Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Так звана «Війна на захист Конституції» сталася в 1792 між Річчю Посполитою з одного боку, і Торговицькою конфедерацією та Російською імперією, з другого боку.
| Російсько-польська війна | |
 | |
| Місце розташування | Річ Посполита |
|---|---|
| Дата й час | 1792 |
| Час/дата початку | 18 травня 1792 |
| Час/дата закінчення | 27 липня 1792 |
| Учасник(и) | Російська імперія, Річ Посполита і Торговицька конфедерація |
 Російсько-польська війна у Вікісховищі | |
Початок війни
Конституція, проголошена на варшавському Вальному сеймі 3 травня 1791 р., викликала велике незадоволення серед польських магнатів бо рішуче зміцнювала центральну владу у країні. Російська імператриця Катерина II заявила, що вона не погодиться «ні за що з цим новим станом речей». Незадоволені магнати з підтримкою та на території Росії оголосили конфедерацію для боротьби з королем Станіславом; при цьому вони заявили, що знаходяться у містечку Торговиця, тобто на території Речі Посполитої. Польський король оголосив їх бунтівниками.
Уряди царської Росії, абсолютистської Пруссії та Австрії розпочали між собою боротьбу за сфери впливу в Польщі. Прусська дипломатія все наполегливіше домагалася нового поділу Польщі. Уряд Пруссії неодноразово заявляв, що продовжуватиме війну з Францією лише при умові компенсації своїх витрат за рахунок польських земель. Вже у липні 1791 р. головнокомандуючий російською армією Г. Потьомкін одержав секретний рескрипт Катерини II, який передбачав введення у межі Речі Посполитої військ, що повертатимуться з турецького фронту.
Закінчивши війну з турками, у рескриптах від 25 (14 за старим стилем) березня та 12 (1) квітня 1792 р. генералу М. Каховському, який командував військами, Катерина II наказала в першій половині травня зайняти територію Правобережної України, а генералу Кречетнікову — Литви. 17 (6)травня 1792 року російський посол вручив польському урядові декларацію, в якій різко засуджувалася діяльність сейму, реформи, конституція 3 травня 1791 р. і оголошувалося про введення російських військ у Польщу.
Почалася запекла боротьба прихильників нової конституції (так зв. Патріотів) проти конфедератів та російських військ. 18 травня 1792 року понад 97 000 досвідчених російських військ перейшли кордон Речі Посполитої. Польський король Станіслав Август Понятовський і патріоти могли протиставити російській навалі лише 70 000 чоловік у арміях Литви і Корони, багато з них необстріляні новобранці.
Армія Речі Посполитої
Армія Речі Посполитої поділялася на дві частини: коронну та литовську. Коронна армія — 53 тисячі, у тому числі 40 тисяч піхоти й 13 тисяч кавалерії, литовська — 13 тисяч, у тому числі 7 тисяч піхоти і 6 тисяч кавалерії. Гармат було близько 200. Військо це не було навчене відповідним чином, полки були неповні, маючи у своєму складі не по два, а по одному батальйону. Не всі 70 тисяч відразу вступили в бій, а лише близько 50 тисяч. Це була сила для того часу значна, але, будучи розкиданою на величезних просторах від Правобережної України до Курляндії, вона не змогла діяти результативно.
Коронна армія під командуванням князя Юзефа Понятовського була розташована на Правобережній Україні, розділена на дві дивізії та резервний корпус. Українська дивізія під командуванням Тадеуша Костюшка складався з 8000 піхоти і 9000 кінноти. У Волинсько-Подільській дивізії під командуванням князя за штатом було 8000 солдатів, але в реальності лише 4,535. Резервний корпус під командуванням генерала Юзефа Зайончка складався з 5 батальйонів піхоти, одного гарматного дивізіону і двох бригад кавалерії (разом 5500 чоловік). Цей корпус саме походив реорганізацію.
Формально під командуванням Понятовського був також генерал-майор , комендант фортеці Кам'янець-Подільський. Під його командуванням було 3374 солдатів (в тому числі два полки піхоти), які не взяли активної участі у війні і здалися росіянам за розпорядженням польського короля Станіслава Понятовського.
Литовська армія під командуванням герцога мала 15000 солдатів. Солдати цієї армії були розкидані по гарнізонах міст.
Польські війська були не готові до війни. Більшість з них були солдатами магнатських надвірних військ. Тільки формування, які перебували під командуванням Костюшка і Понятовського, принаймні частково, були підготовлені до війни.
Російський план кампанії
Російська армія була поділена на дві частини: білоруську армію — 32 тисячі під командуванням Михайла Кречетнікова, і 64-тисячну (54 піхотних батальйонів, 109 кавалерійських ескадронів и 13 козачих полків) Молдавську російську армію ветеранів недавньої війни з Османською Імперією під командуванням Михайла Каховського. Перша увійшла в Литву, а друга на Поділля і Волинь.
План дій склав генерал-квартирмейстер Яків Пістор. За цим планом молдавська армія була поділена на чотири корпуси: 17,000 піхоти і 6,600 кавалерії під командуванням генерал-поручика Михайла Кутузова, 13,000 піхоти і 4,300 кавалерії під командуванням генерал-поручика Дуніна, 6,600 вояків під командуванням генерал-поручика Дерфельдена, і 8,300 піхоти і 3,500 кавалерії під командуванням генерал-поручика Леванідова.
Діяти вони повинні були одночасно і, вступивши в глиб коронної території, оточити польську армію і змусити її скласти зброю. Це було можливо, оскільки польська армія була поділена на чотири корпуси, які стояли в околицях Тиврова, Немирова, Брацлава та Тульчина. Інструкція Пістора для Каховського свідчила, що якщо б поляки, в виду слабкості, заздалегідь почали відступати, то молдавська армія з'єдналася б з білоруською, відрізаючи Брацлавське і Київське воєводства. Після того дві російські армії, діючи разом, мали йти на Варшаву, щоб її захопити і розігнати сейм.
Головні сили Молдавської армії, в складі корпусів Кутузова и Дуніна, мали вторгнутися в Польщу з боку Дністра та охопити коронне військо з правого фланга, тоді як Дерфельден мав ударити через Ольвіополь в лівий фланг коронної армії, а Леванідов діяти проти її тилу.
Хід війни
Литовський напрямок
Союзник Речі Посполитої король Пруссії Фрідріх-Вільгельм II прийняв бік Росії, розірвав свій союз із Польщею, а прусський командувач армією Великого князівства Литовського герцог Людвік Вюртемберзький покинув свій пост.
Війська Кречетникова, що діяли проти литовської армії, просувалися чотирма колонами, під начальством генералів Ферзена, графа Мелліна, князя Долгорукова і польського генерала Коссаковського. 22 (11) травня росіяни перейшли кордон; 11 червня (31 травня) росіяни зайняли Вільно; в той же день генерал Меллін розбив литовську армію під проводом генерала Юзефа Юдицького; 17 (6) червня після недовгої оборони здався Несвіж. 25 (14) червня Кречетников урочисто відкрив у Вільні генеральну конфедерацію Великого Князівства Литовского; 6 липня (25 червня) російські війська зайняли Гродно.
Хоча Юзеф Юдицький і був знятий з посади командувача литовською армією, 4 липня литовці під командуванням вже Міхала Забєлло були знову розбиті під Зельвою (зараз у Гродненській області Білорусі) військами генерала Мелліна. Дальший відступ литовської армії у напрямку Варшави привів до затятої оборони Бреста та до битв за переправи через Буг під Гранним і Кременем.
Український напрямок
Вторгнення російської армії
На Правобережній Україні в ніч з 18 (7) на 19 (8) травня 1792 р. 64-тисячне царське військо вступило на територію Речі Посполитої з півдня — в районі міст Могилева на Поділлі та Сороків, тоді як польська сторона чекала на російський удар з боку Києва. Після переходу через Дністер біля Могилева командуючий російським корпусом генерал Кутузов направив у розвідку козаків, що зіткнулися під Сербами із польською кіннотою, але не мали успіху у сутичці.
Корпус Дуніна перейшов Дністер біля Косниці, і роблячи великі переходи, через Томашпіль и Шпиків рушив до Рогозни на річці Буг, а корпус Кутузова, при якому був і сам командуючий молдавською армією Каховський, через Шаргород і Брацлав рушив до Вінниці, проти крайнього правого фланга коронної армії.
Корпус Дерфельдена перейшов кордон між Ольвіополем і Богополем, наносячи демонстраційний удар, щоб прикувати до себе коронну армію. Обходячи супротивника, він рушив на Умань. Корпус Дерфельдена супроводжували польські магнати-вороги нової польської конституції.
19 травня вони проголосили конфедерацію в містечку Торговиця. Конфедерати почали створювати свої загони, але без успіху: правобережна шляхта не хотіла приєднуватися до будь-якої зі сторін у конфлікті. Тільки 200 шляхтичів Щенсного Потоцького прибули до російської ставки у Тульчині. Зрештою, Щенсний Потоцький закликав росіян до допомоги у створенні загонів конфедерації. При російській армії були організовані формування, що отримали назву полків, бригад та підрозділів, але восени майже не мали вояків і не мали жодної військової цінності. Російські «союзники» конфедератів так і не використали їх на полі бою. Замість цього конфедерати зайнялися грабунком маєтків прибічників конституції.
22 травня 1792 року, захопивши польську прикордонну заставу під Васильковом, польський кордон перейшов корпус Леванідова.
Відхід коронної армії
Війна перетворилася на постійний відступ коронної армії, час від часу перериваний боями з наздоганяючими її російськими дивізіями.
Після отримання інформації про перехід кордону російськими військами князь Юзеф Понятовський наказав своїй армії відступати на Вінницю. В цей час біля Літина з'єдналися корпуси Кутузова і Дуніна. Каховський вислав до Леванідова (на Чуднів) 2 полки козаків «для забезпечення комунікації», а сам із головними силами рушив проти правого фланга коронної армії до Хмільника, тоді як Дерфельден направився на Погребище, загрожуючи лівому флангу поляків.
Під час відходу коронна армія мала сутички із козаками та калмицькою кіннотою, яким допомагало місцеве українське населення. У цій ситуації, князь Юзеф Понятовський вирішив зняти з Волині і приєднати до своїх сил дивізію Міхала Любомирського. До князя Юзефа приєдналися дивізії під командуванням генералів Костюшка і Вєлгорського. Після об'єднання сил всіх сил, що сталося 11 червня (31 травня) 1792 року, польські командири організували нараду. Костюшко запропонував атакувати всіма силами російські колони, щоб розбити їх поодинці. Оскільки польські війська були слабкішими, ніж російські війська, і не мали бойового досвіду, Понятовський вирішив відступати до Любара. При цьому він побоювався, що частина його солдатів може перейти на російський бік.
12 червня 1792 року коронне військо відступило під Любар і стало коло нього табором, очікуючи на підкріплення.
Вінниця була зайнята росіянами. Після тижня перебування у місті росіяни вирішили оточити польське військо коло Любара. У межах Київського, Брацлавського та Подільського воєводств залишився один корпус Дерфельдена (у Погребищі) для прикриття тилу і забезпечення комунікацій російської армії, а також для підтримки Торговицької конфедерації, а інші російські війська 30 травня з-під Вінниці, Бердичева та Немирова продовжили просування на захід. Вони розділили свої сили на дві колони, що пішли через Хмільник і Чуднів.
Кутузов, відокремившись від головних сил, поєднався з Леванідовим, що йшов через Чуднів на Миропіль, для дій проти тилу коронної армії, а Каховський з іншими військами рушив 12 (1) і 13 (2) червня від Хмільника через Стару Синяву та Остропіль, щоб форсувати там річку Случ і атакувати поляків. У той же час генералу Моркову з 4 батальйонами та 12 ескадронами було наказано «разными движениями показывать себя противу главного их стану, под командою князя Понятовского находящегося при местечке Любаре, дабы тем сокрыть марш к Острополю».
Бригада кавалерії народової Станіслава Мокроновського була спрямована Понятовським на південь, щоб спостерігати за силами супротивника і понесла втрати у сутичках із козаками біля Синяви й Острополя.
Форсувавши Случ біля Острополя, Каховський рушив 14 (3) червня на Вишнепіль з метою атакувати коронну армію під Любаром, причому Леванідов повинен був заступити їм шлях відходу на Полонне. 15 (4) червня Леванідов наблизився з півночі до Мирополя, тоді як друга російська колона загрожувала Понятовському з півдня від Острополя. Польські війська опинилися під загрозою відрізання від бази постачання у Полонному, яке не був підготовлене до оборони.
Одначе Понятовський вислав дивізію Костюшка з 5000 солдатів і артилерією до Чорториї для демонстрації та загрози комунікаціям Леванідова, а сам швидко повів свої війська трьома колонами через Чорторию, Борушківці і Деревичі на Полонне, щоб зайняти його до підходу росіян. Леванідов, дізнавшись про маневр Костюшка, злякався одночасної атаки з фронту Понятовським і з тилу Костюшком, а тому залишився у Мирополі. Завдяки цьому Понятовський з частиною армії прибув безперешкодно до Полонного, але інші колони не змогли зовсім відірватися від росіян.
Бої під Борушківцями і Зеленцями
15 (4) червня в 3 години ночі, Каховський направив свої війська двома колонами в обхід правого флангу коронної армії. Під час маршу з'ясувалося, що супротивник прямує вздовж ріки Случ до Чорториї, виділивши до 4000 піхоти для прикриття маршу і зайняття переправ на шляху до Полонного, і 10 ескадронів для прикриття міста Любар і складів із запасами у таборі під Любаром (згодом при наближенні козаків польська кавалерія запалила ці склади та приєдналася до основних сил). Тоді Каховський направив обидві свої колони до сіл Діжівщини і Диньківців, де були нашвидку влаштовані два мости через річку Бездонну Криницю і виправлена гребля. Поляки відступили під загрозою оточення, начебто втративши 227 чоловік за російськими даними. Того ж дня, 15 червня 1792 року росіяни одержали перемогу під Борушківцями над польською дивізією Вєлгорського та захопили весь обоз коронної армії.
Поляки зміцнили Полонне (де знаходилися значні запаси військових припасів) і позицію поблизу нього і розраховували затримати тут наступ Каховського, але внаслідок падіння духу в польських військах після недавніх поразок, безладно відступу та недостатньої сили ще незавершених укріплень Полонного Понятовський відмовився від того, щоб дати битву, відправив частину запасів до Заслава, інші запаси запалив і 17 (6) червня на світанку рушив на Заслав під прикриттям ар'єргарда (дивізії Костюшка); потім він наказав частині військ Любомирського розташуватися в Зеленцях, а сам став у Шепетівці. Того ж дня Полонне зайняв Каховський.
Наступного для, 18 червня 1792 року, коронна армія на чолі з князем Юзефом Понятовстьким здобула перемогу під Зеленцями над дивізією генерала Моркова, але продовжила відступ на Заслав.
Відступ коронної армії до Західного Буга
Битва під Зеленцями стала першою перемогою Війська Польського за багато років, і на честь цієї події король Станіслав Понятовський заснував найвищу військову нагороду Польщі, орден Віртуті Мілітарі. Але ця перемога не зупинила похід росіян на Варшаву, і польське військо продовжило відступ. Спроби зупинити росіян, спершись на фортецю в Острозі були облишені через загрозу оточення. Був ще один шанс дати бій під Дубно, але через брак припасів було вирішено відступати далі на захід до лінії Бугу.
Оборона лінії Буга
До кінця червня 1792 р. російські війська вступили в Полонне, Острог, Заслав, Дубно, Володимир-Волинський та інші міста, зайнявши значну частину Волині. Коронні війська відійшли за Буг, і воєнні дії на Правобережній Україні припинились. На лінії Буга Тадеуш Костюшко вчинив затятий опір переважаючим силам росіян під Дубенкою, але був змушений відійти, разом з іншими польськими силами.
Слідом за військами переміщувалася шляхетська конфедерація. Протягом червня в усіх великих містах Правобережжя відкрито її відділення. Проте якоїсь реальної сили Торговицька конфедерація не мала, а її діяльність контролювала царська адміністрація.
Кінець війни та другий розподіл Речі Посполитої
Попри те, що польське військо могло успішно опиратися агресорам, польський король Станіслав Август втратив бажання боротися і перейшов на бік Торговицької конфедерації. Станіслав Август змушений був підкоритися вимогам конфедератів та укласти з росіянами перемир'я. У Гродно був скликаний сейм, на якому проголошено відновлення колишньої конституції; Варшава і декілька інших міст були зайняті російськими гарнізонами. Польську армію переформували за російським взірцем, багато її частин розпустили.
Це прискорило другий розподіл Польщі (21 січня 1793 р.), після якого територія та населення Речі Посполитої скоротилося до третини того, що Річ Посполита мала перед першим розподілом 1772 року. Крім того, її незалежність була сильно обмежена.
На початку січня 1793 р. генерал М. Кречетников, призначений командуючим військами на Правобережжі, прибув до Полонного, в штаб російської армії, і розпочав підготовку до опублікування царського маніфесту про включення Правобережжя до складу Росії. З відповідними інструкціями у воєводства виїхали його представники. Польським військам, які присягали на вірність царському урядові, пропонувалося перейти на службу, іншим — протягом місяця залишити межі Правобережної України.
У царському маніфесті від 27 березня 1793 р. засуджувалися здійснювані реформи і прийнята конституція, сейм називався «розбещеним зборищем бунтівників французьких». Маніфест оголошував про включення до складу Російської держави Правобережної України та частини Західної Білорусі: ввійшло 4533 квадратних миль території і 410 міст і містечок.
У результаті цієї війни Правобережна Україна за винятком західної Волині увійшла до складу Російської імперії.
Примітки
- Цитується за Історія Української РСР, т.3, стор. 424
- . Архів оригіналу за 29 червня 2010. Процитовано 13 травня 2009.
- Історія Української РСР, т.3
Посилання
- Історія Української РСР, т.3, стор. 424—425
- Piotr Derdej, Zieleńce — Mir — Dubienka 1792, Dom Wydawniczy Bellona, Warszawa 2000
- Каховский, граф Михаил Васильевич (Большая биографическая энциклопедия) [ 29 червня 2010 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російсько-польська війна (1792) |
| У Вікіджерелах є Rosyjska deklaracja wojny Rzeczypospolitej (18 maja 1792) |
| У Вікіджерелах є List Stanisława Augusta Poniatowskiego do Fryderyka Wilhelma II (31 maja 1792) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tak zvana Vijna na zahist Konstituciyi stalasya v 1792 mizh Richchyu Pospolitoyu z odnogo boku i Torgovickoyu konfederaciyeyu ta Rosijskoyu imperiyeyu z drugogo boku Rosijsko polska vijna Misce roztashuvannyaRich Pospolita Data j chas1792 Chas data pochatku18 travnya 1792 Chas data zakinchennya27 lipnya 1792 Uchasnik i Rosijska imperiya Rich Pospolita i Torgovicka konfederaciya Rosijsko polska vijna u Vikishovishi Rosijsko polska vijna 1792Pochatok vijniKonstituciya progoloshena na varshavskomu Valnomu sejmi 3 travnya 1791 r viklikala velike nezadovolennya sered polskih magnativ bo rishuche zmicnyuvala centralnu vladu u krayini Rosijska imperatricya Katerina II zayavila sho vona ne pogoditsya ni za sho z cim novim stanom rechej Nezadovoleni magnati z pidtrimkoyu ta na teritoriyi Rosiyi ogolosili konfederaciyu dlya borotbi z korolem Stanislavom pri comu voni zayavili sho znahodyatsya u mistechku Torgovicya tobto na teritoriyi Rechi Pospolitoyi Polskij korol ogolosiv yih buntivnikami Stanislav Avgust Ponyatovskij v mundiri generala koronnoyi armiyi Uryadi carskoyi Rosiyi absolyutistskoyi Prussiyi ta Avstriyi rozpochali mizh soboyu borotbu za sferi vplivu v Polshi Prusska diplomatiya vse napoleglivishe domagalasya novogo podilu Polshi Uryad Prussiyi neodnorazovo zayavlyav sho prodovzhuvatime vijnu z Franciyeyu lishe pri umovi kompensaciyi svoyih vitrat za rahunok polskih zemel Vzhe u lipni 1791 r golovnokomanduyuchij rosijskoyu armiyeyu G Potomkin oderzhav sekretnij reskript Katerini II yakij peredbachav vvedennya u mezhi Rechi Pospolitoyi vijsk sho povertatimutsya z tureckogo frontu Zakinchivshi vijnu z turkami u reskriptah vid 25 14 za starim stilem bereznya ta 12 1 kvitnya 1792 r generalu M Kahovskomu yakij komanduvav vijskami Katerina II nakazala v pershij polovini travnya zajnyati teritoriyu Pravoberezhnoyi Ukrayini a generalu Krechetnikovu Litvi 17 6 travnya 1792 roku rosijskij posol vruchiv polskomu uryadovi deklaraciyu v yakij rizko zasudzhuvalasya diyalnist sejmu reformi konstituciya 3 travnya 1791 r i ogoloshuvalosya pro vvedennya rosijskih vijsk u Polshu Pochalasya zapekla borotba prihilnikiv novoyi konstituciyi tak zv Patriotiv proti konfederativ ta rosijskih vijsk 18 travnya 1792 roku ponad 97 000 dosvidchenih rosijskih vijsk perejshli kordon Rechi Pospolitoyi Polskij korol Stanislav Avgust Ponyatovskij i patrioti mogli protistaviti rosijskij navali lishe 70 000 cholovik u armiyah Litvi i Koroni bagato z nih neobstrilyani novobranci Armiya Rechi PospolitoyiGeneral lejtenant knyaz Yuzef Ponyatovskij komanduvach korpusu koronnoyi armiyi General lejtenant Tadeush Kostyushko komandir diviziyi koronnoyi armiyi Armiya Rechi Pospolitoyi podilyalasya na dvi chastini koronnu ta litovsku Koronna armiya 53 tisyachi u tomu chisli 40 tisyach pihoti j 13 tisyach kavaleriyi litovska 13 tisyach u tomu chisli 7 tisyach pihoti i 6 tisyach kavaleriyi Garmat bulo blizko 200 Vijsko ce ne bulo navchene vidpovidnim chinom polki buli nepovni mayuchi u svoyemu skladi ne po dva a po odnomu bataljonu Ne vsi 70 tisyach vidrazu vstupili v bij a lishe blizko 50 tisyach Ce bula sila dlya togo chasu znachna ale buduchi rozkidanoyu na velicheznih prostorah vid Pravoberezhnoyi Ukrayini do Kurlyandiyi vona ne zmogla diyati rezultativno Koronna armiya pid komanduvannyam knyazya Yuzefa Ponyatovskogo bula roztashovana na Pravoberezhnij Ukrayini rozdilena na dvi diviziyi ta rezervnij korpus Ukrayinska diviziya pid komanduvannyam Tadeusha Kostyushka skladavsya z 8000 pihoti i 9000 kinnoti U Volinsko Podilskij diviziyi pid komanduvannyam knyazya za shtatom bulo 8000 soldativ ale v realnosti lishe 4 535 Rezervnij korpus pid komanduvannyam generala Yuzefa Zajonchka skladavsya z 5 bataljoniv pihoti odnogo garmatnogo divizionu i dvoh brigad kavaleriyi razom 5500 cholovik Cej korpus same pohodiv reorganizaciyu Formalno pid komanduvannyam Ponyatovskogo buv takozh general major komendant forteci Kam yanec Podilskij Pid jogo komanduvannyam bulo 3374 soldativ v tomu chisli dva polki pihoti yaki ne vzyali aktivnoyi uchasti u vijni i zdalisya rosiyanam za rozporyadzhennyam polskogo korolya Stanislava Ponyatovskogo Litovska armiya pid komanduvannyam gercoga mala 15000 soldativ Soldati ciyeyi armiyi buli rozkidani po garnizonah mist Polski vijska buli ne gotovi do vijni Bilshist z nih buli soldatami magnatskih nadvirnih vijsk Tilki formuvannya yaki perebuvali pid komanduvannyam Kostyushka i Ponyatovskogo prinajmni chastkovo buli pidgotovleni do vijni Rosijskij plan kampaniyiRosijska armiya bula podilena na dvi chastini bilorusku armiyu 32 tisyachi pid komanduvannyam Mihajla Krechetnikova i 64 tisyachnu 54 pihotnih bataljoniv 109 kavalerijskih eskadroniv i 13 kozachih polkiv Moldavsku rosijsku armiyu veteraniv nedavnoyi vijni z Osmanskoyu Imperiyeyu pid komanduvannyam Mihajla Kahovskogo Persha uvijshla v Litvu a druga na Podillya i Volin Plan dij sklav general kvartirmejster Yakiv Pistor Za cim planom moldavska armiya bula podilena na chotiri korpusi 17 000 pihoti i 6 600 kavaleriyi pid komanduvannyam general poruchika Mihajla Kutuzova 13 000 pihoti i 4 300 kavaleriyi pid komanduvannyam general poruchika Dunina 6 600 voyakiv pid komanduvannyam general poruchika Derfeldena i 8 300 pihoti i 3 500 kavaleriyi pid komanduvannyam general poruchika Levanidova Diyati voni povinni buli odnochasno i vstupivshi v glib koronnoyi teritoriyi otochiti polsku armiyu i zmusiti yiyi sklasti zbroyu Ce bulo mozhlivo oskilki polska armiya bula podilena na chotiri korpusi yaki stoyali v okolicyah Tivrova Nemirova Braclava ta Tulchina Instrukciya Pistora dlya Kahovskogo svidchila sho yaksho b polyaki v vidu slabkosti zazdalegid pochali vidstupati to moldavska armiya z yednalasya b z biloruskoyu vidrizayuchi Braclavske i Kiyivske voyevodstva Pislya togo dvi rosijski armiyi diyuchi razom mali jti na Varshavu shob yiyi zahopiti i rozignati sejm Golovni sili Moldavskoyi armiyi v skladi korpusiv Kutuzova i Dunina mali vtorgnutisya v Polshu z boku Dnistra ta ohopiti koronne vijsko z pravogo flanga todi yak Derfelden mav udariti cherez Olviopol v livij flang koronnoyi armiyi a Levanidov diyati proti yiyi tilu Hid vijniLitovskij napryamok Kavalerist 1 brigadi kavaleriyi Velikogo Knyazivstva Litovskogo v mundiri zrazka 1792 rokuGeneral anshef rosijskoyi armiyi Soyuznik Rechi Pospolitoyi korol Prussiyi Fridrih Vilgelm II prijnyav bik Rosiyi rozirvav svij soyuz iz Polsheyu a prusskij komanduvach armiyeyu Velikogo knyazivstva Litovskogo gercog Lyudvik Vyurtemberzkij pokinuv svij post Vijska Krechetnikova sho diyali proti litovskoyi armiyi prosuvalisya chotirma kolonami pid nachalstvom generaliv Ferzena grafa Mellina knyazya Dolgorukova i polskogo generala Kossakovskogo 22 11 travnya rosiyani perejshli kordon 11 chervnya 31 travnya rosiyani zajnyali Vilno v toj zhe den general Mellin rozbiv litovsku armiyu pid provodom generala Yuzefa Yudickogo 17 6 chervnya pislya nedovgoyi oboroni zdavsya Nesvizh 25 14 chervnya Krechetnikov urochisto vidkriv u Vilni generalnu konfederaciyu Velikogo Knyazivstva Litovskogo 6 lipnya 25 chervnya rosijski vijska zajnyali Grodno Hocha Yuzef Yudickij i buv znyatij z posadi komanduvacha litovskoyu armiyeyu 4 lipnya litovci pid komanduvannyam vzhe Mihala Zabyello buli znovu rozbiti pid Zelvoyu zaraz u Grodnenskij oblasti Bilorusi vijskami generala Mellina Dalshij vidstup litovskoyi armiyi u napryamku Varshavi priviv do zatyatoyi oboroni Bresta ta do bitv za perepravi cherez Bug pid Grannim i Kremenem Ukrayinskij napryamok Pihota koronnoyi armiyi 1794 Rosijski kavaleristi u mundirah periodu 1786 1796 Vtorgnennya rosijskoyi armiyi Na Pravoberezhnij Ukrayini v nich z 18 7 na 19 8 travnya 1792 r 64 tisyachne carske vijsko vstupilo na teritoriyu Rechi Pospolitoyi z pivdnya v rajoni mist Mogileva na Podilli ta Sorokiv todi yak polska storona chekala na rosijskij udar z boku Kiyeva Pislya perehodu cherez Dnister bilya Mogileva komanduyuchij rosijskim korpusom general Kutuzov napraviv u rozvidku kozakiv sho zitknulisya pid Serbami iz polskoyu kinnotoyu ale ne mali uspihu u sutichci Korpus Dunina perejshov Dnister bilya Kosnici i roblyachi veliki perehodi cherez Tomashpil i Shpikiv rushiv do Rogozni na richci Bug a korpus Kutuzova pri yakomu buv i sam komanduyuchij moldavskoyu armiyeyu Kahovskij cherez Shargorod i Braclav rushiv do Vinnici proti krajnogo pravogo flanga koronnoyi armiyi Korpus Derfeldena perejshov kordon mizh Olviopolem i Bogopolem nanosyachi demonstracijnij udar shob prikuvati do sebe koronnu armiyu Obhodyachi suprotivnika vin rushiv na Uman Korpus Derfeldena suprovodzhuvali polski magnati vorogi novoyi polskoyi konstituciyi 19 travnya voni progolosili konfederaciyu v mistechku Torgovicya Konfederati pochali stvoryuvati svoyi zagoni ale bez uspihu pravoberezhna shlyahta ne hotila priyednuvatisya do bud yakoyi zi storin u konflikti Tilki 200 shlyahtichiv Shensnogo Potockogo pribuli do rosijskoyi stavki u Tulchini Zreshtoyu Shensnij Potockij zaklikav rosiyan do dopomogi u stvorenni zagoniv konfederaciyi Pri rosijskij armiyi buli organizovani formuvannya sho otrimali nazvu polkiv brigad ta pidrozdiliv ale voseni majzhe ne mali voyakiv i ne mali zhodnoyi vijskovoyi cinnosti Rosijski soyuzniki konfederativ tak i ne vikoristali yih na poli boyu Zamist cogo konfederati zajnyalisya grabunkom mayetkiv pribichnikiv konstituciyi 22 travnya 1792 roku zahopivshi polsku prikordonnu zastavu pid Vasilkovom polskij kordon perejshov korpus Levanidova Vidhid koronnoyi armiyi Rosijsko polska vijna 1792 pochatkove roztashuvannya vijsk na Pravoberezhnij Ukrayini Vijna peretvorilasya na postijnij vidstup koronnoyi armiyi chas vid chasu pererivanij boyami z nazdoganyayuchimi yiyi rosijskimi diviziyami Pislya otrimannya informaciyi pro perehid kordonu rosijskimi vijskami knyaz Yuzef Ponyatovskij nakazav svoyij armiyi vidstupati na Vinnicyu V cej chas bilya Litina z yednalisya korpusi Kutuzova i Dunina Kahovskij vislav do Levanidova na Chudniv 2 polki kozakiv dlya zabezpechennya komunikaciyi a sam iz golovnimi silami rushiv proti pravogo flanga koronnoyi armiyi do Hmilnika todi yak Derfelden napravivsya na Pogrebishe zagrozhuyuchi livomu flangu polyakiv Pid chas vidhodu koronna armiya mala sutichki iz kozakami ta kalmickoyu kinnotoyu yakim dopomagalo misceve ukrayinske naselennya U cij situaciyi knyaz Yuzef Ponyatovskij virishiv znyati z Volini i priyednati do svoyih sil diviziyu Mihala Lyubomirskogo Do knyazya Yuzefa priyednalisya diviziyi pid komanduvannyam generaliv Kostyushka i Vyelgorskogo Pislya ob yednannya sil vsih sil sho stalosya 11 chervnya 31 travnya 1792 roku polski komandiri organizuvali naradu Kostyushko zaproponuvav atakuvati vsima silami rosijski koloni shob rozbiti yih poodinci Oskilki polski vijska buli slabkishimi nizh rosijski vijska i ne mali bojovogo dosvidu Ponyatovskij virishiv vidstupati do Lyubara Pri comu vin poboyuvavsya sho chastina jogo soldativ mozhe perejti na rosijskij bik Bitva pid Zelencyami 12 chervnya 1792 roku koronne vijsko vidstupilo pid Lyubar i stalo kolo nogo taborom ochikuyuchi na pidkriplennya Vinnicya bula zajnyata rosiyanami Pislya tizhnya perebuvannya u misti rosiyani virishili otochiti polske vijsko kolo Lyubara U mezhah Kiyivskogo Braclavskogo ta Podilskogo voyevodstv zalishivsya odin korpus Derfeldena u Pogrebishi dlya prikrittya tilu i zabezpechennya komunikacij rosijskoyi armiyi a takozh dlya pidtrimki Torgovickoyi konfederaciyi a inshi rosijski vijska 30 travnya z pid Vinnici Berdicheva ta Nemirova prodovzhili prosuvannya na zahid Voni rozdilili svoyi sili na dvi koloni sho pishli cherez Hmilnik i Chudniv Kutuzov vidokremivshis vid golovnih sil poyednavsya z Levanidovim sho jshov cherez Chudniv na Miropil dlya dij proti tilu koronnoyi armiyi a Kahovskij z inshimi vijskami rushiv 12 1 i 13 2 chervnya vid Hmilnika cherez Staru Sinyavu ta Ostropil shob forsuvati tam richku Sluch i atakuvati polyakiv U toj zhe chas generalu Morkovu z 4 bataljonami ta 12 eskadronami bulo nakazano raznymi dvizheniyami pokazyvat sebya protivu glavnogo ih stanu pod komandoyu knyazya Ponyatovskogo nahodyashegosya pri mestechke Lyubare daby tem sokryt marsh k Ostropolyu Brigada kavaleriyi narodovoyi Stanislava Mokronovskogo bula spryamovana Ponyatovskim na pivden shob sposterigati za silami suprotivnika i ponesla vtrati u sutichkah iz kozakami bilya Sinyavi j Ostropolya Forsuvavshi Sluch bilya Ostropolya Kahovskij rushiv 14 3 chervnya na Vishnepil z metoyu atakuvati koronnu armiyu pid Lyubarom prichomu Levanidov povinen buv zastupiti yim shlyah vidhodu na Polonne 15 4 chervnya Levanidov nablizivsya z pivnochi do Miropolya todi yak druga rosijska kolona zagrozhuvala Ponyatovskomu z pivdnya vid Ostropolya Polski vijska opinilisya pid zagrozoyu vidrizannya vid bazi postachannya u Polonnomu yake ne buv pidgotovlene do oboroni Odnache Ponyatovskij vislav diviziyu Kostyushka z 5000 soldativ i artileriyeyu do Chortoriyi dlya demonstraciyi ta zagrozi komunikaciyam Levanidova a sam shvidko poviv svoyi vijska troma kolonami cherez Chortoriyu Borushkivci i Derevichi na Polonne shob zajnyati jogo do pidhodu rosiyan Levanidov diznavshis pro manevr Kostyushka zlyakavsya odnochasnoyi ataki z frontu Ponyatovskim i z tilu Kostyushkom a tomu zalishivsya u Miropoli Zavdyaki comu Ponyatovskij z chastinoyu armiyi pribuv bezpereshkodno do Polonnogo ale inshi koloni ne zmogli zovsim vidirvatisya vid rosiyan Boyi pid Borushkivcyami i Zelencyami 15 4 chervnya v 3 godini nochi Kahovskij napraviv svoyi vijska dvoma kolonami v obhid pravogo flangu koronnoyi armiyi Pid chas marshu z yasuvalosya sho suprotivnik pryamuye vzdovzh riki Sluch do Chortoriyi vidilivshi do 4000 pihoti dlya prikrittya marshu i zajnyattya pereprav na shlyahu do Polonnogo i 10 eskadroniv dlya prikrittya mista Lyubar i skladiv iz zapasami u tabori pid Lyubarom zgodom pri nablizhenni kozakiv polska kavaleriya zapalila ci skladi ta priyednalasya do osnovnih sil Todi Kahovskij napraviv obidvi svoyi koloni do sil Dizhivshini i Dinkivciv de buli nashvidku vlashtovani dva mosti cherez richku Bezdonnu Krinicyu i vipravlena greblya Polyaki vidstupili pid zagrozoyu otochennya nachebto vtrativshi 227 cholovik za rosijskimi danimi Togo zh dnya 15 chervnya 1792 roku rosiyani oderzhali peremogu pid Borushkivcyami nad polskoyu diviziyeyu Vyelgorskogo ta zahopili ves oboz koronnoyi armiyi Kartina Oleksandra Orlovskogo Bitva pid Zelencyami Polyaki zmicnili Polonne de znahodilisya znachni zapasi vijskovih pripasiv i poziciyu poblizu nogo i rozrahovuvali zatrimati tut nastup Kahovskogo ale vnaslidok padinnya duhu v polskih vijskah pislya nedavnih porazok bezladno vidstupu ta nedostatnoyi sili she nezavershenih ukriplen Polonnogo Ponyatovskij vidmovivsya vid togo shob dati bitvu vidpraviv chastinu zapasiv do Zaslava inshi zapasi zapaliv i 17 6 chervnya na svitanku rushiv na Zaslav pid prikrittyam ar yergarda diviziyi Kostyushka potim vin nakazav chastini vijsk Lyubomirskogo roztashuvatisya v Zelencyah a sam stav u Shepetivci Togo zh dnya Polonne zajnyav Kahovskij Nastupnogo dlya 18 chervnya 1792 roku koronna armiya na choli z knyazem Yuzefom Ponyatovstkim zdobula peremogu pid Zelencyami nad diviziyeyu generala Morkova ale prodovzhila vidstup na Zaslav Vidstup koronnoyi armiyi do Zahidnogo Buga Bitva pid Zelencyami stala pershoyu peremogoyu Vijska Polskogo za bagato rokiv i na chest ciyeyi podiyi korol Stanislav Ponyatovskij zasnuvav najvishu vijskovu nagorodu Polshi orden Virtuti Militari Ale cya peremoga ne zupinila pohid rosiyan na Varshavu i polske vijsko prodovzhilo vidstup Sprobi zupiniti rosiyan spershis na fortecyu v Ostrozi buli oblisheni cherez zagrozu otochennya Buv she odin shans dati bij pid Dubno ale cherez brak pripasiv bulo virisheno vidstupati dali na zahid do liniyi Bugu Oborona liniyi Buga Do kincya chervnya 1792 r rosijski vijska vstupili v Polonne Ostrog Zaslav Dubno Volodimir Volinskij ta inshi mista zajnyavshi znachnu chastinu Volini Koronni vijska vidijshli za Bug i voyenni diyi na Pravoberezhnij Ukrayini pripinilis Na liniyi Buga Tadeush Kostyushko vchiniv zatyatij opir perevazhayuchim silam rosiyan pid Dubenkoyu ale buv zmushenij vidijti razom z inshimi polskimi silami Slidom za vijskami peremishuvalasya shlyahetska konfederaciya Protyagom chervnya v usih velikih mistah Pravoberezhzhya vidkrito yiyi viddilennya Prote yakoyis realnoyi sili Torgovicka konfederaciya ne mala a yiyi diyalnist kontrolyuvala carska administraciya Oborona liniyi Buga polyakami vid rosijskih vijskKinec vijni ta drugij rozpodil Rechi PospolitoyiPopri te sho polske vijsko moglo uspishno opiratisya agresoram polskij korol Stanislav Avgust vtrativ bazhannya borotisya i perejshov na bik Torgovickoyi konfederaciyi Stanislav Avgust zmushenij buv pidkoritisya vimogam konfederativ ta uklasti z rosiyanami peremir ya U Grodno buv sklikanij sejm na yakomu progolosheno vidnovlennya kolishnoyi konstituciyi Varshava i dekilka inshih mist buli zajnyati rosijskimi garnizonami Polsku armiyu pereformuvali za rosijskim vzircem bagato yiyi chastin rozpustili Rich Pospolita pislya drugogo podilu Ce priskorilo drugij rozpodil Polshi 21 sichnya 1793 r pislya yakogo teritoriya ta naselennya Rechi Pospolitoyi skorotilosya do tretini togo sho Rich Pospolita mala pered pershim rozpodilom 1772 roku Krim togo yiyi nezalezhnist bula silno obmezhena Na pochatku sichnya 1793 r general M Krechetnikov priznachenij komanduyuchim vijskami na Pravoberezhzhi pribuv do Polonnogo v shtab rosijskoyi armiyi i rozpochav pidgotovku do opublikuvannya carskogo manifestu pro vklyuchennya Pravoberezhzhya do skladu Rosiyi Z vidpovidnimi instrukciyami u voyevodstva viyihali jogo predstavniki Polskim vijskam yaki prisyagali na virnist carskomu uryadovi proponuvalosya perejti na sluzhbu inshim protyagom misyacya zalishiti mezhi Pravoberezhnoyi Ukrayini U carskomu manifesti vid 27 bereznya 1793 r zasudzhuvalisya zdijsnyuvani reformi i prijnyata konstituciya sejm nazivavsya rozbeshenim zborishem buntivnikiv francuzkih Manifest ogoloshuvav pro vklyuchennya do skladu Rosijskoyi derzhavi Pravoberezhnoyi Ukrayini ta chastini Zahidnoyi Bilorusi vvijshlo 4533 kvadratnih mil teritoriyi i 410 mist i mistechok U rezultati ciyeyi vijni Pravoberezhna Ukrayina za vinyatkom zahidnoyi Volini uvijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi PrimitkiCituyetsya za Istoriya Ukrayinskoyi RSR t 3 stor 424 Arhiv originalu za 29 chervnya 2010 Procitovano 13 travnya 2009 Istoriya Ukrayinskoyi RSR t 3PosilannyaIstoriya Ukrayinskoyi RSR t 3 stor 424 425 Piotr Derdej Zielence Mir Dubienka 1792 Dom Wydawniczy Bellona Warszawa 2000 Kahovskij graf Mihail Vasilevich Bolshaya biograficheskaya enciklopediya 29 chervnya 2010 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rosijsko polska vijna 1792 U Vikidzherelah ye Rosyjska deklaracja wojny Rzeczypospolitej 18 maja 1792 U Vikidzherelah ye List Stanislawa Augusta Poniatowskiego do Fryderyka Wilhelma II 31 maja 1792