Микола́ївське військо́во-морське́ авіаці́йне учи́лище і́мені С. О. Леване́вського — військовий навчальний заклад СРСР, що готував льотчиків і штурманів для військово-морської авіації. Розташовувалось у місті Миколаєві.
Історія існування
У 1929 році в місті Миколаїв була створена авіаційна школа Тсоавіахіму. 20 травня розпочались заняття, а вже у листопаді того ж року відбувся випуск перших 6 випускників школи.
1 січня 1935 року авіаційна школа Тсоавіахіму перейменована у Миколаївську школу морських льотчиків (рос. Главсевморпуть).
13 серпня 1938 року наказом начальника Головпівнічморпуті О. Ю. Шмідта школі морських льотчиків було присвоєне ім'я Героя Радянського Союзу С. О. Леваневського, який обіймав у ній посади заступника начальника (1930–1931) та начальника (1931–1932).
2 вересня 1938 року школа була передана до складу Військово-морського флоту СРСР.
Наказом наркома ВМФ № 0284 від 26 вересня 1939 року на базі школи було створено Миколаївське військово-морське авіаційне училище імені С. О. Леваневського.
З початком німецько-радянської війни, училище спочатку планувалось перевести до Бердянська, але через стрімкий наступ німецької армії, ще до прибуття останніх ешелонів з Миколаєва, училище почало перебазовуватись на станцію Безенчук, поблизу Куйбишева. Відразу ж розпочалось будівництво військового містечка, аеродромів. Оскільки країна конче потребувала авіаційних кадрів, майже відразу ж розпочався й навчальний процес. Керівництву училища довелось піти на скорочення навчальних програм з теоретичних дисциплін і збільшити тривалість робочого дня до 12 годин.
Починаючи з вересня 1942 року інструкторсько-викладацький склад училища почав направлятись на стажування до стройових частин ВПС Балтійського, Північного і Чорноморського флотів, у ході якого постійний склад закладу виконував не менше 10 бойових вильотів.
У 1944 році училище повернулось на своє постійне місце базування. Призначений на посаду начальника училища генерал-майор авіації І. В. Шарапов налагодив тісні зв'язки з керівництвом міста і області, завдяки чому в стислі терміни здійснено реконструкцію головного навчального корпусу, відновлено Будинок офіцерів, збудовано новий стадіон, облаштовано місця базування навчальних льотних підрозділів.
Училище готувало екіпажі для пікіруючих бомбардувальників Пе-2, торпедосців на літаках «Бостон», Іл-4, Ту-2. У листопаді 1945 року відбувся останній випуск 28 екіпажів на Пе-2.
За роки війни Миколаївське ВМАУ імені С. О. Леваневського випустило 2644 військово-морських льотчиків і штурманів.
У повоєнні роки були кардинально переглянуті плани підготовки льотчиків. Від поточно-групового методу навчання перейшли до класно-групового. Термін навчання збільшено на 1 рік, а трохи згодом — ще на 1 рік.
У 1947 році ВМАУ імені С. О. Леваневського було перейменоване у Миколаївське військово-морське мінно-торпедне авіаційне училище, яке мало готувати льотні кадри для мінно-торпедної авіації.
На початку 1950-х років в училищі було 8 авіаційних навчальних полків. У 1954 році 2 полки було передано до 93-го ВМАУ початкового навчання льотчиків.
Училище було розформоване у грудні 1959 році під час проведення військової реформи. На його базі створений 33-й Центр підготовки морських льотчиків для ВМФ СРСР.
Після здобуття Україною незалежності — 33-й Центр бойової підготовки ВПС України.
Начальники училища
- 1929–1931 — Кондратьєв Петро Миколайович.
- 1931–1932 — Леваневський Сигізмунд Олександрович.
- 1944–1949 — Шарапов Іван Васильович, генерал-майор авіації.
- 1949–1958 — Коваленко Сергій Андрійович, полковник, згодом — генерал-майор авіації.
- 01-12.1959 — Карпенко Іван Трохимович, генерал-майор авіації.
Відомі випускники
Всього за роки існування училища випущено понад 6000 авіаторів. 38 випускників училища удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 187 випускників стали заслуженими військовими льотчиками і .
Див. також
Посилання
- (рос.)
- Морская газета: Подготовка кадров для авиации ВМФ в годы Великой Отчественной войны [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Львовский А. Я. «Николаев — колыбель морской авиации» / газета «Трудовая Николаевщина» від 7.7.2006 [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Вечерний Николаев: Леваневцы празднуют 70-летний юбилей[недоступне посилання з вересня 2019](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola yivske vijsko vo morske aviaci jne uchi lishe i meni S O Levane vskogo vijskovij navchalnij zaklad SRSR sho gotuvav lotchikiv i shturmaniv dlya vijskovo morskoyi aviaciyi Roztashovuvalos u misti Mikolayevi Istoriya isnuvannyaU 1929 roci v misti Mikolayiv bula stvorena aviacijna shkola Tsoaviahimu 20 travnya rozpochalis zanyattya a vzhe u listopadi togo zh roku vidbuvsya vipusk pershih 6 vipusknikiv shkoli 1 sichnya 1935 roku aviacijna shkola Tsoaviahimu perejmenovana u Mikolayivsku shkolu morskih lotchikiv ros Glavsevmorput 13 serpnya 1938 roku nakazom nachalnika Golovpivnichmorputi O Yu Shmidta shkoli morskih lotchikiv bulo prisvoyene im ya Geroya Radyanskogo Soyuzu S O Levanevskogo yakij obijmav u nij posadi zastupnika nachalnika 1930 1931 ta nachalnika 1931 1932 2 veresnya 1938 roku shkola bula peredana do skladu Vijskovo morskogo flotu SRSR Nakazom narkoma VMF 0284 vid 26 veresnya 1939 roku na bazi shkoli bulo stvoreno Mikolayivske vijskovo morske aviacijne uchilishe imeni S O Levanevskogo Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni uchilishe spochatku planuvalos perevesti do Berdyanska ale cherez strimkij nastup nimeckoyi armiyi she do pributtya ostannih esheloniv z Mikolayeva uchilishe pochalo perebazovuvatis na stanciyu Bezenchuk poblizu Kujbisheva Vidrazu zh rozpochalos budivnictvo vijskovogo mistechka aerodromiv Oskilki krayina konche potrebuvala aviacijnih kadriv majzhe vidrazu zh rozpochavsya j navchalnij proces Kerivnictvu uchilisha dovelos piti na skorochennya navchalnih program z teoretichnih disciplin i zbilshiti trivalist robochogo dnya do 12 godin Pochinayuchi z veresnya 1942 roku instruktorsko vikladackij sklad uchilisha pochav napravlyatis na stazhuvannya do strojovih chastin VPS Baltijskogo Pivnichnogo i Chornomorskogo flotiv u hodi yakogo postijnij sklad zakladu vikonuvav ne menshe 10 bojovih vilotiv U 1944 roci uchilishe povernulos na svoye postijne misce bazuvannya Priznachenij na posadu nachalnika uchilisha general major aviaciyi I V Sharapov nalagodiv tisni zv yazki z kerivnictvom mista i oblasti zavdyaki chomu v stisli termini zdijsneno rekonstrukciyu golovnogo navchalnogo korpusu vidnovleno Budinok oficeriv zbudovano novij stadion oblashtovano miscya bazuvannya navchalnih lotnih pidrozdiliv Uchilishe gotuvalo ekipazhi dlya pikiruyuchih bombarduvalnikiv Pe 2 torpedosciv na litakah Boston Il 4 Tu 2 U listopadi 1945 roku vidbuvsya ostannij vipusk 28 ekipazhiv na Pe 2 Za roki vijni Mikolayivske VMAU imeni S O Levanevskogo vipustilo 2644 vijskovo morskih lotchikiv i shturmaniv U povoyenni roki buli kardinalno pereglyanuti plani pidgotovki lotchikiv Vid potochno grupovogo metodu navchannya perejshli do klasno grupovogo Termin navchannya zbilsheno na 1 rik a trohi zgodom she na 1 rik U 1947 roci VMAU imeni S O Levanevskogo bulo perejmenovane u Mikolayivske vijskovo morske minno torpedne aviacijne uchilishe yake malo gotuvati lotni kadri dlya minno torpednoyi aviaciyi Na pochatku 1950 h rokiv v uchilishi bulo 8 aviacijnih navchalnih polkiv U 1954 roci 2 polki bulo peredano do 93 go VMAU pochatkovogo navchannya lotchikiv Uchilishe bulo rozformovane u grudni 1959 roci pid chas provedennya vijskovoyi reformi Na jogo bazi stvorenij 33 j Centr pidgotovki morskih lotchikiv dlya VMF SRSR Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti 33 j Centr bojovoyi pidgotovki VPS Ukrayini Nachalniki uchilisha1929 1931 Kondratyev Petro Mikolajovich 1931 1932 Levanevskij Sigizmund Oleksandrovich 1944 1949 Sharapov Ivan Vasilovich general major aviaciyi 1949 1958 Kovalenko Sergij Andrijovich polkovnik zgodom general major aviaciyi 01 12 1959 Karpenko Ivan Trohimovich general major aviaciyi Vidomi vipusknikiVsogo za roki isnuvannya uchilisha vipusheno ponad 6000 aviatoriv 38 vipusknikiv uchilisha udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu 187 vipusknikiv stali zasluzhenimi vijskovimi lotchikami i Grechishnikov Vasil Oleksijovich kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu Gubaryev Oleksij Oleksandrovich lotchik kosmonavt SRSR dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Rachkov Ivan Illich polkovnik Geroj Radyanskogo Soyuzu starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu Div takozhPerelik vijskovih navchalnih zakladiv ZS SRSRPosilannya ros Morskaya gazeta Podgotovka kadrov dlya aviacii VMF v gody Velikoj Otchestvennoj vojny 18 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Lvovskij A Ya Nikolaev kolybel morskoj aviacii gazeta Trudovaya Nikolaevshina vid 7 7 2006 9 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Vechernij Nikolaev Levanevcy prazdnuyut 70 letnij yubilej nedostupne posilannya z veresnya 2019 ros