У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кентерберійські оповідання значення Кентерберійські оповідання італ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кентерберійські оповідання (значення).

«Кентерберійські оповідання» (італ. I racconti di Canterbury) — фільм П'єра Паоло Пазоліні 1972 року за мотивами однойменного твору Джеффрі Чосера. Друга частина так званої «Трилогії життя», до якої, крім того, входять «Декамерон» (1971) і «Квітка тисячі й однієї ночі» (1974).

Кентерберійські оповідання
I racconti di Canterbury

Жанр	драма / комедія
Режисер	П'єр Паоло Пазоліні
Продюсер	Альберто Грімальді
Сценарист	П'єр Паоло Пазоліні
На основі	твору Джеффрі Чосера
У головних ролях	Франко Чітті Нінетто Даволі П'єр Паоло Пазоліні
Оператор	Тоніно Деллі Коллі
Композитор	Енніо Морріконе
Художник	Данте Ферретті
Костюмер	Даніло Донаті
Кінокомпанія	Les Productions Artistes Associés Produzioni Europee Associate
Дистриб'ютор	United Artists і Netflix
Тривалість	109 хв.
Мова	італійська
Країна	Італія Франція
Рік	1972
Дата виходу	2 вересня 1972 (Італія)
IMDb	ID 0067647
Кентерберійські оповідання у Вікісховищі

Сюжет

В основу сюжету покладені вісім з 24 новел роману Чосера. Багато новел, наприклад «Розповідь Ченця» істотно доповнені Пазоліні в сенсі збільшення соціальної сатири, зокрема, викриття симонії, що панує в середньовічній церкві. Сюжети фільму рясніють фривольними моментами й трохи брутальним гумором, висхідним до першоджерела. Пазоліні також додав сюжет із застигнутими зненацька гомосексуалами, що відсутній в оригіналі. Ряд сюжетів явно запозичені у Боккаччо, на середньовічні ілюстрації якого спирається візуальний ряд фільму.

В ролях

Актор	Роль
Г'ю Гріффіт	сер Жанвьє сер Жанвьє
Лаура Бетті	крамарка із Бата крамарка із Бата
Нінетто Даволі	Перкін Перкін
Франко Чітті	чорт чорт
Жозефіна Чаплін	Мей Мей
Мері Стюарт
П'єр Паоло Пазоліні	Джеффрі Чосер Джеффрі Чосер

Цікаві факти

Прем'єра повної версії фільму (122 хв.) відбулася 2 липня 1972 року на Берлінському міжнародному кінофестивалі.
В Італії фільм неодноразово заборонявся до прокату судовими рішеннями. Вперше це відбулося 7 жовтня 1971 року (заборона була знята 9 січня 1973 року), потім його знову заборонили рішенням Прокуратури Республіки в Терамо 19 березня 1973 року. Касаційний суд анулював це рішення 2 квітня 1973 року. Через два дні Прокуратура Італійської Республіки у Беневенто знову наклала на фільм заборону. Було поставлено питання про відповідність цього рішення Конституції. Конституційний суд зібрався для обговорення цього питання 27 березня 1975 року і повністю зняв заборону.
Одну із жіночих ролей у фільмі зіграла французька актриса Жозефіна Чаплін — донька Чарлі Чапліна.
Сам Пазоліні зіграв у фільмі роль автора «Кентерберійських оповідань» Джеффрі Чосера.

Нагороди

«Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1972 року.

Див. також

Кентерберійські оповіді

Література

Э. Сичилиани. Жизнь Пазолини. — СПб. : Лимбусс Пресс, ООО "Издательство К. Тублина", 2012. — 715 с. — .(рос.)

Примітки

Січиліані, 2012.

Посилання

«Кентерберійські оповідання» на сайті IMDb (англ.) (станом на 9.12.2014)
Кентерберійські оповідання на сайті AllMovie (англ.)

[FOOTNOTE''Січиліані''2012-1] Січиліані, 2012.