Гайтон Старший або Гетум I (вірм. Հեթում Ա; 1213 — 28 жовтня 1270) — цар Кілікійської Вірменії з 1226 року, засновник династії Гетумідів. Син , двоюрідного брата царя Левона II. В історії Вірменії — єдиний цар, якому довелось правити країною упродовж 45 років. Час його царювання вважається періодом розквіту культури Кілікійської Вірменії. 1270 року він зрікся престолу на користь свого сина Левона й решту життя провів у монастирі, де помер 28 жовтня 1270 року.
Гайтон Старший Гетум I вірм. Հեթում Ա | |||
| |||
---|---|---|---|
14 червня 1226 — 1270 | |||
Попередник: | Левон II | ||
Спадкоємець: | Левон III | ||
Народження: | 1213 | ||
Смерть: | 28 жовтня 1270 | ||
Релігія: | Вірменська апостольська церква | ||
Рід: | Гетуміди | ||
Батько: | d | ||
Мати: | d | ||
Шлюб: | Ізабелла I Вірменська[1] | ||
Діти: | Левон Васак | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Сходження на престол
У Левона II, останнього царя з династії Рубенідів, не було синів, тому після його смерті царем мав стати чоловік його дочки Ізабелли (Забель). Регентська рада на чолі зі спарапетом (воєначальником) Костянтином Пайлом видав 1221 року шестирічну Ізабеллу за сина Боемунда IV Антіохійського , який, таким чином, був поставлений на царство. Однак Філіп порушив свою обіцянку правити відповідно до вірменських звичаїв, почав залучати на службу латинян, вивозити цінності з Кілікії до Антіохії. 1225 року Філіпа було схоплено та вбито.
Костянтин Пайл умовив католикоса видати дочку Левона II за свого сина Гетума. 14 червня 1226 року Гетум одружився з Ізабеллою та став її співправителем, поклавши початок династії Гетумідів. Для того, щоб показати законність нової династії, всім трьом синам Гетума I й Ізабелли були надані звичайні для Рубенідів імена — Левон, Торос, Рубен.
Початок правління
До повноліття Гетума й Ізабелли регентом залишався Костянтин Пайл. Значну роль в управлінні державою відігравали брати Гетума: Смбат був головнокомандувачем військами (гундстабль або спарапет) та першим помічником царя, а Левон — вищим чиновником двору.
Союз із монголами
Влітку 1243 року монголи розгромили під Кесе-дагом військо конійського султана Кей-Хосрова II. Гетум I, який розумно не надав підтримки Кей-Хосрову, відрядив до Кайсері до монгольського воєначальника Байджу посольство на чолі зі своїм батьком і братом Смбатом Спарапетом. За угодою, укладеною між сторонами, вірмени зобов'язались постачати монгольське військо продовольством і необхідною кількістю військ для участі в походах; у свою чергу, монгольське командування обіцяло дарувати вірменам частину земль та уділенних володіннь, визнавало суверенітет Кілікійського царства й обіцяло надавати збройну допомогу вірменам у разі нападу на них сусідніх держав. Ця угода була вигідною як для Кілікії, так і для Байджу, якому були потрібні союзники в регіоні, досить віддаленому від Монголії. Як підтвердження дружніх намірів кілікійців Байджу зажадав від Гетума видачі родини султана Кей-Хосрова, яка знайшла притулок у Кілікійському царстві. Гетум був змушений прийняти таку умову.
В обстановці хаосу, що охопив султанат в результаті монгольського вторгнення, з'явився самозванець, який проголосив себе сином покійного султана Ала ад-Діна Кей-Кубада I. Із 20 тисячами своїх прибічників він вирушив до Кілікії, але був розбитий Костянтином, братом царя Гетума.
Розвиваючи дипломатичні відносини з монголами, Смбат у 1246—1248 роках здійснив подорож до їхньої столиці — Каракорума. Відповідно до відомостей Григора Акнерці (Магакії), каан Гуюк, подарував йому землі та ленні володіння й надав «великий ярлик і золоті пайцзи», а за Кіракосом, «Смбату надали охоронні грамоти на багато областей і фортець, які раніше належали царю Левону, але після його смерті були відняті у вірменів султаном Рума Ала ад-діном».
1253 року, незадовго до повномасштабного монгольського вторгнення на Близький Схід, Гетум сам вирушив до Монголії. 13 вересня 1254 року він сягнув Каракорума та невдовзі був прийнятий кааном Мунке, який надав йому «ярлик, що забороняв утискати Гетума та його царство, і грамоту, що дарувала повну свободу церквам».
Родина
Дружина: Забель
8 дітей:
- (? — 1309)
- чоловік —
- (? — 1310)
- чоловік —
- (? — 1290)
- чоловік — Боемунд VI
- Левон III (коронований як Левон II) (1236—1289) — король Кілікії
- дружина —
- (1244 — 24 серпня 1266)
- (? — ?)
- чоловік —
- (? — 1268/69)
- Васак — помер немовлям
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974. — Т. 6.
- ВСТУП ДО ІСТОРІЇ ТУРЕЧЧИНИ / Акад. Аг. КРИМСЬКИЙ. — ЗБІРНИК ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛУ. — Київ : Окрліт, 1926. — Вип. 3 : ЕВРОПЕЙСЬКІ ДЖЕРЕЛА XVI В, № 10. — С. 93.
- Смбат Спарапет. Літопис. — Єреван : Айастан, 1974. — С. 14-15.
- Держава Сельджукідів Малої Азії // Обрані твори. — М. : Изд-во восточной литературы, 1960. — Т. 1: Історичні праці. — С. 63-64.
Джерела
- Вірменські джерела про монголів (витяги з рукописів XIII—XIV ст.). — М. : Издательство Восточной литературы, 1962.
- Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії. — М. : Наука, 1976.
- Смбат Спарапет. Літопис. — Єреван : Айастан, 1974.
- Сукіасян А. Історія Кілікійської вірменської держави та права (XI—XIV ст.). — Єреван : Митк, 1969.
- Монети Гетума I [ 20 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gajton Starshij abo Getum I virm Հեթում Ա 1213 28 zhovtnya 1270 car Kilikijskoyi Virmeniyi z 1226 roku zasnovnik dinastiyi Getumidiv Sin dvoyuridnogo brata carya Levona II V istoriyi Virmeniyi yedinij car yakomu dovelos praviti krayinoyu uprodovzh 45 rokiv Chas jogo caryuvannya vvazhayetsya periodom rozkvitu kulturi Kilikijskoyi Virmeniyi 1270 roku vin zriksya prestolu na korist svogo sina Levona j reshtu zhittya proviv u monastiri de pomer 28 zhovtnya 1270 roku Gajton Starshij Getum I virm Հեթում ԱGajton Starshij Getum I Prapor 2 j Car Kilikijskoyi Virmeniyi 14 chervnya 1226 1270 Poperednik Levon II Spadkoyemec Levon III Narodzhennya 1213 1213 Smert 28 zhovtnya 1270 1270 10 28 Religiya Virmenska apostolska cerkvaRid GetumidiBatko dMati dShlyub Izabella I Virmenska 1 Diti Levon Vasak Mediafajli b u VikishovishiShodzhennya na prestolU Levona II ostannogo carya z dinastiyi Rubenidiv ne bulo siniv tomu pislya jogo smerti carem mav stati cholovik jogo dochki Izabelli Zabel Regentska rada na choli zi sparapetom voyenachalnikom Kostyantinom Pajlom vidav 1221 roku shestirichnu Izabellu za sina Boemunda IV Antiohijskogo yakij takim chinom buv postavlenij na carstvo Odnak Filip porushiv svoyu obicyanku praviti vidpovidno do virmenskih zvichayiv pochav zaluchati na sluzhbu latinyan vivoziti cinnosti z Kilikiyi do Antiohiyi 1225 roku Filipa bulo shopleno ta vbito Kostyantin Pajl umoviv katolikosa vidati dochku Levona II za svogo sina Getuma 14 chervnya 1226 roku Getum odruzhivsya z Izabelloyu ta stav yiyi spivpravitelem poklavshi pochatok dinastiyi Getumidiv Dlya togo shob pokazati zakonnist novoyi dinastiyi vsim trom sinam Getuma I j Izabelli buli nadani zvichajni dlya Rubenidiv imena Levon Toros Ruben Pochatok pravlinnyaDo povnolittya Getuma j Izabelli regentom zalishavsya Kostyantin Pajl Znachnu rol v upravlinni derzhavoyu vidigravali brati Getuma Smbat buv golovnokomanduvachem vijskami gundstabl abo sparapet ta pershim pomichnikom carya a Levon vishim chinovnikom dvoru Soyuz iz mongolamiVlitku 1243 roku mongoli rozgromili pid Kese dagom vijsko konijskogo sultana Kej Hosrova II Getum I yakij rozumno ne nadav pidtrimki Kej Hosrovu vidryadiv do Kajseri do mongolskogo voyenachalnika Bajdzhu posolstvo na choli zi svoyim batkom i bratom Smbatom Sparapetom Za ugodoyu ukladenoyu mizh storonami virmeni zobov yazalis postachati mongolske vijsko prodovolstvom i neobhidnoyu kilkistyu vijsk dlya uchasti v pohodah u svoyu chergu mongolske komanduvannya obicyalo daruvati virmenam chastinu zeml ta udilennih volodinn viznavalo suverenitet Kilikijskogo carstva j obicyalo nadavati zbrojnu dopomogu virmenam u razi napadu na nih susidnih derzhav Cya ugoda bula vigidnoyu yak dlya Kilikiyi tak i dlya Bajdzhu yakomu buli potribni soyuzniki v regioni dosit viddalenomu vid Mongoliyi Yak pidtverdzhennya druzhnih namiriv kilikijciv Bajdzhu zazhadav vid Getuma vidachi rodini sultana Kej Hosrova yaka znajshla pritulok u Kilikijskomu carstvi Getum buv zmushenij prijnyati taku umovu V obstanovci haosu sho ohopiv sultanat v rezultati mongolskogo vtorgnennya z yavivsya samozvanec yakij progolosiv sebe sinom pokijnogo sultana Ala ad Dina Kej Kubada I Iz 20 tisyachami svoyih pribichnikiv vin virushiv do Kilikiyi ale buv rozbitij Kostyantinom bratom carya Getuma Rozvivayuchi diplomatichni vidnosini z mongolami Smbat u 1246 1248 rokah zdijsniv podorozh do yihnoyi stolici Karakoruma Vidpovidno do vidomostej Grigora Aknerci Magakiyi kaan Guyuk podaruvav jomu zemli ta lenni volodinnya j nadav velikij yarlik i zoloti pajczi a za Kirakosom Smbatu nadali ohoronni gramoti na bagato oblastej i fortec yaki ranishe nalezhali caryu Levonu ale pislya jogo smerti buli vidnyati u virmeniv sultanom Ruma Ala ad dinom 1253 roku nezadovgo do povnomasshtabnogo mongolskogo vtorgnennya na Blizkij Shid Getum sam virushiv do Mongoliyi 13 veresnya 1254 roku vin syagnuv Karakoruma ta nevdovzi buv prijnyatij kaanom Munke yakij nadav jomu yarlik sho zaboronyav utiskati Getuma ta jogo carstvo i gramotu sho daruvala povnu svobodu cerkvam RodinaDruzhina Zabel 8 ditej 1309 cholovik dd 1310 cholovik dd 1290 cholovik Boemund VI dd Levon III koronovanij yak Levon II 1236 1289 korol Kilikiyi druzhina dd 1244 24 serpnya 1266 cholovik dd 1268 69 Vasak pomer nemovlyamPrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 T 6 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 VSTUP DO ISTORIYi TUREChChINI Akad Ag KRIMSKIJ ZBIRNIK ISTORIChNO FILOLOGIChNOGO VIDDILU Kiyiv Okrlit 1926 Vip 3 EVROPEJSKI DZhERELA XVI V 10 S 93 Smbat Sparapet Litopis Yerevan Ajastan 1974 S 14 15 Derzhava Seldzhukidiv Maloyi Aziyi Obrani tvori M Izd vo vostochnoj literatury 1960 T 1 Istorichni praci S 63 64 DzherelaVirmenski dzherela pro mongoliv vityagi z rukopisiv XIII XIV st M Izdatelstvo Vostochnoj literatury 1962 Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi M Nauka 1976 Smbat Sparapet Litopis Yerevan Ajastan 1974 Sukiasyan A Istoriya Kilikijskoyi virmenskoyi derzhavi ta prava XI XIV st Yerevan Mitk 1969 Moneti Getuma I 20 lyutogo 2013 u Wayback Machine