Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ернст Денер нім Ernst Dehner 5 березня 1889 Герсбрук 13 вересня 1970 Кенігштайн ім Таунус німецький воєначальник генерал

Ернст Денер

Ернст Денер

Ернст Денер (нім. Ernst Dehner; 5 березня 1889, Герсбрук — 13 вересня 1970, Кенігштайн-ім-Таунус) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Ернст Денер
нім. Ernst Dehner
image
Народився 5 березня 1889(1889-03-05)
Герсбрук, Нюрнбергер-Ланд, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер 13 вересня 1970(1970-09-13) (81 рік)
Кенігштайн-ім-Таунус, Верхній Таунус, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна image Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька[1]
Учасник Перша світова війна[1] і Друга світова війна[1]
Роки активності з 1908
Військове звання генерал від інфантерії[1]
Конфесія протестантизм[1]
Нагороди
image
Лицарський хрест Залізного хреста
(image)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
(image)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
image
Медаль принца-регента Луїтпольда
image
Залізний хрест 1-го класу
image
Залізний хрест 2-го класу
image
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
image
За поранення (нагрудний знак)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
image
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
image
Медаль «За Атлантичний вал»
(image)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
image
Штурмовий піхотний знак в сріблі
image
Орден Корони короля Звоніміра

Біографія

Перша світова війна

Народився 5 березня 1889 року в Герсбруці (Баварія). З 1 жовтня 1908 року служив в рядах Баварської армії, один рік служив у 14-му піхотному полку «Гартман». Після закінчення служби був звільнений у запас, через рік продовжив службу. У 1911 році вступив до Мюнхенської військової школи. Після початку Першої світової війни у вересні 1914 року вирушив на фронт, але в грудні був поранений і вирушив на лікування. З 1915 року — командир роти 23-го Баварського резервного піхотного полку. З 12 серпня 1916 по 15 грудня 1917 року перебував у французькому полоні, 8 серпня 1918 року інтернований у Швейцарію, звідки повернувся на батьківщину. 22 березня 1918 року звільнився у званні гауптмана.

Міжвоєнні роки

Після закінчення війни Денер служив у рейхсвері командиром роти в різних полках. У січні 1929 року переведений в штаб 6-ї дивізії в 6-му військовому окрузі. 1 лютого 1931 року отримав звання майора. У 1934 році призначений командиром 2-го батальйону 18-го піхотного полку, а потім 2-го піхотного батальйону полку «Мюнстер». У липні 1934 року проведений в підполковники, один рік відвідував Військово-спортивну школу для командирів батальйонів у Вюнсдорфі. У жовтні 1936 року отримав звання оберст-лейтенанта.

Друга світова війна

image
Денер (п'ятий праворуч) на лаві підсудних

На початку Другої світової війни Денер командував 87-м піхотним полком 36-ї піхотної дивізії (12-й військовий округ). 1 жовтня 1940 він був проведений в генерал-майори, 22 листопада 1940 року очолив 106-ту піхотну дивізію 6-го військового округу, 12-ї хвилі мобілізації. Дивізія до червня 1941 року проходила підготовку в Кельні. У складі групи армій «Центр» дивізія брала участь в операції «Барбаросса» і наступала спочатку на Смоленськ, а потім на Москву. В ході операції «Тайфун» 4-та танкова армія в боях під Москвою зазнала низки поразок і змушена була відступити. До травня 1942 року від 106-ї піхотної дивізії, яка воювала в 15-тій армії, залишилася одна бойова група. 1 жовтня 1942 Денер був проведений в генерал-лейтенанти і очолив 82-й армійський корпус, а 1 грудня 1942 року був проведений в генерали піхоти.

15 липня 1943 року Денер був переведений на південно-західний фронт, на Балкани, де очолив 69-й резервний (пізніше 69-й армійський) корпус, який воював у Хорватії проти тітовських партизан. До 31 березня 1944 року командував корпусом. 5 серпня 1944 року призначений правонаступником генерала піхоти Теодора Гейба, який був поранений у сутичці з французькими партизанами (помер 26 листопада 1944) і очолив армійські частини на півдні Франції. Після відступу Вермахту з південної і західної частин Франції, 17 листопада 1944 року залишив свою посаду і був переведений в резерв. Станом на 22 січня 1945 залишався генералом для особливих доручень в групі армій «A». 8 травня 1945 року потрапив у полон до американців, звідки звільнився тільки у 1947 році.

Після війни

На Нюрнберзькому процесі над генералами південно-східного фронту (або процесом по заручниках) Денер постав підсудним і був звинувачений у масових вбивствах цивільного населення (особливо під час операції «Пантера» в хорватських землях Кордун і Бановина). 19 лютого 1948 році засуджений до 7 років позбавлення волі. Однак у ході дискусій про переозброєння Західної Німеччини й на тлі Корейської війни за рішенням верховного комісара Джона Макклоя і при підтримці Консультативної ради з помилування воєнних злочинців на чолі з Девідом Пеком від 31 січня 1951 року Денер був помилуваний. 3 лютого 1951 року Денер і ще 32 інших засуджених покинули військову в'язницю Ландсберг.

Нагороди

Примітки

  1. Nuremberg Trials Project — 2016.
    d:Track:Q78909371
  2. Norbert Frei: Vergangenheitspolitik. Beck, München 1996, S. 222—223.
  3. Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 131.
  4. Veit Scherzer (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 (нім.). Ranis/Jena: Scherzers Militaer-Verlag. с. 268. ISBN .
  5. Fellgiebel 2000, p. 134.

Література

  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich — Wer war was vor und nach 1945, Frankfurt am Main, 2. Auflage: Juni 2007, S. 104.
  • Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. — Friedberg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. — .
  • Scherzer, Veit. Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — .

Посилання

  • Lexikon der дела вермахту [ 24 січня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  • TracesOfWar.com [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Нагороди Ернста Денера. [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ernst Dener nim Ernst Dehner 5 bereznya 1889 Gersbruk 13 veresnya 1970 Kenigshtajn im Taunus nimeckij voyenachalnik general pihoti vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Ernst Denernim Ernst DehnerNarodivsya 5 bereznya 1889 1889 03 05 Gersbruk Nyurnberger Land Serednya Frankoniya Bavariya Nimecka imperiyaPomer 13 veresnya 1970 1970 09 13 81 rik Kenigshtajn im Taunus Verhnij Taunus Darmshtadt Gessen FRNKrayina NimechchinaDiyalnist vijskovosluzhbovecZnannya mov nimecka 1 Uchasnik Persha svitova vijna 1 i Druga svitova vijna 1 Roki aktivnosti z 1908Vijskove zvannya general vid infanteriyi 1 Konfesiya protestantizm 1 Nagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Medal princa regenta Luyitpolda Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za Atlantichnij val Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Shturmovij pihotnij znak v sribli Orden Koroni korolya Zvonimira Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPersha svitova vijna Narodivsya 5 bereznya 1889 roku v Gersbruci Bavariya Z 1 zhovtnya 1908 roku sluzhiv v ryadah Bavarskoyi armiyi odin rik sluzhiv u 14 mu pihotnomu polku Gartman Pislya zakinchennya sluzhbi buv zvilnenij u zapas cherez rik prodovzhiv sluzhbu U 1911 roci vstupiv do Myunhenskoyi vijskovoyi shkoli Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni u veresni 1914 roku virushiv na front ale v grudni buv poranenij i virushiv na likuvannya Z 1915 roku komandir roti 23 go Bavarskogo rezervnogo pihotnogo polku Z 12 serpnya 1916 po 15 grudnya 1917 roku perebuvav u francuzkomu poloni 8 serpnya 1918 roku internovanij u Shvejcariyu zvidki povernuvsya na batkivshinu 22 bereznya 1918 roku zvilnivsya u zvanni gauptmana Mizhvoyenni roki Pislya zakinchennya vijni Dener sluzhiv u rejhsveri komandirom roti v riznih polkah U sichni 1929 roku perevedenij v shtab 6 yi diviziyi v 6 mu vijskovomu okruzi 1 lyutogo 1931 roku otrimav zvannya majora U 1934 roci priznachenij komandirom 2 go bataljonu 18 go pihotnogo polku a potim 2 go pihotnogo bataljonu polku Myunster U lipni 1934 roku provedenij v pidpolkovniki odin rik vidviduvav Vijskovo sportivnu shkolu dlya komandiriv bataljoniv u Vyunsdorfi U zhovtni 1936 roku otrimav zvannya oberst lejtenanta Druga svitova vijna Dener p yatij pravoruch na lavi pidsudnih Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Dener komanduvav 87 m pihotnim polkom 36 yi pihotnoyi diviziyi 12 j vijskovij okrug 1 zhovtnya 1940 vin buv provedenij v general majori 22 listopada 1940 roku ocholiv 106 tu pihotnu diviziyu 6 go vijskovogo okrugu 12 yi hvili mobilizaciyi Diviziya do chervnya 1941 roku prohodila pidgotovku v Kelni U skladi grupi armij Centr diviziya brala uchast v operaciyi Barbarossa i nastupala spochatku na Smolensk a potim na Moskvu V hodi operaciyi Tajfun 4 ta tankova armiya v boyah pid Moskvoyu zaznala nizki porazok i zmushena bula vidstupiti Do travnya 1942 roku vid 106 yi pihotnoyi diviziyi yaka voyuvala v 15 tij armiyi zalishilasya odna bojova grupa 1 zhovtnya 1942 Dener buv provedenij v general lejtenanti i ocholiv 82 j armijskij korpus a 1 grudnya 1942 roku buv provedenij v generali pihoti 15 lipnya 1943 roku Dener buv perevedenij na pivdenno zahidnij front na Balkani de ocholiv 69 j rezervnij piznishe 69 j armijskij korpus yakij voyuvav u Horvatiyi proti titovskih partizan Do 31 bereznya 1944 roku komanduvav korpusom 5 serpnya 1944 roku priznachenij pravonastupnikom generala pihoti Teodora Gejba yakij buv poranenij u sutichci z francuzkimi partizanami pomer 26 listopada 1944 i ocholiv armijski chastini na pivdni Franciyi Pislya vidstupu Vermahtu z pivdennoyi i zahidnoyi chastin Franciyi 17 listopada 1944 roku zalishiv svoyu posadu i buv perevedenij v rezerv Stanom na 22 sichnya 1945 zalishavsya generalom dlya osoblivih doruchen v grupi armij A 8 travnya 1945 roku potrapiv u polon do amerikanciv zvidki zvilnivsya tilki u 1947 roci Pislya vijni Na Nyurnberzkomu procesi nad generalami pivdenno shidnogo frontu abo procesom po zaruchnikah Dener postav pidsudnim i buv zvinuvachenij u masovih vbivstvah civilnogo naselennya osoblivo pid chas operaciyi Pantera v horvatskih zemlyah Kordun i Banovina 19 lyutogo 1948 roci zasudzhenij do 7 rokiv pozbavlennya voli Odnak u hodi diskusij pro pereozbroyennya Zahidnoyi Nimechchini j na tli Korejskoyi vijni za rishennyam verhovnogo komisara Dzhona Makkloya i pri pidtrimci Konsultativnoyi radi z pomiluvannya voyennih zlochinciv na choli z Devidom Pekom vid 31 sichnya 1951 roku Dener buv pomiluvanij 3 lyutogo 1951 roku Dener i she 32 inshih zasudzhenih pokinuli vijskovu v yaznicyu Landsberg NagorodiMedal princa regenta Luyitpolda 6 bereznya 1911 Zaliznij hrest 2 go klasu 12 zhovtnya 1914 1 go klasu 8 kvitnya 1916 Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 16 kvitnya 1915 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 6 listopada 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 25 zhovtnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 15 rokiv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 14 veresnya 1939 1 go klasu 1 listopada 1939 Medal Za Atlantichnij val kviten 1940 Shturmovij pihotnij znak v sribli 8 lipnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 18 zhovtnya 1941 yak general major i komandir 106 yi pihotnoyi diviziyi Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 3 serpnya 1942 Orden Koroni korolya Zvonimira velikij hrest z mechami Horvatiya 27 bereznya 1944 PrimitkiNuremberg Trials Project 2016 d Track Q78909371 Norbert Frei Vergangenheitspolitik Beck Munchen 1996 S 222 223 Rangliste des Deutschen Reichsheeres Mittler amp Sohn Verlag Berlin S 131 Veit Scherzer 2007 Die Ritterkreuztrager 1939 1945 nim Ranis Jena Scherzers Militaer Verlag s 268 ISBN 978 3 938845 17 2 Fellgiebel 2000 p 134 LiteraturaErnst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt am Main 2 Auflage Juni 2007 S 104 Fellgiebel Walther Peer Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile Friedberg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 978 3 7909 0284 6 Scherzer Veit Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 PosilannyaLexikon der dela vermahtu 24 sichnya 2016 u Wayback Machine nim TracesOfWar com 20 travnya 2021 u Wayback Machine angl Nagorodi Ernsta Denera 5 chervnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ