Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ядерні реактори на космічних апаратах застосовуються у разі якщо необхідну кількість енергії неможливо отримати іншими с

Ядерні реактори на космічних апаратах

Ядерні реактори на космічних апаратах

Ядерні реактори на космічних апаратах застосовуються у разі, якщо необхідну кількість енергії неможливо отримати іншими способами, наприклад, за допомогою сонячних батарей або ізотопних джерел енергії.

Історія створення

SNAP

Першим ядерним реактором, застосованим на космічному апараті, став американський [en], створений в рамках програми [en] (скор. від англ. Systems for Nuclear Auxiliary Power). Він був встановлений на борту апарату Snapshot вагою 440 кг, запущеного 3 квітня 1965 року ракетою-носієм «Атлас». Передбачалося провести льотні випробування реактора протягом 90 діб. Реактор був розроблений компанією Boeing на замовлення ВПС і Комісії з атомної енергії США. Реактор на теплових нейтронах використовував як паливо уран-235, [ru] як сповільнювач і натрій-калієвий сплав як теплоносій. Теплова потужність реактора становила близько 40 кВт. Електрична потужність, що забезпечується термоелектричним перетворювачем, становила від 500 до 650 Вт.

Реактор успішно пропрацював 43 дні — до 16 травня 1965 року. У цей день був вперше увімкнений експериментальний іонний двигун, також встановлений на борту. Його робота супроводжувалася численними високовольтними пробоями, електромагнітний імпульс від яких порушив роботу бортової апаратури. Крім цього, за помилковою командою були скинуті деталі конструкції відбивача реактора, що призвело до його необоротного глушіння.

«Ромашка»

Радянський термоелектричний реактор-конвертер «Ромашка» був вперше запущений в Інституті атомної енергії («Курчатовський інститут») 14 серпня 1964 року. Реактор на швидких нейтронах мав теплову потужність 40 кВт і використовував як паливо [en]. Термоелектричний перетворювач на кремній-германієвих напівпровідникових елементах був розроблений і виготовлений в Сухумському фізико-технічному інституті і видавав потужність до 800 Вт.

Сергій Павлович Корольов мав намір використовувати «Ромашку» на космічних апаратах у поєднанні з імпульсними плазмовими двигунами. Випробування «Ромашки» закінчилися в середині 1966 року, вже після смерті Корольова, але реактор так і не був використаний в космосі.

«Бук»

Наступна ядерна енергетична установка, [ru], була використана на супутнику радіолокаційної розвідки УС-А. Перший апарат цієї серії був запущений 3 жовтня 1970 року з Байконура ([ru]»). Сам «Бук» розроблявся з 1960 року в НВО «Червона зірка».

Електрична потужність установки становила 3 кВт при тепловій 100 кВт, максимальний ресурс роботи БЕС-5 — 124 (за іншими даними — 135) доби. Двоконтурна установка мала реактор на швидких нейтронах БР-5А і термоелектричний генератор, теплоносій обох контурів — евтектичний натрій-калієвий сплав (температура плавлення -11 °C), температура в першому контурі — 700 °C, у другому — 350 °C. Маса всієї установки — близько 900 кг.

Активна зона реактора складається з 37 ТВЕЛів з мінімально можливим зазором між ними. Кожен ТВЕЛ містить три уран-молібденові блочки довжиною 55 мм та два берилієві блочки довжиною 100 мм, які утворюють торцеві відбивачі. Загальна маса урану — 30 кг, збагачення за 235-м ізотопом — до 90 %. Корпус реактора у вигляді шестигранної призми з розміром «під ключ» 140 мм оточений боковим берилієвим відбивачем товщиною 100 мм. У відбивачі можуть переміщатися паралельно один одному шість берилієвих стрижнів — органи керування реактором.

Бічний відбивач складався з окремих секцій, стягнутих сталевою стрічкою. Передбачалося, що при сходженні з орбіти супутника і попаданні його в щільні шари атмосфери стрічка повинна швидко перегоріти, відбивач — розвалитися на частини, а активна зона — згоріти. Після невдалого падіння 24 січня 1978 року апарата «Космос-954» конструкцію було змінено: всі ТВЕЛи почали примусово викидатися газовим виконавчим механізмом

«Топаз»

image
Ядерний реактор-конвертер «Топаз» (зменшений макет)

Наступною радянською космічною ядерною енергетичною установкою стала [ru] («Топаз-1»), вперше виведена на орбіту 2 лютого 1987 року у складі експериментального КА «Плазма-А» ([ru]»). Робота над «Топазом» велася з 1960-х років. Наземні випробування були початі в 1970 році. Головним конструктором виступало НВО [ru]».

Паливом у реакторі служив діоксид урану з 90 % збагаченням, теплоносієм калій-натрієвий розплав. Реактор мав теплову потужність 150 кВт, причому кількість 235U в реакторі було знижено до 11,5 кг порівняно з 30 кг у БЕС-5 «Бук».

В «Топазі» використовувався термоемісійний перетворювач теплової енергії в електричну. Такий перетворювач подібний до електронної лампи: катод з молібдену з вольфрамовим покриттям, нагрітий до високої температури, випускає електрони, які долають заповнений іонами цезію під низьким тиском проміжок і потрапляють на анод. Електричне коло замикається через навантаження. Вихідна електрична потужність перетворювача становила від 5 до 6,6 кВт.

При розрахунковому ресурсі один рік, вже на другому КА «Плазма-А» ([ru]») «Топаз» пропрацював більше 11 місяців.

«Єнісей»

Реактор-конвертер [ru] призначався для роботи в складі супутника безпосереднього телевізійного мовлення «Екран-АМ», але цей проект був закритий. Виріб являв собою реактор, в активній зоні якого перебували не традиційні тепловидільні елементи, а інтегральні електрогенерувальні канали. Вони являли собою «таблетки» діоксиду урану, збагаченого до 96 %, катод, анод, цезієвий канал і всю іншу «обв'язку». Теплова потужність «Єнісею» була близько 115—135 кВт, електрична — близько 4,5—5,5 кВт. Теплоносієм був натрій-калієвий розплав.

У 1992 році США придбали в Росії за 13 млн доларів дві ядерні енергетичні установки «Єнісей» («Топаз-2»). Один з реакторів передбачалося після ретельних наземних випробувань використовувати в 1995 році у «Космічному експерименті з ядерно-електричної ДУ» (Nuclear Electric Propulsion Spaceflight Test Program). Проте у 1993 році через скорочення бюджету було вирішено обмежитися тільки наземними випробуваннями, а в 1996 році проект було закрито.

Kilopower

У листопаді 2017 року в США в [en] почалися випробування демонстраційного прототипу реакторної енергетичної установки Kilopower призначеної для вироблення електроенергії з вихідною потужністю до 10 кВт і з ресурсом 10 років на поверхні Марса.

Події та інциденти

  • 25 квітня 1973 року внаслідок виходу з ладу рухової установки запуск радянського супутника радіолокаційної розвідки з ядерної енергетичної установки на борту завершився невдачею. Апарат не був виведений на розрахункову орбіту і впав у Тихий океан.
  • 12 грудня1975 року відразу після виходу на орбіту вийшла з ладу система орієнтації радянського супутника радіолокаційної розвідки «Космос-785» з ядерною енергетичною установкою на борту. Почалося хаотичне обертання апарату, що загрожувало його падінням на Землю. Активна зона реактора була успішно відокремлена і переведена на орбіту поховання, де і знаходиться в даний час.
  • 24 січня 1978 року в північно-західних районах Канади впав радянський супутник радіолокаційної розвідки «Космос-954» з ядерною енергетичною установкою на борту. При проходженні щільних шарів земної атмосфери сталося руйнування супутника і поверхні Землі досягли лише деякі його фрагменти. Відбулося незначне радіоактивне забруднення поверхні.
  • 28 квітня 1981 року на радянському супутнику радіолокаційної розвідки «Космос-1266» з ядерною енергетичною установкою на борту зафіксовано вихід з ладу бортового обладнання. Активна зона реактора була успішно відокремлена і переведена на орбіту поховання, де і знаходиться в даний час.
  • 7 лютого 1983 року в пустельних районах Південної Атлантики впав радянський супутник радіолокаційної розвідки «Космос-1402» з ядерною енергетичною установкою на борту. Конструктивні доробки після попередньої аварії дозволили відокремити активну зону від термостійкого корпусу реактора і запобігти компактному падінню уламків. Проте, було зафіксовано незначне підвищення природного радіаційного фону.
  • В квітні 1988 року вийшов з-під контролю радянський супутник радіолокаційної розвідки «Космос-1900» з ядерною енергетичною установкою на борту. Космічний апарат повільно втрачав висоту, поступово наближаючись до Землі. 30 вересня, за кілька днів до розрахункового моменту входу в щільні шари атмосфери, спрацювала аварійна захисна система, і активну зону реактора було успішно відокремлено і переведено на орбіту поховання.
  • 4 липня 2008 року, згідно з даними НАСА, сталася фрагментація супутника «Космос-1818» на орбіті. Імовірно, що близько 30 відокремлених фрагментів сферичної форми — краплі металевого теплоносія із зруйнованого з якоїсь причини контуру охолодження реактора.

Див. також

image Зовнішні відеофайли
image image Відеоролик про розробку кінця 80-х, початку 90-х років ХХ-го століття високотемпературного космічного реактора SP-100, призначеного переважно для військового застосування. на YouTube
  • [en]

Примітки

  1. Анатычук Л. И. Термоэлементы и термоэлектрические устройства. Справочник — Киев, «Наукова думка», 1979, с. 712
  2. Демидов А.С. Конструкция энергосиловых установок космических аппаратов. — М. : , 2011.
  3. Пупко В.Я. Работы по ядерным установкам для космоса // Атомная энергия. — Т. 80, вип. 5. — С. 357—361. — ISSN 0004-7163.
  4. Зродников А. В., Ионкин В. И., Лепунский А. И. Ядерные энергетические установки для космических исследований // Ядерная энергетика. — 2003. — № 4. — С. 23.
  5. Девятова Т. . PRoAtom. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 13 лютого 2013.
  6. Юрий Юрьев: ТОПАЗ — абсолютный рекорд
  7. Вадим Пономарёв//Выйти из тупика. «Эксперт online», сетевой журнал. 2013 [ 2018-01-30 у Wayback Machine.].
  8. NASA to test prototype Kilopower reactor. Портал World Nuclear News. 2017-11-17.
  9. Атомная батарейка // Популярная механика. — 2018. — № 2. — С. 14-15.
  10. World Nuclear Association.
  11. http://orbitaldebris.jsc.nasa.gov/newsletter/pdfs/ODQNv13i1.pdf

Посилання

  • Александр Железняков (вересень 2004). . Портал «Космический мир». Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2016. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • Авария спутника «Космос-954»
  • Gary L. Bennett. A LOOK AT THE SOVIET SPACE NUCLEAR POWER PROGRAM. National Aeronautics and Space Administration
  • [ru], [ru]. Ядерные ракетные двигатели // Ракетно-космические системы (История. Развитие. Перспективы). — М., 1996. — 326 с.
  • П.А.Карасев (1 червня 2007). Ядерные энергетические установки в космосе. Агентство ПРоАтом. Процитовано 29 листопада 2016. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |subtitle= ()
  • Nuclear Reactors and Radioisotopes for Space. Обзор. world-nuclear.org (англ.). World Nuclear Association. листопад 2017. Процитовано 18 лютого 2018.
  • А. Мельников//Обнинские марсиане. Троицкий вариант, наука, газета. 2018-09-11

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yaderni reaktori na kosmichnih aparatah zastosovuyutsya u razi yaksho neobhidnu kilkist energiyi nemozhlivo otrimati inshimi sposobami napriklad za dopomogoyu sonyachnih batarej abo izotopnih dzherel energiyi Istoriya stvorennyaSNAP Pershim yadernim reaktorom zastosovanim na kosmichnomu aparati stav amerikanskij en stvorenij v ramkah programi en skor vid angl Systems for Nuclear Auxiliary Power Vin buv vstanovlenij na bortu aparatu Snapshot vagoyu 440 kg zapushenogo 3 kvitnya 1965 roku raketoyu nosiyem Atlas Peredbachalosya provesti lotni viprobuvannya reaktora protyagom 90 dib Reaktor buv rozroblenij kompaniyeyu Boeing na zamovlennya VPS i Komisiyi z atomnoyi energiyi SShA Reaktor na teplovih nejtronah vikoristovuvav yak palivo uran 235 ru yak spovilnyuvach i natrij kaliyevij splav yak teplonosij Teplova potuzhnist reaktora stanovila blizko 40 kVt Elektrichna potuzhnist sho zabezpechuyetsya termoelektrichnim peretvoryuvachem stanovila vid 500 do 650 Vt Reaktor uspishno propracyuvav 43 dni do 16 travnya 1965 roku U cej den buv vpershe uvimknenij eksperimentalnij ionnij dvigun takozh vstanovlenij na bortu Jogo robota suprovodzhuvalasya chislennimi visokovoltnimi proboyami elektromagnitnij impuls vid yakih porushiv robotu bortovoyi aparaturi Krim cogo za pomilkovoyu komandoyu buli skinuti detali konstrukciyi vidbivacha reaktora sho prizvelo do jogo neoborotnogo glushinnya Romashka Radyanskij termoelektrichnij reaktor konverter Romashka buv vpershe zapushenij v Instituti atomnoyi energiyi Kurchatovskij institut 14 serpnya 1964 roku Reaktor na shvidkih nejtronah mav teplovu potuzhnist 40 kVt i vikoristovuvav yak palivo en Termoelektrichnij peretvoryuvach na kremnij germaniyevih napivprovidnikovih elementah buv rozroblenij i vigotovlenij v Suhumskomu fiziko tehnichnomu instituti i vidavav potuzhnist do 800 Vt Sergij Pavlovich Korolov mav namir vikoristovuvati Romashku na kosmichnih aparatah u poyednanni z impulsnimi plazmovimi dvigunami Viprobuvannya Romashki zakinchilisya v seredini 1966 roku vzhe pislya smerti Korolova ale reaktor tak i ne buv vikoristanij v kosmosi Buk Nastupna yaderna energetichna ustanovka ru bula vikoristana na suputniku radiolokacijnoyi rozvidki US A Pershij aparat ciyeyi seriyi buv zapushenij 3 zhovtnya 1970 roku z Bajkonura ru Sam Buk rozroblyavsya z 1960 roku v NVO Chervona zirka Elektrichna potuzhnist ustanovki stanovila 3 kVt pri teplovij 100 kVt maksimalnij resurs roboti BES 5 124 za inshimi danimi 135 dobi Dvokonturna ustanovka mala reaktor na shvidkih nejtronah BR 5A i termoelektrichnij generator teplonosij oboh konturiv evtektichnij natrij kaliyevij splav temperatura plavlennya 11 C temperatura v pershomu konturi 700 C u drugomu 350 C Masa vsiyeyi ustanovki blizko 900 kg Aktivna zona reaktora skladayetsya z 37 TVELiv z minimalno mozhlivim zazorom mizh nimi Kozhen TVEL mistit tri uran molibdenovi blochki dovzhinoyu 55 mm ta dva beriliyevi blochki dovzhinoyu 100 mm yaki utvoryuyut torcevi vidbivachi Zagalna masa uranu 30 kg zbagachennya za 235 m izotopom do 90 Korpus reaktora u viglyadi shestigrannoyi prizmi z rozmirom pid klyuch 140 mm otochenij bokovim beriliyevim vidbivachem tovshinoyu 100 mm U vidbivachi mozhut peremishatisya paralelno odin odnomu shist beriliyevih strizhniv organi keruvannya reaktorom Bichnij vidbivach skladavsya z okremih sekcij styagnutih stalevoyu strichkoyu Peredbachalosya sho pri shodzhenni z orbiti suputnika i popadanni jogo v shilni shari atmosferi strichka povinna shvidko peregoriti vidbivach rozvalitisya na chastini a aktivna zona zgoriti Pislya nevdalogo padinnya 24 sichnya 1978 roku aparata Kosmos 954 konstrukciyu bulo zmineno vsi TVELi pochali primusovo vikidatisya gazovim vikonavchim mehanizmom Topaz Yadernij reaktor konverter Topaz zmenshenij maket Nastupnoyu radyanskoyu kosmichnoyu yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu stala ru Topaz 1 vpershe vivedena na orbitu 2 lyutogo 1987 roku u skladi eksperimentalnogo KA Plazma A ru Robota nad Topazom velasya z 1960 h rokiv Nazemni viprobuvannya buli pochati v 1970 roci Golovnim konstruktorom vistupalo NVO ru Palivom u reaktori sluzhiv dioksid uranu z 90 zbagachennyam teplonosiyem kalij natriyevij rozplav Reaktor mav teplovu potuzhnist 150 kVt prichomu kilkist 235U v reaktori bulo znizheno do 11 5 kg porivnyano z 30 kg u BES 5 Buk V Topazi vikoristovuvavsya termoemisijnij peretvoryuvach teplovoyi energiyi v elektrichnu Takij peretvoryuvach podibnij do elektronnoyi lampi katod z molibdenu z volframovim pokrittyam nagritij do visokoyi temperaturi vipuskaye elektroni yaki dolayut zapovnenij ionami ceziyu pid nizkim tiskom promizhok i potraplyayut na anod Elektrichne kolo zamikayetsya cherez navantazhennya Vihidna elektrichna potuzhnist peretvoryuvacha stanovila vid 5 do 6 6 kVt Pri rozrahunkovomu resursi odin rik vzhe na drugomu KA Plazma A ru Topaz propracyuvav bilshe 11 misyaciv Yenisej Reaktor konverter ru priznachavsya dlya roboti v skladi suputnika bezposerednogo televizijnogo movlennya Ekran AM ale cej proekt buv zakritij Virib yavlyav soboyu reaktor v aktivnij zoni yakogo perebuvali ne tradicijni teplovidilni elementi a integralni elektrogeneruvalni kanali Voni yavlyali soboyu tabletki dioksidu uranu zbagachenogo do 96 katod anod ceziyevij kanal i vsyu inshu obv yazku Teplova potuzhnist Yeniseyu bula blizko 115 135 kVt elektrichna blizko 4 5 5 5 kVt Teplonosiyem buv natrij kaliyevij rozplav U 1992 roci SShA pridbali v Rosiyi za 13 mln dolariv dvi yaderni energetichni ustanovki Yenisej Topaz 2 Odin z reaktoriv peredbachalosya pislya retelnih nazemnih viprobuvan vikoristovuvati v 1995 roci u Kosmichnomu eksperimenti z yaderno elektrichnoyi DU Nuclear Electric Propulsion Spaceflight Test Program Prote u 1993 roci cherez skorochennya byudzhetu bulo virisheno obmezhitisya tilki nazemnimi viprobuvannyami a v 1996 roci proekt bulo zakrito Kilopower U listopadi 2017 roku v SShA v en pochalisya viprobuvannya demonstracijnogo prototipu reaktornoyi energetichnoyi ustanovki Kilopower priznachenoyi dlya viroblennya elektroenergiyi z vihidnoyu potuzhnistyu do 10 kVt i z resursom 10 rokiv na poverhni Marsa Podiyi ta incidenti25 kvitnya 1973 roku vnaslidok vihodu z ladu ruhovoyi ustanovki zapusk radyanskogo suputnika radiolokacijnoyi rozvidki z yadernoyi energetichnoyi ustanovki na bortu zavershivsya nevdacheyu Aparat ne buv vivedenij na rozrahunkovu orbitu i vpav u Tihij okean 12 grudnya1975 roku vidrazu pislya vihodu na orbitu vijshla z ladu sistema oriyentaciyi radyanskogo suputnika radiolokacijnoyi rozvidki Kosmos 785 z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu na bortu Pochalosya haotichne obertannya aparatu sho zagrozhuvalo jogo padinnyam na Zemlyu Aktivna zona reaktora bula uspishno vidokremlena i perevedena na orbitu pohovannya de i znahoditsya v danij chas 24 sichnya 1978 roku v pivnichno zahidnih rajonah Kanadi vpav radyanskij suputnik radiolokacijnoyi rozvidki Kosmos 954 z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu na bortu Pri prohodzhenni shilnih shariv zemnoyi atmosferi stalosya rujnuvannya suputnika i poverhni Zemli dosyagli lishe deyaki jogo fragmenti Vidbulosya neznachne radioaktivne zabrudnennya poverhni 28 kvitnya 1981 roku na radyanskomu suputniku radiolokacijnoyi rozvidki Kosmos 1266 z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu na bortu zafiksovano vihid z ladu bortovogo obladnannya Aktivna zona reaktora bula uspishno vidokremlena i perevedena na orbitu pohovannya de i znahoditsya v danij chas 7 lyutogo 1983 roku v pustelnih rajonah Pivdennoyi Atlantiki vpav radyanskij suputnik radiolokacijnoyi rozvidki Kosmos 1402 z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu na bortu Konstruktivni dorobki pislya poperednoyi avariyi dozvolili vidokremiti aktivnu zonu vid termostijkogo korpusu reaktora i zapobigti kompaktnomu padinnyu ulamkiv Prote bulo zafiksovano neznachne pidvishennya prirodnogo radiacijnogo fonu V kvitni 1988 roku vijshov z pid kontrolyu radyanskij suputnik radiolokacijnoyi rozvidki Kosmos 1900 z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu na bortu Kosmichnij aparat povilno vtrachav visotu postupovo nablizhayuchis do Zemli 30 veresnya za kilka dniv do rozrahunkovogo momentu vhodu v shilni shari atmosferi spracyuvala avarijna zahisna sistema i aktivnu zonu reaktora bulo uspishno vidokremleno i perevedeno na orbitu pohovannya 4 lipnya 2008 roku zgidno z danimi NASA stalasya fragmentaciya suputnika Kosmos 1818 na orbiti Imovirno sho blizko 30 vidokremlenih fragmentiv sferichnoyi formi krapli metalevogo teplonosiya iz zrujnovanogo z yakoyis prichini konturu oholodzhennya reaktora Div takozhZovnishni videofajli Videorolik pro rozrobku kincya 80 h pochatku 90 h rokiv HH go stolittya visokotemperaturnogo kosmichnogo reaktora SP 100 priznachenogo perevazhno dlya vijskovogo zastosuvannya na YouTube en PrimitkiAnatychuk L I Termoelementy i termoelektricheskie ustrojstva Spravochnik Kiev Naukova dumka 1979 s 712 Demidov A S Konstrukciya energosilovyh ustanovok kosmicheskih apparatov M 2011 Pupko V Ya Raboty po yadernym ustanovkam dlya kosmosa Atomnaya energiya T 80 vip 5 S 357 361 ISSN 0004 7163 Zrodnikov A V Ionkin V I Lepunskij A I Yadernye energeticheskie ustanovki dlya kosmicheskih issledovanij Yadernaya energetika 2003 4 S 23 Devyatova T PRoAtom Arhiv originalu za 23 lipnya 2014 Procitovano 13 lyutogo 2013 Yurij Yurev TOPAZ absolyutnyj rekord Vadim Ponomaryov Vyjti iz tupika Ekspert online setevoj zhurnal 2013 2018 01 30 u Wayback Machine NASA to test prototype Kilopower reactor Portal World Nuclear News 2017 11 17 Atomnaya batarejka Populyarnaya mehanika 2018 2 S 14 15 World Nuclear Association http orbitaldebris jsc nasa gov newsletter pdfs ODQNv13i1 pdfPosilannyaAleksandr Zheleznyakov veresen 2004 Portal Kosmicheskij mir Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 29 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka Avariya sputnika Kosmos 954 Gary L Bennett A LOOK AT THE SOVIET SPACE NUCLEAR POWER PROGRAM National Aeronautics and Space Administration ru ru Yadernye raketnye dvigateli Raketno kosmicheskie sistemy Istoriya Razvitie Perspektivy M 1996 326 s P A Karasev 1 chervnya 2007 Yadernye energeticheskie ustanovki v kosmose Agentstvo PRoAtom Procitovano 29 listopada 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta subtitle dovidka Nuclear Reactors and Radioisotopes for Space Obzor world nuclear org angl World Nuclear Association listopad 2017 Procitovano 18 lyutogo 2018 A Melnikov Obninskie marsiane Troickij variant nauka gazeta 2018 09 11

Дата публікації:
Топ