Протестантська (Євангельська, Євангелічна) унія — об'єднання восьми протестантських князів і 17 протестантських міст Священної Римської імперії.
Протестантська унія | |
Дата створення / заснування | 14 травня 1608 |
---|---|
Час/дата припинення існування | 14 травня 1621 |
Протестантська унія у Вікісховищі |
Причиною об'єднання було завоювання вільного імперського міста Донауверт Максиміліаном Баварським після нападу протестантів на католицьку процесію. Заснована 1608 року унія була очолена кальвіністом курфюрстом Фрідріхом IV. У відповідь 1609 року була створена Католицька ліга.
Протягом Тридцятирічної війни унія була декілька разів переможена Лігою і 1621 року перестала існувати.
Передісторія. Лютеранський та кальвіністський союзи
Спроби утворити протестантське наддержавне об'єднання робилися ще в кінці XVI століття, але їх успіху перешкоджали чвари лютеран з кальвіністами. На початку XVII століття успіхи католицької реакції в Німеччині змусили протестантських князів поквапитися з утворенням союзу.
Німецьких протестантів пов'язували спільні інтереси в успадкуванні в герцогствах і . Окрім того, прихильники протестантської унії знаходили зовнішню підтримку у французького короля Генріха IV завдяки спільному бажанню послабити вплив Іспанії та німецьких Габсбургів.
Найбільш енергійним організатором унії став Крістіан Ангальтський. Спочатку було прагнення до утворення двох окремих союзів: лютеранського та кальвіністського. Головними членами першого альянсу, який був створений в травні 1605 року, стали Вюртемберг, і Баден. Того ж року другий альянс утворили курфюрства Пфальцське, Ангальт-Дессау, Ансбах, князівство Кульмбах і ландграфство Гессенське.
Потужним поштовхом до об'єднання двох уній стало завоювання в 1607 році католиками міста Донауверта. В тому ж році утворився окремий союз між курфюрствами Пфальцським і Вюртембергом, що послужив зв'язком між обома протестантськими союзами.
Історія
Посилення небезпеки з боку католиків спонукало Крістіана Ангальтського на Регенсбурзькому сеймі в 1608 році вести переговори про утворення спільної протестантської унії, до якої увійшли б члени обох вже існуючих спілок. 14 травня 1608 в Аугаузені (в Ансбаху) була утворена Євангельська унія, в яку увійшли курфюрство Пфальцське, Вюртемберг, Баден, Кульмбах, Ансбах, Нейбург-Пфальц. Метою її проголошувалася захист особи і володінь членів союзу, а також спільні дії в інтересах протестантизму. Унія мала директора (курфюрст Пфальцський), спільну касу, що формувалася з внесків союзників, і спільну армію.
У наступному році до унії приєдналися ландграфства Гессенське, курфюрство Бранденбурзьке і кілька імперських міст.
Утворення Євангельської унії викликало організацію з боку католиків у 1609 році «Католицької ліги». Протестанти і католики мали різні погляди на вирішення питання Юліх-Клевської спадщини і суперництво переросло у (1609—1614), в якій взяли участь окремі протестантські і католицькі держави Німеччини та були залучені Франція і Нідерланди. На випадок повномасштабного воєнного протистояння між лігою і унією, остання уклала в 1612 році союз з Англією, потім з Нідерландами.
На з'їзді в Ротенбурзі члени унії сформулювали ряд вимог, пред'явлених потім на Регенсбурзькому сеймі 1613 року, де до них приєдналося кілька інших протестантських держав. Імператор Фердинанд II Габсбург відкинув ці вимоги; спроби примирення зазнали невдачі.
Між тим, унія почала розвивати стосунки з богемськими протестантами. Повстання чехів і обрання ними своїм королем Фрідріха V Пфальцського (директора Протестантської унії) стало причиною Тридцятирічної війни. В цей вирішальний момент унія діяла мляво і показала повну безпорадність: вона надто залежала від приватних інтересів її окремих членів, серед яких тоді переважило бажання не втручатися у цей конфлікт. Тому унія обіцяла Фрідріху Пфальцському допомогу у разі нападу на його спадкові володіння у Німеччині, але відмовилася підтримувати його в богемській ініціативі; потім між Унією та Католицькою лігою була підписана , у якій ліга отримувала свободу дій в Чехії, але обіцяла не чіпати німецьких володінь Фрідріха — за цих умов унія зобов'язувалася зберігати нейтралітет. Проте унія діяла нерішуче навіть тоді, коли католицьке військо під командуванням герцога Альбрехта напало на землі Пфальцу і почало спустошувати їх.
Звістка про поразку чехів на Білій Горі (1620) прискорила занепад унії: імперські міста почали виходити з неї. Повне безсилля унії проявлялося все сильніше і в квітні 1621 року вона уклала угоду зі Спінолою (полководцем Альбрехта), внаслідок якої Пфальц полишили останні союзники.
Незабаром унія зовсім розпалася, не виконавши мету, яку перед нею ставили німецькі протестанти.
Джерела
- Текст договору про заснування Унії [ 19 вересня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protestantska Yevangelska Yevangelichna uniya ob yednannya vosmi protestantskih knyaziv i 17 protestantskih mist Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Protestantska uniya Data stvorennya zasnuvannya14 travnya 1608 Chas data pripinennya isnuvannya14 travnya 1621 Protestantska uniya u Vikishovishi Protestantska uniya blizko 1610 r Dogovir pro utvorennya Protestantskoyi uniyi 14 travnya 1608 Prichinoyu ob yednannya bulo zavoyuvannya vilnogo imperskogo mista Donauvert Maksimilianom Bavarskim pislya napadu protestantiv na katolicku procesiyu Zasnovana 1608 roku uniya bula ocholena kalvinistom kurfyurstom Fridrihom IV U vidpovid 1609 roku bula stvorena Katolicka liga Protyagom Tridcyatirichnoyi vijni uniya bula dekilka raziv peremozhena Ligoyu i 1621 roku perestala isnuvati Peredistoriya Lyuteranskij ta kalvinistskij soyuziSprobi utvoriti protestantske nadderzhavne ob yednannya robilisya she v kinci XVI stolittya ale yih uspihu pereshkodzhali chvari lyuteran z kalvinistami Na pochatku XVII stolittya uspihi katolickoyi reakciyi v Nimechchini zmusili protestantskih knyaziv pokvapitisya z utvorennyam soyuzu Nimeckih protestantiv pov yazuvali spilni interesi v uspadkuvanni v gercogstvah i Okrim togo prihilniki protestantskoyi uniyi znahodili zovnishnyu pidtrimku u francuzkogo korolya Genriha IV zavdyaki spilnomu bazhannyu poslabiti vpliv Ispaniyi ta nimeckih Gabsburgiv Najbilsh energijnim organizatorom uniyi stav Kristian Angaltskij Spochatku bulo pragnennya do utvorennya dvoh okremih soyuziv lyuteranskogo ta kalvinistskogo Golovnimi chlenami pershogo alyansu yakij buv stvorenij v travni 1605 roku stali Vyurtemberg i Baden Togo zh roku drugij alyans utvorili kurfyurstva Pfalcske Angalt Dessau Ansbah knyazivstvo Kulmbah i landgrafstvo Gessenske Potuzhnim poshtovhom do ob yednannya dvoh unij stalo zavoyuvannya v 1607 roci katolikami mista Donauverta V tomu zh roci utvorivsya okremij soyuz mizh kurfyurstvami Pfalcskim i Vyurtembergom sho posluzhiv zv yazkom mizh oboma protestantskimi soyuzami IstoriyaPosilennya nebezpeki z boku katolikiv sponukalo Kristiana Angaltskogo na Regensburzkomu sejmi v 1608 roci vesti peregovori pro utvorennya spilnoyi protestantskoyi uniyi do yakoyi uvijshli b chleni oboh vzhe isnuyuchih spilok 14 travnya 1608 v Augauzeni v Ansbahu bula utvorena Yevangelska uniya v yaku uvijshli kurfyurstvo Pfalcske Vyurtemberg Baden Kulmbah Ansbah Nejburg Pfalc Metoyu yiyi progoloshuvalasya zahist osobi i volodin chleniv soyuzu a takozh spilni diyi v interesah protestantizmu Uniya mala direktora kurfyurst Pfalcskij spilnu kasu sho formuvalasya z vneskiv soyuznikiv i spilnu armiyu U nastupnomu roci do uniyi priyednalisya landgrafstva Gessenske kurfyurstvo Brandenburzke i kilka imperskih mist Utvorennya Yevangelskoyi uniyi viklikalo organizaciyu z boku katolikiv u 1609 roci Katolickoyi ligi Protestanti i katoliki mali rizni poglyadi na virishennya pitannya Yulih Klevskoyi spadshini i supernictvo pereroslo u 1609 1614 v yakij vzyali uchast okremi protestantski i katolicki derzhavi Nimechchini ta buli zalucheni Franciya i Niderlandi Na vipadok povnomasshtabnogo voyennogo protistoyannya mizh ligoyu i uniyeyu ostannya uklala v 1612 roci soyuz z Angliyeyu potim z Niderlandami Na z yizdi v Rotenburzi chleni uniyi sformulyuvali ryad vimog pred yavlenih potim na Regensburzkomu sejmi 1613 roku de do nih priyednalosya kilka inshih protestantskih derzhav Imperator Ferdinand II Gabsburg vidkinuv ci vimogi sprobi primirennya zaznali nevdachi Mizh tim uniya pochala rozvivati stosunki z bogemskimi protestantami Povstannya chehiv i obrannya nimi svoyim korolem Fridriha V Pfalcskogo direktora Protestantskoyi uniyi stalo prichinoyu Tridcyatirichnoyi vijni V cej virishalnij moment uniya diyala mlyavo i pokazala povnu bezporadnist vona nadto zalezhala vid privatnih interesiv yiyi okremih chleniv sered yakih todi perevazhilo bazhannya ne vtruchatisya u cej konflikt Tomu uniya obicyala Fridrihu Pfalcskomu dopomogu u razi napadu na jogo spadkovi volodinnya u Nimechchini ale vidmovilasya pidtrimuvati jogo v bogemskij iniciativi potim mizh Uniyeyu ta Katolickoyu ligoyu bula pidpisana u yakij liga otrimuvala svobodu dij v Chehiyi ale obicyala ne chipati nimeckih volodin Fridriha za cih umov uniya zobov yazuvalasya zberigati nejtralitet Prote uniya diyala nerishuche navit todi koli katolicke vijsko pid komanduvannyam gercoga Albrehta napalo na zemli Pfalcu i pochalo spustoshuvati yih Zvistka pro porazku chehiv na Bilij Gori 1620 priskorila zanepad uniyi imperski mista pochali vihoditi z neyi Povne bezsillya uniyi proyavlyalosya vse silnishe i v kvitni 1621 roku vona uklala ugodu zi Spinoloyu polkovodcem Albrehta vnaslidok yakoyi Pfalc polishili ostanni soyuzniki Nezabarom uniya zovsim rozpalasya ne vikonavshi metu yaku pered neyu stavili nimecki protestanti DzherelaTekst dogovoru pro zasnuvannya Uniyi 19 veresnya 2011 u Wayback Machine