Карлос Еухеніо Рестрепо Рестрепо (ісп. Carlos Eugenio Restrepo Restrepo; 12 вересня 1867 — 6 липня 1937) — колумбійський правник, письменник і державний діяч, сьомий президент Колумбії.
Карлос Еухеніо Рестрепо | |||
| |||
---|---|---|---|
7 серпня 1910 — 7 серпня 1914 року | |||
Попередник: | Рамон Гонсалес Валенсія | ||
Наступник: | Хосе Вісенте Конча | ||
Народження: | 12 вересня 1867[1][2] Медельїн, Колумбія | ||
Смерть: | 6 липня 1937[1][2] (69 років) Медельїн, Колумбія | ||
Причина смерті: | пневмонія | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Колумбія | ||
Партія: | d | ||
Батько: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1867 року в Медельїні. Вивчав право в Медельїнській семінарії, після чого займався самоосвіту, допомагаючи батькові в юридичній конторі. Він швидко просувався по кар'єрних сходах, ставши 1888 року громадським інспектором освіти, потім прокурором Верховного суду Антіокії та, зрештою, генеральним прокурором Антіокії (1898).
Згодом Рестрепо став професором права на кафедрі права в Університеті Антіокії, пізніше отримавши пост ректора. Окрім іншого, займався громадською діяльністю, зокрема допомагав заснувати відділення Червоного Хреста в рідному місті, був обраний головою Товариства святого Вікентія де Поля в Колумбії та 1901 року заснував Товариство підтримки суспільних робіт у Медельїні 1901.
Брав участь у Тисячоденній війні на боці консерваторів. Займав пост начальника штабу армії генерала Педро Неля Оспіни.
1904 року президент Рафаель Реєс Прієто наказав створити Торгово-промислову палату Медельїна, якою мав керувати губернатор Антіокії. 23 січня 1905 року було обрано 26 членів ради директорів новоствореної установи, серед яких був і Рестрепо. 1909 року його було обрано до лав Конгресу. 13 березня того ж року він заснував політичну партію «Республіканський союз». Та політична сила знайшла підтримку як серед консерваторів, так і серед провідних членів Ліберальної партії.
1910 року Рамон Гонсалес Валенсія скликав Національну Асамблею, яка мала обрати нового президента. Консервативна партія висунула двох кандидатів: Карлоса Рестрепо та Хосе Кончу. 15 липня відбулось голосування, за результатом якого Рестрепо було обрано на пост голови держави. Інавгурація відбулась 7 серпня того ж року.
За свого президентства звичайною практикою Рестрепо було накладання вето на будь-який законопроєкт, що, на його думку, не був корисним для суспільства. Серед іншого президент скасував смертну кару, запровадив щорічні зібрання Конгресу, встановив довічні пенсії для викладачів. Також за його ініціативою було збудовано кілька лікарень у Карибському регіоні, що спеціалізувались на лікуванні тропічних хвороб.
Рестрепо прийняв в управління країну з серйозними фінансовими проблемами. Дефіцит бюджету на той момент становив від 3,5 до 4 мільйонів песо. За рік новий президент зумів привести справи до ладу, забезпечивши профіцит. Стан економіки було покращено за рахунок підвищення податків і збільшення експортних цін на каву. Також у фінансовій царині адміністрація Рестрепо заборонила додаткову емісію банкнот, відновивши золотий і срібний стандарти.
За його президентства було реформовано національну поліцію, запроваджено систему збирання відбитків пальців, створено перший судовий орган поліції, поліцейську академію та друкований орган. Також було запроваджено програму підтримки для сімей загиблих офіцерів поліції.
З метою розв'язання спірних питань щодо державного кордону Колумбії після проведення 1912 року загального перепису населення було створено нові адміністративні одиниці, що після конституційної реформи 1991 року стали департаментами Сан-Андрес-і-Провіденсія, Какета й Вічада.
Зовнішня політика адміністрації Рестрепо за умов постійної загрози вторгнення з боку Перу, а також участі США у виході Панами зі складу Колумбії, була спрямована на розв'язання спірних питань дипломатичним шляхом. Такий підхід президента пояснювався тим, що він усвідомлював неспроможність військового протистояння з зазначеними державами через вкрай низьку бойову готовність колумбійської армії. В зв'язку з цим за президентства Рестрепо міністр закордонних справ змінювався чотири рази.
Президентський термін Рестрепо завершився 7 серпня 1914 року. Його на посту голови держави замінив Хосе Вісенте Конча. Після виходу у відставку Рестрепо повернувся до Медельїна, де продовжив писати та займатись бізнесом. 1920 року під керівництвом Рестрепо судноплавна компанія La Naviera Colombiana почала вантажні й пасажирські перевезення річкою Магдалена, що стало революцією у внутрішньому судноплавстві Колумбії.
1930 року він повернувся до політики, коли підтримав президентську кампанію свого друга Енріке Олаю Ерреру. Останній після інавгурації призначив Рестрепо на пост міністра уряду (фактично міністра внутрішніх справ і юстиції).
Трохи згодом його було призначено на посаду повноважного посла у Ватикані.
Помер 1937 року в Медельїні від пневмонії. Сучасники вважали його одним з найпрогресивніших політиків Південної Америки, досвідченим правником і шанованим літератором.
Літературна й журналістська діяльність
Рестрепо також займався журналістською діяльністю, він працював у багатьох друкованих виданнях Антіокії, писав статті на політичну, літературну й релігійну тематику. Також він захоплювався поезією та прозою, написав численні есе й оповідання.
Вибрані праці
- A mi hija Tulia (1893)
- Defensa en verso, de la mujer antioqueña (1894) (під псевдонімом W. Ll. de Ch.)
- Los versos de Enrique W. Fernández (1896)
- Un héroe oscuro (1903)
- Risa trágica (1905)
- El saltimbanqui, el primero de los personajes colombianos (1906)
- Emilio Faguet (1916),
- Lo que enseña la vida maravillosa de Pasteur (1916)
- M. Tobón Mejía: un hombre y un artista (1917)
- Orientación Republicana (1917) (1930)
- Los neófitos (1917)
- Gregorio Gutiérrez González: la simbiosis del poeta y la tierra (1926)
- Pedro Justo Berrío, o el sentir común, la probidad y el carácter (1927)
Примітки
- GeneaStar
- Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- Biblioteca Virtual de Antioquia [ 2007-06-07 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 5 березня 2020.
- LA CONVERSION DEL PAPEL MONEDA (1906—1922) [1] [ 2007-10-14 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 5 березня 2020.
- Ministerio de Relaciones Exteriores [ 16 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- Historia de Antioquia, Jorge Orlando Melo, Editorial Presencia Ltd, Primera Edición, Page 296, Bogotá, Colombia, November, 1988
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2007. Процитовано 5 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 5 березня 2020.
- Historia de Antioquia, Jorge Orlando Melo, Editorial Presencia Ltd, Primera Edición, Page 511, Bogotá, Colombia, November, 1988
- Correspondencia Enviada por Carlos E. Restrepo a Marco Tobón Mejía [ 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Література
- Arismendi Posada, Ignacio (1983). Gobernantes Colombianos (ісп.) (вид. 2). Bogotá. с. 161, 162.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Restrepo a druge materine prizvishe Restrepo Karlos Euhenio Restrepo Restrepo isp Carlos Eugenio Restrepo Restrepo 12 veresnya 1867 6 lipnya 1937 kolumbijskij pravnik pismennik i derzhavnij diyach somij prezident Kolumbiyi Karlos Euhenio Restrepo Prapor 7 j Prezident Kolumbiyi 7 serpnya 1910 7 serpnya 1914 roku Poperednik Ramon Gonsales Valensiya Nastupnik Hose Visente Koncha Narodzhennya 12 veresnya 1867 1867 09 12 1 2 Medelyin KolumbiyaSmert 6 lipnya 1937 1937 07 06 1 2 69 rokiv Medelyin KolumbiyaPrichina smerti pnevmoniyaPohovannya dKrayina KolumbiyaPartiya dBatko d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1867 roku v Medelyini Vivchav pravo v Medelyinskij seminariyi pislya chogo zajmavsya samoosvitu dopomagayuchi batkovi v yuridichnij kontori Vin shvidko prosuvavsya po kar yernih shodah stavshi 1888 roku gromadskim inspektorom osviti potim prokurorom Verhovnogo sudu Antiokiyi ta zreshtoyu generalnim prokurorom Antiokiyi 1898 Zgodom Restrepo stav profesorom prava na kafedri prava v Universiteti Antiokiyi piznishe otrimavshi post rektora Okrim inshogo zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu zokrema dopomagav zasnuvati viddilennya Chervonogo Hresta v ridnomu misti buv obranij golovoyu Tovaristva svyatogo Vikentiya de Polya v Kolumbiyi ta 1901 roku zasnuvav Tovaristvo pidtrimki suspilnih robit u Medelyini 1901 Brav uchast u Tisyachodennij vijni na boci konservatoriv Zajmav post nachalnika shtabu armiyi generala Pedro Nelya Ospini 1904 roku prezident Rafael Reyes Priyeto nakazav stvoriti Torgovo promislovu palatu Medelyina yakoyu mav keruvati gubernator Antiokiyi 23 sichnya 1905 roku bulo obrano 26 chleniv radi direktoriv novostvorenoyi ustanovi sered yakih buv i Restrepo 1909 roku jogo bulo obrano do lav Kongresu 13 bereznya togo zh roku vin zasnuvav politichnu partiyu Respublikanskij soyuz Ta politichna sila znajshla pidtrimku yak sered konservatoriv tak i sered providnih chleniv Liberalnoyi partiyi 1910 roku Ramon Gonsales Valensiya sklikav Nacionalnu Asambleyu yaka mala obrati novogo prezidenta Konservativna partiya visunula dvoh kandidativ Karlosa Restrepo ta Hose Konchu 15 lipnya vidbulos golosuvannya za rezultatom yakogo Restrepo bulo obrano na post golovi derzhavi Inavguraciya vidbulas 7 serpnya togo zh roku Za svogo prezidentstva zvichajnoyu praktikoyu Restrepo bulo nakladannya veto na bud yakij zakonoproyekt sho na jogo dumku ne buv korisnim dlya suspilstva Sered inshogo prezident skasuvav smertnu karu zaprovadiv shorichni zibrannya Kongresu vstanoviv dovichni pensiyi dlya vikladachiv Takozh za jogo iniciativoyu bulo zbudovano kilka likaren u Karibskomu regioni sho specializuvalis na likuvanni tropichnih hvorob Restrepo prijnyav v upravlinnya krayinu z serjoznimi finansovimi problemami Deficit byudzhetu na toj moment stanoviv vid 3 5 do 4 miljoniv peso Za rik novij prezident zumiv privesti spravi do ladu zabezpechivshi proficit Stan ekonomiki bulo pokrasheno za rahunok pidvishennya podatkiv i zbilshennya eksportnih cin na kavu Takozh u finansovij carini administraciya Restrepo zaboronila dodatkovu emisiyu banknot vidnovivshi zolotij i sribnij standarti Za jogo prezidentstva bulo reformovano nacionalnu policiyu zaprovadzheno sistemu zbirannya vidbitkiv palciv stvoreno pershij sudovij organ policiyi policejsku akademiyu ta drukovanij organ Takozh bulo zaprovadzheno programu pidtrimki dlya simej zagiblih oficeriv policiyi Z metoyu rozv yazannya spirnih pitan shodo derzhavnogo kordonu Kolumbiyi pislya provedennya 1912 roku zagalnogo perepisu naselennya bulo stvoreno novi administrativni odinici sho pislya konstitucijnoyi reformi 1991 roku stali departamentami San Andres i Providensiya Kaketa j Vichada Zovnishnya politika administraciyi Restrepo za umov postijnoyi zagrozi vtorgnennya z boku Peru a takozh uchasti SShA u vihodi Panami zi skladu Kolumbiyi bula spryamovana na rozv yazannya spirnih pitan diplomatichnim shlyahom Takij pidhid prezidenta poyasnyuvavsya tim sho vin usvidomlyuvav nespromozhnist vijskovogo protistoyannya z zaznachenimi derzhavami cherez vkraj nizku bojovu gotovnist kolumbijskoyi armiyi V zv yazku z cim za prezidentstva Restrepo ministr zakordonnih sprav zminyuvavsya chotiri razi Prezidentskij termin Restrepo zavershivsya 7 serpnya 1914 roku Jogo na postu golovi derzhavi zaminiv Hose Visente Koncha Pislya vihodu u vidstavku Restrepo povernuvsya do Medelyina de prodovzhiv pisati ta zajmatis biznesom 1920 roku pid kerivnictvom Restrepo sudnoplavna kompaniya La Naviera Colombiana pochala vantazhni j pasazhirski perevezennya richkoyu Magdalena sho stalo revolyuciyeyu u vnutrishnomu sudnoplavstvi Kolumbiyi 1930 roku vin povernuvsya do politiki koli pidtrimav prezidentsku kampaniyu svogo druga Enrike Olayu Erreru Ostannij pislya inavguraciyi priznachiv Restrepo na post ministra uryadu faktichno ministra vnutrishnih sprav i yusticiyi Trohi zgodom jogo bulo priznacheno na posadu povnovazhnogo posla u Vatikani Pomer 1937 roku v Medelyini vid pnevmoniyi Suchasniki vvazhali jogo odnim z najprogresivnishih politikiv Pivdennoyi Ameriki dosvidchenim pravnikom i shanovanim literatorom Literaturna j zhurnalistska diyalnistRestrepo takozh zajmavsya zhurnalistskoyu diyalnistyu vin pracyuvav u bagatoh drukovanih vidannyah Antiokiyi pisav statti na politichnu literaturnu j religijnu tematiku Takozh vin zahoplyuvavsya poeziyeyu ta prozoyu napisav chislenni ese j opovidannya Vibrani praci A mi hija Tulia 1893 Defensa en verso de la mujer antioquena 1894 pid psevdonimom W Ll de Ch Los versos de Enrique W Fernandez 1896 Un heroe oscuro 1903 Risa tragica 1905 El saltimbanqui el primero de los personajes colombianos 1906 Emilio Faguet 1916 Lo que ensena la vida maravillosa de Pasteur 1916 M Tobon Mejia un hombre y un artista 1917 Orientacion Republicana 1917 1930 Los neofitos 1917 Gregorio Gutierrez Gonzalez la simbiosis del poeta y la tierra 1926 Pedro Justo Berrio o el sentir comun la probidad y el caracter 1927 PrimitkiGeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Roglo 1997 10000000 ekz d Track Q83365652 Biblioteca Virtual de Antioquia 2007 06 07 u Wayback Machine Arhiv originalu za 19 grudnya 2013 Procitovano 5 bereznya 2020 LA CONVERSION DEL PAPEL MONEDA 1906 1922 1 2007 10 14 u Wayback Machine Arhiv originalu za 3 bereznya 2008 Procitovano 5 bereznya 2020 Ministerio de Relaciones Exteriores 16 grudnya 2008 u Wayback Machine Historia de Antioquia Jorge Orlando Melo Editorial Presencia Ltd Primera Edicion Page 296 Bogota Colombia November 1988 Arhiv originalu za 12 serpnya 2007 Procitovano 5 bereznya 2020 Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 5 bereznya 2020 Historia de Antioquia Jorge Orlando Melo Editorial Presencia Ltd Primera Edicion Page 511 Bogota Colombia November 1988 Correspondencia Enviada por Carlos E Restrepo a Marco Tobon Mejia 25 zhovtnya 2007 u Wayback Machine LiteraturaArismendi Posada Ignacio 1983 Gobernantes Colombianos isp vid 2 Bogota s 161 162 Posilannya 2 isp Arhiv originalu za 2 veresnya 2019 Procitovano 5 bereznya 2020 3 angl Encyclopedia com Arhiv originalu za 5 bereznya 2020 Procitovano 5 bereznya 2020