Подільський райо́н (до 1935 року — Бірзульський, у 1935—2016 роках — Котовський) — колишня адміністративно-територіальна одиниця в Україні, розташована на півночі Одеської області. Центр — місто Подільськ.
Подільський район | |
---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |
Інші назви | Котовський район (1935—2016), Бірзульський район (1923-1935) |
Колишній район на карті Одеська область ( АМСРР) → Одеська область | |
Основні дані | |
Країна: | СРСР ( УРСР) → Україна |
Область: | Одеська область ( АМСРР) → Одеська область |
Код КОАТУУ: | 5122900000 |
Утворений: | 7 березня 1923 р. |
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. |
Населення: | 25406 (на 1 липня 2020) |
Площа: | 1037 км² |
Густота: | 24,5 осіб/км² |
Тел. код: | +380-4862 |
Поштові індекси: | 66300—66383 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Подільськ |
Сільські ради: | 18 |
Села: | 59 |
Селища: | 2 |
Районна влада | |
Голова ради: | Білоус Людмила Миколаївна |
Голова РДА: | Лазаренко Михайло Дмитрович |
Вебсторінка: | Подільська РДА Подільська районна рада |
Адреса: | 66300, Україна, Одеська область, м. Подільськ, пр-т Шевченка, 2 |
Мапа | |
| |
Подільський район у Вікісховищі |
Ліквідований відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Загальні відомості
Район займає територію площею 103,7 тис. га, в тому числі сільськогосподарські угіддя — 82,6 тис. га, із них рілля — 58,2 тис. га.
Район межує на північному заході з Кодимським районом, на північному сході — з Балтським, на сході — з Ананьївським, на півдні — з Окнянським районами Одеської області, на заході — з Республікою Молдова. Лінія українсько-молдовського кордону на придністровській ділянці має протяжність 30,4 км. Охорону безпеки України тут несе особовий склад прикордонної та митної служби.
Кодимський район | Балтський район | Ананьївський район |
Молдова | Ананьївський район | |
Окнянський район | Захарівський район | Ананьївський район |
Адміністративним і культурним центром району є місто обласного значення — Подільськ, який розташований за 188 км від обласного центру по залізниці, 208 км — шосейними шляхами.
Географія
Район перетинають річки Тилігул, Великий Куяльник, Ягорлик, Сухий Ягорлик, Тростянець. На території району розташовано 47 ставків (загальна площа земель водного фонду — 601 га, в тому числі 14 га — річки, струмки, 587 га — ставки).
Територія району — за своїм географічним місцезнаходженням характеризується помірно-континентальним кліматом. Тепловий режим сприяє для вирощування озимої пшениці, цукрового буряка, кукурудзи, соняшнику та інших районованих сільськогосподарських культур. Район належить до добре зволожуваного водного режиму. Максимум опадів припадає на вегетаційний період. В районі є запаси глини і будівельного піску. Переважають чорноземи.
Загальна площа земель державного лісового фонду становить 5132 га, це 18 лісових урочищ.
Історія
Бірзула (сусіднє село) з 1895 року була волосним центром Ананьївського повіту, з лютого 1921 року — волосним центром Балтського повіту.
Утворений як Бірзульський район 7 березня 1923 з центром у Бірзулі у складі Балтської округи Одеської губернії з Бірзульської і Нестоїцької волостей.
12 жовтня 1924 р. утворена Автономна Молдавська СРР, район перейшов до її складу.
11 лютого 1935 Гамбурівська, Федорівська та Новоселівська сільські ради перейшли до Валегоцулівського району АМСРР.
4 травня 1935 район перейменований на Котовський район.
В серпні 1940 року відбулося утворення Молдовської Радянської Соціалістичної республіки, а після адміністративно-територіального поділу Котовський район увійшов до Одеської області.
Із прийняттям 24 серпня 1991 року Верховною Радою Акта проголошення Незалежності України в історії району розпочався новий етап. 1992 року утворено районну державну адміністрацію. Продовжено державотворчі процеси в районі: створена митниця, податкова інспекція, загін прикордонного контролю, казначейство, центр зайнятості.
У селі Станіславка відкрито місцевий пункт пропуску через Державний кордон України.
11450 власників земельних часток (паїв) отримали сертифікати і уклали договори оренди з новоутвореними сільгоспформуваннями.
У 1997 році вперше в історії району природний газ надійшов в село Липецьке. 1999 року підвідний газопровід побудовано до села Оброчне. 2002 року проводилась газифікація села Куяльник, а в наступні роки — сіл Новоселівка та Соболівка.
У першому півріччі 2001 року побудовані нові електричні мережі району, зруйновані внаслідок стихійного лиха, що сталося наприкінці 2000 року.
В ході реформування аграрного сектора економіки на базі 21 колективного сільгосппідприємства району у 2000 році створено 66 агроформувань ринкового типу: СФГ — 23, приватні підприємства — 16, ТОВ — 15, СВК — 12.
Населення
- 1926 — 57 823 (у т.ч. смт. Бірзула 10 007 і район (села) 47 816, у т.ч. с. Липецьке 7772)
- 1939 — 60 130 (у т.ч. м. Котовськ 16 795 і район (села) 43 335, у т.ч. с. Липецьке 7618)
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14 127 | 2953 | 1676 | 3928 | 3583 | 1892 | 95 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 16 851 | 2954 | 1696 | 3927 | 4224 | 3708 | 342 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 року
Етномовний склад населених пунктів район (рідні мови населення)
українська | російська | молдовська | |
Подільський район | 69,0 | 7,7 | 22,8 |
с. Олексіївка | 90,8 | 3,3 | 5,8 |
с. Глибочок | 89,0 | 5,3 | 3,7 |
с. Миколаївка | 91,4 | 1,7 | 6,0 |
с. Борщі | 93,5 | 5,5 | 0,8 |
с-ще Борщі | 90,9 | 5,1 | 3,6 |
с. Дібрівка | 92,4 | 3,1 | 4,4 |
с. Зелений кут | 89,5 | 2,6 | 2,0 |
с. Бочманівка | 89,6 | 3,8 | 5,7 |
с. Великий Фонтан | 59,7 | 28,0 | 11,8 |
с. Гідерім | 13,4 | 17,3 | 68,7 |
с. Малий Фонтан | 80,0 | 13,7 | 5,6 |
с. Миколаївка перша | 87,7 | 8,9 | 3,4 |
с. Гонората | 93,6 | 4,0 | 2,4 |
с. Затишшя | 91,4 | 1,7 | 6,3 |
с. Качурівка | 89,1 | 2,9 | 7,2 |
с. Велика Кіндратівка | 76,3 | 2,8 | 20,5 |
с. Оброчне | 91,5 | - | 8,5 |
с. Поплавка | 73,4 | 1,6 | 25,0 |
с. Климентове | 79,6 | 6,6 | 13,1 |
с. Велике Бурилове | 37,0 | 25,0 | 38,0 |
с. Домниця | 76,4 | 5,8 | 16,1 |
с. Коси | 78,3 | 19,5 | 2,2 |
с. Коси-слобідка | 97,9 | 0,7 | 1,4 |
с. Куяльник | 61,7 | 19,2 | 19,0 |
с. Вестерничани | 86,5 | 10,0 | 3,3 |
с. Олександрівка | 11,7 | 28,3 | 59,5 |
с. Чапаєвка | 30,7 | 47,9 | 21,5 |
с. Липецьке | 4,1 | 5,5 | 90,1 |
с. Куйбишевське | 24,5 | 6,9 | 68,6 |
с. Любомирка | 91,5 | 6,6 | 1,4 |
с. Мурована | 91,2 | 2,2 | 6,6 |
с. Мардаровка | 94,1 | 1,9 | 3,5 |
с. Перешори | 78,3 | 0,8 | 20,8 |
с. Топик | 93,8 | - | 5,2 |
с. Нестоіта | 79,3 | 2,2 | 18,4 |
с. Нова Кульна | 71,8 | 4,6 | 23,2 |
с. Романівка | 85,5 | 2,2 | 12,3 |
с. Новоселівка | 93,0 | 5,2 | 1,2 |
с. Андріївка | 83,3 | 11,1 | 5,6 |
с. Гертопи | 89,4 | 8,2 | 1,2 |
с. Мала Олександрівка | 75,5 | 1,7 | 13,3 |
с. Розалівка | 89,1 | 4,5 | 6,4 |
с. Соболівка | 86,7 | 6,4 | 5,9 |
с. Федорівка | 78,3 | 7,6 | 12,4 |
с-ще Чубівка | 93,9 | 3,5 | 2,4 |
с. Петрівка | 92,5 | 0,5 | 7,0 |
с. Гор'ївка | 66,7 | 8,3 | 25,0 |
с. Мала Кіндратівка | 90,5 | 3,7 | 4,4 |
с. Мала Петрівка | 90,3 | 6,5 | - |
с. Степанівка | 52,6 | 5,3 | 42,1 |
с. Станіславка | 94,7 | 2,6 | 2,5 |
с. Падрецеве | 97,1 | 2,9 | - |
с. Ясинове | 96,6 | 3,5 | - |
с. Стара Кульна | 13,4 | 5,2 | 81,1 |
с. Малий Куяльник | 78,3 | 11,5 | 8,7 |
с. Вишневе | 90,1 | 6,5 | 3,5 |
с. Грекове Перше | 80,3 | 6,3 | 13,4 |
с. Грекове Друге | 60,7 | 21,4 | 17,9 |
с. Єфросинівка | 88,9 | - | 11,1 |
с. Новий Мир | 52,5 | 6,1 | 41,4 |
Чисельність населення на 1 січня 2010 року склала 28,3 тис. осіб. Населення району проживає в 61 населеному пункті, які входять до складу 18 сільських рад. Це — Борщівська, Бочманівська, Великофонтанська, Гоноратська, Качурівська, Климентівська, Косівська, Куяльницька, Липецька, Любомирська, Мардарівська, Нестоїтська, Новоселівська, Олексіївська, Петрівська, Станіславська, Старокульнянська, Чапаєвська.
Демографічна ситуація в районі характеризується поступовим зменшенням чисельності населення через його природне скорочення.
Соціальна сфера
На території району налічується 40 шкіл, функціонують 33 навчальні заклади. Дошкільна освіта надається у 6-ти дитячих закладах. Вихованням учнівської молоді займається 2 позашкільні навчально-виховні заклади. Медичне обслуговування населення проводиться у 42 ФАПах, 3-х амбулаторіях та 3-х дільничних лікарнях. Мережа закладів культури складається з 16 будинків культури, 27 клубів та 42 бібліотек.
Всі фінансові операції можна здійснювати через мережу банківських закладів: «Укргазбанк», «Ощадбанк», «Імексбанк», «Аваль», «Промінвестбанк», «Приват-банк», «Експресбанк», «Надра банк», «Укрсиббанк», філія Морського транспортного банку, «ОТП Банк» та ін. Страхову діяльність у районі здійснює страхова компанія «Оранта».
Все населення району отримує послуги поштового зв'язку через 22 стаціонарних поштових відділення та 2 пересувних відділення.
Транспорт
Подільський район має розвинуту мережу автомобільних доріг, які сполучують м. Подільськ з населеними пунктами району та іншими районними центрами Одеської області.
Загальна протяжність доріг — 341,56 км, в тому числі з твердим покриттям — 312,36 км. В районі на 27 автобусних маршрутах працюють 2 юридичні особи та 24 підприємця (фізичні особи).
Територією району проходить автотраса E584 (Кишинів—Полтава). Територію Подільського району з півночі на південь перетинає залізнична колія Одеса—Вапнярка, на якій розташовані 4 залізничні станції: Борщі, Побережжя, Чубівка, Мардарівка та ще кілька зупинних пунктів на перегонах. Місто Подільськ — залізничний вузол. Загальна протяжність залізничних колій — 87 км, станційних — 70 км.
Економіка
Провідною галуззю економіки району є сільськогосподарське виробництво. Від загальної кількості зайнятого населення — 35% зайняті в сільськогосподарському виробництві.
Земельний фонд району по всім категоріям господарств становить 102,6 тис. га, в тому числі 82,6 тис. га (80%) — сільськогосподарські угіддя, з них 59,6 тис. га (72,1%) рілля, 1,9 тис. га (2,3%) — багаторічні насадження, 8,1 тис. га (9,8%) — сінокоси та 12,6 (15,3) тис. га — пасовища.
Загальний напрямок сільськогосподарського виробництва в рослинництві — зерновий у тваринництві — м'ясо—молочний. Обсяги виробництва зерна складають близько 60-90 тис. тонн, соняшника — 5-8 тис. тонн.
На території району розташовані 2 промислових підприємства — хімічної та переробної промисловості (ВАТ Південтехгаз) та підприємство машинобудування та металопереробки (ТОВ Південремвестат).
ТОВ «Південремвестат» — вид діяльності цього підприємства — ремонт, відновлення, модернізація верстатів, виробництво запасних частин до сільськогосподарської техніки.
ВАТ «Південтехгаз» займається виготовленням скраплених газів (кисень, водень, азот, аргон та газові суміші).
Туризм
10 місць, які характеризують особливості району:
- с. Липецьке — собор святого Архангела Михаїла; «Каса-маре» музей побуту молдован
- с. Казбеки — підземний монастир «Райський сад»
- с. Нестоїта — джерело біля в'їзду в село; Історико-краєзнавчий музей; Спортивний комплекс, сільська рада
- с. Коси — ставок;
- с. Куяльник — будівля школи;
- с. Мала Кіндратівка — меморіальний комплекс
- с. Бочманівка — стела Т. Г. Шевченко
У 2006 році відділом культури та туризму був розроблений проєкт зеленого сільського туристичного маршруту Подільськ—Липецьке—Казбеки «Наш дім — це казка, яку треба читати серцем», до якого входять такі пам'ятки історії, як Храм Святого Архангела Михаїла Української Православної Церкви і історичний комплекс підземного монастиря «Райський сад».
До об'єктів туризму входить і погруддя новатора сільськогосподарського виробництва двічі Героя Соціалістичної Праці Є. В. Блажевського (с. Любомирка).
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Подільського району було створено 56 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 56,38% (проголосували 11 834 із 20 991 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,03% (4 619 виборців); Сергій Тігіпко — 20,95% (2 479 виборців), Юлія Тимошенко — 14,35% (1 698 виборців), Вадим Рабінович — 5,55% (657 виборців), Олег Ляшко — 4,36% (516 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 3,02%.
Особистості
- Чикаленко Євген Харлампійович - визначний громадський діяч, благодійник, меценат української культури, агроном, землевласник, видавець, публіцист
- Блажевський Євген Вікторович - новатор сільськогосподарського виробництва. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1950 і 1958)
- Подрушняк Євген Павлович - український науковець, ортопед-травматолог, геронтолог і геріатр, організатор охорони здоров’я, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України, Академік Української академії наук наукового прогресу, віце-президент Української асоціації остеопорозу, доктор медичних наук, професор
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) / У. С. С. Р. Народный комиссариат внутренних дел. ‒ Х.: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р, 1923. ‒ С. 23.
- . www.od.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- Розпорядження Президента України від 19 серпня 2020 року № 444/2020-рп «Про призначення М.Лазаренка головою Подільської районної державної адміністрації Одеської області»
- Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
- Постанова ВУЦВК № 47 від 12 жовтня 1924 року «Про утворення Автономної Молдавської СРР».
- Постанова Президії ВУЦВК № 13 від 11 лютого 1935 «Про склад нових адміністративних районів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки»
- Постанова ЦВК СРСР № 200 від 4 травня 1935 «Про переіменування районів, сіл, підприємств і установ по УСРР»
- . Архів оригіналу за 18 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 31 березня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 30 березня 2016.
Джерела
- Подільський район [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.] (Котовський р-н [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.]) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Подільська райрада [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Котовський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
- Євген Харлампійович Чикаленко [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Герої Соціалістичної Праці Блажевський Євген Вікторович [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Кращі за професією Подрушняк Євген Павлович [ 27 березня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podilskij rajon Cya stattya pro kolishnij Podilskij rajon Pro suchasnij rajon div Podilskij rajon Odeska oblast Podilskij rajo n do 1935 roku Birzulskij u 1935 2016 rokah Kotovskij kolishnya administrativno teritorialna odinicya v Ukrayini roztashovana na pivnochi Odeskoyi oblasti Centr misto Podilsk Podilskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Inshi nazvi Kotovskij rajon 1935 2016 Birzulskij rajon 1923 1935 Kolishnij rajon na karti Odeska oblast AMSRR Odeska oblast Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Odeska oblast AMSRR Odeska oblast Kod KOATUU 5122900000 Utvorenij 7 bereznya 1923 r Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 25406 na 1 lipnya 2020 Plosha 1037 km Gustota 24 5 osib km Tel kod 380 4862 Poshtovi indeksi 66300 66383 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Podilsk Silski radi 18 Sela 59 Selisha 2 Rajonna vlada Golova radi Bilous Lyudmila Mikolayivna Golova RDA Lazarenko Mihajlo Dmitrovich Vebstorinka Podilska RDA Podilska rajonna rada Adresa 66300 Ukrayina Odeska oblast m Podilsk pr t Shevchenka 2 Mapa Podilskij rajon u Vikishovishi Likvidovanij vidpovidno do Postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Zagalni vidomostiRajon zajmaye teritoriyu plosheyu 103 7 tis ga v tomu chisli silskogospodarski ugiddya 82 6 tis ga iz nih rillya 58 2 tis ga Rajon mezhuye na pivnichnomu zahodi z Kodimskim rajonom na pivnichnomu shodi z Baltskim na shodi z Ananyivskim na pivdni z Oknyanskim rajonami Odeskoyi oblasti na zahodi z Respublikoyu Moldova Liniya ukrayinsko moldovskogo kordonu na pridnistrovskij dilyanci maye protyazhnist 30 4 km Ohoronu bezpeki Ukrayini tut nese osobovij sklad prikordonnoyi ta mitnoyi sluzhbi Kodimskij rajon Baltskij rajon Ananyivskij rajon Moldova Podilsk Ananyivskij rajon Oknyanskij rajon Zaharivskij rajon Ananyivskij rajon Administrativnim i kulturnim centrom rajonu ye misto oblasnogo znachennya Podilsk yakij roztashovanij za 188 km vid oblasnogo centru po zaliznici 208 km shosejnimi shlyahami GeografiyaRichka Velikij Kuyalnik u seli Fedorivka Podilskogo rajonu Rajon peretinayut richki Tiligul Velikij Kuyalnik Yagorlik Suhij Yagorlik Trostyanec Na teritoriyi rajonu roztashovano 47 stavkiv zagalna plosha zemel vodnogo fondu 601 ga v tomu chisli 14 ga richki strumki 587 ga stavki Teritoriya rajonu za svoyim geografichnim misceznahodzhennyam harakterizuyetsya pomirno kontinentalnim klimatom Teplovij rezhim spriyaye dlya viroshuvannya ozimoyi pshenici cukrovogo buryaka kukurudzi sonyashniku ta inshih rajonovanih silskogospodarskih kultur Rajon nalezhit do dobre zvolozhuvanogo vodnogo rezhimu Maksimum opadiv pripadaye na vegetacijnij period V rajoni ye zapasi glini i budivelnogo pisku Perevazhayut chornozemi Zagalna plosha zemel derzhavnogo lisovogo fondu stanovit 5132 ga ce 18 lisovih urochish IstoriyaBirzula susidnye selo z 1895 roku bula volosnim centrom Ananyivskogo povitu z lyutogo 1921 roku volosnim centrom Baltskogo povitu Utvorenij yak Birzulskij rajon 7 bereznya 1923 z centrom u Birzuli u skladi Baltskoyi okrugi Odeskoyi guberniyi z Birzulskoyi i Nestoyickoyi volostej 12 zhovtnya 1924 r utvorena Avtonomna Moldavska SRR rajon perejshov do yiyi skladu 11 lyutogo 1935 Gamburivska Fedorivska ta Novoselivska silski radi perejshli do Valegoculivskogo rajonu AMSRR 4 travnya 1935 rajon perejmenovanij na Kotovskij rajon V serpni 1940 roku vidbulosya utvorennya Moldovskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki a pislya administrativno teritorialnogo podilu Kotovskij rajon uvijshov do Odeskoyi oblasti Iz prijnyattyam 24 serpnya 1991 roku Verhovnoyu Radoyu Akta progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini v istoriyi rajonu rozpochavsya novij etap 1992 roku utvoreno rajonnu derzhavnu administraciyu Prodovzheno derzhavotvorchi procesi v rajoni stvorena mitnicya podatkova inspekciya zagin prikordonnogo kontrolyu kaznachejstvo centr zajnyatosti U seli Stanislavka vidkrito miscevij punkt propusku cherez Derzhavnij kordon Ukrayini 11450 vlasnikiv zemelnih chastok payiv otrimali sertifikati i uklali dogovori orendi z novoutvorenimi silgospformuvannyami U 1997 roci vpershe v istoriyi rajonu prirodnij gaz nadijshov v selo Lipecke 1999 roku pidvidnij gazoprovid pobudovano do sela Obrochne 2002 roku provodilas gazifikaciya sela Kuyalnik a v nastupni roki sil Novoselivka ta Sobolivka U pershomu pivrichchi 2001 roku pobudovani novi elektrichni merezhi rajonu zrujnovani vnaslidok stihijnogo liha sho stalosya naprikinci 2000 roku V hodi reformuvannya agrarnogo sektora ekonomiki na bazi 21 kolektivnogo silgosppidpriyemstva rajonu u 2000 roci stvoreno 66 agroformuvan rinkovogo tipu SFG 23 privatni pidpriyemstva 16 TOV 15 SVK 12 Naselennya1926 57 823 u t ch smt Birzula 10 007 i rajon sela 47 816 u t ch s Lipecke 7772 1939 60 130 u t ch m Kotovsk 16 795 i rajon sela 43 335 u t ch s Lipecke 7618 Rozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85 Choloviki 14 127 2953 1676 3928 3583 1892 95 Zhinki 16 851 2954 1696 3927 4224 3708 342 Statevo vikova piramida Choloviki Vik Zhinki 95 85 342 103 80 84 412 343 75 79 996 666 70 74 1178 780 65 69 1122 1117 60 64 1504 576 55 59 806 899 50 54 933 991 45 49 981 1050 40 44 1137 988 35 39 960 941 30 34 902 949 25 29 928 860 20 24 838 816 15 20 858 1296 10 14 1239 928 5 9 970 729 0 4 745 Nacionalnij sklad naselennya rajonu za perepisom 2001 roku ukrayinci 67 8 moldovani 25 9 rosiyani 5 2 bolgari 0 2 virmeni 0 2 Etnomovnij sklad naselenih punktiv rajon ridni movi naselennya ukrayinska rosijska moldovska Podilskij rajon 69 0 7 7 22 8 s Oleksiyivka 90 8 3 3 5 8 s Glibochok 89 0 5 3 3 7 s Mikolayivka 91 4 1 7 6 0 s Borshi 93 5 5 5 0 8 s she Borshi 90 9 5 1 3 6 s Dibrivka 92 4 3 1 4 4 s Zelenij kut 89 5 2 6 2 0 s Bochmanivka 89 6 3 8 5 7 s Velikij Fontan 59 7 28 0 11 8 s Giderim 13 4 17 3 68 7 s Malij Fontan 80 0 13 7 5 6 s Mikolayivka persha 87 7 8 9 3 4 s Gonorata 93 6 4 0 2 4 s Zatishshya 91 4 1 7 6 3 s Kachurivka 89 1 2 9 7 2 s Velika Kindrativka 76 3 2 8 20 5 s Obrochne 91 5 8 5 s Poplavka 73 4 1 6 25 0 s Klimentove 79 6 6 6 13 1 s Velike Burilove 37 0 25 0 38 0 s Domnicya 76 4 5 8 16 1 s Kosi 78 3 19 5 2 2 s Kosi slobidka 97 9 0 7 1 4 s Kuyalnik 61 7 19 2 19 0 s Vesternichani 86 5 10 0 3 3 s Oleksandrivka 11 7 28 3 59 5 s Chapayevka 30 7 47 9 21 5 s Lipecke 4 1 5 5 90 1 s Kujbishevske 24 5 6 9 68 6 s Lyubomirka 91 5 6 6 1 4 s Murovana 91 2 2 2 6 6 s Mardarovka 94 1 1 9 3 5 s Pereshori 78 3 0 8 20 8 s Topik 93 8 5 2 s Nestoita 79 3 2 2 18 4 s Nova Kulna 71 8 4 6 23 2 s Romanivka 85 5 2 2 12 3 s Novoselivka 93 0 5 2 1 2 s Andriyivka 83 3 11 1 5 6 s Gertopi 89 4 8 2 1 2 s Mala Oleksandrivka 75 5 1 7 13 3 s Rozalivka 89 1 4 5 6 4 s Sobolivka 86 7 6 4 5 9 s Fedorivka 78 3 7 6 12 4 s she Chubivka 93 9 3 5 2 4 s Petrivka 92 5 0 5 7 0 s Gor yivka 66 7 8 3 25 0 s Mala Kindrativka 90 5 3 7 4 4 s Mala Petrivka 90 3 6 5 s Stepanivka 52 6 5 3 42 1 s Stanislavka 94 7 2 6 2 5 s Padreceve 97 1 2 9 s Yasinove 96 6 3 5 s Stara Kulna 13 4 5 2 81 1 s Malij Kuyalnik 78 3 11 5 8 7 s Vishneve 90 1 6 5 3 5 s Grekove Pershe 80 3 6 3 13 4 s Grekove Druge 60 7 21 4 17 9 s Yefrosinivka 88 9 11 1 s Novij Mir 52 5 6 1 41 4 Chiselnist naselennya na 1 sichnya 2010 roku sklala 28 3 tis osib Naselennya rajonu prozhivaye v 61 naselenomu punkti yaki vhodyat do skladu 18 silskih rad Ce Borshivska Bochmanivska Velikofontanska Gonoratska Kachurivska Klimentivska Kosivska Kuyalnicka Lipecka Lyubomirska Mardarivska Nestoyitska Novoselivska Oleksiyivska Petrivska Stanislavska Starokulnyanska Chapayevska Demografichna situaciya v rajoni harakterizuyetsya postupovim zmenshennyam chiselnosti naselennya cherez jogo prirodne skorochennya Socialna sferaNa teritoriyi rajonu nalichuyetsya 40 shkil funkcionuyut 33 navchalni zakladi Doshkilna osvita nadayetsya u 6 ti dityachih zakladah Vihovannyam uchnivskoyi molodi zajmayetsya 2 pozashkilni navchalno vihovni zakladi Medichne obslugovuvannya naselennya provoditsya u 42 FAPah 3 h ambulatoriyah ta 3 h dilnichnih likarnyah Merezha zakladiv kulturi skladayetsya z 16 budinkiv kulturi 27 klubiv ta 42 bibliotek Vsi finansovi operaciyi mozhna zdijsnyuvati cherez merezhu bankivskih zakladiv Ukrgazbank Oshadbank Imeksbank Aval Prominvestbank Privat bank Ekspresbank Nadra bank Ukrsibbank filiya Morskogo transportnogo banku OTP Bank ta in Strahovu diyalnist u rajoni zdijsnyuye strahova kompaniya Oranta Vse naselennya rajonu otrimuye poslugi poshtovogo zv yazku cherez 22 stacionarnih poshtovih viddilennya ta 2 peresuvnih viddilennya TransportAvtoshlyah E584 Kishiniv Poltava na teritoriyi rajonu Podilskij rajon maye rozvinutu merezhu avtomobilnih dorig yaki spoluchuyut m Podilsk z naselenimi punktami rajonu ta inshimi rajonnimi centrami Odeskoyi oblasti Zagalna protyazhnist dorig 341 56 km v tomu chisli z tverdim pokrittyam 312 36 km V rajoni na 27 avtobusnih marshrutah pracyuyut 2 yuridichni osobi ta 24 pidpriyemcya fizichni osobi Teritoriyeyu rajonu prohodit avtotrasa E584 Kishiniv Poltava Teritoriyu Podilskogo rajonu z pivnochi na pivden peretinaye zaliznichna koliya Odesa Vapnyarka na yakij roztashovani 4 zaliznichni stanciyi Borshi Poberezhzhya Chubivka Mardarivka ta she kilka zupinnih punktiv na peregonah Misto Podilsk zaliznichnij vuzol Zagalna protyazhnist zaliznichnih kolij 87 km stancijnih 70 km EkonomikaProvidnoyu galuzzyu ekonomiki rajonu ye silskogospodarske virobnictvo Vid zagalnoyi kilkosti zajnyatogo naselennya 35 zajnyati v silskogospodarskomu virobnictvi Zemelnij fond rajonu po vsim kategoriyam gospodarstv stanovit 102 6 tis ga v tomu chisli 82 6 tis ga 80 silskogospodarski ugiddya z nih 59 6 tis ga 72 1 rillya 1 9 tis ga 2 3 bagatorichni nasadzhennya 8 1 tis ga 9 8 sinokosi ta 12 6 15 3 tis ga pasovisha Zagalnij napryamok silskogospodarskogo virobnictva v roslinnictvi zernovij u tvarinnictvi m yaso molochnij Obsyagi virobnictva zerna skladayut blizko 60 90 tis tonn sonyashnika 5 8 tis tonn Na teritoriyi rajonu roztashovani 2 promislovih pidpriyemstva himichnoyi ta pererobnoyi promislovosti VAT Pivdentehgaz ta pidpriyemstvo mashinobuduvannya ta metalopererobki TOV Pivdenremvestat TOV Pivdenremvestat vid diyalnosti cogo pidpriyemstva remont vidnovlennya modernizaciya verstativ virobnictvo zapasnih chastin do silskogospodarskoyi tehniki VAT Pivdentehgaz zajmayetsya vigotovlennyam skraplenih gaziv kisen voden azot argon ta gazovi sumishi Turizm10 misc yaki harakterizuyut osoblivosti rajonu s Lipecke sobor svyatogo Arhangela Mihayila Kasa mare muzej pobutu moldovan s Kazbeki pidzemnij monastir Rajskij sad s Nestoyita dzherelo bilya v yizdu v selo Istoriko krayeznavchij muzej Sportivnij kompleks silska rada s Kosi stavok s Kuyalnik budivlya shkoli s Mala Kindrativka memorialnij kompleks s Bochmanivka stela T G Shevchenko U 2006 roci viddilom kulturi ta turizmu buv rozroblenij proyekt zelenogo silskogo turistichnogo marshrutu Podilsk Lipecke Kazbeki Nash dim ce kazka yaku treba chitati sercem do yakogo vhodyat taki pam yatki istoriyi yak Hram Svyatogo Arhangela Mihayila Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi i istorichnij kompleks pidzemnogo monastirya Rajskij sad Do ob yektiv turizmu vhodit i pogruddya novatora silskogospodarskogo virobnictva dvichi Geroya Socialistichnoyi Praci Ye V Blazhevskogo s Lyubomirka Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Podilskogo rajonu bulo stvoreno 56 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 56 38 progolosuvali 11 834 iz 20 991 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 39 03 4 619 viborciv Sergij Tigipko 20 95 2 479 viborciv Yuliya Timoshenko 14 35 1 698 viborciv Vadim Rabinovich 5 55 657 viborciv Oleg Lyashko 4 36 516 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 3 02 OsobistostiChikalenko Yevgen Harlampijovich viznachnij gromadskij diyach blagodijnik mecenat ukrayinskoyi kulturi agronom zemlevlasnik vidavec publicist Blazhevskij Yevgen Viktorovich novator silskogospodarskogo virobnictva Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1950 i 1958 Podrushnyak Yevgen Pavlovich ukrayinskij naukovec ortoped travmatolog gerontolog i geriatr organizator ohoroni zdorov ya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini Akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk naukovogo progresu vice prezident Ukrayinskoyi asociaciyi osteoporozu doktor medichnih nauk profesorPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativno territorialnoe delenie Ukrainy Po dannym Centralnoj Administrativno Territorialnoj Komissii U S S R Narodnyj komissariat vnutrennih del H Izdanie NARKOMVNUDELa U S S R 1923 S 23 www od ukrstat gov ua Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 6 grudnya 2020 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 19 serpnya 2020 roku 444 2020 rp Pro priznachennya M Lazarenka golovoyu Podilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Odeskoyi oblasti Postanova VUCVK 310 vid 7 bereznya 1923 Pro administrativno teritoriyalnij podil Odeshini Postanova VUCVK 47 vid 12 zhovtnya 1924 roku Pro utvorennya Avtonomnoyi Moldavskoyi SRR Postanova Prezidiyi VUCVK 13 vid 11 lyutogo 1935 Pro sklad novih administrativnih rajoniv Avtonomnoyi Moldavskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Postanova CVK SRSR 200 vid 4 travnya 1935 Pro pereimenuvannya rajoniv sil pidpriyemstv i ustanov po USRR Arhiv originalu za 18 sichnya 2022 Arhiv originalu za 23 listopada 2019 Procitovano 3 travnya 2013 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2013 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 30 bereznya 2016 DzherelaPodilskij rajon 10 chervnya 2021 u Wayback Machine Kotovskij r n 12 chervnya 2021 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Podilska rajrada 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Kotovskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 28 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Yevgen Harlampijovich Chikalenko 27 bereznya 2018 u Wayback Machine Geroyi Socialistichnoyi Praci Blazhevskij Yevgen Viktorovich 27 bereznya 2018 u Wayback Machine Krashi za profesiyeyu Podrushnyak Yevgen Pavlovich 27 bereznya 2018 u Wayback Machine