Євге́н Ана́нійович Халде́й (10 березня 1917, Юзівка — 6 жовтня 1997) — фотограф, військовий фотокореспондент. Член Спілки журналістів СРСР, удостоєного титулу «Лицар ордена мистецтва та літератури» (Франція). Автор відомої світлини «Прапор Перемоги над рейхстагом».
Халдей Євген Ананійович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Халдей Евгений | ||||
| ||||
Народження | 23 березня 1917[1] Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 6 жовтня 1997[2][3][4] (80 років) | |||
Москва, Росія | ||||
Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
Країна | СРСР Росія | |||
Діяльність | фотограф, військовий фотограф, журналіст, військовослужбовець, фотокореспондент | |||
Роки творчості | 1933[2] — 1970[2] | |||
Працівник | ІТАР-ТАРС | |||
Твори | Установлення Прапора Перемоги над Рейхстагом | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Роботи в колекції | Штедель, Тейт, Національна галерея мистецтв, Міський музей (Амстердам)[5] і d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Халдей Євген Ананійович у Вікісховищі |
Біографія
Євген Халдей народився в Юзівці (тепер Донецьку). Під час Єврейського погрому 13 березня 1918 р. були вбиті його мати і дід, а однорічна дитина отримала кульове поранення в груди. Навчався в хедері, з 13 років почав працювати на заводі.
Перший знімок зробив у свої 13 років саморобним фотоапаратом. З 18 років працював фотокореспондентом. З 1939 р. — кореспондент «Фотохроніки ТАРС». Знімав Дніпробуд, репортажі про Стаханова. Представляв редакцію ТАРС на військово-морському флоті під час Німецько-радянської війни. Всю війну (1418 днів) працював військовим кореспондентом з камерою «Leica» і пройшов від Мурманська до Берліна.
Знімав Паризьку нараду міністрів іноземних справ, війну з японськими військами на Далекому Сході, конференцію голів союзних держав у Потсдамі, підписання акту капітуляції фашистської Німеччини. На Нюрнберзькому процесі одними з речових доказів були фото Є. Халдея. Брав участь у звільненні Севастополя, штурмі Новоросійська, Керчі, звільненні Румунії, Болгарії, Югославії, Австрії, Угорщини. У часи боротьби з космополітизмом в СРСР був звільнений з «Фотохроніки ТАРС», після смерті Сталіна знову почав працювати в засобах масової інформації. Після війни створив неповторну галерею образів фронтовиків у мирному житті.
У 1995 р. у Перпіньяні (Франція) на Міжнародному фестивалі фотожурналістики Є. Халдею присуждена найпочесніша нагорода у світі мистецтва — титул «Лицар ордена мистецтв та літератури».
У 1997 р. вийшла книга «Свідок історії. Фотографії Євгена Халдея» американського видавництва «Aperture». У травні 1997 р. відбулася прем'єра 60-хвилинного фільму «Євген Халдей — фотограф епохи Сталіна».
У 2004 році видавництвом «Editions Du Chene — Hachette Livre» (Франція) видана книга Марка Гроссе «Халдей. Фоторепортер Радянського Союзу» (Khaldei. Un Photoreporter en Union Sovietique).
Фотолітопис Євгена Халдея
Становлення Є .Халдея як фотокореспондента починається в 1936 році, коли він, журналіст провінційної багатотиражки з м. Сталіно, починає працювати у Фотохроніці ТАРС у Москві. І через короткий час стає справжнім майстром фотопортрета, фіксує найзначніші моменти історії держави: будівництво Магнітогорська та Дніпрогесу; робить чудові репортажі про своїх земляків Олексія Стаханова, Пашу Ангеліну.
Знімок першого дня війни, — люди слухають урядове повідомлення біля вуличних репродукторів, — створений просто спонтанно, ситуаційно — під впливом колосальної напруги моменту.
Звичайно, тоді Євген Ананійович не думав про те, що «буде й останній знімок війни, переможний»1. А між ними — кілометри плівок, що запам'ятали найважливіші події Великої Вітчизняної. Свій фотолітопис військовий фотокореспондент Євген Халдей почав на Північному флоті в Мурманську, продовжив на Чорному морі, був одним з учасників десанту на Керченському півострові, брав участь у штурмі легендарного Севастополя та Новоросійська. Пізніше у фокусі його фотокамери були Румунія, Болгарія, Югославія, Угорщина.
Нарешті — підняття червоного прапора над рейхстагом у поваленому Берліні. Це фото облетіло весь світ і увійшло до всіх підручників з історії. Воно принесло всесвітню славу Євгену Халдею. «Фотограф прапора Перемоги» — так його назвали за цей знімок. А сам автор неодноразово згадував, що він ніс з собою червоне полотнище із серпом і молотом на випадок, якщо у солдатів його в потрібний момент не виявиться.
Костянтин Симонов у передмові до фотоальбому «Від Мурманська до Берліна» так пише про роботи Євгена Халдея: «Коли через багато років після війни писали про неї (війну — Т. Т.), ми могли користуватися не тільки своїми тодішніми записами і замітками, а і своєю пам'яттю про війну. Ми краще або гірше, але все-таки пам'ятали багато чого з того, що залишалося незаписаним тоді в наші блокноти. А нашим фронтовим товаришам-фотокореспондентам у цьому відношенні було набагато важче. Можна заднім числом відновити на папері якийсь епізод, що запам'ятався, або розмову з його учасником. Інша справа — фотокореспондент. Те, що він не зняв тоді, у той день і годину, там, на війні, — уже не знімеш. Те, що не знято, — безнадійно втрачено. Його пам'ять — це знімки»2. З великою майстерністю і приголомшуючою оперативністю Є.Халдей знімав і рядового, і маршала, і генералісимуса. І справа не тільки в тім, що фотографії кореспондента документально передають нам усе, що відбувалося в той момент. Насправді фотографії Халдея вміють розповідати емоційно про прикрощі і радощі відбитих митей. А це вже не просто інформація, це вже мистецтво!
Йому цікава була доля людей, що потрапили на його фото в ті важкі роки. І він зміг реалізувати свій проект — простежити долі героїв своїх фото. У фотоальбомі «Від Мурманська до Берліна» він пише: «Перший день війни. Цією фотографією відкривається альбом. Нікого з групи москвичів, що слухали тоді повідомлення про початок війни, я потім так і не зустрічав. І раптом, уже після виходу альбому, мені зателефонували і сказали: жінку на передньому плані звуть Ганна Яківна Трутнєва, вона живе в Москві. Ми зустрілися з нею, поговорили. Усю війну Ганна Яківна працювала шофером у частинах ППО, возила снаряди, інші вантажі…»3…
Особливе місце в серії фотографій про війну займає всесвітньо відомий знімок — маршал Г. К. Жу-ков приймає Парад Перемоги на Красній площі в Москві 24 червня 1945 року. У своєму фотоальбомі «Від Мурманська до Берліна» Халдей пише: "Я зробив перший знімок — він їде уздовж солдатів з поваленими фашистськими прапорами, зробив другий — і відчуваю: більше знімати не можу, дуже хвилююся, потрібно зібратися з думками.… Через багато років я розповів про те, що зі мною відбувалося, Г. К. Жукову, і Георгій Костянтинович відповів: «Я себе почував так само. Кінь мене ніс по площі, перед собою я не все чітко бачив.… Але що було в мене за спиною, усі ці чотири роки війни, — я бачив дуже чітко»4.
Потім були Далекий Схід, Харбін, Порт-Артур.
Після війни керівництво ТАРС доручало Халдею так звані урядові зйомки. Він працював на конференції міністрів закордонних справ у Парижі, знімав глав держав на Потсдамській конференції, підписання актів про капітуляцію в Німеччині і Японії.
«Частину життя, — як говорив Халдей, — забрали місяці безперервної роботи на Нюрнберзькому процесі. Справою честі агентства ТАРС було розповісти про будні трибуналу і водночас не пропустити сенсацію. Суд тривав не один місяць, і весь цей час спецкор стеріг миті — у залі засідань і у в'язниці. Вибухнув навіть скандал: Герінг навідріз відмовлявся фотографуватися (конфлікт на національному ґрунті, як кваліфікував його Халдей). Інцидент не пройшов поза увагою коменданта, він і поставив на місце свого „підлеглого“. А репортер з лишком компенсував загублений час, знявши рейхсмаршала і на лаві підсудних, і під час обіду, у перервах…». Відомо, що одним з речових доказів на Нюрнберзькому процесі була фотографія Халдея, де був зображений рів, біля Керчі, заповнений трупами знищених гітлерівцями євреїв.
У повоєнний час, у 1948 році, фотограф потрапив під хвилю «боротьби з космополітизмом» і його було звільнено з Фотохроніки ТАРС. Тільки в 1957 році Халдей стає фотокореспондентом газети «Правда», а з 1972 працював у «Радянській культурі».
Є. Халдей не забував і про свій рідний Донецьк: неодноразово бував тут, зустрічався з земляками, робив репортажі про свята і трудові будні Донбасу.
У 1974 році Донецькому обласному краєзнавчому музеєві були передані 57 фотографій, що відбили події Великої Вітчизняної війни, панорамні знімки міст-героїв і панорами Донецька. А в 1978 році фонди музею доповнилися безцінними негативами, на яких — знаменитий бригадир першої жіночої тракторної бригади зі Старобешевого Паша Ангеліна, інші історичні портрети і події, що відтворюють повоєнну розбудову донецького краю.
Неодноразово Донецьк надавав свої зали для персональних виставок Євгена Ананійовича. Це і виставка «Від Новоросійська до Берліна», присвячена 35-річчю Перемоги, і експозиція, що розповідала про великого письменника і велику людину Костянтина Симонова. Фотоальбоми Євгена Халдея видані в Росії, Німеччині, США, Австрії. З великим успіхом проходили фотовиставки в Італії, Бельгії, Франції, Австрії, Ізраїлі. У 1995 році у Франції на щорічному фотофестивалі Visa йому була присуджена найпочесніша нагорода світу мистецтва — «Лицар ордена мистецтв і літератури». А в травні цього ж року в Брюселі і Парижі відбулася прем'єра фільму «Євген Халдей — фотограф сталінської епохи».
Навіть останній рік його життя — 1997 — коли майстрові було за 80, залишався надзвичайно насиченим і цікавим. Великий успіх мали його виставки в Нью-Йорку і Сан-Франциско, Брюселі і Москві.
Головною перевагою творчої спадщини великого фотографа XX століття є внутрішня органічна єдність його фотографій. І хоча всі вони різні, ми відчуваємо, що в кожному фотознімку живе автор, художник, який з дивовижною повнотою і достовірністю запам'ятав і обезсмертив атмосферу неповторних митей.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Халдей Євген Ананійович |
Література
- Халдей Е. От Мурманска до Берлина / Предисловие К.Симонова. Мурманск: Мурманское книжное издательство, 1984. — С. 8.
- От Мурманска до Берлина… С.2
- От Мурманска до Берлина… С.25
- От Мурманска до Берлина… С.29
- Спеціальний культурологічний випуск аналітично-інформаційного журналу «Схід (журнал)», 2004.
Посилання
- Наша Победа. День за днем — проект РИА Новости: Фотографии Евгения Халдея [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- МДФ: Евгений Халдей [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Союз Фотохудожников России: Неизвестный Халдей [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.]
- — Українська фотографія
Відео
- Халдей Євген Ананійович
Примітки
- Jewgeni Chaldej
- RKDartists
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- The Fine Art Archive — 2003.
- [geen titel]
- Фотограф Евгений Халдей. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 вересня 2015.
- Евгений Халдей. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 27 вересня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Ana nijovich Halde j 10 bereznya 1917 19170310 Yuzivka 6 zhovtnya 1997 fotograf vijskovij fotokorespondent Chlen Spilki zhurnalistiv SRSR udostoyenogo titulu Licar ordena mistectva ta literaturi Franciya Avtor vidomoyi svitlini Prapor Peremogi nad rejhstagom Haldej Yevgen Ananijovichros Haldej EvgenijNarodzhennya 23 bereznya 1917 1917 03 23 1 Yuzivka Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 6 zhovtnya 1997 1997 10 06 2 3 4 80 rokiv Moskva RosiyaPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnist fotograf vijskovij fotograf zhurnalist vijskovosluzhbovec fotokorespondentRoki tvorchosti 1933 2 1970 2 Pracivnik ITAR TARSTvori Ustanovlennya Prapora Peremogi nad RejhstagomUchasnik nimecko radyanska vijnaRoboti v kolekciyi Shtedel Tejt Nacionalna galereya mistectv Miskij muzej Amsterdam 5 i dNagorodi Haldej Yevgen Ananijovich u Vikishovishi Ye Haldej na Nyurnberzkomu procesi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Haldej BiografiyaYevgen Haldej narodivsya v Yuzivci teper Donecku Pid chas Yevrejskogo pogromu 13 bereznya 1918 r buli vbiti jogo mati i did a odnorichna ditina otrimala kulove poranennya v grudi Navchavsya v hederi z 13 rokiv pochav pracyuvati na zavodi Pershij znimok zrobiv u svoyi 13 rokiv samorobnim fotoaparatom Z 18 rokiv pracyuvav fotokorespondentom Z 1939 r korespondent Fotohroniki TARS Znimav Dniprobud reportazhi pro Stahanova Predstavlyav redakciyu TARS na vijskovo morskomu floti pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Vsyu vijnu 1418 dniv pracyuvav vijskovim korespondentom z kameroyu Leica i projshov vid Murmanska do Berlina Znimav Parizku naradu ministriv inozemnih sprav vijnu z yaponskimi vijskami na Dalekomu Shodi konferenciyu goliv soyuznih derzhav u Potsdami pidpisannya aktu kapitulyaciyi fashistskoyi Nimechchini Na Nyurnberzkomu procesi odnimi z rechovih dokaziv buli foto Ye Haldeya Brav uchast u zvilnenni Sevastopolya shturmi Novorosijska Kerchi zvilnenni Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Avstriyi Ugorshini U chasi borotbi z kosmopolitizmom v SRSR buv zvilnenij z Fotohroniki TARS pislya smerti Stalina znovu pochav pracyuvati v zasobah masovoyi informaciyi Pislya vijni stvoriv nepovtornu galereyu obraziv frontovikiv u mirnomu zhitti U 1995 r u Perpinyani Franciya na Mizhnarodnomu festivali fotozhurnalistiki Ye Haldeyu prisuzhdena najpochesnisha nagoroda u sviti mistectva titul Licar ordena mistectv ta literaturi U 1997 r vijshla kniga Svidok istoriyi Fotografiyi Yevgena Haldeya amerikanskogo vidavnictva Aperture U travni 1997 r vidbulasya prem yera 60 hvilinnogo filmu Yevgen Haldej fotograf epohi Stalina U 2004 roci vidavnictvom Editions Du Chene Hachette Livre Franciya vidana kniga Marka Grosse Haldej Fotoreporter Radyanskogo Soyuzu Khaldei Un Photoreporter en Union Sovietique Fotolitopis Yevgena Haldeya Prapor Peremogi nad Rejhstagom Odna z fotografij Yevgena Haldeya z chervonim praporom nad rejhstagom Pomilkovo vvazhayetsya za vstanovlennya Prapora Peremogi Naspravdi zroblena 2 travnya 1945 Stanovlennya Ye Haldeya yak fotokorespondenta pochinayetsya v 1936 roci koli vin zhurnalist provincijnoyi bagatotirazhki z m Stalino pochinaye pracyuvati u Fotohronici TARS u Moskvi I cherez korotkij chas staye spravzhnim majstrom fotoportreta fiksuye najznachnishi momenti istoriyi derzhavi budivnictvo Magnitogorska ta Dniprogesu robit chudovi reportazhi pro svoyih zemlyakiv Oleksiya Stahanova Pashu Angelinu Znimok pershogo dnya vijni lyudi sluhayut uryadove povidomlennya bilya vulichnih reproduktoriv stvorenij prosto spontanno situacijno pid vplivom kolosalnoyi naprugi momentu Zvichajno todi Yevgen Ananijovich ne dumav pro te sho bude j ostannij znimok vijni peremozhnij 1 A mizh nimi kilometri plivok sho zapam yatali najvazhlivishi podiyi Velikoyi Vitchiznyanoyi Svij fotolitopis vijskovij fotokorespondent Yevgen Haldej pochav na Pivnichnomu floti v Murmansku prodovzhiv na Chornomu mori buv odnim z uchasnikiv desantu na Kerchenskomu pivostrovi brav uchast u shturmi legendarnogo Sevastopolya ta Novorosijska Piznishe u fokusi jogo fotokameri buli Rumuniya Bolgariya Yugoslaviya Ugorshina Nareshti pidnyattya chervonogo prapora nad rejhstagom u povalenomu Berlini Ce foto obletilo ves svit i uvijshlo do vsih pidruchnikiv z istoriyi Vono prineslo vsesvitnyu slavu Yevgenu Haldeyu Fotograf prapora Peremogi tak jogo nazvali za cej znimok A sam avtor neodnorazovo zgaduvav sho vin nis z soboyu chervone polotnishe iz serpom i molotom na vipadok yaksho u soldativ jogo v potribnij moment ne viyavitsya Kostyantin Simonov u peredmovi do fotoalbomu Vid Murmanska do Berlina tak pishe pro roboti Yevgena Haldeya Koli cherez bagato rokiv pislya vijni pisali pro neyi vijnu T T mi mogli koristuvatisya ne tilki svoyimi todishnimi zapisami i zamitkami a i svoyeyu pam yattyu pro vijnu Mi krashe abo girshe ale vse taki pam yatali bagato chogo z togo sho zalishalosya nezapisanim todi v nashi bloknoti A nashim frontovim tovarisham fotokorespondentam u comu vidnoshenni bulo nabagato vazhche Mozhna zadnim chislom vidnoviti na paperi yakijs epizod sho zapam yatavsya abo rozmovu z jogo uchasnikom Insha sprava fotokorespondent Te sho vin ne znyav todi u toj den i godinu tam na vijni uzhe ne znimesh Te sho ne znyato beznadijno vtracheno Jogo pam yat ce znimki 2 Z velikoyu majsternistyu i prigolomshuyuchoyu operativnistyu Ye Haldej znimav i ryadovogo i marshala i generalisimusa I sprava ne tilki v tim sho fotografiyi korespondenta dokumentalno peredayut nam use sho vidbuvalosya v toj moment Naspravdi fotografiyi Haldeya vmiyut rozpovidati emocijno pro prikroshi i radoshi vidbitih mitej A ce vzhe ne prosto informaciya ce vzhe mistectvo Jomu cikava bula dolya lyudej sho potrapili na jogo foto v ti vazhki roki I vin zmig realizuvati svij proekt prostezhiti doli geroyiv svoyih foto U fotoalbomi Vid Murmanska do Berlina vin pishe Pershij den vijni Ciyeyu fotografiyeyu vidkrivayetsya albom Nikogo z grupi moskvichiv sho sluhali todi povidomlennya pro pochatok vijni ya potim tak i ne zustrichav I raptom uzhe pislya vihodu albomu meni zatelefonuvali i skazali zhinku na perednomu plani zvut Ganna Yakivna Trutnyeva vona zhive v Moskvi Mi zustrilisya z neyu pogovorili Usyu vijnu Ganna Yakivna pracyuvala shoferom u chastinah PPO vozila snaryadi inshi vantazhi 3 Osoblive misce v seriyi fotografij pro vijnu zajmaye vsesvitno vidomij znimok marshal G K Zhu kov prijmaye Parad Peremogi na Krasnij ploshi v Moskvi 24 chervnya 1945 roku U svoyemu fotoalbomi Vid Murmanska do Berlina Haldej pishe Ya zrobiv pershij znimok vin yide uzdovzh soldativ z povalenimi fashistskimi praporami zrobiv drugij i vidchuvayu bilshe znimati ne mozhu duzhe hvilyuyusya potribno zibratisya z dumkami Cherez bagato rokiv ya rozpoviv pro te sho zi mnoyu vidbuvalosya G K Zhukovu i Georgij Kostyantinovich vidpoviv Ya sebe pochuvav tak samo Kin mene nis po ploshi pered soboyu ya ne vse chitko bachiv Ale sho bulo v mene za spinoyu usi ci chotiri roki vijni ya bachiv duzhe chitko 4 Potim buli Dalekij Shid Harbin Port Artur Pislya vijni kerivnictvo TARS doruchalo Haldeyu tak zvani uryadovi zjomki Vin pracyuvav na konferenciyi ministriv zakordonnih sprav u Parizhi znimav glav derzhav na Potsdamskij konferenciyi pidpisannya aktiv pro kapitulyaciyu v Nimechchini i Yaponiyi Chastinu zhittya yak govoriv Haldej zabrali misyaci bezperervnoyi roboti na Nyurnberzkomu procesi Spravoyu chesti agentstva TARS bulo rozpovisti pro budni tribunalu i vodnochas ne propustiti sensaciyu Sud trivav ne odin misyac i ves cej chas speckor sterig miti u zali zasidan i u v yaznici Vibuhnuv navit skandal Gering navidriz vidmovlyavsya fotografuvatisya konflikt na nacionalnomu grunti yak kvalifikuvav jogo Haldej Incident ne projshov poza uvagoyu komendanta vin i postaviv na misce svogo pidleglogo A reporter z lishkom kompensuvav zagublenij chas znyavshi rejhsmarshala i na lavi pidsudnih i pid chas obidu u perervah Vidomo sho odnim z rechovih dokaziv na Nyurnberzkomu procesi bula fotografiya Haldeya de buv zobrazhenij riv bilya Kerchi zapovnenij trupami znishenih gitlerivcyami yevreyiv U povoyennij chas u 1948 roci fotograf potrapiv pid hvilyu borotbi z kosmopolitizmom i jogo bulo zvilneno z Fotohroniki TARS Tilki v 1957 roci Haldej staye fotokorespondentom gazeti Pravda a z 1972 pracyuvav u Radyanskij kulturi Ye Haldej ne zabuvav i pro svij ridnij Doneck neodnorazovo buvav tut zustrichavsya z zemlyakami robiv reportazhi pro svyata i trudovi budni Donbasu U 1974 roci Doneckomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyevi buli peredani 57 fotografij sho vidbili podiyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni panoramni znimki mist geroyiv i panorami Donecka A v 1978 roci fondi muzeyu dopovnilisya bezcinnimi negativami na yakih znamenitij brigadir pershoyi zhinochoyi traktornoyi brigadi zi Starobeshevogo Pasha Angelina inshi istorichni portreti i podiyi sho vidtvoryuyut povoyennu rozbudovu doneckogo krayu Neodnorazovo Doneck nadavav svoyi zali dlya personalnih vistavok Yevgena Ananijovicha Ce i vistavka Vid Novorosijska do Berlina prisvyachena 35 richchyu Peremogi i ekspoziciya sho rozpovidala pro velikogo pismennika i veliku lyudinu Kostyantina Simonova Fotoalbomi Yevgena Haldeya vidani v Rosiyi Nimechchini SShA Avstriyi Z velikim uspihom prohodili fotovistavki v Italiyi Belgiyi Franciyi Avstriyi Izrayili U 1995 roci u Franciyi na shorichnomu fotofestivali Visa jomu bula prisudzhena najpochesnisha nagoroda svitu mistectva Licar ordena mistectv i literaturi A v travni cogo zh roku v Bryuseli i Parizhi vidbulasya prem yera filmu Yevgen Haldej fotograf stalinskoyi epohi Navit ostannij rik jogo zhittya 1997 koli majstrovi bulo za 80 zalishavsya nadzvichajno nasichenim i cikavim Velikij uspih mali jogo vistavki v Nyu Jorku i San Francisko Bryuseli i Moskvi Golovnoyu perevagoyu tvorchoyi spadshini velikogo fotografa XX stolittya ye vnutrishnya organichna yednist jogo fotografij I hocha vsi voni rizni mi vidchuvayemo sho v kozhnomu fotoznimku zhive avtor hudozhnik yakij z divovizhnoyu povnotoyu i dostovirnistyu zapam yatav i obezsmertiv atmosferu nepovtornih mitej Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Haldej Yevgen AnanijovichLiteraturaHaldej E Ot Murmanska do Berlina Predislovie K Simonova Murmansk Murmanskoe knizhnoe izdatelstvo 1984 S 8 Ot Murmanska do Berlina S 2 Ot Murmanska do Berlina S 25 Ot Murmanska do Berlina S 29 Specialnij kulturologichnij vipusk analitichno informacijnogo zhurnalu Shid zhurnal 2004 PosilannyaNasha Pobeda Den za dnem proekt RIA Novosti Fotografii Evgeniya Haldeya 15 veresnya 2008 u Wayback Machine MDF Evgenij Haldej 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Soyuz Fotohudozhnikov Rossii Neizvestnyj Haldej 10 chervnya 2008 u Wayback Machine Ukrayinska fotografiyaVideoHaldej Yevgen AnanijovichPrimitkiJewgeni Chaldej d Track Q17299517 RKDartists d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 geen titel Fotograf Evgenij Haldej Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 veresnya 2015 Evgenij Haldej Arhiv originalu za 27 listopada 2012 Procitovano 27 veresnya 2015