Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антиге́н — речовина, здебільшого органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в організм викликає специфічний імунний ефект. Імунна система розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє антитіла для боротьби із нею. В класичній імунології до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження.
Антигенам притаманна імуногенність — здатність викликати імунну відповідь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами). Молекула антигена несе детермінантну групу — ділянку молекули антигена, яка «розпізнається» антигензв'язуючим центром В-лімфоцитів і антитілами. В молекулі антигена, як правило, міститься декілька різних за будовою детермінантних груп, кожна з яких може повторюватись кілька разів.
Зазвичай антигени містять у собі протеїни, що розташовані на поверхні бактерій, вірусів і гранул пилка. Протеїни несумісних груп крові чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при переливанні крові і пересадці органів.
Класифікація антигенів
Повні і неповні (гаптени)
Антиген, якому властива антигенність, називається гаптеном. Гаптени викликають імунну відповідь тільки після кон'югації з високомолекулярними носіями. Гаптенами можуть бути прості хімічні сполуки, наприклад, глюкоза або тринітрофенол. Вони стають імуногенними лише після з'єднання з білковим носієм, наприклад, з білковою молекулою. При відповіді на гаптен, який поєднаний з білком — носієм, В-лімфоцити розпізнають його, а Th-лімфоцити — білкову молекулу.
Розчинні та корпускулярні
Розчинні (чужорідні білки, токсини, продукти деградації вірусів та бактерій) і корпускулярні (бактерії, віруси, чужорідні еукаріотичні клітини) антигени по-різному сприймаються імунною системою і, викликають різні форми імунної відповіді. В основі такого розділення лежить характер представлення антигенів клітинам імунної системи.
Екзогенні та ендогенні
В залежності від джерела надходження до організму.
Т-залежні і Т-незалежні
Антигени, які викликають продукцію антитіл, можна поділити на тимусзалежні та тимуснезалежні. У процесі відповіді на тимусзалежні антигени В-лімфоцити потребують «допомоги» Т-лімфоцитів-хелперів. Серед цих антигенів можна виділити дві основні групи: цитокіновоопосередковані та власне Т-лімфоцитарні антигени. Відповідь на тимуснезалежні антигени, яких є менше, ніж попередніх, не потребує допомоги з боку Т-лімфоцитів. До них серед інших належать: ліпополісахариди оболонок бактерій (LPS), декстран і очищений білок туберкуліну. Певні тимуснезалежні антигени містяться в багатьох вірусах, бактеріях і грибках.
Тимуснезалежні антигени
Тимуснезалежні антигени теж можна поділити на дві групи. Антигени з властивостями поліклональних активаторів В-лімфоцитів і здатністю до стимуляції імунної відповіді (наприклад, у новонароджених мишенят, у яких імунна реактивність ще не розвинена). Ці антигени передають В-лімфоцитам як сигнал І, так і сигнал II. Сюди належать LPS і декстран. Їх позначають символом ТІ-1 (thymus independent). Антигени, які не мають рис поліклональних активаторів Я-лімфоцитів і не здатні викликати відповідь у новонароджених мишенят. Це полівалентні антигени, які діють вони не тільки безпосередньо на В-лімфоцити, але й опосередковано через цитокіни, що виділяються під їх впливом іншими клітинами, наприклад NK-клітини. До цієї групи належать Ficoll і полісахарид пневмококів. їх позначають символом ТІ-2. Ці антигени не є цілком «тимуснезалежні». За певних обставин, вони можуть безпосередньо стимулювати Т-лімфоцити.
Гетеро-, ізо(ало)- та аутоантигени
За відношенням до організму:
- аутоантигени — власні антигени організму, на які відреагувала імунна система
- гетероантигени (ксеноантигени) — антигени осіб будь-якого іншого виду
- гомоантигени (алоантигени) — антигени різних осіб одного й того ж виду
- ізоантигені — антигени генетично ідентичних організмів
- комплексні антигени — виникають як результат об'єднання власних і чужорідних молекул
Властивості антигенів
В межах одного антигену може знаходитися багато місць, до яких можуть приєднуватись антитіла. Це, так звані, епітопи або антигенні детермінанти. Епітопи однієї молекули можуть бути ідентичні або різні, можуть зв'язуватися з антитілами однакової або різної специфічності. Антиген, котрий містить багато епітопів, називається полівалентним. У молекулі білка найбільш антигенними є випуклі, рухомі щодо даної молекули фрагменти, які мають від'ємний заряд. Ні антиген, ні місце антитіла, що зв'язує антиген, не є статичними структурами. Вони характеризуються певною еластичністю щодо своєї форми.
Використовують також термін тканинні антигени. Мається на увазі комплекс антигенів, притаманних певному органу чи тканині. Базується на різних фізіологічних функціях органів, що визначає їх певну біохімічну особливість. Пухлинні антигени — це специфічні розчинні чи асоційовані з клітинами речовини, що з'являються в організмі під час пухлинного росту. Часто їх називають раково-ембріональними, оскільки вони характерні також для ембріонального розвитку і з'являються в організмі жінки під час вагітності. Такими антигенами є, наприклад, альфа-фетопротеїн і трофобласт-специфічний глобулін, їх визначення має значення для діагностики як вагітності, так і пухлинного росту.
Антигенність та імуногенність
- Антигенність (антигенна специфічність) — це здатність комплементарно зв'язуватися із антиген-специфічними рецепторами В і Т клітин. Вона притаманна майже всім відомим речовинам. Антигенами можуть бути пептиди, амінокислоти, вітаміни, і навіть АТФ, дінітрофенол чи іони металів. Але якщо просто ввести до організму одну з цих низькомолекулярних речовин, імунної відповіді не відбудеться.
- Імуногенність — це здатність викликати імунну відповідь, тобто стимулювати цілу низку подій, необхідних для активації імунних клітин. Імуногенність залежить як від структури антигену (молекулярна вага, просторова будова), так і від стану імунної системи реципієнта (репертуар білків гістосумісності та Т-клітинних рецепторів). Силу імунної відповіді до слабкого антигену можна підвищити за допомогою ад'ювантів — речовин, що сприяють неспецифічній стимуляції імунної системи: мінеральні олії (ад'юванти Фройнда), окис алюмінію.
Розчинні антигени
Такими антигенами класифікуються та сприймаються і представляються як екзогенні (зовнішні), і результатом їх розпізнання є активація В-лімфоцитів і синтез антитіл. Антигени бактерій і вірусів часто синтезуються всередині інфікованих клітин і тому сприймаються імунною системою як ендогенні (внутрішні). Результатом їх розпізнання є активація цитотоксичних Т лімфоцитів, що знищують інфіковані клітини разом із інфекційним агентом.
Т-залежні антигени
Ці антигени представляють більшість та потребують участі у своєму розпізнанні Т-лімфоцитів. Деякі антигени, що містять фрагменти, які багато разів повторюються (полісахариди бактерій), здатні давати достатній сигнал В лімфоцитам без участі Т і називаються Т-незалежними. Вони викликають тільки синтез антитіл.
По відношенню до організму реципієнта
По відношенню до організму реципієнта антигени діляться на ауто- (власні), ало- або ізо- (свого виду) та гетеро- або ксеноантигени (іншого виду). Потужність імунної відповіді підвищується від ауто- до гетеро- антигенів.
Джерела
- Імунологія: підручник / Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко та ін.; за ред. Л. В. Кузнецова, В. Д. Бабаджан, Н. В. Харченко. — Вінниця: ТОВ «Меркьюрі Поділля», 2013.- 565 с. (С.12-13,15-18,21-22,32, 34-41,4546,97,108,178,293, 547)
- СУЧАСНА ІМУНОЛОГІЯ.КУРС ЛЕКЦІЙ [ 31 березня 2020 у Wayback Machine.] (C.49-54)
Посилання
- АНТИГЕНИ [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] Фармацевтична енциклопедія
- АНТИГЕНИ [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] Медична енциклопедія
- АНТИГЕНИ [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] ЕСУ
- Immunology [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.]
- National Library of Medicine/Medline (National Insititute of Health) website [ 5 серпня 2010 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з медицини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з імунології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antige n rechovina zdebilshogo organichnogo pohodzhennya sho maye oznaki genetichnoyi vidminnosti i pri vvedenni v organizm viklikaye specifichnij imunnij efekt Imunna sistema rozpiznaye cyu rechovinu yak chuzhoridnu i viroblyaye antitila dlya borotbi iz neyu V klasichnij imunologiyi do antigeniv vidnosyat virusi bakteriyi mikroskopichni gribi cili klitini tvarinnogo pohodzhennya Reakciya antigena Antigenam pritamanna imunogennist zdatnist viklikati imunnu vidpovid a takozh specifichnist yaka harakterizuye specifichnu vzayemodiyu yih z produktami imunnoyi vidpovidi antitilami sensibilizovanimi limfocitami Molekula antigena nese determinantnu grupu dilyanku molekuli antigena yaka rozpiznayetsya antigenzv yazuyuchim centrom V limfocitiv i antitilami V molekuli antigena yak pravilo mistitsya dekilka riznih za budovoyu determinantnih grup kozhna z yakih mozhe povtoryuvatis kilka raziv Zazvichaj antigeni mistyat u sobi proteyini sho roztashovani na poverhni bakterij virusiv i granul pilka Proteyini nesumisnih grup krovi chi tkanin takozh povodyatsya yak antigeni sho treba vrahovuvati pri perelivanni krovi i peresadci organiv Klasifikaciya antigenivPovni i nepovni gapteni Antigen yakomu vlastiva antigennist nazivayetsya gaptenom Gapteni viklikayut imunnu vidpovid tilki pislya kon yugaciyi z visokomolekulyarnimi nosiyami Gaptenami mozhut buti prosti himichni spoluki napriklad glyukoza abo trinitrofenol Voni stayut imunogennimi lishe pislya z yednannya z bilkovim nosiyem napriklad z bilkovoyu molekuloyu Pri vidpovidi na gapten yakij poyednanij z bilkom nosiyem V limfociti rozpiznayut jogo a Th limfociti bilkovu molekulu Rozchinni ta korpuskulyarni Rozchinni chuzhoridni bilki toksini produkti degradaciyi virusiv ta bakterij i korpuskulyarni bakteriyi virusi chuzhoridni eukariotichni klitini antigeni po riznomu sprijmayutsya imunnoyu sistemoyu i viklikayut rizni formi imunnoyi vidpovidi V osnovi takogo rozdilennya lezhit harakter predstavlennya antigeniv klitinam imunnoyi sistemi Ekzogenni ta endogenni V zalezhnosti vid dzherela nadhodzhennya do organizmu T zalezhni i T nezalezhni Antigeni yaki viklikayut produkciyu antitil mozhna podiliti na timuszalezhni ta timusnezalezhni U procesi vidpovidi na timuszalezhni antigeni V limfociti potrebuyut dopomogi T limfocitiv helperiv Sered cih antigeniv mozhna vidiliti dvi osnovni grupi citokinovooposeredkovani ta vlasne T limfocitarni antigeni Vidpovid na timusnezalezhni antigeni yakih ye menshe nizh poperednih ne potrebuye dopomogi z boku T limfocitiv Do nih sered inshih nalezhat lipopolisaharidi obolonok bakterij LPS dekstran i ochishenij bilok tuberkulinu Pevni timusnezalezhni antigeni mistyatsya v bagatoh virusah bakteriyah i gribkah Timusnezalezhni antigeni Timusnezalezhni antigeni tezh mozhna podiliti na dvi grupi Antigeni z vlastivostyami poliklonalnih aktivatoriv V limfocitiv i zdatnistyu do stimulyaciyi imunnoyi vidpovidi napriklad u novonarodzhenih mishenyat u yakih imunna reaktivnist she ne rozvinena Ci antigeni peredayut V limfocitam yak signal I tak i signal II Syudi nalezhat LPS i dekstran Yih poznachayut simvolom TI 1 thymus independent Antigeni yaki ne mayut ris poliklonalnih aktivatoriv Ya limfocitiv i ne zdatni viklikati vidpovid u novonarodzhenih mishenyat Ce polivalentni antigeni yaki diyut voni ne tilki bezposeredno na V limfociti ale j oposeredkovano cherez citokini sho vidilyayutsya pid yih vplivom inshimi klitinami napriklad NK klitini Do ciyeyi grupi nalezhat Ficoll i polisaharid pnevmokokiv yih poznachayut simvolom TI 2 Ci antigeni ne ye cilkom timusnezalezhni Za pevnih obstavin voni mozhut bezposeredno stimulyuvati T limfociti Getero izo alo ta autoantigeni Za vidnoshennyam do organizmu autoantigeni vlasni antigeni organizmu na yaki vidreaguvala imunna sistema geteroantigeni ksenoantigeni antigeni osib bud yakogo inshogo vidu gomoantigeni aloantigeni antigeni riznih osib odnogo j togo zh vidu izoantigeni antigeni genetichno identichnih organizmiv kompleksni antigeni vinikayut yak rezultat ob yednannya vlasnih i chuzhoridnih molekulVlastivosti antigenivV mezhah odnogo antigenu mozhe znahoditisya bagato misc do yakih mozhut priyednuvatis antitila Ce tak zvani epitopi abo antigenni determinanti Epitopi odniyeyi molekuli mozhut buti identichni abo rizni mozhut zv yazuvatisya z antitilami odnakovoyi abo riznoyi specifichnosti Antigen kotrij mistit bagato epitopiv nazivayetsya polivalentnim U molekuli bilka najbilsh antigennimi ye vipukli ruhomi shodo danoyi molekuli fragmenti yaki mayut vid yemnij zaryad Ni antigen ni misce antitila sho zv yazuye antigen ne ye statichnimi strukturami Voni harakterizuyutsya pevnoyu elastichnistyu shodo svoyeyi formi Vikoristovuyut takozh termin tkaninni antigeni Mayetsya na uvazi kompleks antigeniv pritamannih pevnomu organu chi tkanini Bazuyetsya na riznih fiziologichnih funkciyah organiv sho viznachaye yih pevnu biohimichnu osoblivist Puhlinni antigeni ce specifichni rozchinni chi asocijovani z klitinami rechovini sho z yavlyayutsya v organizmi pid chas puhlinnogo rostu Chasto yih nazivayut rakovo embrionalnimi oskilki voni harakterni takozh dlya embrionalnogo rozvitku i z yavlyayutsya v organizmi zhinki pid chas vagitnosti Takimi antigenami ye napriklad alfa fetoproteyin i trofoblast specifichnij globulin yih viznachennya maye znachennya dlya diagnostiki yak vagitnosti tak i puhlinnogo rostu Antigennist ta imunogennist Antigennist antigenna specifichnist ce zdatnist komplementarno zv yazuvatisya iz antigen specifichnimi receptorami V i T klitin Vona pritamanna majzhe vsim vidomim rechovinam Antigenami mozhut buti peptidi aminokisloti vitamini i navit ATF dinitrofenol chi ioni metaliv Ale yaksho prosto vvesti do organizmu odnu z cih nizkomolekulyarnih rechovin imunnoyi vidpovidi ne vidbudetsya Imunogennist ce zdatnist viklikati imunnu vidpovid tobto stimulyuvati cilu nizku podij neobhidnih dlya aktivaciyi imunnih klitin Imunogennist zalezhit yak vid strukturi antigenu molekulyarna vaga prostorova budova tak i vid stanu imunnoyi sistemi recipiyenta repertuar bilkiv gistosumisnosti ta T klitinnih receptoriv Silu imunnoyi vidpovidi do slabkogo antigenu mozhna pidvishiti za dopomogoyu ad yuvantiv rechovin sho spriyayut nespecifichnij stimulyaciyi imunnoyi sistemi mineralni oliyi ad yuvanti Frojnda okis alyuminiyu Rozchinni antigeni Takimi antigenami klasifikuyutsya ta sprijmayutsya i predstavlyayutsya yak ekzogenni zovnishni i rezultatom yih rozpiznannya ye aktivaciya V limfocitiv i sintez antitil Antigeni bakterij i virusiv chasto sintezuyutsya vseredini infikovanih klitin i tomu sprijmayutsya imunnoyu sistemoyu yak endogenni vnutrishni Rezultatom yih rozpiznannya ye aktivaciya citotoksichnih T limfocitiv sho znishuyut infikovani klitini razom iz infekcijnim agentom T zalezhni antigeni Ci antigeni predstavlyayut bilshist ta potrebuyut uchasti u svoyemu rozpiznanni T limfocitiv Deyaki antigeni sho mistyat fragmenti yaki bagato raziv povtoryuyutsya polisaharidi bakterij zdatni davati dostatnij signal V limfocitam bez uchasti T i nazivayutsya T nezalezhnimi Voni viklikayut tilki sintez antitil Po vidnoshennyu do organizmu recipiyenta Po vidnoshennyu do organizmu recipiyenta antigeni dilyatsya na auto vlasni alo abo izo svogo vidu ta getero abo ksenoantigeni inshogo vidu Potuzhnist imunnoyi vidpovidi pidvishuyetsya vid auto do getero antigeniv DzherelaImunologiya pidruchnik L V Kuznecova V D Babadzhan N V Harchenko ta in za red L V Kuznecova V D Babadzhan N V Harchenko Vinnicya TOV Merkyuri Podillya 2013 565 s S 12 13 15 18 21 22 32 34 41 4546 97 108 178 293 547 SUChASNA IMUNOLOGIYa KURS LEKCIJ 31 bereznya 2020 u Wayback Machine C 49 54 PosilannyaANTIGENI 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya ANTIGENI 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Medichna enciklopediya ANTIGENI 7 bereznya 2016 u Wayback Machine ESU Immunology 10 lipnya 2020 u Wayback Machine National Library of Medicine Medline National Insititute of Health website 5 serpnya 2010 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z medicini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z imunologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi