Жозеф Бедьє (фр. Joseph Bédier; 28 січня 1864, Париж — 29 серпня 1938, Гран-Серр, Рона-Альпи) — французький філолог-медієвіст.
Жозеф Бедье | |
---|---|
Joseph Bédier | |
Жозеф Бедье | |
Ім'я при народженні | фр. Charles Marie Joseph Bédier |
Народився | 28 січня 1864[1][2][…] VI округ Парижа, Париж, Франція |
Помер | 29 серпня 1938[4][2][…] (74 роки) Ле-Гран-Серр |
Країна | Франція |
Діяльність | професор, літературний критик, філолог, романіст |
Alma mater | Вища нормальна школа |
Галузь | літературознавство, медієвістика |
Заклад | Колеж де Франс |
Посада | президент, адміністратор[d] і d |
Науковий керівник | Гастон Паріс |
Членство | Французька академія Американська академія мистецтв і наук Американська академія медієвістики[5] d |
Відомий завдяки: | дослідження фабліо, французьких жест, загалом французької середньовічної літератури |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
Діти | d |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Жозеф Бедьє у Вікісховищі |
Біографія
За походженням — бретонець. Дитинство провів на о. Реюньйон. В 1883 році вступив до Еколь Нормаль. Відвідував також лекції в і Коллеж де Франс, де познайомився з Гастоном Парісом, який став його науковим керівником. В 1889 -1891 рр. викладав в університеті Фрібура, з 1891 року — на філологічному факультеті університету в місті Кан. У роки Першої світової війни працював в Міністерстві оборони.
Доробок
Переклав сучасною французькою і підготував критичні видання «Фабліо» (1893), «Трістана та Ізольди» (1900), " Пісні про Роланда "(1921). Наукову полеміку викликала його книга "Епічні оповіді. Про походження французьких жест "(1908—1913), з її критикою виступив Рамон Менендес Підаль.
Бедьє українською
«Роман про Трістана та Ізольду» в переказі Бедьє переклав українською Максим Рильський.
- Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1957. (друге видання)
- Жозеф Бедьє, Роман про Трістана та Ізольду, пер. з французької Максима Рильського, — Київ: видавництво «Молодь», 1972. — 188 с. (третє видання).
Вибрані праці
У Вікіджерелах є :fr:Joseph Bédier |
- Le Lai de l'ombre (1890)
- Le Fabliau de Richeut (1891)
- Les Fabliaux, études de littérature populaire et d'histoire littéraire du Moyen Âge (1893)
- De Nicolao Museto (gallice Colin Muset), francogallico carminum scriptore (1893)
- Le Roman de Tristan et Iseut (1900)
- Le Roman de Tristan par Thomas (2 volumes, 1902-05)
- Études critiques (1903)
- Les Deux Poèmes de la Folie Tristan (1907)
- Légendes épiques, recherches sur la formation des chansons de geste (1908-13)
- Les Chansons de croisade (1909)
- Les Chansons de Colin Muset (1912)
- Les Crimes allemands d'après les témoignages allemands (1915)
- Comment l'Allemagne essaie de justifier ses crimes (1915)
- L'Effort français (1919)
- La Chanson de Roland (критичне видання, 1920)
- La Chanson de Roland (за Оксфордським рукописом, 1922)
- Commentaires sur la Chanson de Roland (1927)
Визнання та кар'єра
Член Французької Академії (1920). Директор Колеж де Франс (1929). Кавалер Ордена Почесного легіону (1937).
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
Посилання
- Твори Бедье на сайті Lib.ru: Класика [ 20 квітня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bedye Zhozef Bedye fr Joseph Bedier 28 sichnya 1864 Parizh 29 serpnya 1938 Gran Serr Rona Alpi francuzkij filolog mediyevist Zhozef BedeJoseph BedierZhozef Bede Zhozef BedeIm ya pri narodzhenni fr Charles Marie Joseph BedierNarodivsya 28 sichnya 1864 1864 01 28 1 2 VI okrug Parizha Parizh FranciyaPomer 29 serpnya 1938 1938 08 29 4 2 74 roki Le Gran SerrKrayina FranciyaDiyalnist profesor literaturnij kritik filolog romanistAlma mater Visha normalna shkolaGaluz literaturoznavstvo mediyevistikaZaklad Kolezh de FransPosada prezident administrator d i dNaukovij kerivnik Gaston ParisChlenstvo Francuzka akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanska akademiya mediyevistiki 5 dVidomij zavdyaki doslidzhennya fablio francuzkih zhest zagalom francuzkoyi serednovichnoyi literaturiBatko dBrati sestri dDiti dNagorodi d 1911 d Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 1895 d 1914 d 1901 d 1927 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zhozef Bedye u VikishovishiBiografiyaZa pohodzhennyam bretonec Ditinstvo proviv na o Reyunjon V 1883 roci vstupiv do Ekol Normal Vidviduvav takozh lekciyi v i Kollezh de Frans de poznajomivsya z Gastonom Parisom yakij stav jogo naukovim kerivnikom V 1889 1891 rr vikladav v universiteti Fribura z 1891 roku na filologichnomu fakulteti universitetu v misti Kan U roki Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav v Ministerstvi oboroni DorobokPereklav suchasnoyu francuzkoyu i pidgotuvav kritichni vidannya Fablio 1893 Tristana ta Izoldi 1900 Pisni pro Rolanda 1921 Naukovu polemiku viklikala jogo kniga Epichni opovidi Pro pohodzhennya francuzkih zhest 1908 1913 z yiyi kritikoyu vistupiv Ramon Menendes Pidal Bedye ukrayinskoyu Roman pro Tristana ta Izoldu v perekazi Bedye pereklav ukrayinskoyu Maksim Rilskij Zhozef Bedye Roman pro Tristana ta Izoldu per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1957 druge vidannya Zhozef Bedye Roman pro Tristana ta Izoldu per z francuzkoyi Maksima Rilskogo Kiyiv vidavnictvo Molod 1972 188 s tretye vidannya Vibrani praciU Vikidzherelah ye fr Joseph Bedier Le Lai de l ombre 1890 Le Fabliau de Richeut 1891 Les Fabliaux etudes de litterature populaire et d histoire litteraire du Moyen Age 1893 De Nicolao Museto gallice Colin Muset francogallico carminum scriptore 1893 Le Roman de Tristan et Iseut 1900 Le Roman de Tristan par Thomas 2 volumes 1902 05 Etudes critiques 1903 Les Deux Poemes de la Folie Tristan 1907 Legendes epiques recherches sur la formation des chansons de geste 1908 13 Les Chansons de croisade 1909 Les Chansons de Colin Muset 1912 Les Crimes allemands d apres les temoignages allemands 1915 Comment l Allemagne essaie de justifier ses crimes 1915 L Effort francais 1919 La Chanson de Roland kritichne vidannya 1920 La Chanson de Roland za Oksfordskim rukopisom 1922 Commentaires sur la Chanson de Roland 1927 Viznannya ta kar yeraChlen Francuzkoyi Akademiyi 1920 Direktor Kolezh de Frans 1929 Kavaler Ordena Pochesnogo legionu 1937 Primitkibaza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www medievalacademy org page CompleteCorrFellowPosilannyaTvori Bede na sajti Lib ru Klasika 20 kvitnya 2010 u Wayback Machine