Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корчула (хорв. Korčula, , італ. Curzola Курцола) — місто в Хорватії, найбільший населений пункт однойменного острова в Адріатичному морі біля Далматинського узбережжя. Населення міста — 3 126 осіб (2001).
| Корчула хорв. Korčula | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 42°57′42″ пн. ш. 17°08′09″ сх. д. / 42.961666666694775° пн. ш. 17.135833333360778852° сх. д.Координати: 42°57′42″ пн. ш. 17°08′09″ сх. д. / 42.961666666694775° пн. ш. 17.135833333360778852° сх. д. | ||||
| Країна |  Хорватія | |||
| Регіон | Дубровницько-Неретванська жупанія | |||
| Площа | 112,4 км²[1] і 4,9 км²[1] | |||
| Населення | 3 126 (2001) | |||
| Висота НРМ | 1 м | |||
| Географічна зона | Корчула | |||
| Назва мешканців | італ. curzolani | |||
| Телефонний код | (+385) 20 | |||
| Часовий пояс | і | |||
| GeoNames | 3197710 | |||
| OSM | r8796473 ·R | |||
| Поштові індекси | 20 260 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Мірко Духович | |||
| Вебсайт | www.korcula.hr | |||
| Мапа | ||||
  Корчула Корчула (Хорватія) | ||||
| | ||||
| | ||||
 Корчула у Вікісховищі | ||||
Географія
Місто Корчула розташоване на північно-східному узбережжі острова. Автомобільні шляхи ведуть з міста на схід у бік селища Лумбарда і на захід у бік Вела-Луки. Місто розташоване на півострові, який видається в Пелєшацьку протоку, що відокремлює острів Корчула від півострова Пелєшаць.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується середземноморським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 8.9 °С (48 °F).
| Клімат Корчули | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 10 | 10 | 12,8 | 17,2 | 22,2 | 27,2 | 30 | 27,8 | 23,9 | 20 | 15 | 11,1 | 18,9 |
| Середня температура, °C | 8,9 | 8,9 | 11,1 | 15 | 19,4 | 23,9 | 26,7 | 25 | 21,7 | 18,3 | 13,9 | 9,4 | 16,9 |
| Середній мінімум, °C | 7,2 | 7,2 | 8,9 | 12,2 | 16,1 | 20 | 22,8 | 22,2 | 18,9 | 16,1 | 12,2 | 7,8 | 14,3 |
| Норма опадів, мм | 109 | 97 | 92 | 81 | 63 | 57 | 37 | 50 | 76 | 104 | 134 | 136 | 1036 |
| Днів з опадами | 13 | 12 | 13 | 13 | 11 | 10 | 7 | 8 | 9 | 11 | 13 | 14 | 134 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Корчула є одним з найстаріших міст Адріатики. На місці міста існувало давньогрецьке, а потім римське поселення.
Протягом XII—XV століть Корчула багато разів переходила з рук у руки. Містечком (і островом) управляли місцеві слов'янські князьки, Венеційська республіка, Угорщина, Генуезька республіка, Корчула навіть мала нетривкий період незалежності, належала Рагузькій республіці, доки 1420 року остаточно не підпала під контроль венеційців. У період незалежності на Корчулі 1214 року був виданий т.зв. Корчуланський статут — звід законів, який визначив статус острова і став одним з найстаріших з відомих у історії юридичних документів Далмації.
Згідно з місцевою традицією, саме в місті Корчула в 1254 році народився великий мандрівник Марко Поло. В 1298 році поряд із островом відбулася морська битва між флотами Генуї та Венеції, що закінчилася перемогою генуезців. Марко Поло, можливо, брав участь у цій битві на боці венеційців, був узятий у полон і відвезений до Генуї, де у в'язниці і надиктував книгу про свої подорожі.
У 1797 році Венеційська республіка була розділена між Францією та Габсбурзькою імперією. Корчула відійшла Габсбургам, проте під час наполеонівських воєн у 1806 році острів був зайнятий французами і включений до складу французької імперії. В 1807 році Корчула була взята об'єднаними силами чорногорців і російського флоту під командуванням Д. М. Сенявіна, проте після завершення війни в 1815 році містечко і весь острів, разом з далматинським узбережжям відійшла Австрії.
В 1918—21 роках місто (й острів) окупували італійці, після першої світової війни вони стали частиною Королівства Югославії. Під час другої світової війни острів і поселення на ньому знову зайняли італійці. Вузькою Пельєшацькою протокою, як і в Середні віки, проліг державний кордон, тільки тепер не між Венецією і Рагузькою республікою, а між Італією й Незалежною Державою Хорватія усташів. На острові активно діяв антифашистський партизанський рух і до 1943 року партизани повністю встановили контроль над Корчулою. Після нетривалого вторгнення на острів німецьких військ, у 1944 році він був повністю звільнений.
Після закінчення війни Корчула увійшла до складу Хорватії, на той час одну з республік СФРЮ. Після розпаду останньої в 1990 році острів став частиною незалежної Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 663 осіб. Населення самого міста становило 2 856 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
До громади Корчула також входять:
Пам'ятки і традиції
Старе місто Корчули — чудово збережений взірець середньовічного далматинського міста з вузькими вуличками та старовинними будівлями. Зведене здебільшого у венеційський період:
- Собор святого Марка (побудований у 1301 році, перебудовувався аж до 1806 року) — поєднує елементи готики й ренесанса.
- Фортечні мури — найстаріша споруда міста, датуються XIII-XIV століттями.
- Княжий палац — палац XIV століття, одна з найстаріших будівель міста.
- Францисканський монастир (XIV століття).
- Церква всіх святих (1306 рік).
- Капела св. Петра (XVI століття).
- Палац Гарібальді — ренесансний палац, нині музей міста.
- «Морешка» — лицарський танець XV століття, що відтворює битву з турками і був дуже популярним по всьому Середземномор'ю, до тепер зберігся лише в місті Корчула. Репрезентуючи добро і зло, а також у алегоричний спосіб, християн і мусульман, «армії білого і чорного королів» виборюють у танці дівоче кохання. У літній період театралізоване танцювальне дійство «Морешка» влаштовують і демонструють (у першу чергу в розрахунку на туристів, як іноземних, так і внутрішніх) щотижня.
Примітки
- Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
- Клімат Корчули
- . Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 1 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2010. Процитовано 1 липня 2011.
- Dalmatia and Montenegro [ 21 вересня 2014 у Wayback Machine.] by J. Gardner Wilkinson
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 1 липня 2011.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 26 вересня 2020.
Джерела та посилання
- Офіційна вебсторінка міста [ 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (хор.)
- Міський вебпортал [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korchula horv Korcula ital Curzola Kurcola misto v Horvatiyi najbilshij naselenij punkt odnojmennogo ostrova v Adriatichnomu mori bilya Dalmatinskogo uzberezhzhya Naselennya mista 3 126 osib 2001 Korchula horv Korcula Panorama chastini KorchuliPanorama chastini KorchuliOsnovni dani42 57 42 pn sh 17 08 09 sh d 42 961666666694775 pn sh 17 135833333360778852 sh d 42 961666666694775 17 135833333360778852 Koordinati 42 57 42 pn sh 17 08 09 sh d 42 961666666694775 pn sh 17 135833333360778852 sh d 42 961666666694775 17 135833333360778852 Krayina HorvatiyaRegion Dubrovnicko Neretvanska zhupaniyaPlosha 112 4 km 1 i 4 9 km 1 Naselennya 3 126 2001 Visota NRM 1 mGeografichna zona KorchulaNazva meshkanciv ital curzolaniTelefonnij kod 385 20Chasovij poyas UTC 2 i UTC 1GeoNames 3197710OSM r8796473 RPoshtovi indeksi 20 260 Miska vlada Mer mista Mirko DuhovichVebsajt www korcula hr Mapa KorchulaKorchula Horvatiya Korchula u VikishovishiGeografiyaMisto Korchula roztashovane na pivnichno shidnomu uzberezhzhi ostrova Avtomobilni shlyahi vedut z mista na shid u bik selisha Lumbarda i na zahid u bik Vela Luki Misto roztashovane na pivostrovi yakij vidayetsya v Pelyeshacku protoku sho vidokremlyuye ostriv Korchula vid pivostrova Pelyeshac Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya seredzemnomorskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 26 7 C 80 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 8 9 S 48 F Klimat Korchuli Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 10 10 12 8 17 2 22 2 27 2 30 27 8 23 9 20 15 11 1 18 9 Serednya temperatura C 8 9 8 9 11 1 15 19 4 23 9 26 7 25 21 7 18 3 13 9 9 4 16 9 Serednij minimum C 7 2 7 2 8 9 12 2 16 1 20 22 8 22 2 18 9 16 1 12 2 7 8 14 3 Norma opadiv mm 109 97 92 81 63 57 37 50 76 104 134 136 1036 Dniv z opadami 13 12 13 13 11 10 7 8 9 11 13 14 134 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaKorchula ye odnim z najstarishih mist Adriatiki Na misci mista isnuvalo davnogrecke a potim rimske poselennya Protyagom XII XV stolit Korchula bagato raziv perehodila z ruk u ruki Mistechkom i ostrovom upravlyali miscevi slov yanski knyazki Venecijska respublika Ugorshina Genuezka respublika Korchula navit mala netrivkij period nezalezhnosti nalezhala Raguzkij respublici doki 1420 roku ostatochno ne pidpala pid kontrol venecijciv U period nezalezhnosti na Korchuli 1214 roku buv vidanij t zv Korchulanskij statut zvid zakoniv yakij viznachiv status ostrova i stav odnim z najstarishih z vidomih u istoriyi yuridichnih dokumentiv Dalmaciyi Knyazivska bashta i miski fortechni muri Korchuli Zgidno z miscevoyu tradiciyeyu same v misti Korchula v 1254 roci narodivsya velikij mandrivnik Marko Polo V 1298 roci poryad iz ostrovom vidbulasya morska bitva mizh flotami Genuyi ta Veneciyi sho zakinchilasya peremogoyu genuezciv Marko Polo mozhlivo brav uchast u cij bitvi na boci venecijciv buv uzyatij u polon i vidvezenij do Genuyi de u v yaznici i nadiktuvav knigu pro svoyi podorozhi U 1797 roci Venecijska respublika bula rozdilena mizh Franciyeyu ta Gabsburzkoyu imperiyeyu Korchula vidijshla Gabsburgam prote pid chas napoleonivskih voyen u 1806 roci ostriv buv zajnyatij francuzami i vklyuchenij do skladu francuzkoyi imperiyi V 1807 roci Korchula bula vzyata ob yednanimi silami chornogorciv i rosijskogo flotu pid komanduvannyam D M Senyavina prote pislya zavershennya vijni v 1815 roci mistechko i ves ostriv razom z dalmatinskim uzberezhzhyam vidijshla Avstriyi V 1918 21 rokah misto j ostriv okupuvali italijci pislya pershoyi svitovoyi vijni voni stali chastinoyu Korolivstva Yugoslaviyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni ostriv i poselennya na nomu znovu zajnyali italijci Vuzkoyu Pelyeshackoyu protokoyu yak i v Seredni viki prolig derzhavnij kordon tilki teper ne mizh Veneciyeyu i Raguzkoyu respublikoyu a mizh Italiyeyu j Nezalezhnoyu Derzhavoyu Horvatiya ustashiv Na ostrovi aktivno diyav antifashistskij partizanskij ruh i do 1943 roku partizani povnistyu vstanovili kontrol nad Korchuloyu Pislya netrivalogo vtorgnennya na ostriv nimeckih vijsk u 1944 roci vin buv povnistyu zvilnenij Pislya zakinchennya vijni Korchula uvijshla do skladu Horvatiyi na toj chas odnu z respublik SFRYu Pislya rozpadu ostannoyi v 1990 roci ostriv stav chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 5 663 osib Naselennya samogo mista stanovilo 2 856 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiDo gromadi Korchula takozh vhodyat Chara Pupnat Rachishe ZhrnovoPam yatki i tradiciyiStare misto Korchuli chudovo zberezhenij vzirec serednovichnogo dalmatinskogo mista z vuzkimi vulichkami ta starovinnimi budivlyami Zvedene zdebilshogo u venecijskij period Vikonannya moreshki v Korchuli lyutij 2006 Sobor svyatogo Marka pobudovanij u 1301 roci perebudovuvavsya azh do 1806 roku poyednuye elementi gotiki j renesansa Fortechni muri najstarisha sporuda mista datuyutsya XIII XIV stolittyami Knyazhij palac palac XIV stolittya odna z najstarishih budivel mista Franciskanskij monastir XIV stolittya Cerkva vsih svyatih 1306 rik Kapela sv Petra XVI stolittya Palac Garibaldi renesansnij palac nini muzej mista Moreshka licarskij tanec XV stolittya sho vidtvoryuye bitvu z turkami i buv duzhe populyarnim po vsomu Seredzemnomor yu do teper zberigsya lishe v misti Korchula Reprezentuyuchi dobro i zlo a takozh u alegorichnij sposib hristiyan i musulman armiyi bilogo i chornogo koroliv viboryuyut u tanci divoche kohannya U litnij period teatralizovane tancyuvalne dijstvo Moreshka vlashtovuyut i demonstruyut u pershu chergu v rozrahunku na turistiv yak inozemnih tak i vnutrishnih shotizhnya PrimitkiRegister of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia d Track Q119585703 Klimat Korchuli Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 1 lipnya 2011 Arhiv originalu za 30 listopada 2010 Procitovano 1 lipnya 2011 Dalmatia and Montenegro 21 veresnya 2014 u Wayback Machine by J Gardner Wilkinson Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2011 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 26 veresnya 2020 Dzherela ta posilannyaOficijna vebstorinka mista 31 zhovtnya 2012 u Wayback Machine hor Miskij vebportal 28 chervnya 2011 u Wayback Machine Handbook for foreign visitors to Croatia Zagreb 1997 angl