Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рожко Михайло Федорович 4 червня 1939 Небилів тепер Рожнятівський район 22 грудня 2004 український вчений краєзнавець ви

Рожко Михайло Федорович

Рожко Михайло Федорович

Рожко Михайло Федорович (4 червня 1939, Небилів, тепер Рожнятівський район — 22 грудня 2004) — український вчений, краєзнавець, , вивчав Карпатську лінію оборони, шляхи і заселення Українських Карпат, дерев'яне будівництво пам'яток з наскельною забудовою Карпат ІХ-XIV століть, обстежив також значну кількість печерних пам'яток Поділля, Подністров'я, печерних міст та монастирів Криму, був учасником багатьох наукових розвідок у східних областях України. Найбільш відомий він завдяки дослідженню Тустані.

Рожко Михайло Федорович
Рожко Михайло Федорович
image
Меморіальна плита Михайлові Рожку в заповіднику Тустань
Меморіальна плита Михайлові Рожку в заповіднику Тустань
Народився4 червня 1939(1939-06-04)
Небилів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Помер22 грудня 2004(2004-12-22) (65 років)
Діяльністьісторик, краєзнавець
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рожко.

Біографія

Михайло Федорович Рожко народився 4 червня 1939 р. у селі Небилів Рожнятівського району Станіславської (тепер Івано-Франківської) області.

Дитячі та юнацькі роки провів у селі Товстому на Тернопільщині. Після здобуття середньої освіти отримав кваліфікацію машиніста баштового крану і з 1959 по 1965 роки працював на індустріальних об'єктах Донбасу та Львівщини (навички робіт на висоті доволі несподівано придадуться в майбутньому, при проведенні обмірів скель Тустані).

У 23 роки Михайло Федорович вступив на факультет художньої кераміки Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва, де здобув вищу освіту. Навчання поєднував із працею художника у Львівському виробничому художньо-рекламному комбінаті та інших організаціях.

З 1969 до 1979 роки працював викладачем рисунка і скульптури на кафедрі архітектури Львівського сільськогосподарського інституту.

З 1979 року, дослідник розпочав роботу науковим співробітником відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України).

З 1994 працював у відділі карпатознавства Інститу народознавства НАН України.

В 1996 року побачила світ монографія «Тустань — давньоруська наскельна фортеця», яка в 1997 році на IV Міжнародному книжковому форумі у Львові отримала перше місце в номінації «Україна, краєзнавство, історія».

Серед колег Михайло Федорович залишив по собі пам'ять як добрий, товариський, вчений ециклопедичних знань і надзвичайно широкого кругозору, який завжди мав час для консультації і поради тим хто її потребував.

Приділяв увагу і громадській діяльності, зокрема з 1999 по 2004 роки, вчений очолював Товариство прихильників фортець та палаців.

Фортеця «Тустань»

На скельних групах маловідомої, у той час, фортеці «Тустань» поблизу села Урич дослідник вперше побував на зламі 1969 − 1970 років — і зробив їх вивчення справою свого життя. Він самотужки студіював архітектуру, археологію, етнологію, історію та інші дисципліни, необхідні для опрацювання спеціальної методики досліджень наскельної забудови. Наступні свої відпустки і вихідні дні він проводив разом із групою ентузіастів досліджуючи скелі. Цікаво що з початку обміри планували закінчити за 1−2 роки і на їх основі створити графічну реконструкцію давньої забудови. Насправді ця кропітка робота протривала 7 років. Вона вимагала насамперед розробки методики дослідження таких об'єктів, унікальної не лише для тодішніх теренів СРСР, а й для Європи загалом. Протягом семи років наполегливої праці було зафіксовано чотири тисячі пазів, врубів, лунок, у яких кріпилися до каменю дерев'яні фортифікаційні конструкції.

З 1978 р. Михайло Рожко розпочав польові археологічні вивчення Тустані — спочатку під керівництвом Л. І. Крушельницької в Урицькому загоні Львівської обласної експедиції (начальник експедиції Л. Г. Мацкевий), а з 1979 р., ставши працівником відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України), — самостійно. У 1982 р. Постановою Президії АН України було створено Карпатську архітектурно-археологічну експедицію, роботами якої розширено зону вивчення пам'яток з наскельною забудовою і включено пам'ятки поблизу сіл Бубнище, Розгірче, Підкамінь, а також численні городища і об'єкти карпатської лінії оборони епохи середньовіччя.

Результати досліджень вражали масштабністю і новаторством. З'явилися публікації М. Рожка у фахових виданнях. Його доповіді на наукових конференціях викликали жвавий інтерес та цікаві дискусії. М. Рожко став визнаним спеціалістом комплексного міждисциплінарного напряму на стику архітектури, археології та інших наук — наскельної археології. У 1996 р. вийшла його фундаментальна монографія «Тустань — давньоруська наскельна фортеця».

М. Ф. Рожко відомий також як дослідник Карпатської лінії оборони, знавець пам'яток дерев'яного зодчества з наскельною забудовою, відкривач значної кількості археологічних пам'яток на Поділлі та в Передкарпатті.

Після смерті дослідника заповідник очолив Василь Рожко і дослідження продовжуються. Так щороку відбуваються археологічні розкопки, було проведено аеро−фотозйомку території заповідника, відбувається реогранізація музею історії «Тустані».

На пошану Михайла Рожка

7 лютого 2007 року в львівській галереї «Дзиґа» розпочала свою роботу виставка «Фортеця. Особистість. Тустань. Експедиція», яка мала на меті відкрити особистість Михайла Федоровича − видатного і багатогранного вченого, для широкого загалу львів'ян. До виставки увійшли фото, графічні реконструкції, живопис і графіка дослідника, кераміка, інсталяції, на презентації також було показано документальний фільм, здебільшого про експедиційне життя «Тустані».

Також «На пошану Михайла Рожка» 4—5 червня 2009 р. відбулася Міжнародна наукова конференція, яку організував Державний історико-культурний заповідник «Тустань». У роботі конференції взяли участь історики, археологи, етнологи, архітектори, краєзнавці та інші спеціалісти, як з України так і з інших країн.

Вибрані праці

  • Особенности деревяной застройки древнерусского периода на примере наскальных сооружений крепости Тустань // Архитектура, планировка сельских населенных мест западных областей УССР и МССР. — Львов, 1978. — Т.80. — С.31-37.
  • Исследования памятника древнерусской культуры в Карпатах (О Тустани близ с. Урич Сколевского района) // Археологические открытия 1978 года. — М., 1979. — С.353-354. (Співавтор Л.Крушельницька).
  • Исследования наскальных сооружений древнерусской крепости Тустань // Археологические открытия 1979 года. — М., 1980. — С.328-329.
  • Раскопки на територии древнерусской крепости Тустань // Археологические открытия 1980 года. — М., 1981. — С.306.
  • Крепость Тустань // Краткие сообщения Института археологии АН СССР. -М.,1981. — Вып.164. — С.99-106.
  • Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь. Культура і традиції: Збірник наукових праць. — К., 1982. — С.12-20.
  • Тустань — давньоруська карпатська твердиня // Жовтень. — 1984. — № 6. — С.93-103.
  • Раскопки наскальной крепости Тустань // Археологические окрытия 1982 года. -М., 1984. — С.323.
  • «Чи велентів се, чи розбійників дім». Про відкриття і дослідження міста-фортеці Тустань // Людина і світ. — 1988. — № 1. — С.31.
  • Карпатські шляхи та їх оборона // Український історичний журнал. — 1990. — № 10. — С. 86-97.
  • Особливості дерев'яних укріплень слов'янських «градів» Південно-Західної Русі // Тезисы докладов Советской делегации на VI Международном конгрессе славянской археологии. Прилеп, Югославия. — М., 1990. — С.189-192.
  • Тустань // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (Раннеславянский и древнерусский периоды). — К., 1990. — С.140-142.
  • Тустань // Пам'ятки України. — 1900. — № 2. — С.16.
  • Зброя давньоруської фортеці Тустань // Галицька зоря. — 1991. — № 19 (53). — С.4. (Співавтор О.Єрмолін).
  • Stan badac archeologicznych budowli obronnych na Bojkowsczyџnie // Bojkowsczyzna. Plaj. Тези міжнародної конференції Карпатського Товариства «Бойківщина». — Ліско-Warszawa, 1993. — № 6. — S.130-134.
  • Водозабезпечення оборонних комплексів України у княжі часи та в добу пізнього середньовіччя // Записки наукового товариства імені Шевченка. — Т.CCXLI. — Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С.299-316.
  • Оборонне будівництво Данила Галицького // Галицька брама — № 9-10 (81-82) 2001. — С.24-29.
  • Зброя дальнього бою стародавньої Тустані (Наконечники стріл лука та самостріла (арбалета)) // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т.CCXLIV. — Праці Археологічної комісії. — Львів, 2002. — С.287-311.
  • Наскельне дерев'яне будівництво Перемишльської землі (проблеми дослідження та інтерпретації) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Вип.VI. — Дрогобич, 2002. — С.9-18.

Примітки

  1. На пошану Михайла Рожка[недоступне посилання з липня 2019] // Археологія. Науковий журнал[недоступне посилання з липня 2019]. — 2010, № 2 [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  2. Омельчук Б. Кастеологічні праці Ореста Мацюка та Михайла Рожка / Б. А. Омельчук // Старий Луцьк: наук.-інформ. зб. — Вип. 7. — Луцьк: Вид-во «Терен», 2011. − С. 532 − 542

Посилання

  • Пам'яті Михайла Федоровича Рожка. Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред. кол. Л. Тимошенко (голов. ред.), Л. Винар, Л. Зашкільняк, Я. Ісаєвич та ін. — Вип. VIII. — Дрогобич: Коло, 2004. — 616 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rozhko Mihajlo Fedorovich 4 chervnya 1939 Nebiliv teper Rozhnyativskij rajon 22 grudnya 2004 ukrayinskij vchenij krayeznavec vivchav Karpatsku liniyu oboroni shlyahi i zaselennya Ukrayinskih Karpat derev yane budivnictvo pam yatok z naskelnoyu zabudovoyu Karpat IH XIV stolit obstezhiv takozh znachnu kilkist pechernih pam yatok Podillya Podnistrov ya pechernih mist ta monastiriv Krimu buv uchasnikom bagatoh naukovih rozvidok u shidnih oblastyah Ukrayini Najbilsh vidomij vin zavdyaki doslidzhennyu Tustani Rozhko Mihajlo FedorovichRozhko Mihajlo FedorovichMemorialna plita Mihajlovi Rozhku v zapovidniku Tustan Memorialna plita Mihajlovi Rozhku v zapovidniku TustanNarodivsya4 chervnya 1939 1939 06 04 Nebiliv Rozhnyativskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer22 grudnya 2004 2004 12 22 65 rokiv Diyalnististorik krayeznavecAlma materLvivska nacionalna akademiya mistectv U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozhko BiografiyaMihajlo Fedorovich Rozhko narodivsya 4 chervnya 1939 r u seli Nebiliv Rozhnyativskogo rajonu Stanislavskoyi teper Ivano Frankivskoyi oblasti Dityachi ta yunacki roki proviv u seli Tovstomu na Ternopilshini Pislya zdobuttya serednoyi osviti otrimav kvalifikaciyu mashinista bashtovogo kranu i z 1959 po 1965 roki pracyuvav na industrialnih ob yektah Donbasu ta Lvivshini navichki robit na visoti dovoli nespodivano pridadutsya v majbutnomu pri provedenni obmiriv skel Tustani U 23 roki Mihajlo Fedorovich vstupiv na fakultet hudozhnoyi keramiki Lvivskogo derzhavnogo institutu prikladnogo i dekorativnogo mistectva de zdobuv vishu osvitu Navchannya poyednuvav iz praceyu hudozhnika u Lvivskomu virobnichomu hudozhno reklamnomu kombinati ta inshih organizaciyah Z 1969 do 1979 roki pracyuvav vikladachem risunka i skulpturi na kafedri arhitekturi Lvivskogo silskogospodarskogo institutu Z 1979 roku doslidnik rozpochav robotu naukovim spivrobitnikom viddilu arheologiyi Institutu suspilnih nauk AN URSR teper Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Z 1994 pracyuvav u viddili karpatoznavstva Institu narodoznavstva NAN Ukrayini V 1996 roku pobachila svit monografiya Tustan davnoruska naskelna fortecya yaka v 1997 roci na IV Mizhnarodnomu knizhkovomu forumi u Lvovi otrimala pershe misce v nominaciyi Ukrayina krayeznavstvo istoriya Sered koleg Mihajlo Fedorovich zalishiv po sobi pam yat yak dobrij tovariskij vchenij eciklopedichnih znan i nadzvichajno shirokogo krugozoru yakij zavzhdi mav chas dlya konsultaciyi i poradi tim hto yiyi potrebuvav Pridilyav uvagu i gromadskij diyalnosti zokrema z 1999 po 2004 roki vchenij ocholyuvav Tovaristvo prihilnikiv fortec ta palaciv Fortecya Tustan Na skelnih grupah malovidomoyi u toj chas forteci Tustan poblizu sela Urich doslidnik vpershe pobuvav na zlami 1969 1970 rokiv i zrobiv yih vivchennya spravoyu svogo zhittya Vin samotuzhki studiyuvav arhitekturu arheologiyu etnologiyu istoriyu ta inshi disciplini neobhidni dlya opracyuvannya specialnoyi metodiki doslidzhen naskelnoyi zabudovi Nastupni svoyi vidpustki i vihidni dni vin provodiv razom iz grupoyu entuziastiv doslidzhuyuchi skeli Cikavo sho z pochatku obmiri planuvali zakinchiti za 1 2 roki i na yih osnovi stvoriti grafichnu rekonstrukciyu davnoyi zabudovi Naspravdi cya kropitka robota protrivala 7 rokiv Vona vimagala nasampered rozrobki metodiki doslidzhennya takih ob yektiv unikalnoyi ne lishe dlya todishnih tereniv SRSR a j dlya Yevropi zagalom Protyagom semi rokiv napoleglivoyi praci bulo zafiksovano chotiri tisyachi paziv vrubiv lunok u yakih kripilisya do kamenyu derev yani fortifikacijni konstrukciyi Z 1978 r Mihajlo Rozhko rozpochav polovi arheologichni vivchennya Tustani spochatku pid kerivnictvom L I Krushelnickoyi v Urickomu zagoni Lvivskoyi oblasnoyi ekspediciyi nachalnik ekspediciyi L G Mackevij a z 1979 r stavshi pracivnikom viddilu arheologiyi Institutu suspilnih nauk AN URSR teper Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini samostijno U 1982 r Postanovoyu Prezidiyi AN Ukrayini bulo stvoreno Karpatsku arhitekturno arheologichnu ekspediciyu robotami yakoyi rozshireno zonu vivchennya pam yatok z naskelnoyu zabudovoyu i vklyucheno pam yatki poblizu sil Bubnishe Rozgirche Pidkamin a takozh chislenni gorodisha i ob yekti karpatskoyi liniyi oboroni epohi serednovichchya Rezultati doslidzhen vrazhali masshtabnistyu i novatorstvom Z yavilisya publikaciyi M Rozhka u fahovih vidannyah Jogo dopovidi na naukovih konferenciyah viklikali zhvavij interes ta cikavi diskusiyi M Rozhko stav viznanim specialistom kompleksnogo mizhdisciplinarnogo napryamu na stiku arhitekturi arheologiyi ta inshih nauk naskelnoyi arheologiyi U 1996 r vijshla jogo fundamentalna monografiya Tustan davnoruska naskelna fortecya M F Rozhko vidomij takozh yak doslidnik Karpatskoyi liniyi oboroni znavec pam yatok derev yanogo zodchestva z naskelnoyu zabudovoyu vidkrivach znachnoyi kilkosti arheologichnih pam yatok na Podilli ta v Peredkarpatti Pislya smerti doslidnika zapovidnik ocholiv Vasil Rozhko i doslidzhennya prodovzhuyutsya Tak shoroku vidbuvayutsya arheologichni rozkopki bulo provedeno aero fotozjomku teritoriyi zapovidnika vidbuvayetsya reogranizaciya muzeyu istoriyi Tustani Na poshanu Mihajla Rozhka7 lyutogo 2007 roku v lvivskij galereyi Dziga rozpochala svoyu robotu vistavka Fortecya Osobistist Tustan Ekspediciya yaka mala na meti vidkriti osobistist Mihajla Fedorovicha vidatnogo i bagatogrannogo vchenogo dlya shirokogo zagalu lviv yan Do vistavki uvijshli foto grafichni rekonstrukciyi zhivopis i grafika doslidnika keramika instalyaciyi na prezentaciyi takozh bulo pokazano dokumentalnij film zdebilshogo pro ekspedicijne zhittya Tustani Takozh Na poshanu Mihajla Rozhka 4 5 chervnya 2009 r vidbulasya Mizhnarodna naukova konferenciya yaku organizuvav Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Tustan U roboti konferenciyi vzyali uchast istoriki arheologi etnologi arhitektori krayeznavci ta inshi specialisti yak z Ukrayini tak i z inshih krayin Vibrani praciOsobennosti derevyanoj zastrojki drevnerusskogo perioda na primere naskalnyh sooruzhenij kreposti Tustan Arhitektura planirovka selskih naselennyh mest zapadnyh oblastej USSR i MSSR Lvov 1978 T 80 S 31 37 Issledovaniya pamyatnika drevnerusskoj kultury v Karpatah O Tustani bliz s Urich Skolevskogo rajona Arheologicheskie otkrytiya 1978 goda M 1979 S 353 354 Spivavtor L Krushelnicka Issledovaniya naskalnyh sooruzhenij drevnerusskoj kreposti Tustan Arheologicheskie otkrytiya 1979 goda M 1980 S 328 329 Raskopki na teritorii drevnerusskoj kreposti Tustan Arheologicheskie otkrytiya 1980 goda M 1981 S 306 Krepost Tustan Kratkie soobsheniya Instituta arheologii AN SSSR M 1981 Vyp 164 S 99 106 Karpatski forteci dobi Kiyivskoyi Rusi Kiyivska Rus Kultura i tradiciyi Zbirnik naukovih prac K 1982 S 12 20 Tustan davnoruska karpatska tverdinya Zhovten 1984 6 S 93 103 Raskopki naskalnoj kreposti Tustan Arheologicheskie okrytiya 1982 goda M 1984 S 323 Chi velentiv se chi rozbijnikiv dim Pro vidkrittya i doslidzhennya mista forteci Tustan Lyudina i svit 1988 1 S 31 Karpatski shlyahi ta yih oborona Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1990 10 S 86 97 Osoblivosti derev yanih ukriplen slov yanskih gradiv Pivdenno Zahidnoyi Rusi Tezisy dokladov Sovetskoj delegacii na VI Mezhdunarodnom kongresse slavyanskoj arheologii Prilep Yugoslaviya M 1990 S 189 192 Tustan Arheologiya Prikarpatya Volyni i Zakarpatya Ranneslavyanskij i drevnerusskij periody K 1990 S 140 142 Tustan Pam yatki Ukrayini 1900 2 S 16 Zbroya davnoruskoyi forteci Tustan Galicka zorya 1991 19 53 S 4 Spivavtor O Yermolin Stan badac archeologicznych budowli obronnych na Bojkowsczyџnie Bojkowsczyzna Plaj Tezi mizhnarodnoyi konferenciyi Karpatskogo Tovaristva Bojkivshina Lisko Warszawa 1993 6 S 130 134 Vodozabezpechennya oboronnih kompleksiv Ukrayini u knyazhi chasi ta v dobu piznogo serednovichchya Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXLI Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Lviv 2001 S 299 316 Oboronne budivnictvo Danila Galickogo Galicka brama 9 10 81 82 2001 S 24 29 Zbroya dalnogo boyu starodavnoyi Tustani Nakonechniki stril luka ta samostrila arbaleta Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka T CCXLIV Praci Arheologichnoyi komisiyi Lviv 2002 S 287 311 Naskelne derev yane budivnictvo Peremishlskoyi zemli problemi doslidzhennya ta interpretaciyi Drogobickij krayeznavchij zbirnik Vip VI Drogobich 2002 S 9 18 PrimitkiNa poshanu Mihajla Rozhka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arheologiya Naukovij zhurnal nedostupne posilannya z lipnya 2019 2010 2 25 grudnya 2013 u Wayback Machine Omelchuk B Kasteologichni praci Oresta Macyuka ta Mihajla Rozhka B A Omelchuk Starij Luck nauk inform zb Vip 7 Luck Vid vo Teren 2011 S 532 542PosilannyaPam yati Mihajla Fedorovicha Rozhka Drogobickij krayeznavchij zbirnik Red kol L Timoshenko golov red L Vinar L Zashkilnyak Ya Isayevich ta in Vip VIII Drogobich Kolo 2004 616 s

Дата публікації:
Топ