Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Литва — розвинена індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: електромоторна, радіоелектронна, нафтопереробна, суднобудівна, харчова, сільськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, гірнича. Найбільшу частку валової пром. продукції дають харчова, легка, машинобудівна і металообробна галузі промисловості. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. морський порт — Клайпеда. Гол. річковий порт — Каунас.
| Економіка Литви | |
|---|---|
 Вільнюс — фінансовий центр країни | |
| Валюта | євро |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO, НАТО |
| Статистика | |
| ВВП | $82,14 млрд (2015) |
| Зростання ВВП | ▲ 1,8 % (2015) |
| ВВП на душу населення | $28,000 (2015) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 3,5 %, промисловість: 30,7 %, послуги: 65,8 % (2015) |
| Інфляція (ІСЦ) | — 1 % (2015) |
| Населення поза межею бідності | 4 % (2008) |
| Індекс Джіні | 35,5 (2009) |
| Робоча сила | 1,464 млн (2015) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (7,9 %), промисловість (19,6 %), послуги (72,5,2 %) (2015) |
| Безробіття | 8,2 % (2014) |
| Галузі виробництва | металоріжучі верстати, електромотори, телевізори, рефрижератори та холодильники, нафтопродукти, кораблі, меблі, текстиль, продукти харчування, мінеральні добрива, сільськогосподарські машини, оптичне обладнання, лазери, електродеталі, комп'ютери, вироби з бурштину, інформаційні технології, відеоігри, біотехнології |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $30,92 млрд (2015) |
| Експортні товари | нафтопродукти, машини та обладнання, хімікати, текстиль, продукти харчування, пластик |
| Партнери |  Росія 20,9 % Латвія 9,2 % Німеччина 7,3 % Білорусь 4,7 % Нідерланди 4,5 % Естонія 4,3 % (2014) |
| Імпорт | $33,97 млрд (2015) |
| Імпортні товари | нафта, природний газ, машини та обладнання, транспортні засоби, хімікати, текстиль та одяг, метали |
| Партнери | Росія 21,7 % Німеччина 11 % Польща 9,5 % Латвія 6,9 % Італія 4,9 % Нідерланди 4,8 % Велика Британія 4,1 % (2014) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 38,8 % ВВП (2015) |
| Доходи | $13,31 млрд (2015) |
| Витрати | $13,97 млрд (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 19 100. Прямі закордонні інвестиції — $ 611 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Росія — 21,2 %, Німеччина — 16,0 %, Польща — 6,0 %, Італія — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Росія — 16,5 %, Німеччина — 13,1 %, Латвія — 11,1 %, Білорусь — 8,8 %, Україна — 7,8 %).
З аграрної країни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в індустріально-аграрну республіку. Провідними галузями промисловості стали машинобудування і металообробна, а харчова і легка промисловість не втратили свого значення. Були створені нові галузі — хімічна, мікробіологічна і нафтопереробна. Побудовані великі підприємства, серед яких — станкобудівний завод «Жальгіріс», Клайпедський суднобудівний завод «Балтія», Паневезький «Екранас», Шауляйський телевізійний, «Snaigė», завод «Азотас» в Йонаве, Клайпедський домобудівельний комбінат, Утенська трикотажна фабрика, Алітусський м'ясокомбінат і інші. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок Ігналінської АЕС. Значні зміни сталися в сільському господарстві. До 1952 була завершена примусова колективізація, більшість сільських жителів переселилися в колгоспи і радгоспні селища. Здійснювалася механізація і спеціалізація сільського господарства, були встановлені тверді плани закупівлі продукції. Найбільш швидкими темпами розвивалося м'ясне і молочне тваринництво.
Розвиток після відновлення державної незалежності
Литовська республіка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта — літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.
До 1995 були приватизовані 48 % великих і 45 % малих підприємств. Аж до середини 1992 до приватизації допускалися тільки вітчизняні інвестори, що мали спеціальні ваучери. Більшість приватизованих підприємств склали підприємства сфери послуг і невеликі промислові підприємства. Друга стадія приватизації почалася в 1996 з обміну акцій на готівку на конкурсній основі для іноземних інвесторів. У 1996—1997 цим способом було приватизовано 158 підприємств, і частка іноземного капіталу становила вже 79 %. До кінця 1998 президент В.Адамкус ввів в дію новий закон про приватизацію, що передбачає комерційне агентство по приватизації. До 1999 були виставлені на продаж 1098 середніх і 14 найбільших підприємств, починаючи від нафтодобувних підприємств і кінчаючи Центром державного радіо і телебачення і Балтійською судноверф'ю, які були куплені данськими інвесторами. За час реформ державні сільськогосподарські підприємства (радгоспи і колгоспи) були розпущені, а число приватних фермерів збільшилося з 7 тис. в 1991 до 73 тис. в 1993. До 1995 практично всі ферми належали приватним особам.
Через фінансову нестабільність валовий внутрішній продукт Литви в перші роки незалежності був найнижчим в Прибалтиці. У період між 1989 і 1992 він скоротився на 50 %, але в 1993 стабілізувався, а у 1994 зріс на 0,6 %. У 1996 ВВП зріс на 4,7 %, а в 1997 — на 5,7 %. Промисловість дає 30-35 % ВВП. Швидше за інших ростуть такі галузі, як текстильна і нафтопереробна промисловість, приладобудування. Близько 20 % ВВП дає сільськогосподарське виробництво, особливо виробництво зернових, цукрового буряка і молочних продуктів. У 1998 Росія залишалася найбільшим торговельним партнером Литви, 43 % усього її експорту йшло в країни СНД. У той же час в 1998 майже 34 % литовського експорту було спрямовано в країни ЄС.
Дві найбільші електростанції, — атомна в Ігналіне і ГРЕС в Електренай, — забезпечують Литву електроенергією. Уран, необхідний для АЕС, імпортується з Росії.
Азартні ігри
Азартні ігри в Литві є легальними в звичайних казино та з 2016 року — в інтернеті. В литві є 18 звичайних казино в 5 містах (Клайпеда, Каунас, Паневежис, Сауле, Вільнюс). Лотереї в Литві є законними, але завжди зобов'язані мати благодійну складову.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Литви |
- [1] [ 13 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Lithuania's Department of Statistics [ 13 листопада 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Литву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litva rozvinena industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi promislovosti elektromotorna radioelektronna naftopererobna sudnobudivna harchova silskogospodarske mashinobuduvannya optichne obladnannya girnicha Najbilshu chastku valovoyi prom produkciyi dayut harchova legka mashinobudivna i metaloobrobna galuzi promislovosti Transport zaliznichnij avtomobilnij richkovij morskij Gol morskij port Klajpeda Gol richkovij port Kaunas Ekonomika LitviVilnyus finansovij centr krayiniValyuta yevroFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi YeS WTO NATOStatistikaVVP 82 14 mlrd 2015 Zrostannya VVP 1 8 2015 VVP na dushu naselennya 28 000 2015 VVP za sektorami silske gospodarstvo 3 5 promislovist 30 7 poslugi 65 8 2015 Inflyaciya ISC 1 2015 Naselennya poza mezheyu bidnosti 4 2008 Indeks Dzhini 35 5 2009 Robocha sila 1 464 mln 2015 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 7 9 promislovist 19 6 poslugi 72 5 2 2015 Bezrobittya 8 2 2014 Galuzi virobnictva metalorizhuchi verstati elektromotori televizori refrizheratori ta holodilniki naftoprodukti korabli mebli tekstil produkti harchuvannya mineralni dobriva silskogospodarski mashini optichne obladnannya lazeri elektrodetali komp yuteri virobi z burshtinu informacijni tehnologiyi videoigri biotehnologiyiZovnishnya diyalnistEksport 30 92 mlrd 2015 Eksportni tovari naftoprodukti mashini ta obladnannya himikati tekstil produkti harchuvannya plastikPartneri Rosiya 20 9 Latviya 9 2 Nimechchina 7 3 Bilorus 4 7 Niderlandi 4 5 Estoniya 4 3 2014 Import 33 97 mlrd 2015 Importni tovari nafta prirodnij gaz mashini ta obladnannya transportni zasobi himikati tekstil ta odyag metaliPartneri Rosiya 21 7 Nimechchina 11 Polsha 9 5 Latviya 6 9 Italiya 4 9 Niderlandi 4 8 Velika Britaniya 4 1 2014 Derzhavni finansiBorg 38 8 VVP 2015 Dohodi 13 31 mlrd 2015 Vitrati 13 97 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 8 mlrd Temp zrostannya VVP 5 1 VVP na dushu naselennya 19 100 Pryami zakordonni investiciyi 611 mln Import 4 9 mlrd g ch Rosiya 21 2 Nimechchina 16 0 Polsha 6 0 Italiya 4 4 Eksport 3 9 mlrd g ch Rosiya 16 5 Nimechchina 13 1 Latviya 11 1 Bilorus 8 8 Ukrayina 7 8 Z agrarnoyi krayini do seredini 1970 h Litovska RSR peretvorilasya v industrialno agrarnu respubliku Providnimi galuzyami promislovosti stali mashinobuduvannya i metaloobrobna a harchova i legka promislovist ne vtratili svogo znachennya Buli stvoreni novi galuzi himichna mikrobiologichna i naftopererobna Pobudovani veliki pidpriyemstva sered yakih stankobudivnij zavod Zhalgiris Klajpedskij sudnobudivnij zavod Baltiya Panevezkij Ekranas Shaulyajskij televizijnij Snaige zavod Azotas v Jonave Klajpedskij domobudivelnij kombinat Utenska trikotazhna fabrika Alitusskij m yasokombinat i inshi U 1959 bula pushena Kaunaska GES a v 1983 pershij blok Ignalinskoyi AES Znachni zmini stalisya v silskomu gospodarstvi Do 1952 bula zavershena primusova kolektivizaciya bilshist silskih zhiteliv pereselilisya v kolgospi i radgospni selisha Zdijsnyuvalasya mehanizaciya i specializaciya silskogo gospodarstva buli vstanovleni tverdi plani zakupivli produkciyi Najbilsh shvidkimi tempami rozvivalosya m yasne i molochne tvarinnictvo Rozvitok pislya vidnovlennya derzhavnoyi nezalezhnostiLitovska respublika distavshi nezalezhnist pochala ekonomichni reformi v osnovi yakih lezhala programa privatizaciyi promislovih pidpriyemstv agrarnogo sektora zv yazku Buv stvorenij Litovskij bank provedena liberalizaciya cin vvedena nacionalna valyuta lit Vnaslidok restrukturizaciyi chastina pidpriyemstv bula zakrita chastina Vilnyaus Vingis Ekranas i insh pereoriyentovana na svitovij rinok Do 1995 buli privatizovani 48 velikih i 45 malih pidpriyemstv Azh do seredini 1992 do privatizaciyi dopuskalisya tilki vitchiznyani investori sho mali specialni vaucheri Bilshist privatizovanih pidpriyemstv sklali pidpriyemstva sferi poslug i neveliki promislovi pidpriyemstva Druga stadiya privatizaciyi pochalasya v 1996 z obminu akcij na gotivku na konkursnij osnovi dlya inozemnih investoriv U 1996 1997 cim sposobom bulo privatizovano 158 pidpriyemstv i chastka inozemnogo kapitalu stanovila vzhe 79 Do kincya 1998 prezident V Adamkus vviv v diyu novij zakon pro privatizaciyu sho peredbachaye komercijne agentstvo po privatizaciyi Do 1999 buli vistavleni na prodazh 1098 serednih i 14 najbilshih pidpriyemstv pochinayuchi vid naftodobuvnih pidpriyemstv i kinchayuchi Centrom derzhavnogo radio i telebachennya i Baltijskoyu sudnoverf yu yaki buli kupleni danskimi investorami Za chas reform derzhavni silskogospodarski pidpriyemstva radgospi i kolgospi buli rozpusheni a chislo privatnih fermeriv zbilshilosya z 7 tis v 1991 do 73 tis v 1993 Do 1995 praktichno vsi fermi nalezhali privatnim osobam Cherez finansovu nestabilnist valovij vnutrishnij produkt Litvi v pershi roki nezalezhnosti buv najnizhchim v Pribaltici U period mizh 1989 i 1992 vin skorotivsya na 50 ale v 1993 stabilizuvavsya a u 1994 zris na 0 6 U 1996 VVP zris na 4 7 a v 1997 na 5 7 Promislovist daye 30 35 VVP Shvidshe za inshih rostut taki galuzi yak tekstilna i naftopererobna promislovist priladobuduvannya Blizko 20 VVP daye silskogospodarske virobnictvo osoblivo virobnictvo zernovih cukrovogo buryaka i molochnih produktiv U 1998 Rosiya zalishalasya najbilshim torgovelnim partnerom Litvi 43 usogo yiyi eksportu jshlo v krayini SND U toj zhe chas v 1998 majzhe 34 litovskogo eksportu bulo spryamovano v krayini YeS Dvi najbilshi elektrostanciyi atomna v Ignaline i GRES v Elektrenaj zabezpechuyut Litvu elektroenergiyeyu Uran neobhidnij dlya AES importuyetsya z Rosiyi Azartni igri Dokladnishe Azartni igri v Litvi Azartni igri v Litvi ye legalnimi v zvichajnih kazino ta z 2016 roku v interneti V litvi ye 18 zvichajnih kazino v 5 mistah Klajpeda Kaunas Panevezhis Saule Vilnyus Lotereyi v Litvi ye zakonnimi ale zavzhdi zobov yazani mati blagodijnu skladovu Div takozhKorisni kopalini Litvi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Litvi Girnicha promislovist Litvi Geologiya LitviDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika Litvi 1 13 travnya 2020 u Wayback Machine Lithuania s Department of Statistics 13 listopada 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Litvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi