Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (жовтень 2020) |
Кочабамба (ісп. Cochabamba), Кучапампа (Quchapampa) — одне з найбільших міст Болівії, столиця однойменного департаменту Кочабамба. В перекладі з мови кечуа означає «болотиста місцевість».
Кочабамба ісп. Cochabamba айм. Quchapampa кеч. Quchapanpa | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама міста | |||||
Основні дані | |||||
17°23′36″ пд. ш. 66°09′25″ зх. д. / 17.39354190002777756° пд. ш. 66.15701390002777771° зх. д.Координати: 17°23′36″ пд. ш. 66°09′25″ зх. д. / 17.39354190002777756° пд. ш. 66.15701390002777771° зх. д. | |||||
Країна | Болівія | ||||
Регіон | Кочабамба | ||||
Столиця для | Кочабамба (департамент Болівії) | ||||
Засновано | 15 серпня 1571 | ||||
Площа | 322,6 км² | ||||
Населення | 618,376 (2010) | ||||
· густота | 1916,8 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 2548 м | ||||
Водойма | d, d | ||||
Назва мешканців | ісп. Cochabambino | ||||
Міста-побратими | Маямі, Бергамо, Нант, Альмерія, В'єдма, Куньмін (25 вересня 1997)[1][2] | ||||
Телефонний код | (+591) 591 4 | ||||
Часовий пояс | UTC-4 | ||||
GeoNames | 11494539 | ||||
OSM | r4503297 ·R | ||||
Міська влада | |||||
d | Едвін Кастельянос Артуро Мендоса | ||||
Вебсайт | cochabamba.bo | ||||
Мапа | |||||
Кочабамба Кочабамба (Болівія) | |||||
Кочабамба Кочабамба (Кочабамба) | |||||
| |||||
| |||||
Кочабамба у Вікісховищі |
Географія
Кочабамба знаходиться за 220 км на південний схід від міста Ла-Пас в Східних Кордильєрах, у родючій і густонаселеній долині Кочабамба. Долина оточена горами, що досягають 5000 м у висоту.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується океанічним кліматом субтропічних нагір'їв. Найтепліший місяць — листопад із середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — червень, із середньою температурою 13.3 °С (56 °F).
Клімат Кочабамби | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 32 | 31 | 32 | 33 | 32 | 30 | 27 | 32 | 32 | 32 | 32 | 32 | 33 |
Середній максимум, °C | 23 | 23 | 23 | 25 | 24 | 23 | 23 | 24 | 25 | 26 | 26 | 25 | 24 |
Середня температура, °C | 18 | 18 | 18 | 17 | 15 | 13 | 13 | 15 | 17 | 18 | 20 | 19 | 17 |
Середній мінімум, °C | 13 | 12 | 12 | 10 | 6 | 3 | 3 | 6 | 9 | 11 | 12 | 13 | 9 |
Абсолютний мінімум, °C | 6 | 6 | 3 | 2 | −2 | −6 | −2 | −1 | −3 | 2 | 3 | 2 | −6 |
Днів з дощем | 17 | 13 | 12 | 5 | 2 | 1 | 1 | 2 | 5 | 6 | 8 | 13 | 85 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Територія Кочабамби була заселена задовго до приходу європейців. В околицях міста можна побачити руїни споруд інків і більш ранніх поселень. В 1542 році регіон став частиною іспанської колонії, віце-королівства Перу, і тут з'явилися перші поселенці з Європи.
Місто Кочабамба було засноване 15 серпня 1571 року й дістало назву Оропеса на честь віце-короля , що походив з родини графів де Оропеса. Але за наказом віце-короля офіційне заснування міста було перенесено на 1 січня 1574 року. Цей день вважається сьогодні датою заснування міста.
Місто, що лежить в родючій долині з хорошим кліматом, стало сільськогосподарським центром і постачало продукцію в срібні шахти Потосі. Довгий час Кочабамба було основним зерносховищем країни.
З 1776 року місто в складі провінції Санта-Крус-де-ла-Сьєрра перейшло до новоутвореного іспанського віце-королівства Ріо-де-ла-Плата.
В 1783 році Іспанія перенесла адміністративний центр провінції з Санта-Крус-де-ла-Сьєрра в Оропеса, а в 1786 році місто було перейменоване в Кочабамба.
14 вересня 1810 року жителі міста під проводом Франциско де Ріверо підняли повстання, коли стало відомо, що герой визвольного руху Педро Домінго Мурілльйо був страчений в Ла-Пасі. Небесно-блакитний прапор повстанців і до сьогодні є прапором департаменту Кочабамба. Зараз 14 вересня — місцеве свято.
У травні 1812 року відбулося повстання проти іспанських колоніальних загарбників. 24 травня чоловіки міста виступили проти іспанських загонів і були вбиті. Іспанські війська повернули на місто. Люди, що залишилися живими, переважно жінки, особи похилого віку й діти, зібралися на пагорбах Коронілла і Коліна-Сан-Себастьян і намагалися захистити місто за допомогою палиць, каміння та інших примітивних знарядь. 27 травня 1812 року іспанці втопили повстання в крові, понад 200 захисників міста загинуло. На згадку про цей день на Коронілле звели пам'ятник «Захисниці Коронілли» на честь мужніх жінок, крім цього, 27 травня, на згадку про цю подію, у Болівії відзначається День матері.
Після здобуття незалежності й заснування держави Болівія в 1825 році Кочабамба стало столицею новоствореного однойменного департаменту.
На початку 2000 року Кочабамба стало центром так званої «війни за воду». Після вимушеної приватизації водопостачання міста міжнародним валютним фондом ціни на воду збільшилися у півтора рази за короткий час. Це привело до потужних протестів і загального страйку. Під час розгону демонстрантів поліція застосувала силу, у місті було введено воєнний стан. В середині квітня 2000 року уряд скасував приватизацію. Під час цих подій 7 чоловік загинуло й сотні дістали поранення.
Визначні місця та пам'ятки міста
Центральна частина міста лежить на рівнині, деякі його райони — на пагорбах. На північ і захід від центру протікає річка , на південному сході лежить озеро . Завдяки численним паркам і садам Кочабамба часто називають «місто-сад».
Символом міста з 1994 року є на горі Сан Педро в східній частині міста. Висота статуї становить 34,2 м (разом з постаментом понад 40 м), таким чином, вона на 2 метри вища широко відомої статуї Христа на горі Корковадо в Ріо-де-Жанейро. На гору Сан-Педро можна потрапити по канатній дорозі, а в деякі дні можна піднятися і на саму статую, крізь оглядові вікна якої відкривається панорамний краєвид.
У центрі міста знаходиться площа 14 вересня з старовинним собором. На ній і навколо площі Колумба стоять будинки в колоніальному стилі, інша частина міста забудована сучасно. На північ від площі Колумба проходить широкий бульвар Ель Прадо з установами, банками, готелями і ресторанами.
На південь лежить ринок Ла Канча, що займає кілька вуличок і площ. Він відкритий сім днів на тиждень і є найбільшим вуличним ринком Південної Америки. Ла Канча виник з декількох розрізнених ринків, які розрослися після економічних реформ середини 80-х років XX століття.
На сході міста знаходиться Головний університет Сан-Сімон, один з найкращих університетів Болівії.
У південно-західній частині міста, на пагорбах розкинувся міський парк. У ньому, на пагорбі Коронілла, можна побачити пам'ятник жінкам і дітям, які захищали місто під час визвольної війни 1812 року проти колоніальних загарбників-іспанців.
Місто має чудовий археологічний музей.
Транспортне сполучення
- Міжнародний аеропорт імені Джорджа Вільстерманна
- Залізничний вокзал і автовокзал
- Асфальтовані автомобільні дороги
Культура
Центром релігійного і культурного життя є чотириденне свято на честь святої діви Уркупіни, патронеси міста, яке проводиться в середині серпня . Вулицями міста йдуть процесії, проходять церковні служби та інші урочистості. За традицією, рано вранці 15 серпня, жителі міста вирушають хресним ходом в , що лежить за 14 км від Кочабамби, де в місцевій церкві знаходиться рака Діви Уркупіни. Під час хресного ходу федеральна дорога між цими двома містами перекривається.
У лютому або березні в місті проходить карнавал.
У жовтні 2004 року в Кочабамбі пройшла перша бієнале сучасного мистецтва Болівії.
Спорт
Знамениті земляки
- Педро Бланко Сото (1795–1829) — політик
- — болівійський письменник
- Едуардо Родрігес — болівійський юрист і політик
- (1941) — американський скрипаль і диригент
- Ренато Прада Оропеса (1937) — мексиканський письменник і вчений
Міста-побратими
Різне
Чичарон — традиційна страва зі свинини в Кочабамбі. Свинина просмажується на відкритому вогні у великих чанах і подається з картоплею і чічою — традиційним алкогольним напоєм з маїсу.
У місті планується розмістити парламент UNASUR[].
Примітки
- https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
- https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
Посилання
- Мапа міста [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Фотографії визначних місць [ 29 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Кочабамба-он-лайн [ 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Віртуальний довідник з детальною інформацією про Кочабамбу на нім. і англ. мовах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020 Kochabamba isp Cochabamba Kuchapampa Quchapampa odne z najbilshih mist Boliviyi stolicya odnojmennogo departamentu Kochabamba V perekladi z movi kechua oznachaye bolotista miscevist Kochabamba isp Cochabamba ajm Quchapampa kech Quchapanpa Gerb PraporPanorama mistaPanorama mistaOsnovni dani17 23 36 pd sh 66 09 25 zh d 17 39354190002777756 pd sh 66 15701390002777771 zh d 17 39354190002777756 66 15701390002777771 Koordinati 17 23 36 pd sh 66 09 25 zh d 17 39354190002777756 pd sh 66 15701390002777771 zh d 17 39354190002777756 66 15701390002777771 Krayina BoliviyaRegion KochabambaStolicya dlya Kochabamba departament Boliviyi Zasnovano 15 serpnya 1571Plosha 322 6 km Naselennya 618 376 2010 gustota 1916 8 osib km Visota NRM 2548 mVodojma d dNazva meshkanciv isp CochabambinoMista pobratimi Mayami Bergamo Nant Almeriya V yedma Kunmin 25 veresnya 1997 1 2 Telefonnij kod 591 591 4Chasovij poyas UTC 4GeoNames 11494539OSM r4503297 R Miska vlada d Edvin Kastelyanos Arturo MendosaVebsajt cochabamba bo Mapa KochabambaKochabamba Boliviya KochabambaKochabamba Kochabamba Kochabamba u VikishovishiGeografiyaKochabamba znahoditsya za 220 km na pivdennij shid vid mista La Pas v Shidnih Kordilyerah u rodyuchij i gustonaselenij dolini Kochabamba Dolina otochena gorami sho dosyagayut 5000 m u visotu Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya okeanichnim klimatom subtropichnih nagir yiv Najteplishij misyac listopad iz serednoyu temperaturoyu 20 C 68 F Najholodnishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 13 3 S 56 F Klimat Kochabambi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 32 31 32 33 32 30 27 32 32 32 32 32 33 Serednij maksimum C 23 23 23 25 24 23 23 24 25 26 26 25 24 Serednya temperatura C 18 18 18 17 15 13 13 15 17 18 20 19 17 Serednij minimum C 13 12 12 10 6 3 3 6 9 11 12 13 9 Absolyutnij minimum C 6 6 3 2 2 6 2 1 3 2 3 2 6 Dniv z doshem 17 13 12 5 2 1 1 2 5 6 8 13 85 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaTeritoriya Kochabambi bula zaselena zadovgo do prihodu yevropejciv V okolicyah mista mozhna pobachiti ruyini sporud inkiv i bilsh rannih poselen V 1542 roci region stav chastinoyu ispanskoyi koloniyi vice korolivstva Peru i tut z yavilisya pershi poselenci z Yevropi Misto Kochabamba bulo zasnovane 15 serpnya 1571 roku j distalo nazvu Oropesa na chest vice korolya sho pohodiv z rodini grafiv de Oropesa Ale za nakazom vice korolya oficijne zasnuvannya mista bulo pereneseno na 1 sichnya 1574 roku Cej den vvazhayetsya sogodni datoyu zasnuvannya mista Misto sho lezhit v rodyuchij dolini z horoshim klimatom stalo silskogospodarskim centrom i postachalo produkciyu v sribni shahti Potosi Dovgij chas Kochabamba bulo osnovnim zernoshovishem krayini Z 1776 roku misto v skladi provinciyi Santa Krus de la Syerra perejshlo do novoutvorenogo ispanskogo vice korolivstva Rio de la Plata V 1783 roci Ispaniya perenesla administrativnij centr provinciyi z Santa Krus de la Syerra v Oropesa a v 1786 roci misto bulo perejmenovane v Kochabamba 14 veresnya 1810 roku zhiteli mista pid provodom Francisko de Rivero pidnyali povstannya koli stalo vidomo sho geroj vizvolnogo ruhu Pedro Domingo Murilljo buv strachenij v La Pasi Nebesno blakitnij prapor povstanciv i do sogodni ye praporom departamentu Kochabamba Zaraz 14 veresnya misceve svyato U travni 1812 roku vidbulosya povstannya proti ispanskih kolonialnih zagarbnikiv 24 travnya choloviki mista vistupili proti ispanskih zagoniv i buli vbiti Ispanski vijska povernuli na misto Lyudi sho zalishilisya zhivimi perevazhno zhinki osobi pohilogo viku j diti zibralisya na pagorbah Koronilla i Kolina San Sebastyan i namagalisya zahistiti misto za dopomogoyu palic kaminnya ta inshih primitivnih znaryad 27 travnya 1812 roku ispanci vtopili povstannya v krovi ponad 200 zahisnikiv mista zaginulo Na zgadku pro cej den na Koronille zveli pam yatnik Zahisnici Koronilli na chest muzhnih zhinok krim cogo 27 travnya na zgadku pro cyu podiyu u Boliviyi vidznachayetsya Den materi Pislya zdobuttya nezalezhnosti j zasnuvannya derzhavi Boliviya v 1825 roci Kochabamba stalo stoliceyu novostvorenogo odnojmennogo departamentu Na pochatku 2000 roku Kochabamba stalo centrom tak zvanoyi vijni za vodu Pislya vimushenoyi privatizaciyi vodopostachannya mista mizhnarodnim valyutnim fondom cini na vodu zbilshilisya u pivtora razi za korotkij chas Ce privelo do potuzhnih protestiv i zagalnogo strajku Pid chas rozgonu demonstrantiv policiya zastosuvala silu u misti bulo vvedeno voyennij stan V seredini kvitnya 2000 roku uryad skasuvav privatizaciyu Pid chas cih podij 7 cholovik zaginulo j sotni distali poranennya Viznachni miscya ta pam yatki mistaCentralna chastina mista lezhit na rivnini deyaki jogo rajoni na pagorbah Na pivnich i zahid vid centru protikaye richka na pivdennomu shodi lezhit ozero Zavdyaki chislennim parkam i sadam Kochabamba chasto nazivayut misto sad Simvolom mista z 1994 roku ye na gori San Pedro v shidnij chastini mista Visota statuyi stanovit 34 2 m razom z postamentom ponad 40 m takim chinom vona na 2 metri visha shiroko vidomoyi statuyi Hrista na gori Korkovado v Rio de Zhanejro Na goru San Pedro mozhna potrapiti po kanatnij dorozi a v deyaki dni mozhna pidnyatisya i na samu statuyu kriz oglyadovi vikna yakoyi vidkrivayetsya panoramnij krayevid U centri mista znahoditsya plosha 14 veresnya z starovinnim soborom Na nij i navkolo ploshi Kolumba stoyat budinki v kolonialnomu stili insha chastina mista zabudovana suchasno Na pivnich vid ploshi Kolumba prohodit shirokij bulvar El Prado z ustanovami bankami gotelyami i restoranami Na pivden lezhit rinok La Kancha sho zajmaye kilka vulichok i plosh Vin vidkritij sim dniv na tizhden i ye najbilshim vulichnim rinkom Pivdennoyi Ameriki La Kancha vinik z dekilkoh rozriznenih rinkiv yaki rozroslisya pislya ekonomichnih reform seredini 80 h rokiv XX stolittya Na shodi mista znahoditsya Golovnij universitet San Simon odin z najkrashih universitetiv Boliviyi U pivdenno zahidnij chastini mista na pagorbah rozkinuvsya miskij park U nomu na pagorbi Koronilla mozhna pobachiti pam yatnik zhinkam i dityam yaki zahishali misto pid chas vizvolnoyi vijni 1812 roku proti kolonialnih zagarbnikiv ispanciv Misto maye chudovij arheologichnij muzej Transportne spoluchennyaMizhnarodnij aeroport imeni Dzhordzha Vilstermanna Zaliznichnij vokzal i avtovokzal Asfaltovani avtomobilni dorogiKulturaCentrom religijnogo i kulturnogo zhittya ye chotiridenne svyato na chest svyatoyi divi Urkupini patronesi mista yake provoditsya v seredini serpnya Vulicyami mista jdut procesiyi prohodyat cerkovni sluzhbi ta inshi urochistosti Za tradiciyeyu rano vranci 15 serpnya zhiteli mista virushayut hresnim hodom v sho lezhit za 14 km vid Kochabambi de v miscevij cerkvi znahoditsya raka Divi Urkupini Pid chas hresnogo hodu federalna doroga mizh cimi dvoma mistami perekrivayetsya U lyutomu abo berezni v misti prohodit karnaval U zhovtni 2004 roku v Kochabambi projshla persha biyenale suchasnogo mistectva Boliviyi SportHorhe Vilstermann futbolnij klub Aurora futbolnij klub Znameniti zemlyakiPedro Blanko Soto 1795 1829 politik bolivijskij pismennik Eduardo Rodriges bolivijskij yurist i politik 1941 amerikanskij skripal i dirigent Renato Prada Oropesa 1937 meksikanskij pismennik i vchenijMista pobratimiMayami shtat Florida SShARizneChicharon tradicijna strava zi svinini v Kochabambi Svinina prosmazhuyetsya na vidkritomu vogni u velikih chanah i podayetsya z kartopleyu i chichoyu tradicijnim alkogolnim napoyem z mayisu U misti planuyetsya rozmistiti parlament UNASUR dzherelo Primitkihttps wb km gov cn c 2008 02 21 3839238 shtml https wb km gov cn upload resources file 2022 05 11 3666839 pdf Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2020 Procitovano 6 zhovtnya 2020 PosilannyaMapa mista 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Fotografiyi viznachnih misc 29 travnya 2012 u Wayback Machine Kochabamba on lajn 6 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Virtualnij dovidnik z detalnoyu informaciyeyu pro Kochabambu na nim i angl movah