Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Studium generale стара звичайна назва середньовічного університету в середньовічній Європі карта середньовічних універси

Studium generale

Studium generale

Studium generale — стара звичайна назва середньовічного університету в середньовічній Європі.

image
карта середньовічних університетів Європи

Опис

Немає офіційного визначення терміну studium generale. Термін studium generale вперше з’явився на початку 13-го століття зі звичного вжитку і означав місце, де приймали студентів з усіх куточків світу, а не лише з місцевого району чи регіону.

У 13 столітті цей термін поступово набув більш точного (але все ще неофіційного) значення як місце, яке приймало студентів з усіх місць, викладало мистецтво і мало принаймні один з вищих факультетів (тобто, богослов’я, права чи медицини) та значну частину викладання проводили ті, хто має ступінь магістра.

Повільно з’явився четвертий критерій: майстер, який викладав і був зареєстрований в Гільдії майстрів Studium Generale, мав право викладати в будь-якому іншому студії без додаткового іспиту. Цей привілей, відомий як jus ubique docendi, за звичаєм був зарезервований лише за магістрами трьох найстаріших університетів: , Болонського та Паризького. Їхня репутація була настільки велика, що випускники та викладачі могли викладати в усіх інших студіях, але вони не приймали сторонніх викладачів без іспиту.

Папа Григорій IX, який, прагнучи підняти престиж спонсорованого папою Тулузького університету, який він заснував у 1229 році, видав буллу в 1233 році, дозволяючи магістрам Тулузи викладати в будь-якому навчальному закладі без іспитів. Отже, для studia generalia, які прагнуть піднестися, стало звичаєм претендувати на подібних биків. Старші університети спочатку зневажливо вимагали таких привілеїв, вважаючи, що їхня репутація є достатньою. Однак Болонья і Париж зрештою нахилилися, щоб подати заявку на них, отримавши свої папські булли в 1292 році.

Можливо, найбажанішою особливістю папських булл було спеціальне звільнення, запроваджене Папою Гонорієм III у 1219 році, яке дозволяло вчителям і студентам продовжувати пожинати плоди будь-яких духовних бенефіцій, які вони могли мати деінде. Це позбавляло їх вимог щодо проживання, викладених у канонічному праві. Оскільки цей привілей був наданий лише тим, хто в studia generalia, безперечно, зазвичай до 14 століття, багато хто став вважати його не лише ще одним (п’ятим) критерієм, а й визначенням studium generale». (Хоча старі університети ім. Оксфорд і Падуя, які чинили опір просити папську буллу, мали достатню репутацію, щоб їх називали studium generale без булли, оксфордські майстри не мали права викладати в Парижі без іспитів. Оксфорд відповів взаємністю, вимагаючи іспитів від паризьких майстрів і ігноруючи папу привілеї, якими користувався Париж.)

Нарешті, Папа міг видавати булли, які гарантують автономію університету від втручання місцевих цивільних або єпархіальних органів влади, процес, який розпочався з видання булли 1231 року для Паризького університету. Хоча це не був обов’язковим критерієм, надання «привілеїв Парижа» іншим studia generalia стало звичайним.

Папа був не єдиним постачальником привілеїв. Імператор Священної Римської імперії також видав , які надавали майже такі ж привілеї, починаючи з Неаполітанського університету в 1224 році.

Універсальний студентський колектив, один або кілька вищих факультетів, викладання магістрів, право викладати в інших студіях, збереження , автономія: це були спільні риси studia generalia. В інших аспектах (структура, адміністрування, навчальний план тощо) studia generalia була різною. Взагалі кажучи, більшість схилялася до копіювання однієї з двох старих моделей: , орієнтованої на студентів, або структури Парижа, орієнтованої на господаря.

Історія

image
Studium generale в Алькала-де-Енарес (20 травня 1293).

Більшість ранніх studia generalia були знайдені в Італії, Франції, Англії, Іспанії та Португалії, і вони вважалися найпрестижнішими місцями навчання в Європі. Ватикан продовжує називати багато нових університетів studia generalia, хоча народне значення цієї честі знижувалося протягом століть.

Ще в 13 столітті вчених із studium generale заохочували читати курси лекцій в інших інститутах по всій Європі та обмінюватися документами, і це призвело до нинішньої академічної культури, яка спостерігається в сучасних європейських університетах.

Університети, які зазвичай вважалися studia generalia в 13 столітті, були:

Були зареєстровані як духовні, так і світські університети. Цей список швидко зростав, оскільки по всій Європі були засновані нові університети. Багато з цих університетів отримали офіційне підтвердження свого статусу studia generalia наприкінці 13-го століття шляхом папської булли разом з безліччю нових університетів. Хоча спочатку ці папські булли лише надавали привілеї певного університету, такого як Болонський чи Паризький, до кінця 13-го століття університети шукали папську буллу, яка надає їм ius ubique docendi, привілей надавати магістрам ліцензії на викладання. у всіх університетах без подальших іспитів (Haskins, 1941:282).

Університети, офіційно визнані studia generalia в 14 столітті, були кілька, серед них:

Сучасне використання

Сьогодні studium generale в основному використовується в контексті європейського університету як опис лекцій, семінарів та інших заходів, які спрямовані на забезпечення академічної основи для студентів і широкої громадськості. Вони відповідають гуманістичним корінням традиційних університетів, щоб вийти за межі своїх кордонів і забезпечити загальну освіту.

У перші післявоєнні роки в Німеччині ця концепція була знову введена, наприклад, з офіційною програмою, розпочатою в 1948 році в коледжі Лейбніца Тюбінгенського університету.

Сьогодні цей термін часто використовується як синонімний рік орієнтації і може розглядатися як академічний еквівалент року пропуску.

Примітки

  1. Хастінгс, Рашдал (1895). The Universities of Europe in the Middle Ages: Salerno. Париж: Clarendon Press.
  2. Рашдал 2
  3. Рашдал, 11-12
  4. Рашдал, 12

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Studium generale stara zvichajna nazva serednovichnogo universitetu v serednovichnij Yevropi karta serednovichnih universitetiv YevropiOpisNemaye oficijnogo viznachennya terminu studium generale Termin studium generale vpershe z yavivsya na pochatku 13 go stolittya zi zvichnogo vzhitku i oznachav misce de prijmali studentiv z usih kutochkiv svitu a ne lishe z miscevogo rajonu chi regionu U 13 stolitti cej termin postupovo nabuv bilsh tochnogo ale vse she neoficijnogo znachennya yak misce yake prijmalo studentiv z usih misc vikladalo mistectvo i malo prinajmni odin z vishih fakultetiv tobto bogoslov ya prava chi medicini ta znachnu chastinu vikladannya provodili ti hto maye stupin magistra Povilno z yavivsya chetvertij kriterij majster yakij vikladav i buv zareyestrovanij v Gildiyi majstriv Studium Generale mav pravo vikladati v bud yakomu inshomu studiyi bez dodatkovogo ispitu Cej privilej vidomij yak jus ubique docendi za zvichayem buv zarezervovanij lishe za magistrami troh najstarishih universitetiv Bolonskogo ta Parizkogo Yihnya reputaciya bula nastilki velika sho vipuskniki ta vikladachi mogli vikladati v usih inshih studiyah ale voni ne prijmali storonnih vikladachiv bez ispitu Papa Grigorij IX yakij pragnuchi pidnyati prestizh sponsorovanogo papoyu Tuluzkogo universitetu yakij vin zasnuvav u 1229 roci vidav bullu v 1233 roci dozvolyayuchi magistram Tuluzi vikladati v bud yakomu navchalnomu zakladi bez ispitiv Otzhe dlya studia generalia yaki pragnut pidnestisya stalo zvichayem pretenduvati na podibnih bikiv Starshi universiteti spochatku znevazhlivo vimagali takih privileyiv vvazhayuchi sho yihnya reputaciya ye dostatnoyu Odnak Bolonya i Parizh zreshtoyu nahililisya shob podati zayavku na nih otrimavshi svoyi papski bulli v 1292 roci Mozhlivo najbazhanishoyu osoblivistyu papskih bull bulo specialne zvilnennya zaprovadzhene Papoyu Gonoriyem III u 1219 roci yake dozvolyalo vchitelyam i studentam prodovzhuvati pozhinati plodi bud yakih duhovnih beneficij yaki voni mogli mati deinde Ce pozbavlyalo yih vimog shodo prozhivannya vikladenih u kanonichnomu pravi Oskilki cej privilej buv nadanij lishe tim hto v studia generalia bezperechno zazvichaj do 14 stolittya bagato hto stav vvazhati jogo ne lishe she odnim p yatim kriteriyem a j viznachennyam studium generale Hocha stari universiteti im Oksford i Paduya yaki chinili opir prositi papsku bullu mali dostatnyu reputaciyu shob yih nazivali studium generale bez bulli oksfordski majstri ne mali prava vikladati v Parizhi bez ispitiv Oksford vidpoviv vzayemnistyu vimagayuchi ispitiv vid parizkih majstriv i ignoruyuchi papu privileyi yakimi koristuvavsya Parizh Nareshti Papa mig vidavati bulli yaki garantuyut avtonomiyu universitetu vid vtruchannya miscevih civilnih abo yeparhialnih organiv vladi proces yakij rozpochavsya z vidannya bulli 1231 roku dlya Parizkogo universitetu Hocha ce ne buv obov yazkovim kriteriyem nadannya privileyiv Parizha inshim studia generalia stalo zvichajnim Papa buv ne yedinim postachalnikom privileyiv Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi takozh vidav yaki nadavali majzhe taki zh privileyi pochinayuchi z Neapolitanskogo universitetu v 1224 roci Universalnij studentskij kolektiv odin abo kilka vishih fakultetiv vikladannya magistriv pravo vikladati v inshih studiyah zberezhennya avtonomiya ce buli spilni risi studia generalia V inshih aspektah struktura administruvannya navchalnij plan tosho studia generalia bula riznoyu Vzagali kazhuchi bilshist shilyalasya do kopiyuvannya odniyeyi z dvoh starih modelej oriyentovanoyi na studentiv abo strukturi Parizha oriyentovanoyi na gospodarya IstoriyaStudium generale v Alkala de Enares 20 travnya 1293 Bilshist rannih studia generalia buli znajdeni v Italiyi Franciyi Angliyi Ispaniyi ta Portugaliyi i voni vvazhalisya najprestizhnishimi miscyami navchannya v Yevropi Vatikan prodovzhuye nazivati bagato novih universitetiv studia generalia hocha narodne znachennya ciyeyi chesti znizhuvalosya protyagom stolit She v 13 stolitti vchenih iz studium generale zaohochuvali chitati kursi lekcij v inshih institutah po vsij Yevropi ta obminyuvatisya dokumentami i ce prizvelo do ninishnoyi akademichnoyi kulturi yaka sposterigayetsya v suchasnih yevropejskih universitetah Universiteti yaki zazvichaj vvazhalisya studia generalia v 13 stolitti buli Bolonskij universitet Oksfordskij universitet Parizkij universitet Universitet Arecco Universitet Salamanki Paduanskij universitet Tuluzkij universitet zasnovanij u 1261 r zakritij u 1265 r Siyenskij universitet Universitet Valyadolida Universitet Monpelye Universitet Koyimbri Universitet Alkala Buli zareyestrovani yak duhovni tak i svitski universiteti Cej spisok shvidko zrostav oskilki po vsij Yevropi buli zasnovani novi universiteti Bagato z cih universitetiv otrimali oficijne pidtverdzhennya svogo statusu studia generalia naprikinci 13 go stolittya shlyahom papskoyi bulli razom z bezlichchyu novih universitetiv Hocha spochatku ci papski bulli lishe nadavali privileyi pevnogo universitetu takogo yak Bolonskij chi Parizkij do kincya 13 go stolittya universiteti shukali papsku bullu yaka nadaye yim ius ubique docendi privilej nadavati magistram licenziyi na vikladannya u vsih universitetah bez podalshih ispitiv Haskins 1941 282 Universiteti oficijno viznani studia generalia v 14 stolitti buli kilka sered nih zasnovanij u 1301 r zasnovanij u 1303 r Universitet Perudzhi zasnovanij u 1308 r Florentijskij universitet zasnovanij u 1321 r Pizanskij universitet zasnovanij u 1343 r Karlov universitet u Prazi zasnovanij u 1348 r Universitet Paviyi zasnovanij u 1361 r Yagellonskij universitet u Krakovi zasnovanij u 1364 r Videnskij universitet zasnovanij u 1365 r Zadarskij universitet zasnovanij u 1396 r Suchasne vikoristannyaSogodni studium generale v osnovnomu vikoristovuyetsya v konteksti yevropejskogo universitetu yak opis lekcij seminariv ta inshih zahodiv yaki spryamovani na zabezpechennya akademichnoyi osnovi dlya studentiv i shirokoyi gromadskosti Voni vidpovidayut gumanistichnim korinnyam tradicijnih universitetiv shob vijti za mezhi svoyih kordoniv i zabezpechiti zagalnu osvitu U pershi pislyavoyenni roki v Nimechchini cya koncepciya bula znovu vvedena napriklad z oficijnoyu programoyu rozpochatoyu v 1948 roci v koledzhi Lejbnica Tyubingenskogo universitetu Sogodni cej termin chasto vikoristovuyetsya yak sinonimnij rik oriyentaciyi i mozhe rozglyadatisya yak akademichnij ekvivalent roku propusku PrimitkiHastings Rashdal 1895 The Universities of Europe in the Middle Ages Salerno Parizh Clarendon Press Rashdal 2 Rashdal 11 12 Rashdal 12

Дата публікації:
Топ