Абу Муслім Абдаррахман ібн Муслім 727 755 вождь повстання яке завалило халіфат Омеядів Ще юнаком приєднався до прихильни

Абу Муслім (Абдаррахман ібн Муслім) (727—755) — вождь повстання, яке завалило халіфат Омеядів. Ще юнаком приєднався до прихильників Аббасидів, на той час претендентів на халіфський престол. Підняв у Мервській оазі повстання проти Омеядів (747), до участі в якому залучив незадоволених Омеядами іранських селян, деякі арабські племена, рабів-втікачів, а також іранських землевласників . Поряд з шиїтами та хариджитами в повстанні брали участь — прихильники соціальної рівності та громадської власності на землю. Абу Муслім обіцяв селянам зниження податків та скасування примусових робіт. У 747 році до нього приєднався представник впливового північноіранського жрецького роду Халід ібн Бармак. В цьому ж році повстанці захопили Мерв, в 748 Нішапур і Тус, в 749 році розбили омеядські війська біля Нехавенда, на початку 750 отримали вирішальну перемогу на річці Великий Заб.

Абу Муслім
араб. أبو مسلم‎

Народився	не раніше 718 і не пізніше 719 Ісфаган, Омеядський халіфат або Мерв, Хорасан, Омеядський халіфат
Помер	лютий 755 ^d, Аббасидський халіфат
Діяльність	воєначальник, Валі, da'i
Знання мов	арабська і перська
Учасник	^d і ^d
Посада	візир і головнокомандувач
Конфесія	іслам
Родичі	^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Після утвердження халіфату Аббасидів (749—750) Абу Муслім залишився намісником Хорасану. Вбитий за наказом халіфа Мансура, який боявся великого впливу Абу Мусліма.

Див. також

Джерела

Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961