Джером Зільберман, відомий як Джин Вайлдер (англ. Gene Wilder; 11 червня 1933, Мілвокі, Вісконсин, США — 29 серпня 2016, Стемфорд, Коннектикут, США) — американський актор, комік, режисер, сценарист, продюсер, письменник, лауреат премії «Еммі» (2003).
Джин Вайлдер | |
---|---|
Gene Wilder | |
Джин Вайлдер (2007 рік) | |
Ім'я при народженні | Джером Зільберман |
Дата народження | 11 червня 1933[1][2][…] |
Місце народження | Мілвокі, Вісконсин, США[4][1] |
Дата смерті | 29 серпня 2016[1][3][…] (83 роки) |
Місце смерті | Стемфорд[1] |
Громадянство | США |
Професія | актор, кінорежисер, комік, телеактор, кінопродюсер, актор театру, автор щоденника, сценарист, письменник, режисер |
Alma mater | Університет Айови, d, d, d і d |
Жанр | комедія |
IMDb | ID 0000698 |
Автограф | |
Нагороди та премії | |
genewilder.net | |
Висловлювання у Вікіцитатах Джин Вайлдер у Вікісховищі |
Життєпис
Джером Зільберман народився 11 червня 1933 року у Мілвокі, штат Вісконсин у родині Вільяма Дж. Зільбермана та Джин Зільберман (дівоча — Баєр). Його батько, як і батьки матері, були єврейськими емігрантами з Російської імпері. Під своїм сценічним псевдонімом розпочав виступи у 1959 році, пізніше пояснював так: «Мені завжди подобалося ім'я Джин завдячуючи Юджину Ганту, персонажу романів Томаса Вульфа „Подивись на свою домівку, Ангеле“ та „Про час і про ріку“. І я завжди був великим прихильником Торнтона Вайлдера».
Вперше Джин Вайлдер зацікавився акторською майстерністю у віці восьми років, коли його мати страждала гострим ревматизмом та лікар сказав йому «спробуй та розсміши її».
У 11-ти річному віці він побачив на сцені свою сестру, яка навчалася акторській майстерності та поведінці, та був у захваті від побаченого. Вайлдер питав вчителя своєї сестри, чи міг би він стати його учнем. На що вчитель відповів, якщо до свого 13-річчя у нього ще й досі залишиться бажання, то він візьме Джина учнем до себе. На наступний день, після того як Джерому виповнилося тринадцять, він зателефонував вчителеві, який прийняв його та навчав протягом двох наступних років.
Коли Джин Зільберман відчула, що потенціал її сина не може в повній мірі реалізуватись у Вісконсині, вона відправила його в приватну школу Black-Foxe Military Institute у Голівуді. Звідти він писав, що над ним знущаються, в тому числі піддають сексуальному насильству, в першу чергу тому, що він єдиний єврейський хлопчик в школі. Після невдалого та короткочасного перебування у Блек-Фоксі, Вайлдер повернувся додому, де став активніше брати участь в місцевому театральному середовищі. У 15 років він вперше виступав перед аудиторією, це була роль Балтазара (раб Ромео) у постановці Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта».
У 1951 році Джин Вайлдер закінчив Washington High School у Мілвокі.
У 1951—1955 роках Вайлдер вивчав театральне мистецтво в Університеті штату Айова, проходив практику в англійському Олд-Вік, після чого знову повернувся в Штати, де продовжив вивчати систему Станіславського в школі HB Studio. Відслуживши в армії, поступив в знамениту акторську студію Лі Страсберга, після навчання в якій вийшов на сцену у позабродвейських постановках.
У 1963 році він грав у виставі «Матінка Кураж» разом з Енн Бенкрофт, яка познайомила його зі своїм нареченим — коміком Мелом Бруксом. За деякий час той запропонував Джину Вайлдеру роль в своєму дебютному фільмі «Продюсери», але грошей на картину не знайшлося, і Бруксу і Вайлдеру довелося чекати цілих 5 років до моменту, коли здійсниться заплановане.
За цей час Вайлдер встиг дебютувати на екрані у фільмі «Бонні і Клайд» (1967), де зіграв одного з заручників легендарних злочинців.
Але довгоочікуваний успіх прийшов саме завдяки ролі в комедії Мела Брукса «Продюсери» (1968), яка нарешті була знята і, не без проблем, минаючи різноманітні зволікання та заборони, усе ж таки вийшла в прокат. Фільм мав величезний успіх та приніс Вайлдеру першу номінацію на Оскар за роль другого плану. Актор та режисер подружилися, та більшість подальших успіхів Вайлдера в кіно були пов'язані з роботою у фільмах Брукса. Він зіграв головні ролі в таких всесвітньо відомих хітах Брукса, як «Молодий Франкенштейн» (1974) і «Блискучі сідла» (1974), отримавши другу номінацію на Оскар як сценарист останнього.
У 1971 році Джин Вайлдер зіграв головну роль в музичному фільмі Мела Стюарта «Віллі Вонка і шоколадна фабрика», знятому за повістю Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика».
Успішний дует склався у Вайлдера з найпопулярнішим чорношкірим коміком Річардом Прайором, з яким він зіграв в таких комедіях, як «Срібна стріла» (1976), «Буйно помішані» (1980), «Нічого не бачу, нічого не чую» (1989) та «Інший ти»(1991).
Актор небезуспішно пробував себе у режисурі, дебютувавши в 1975 році комедією «Пригоди хитромудрого брата Шерлока Холмса», і зняв ще кілька фільмів, найбільш відомим з яких стала романтична комедія «Жінка в червоному» (1984).
У 1990-ті роки актор майже перестав зніматися, зрідка з'являючись в невеликих гостьових ролях в телесеріалах та різних телешоу. В кінці 1990-х знявся в телеадаптації книги «Аліса в Країні чудес» Льюїса Керролла. Набагато більше уваги літній актор став приділяти літературі, ніж акторству, випустивши декілька книжок: мемуари «Поцілуй мене, як незнайомка: Мої пошуки у коханні та мистецтві» (2005), романи «Моя французька шлюшка» (2007), «Жінка, яка не буде» (2008) та «Що за штука називається любов'ю» (2010).
Джин Вайлдер помер 29 серпня 2016 року у власному будинку у м. Стемфорді (Коннектикут, США) від ускладнень, викликаних хворобою Альцгеймера.
Примітки
- The New York Times / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2016. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- http://www.jsonline.com/multimedia/photos/movie-stars-you-might-have-forgotten-or-never-knew-were-born-in-wisconsin-b99443978z1-291732601.html
- Find a Grave — 1996.
- (англ.) . Fox. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- The Gene Wilder Papers. Collection Dates: 1961? — 2000. [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] (Bulk Dates: 1970s)
- «Gene Wilder: It Hurts to Laugh» [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.] The Washington Post. March 28, 2005. Retrieved on March 15, 2008.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zilberman Dzherom Zilberman vidomij yak Dzhin Vajlder angl Gene Wilder 11 chervnya 1933 Milvoki Viskonsin SShA 29 serpnya 2016 Stemford Konnektikut SShA amerikanskij aktor komik rezhiser scenarist prodyuser pismennik laureat premiyi Emmi 2003 Dzhin VajlderGene WilderDzhin Vajlder 2007 rik Im ya pri narodzhenni Dzherom ZilbermanData narodzhennya 11 chervnya 1933 1933 06 11 1 2 Misce narodzhennya Milvoki Viskonsin SShA 4 1 Data smerti 29 serpnya 2016 2016 08 29 1 3 83 roki Misce smerti Stemford 1 Gromadyanstvo SShAProfesiya aktor kinorezhiser komik teleaktor kinoprodyuser aktor teatru avtor shodennika scenarist pismennik rezhiserAlma mater Universitet Ajovi d d d i dZhanr komediyaIMDb ID 0000698AvtografNagorodi ta premiyid 2003 premiya G yugo za najkrashu dramatichnu postanovku 1975 dgenewilder netVislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhin Vajlder u VikishovishiZhittyepisDzherom Zilberman narodivsya 11 chervnya 1933 roku u Milvoki shtat Viskonsin u rodini Vilyama Dzh Zilbermana ta Dzhin Zilberman divocha Bayer Jogo batko yak i batki materi buli yevrejskimi emigrantami z Rosijskoyi imperi Pid svoyim scenichnim psevdonimom rozpochav vistupi u 1959 roci piznishe poyasnyuvav tak Meni zavzhdi podobalosya im ya Dzhin zavdyachuyuchi Yudzhinu Gantu personazhu romaniv Tomasa Vulfa Podivis na svoyu domivku Angele ta Pro chas i pro riku I ya zavzhdi buv velikim prihilnikom Torntona Vajldera Vpershe Dzhin Vajlder zacikavivsya aktorskoyu majsternistyu u vici vosmi rokiv koli jogo mati strazhdala gostrim revmatizmom ta likar skazav jomu sprobuj ta rozsmishi yiyi U 11 ti richnomu vici vin pobachiv na sceni svoyu sestru yaka navchalasya aktorskij majsternosti ta povedinci ta buv u zahvati vid pobachenogo Vajlder pitav vchitelya svoyeyi sestri chi mig bi vin stati jogo uchnem Na sho vchitel vidpoviv yaksho do svogo 13 richchya u nogo she j dosi zalishitsya bazhannya to vin vizme Dzhina uchnem do sebe Na nastupnij den pislya togo yak Dzheromu vipovnilosya trinadcyat vin zatelefonuvav vchitelevi yakij prijnyav jogo ta navchav protyagom dvoh nastupnih rokiv Koli Dzhin Zilberman vidchula sho potencial yiyi sina ne mozhe v povnij miri realizuvatis u Viskonsini vona vidpravila jogo v privatnu shkolu Black Foxe Military Institute u Golivudi Zvidti vin pisav sho nad nim znushayutsya v tomu chisli piddayut seksualnomu nasilstvu v pershu chergu tomu sho vin yedinij yevrejskij hlopchik v shkoli Pislya nevdalogo ta korotkochasnogo perebuvannya u Blek Foksi Vajlder povernuvsya dodomu de stav aktivnishe brati uchast v miscevomu teatralnomu seredovishi U 15 rokiv vin vpershe vistupav pered auditoriyeyu ce bula rol Baltazara rab Romeo u postanovci Vilyama Shekspira Romeo i Dzhulyetta U 1951 roci Dzhin Vajlder zakinchiv Washington High School u Milvoki U 1951 1955 rokah Vajlder vivchav teatralne mistectvo v Universiteti shtatu Ajova prohodiv praktiku v anglijskomu Old Vik pislya chogo znovu povernuvsya v Shtati de prodovzhiv vivchati sistemu Stanislavskogo v shkoli HB Studio Vidsluzhivshi v armiyi postupiv v znamenitu aktorsku studiyu Li Strasberga pislya navchannya v yakij vijshov na scenu u pozabrodvejskih postanovkah U 1963 roci vin grav u vistavi Matinka Kurazh razom z Enn Benkroft yaka poznajomila jogo zi svoyim narechenim komikom Melom Bruksom Za deyakij chas toj zaproponuvav Dzhinu Vajlderu rol v svoyemu debyutnomu filmi Prodyuseri ale groshej na kartinu ne znajshlosya i Bruksu i Vajlderu dovelosya chekati cilih 5 rokiv do momentu koli zdijsnitsya zaplanovane Za cej chas Vajlder vstig debyutuvati na ekrani u filmi Bonni i Klajd 1967 de zigrav odnogo z zaruchnikiv legendarnih zlochinciv Ale dovgoochikuvanij uspih prijshov same zavdyaki roli v komediyi Mela Bruksa Prodyuseri 1968 yaka nareshti bula znyata i ne bez problem minayuchi riznomanitni zvolikannya ta zaboroni use zh taki vijshla v prokat Film mav velicheznij uspih ta prinis Vajlderu pershu nominaciyu na Oskar za rol drugogo planu Aktor ta rezhiser podruzhilisya ta bilshist podalshih uspihiv Vajldera v kino buli pov yazani z robotoyu u filmah Bruksa Vin zigrav golovni roli v takih vsesvitno vidomih hitah Bruksa yak Molodij Frankenshtejn 1974 i Bliskuchi sidla 1974 otrimavshi drugu nominaciyu na Oskar yak scenarist ostannogo Promofoto Vajldera dlya strichki Pochinajte revolyuciyu bez mene 1970 U 1971 roci Dzhin Vajlder zigrav golovnu rol v muzichnomu filmi Mela Styuarta Villi Vonka i shokoladna fabrika znyatomu za povistyu Roalda Dala Charli i shokoladna fabrika Uspishnij duet sklavsya u Vajldera z najpopulyarnishim chornoshkirim komikom Richardom Prajorom z yakim vin zigrav v takih komediyah yak Sribna strila 1976 Bujno pomishani 1980 Nichogo ne bachu nichogo ne chuyu 1989 ta Inshij ti 1991 Aktor nebezuspishno probuvav sebe u rezhisuri debyutuvavshi v 1975 roci komediyeyu Prigodi hitromudrogo brata Sherloka Holmsa i znyav she kilka filmiv najbilsh vidomim z yakih stala romantichna komediya Zhinka v chervonomu 1984 U 1990 ti roki aktor majzhe perestav znimatisya zridka z yavlyayuchis v nevelikih gostovih rolyah v teleserialah ta riznih teleshou V kinci 1990 h znyavsya v teleadaptaciyi knigi Alisa v Krayini chudes Lyuyisa Kerrolla Nabagato bilshe uvagi litnij aktor stav pridilyati literaturi nizh aktorstvu vipustivshi dekilka knizhok memuari Pociluj mene yak neznajomka Moyi poshuki u kohanni ta mistectvi 2005 romani Moya francuzka shlyushka 2007 Zhinka yaka ne bude 2008 ta Sho za shtuka nazivayetsya lyubov yu 2010 Dzhin Vajlder pomer 29 serpnya 2016 roku u vlasnomu budinku u m Stemfordi Konnektikut SShA vid uskladnen viklikanih hvoroboyu Alcgejmera PrimitkiThe New York Times J Kahn Manhattan NYC New York Times Company A G Sulzberger 2016 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q60d Track Q54837 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 http www jsonline com multimedia photos movie stars you might have forgotten or never knew were born in wisconsin b99443978z1 291732601 html Find a Grave 1996 d Track Q63056 angl Fox 29 serpnya 2016 Arhiv originalu za 7 veresnya 2016 Procitovano 4 veresnya 2016 The Gene Wilder Papers Collection Dates 1961 2000 2 veresnya 2016 u Wayback Machine Bulk Dates 1970s Gene Wilder It Hurts to Laugh 14 listopada 2020 u Wayback Machine The Washington Post March 28 2005 Retrieved on March 15 2008 Arhiv originalu za 30 serpnya 2016 Procitovano 29 serpnya 2016 Posilannya