Громади і міста Хорватії (хорв. Općine i gradovi Hrvatske) — одиниці місцевого самоврядування Республіки Хорватія згідно з Конституцією цієї держави.
Територія Хорватії адміністративно поділена на 128 міст і 428 громад. Громади та міста Хорватії складають найнижчий рівень самоврядування (це основні організаційні одиниці). Більшими одиницями місцевого самоврядування є жупанії (термін «місцеве» тут має ширше значення; у розумінні Конституції Хорватії жупанії — це одиниці «територіального» самоврядування), сформовані з громад і міст.
Одиниці місцевого самоврядування виконують завдання місцевого значення, безпосередньо задовольняючи потреби громадян, а особливо завдання, пов'язані з благоустроєм населених пунктів і впорядкуванням житлового господарства, просторовим і містобудівним плануванням, комунальними послугами, доглядом за дітьми, соціальним забезпеченням, первинною медичною допомогою, вихованням і початковою освітою, культурою, фізкультурою та спортом, захистом споживачів, охороною та поліпшенням природного середовища, протипожежним і цивільним захистом.
Території громад або міст, їхні назви, місце перебування їхніх органів, створення нових і скасування або об'єднання наявних громад чи міст, виділення тих чи інших населених пунктів зі складу однієї громади або міста та включення цих населених пунктів до іншої громади чи міста, зміна меж та інші важливі питання територіальних змін одиниць місцевого самоврядування Хорватії регулюються Законом про території жупаній, міст і громад у Республіці Хорватія (Офіційний вісник 86/2006). Закон передбачає, що будь-яка зміна території громади чи міста вимагатиме попереднього висловлення думки жителів цієї адмінодиниці (громадяни зазвичай голосують на місцевому референдумі).
Громада або місто — це юридичні особи. Вони мають власний статут, ухвалений їхнім представницьким органом (рада громади (хорв. općinsko vijeće) або міська рада (хорв. gradsko vijeće) відповідно). Статут докладно регламентує сферу їхнього самоврядування, його символи, види відзнак, устрій, повноваження та спосіб роботи органів, спосіб виконання завдань, форми консультування громадян, проведення референдумів із питань, що належать до їхнього кола повноважень, самоврядування на місцях, організація та робота державних служб, форми співпраці одиниць місцевого самоврядування та інші питання, важливі для здійснення прав та обов'язків.
Символами одиниць місцевого самоврядування є прапор і герб. Герб і прапор визначаються статутом або статутним рішенням із попереднім схваленням центрального органу державного управління, відповідального за місцеве та територіальне (регіональне) самоврядування (тобто Міністерства управління Хорватії).
Хорватські громади та міста з 1975 по 1993 рік об'єднувалися в Союз міст і громад союзної республіки Хорватії, з 1993 по 2002 — у Союз міст і громад Республіки Хорватія, а з 2002 року об'єднані в Асоціацію громад у Республіці Хорватія та Асоціацію міст у Республіці Хорватія, які діють як дві окремі організації.
Див. також
Примітки
- Koje su jedinice lokalne samouprave i jedinice područne (regionalne) samouprave? [ 19 березня 2020 у Wayback Machine.] Міністерство державного управління Республіки Хорватія. Процитовано 5 березня 2021 р.
- . Архів оригіналу за 17 вересня 2008. Процитовано 5 березня 2021.
- UORH: Institucionalna povijest [ 19 липня 2014 у Wayback Machine.], процитовано 5 березня 2021.
Посилання
- Udruga gradova u RH [ 9 червня 2022 у Wayback Machine.] (хор.)
- Udruga općina u RH [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadi i mista Horvatiyi horv Opcine i gradovi Hrvatske odinici miscevogo samovryaduvannya Respubliki Horvatiya zgidno z Konstituciyeyu ciyeyi derzhavi Karta administrativnogo ustroyu Respubliki Horvatiya z mezhami gromad i mist Teritoriya Horvatiyi administrativno podilena na 128 mist i 428 gromad Gromadi ta mista Horvatiyi skladayut najnizhchij riven samovryaduvannya ce osnovni organizacijni odinici Bilshimi odinicyami miscevogo samovryaduvannya ye zhupaniyi termin misceve tut maye shirshe znachennya u rozuminni Konstituciyi Horvatiyi zhupaniyi ce odinici teritorialnogo samovryaduvannya sformovani z gromad i mist Odinici miscevogo samovryaduvannya vikonuyut zavdannya miscevogo znachennya bezposeredno zadovolnyayuchi potrebi gromadyan a osoblivo zavdannya pov yazani z blagoustroyem naselenih punktiv i vporyadkuvannyam zhitlovogo gospodarstva prostorovim i mistobudivnim planuvannyam komunalnimi poslugami doglyadom za ditmi socialnim zabezpechennyam pervinnoyu medichnoyu dopomogoyu vihovannyam i pochatkovoyu osvitoyu kulturoyu fizkulturoyu ta sportom zahistom spozhivachiv ohoronoyu ta polipshennyam prirodnogo seredovisha protipozhezhnim i civilnim zahistom Teritoriyi gromad abo mist yihni nazvi misce perebuvannya yihnih organiv stvorennya novih i skasuvannya abo ob yednannya nayavnih gromad chi mist vidilennya tih chi inshih naselenih punktiv zi skladu odniyeyi gromadi abo mista ta vklyuchennya cih naselenih punktiv do inshoyi gromadi chi mista zmina mezh ta inshi vazhlivi pitannya teritorialnih zmin odinic miscevogo samovryaduvannya Horvatiyi regulyuyutsya Zakonom pro teritoriyi zhupanij mist i gromad u Respublici Horvatiya Oficijnij visnik 86 2006 Zakon peredbachaye sho bud yaka zmina teritoriyi gromadi chi mista vimagatime poperednogo vislovlennya dumki zhiteliv ciyeyi adminodinici gromadyani zazvichaj golosuyut na miscevomu referendumi Gromada abo misto ce yuridichni osobi Voni mayut vlasnij statut uhvalenij yihnim predstavnickim organom rada gromadi horv opcinsko vijece abo miska rada horv gradsko vijece vidpovidno Statut dokladno reglamentuye sferu yihnogo samovryaduvannya jogo simvoli vidi vidznak ustrij povnovazhennya ta sposib roboti organiv sposib vikonannya zavdan formi konsultuvannya gromadyan provedennya referendumiv iz pitan sho nalezhat do yihnogo kola povnovazhen samovryaduvannya na miscyah organizaciya ta robota derzhavnih sluzhb formi spivpraci odinic miscevogo samovryaduvannya ta inshi pitannya vazhlivi dlya zdijsnennya prav ta obov yazkiv Simvolami odinic miscevogo samovryaduvannya ye prapor i gerb Gerb i prapor viznachayutsya statutom abo statutnim rishennyam iz poperednim shvalennyam centralnogo organu derzhavnogo upravlinnya vidpovidalnogo za misceve ta teritorialne regionalne samovryaduvannya tobto Ministerstva upravlinnya Horvatiyi Horvatski gromadi ta mista z 1975 po 1993 rik ob yednuvalisya v Soyuz mist i gromad soyuznoyi respubliki Horvatiyi z 1993 po 2002 u Soyuz mist i gromad Respubliki Horvatiya a z 2002 roku ob yednani v Asociaciyu gromad u Respublici Horvatiya ta Asociaciyu mist u Respublici Horvatiya yaki diyut yak dvi okremi organizaciyi Div takozhAdministrativnij podil Horvatiyi Politika HorvatiyiPrimitkiKoje su jedinice lokalne samouprave i jedinice podrucne regionalne samouprave 19 bereznya 2020 u Wayback Machine Ministerstvo derzhavnogo upravlinnya Respubliki Horvatiya Procitovano 5 bereznya 2021 r Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Procitovano 5 bereznya 2021 UORH Institucionalna povijest 19 lipnya 2014 u Wayback Machine procitovano 5 bereznya 2021 PosilannyaUdruga gradova u RH 9 chervnya 2022 u Wayback Machine hor Udruga opcina u RH 14 lipnya 2014 u Wayback Machine hor