Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни (англ. The Volunteer's Return) — картина, котру створив швейцарський художник Френк Бухзер (1828-1890).
| англ. The volunteer’s return | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Френк Бухзер |
| Час створення: | 1867 |
| Розміри: | 97 x 77 cм |
| Висота: | 97 см |
| Ширина: | 77 см |
| Матеріал: | олійні фарби на полотні |
| Зберігається: | Швейцарія |
| Музей: | Художній музей (Базель) |
Передісторія
Швейцарський художник прибув у Сполучені Штати 1866 року, практично через рік після закінчення громадянської війни.
Серед завдань художника — створити офіційні портрети генералів північних штатів (переможців у війні), а також зустрічі і спілкування з швейцарцями, що емігрували у США та оселились там. Він планував також створити алегоричну картину, призначену прикрасити офіційну установу в столиці, але в Швейцарії.
Перебування у Сполучених Штатах розтяглося на п'ять років. Цей термін мимоволі змінив і первісні плани митця. Він почав збирати допоміжні матеріали, вдивляючись у повоєнну реальність розбурханої країни. Сам не дворянин, він (нешляхтич за походженням), представник реалізму, наполегливо вдивлявся в нові реалії капіталістичної країни, в діячів, що посіли панівні позиції в керівництві країни і жорстко, болісно переробляли напівфеодальні південні штати на новий лад. Серед нових реалій країни були маси негритянських рабів, звільнених від рабства і дещо хаотично залучених до капіталістичних відносин і соціальних реформ. Серед них — афроамериканські вояки-волонтери, колишні раби.
Спостереження за новою реальністю незнайомої йому країни призвело до створення численних малюнків, ескізів і записів у щоденнику, котрий він буде вести впродовж свого перебування у США.
Опис твору
Картина «Повернення афроамериканця-волонтера» позначена у щоденнику художника березнем 1867 року. Місцем події був Вашингтон (округ Колумбія). Саме там швейцарський художник спостерігав за мешканцями найнижчих станів та афроамериканцями, їх побутом, поведінкою цих «забутих» у США людей тощо. В окрузі Колумбія рабовласництво скасували лише чотири роки тому.
Зберігся і підготовчий малюнок до картини під назвою «Повернення самбо з війни» (самбо у США — дитина від негра та індіанки).
Три персонажі картини подані художником біля кам'яного паркану, рясно обклеєного об'явами і рекламами. Вся трійця — афроамериканці в старому, подертому одязі і справляють враження жебраків. Але це не перебільшення художника, а реальність. В центрі — волонтер з рушницею. За ознаками його одягу його розпізнають як колишнього артилериста. Його розповідь про нещодавні військові події уважно слухають два юнаки. Спогади волонтера-вояка настільки захопили персонажів картини, що вони забули про все. Забуває мимоволі про їх нешляхетність і подертий одяг і глядач, якими б незграбними вони виглядали (адже не одяг — головна деталь і головна мета цієї картини).
Художник, що був покликаний закарбувати героїв війни, сам білий, міг би взяти героями своєї картини білих вояків-американців. Демократичні, реалістичні настанови нешляхетного художника звернули його увагу на нешляхетних і гнаних, адже расизм був глибоко вкорінений в реальність Сполучених Штатів і свідомість білої більшості мешканців.
Картина «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни» стане програмним твором швейцарського художника американського періоду. Декілька інших — носять відверто побутовий характер і висвітлюють доволі спокійні події.
Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, цілком небуржуазні і щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на буржуазну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь-який художник у Сполучених Штатах тієї пори.
Див. також
Посилання
Джерела
- Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828–1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941
- Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866–1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942
- Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828–1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni angl The Volunteer s Return kartina kotru stvoriv shvejcarskij hudozhnik Frenk Buhzer 1828 1890 Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni angl The volunteer s returnTvorec Frenk BuhzerChas stvorennya 1867Rozmiri 97 x 77 cmVisota 97 smShirina 77 smMaterial olijni farbi na polotniZberigayetsya ShvejcariyaMuzej Hudozhnij muzej Bazel PeredistoriyaShvejcarskij hudozhnik pribuv u Spolucheni Shtati 1866 roku praktichno cherez rik pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Sered zavdan hudozhnika stvoriti oficijni portreti generaliv pivnichnih shtativ peremozhciv u vijni a takozh zustrichi i spilkuvannya z shvejcarcyami sho emigruvali u SShA ta oselilis tam Vin planuvav takozh stvoriti alegorichnu kartinu priznachenu prikrasiti oficijnu ustanovu v stolici ale v Shvejcariyi Perebuvannya u Spoluchenih Shtatah roztyaglosya na p yat rokiv Cej termin mimovoli zminiv i pervisni plani mitcya Vin pochav zbirati dopomizhni materiali vdivlyayuchis u povoyennu realnist rozburhanoyi krayini Sam ne dvoryanin vin neshlyahtich za pohodzhennyam predstavnik realizmu napoleglivo vdivlyavsya v novi realiyi kapitalistichnoyi krayini v diyachiv sho posili panivni poziciyi v kerivnictvi krayini i zhorstko bolisno pereroblyali napivfeodalni pivdenni shtati na novij lad Sered novih realij krayini buli masi negrityanskih rabiv zvilnenih vid rabstva i desho haotichno zaluchenih do kapitalistichnih vidnosin i socialnih reform Sered nih afroamerikanski voyaki volonteri kolishni rabi Sposterezhennya za novoyu realnistyu neznajomoyi jomu krayini prizvelo do stvorennya chislennih malyunkiv eskiziv i zapisiv u shodenniku kotrij vin bude vesti vprodovzh svogo perebuvannya u SShA Opis tvoruKartina Povernennya afroamerikancya volontera poznachena u shodenniku hudozhnika bereznem 1867 roku Miscem podiyi buv Vashington okrug Kolumbiya Same tam shvejcarskij hudozhnik sposterigav za meshkancyami najnizhchih staniv ta afroamerikancyami yih pobutom povedinkoyu cih zabutih u SShA lyudej tosho V okruzi Kolumbiya rabovlasnictvo skasuvali lishe chotiri roki tomu Zberigsya i pidgotovchij malyunok do kartini pid nazvoyu Povernennya sambo z vijni sambo u SShA ditina vid negra ta indianki Tri personazhi kartini podani hudozhnikom bilya kam yanogo parkanu ryasno obkleyenogo ob yavami i reklamami Vsya trijcya afroamerikanci v staromu podertomu odyazi i spravlyayut vrazhennya zhebrakiv Ale ce ne perebilshennya hudozhnika a realnist V centri volonter z rushniceyu Za oznakami jogo odyagu jogo rozpiznayut yak kolishnogo artilerista Jogo rozpovid pro neshodavni vijskovi podiyi uvazhno sluhayut dva yunaki Spogadi volontera voyaka nastilki zahopili personazhiv kartini sho voni zabuli pro vse Zabuvaye mimovoli pro yih neshlyahetnist i podertij odyag i glyadach yakimi b nezgrabnimi voni viglyadali adzhe ne odyag golovna detal i golovna meta ciyeyi kartini Hudozhnik sho buv poklikanij zakarbuvati geroyiv vijni sam bilij mig bi vzyati geroyami svoyeyi kartini bilih voyakiv amerikanciv Demokratichni realistichni nastanovi neshlyahetnogo hudozhnika zvernuli jogo uvagu na neshlyahetnih i gnanih adzhe rasizm buv gliboko vkorinenij v realnist Spoluchenih Shtativ i svidomist biloyi bilshosti meshkanciv Kartina Povernennya afroamerikancya volontera z gromadyanskoyi vijni stane programnim tvorom shvejcarskogo hudozhnika amerikanskogo periodu Dekilka inshih nosyat vidverto pobutovij harakter i visvitlyuyut dovoli spokijni podiyi Zhebrakuyuchi i nepribrani v podertomu odyazi cilkom neburzhuazni i shojno zalucheni do novogo periodu zhittya afroamerikanci na kartinah hudozhnika spravili prigolomshlive vrazhennya na burzhuaznu publiku kotra bula golovnim spozhivachem mistectva i zhivopisu u SShA i oriyentuvalas lishe na priyemni pobutovi tvori bazhano bezsyuzhetni i beztrivozhni Pro kartini z afroamerikancyami dovoli tochno vislovivsya odin z nebagatoh analitikiv kritikiv zi SShA kotrij pisav pro majzhe lyakayuchij realizm shvejcarcya zdatnogo bachiti bilshe nizh bud yakij hudozhnik u Spoluchenih Shtatah tiyeyi pori Div takozhRabovlasnictvo Realizm Pobutovij zhanr Rasizm Gromadyanska vijna v SShAPosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis DzherelaGottfried Walchli Frank Buchser 1828 1890 Leben und Werk Zurich Leipzig Orell Fussli Verlag 1941 Gottfried Walchli Frank Buchser Mein Leben und Streben in Amerika Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers 1866 1871 Zurich Leipzig Orell Fussli Verlag 1942 Roman Hollenstein Petra ten Doesschate Chu u a Frank Buchser 1828 1890 Ausst Kat Kunstmuseum Solothurn 9 Juni bis 16 Sept 1990 Solothurn Kunstmuseum 1990