokratichna Respublika V yetnam Kolaboracionistska kitajska armiya Narodno vizvolna armiya Kitayu Indokitajski vijni V yetminPrimitkiVinoski DzherelaLewy Guetner 1978 America in Vietnam New York Oxford University Press pp 272 3 448 9 Thayer Thomas C 1985 War Without Fronts The American Experience in Vietnam Boulder Westview Press p 106 name Rummel R J Death by Government Transaction Publishers 1997 Rummel 1997 Lines 457 amp 459 DzherelaSouth Vietnamese ArmyLiteraturaGordon L Rottman and Ramiro Bujeiro Army of the Republic of Vietnam 1955 75 Men at arms series 458 Osprey Publishing Ltd Oxford 2010 ISBN 978 1 84908 182 5 Lee E Russell and Mike Chappell Armies of the Vietnam War 2 Men at arms series 143 Osprey Publishing Ltd London 1983 ISBN 0 85045 514 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zbrojni sili Respubliki V yetnam