Акула гренландська | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Somniosus microcephalus Bloch & Schneider, 1801 | ||||||||||||||||||||||||||
Ареал акули ґренландської | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Акула гренландська, також полярна акула гренландська, полярна акула темна, полярна акула атлантична (Somniosus microcephalus) — вид роду полярна акула (Somniosus) із родини полярних акул (Somniosidae). Найпівнічніша серед акул.
Зовнішній вигляд
Розмірами подібна до білої акули. Самиці більші за самців; типовий розмір — 4—5 м. Найбільші особини можуть досягати 8 м і важити до 2,5 тонн. Невеличка голова, валькувате тіло. Грудні плавці невеликі без шипів. Зябра невеличкі. Забарвлення від коричнюватого до чорно-коричневого, інколи сіре з темними боками, з маленькими фіолетовими плямами, що найрясніше вкривають поверхню плавців.
Анатомія
Не має нирок і сечовивідних шляхів. Сечовина виводиться через шкіру, внаслідок чого м'ясо акули містить високі концентрації отруйних сполук (сечовина, аміак). Це стало приводом для створення інуїтської легенди, в якій розповідається про появу першої акули, Шкалугшуака. Стара ескімоска вимила волосся власною сечею й витерла одежею, яку вітром здуло у воду — так з'явився Шкалугшуака.
Верхня щелепа несе багато невеличких гострих конічних зубів, на нижній щелепі зуби широкі квадратні, налягають один на одне.
Зір слабкий, в багатьох особин рогівка очей пошкоджена паразитичними веслоногими рачками (Ommatokoita elongata), які допомагають приманювати жертв акули власною біолюмінесценцією.
Ареал
Ареал бореально-арктичний — широко поширена в полярних широтах північної півкулі, в північній частині Атлантичного океану, у Баренцовому і Білому морях, іноді заходить у Карське море. Біля узбережжя Гренландії зустрічається вздовж берегів та в глибоких фіордах північної частини острову. Тримається глибин 200—900 м, взимку піднімаючись ближче до поверхні моря (найбільша зареєстрована глибина занурення становить 1816 м). Робить дальні міграції. Взимку і навесні з'являється біля берегів і заходить в затоки. Відомі випадки вилову в тропічній зоні на великих глибинах, а також в холодних водах південної півкулі.
У північній частині Тихого океану живе споріднений вид — полярна акула тихоокеанська (Somniosus pacificus). Вона потрапляла в тенета промислових рибалок і на широтах Японії.
Фізіологія
Розмноження
Цикл розмноження вивчений слабо. Період розмноження припадає на весну. Самиця відкладає близько 500 м'яких еліпсоїдальних . Яйця близько 8 см завдовжки, позбавлені рогової капсули []. За знахідками малих акуленят у серпні 1981 року радянським науково-дослідним судном на глибині 300 м в Норвезькому морі припускають, що самиця народжує їх близько десятка, довжиною до 50 см, наприкінці зими на значних глибинах.
Самиці досягають статевої зрілості за довжини тіла 4 метри, що відповідає віку близько 150 років.
Харчування
Зазвичай акула полює на різноманітних риб і тюленів. За рештками тюленячих тіл на узбережжях острова та Нової Скотії зі слідами акулячих зубів можна припустити, що акули — головні вороги тюленів у зимовий період. Харчовий раціон складають також інші акули, ракоподібні, голкошкірі, дельфіни та птахи, що полюють на рибу, занурюючись у воду. Маючи досить сильно розвинений нюх, харчується також падлом. Відомий випадок знаходження в шлунку акули щелепи білого ведмедя та решток північного оленя.
Поблизу південних берегів Гренландії дорослі особини не зустрічаються. Відомі випадки вилову дорослих самиць завдовжки 4 — 4,5 м в Данській протоці. Спроби мічення довели, що полярна акула тримається в холодних водах.
Значення
Ловлять полярну акулу на гачок з повідком із сталевого троса, використовуючи як приманку шмат старого сала. Спіймана на гачок акула, незважаючи на великий розмір та масу, досить пасивна. У Гренландії взимку акулу б'ють гарпуном з крижин.
У Гренландії печінка (15 — 100 кг) акули слугувала важливим джерелом вітаміну А, жир використовувався для освітлення масляними лампами. У XX столітті жир використовувався як високоякісне машинне мастило. Наприкінці XIX століття виловлювалось 30 тис. акул щорічно. Ще до 1971 року Гренландія експортувала до 8 тис. дублених шкір щорічно, які використовувались на виготовлення жіночих сумок та оправ для книжок.
Наносить шкоду рибальству, пошкоджуючи знаряддя та поїдаючи рибу.
М'ясо
З м'яса полярних акул готують традиційну ісландську страву гаукарль (ісл. Kæstur Hákarl, Hákarl). В сирому вигляді м'ясо отруйне: через вміст оксиду його споживання може викликати в теплокровних тварин головокружіння та спазми. Тому перед споживанням м'ясо тривалий час виварюють, змінюючи воду. Або традиційно в'ялять у дерев'яних ящиках під землею, чи просто зариваючи у вулканічний попіл в Ісландії, де м'ясо природно ферментується. Часто його дістають для відтаювання й знов заривають, цикл повторюють декілька разів. Після чого його підвішують для подальшої усушки в закритому приміщенні льоху.
Напади на людину
Інформації про напад на людину (окрім інуїтських легенд, що можуть вказувати й на косаток), зафіксовано не було. Хоча головною причиною цього може бути відсутність масового купання в занадто холодних водах, де мешкають полярні акули. У 1859 році в Понд-Інлет на острові Баффінова Земля в шлунку акули було знайдено людську ногу. Але ця історія дотепер не була ще науково досліджена.
Проте варто відзначити, що акули цієї родини ще занадто погано вивчені. Незважаючи на більш ніж сторічний досвід промислової заготівлі, вперше вони були зафільмовані у природному середовищі лише в 1998 році американськими дослідниками.
Тривалість життя
У 2016 році дослідники з Копенгагенського університету за допомогою радіовуглецевого датування кришталиків встановили, що акула ґренландська має найдовшу тривалість життя серед нині існуючих на Землі хребетних тварин. Найстаріша з 28 досліджених акул мала вік 392±120 років (за довжини тіла 502 см).
Примітки
- J. Nielsen, R. B. Hedeholm, J. Heinemeie та ін. (2016). Eye lens radiocarbon reveals centuries of longevity in the Greenland shark (Somniosus microcephalus). Science. 353 (6300): 702—704. doi:10.1126/science.aaf1703. PMID 27516602.
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
() - (англ.) Опис полярної акули [ 2013-03-21 у Wayback Machine.] на сайті Природничого музею Флориди.
- (англ.) O'Reilly, Lindsay. The Greenland Shark [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.], Canadian Geographic, March/April 2004.
- (англ.) Greenland Shark and Elasmobranch Education and Research Group [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- (англ.) Гренландська акула [ 14 березня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Discovery channel.
- (рос.) Вибе К., Муус Б., Саломонсен Ф. В мире ледяного безмолвия. — М.: Мысль, 1987.
- (англ.) Акули-хижаки острова Сейбл [Архівовано 9 грудня 2012 у Archive.is].
- . BBC. 12 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
Література
- (рос.) Вибе К., Муус Б., Саломонсен Ф. В мире ледяного безмолвия. — М.: Мысль, 1987.
- (ісл.) Sjávarnytjar við Ísland, Karl Gunnarsson, Gunnar Jónsson, Ólafur Karvel Pálmason. Mál og menning, Reykjavík, 1998.
- (ісл.) Kynning á íslenskum sjávarútvegi: Ekkert slor, í Háskólanum á Akureyri 2000.
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
«Прабабуся» серед акул BBC Україна. 15 серпня, 2016 рік. |
- Тая Кітова. Старожил океану // Фокус, 04.09.2023
- Біологи розгадали декілька таємниць полярної акули [ 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- (рос.) на сайті Akyla.Info.
- (рос.) Опис полярної акули [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Енциклопедія риб.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akula grenlandska Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Katranopodibni Squaliformes Rodina Polyarni akuli Somniosidae Rid Polyarna akula Somniosus Vid Akula grenlandska Binomialna nazva Somniosus microcephalus Bloch amp Schneider 1801 Areal akuli grenlandskoyi Sinonimi Squalus squatina Linnaeus 1758 Squalus carcharis Gunnerus 1776 Somniosus brevipinna Lesueur 1818 Squalus borealis 1820 Squalus norvegianus Blainville 1825 Scymnus gunneri 1828 Scymnus glacialis 1829 Scymnus micropterus Valenciennes 1832 Leiodon echinatum 1846 Somniosus antarcticus 1939 Posilannya Vikishovishe Somniosus microcephalus Vikividi Somniosus microcephalus EOL 46560310 ITIS 160611 MSOP 60213 NCBI 191813 Akula grenlandska takozh polyarna akula grenlandska polyarna akula temna polyarna akula atlantichna Somniosus microcephalus vid rodu polyarna akula Somniosus iz rodini polyarnih akul Somniosidae Najpivnichnisha sered akul Zovnishnij viglyadMalyunok narvala ta akuli grenlandskoyi 1820 rik Rozmirami podibna do biloyi akuli Samici bilshi za samciv tipovij rozmir 4 5 m Najbilshi osobini mozhut dosyagati 8 m i vazhiti do 2 5 tonn Nevelichka golova valkuvate tilo Grudni plavci neveliki bez shipiv Zyabra nevelichki Zabarvlennya vid korichnyuvatogo do chorno korichnevogo inkoli sire z temnimi bokami z malenkimi fioletovimi plyamami sho najryasnishe vkrivayut poverhnyu plavciv AnatomiyaShelepi ta okremi zubi polyarnoyi akuli Ne maye nirok i sechovividnih shlyahiv Sechovina vivoditsya cherez shkiru vnaslidok chogo m yaso akuli mistit visoki koncentraciyi otrujnih spoluk sechovina amiak Ce stalo privodom dlya stvorennya inuyitskoyi legendi v yakij rozpovidayetsya pro poyavu pershoyi akuli Shkalugshuaka Stara eskimoska vimila volossya vlasnoyu secheyu j viterla odezheyu yaku vitrom zdulo u vodu tak z yavivsya Shkalugshuaka Verhnya shelepa nese bagato nevelichkih gostrih konichnih zubiv na nizhnij shelepi zubi shiroki kvadratni nalyagayut odin na odne Zir slabkij v bagatoh osobin rogivka ochej poshkodzhena parazitichnimi veslonogimi rachkami Ommatokoita elongata yaki dopomagayut primanyuvati zhertv akuli vlasnoyu biolyuminescenciyeyu ArealAreal borealno arktichnij shiroko poshirena v polyarnih shirotah pivnichnoyi pivkuli v pivnichnij chastini Atlantichnogo okeanu u Barencovomu i Bilomu moryah inodi zahodit u Karske more Bilya uzberezhzhya Grenlandiyi zustrichayetsya vzdovzh beregiv ta v glibokih fiordah pivnichnoyi chastini ostrovu Trimayetsya glibin 200 900 m vzimku pidnimayuchis blizhche do poverhni morya najbilsha zareyestrovana glibina zanurennya stanovit 1816 m Robit dalni migraciyi Vzimku i navesni z yavlyayetsya bilya beregiv i zahodit v zatoki Vidomi vipadki vilovu v tropichnij zoni na velikih glibinah a takozh v holodnih vodah pivdennoyi pivkuli U pivnichnij chastini Tihogo okeanu zhive sporidnenij vid polyarna akula tihookeanska Somniosus pacificus Vona potraplyala v teneta promislovih ribalok i na shirotah Yaponiyi FiziologiyaRozmnozhennya Cikl rozmnozhennya vivchenij slabo Period rozmnozhennya pripadaye na vesnu Samicya vidkladaye blizko 500 m yakih elipsoyidalnih Yajcya blizko 8 sm zavdovzhki pozbavleni rogovoyi kapsuli dzherelo Za znahidkami malih akulenyat u serpni 1981 roku radyanskim naukovo doslidnim sudnom na glibini 300 m v Norvezkomu mori pripuskayut sho samicya narodzhuye yih blizko desyatka dovzhinoyu do 50 sm naprikinci zimi na znachnih glibinah Samici dosyagayut statevoyi zrilosti za dovzhini tila 4 metri sho vidpovidaye viku blizko 150 rokiv Harchuvannya Zazvichaj akula polyuye na riznomanitnih rib i tyuleniv Za reshtkami tyulenyachih til na uzberezhzhyah ostrova ta Novoyi Skotiyi zi slidami akulyachih zubiv mozhna pripustiti sho akuli golovni vorogi tyuleniv u zimovij period Harchovij racion skladayut takozh inshi akuli rakopodibni golkoshkiri delfini ta ptahi sho polyuyut na ribu zanuryuyuchis u vodu Mayuchi dosit silno rozvinenij nyuh harchuyetsya takozh padlom Vidomij vipadok znahodzhennya v shlunku akuli shelepi bilogo vedmedya ta reshtok pivnichnogo olenya Poblizu pivdennih beregiv Grenlandiyi dorosli osobini ne zustrichayutsya Vidomi vipadki vilovu doroslih samic zavdovzhki 4 4 5 m v Danskij protoci Sprobi michennya doveli sho polyarna akula trimayetsya v holodnih vodah ZnachennyaV yalenij gaukarl Lovlyat polyarnu akulu na gachok z povidkom iz stalevogo trosa vikoristovuyuchi yak primanku shmat starogo sala Spijmana na gachok akula nezvazhayuchi na velikij rozmir ta masu dosit pasivna U Grenlandiyi vzimku akulu b yut garpunom z krizhin U Grenlandiyi pechinka 15 100 kg akuli sluguvala vazhlivim dzherelom vitaminu A zhir vikoristovuvavsya dlya osvitlennya maslyanimi lampami U XX stolitti zhir vikoristovuvavsya yak visokoyakisne mashinne mastilo Naprikinci XIX stolittya vilovlyuvalos 30 tis akul shorichno She do 1971 roku Grenlandiya eksportuvala do 8 tis dublenih shkir shorichno yaki vikoristovuvalis na vigotovlennya zhinochih sumok ta oprav dlya knizhok Nanosit shkodu ribalstvu poshkodzhuyuchi znaryaddya ta poyidayuchi ribu M yaso Z m yasa polyarnih akul gotuyut tradicijnu islandsku stravu gaukarl isl Kaestur Hakarl Hakarl V siromu viglyadi m yaso otrujne cherez vmist oksidu jogo spozhivannya mozhe viklikati v teplokrovnih tvarin golovokruzhinnya ta spazmi Tomu pered spozhivannyam m yaso trivalij chas vivaryuyut zminyuyuchi vodu Abo tradicijno v yalyat u derev yanih yashikah pid zemleyu chi prosto zarivayuchi u vulkanichnij popil v Islandiyi de m yaso prirodno fermentuyetsya Chasto jogo distayut dlya vidtayuvannya j znov zarivayut cikl povtoryuyut dekilka raziv Pislya chogo jogo pidvishuyut dlya podalshoyi usushki v zakritomu primishenni lohu Napadi na lyudinu Informaciyi pro napad na lyudinu okrim inuyitskih legend sho mozhut vkazuvati j na kosatok zafiksovano ne bulo Hocha golovnoyu prichinoyu cogo mozhe buti vidsutnist masovogo kupannya v zanadto holodnih vodah de meshkayut polyarni akuli U 1859 roci v Pond Inlet na ostrovi Baffinova Zemlya v shlunku akuli bulo znajdeno lyudsku nogu Ale cya istoriya doteper ne bula she naukovo doslidzhena Prote varto vidznachiti sho akuli ciyeyi rodini she zanadto pogano vivcheni Nezvazhayuchi na bilsh nizh storichnij dosvid promislovoyi zagotivli vpershe voni buli zafilmovani u prirodnomu seredovishi lishe v 1998 roci amerikanskimi doslidnikami Trivalist zhittyaU 2016 roci doslidniki z Kopengagenskogo universitetu za dopomogoyu radiovuglecevogo datuvannya krishtalikiv vstanovili sho akula grenlandska maye najdovshu trivalist zhittya sered nini isnuyuchih na Zemli hrebetnih tvarin Najstarisha z 28 doslidzhenih akul mala vik 392 120 rokiv za dovzhini tila 502 sm PrimitkiJ Nielsen R B Hedeholm J Heinemeie ta in 2016 Eye lens radiocarbon reveals centuries of longevity in the Greenland shark Somniosus microcephalus Science 353 6300 702 704 doi 10 1126 science aaf1703 PMID 27516602 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Yavne vikoristannya ta in u author dovidka angl Opis polyarnoyi akuli 2013 03 21 u Wayback Machine na sajti Prirodnichogo muzeyu Floridi angl O Reilly Lindsay The Greenland Shark 21 bereznya 2016 u Wayback Machine Canadian Geographic March April 2004 angl Greenland Shark and Elasmobranch Education and Research Group 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine angl Grenlandska akula 14 bereznya 2011 u Wayback Machine na sajti Discovery channel ros Vibe K Muus B Salomonsen F V mire ledyanogo bezmolviya M Mysl 1987 angl Akuli hizhaki ostrova Sejbl Arhivovano 9 grudnya 2012 u Archive is BBC 12 serpnya 2016 Arhiv originalu za 12 serpnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Literatura ros Vibe K Muus B Salomonsen F V mire ledyanogo bezmolviya M Mysl 1987 isl Sjavarnytjar vid Island Karl Gunnarsson Gunnar Jonsson olafur Karvel Palmason Mal og menning Reykjavik 1998 isl Kynning a islenskum sjavarutvegi Ekkert slor i Haskolanum a Akureyri 2000 PosilannyaZovnishni videofajli Prababusya sered akul BBC Ukrayina 15 serpnya 2016 rik Taya Kitova Starozhil okeanu Fokus 04 09 2023 Biologi rozgadali dekilka tayemnic polyarnoyi akuli 5 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros na sajti Akyla Info ros Opis polyarnoyi akuli 10 veresnya 2011 u Wayback Machine na sajti Enciklopediya rib