Сергі й Андрі йович Ковале нко 23 вересня 1905 х Гаврилівка Черкаський округ Область Війська Донського Російська імперія

Сергі́й Андрі́йович Ковале́нко (23 вересня 1905, х. Гаврилівка, Черкаський округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 22 серпня 1974, Миколаїв) — радянський воєначальник, генерал-майор авіації (11.05.1949).

Сергій Андрійович Коваленко

Народження

23 вересня 1905
х. Гаврилівка, Черкаський округ, Область Війська Донського, Російська імперія

Смерть

22 серпня 1974 (68 років)
Миколаїв, УРСР, СРСР

Поховання

Миколаївське центральне міське кладовище

Приналежність

Роки служби

1931—1959

Партія

КПРС

Звання

Генерал-майор авіації

Війни / битви

Радянсько-японська війна

Нагороди

Медаль «За бойові заслуги»

Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»

Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коваленко.

Життєпис

Народився на хуторі Гаврилівка, нині — в межах міста Шахти Ростовської області Росії. Член ВКП(б) з 1927 року.

У лавах РСЧА з 1931 року, у лавах РСЧФ — з 1934 року.

У 1932 році закінчив 11-ту Ворошиловградську військову школу пілотів. З листопада 1932 року — пілот 32-ї авіаційної ескадрильї.

У 1934 році переведений до військово-морської авіації Далекого Сходу: з липня 1934 року — пілот 22-ї авіаційної ескадрильї СУР МСДС, з жовтня 1936 року — командир ланки 52-ї авіаційної ескадрильї, з травня 1938 року — помічник командира 2-ї ескадрильї, з вересня 1938 року — воєнком 3-ї ескадрильї, з листопада 1939 року — воєнком авіаційного полку, з грудня 1940 року — помічник командира авіаційного полку.

З квітня 1941 по серпень 1944 року — командир 34-го авіаційного полку 29-ї авіаційної бригади ВПС Тихоокеанського флоту (ТОФ).

З серпня 1944 по липень 1945 року — командир 2-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС ТОФ. У липні — грудні 1945 року — командир 10-ї авіаційної дивізії пікіруючих бомбардувальників ВПС ТОФ.

У 1946 році закінчив Академічні курси офіцерського складу ВПС і ППО при Військово-морській академії імені К. Є. Ворошилова.

З жовтня 1946 року — помічник командувача ВПС ПБФ з льотної підготовки і повітряного бою, з квітня 1947 року — командир 8-ї мінно-торпедної авіаційної дивізії ВПС 4-го ВМФ.

З квітня 1949 року — начальник Миколаївського військово-морського мінно-торпедного училища імені С. О. Леваневського.

У січня 1959 року за станом здоров'я вийшов у відставку. Мешкав у Миколаєві, де й помер. Похований на Мішковському кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (1956), двома Червоного Прапора (20.08.1945, 1951), Вітчизняної війни 1-го ступеня (1946), двома Червоної Зірки (31.05.1943, 1946) і медалями.

Посилання

Лурье В. М. — Адмиралы и генералы Военно-морского флота СССР: 1946—1960. (рос.)