Трір (нім. Trier) — місто у Німеччині, землі Рейнланд-Пфальц, «Північний Рим». Найстаріше місто країни, засноване у 16 році до н. е. на берегах річки Мозель, неподалік від Люксембургу, за часів правління Октавіана Августа.
Трір Trier | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Головна площа Тріра | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°45′ пн. ш. 6°29′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.483° сх. д.Координати: 49°45′ пн. ш. 6°29′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.483° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Рейнланд-Пфальц | |||||||
Столиця для | Sarre[d], Трір-Саарбург, d і Трірське курфюрство | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | 16 до н. е.[1] | |||||||
Площа | 117,14 км² | |||||||
Населення | 110 674 | |||||||
· густота | 899 осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 124 м | |||||||
Водойма | Мозель | |||||||
Міста-побратими | Мец, Пула (8 вересня 1971)[2], Асколі-Пічено, Глостер, Гертогенбос, Форт-Верт, Веймар (24 травня 1987), Наґаока, Мбабане | |||||||
Телефонний код | (+49) 0651 | |||||||
Часовий пояс | +1 | |||||||
Номери автомобілів | TR | |||||||
Ідентифікаційний код | 07 2 11 000 | |||||||
GeoNames | 3247911 | |||||||
OSM | r172679 ·R | |||||||
Поштові індекси | 54290, 54292, 54293, 54294, 54295, 54296 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Клаус Єнсен | |||||||
Вебсайт | trier.de | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Трір у Вікісховищі |
Історія
стверджує, що місто заснував за 16 століть до нашої ери ассирійський принц . Це сталося на багато століть раніше від заснування Рима. Римляни підкорили навколишні землі своїй імперії в першому столітті й у 30-му році встановили свою колонію Августа Треверорум (Augusta Treverorum, що буквально означає благородне місто Тревері). Ймовірно, в назві віддзеркалений титул августа, який мав тодішній принцепс Октавіан Август.
Пізніше місто стало столицею римської провінції Галлія Бельгіка. Від того часу в архітектурі міста збереглися Чорні ворота (Porta Nigra). Трір був резиденцією імператорів Західної Римської імперії. Тут народився святий Амвросій. Римляни покинули місто напризволяще перед навалою германців у 395 році.
459 року місто зайняли франки. У 870 воно стало частиною Східного Франкського королівства, з якого виросла Священна Римська імперія. Мощі святого Матвія приваблювали у Трір численні паломництва. Трірські єпископи здобули дуже великий вплив, а Трірське архієпископство стало одним із електоратів Імперії й входило до числа наймогутніших її регіонів. 1473 року в місті з'явився університет.
У 17 ст. архієпископи та принци-електори Тріра перенесли свої резиденції в замок Філіппсбург в Еренбрайтштайні, що неподалік від Кобленца. 1512 року в Трірі відбулося засідання рейхстагу, на якому була проведена демаркація Імперського кола.
Протягом 17—18 ст. на Трір претендувала Франція, що призвело до вторгнень під час Тридцятирічної війни, війни великого альянсу, війни за іспанський спадок, війни за польський спадок. Врешті-решт, у 1794 році, в ході революційних воєн, Франція добилася успіху і виборче архієпископство було скасовано. Після наполеонівських війн, які закінчилися в 1815, Трір відійшов до Прусського королівства. 1818 року в місті народився Карл Маркс.
Географія
Населення
Населення міста становить 110 674 осіб (станом на 31 грудня 2020).
Адміністративний поділ міста
Трір поділяється на 19 районів:
Спорт
У місті базується футбольна команда «Айнтрахт», найвищим досягненням якої були виступи у Другій Бундеслізі у 1976—1981 та 2002—2005 роках, а також півфінал національного кубка 1988 року.
Пам'ятки
Визнаним символом міста є Порта Нігра (лат. Porta Nigra «Чорні ворота») — найбільші давньоримські міські ворота на північ від Альп та найкраще збережені серед таких воріт у Німеччині. У місті зберігся амфітеатр, найстаріший у Німеччині міст і найбільші на північ від Альп давньоримські терми. Інші міські терми — Імператорські, які ніколи не було завершено, за планом мали бути ще вищими за терми Барбари.
Галерея
Римські пам'ятки, Собор св. Петра і Церква матері божої в Трірі | |
---|---|
Roman Monuments, Cathedral of St Peter and Church of Our Lady in Trier | |
Світова спадщина | |
Руїни римської лазні в Трірі. | |
49°45′ пн. ш. 6°38′ сх. д. / 49.750° пн. ш. 6.633° сх. д. | |
Країна | Німеччина |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, iii, iv, vi |
Об'єкт № | 367 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
| |
Трір у Вікісховищі |
-
-
- Трірський палац
- Старий єврейський цвинтар
- Церква св. Гангольфа
- Базиліка Костянтина
-
-
Примітки
- https://en.wikipedia.org/wiki/Trier
- https://www.pula.hr/hr/vodici/medunarodna-suradnja/o-odsjeku/medunarodna-suradnja/gradovi-pobratimi/
- . dw.de. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12.05.2014.
- Statistisches Landesamt Rheinland-Pfalz – Bevölkerungsstand 2020, Kreise, Gemeinden, Verbandsgemeinden (нім.)
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
- Трір // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Трір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1934. — 1000 екз.
- Офіційний сайт міста [ 19 липня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про місто. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trir nim Trier misto u Nimechchini zemli Rejnland Pfalc Pivnichnij Rim Najstarishe misto krayini zasnovane u 16 roci do n e na beregah richki Mozel nepodalik vid Lyuksemburgu za chasiv pravlinnya Oktaviana Avgusta Trir Trier gerb praporGolovna plosha TriraGolovna plosha TriraOsnovni dani49 45 pn sh 6 29 sh d 49 750 pn sh 6 483 sh d 49 750 6 483 Koordinati 49 45 pn sh 6 29 sh d 49 750 pn sh 6 483 sh d 49 750 6 483 Krayina NimechchinaRegion Rejnland PfalcStolicya dlya Sarre d Trir Saarburg d i Trirske kurfyurstvoMezhuye z susidni nas punktiAah Trir Saarburg Podil 19 rajonivZasnovano 16 do n e 1 Plosha 117 14 km Naselennya 110 674 gustota 899 osib km Visota NRM 124 mVodojma MozelMista pobratimi Mec Pula 8 veresnya 1971 2 Askoli Picheno Gloster Gertogenbos Fort Vert Vejmar 24 travnya 1987 Nagaoka MbabaneTelefonnij kod 49 0651Chasovij poyas 1Nomeri avtomobiliv TRIdentifikacijnij kod 07 2 11 000GeoNames 3247911OSM r172679 RPoshtovi indeksi 54290 54292 54293 54294 54295 54296 Miska vlada Mer mista Klaus YensenVebsajt trier de Mapa Trir u VikishovishiIstoriyaDokladnishe Trirske kurfyurstvo ta Arhiyepiskop Trira stverdzhuye sho misto zasnuvav za 16 stolit do nashoyi eri assirijskij princ Ce stalosya na bagato stolit ranishe vid zasnuvannya Rima Rimlyani pidkorili navkolishni zemli svoyij imperiyi v pershomu stolitti j u 30 mu roci vstanovili svoyu koloniyu Avgusta Treverorum Augusta Treverorum sho bukvalno oznachaye blagorodne misto Treveri Jmovirno v nazvi viddzerkalenij titul avgusta yakij mav todishnij princeps Oktavian Avgust Piznishe misto stalo stoliceyu rimskoyi provinciyi Galliya Belgika Vid togo chasu v arhitekturi mista zbereglisya Chorni vorota Porta Nigra Trir buv rezidenciyeyu imperatoriv Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Tut narodivsya svyatij Amvrosij Rimlyani pokinuli misto naprizvolyashe pered navaloyu germanciv u 395 roci 459 roku misto zajnyali franki U 870 vono stalo chastinoyu Shidnogo Frankskogo korolivstva z yakogo virosla Svyashenna Rimska imperiya Moshi svyatogo Matviya privablyuvali u Trir chislenni palomnictva Trirski yepiskopi zdobuli duzhe velikij vpliv a Trirske arhiyepiskopstvo stalo odnim iz elektorativ Imperiyi j vhodilo do chisla najmogutnishih yiyi regioniv 1473 roku v misti z yavivsya universitet U 17 st arhiyepiskopi ta princi elektori Trira perenesli svoyi rezidenciyi v zamok Filippsburg v Erenbrajtshtajni sho nepodalik vid Koblenca 1512 roku v Triri vidbulosya zasidannya rejhstagu na yakomu bula provedena demarkaciya Imperskogo kola Protyagom 17 18 st na Trir pretenduvala Franciya sho prizvelo do vtorgnen pid chas Tridcyatirichnoyi vijni vijni velikogo alyansu vijni za ispanskij spadok vijni za polskij spadok Vreshti resht u 1794 roci v hodi revolyucijnih voyen Franciya dobilasya uspihu i viborche arhiyepiskopstvo bulo skasovano Pislya napoleonivskih vijn yaki zakinchilisya v 1815 Trir vidijshov do Prusskogo korolivstva 1818 roku v misti narodivsya Karl Marks GeografiyaNaselennya Naselennya mista stanovit 110 674 osib stanom na 31 grudnya 2020 Administrativnij podil mista Trir podilyayetsya na 19 rajoniv SportU misti bazuyetsya futbolna komanda Ajntraht najvishim dosyagnennyam yakoyi buli vistupi u Drugij Bundeslizi u 1976 1981 ta 2002 2005 rokah a takozh pivfinal nacionalnogo kubka 1988 roku Pam yatkiViznanim simvolom mista ye Porta Nigra lat Porta Nigra Chorni vorota najbilshi davnorimski miski vorota na pivnich vid Alp ta najkrashe zberezheni sered takih vorit u Nimechchini U misti zberigsya amfiteatr najstarishij u Nimechchini mist i najbilshi na pivnich vid Alp davnorimski termi Inshi miski termi Imperatorski yaki nikoli ne bulo zaversheno za planom mali buti she vishimi za termi Barbari Trirske abatstvo svyatogo MaksiminaGalereyaDokladnishe Davnorimski pam yatki kafedralnij sobor Sv Petra ta cerkva Bogomateri v misti Trir Rimski pam yatki Sobor sv Petra i Cerkva materi bozhoyi v TririRoman Monuments Cathedral of St Peter and Church of Our Lady in Trier Svitova spadshinaRuyini rimskoyi lazni v Triri 49 45 pn sh 6 38 sh d 49 750 pn sh 6 633 sh d 49 750 6 633Krayina NimechchinaTip KulturnijKriteriyi i iii iv viOb yekt 367Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1986 10 sesiya Trir u Vikishovishi Porta Nigra Trirskij kafedralnij sobor Trirskij palac Starij yevrejskij cvintar Cerkva sv Gangolfa Bazilika Kostyantina Rimskij amfiteatr Rimskij mist Panorama mistaPrimitkihttps en wikipedia org wiki Trier https www pula hr hr vodici medunarodna suradnja o odsjeku medunarodna suradnja gradovi pobratimi dw de Deutsche Welle Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 12 05 2014 Statistisches Landesamt Rheinland Pfalz Bevolkerungsstand 2020 Kreise Gemeinden Verbandsgemeinden nim Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaTrir Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Trir Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1934 1000 ekz Oficijnij sajt mista 19 lipnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro misto Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi