Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельм Лібкнехт нім Wilhelm Philipp Martin Christian Ludwig Liebknecht 29 березня 1826 Гіссен Велике герцогство Гессе

Вільгельм Лібкнехт

Вільгельм Лібкнехт

Вільгельм Лібкнехт (нім. Wilhelm Philipp Martin Christian Ludwig Liebknecht; 29 березня 1826, Гіссен, Велике герцогство Гессен, Німеччина — 7 серпня 1900, Шарлоттенбург, Берлін) — радикально-демократичний революціонер, засновник Соціал-демократичної партії Німеччини (СДП), батько Карла Лібкнехта.

Вільгельм Лібкнехт
англ. Wilhelm Liebknecht
image
Вільгельм Лібкнехт . Фотографія з 1870 років
Ім'я при народженні Wilhelm Philipp Martin Christian Ludwig Liebknecht
Народився 29 березня 1826(1826-03-29)
Гіссен, d, Велике герцогство Гессен[1]
Помер 7 серпня 1900(1900-08-07) (74 роки)
Шарлоттенбург, d, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2]
·інсульт
Поховання d
Громадянство Німеччина
Діяльність політик, журналіст
Alma mater Гіссенський університет, Марбурзький університет і HU Berlin
Знання мов німецька[3][4]
Членство Перший Інтернаціонал
Напрямок Вільнодумство
Посада d, d, d і d
Партія Соціал-демократична партія Німеччини, d (1875), d (1869) і Союз комуністів
Батько d
Діти Карл Лібкнехт, d і d

Життєпис

Ранні роки

image
Гіссен, рідне місто Лібкнехта. Початок 19-го ст.
image
Дошка на місці будинку, де народився Лібкнехт (зруйнований у 1944 р.)
image
Фрідріх Людвіг Вайдіг (1791—1837), вуйко Лібкнехта

Після ранньої смерті своїх батьків, Людвіга Христиана Лібкнехта (Ludwig Christian Liebknecht, 1787—1832), і його дружина Катерина (Katharina), уроджена Хірш (Hirsch, 1803—1831), Вільгельм Лібкнехт виріс з 1832 з братами і сестрами в опікуна, кандидата богослов'я Карла Вільгельма Освальда (Karl Wilhelm Oßwald, 1789—1845). В рідному Гіссені він вчився у гімназії і закінчив її у 1842 р. На його долю дуже впливив вуйко, пастор євангельської церкви Фрідріх Людвіг Вайдіг (Friedrich Ludwig Weidig)? своїми соціальними і політичними настановами, які визначили подальше життя молодого Лібкнехта.

Вільгельм Лібкнехт навчався 1843—1847 в різних університетах: Спочатку в Гіссені вивчав філологію та протестантську теологію, потім один семестр філософію в Берліні, а далі в Марбурзі. Ще студентом Вільгельма Лібкнехта наблизився до руху за демократичні права і національного об'єднання Німецького союзу в національну державу. Однак більше захоплювався соціалістичними ідеями Сен-Симона, ніж метою побудови національної держави. Під час навчання в Берліні Лібкнехт в середині 1845 р. вступив у контакті з прихильниками революційного польського національного руху. Він дізнався про заплановане повстання у Польщі, але його підготовка була викрита і воно було придушене ще в зародку. Під час дворічного судового процесу над організаторами повстання був арештований на короткий час і Лібкнехт.

В серпні 1846 р. Лібкнехт вперше виступив публічно як один з лідерів і речників студентства Гіссену і брав участь у подальших студентських заворушеннях. Обставини склалися так, що він мав покинути університет і деякий час думав в про еміграцію до Америки. Однак з початком Лютневої революції у Франції він їде до Парижу, де активно долучається до боротьби повстанців, а коли полум'я революції перекидається на Німеччину, він повертається на батьківщину і долучається до постання радикальних демократів під проводом Густава Струве (Gustav Struve). Після поразки повстання Лібкнехт був заарештований і провів сім місяців у в'язниці.

image
Густав Струве (1805—1870), безпосередній начальник Лібкнехта і мангаймському робочому батальйоні

Наприкінці Березневої революції Лібкнехт вступає у фольксвер. Як лейтенант маннгаймського робочого батальйону він був ад'ютантом Густава Струве. Революційна боротьба в основному була успішною. В багатьох землях Німеччини почалися реальні демократичні зміни.

На еміграції

image
Фрідріх Енгельс (1820—1895). Дагеротипний портрет 1840-ті роки.
image
Карл Маркс (1818—1883). Фото Річарда Бірда (Richard Beard), Лондон до 1860.

Після придушення революції прусськими військами в липні 1849 Лібкнехту загрожував арешт і, щоб його уникнути, він спочатку перебрався до Швейцарії, де познайомився з Фрідріхом Енгельсом, котрий теж в цей час переховувався у Швейцарії після участі в революційних подіях в Бадені. Ініціатива об'єднання робочих організацій в Швейцарії призвела до арешту Лібкнехта 20 лютого 1850 і до його висилки з обвинуваченням у «соціалістичній діяльності» 7 квітня того ж року. Через Францію Вільгельм Лібкнехт переїхав до Англії. У Лондоні він вступив у Союз комуністів, який існував з 1847 р. і в 1852 р. був розпущений. Тут він знову зустрівся з Енгельсом і через нього вступив у контакт з Карлом Марксом, з яким у нього встановилися дружні стосунки на довгі роки. Соціалістичні погляди Карла Маркса значно вплинуло на подальшу політичну позицію Лібкнехта. Однак він дистанціювався від матеріалістично діалектики Маркса. При всьому сприйнятті марксистської теорії Лібкнехт не позбувся свого радикального демократичного коріння. На його думку демократія без соціалізму не була би справжньою демократією, а соціалізм без демократії не був би реальним соціалізмом. В ого очах і те і друге мали би бути пов'язані. У Лондоні Лібкнехт одружився з Ернестиною Ландольт (Ernestine Landolt), з якою познайомився ще під час революції, перебуваючи у в'язниці. Молода сім'я бідувала, перебиваючись з хліба на воду, бо заробок Лібкнехта як домашнього вчителя не дозволяв на більш пристойне життя. У 1862 р. в результаті амністії при інтронізації прусського короля Вільгельма I пара Лібкнехтів повернувся до Німеччини.

В соціал-демократичному русі

image
Фердінанд Лассаль (1825—1864)

У Пруссії Вільгельм Лібкнехт став в 1863 році членом Загального Німецького Робітничого Союзу (ЗНРС), недавно створеного за ініціативи Фердинанда Лассаля, предтеча пізнішої СДП. Між Лассалем і Лібкнехтом були розбіжності відносно ролі окремих держав, зокрема в Німецькій конфедерації. Лассаль вважав, що провідну роль має грати Пруссія. Були також розбіжності навколо шляхів побудови соціалістичного суспільства. У той час як Лассаль займав поступовий шлях до соціалізму шляхом реформ, Лібкнехт наполягав на революційному шляху в сенсі Маркса.

image
Йоганн Батист фон Швайцер (Johann Baptist von Schweitzer, 1833—1875)

Після передчасної смерті Лассаля на дуелі в 1864 р. конфлікт Лібкнехта з партією загострився. Наступник Лассаля Йогон Батист фон Швайцер (Johann Baptist von Schweitzer) не раз критикувався Лібкнехтом за автократичний стиль керівництва, і в результаті Лібкнехт був виключений з партійного комітету. Відразу після виключення Лібкнехт був висланий з Берліна і Пруссії, після чого він оселився в Лейпцигу і приєднався до саксонського робітничого союзу.

image
Август Бебель (August Bebel, 1840—1913). Джерело: Friedrich-Ebert-Stiftung

Тут він познайомився на 14 років молодшим Августом Бебелем, який під впливом Лібкнехта перейшов на марксистську позицію. Між Лібкнехтом і Бебелем почалося тісне політичне співробітництво, а особисті стосунки переросли у дружбу на все життя. Обидва вони були єдині у своєму неприйнятті прусського військового і поліцейського режиму та гегемонії Пруссії під прем'єрством Отто фон Бісмарка. Разом з Бебелем Лібкнехт у 1866 р. ініціював створення Саксонської народної партії як альянс між соціалістами і дрібною буржуазією антипрусського спрямування. Роком роком пізніше Бебель та Лібкнехт були обрані депутатами рейхстагу Північного Німецького союзу, де з 1868 р., вони виступали проти політики уряду Бісмарка і переважання Пруссії. У цей час смерть дружини Лібкнехта Ернестини († 1867) затьмарила його особисте життя. Але через рік після смерті Ернестини він одружився знову на Наталі Ре, яка в наступні роки народила чотирьох синів, другим з яких був Карл Лібкнехт.

У 1869 р. Саксонських народна партія була розпущена, але її домінуючою ліве крило влилося у Соціал-демократичної робочої партії (СДРП), яка був заснована з ініціативи Лібкнехта і Бебеля. Невдовзі партія як німецька секція увійшла у Міжнародний робочий союз, заснований 1864 р. і відомий тепер як «Перший Інтернаціонал». У вересні 1869 Вільгельм Лібкнехт був делегатом від СДПР на Базельському конгресі Інтернаціоналу.

Після початку франко-німецької війни в 1870 році Лібкнехт публічно виступив проти цієї війни, але утрималися 19 липня 1870 під впливом Бебеля при голосування за надання кредиту для війни проти Франції. Після перемоги Німеччини у 1871 р. Лібкнехт і Бебель заявили про свою солідарність з Паризькою Комуною і виступили проти анексії Ельзасу та Лотарингії. Обвинувачені в зраді, обидва вони були обвинувачені у державній зраді і засуджені до двох років позбавлення волі. Після звільнення з в'язниці Лібкнехт в 1874 після трьох років перерви знову був обраний від СДПР у Рейхстак тепер уже Німецької імперії.

image
Вільгельм Газенклевер (Wilhelm Hasenclever, 1837—1889), останній президент ЗНРС

У 1875 р. у Готі СДРП об'єдналася ЗНРС у Соціалістичну Робочу Партію Німеччини (Sozialistischen Arbeiterpartei Deutschlands), скорочено СРП. Це злиття було розкритиковане Мерксом у його відомій роботі «Критика Готської програми» за поміркований еволюційний шлях до соціалізму. Вільгельм Лібкнехт був згідний з критикою Маркса, але він дивився на об'єднання робітничого руху з прагматичної точки зору, вважаючи, що єдність має більший пріоритет. Канцлер Отто фон Бісмарк визначав партію з самого початку як «ворога рейху». Його зусиллями у жовтні 1878 р. був прийнятий Антисоціалістичний закон. Протягом терміну дії закону, продовжуваного щоріно, діяльність соціал-демократії, її установ, публікації та зустрічі за межами рейхстагу і ландтагу були заборонені до 1890 р.

В ході дії закону Вільгельм Лібкнехт також особисто постраждав від репресивних заходів, незважаючи на його статус депутату. Були і арешти і заборона проживати у великих містах. У ході цих переслідувань Лібкнехт з Бебелем влаштували свою головну резиденцію у заміській віллі під Лейпцигом.

image
Закриття одного з соціал-демократичних зібрань. Серед інших Вільгельм Лібкнехт стоїть другим зліва від вікна і Бебель сидить біля нього

Незважаючи на репресії, СРП перетворилася у масову партію. У Рейхстагу Лібкнехт використовував своє становище депутата для гострої критики політики уряду Бісмарка, але і поза межами рейхстагу він використовував кожну можливість виступу перед громадськістю.

Заснування Соціалістичного Інтернаціоналу

image
Лібкнехт з молодшою дочкою Карла Маркса Елеонорою, яка брала участь у підготовці Соціалістичного Інтернаціоналу. (Фото 1886 р. під час агітаційної поїздки до Америки)
.

Після поділу Першого Інтернаціоналу в 1872 році і його розв'язання, яке прослідкувало у 1876 р. через конфлікт між анархістським крилом Михайла Бакуніна і марксистським крилом, після смерті Маркса в 1883 Лібкнехт докладає зусилля до утворення нового єдності міжнародного робочого руху. З ним був згідний Енгельс, який закономірно успадкував ідеї Маркса і надалі перебував у постійному контакті з Лібкнехтом.

При заснуванні Соцінтерну в Парижі в 1889 році, для підготовки чого Лібкнехт провів основну частку роботи, СРП, незважаючи на її переслідування у власній країні, була найбільш впливовою соціалістичною партією у світі. На установчому з'їзді II Інтернаціоналу, який проходив з 14-го по 20 липня 1889 р., 85 делегатів представляли Німеччину при загальній кількості близько 400 учасників з 20 країн світу. Серед них були Август Бебель та Едуард Бернштейн (Eduard Bernstein), а також Карл Легін (Carl Legien) як представник німецького профспілкового руху; Клара Цеткін представляла соціалістичний жіночий рух, перебуваючи на вигнанні в Парижі. Лібкнехт очолив німецьку делегацію і був разом з французьким соціалістом Едуардом Вальяном (Edouard Vaillant) головою Конгресу. Серед іншого в пам'ять про жертви 1886 р. жорстоко придушеного страйку і робочого повстання у Чикаго (США) схвалив введення Першотравня як «міжнародного дня боротьби робітничого класу». Разом з цим вимога/проведення восьмигодинного робочого деня для найманих працівників повинна була би мати отримати більше і потужніше значення.

Конституювання СПД

На виборах до рейхстагу в лютому 1890, соціал-демократи з 19,7 % голосів виборців найпотужнішою партією в Імперії, але отримали лише 35 місць у рейхстазі з 391 їх загального числа. Через декількох недоліків, таких як межі виборчих округів, вони отримали набагато менше місць, ніж мали на то право (за мірками демократичних стандартів Федеративної Республіки Німеччинаи).

Після відставки, а насправді звільнення Бісмарка на посаді канцлера 20 березня 1890 кайзером Вільгельмом II, який зайняв трон у 1888 р., у новому уряді поширилося усвідомленням того, що Антисоціалістичний закон не послабив соціал-демократію, але навіть дуже посилив. При новому канцлері Лео графі фон Капріві (Leo Graf von Caprivi) остання редакція Антисоціалістичного закону 30 вересня 1890 була відхилена, як також його нові подання, які регулярно пропонувалися пізніше.

Після скасування Антисоціалістичного закону СРП була реорганізована у 1890 р. в конгресі в Галле і в той же час перейменована на Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Ця назва збереглася до наших днів, незважаючи на багато програмних змін, які настали з тих пір.

Лінія нового СДПН була визначена в Ерфуртській програмі в 1891 р. Теоретичну її частину розробив Карл Каутський при тому, що Лібкнехт домігся проведення в ній чіткої марксистської орієнтації, в той же час написаний Едуардом Бернштейном Практична частина вже вказувала на необхідність адаптації до парламентських методів і можливостей. Як головний редактор партійної газети «Vorwärts» (заборонена в 1878—1890 рр. і відновлена в 1891 відновлена) і як депутат Лібкнехт в своєму останньому десятилітті життя продовжував виступати як прихильник інтернаціонального марксизму. З цієї позиції він піддав різкій критиці домінування у Пруссії мілітаризації, особливо прискореної при Вільгельмі II модернізації імперії в поєднанні з експансивною зовнішньою політикою. Зокрема критика була спрямована на морську політику імператора як безглуздий престижний проект монарха, як і провокація для переважно морської світової держави Великої Британії. З точки зору тодішньої СДПН це викликало небезпека світової імперіалістичної війни. Відповідно до цього Лібкнехт також боровся з середини 1880-х років проти посилення колоніальної і імперіалістичної політики і відхиляв пропоновану уряду сором'язливу назву «Охоронювані райони», призначену для німецьких колоній, наприклад, в Африці та південній частині Тихого океану.

У 1189 р. 70-річний Лібкнехт був засуджений за «образу Його величності» на чотири місяці тюремного ув'язнення, яке відбував у в'язниці Plötzensee. Наприкінці свого життя «Старий» (так називали Лібкнехта в той час багато членів СДПН у вдячній повазі за працю всього його життя) виступав проти партії реформістських тенденцій, які розвинулися в партії після програмної статті Едуарда Бернштейна. У 1899 у есеї «Без компромісу нема виборчого альянсу», останній широкій письмовій роботі Лібкнехта, яку вважав своїм політичним заповітом, він обґрунтовував з широким історичним ракурсом необхідність рішучої відмови від угодовських тенденцій Бернштейна та його послідовників.

Смерть і поховання

image
Пам'ятна дошка Лібкнехта в Берліні на Кройцбергу
image
Надмогильний пам'ятник Вільгельма Лібкнехта на цвинтарі Zentralfriedhof у Берліні (округ Ліхтенберг). Пам'ятник був створений дрезденським скульптором Гайнріхом Маєм (Heinrich May). Композиція алегорично представляє єдність пролетаріату і науки.
.

Вільгельм Лібкнехт помер після інсульту 7 серпня 1900 року в віці 74 років у Шарлоттенбурзі (район Берліна). На його похоронах на «Соціалістичному цвинтарі», як він називається тепер, у берлінському окрузі Ліхтенберг були присутні 120000-150000 людей, в основному робітники і прихильники СДПН. Ще більше скорботних людей стояло шпалерами вздовж похоронної процесії по вулицях Берліна. Це було найбільше зібрання людей в Берліні після смерті імператора Вільгельма І дванадцять років тому. Похорон був даниною поваги «Солдатові революції».

Вільгельм Лібкнехт розглядається разом з Фердинандом Лассалем й Августом Бебелем як один з найважливіших лідерів німецької соціал-демократії з міжнародною репутацією.

Окремі твори Вільгельма Лібкнехта

  • Die politische Stellung der Socialdemokratie. Leipzig 1869. — «Політична позиція соціал-демократії».
  • Zu Trutz und Schutz. Leipzig 1871, 4. verm. Auflage, Verlag der Genossenschaftsbuchdrucker, Leipzig 1874 — «Напад і захист»
  • Wissen ist Macht — Macht ist Wissen. Leipzig 1872. — «Знання є владою — влада є знанням»
  • Die Grund- und Bodenfrage. Leipzig 1874, Neuauflage 1876; Genossenschaftsdruckerei, 1874 — «Земельне питання»
  • Was die Socialdemokraten sind und was sie wollen. 1877. -«Хто такі соціал-демократи і чого вони хочуть»
  • Zur orientalischen Frage oder soll Europa kosakisch werden? Leipzig 1878. — «До східного питання або чи хоче Європа стати козацькою»
  • Die Emser Depesche oder wie Kriege gemacht werden. Nürnberg 7. A. 1899. — «Емська депеша або яе робляться війни»
  • Volks-Fremdwörterbuch. Leipzig 1874. — «Народний словник іноземних слів»
  • Robert Blum und seine Zeit. Nürnberg 2. A. 1890. -«Роберт Блюм та його час».
  • Ein Blick in die neue Welt. Stuttgart 1887. — «Погляд у новий світ».
  • Geschichte der Französischen Revolution. Dresden 1890. — «Історія Французької революції»
  • Robert Owen. Dresden 1892. — «Роберт Оуен»
  • Karl Marx zum Gedächtnis. Nürnberg 1896. — «У пам'ять Карла Маркса»
  • Kein Kompromiß — Kein Wahlbündnis. 1899. — «Без компромісу нема виборчого альянсу»

Посилання

  • ЭСБЕ/Либкнехт, Вильгельм [Архівовано 15 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • BiografGuru — Биография Либкнехта Вильгельма [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Lemo Biografie — Wilhelm Liebknecht 1826—1900 [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)

Примітки

  1. http://library.fes.de/cgi-bin/ihg2pdf.pl?vol=2&f=108&l=109
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118572768 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilgelm Libkneht nim Wilhelm Philipp Martin Christian Ludwig Liebknecht 29 bereznya 1826 Gissen Velike gercogstvo Gessen Nimechchina 7 serpnya 1900 Sharlottenburg Berlin radikalno demokratichnij revolyucioner zasnovnik Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini SDP batko Karla Libknehta Vilgelm Libknehtangl Wilhelm LiebknechtVilgelm Libkneht Fotografiya z 1870 rokivIm ya pri narodzhenni Wilhelm Philipp Martin Christian Ludwig LiebknechtNarodivsya 29 bereznya 1826 1826 03 29 Gissen d Velike gercogstvo Gessen 1 Pomer 7 serpnya 1900 1900 08 07 74 roki Sharlottenburg d Provinciya Brandenburg Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 2 insultPohovannya dGromadyanstvo NimechchinaDiyalnist politik zhurnalistAlma mater Gissenskij universitet Marburzkij universitet i HU BerlinZnannya mov nimecka 3 4 Chlenstvo Pershij InternacionalNapryamok VilnodumstvoPosada d d d i dPartiya Social demokratichna partiya Nimechchini d 1875 d 1869 i Soyuz komunistivBatko dDiti Karl Libkneht d i dRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Gissen ridne misto Libknehta Pochatok 19 go st Doshka na misci budinku de narodivsya Libkneht zrujnovanij u 1944 r Fridrih Lyudvig Vajdig 1791 1837 vujko Libknehta Pislya rannoyi smerti svoyih batkiv Lyudviga Hristiana Libknehta Ludwig Christian Liebknecht 1787 1832 i jogo druzhina Katerina Katharina urodzhena Hirsh Hirsch 1803 1831 Vilgelm Libkneht viris z 1832 z bratami i sestrami v opikuna kandidata bogoslov ya Karla Vilgelma Osvalda Karl Wilhelm Osswald 1789 1845 V ridnomu Gisseni vin vchivsya u gimnaziyi i zakinchiv yiyi u 1842 r Na jogo dolyu duzhe vpliviv vujko pastor yevangelskoyi cerkvi Fridrih Lyudvig Vajdig Friedrich Ludwig Weidig svoyimi socialnimi i politichnimi nastanovami yaki viznachili podalshe zhittya molodogo Libknehta Vilgelm Libkneht navchavsya 1843 1847 v riznih universitetah Spochatku v Gisseni vivchav filologiyu ta protestantsku teologiyu potim odin semestr filosofiyu v Berlini a dali v Marburzi She studentom Vilgelma Libknehta nablizivsya do ruhu za demokratichni prava i nacionalnogo ob yednannya Nimeckogo soyuzu v nacionalnu derzhavu Odnak bilshe zahoplyuvavsya socialistichnimi ideyami Sen Simona nizh metoyu pobudovi nacionalnoyi derzhavi Pid chas navchannya v Berlini Libkneht v seredini 1845 r vstupiv u kontakti z prihilnikami revolyucijnogo polskogo nacionalnogo ruhu Vin diznavsya pro zaplanovane povstannya u Polshi ale jogo pidgotovka bula vikrita i vono bulo pridushene she v zarodku Pid chas dvorichnogo sudovogo procesu nad organizatorami povstannya buv areshtovanij na korotkij chas i Libkneht V serpni 1846 r Libkneht vpershe vistupiv publichno yak odin z lideriv i rechnikiv studentstva Gissenu i brav uchast u podalshih studentskih zavorushennyah Obstavini sklalisya tak sho vin mav pokinuti universitet i deyakij chas dumav v pro emigraciyu do Ameriki Odnak z pochatkom Lyutnevoyi revolyuciyi u Franciyi vin yide do Parizhu de aktivno doluchayetsya do borotbi povstanciv a koli polum ya revolyuciyi perekidayetsya na Nimechchinu vin povertayetsya na batkivshinu i doluchayetsya do postannya radikalnih demokrativ pid provodom Gustava Struve Gustav Struve Pislya porazki povstannya Libkneht buv zaareshtovanij i proviv sim misyaciv u v yaznici Gustav Struve 1805 1870 bezposerednij nachalnik Libknehta i mangajmskomu robochomu bataljoni Naprikinci Bereznevoyi revolyuciyi Libkneht vstupaye u folksver Yak lejtenant manngajmskogo robochogo bataljonu vin buv ad yutantom Gustava Struve Revolyucijna borotba v osnovnomu bula uspishnoyu V bagatoh zemlyah Nimechchini pochalisya realni demokratichni zmini Na emigraciyi Fridrih Engels 1820 1895 Dagerotipnij portret 1840 ti roki Karl Marks 1818 1883 Foto Richarda Birda Richard Beard London do 1860 Pislya pridushennya revolyuciyi prusskimi vijskami v lipni 1849 Libknehtu zagrozhuvav aresht i shob jogo uniknuti vin spochatku perebravsya do Shvejcariyi de poznajomivsya z Fridrihom Engelsom kotrij tezh v cej chas perehovuvavsya u Shvejcariyi pislya uchasti v revolyucijnih podiyah v Badeni Iniciativa ob yednannya robochih organizacij v Shvejcariyi prizvela do areshtu Libknehta 20 lyutogo 1850 i do jogo visilki z obvinuvachennyam u socialistichnij diyalnosti 7 kvitnya togo zh roku Cherez Franciyu Vilgelm Libkneht pereyihav do Angliyi U Londoni vin vstupiv u Soyuz komunistiv yakij isnuvav z 1847 r i v 1852 r buv rozpushenij Tut vin znovu zustrivsya z Engelsom i cherez nogo vstupiv u kontakt z Karlom Marksom z yakim u nogo vstanovilisya druzhni stosunki na dovgi roki Socialistichni poglyadi Karla Marksa znachno vplinulo na podalshu politichnu poziciyu Libknehta Odnak vin distanciyuvavsya vid materialistichno dialektiki Marksa Pri vsomu sprijnyatti marksistskoyi teoriyi Libkneht ne pozbuvsya svogo radikalnogo demokratichnogo korinnya Na jogo dumku demokratiya bez socializmu ne bula bi spravzhnoyu demokratiyeyu a socializm bez demokratiyi ne buv bi realnim socializmom V ogo ochah i te i druge mali bi buti pov yazani U Londoni Libkneht odruzhivsya z Ernestinoyu Landolt Ernestine Landolt z yakoyu poznajomivsya she pid chas revolyuciyi perebuvayuchi u v yaznici Moloda sim ya biduvala perebivayuchis z hliba na vodu bo zarobok Libknehta yak domashnogo vchitelya ne dozvolyav na bilsh pristojne zhittya U 1862 r v rezultati amnistiyi pri intronizaciyi prusskogo korolya Vilgelma I para Libknehtiv povernuvsya do Nimechchini V social demokratichnomu rusi Ferdinand Lassal 1825 1864 U Prussiyi Vilgelm Libkneht stav v 1863 roci chlenom Zagalnogo Nimeckogo Robitnichogo Soyuzu ZNRS nedavno stvorenogo za iniciativi Ferdinanda Lassalya predtecha piznishoyi SDP Mizh Lassalem i Libknehtom buli rozbizhnosti vidnosno roli okremih derzhav zokrema v Nimeckij konfederaciyi Lassal vvazhav sho providnu rol maye grati Prussiya Buli takozh rozbizhnosti navkolo shlyahiv pobudovi socialistichnogo suspilstva U toj chas yak Lassal zajmav postupovij shlyah do socializmu shlyahom reform Libkneht napolyagav na revolyucijnomu shlyahu v sensi Marksa Jogann Batist fon Shvajcer Johann Baptist von Schweitzer 1833 1875 Pislya peredchasnoyi smerti Lassalya na dueli v 1864 r konflikt Libknehta z partiyeyu zagostrivsya Nastupnik Lassalya Jogon Batist fon Shvajcer Johann Baptist von Schweitzer ne raz kritikuvavsya Libknehtom za avtokratichnij stil kerivnictva i v rezultati Libkneht buv viklyuchenij z partijnogo komitetu Vidrazu pislya viklyuchennya Libkneht buv vislanij z Berlina i Prussiyi pislya chogo vin oselivsya v Lejpcigu i priyednavsya do saksonskogo robitnichogo soyuzu Avgust Bebel August Bebel 1840 1913 Dzherelo Friedrich Ebert Stiftung Tut vin poznajomivsya na 14 rokiv molodshim Avgustom Bebelem yakij pid vplivom Libknehta perejshov na marksistsku poziciyu Mizh Libknehtom i Bebelem pochalosya tisne politichne spivrobitnictvo a osobisti stosunki pererosli u druzhbu na vse zhittya Obidva voni buli yedini u svoyemu neprijnyatti prusskogo vijskovogo i policejskogo rezhimu ta gegemoniyi Prussiyi pid prem yerstvom Otto fon Bismarka Razom z Bebelem Libkneht u 1866 r iniciyuvav stvorennya Saksonskoyi narodnoyi partiyi yak alyans mizh socialistami i dribnoyu burzhuaziyeyu antiprusskogo spryamuvannya Rokom rokom piznishe Bebel ta Libkneht buli obrani deputatami rejhstagu Pivnichnogo Nimeckogo soyuzu de z 1868 r voni vistupali proti politiki uryadu Bismarka i perevazhannya Prussiyi U cej chas smert druzhini Libknehta Ernestini 1867 zatmarila jogo osobiste zhittya Ale cherez rik pislya smerti Ernestini vin odruzhivsya znovu na Natali Re yaka v nastupni roki narodila chotiroh siniv drugim z yakih buv Karl Libkneht U 1869 r Saksonskih narodna partiya bula rozpushena ale yiyi dominuyuchoyu live krilo vlilosya u Social demokratichnoyi robochoyi partiyi SDRP yaka buv zasnovana z iniciativi Libknehta i Bebelya Nevdovzi partiya yak nimecka sekciya uvijshla u Mizhnarodnij robochij soyuz zasnovanij 1864 r i vidomij teper yak Pershij Internacional U veresni 1869 Vilgelm Libkneht buv delegatom vid SDPR na Bazelskomu kongresi Internacionalu Pislya pochatku franko nimeckoyi vijni v 1870 roci Libkneht publichno vistupiv proti ciyeyi vijni ale utrimalisya 19 lipnya 1870 pid vplivom Bebelya pri golosuvannya za nadannya kreditu dlya vijni proti Franciyi Pislya peremogi Nimechchini u 1871 r Libkneht i Bebel zayavili pro svoyu solidarnist z Parizkoyu Komunoyu i vistupili proti aneksiyi Elzasu ta Lotaringiyi Obvinuvacheni v zradi obidva voni buli obvinuvacheni u derzhavnij zradi i zasudzheni do dvoh rokiv pozbavlennya voli Pislya zvilnennya z v yaznici Libkneht v 1874 pislya troh rokiv perervi znovu buv obranij vid SDPR u Rejhstak teper uzhe Nimeckoyi imperiyi Vilgelm Gazenklever Wilhelm Hasenclever 1837 1889 ostannij prezident ZNRS U 1875 r u Goti SDRP ob yednalasya ZNRS u Socialistichnu Robochu Partiyu Nimechchini Sozialistischen Arbeiterpartei Deutschlands skorocheno SRP Ce zlittya bulo rozkritikovane Merksom u jogo vidomij roboti Kritika Gotskoyi programi za pomirkovanij evolyucijnij shlyah do socializmu Vilgelm Libkneht buv zgidnij z kritikoyu Marksa ale vin divivsya na ob yednannya robitnichogo ruhu z pragmatichnoyi tochki zoru vvazhayuchi sho yednist maye bilshij prioritet Kancler Otto fon Bismark viznachav partiyu z samogo pochatku yak voroga rejhu Jogo zusillyami u zhovtni 1878 r buv prijnyatij Antisocialistichnij zakon Protyagom terminu diyi zakonu prodovzhuvanogo shorino diyalnist social demokratiyi yiyi ustanov publikaciyi ta zustrichi za mezhami rejhstagu i landtagu buli zaboroneni do 1890 r V hodi diyi zakonu Vilgelm Libkneht takozh osobisto postrazhdav vid represivnih zahodiv nezvazhayuchi na jogo status deputatu Buli i areshti i zaborona prozhivati u velikih mistah U hodi cih peresliduvan Libkneht z Bebelem vlashtuvali svoyu golovnu rezidenciyu u zamiskij villi pid Lejpcigom Zakrittya odnogo z social demokratichnih zibran Sered inshih Vilgelm Libkneht stoyit drugim zliva vid vikna i Bebel sidit bilya nogo Nezvazhayuchi na represiyi SRP peretvorilasya u masovu partiyu U Rejhstagu Libkneht vikoristovuvav svoye stanovishe deputata dlya gostroyi kritiki politiki uryadu Bismarka ale i poza mezhami rejhstagu vin vikoristovuvav kozhnu mozhlivist vistupu pered gromadskistyu Zasnuvannya Socialistichnogo Internacionalu Libkneht z molodshoyu dochkoyu Karla Marksa Eleonoroyu yaka brala uchast u pidgotovci Socialistichnogo Internacionalu Foto 1886 r pid chas agitacijnoyi poyizdki do Ameriki Pislya podilu Pershogo Internacionalu v 1872 roci i jogo rozv yazannya yake proslidkuvalo u 1876 r cherez konflikt mizh anarhistskim krilom Mihajla Bakunina i marksistskim krilom pislya smerti Marksa v 1883 Libkneht dokladaye zusillya do utvorennya novogo yednosti mizhnarodnogo robochogo ruhu Z nim buv zgidnij Engels yakij zakonomirno uspadkuvav ideyi Marksa i nadali perebuvav u postijnomu kontakti z Libknehtom Pri zasnuvanni Socinternu v Parizhi v 1889 roci dlya pidgotovki chogo Libkneht proviv osnovnu chastku roboti SRP nezvazhayuchi na yiyi peresliduvannya u vlasnij krayini bula najbilsh vplivovoyu socialistichnoyu partiyeyu u sviti Na ustanovchomu z yizdi II Internacionalu yakij prohodiv z 14 go po 20 lipnya 1889 r 85 delegativ predstavlyali Nimechchinu pri zagalnij kilkosti blizko 400 uchasnikiv z 20 krayin svitu Sered nih buli Avgust Bebel ta Eduard Bernshtejn Eduard Bernstein a takozh Karl Legin Carl Legien yak predstavnik nimeckogo profspilkovogo ruhu Klara Cetkin predstavlyala socialistichnij zhinochij ruh perebuvayuchi na vignanni v Parizhi Libkneht ocholiv nimecku delegaciyu i buv razom z francuzkim socialistom Eduardom Valyanom Edouard Vaillant golovoyu Kongresu Sered inshogo v pam yat pro zhertvi 1886 r zhorstoko pridushenogo strajku i robochogo povstannya u Chikago SShA shvaliv vvedennya Pershotravnya yak mizhnarodnogo dnya borotbi robitnichogo klasu Razom z cim vimoga provedennya vosmigodinnogo robochogo denya dlya najmanih pracivnikiv povinna bula bi mati otrimati bilshe i potuzhnishe znachennya Konstituyuvannya SPD Na viborah do rejhstagu v lyutomu 1890 social demokrati z 19 7 golosiv viborciv najpotuzhnishoyu partiyeyu v Imperiyi ale otrimali lishe 35 misc u rejhstazi z 391 yih zagalnogo chisla Cherez dekilkoh nedolikiv takih yak mezhi viborchih okrugiv voni otrimali nabagato menshe misc nizh mali na to pravo za mirkami demokratichnih standartiv Federativnoyi Respubliki Nimechchinai Pislya vidstavki a naspravdi zvilnennya Bismarka na posadi kanclera 20 bereznya 1890 kajzerom Vilgelmom II yakij zajnyav tron u 1888 r u novomu uryadi poshirilosya usvidomlennyam togo sho Antisocialistichnij zakon ne poslabiv social demokratiyu ale navit duzhe posiliv Pri novomu kancleri Leo grafi fon Kaprivi Leo Graf von Caprivi ostannya redakciya Antisocialistichnogo zakonu 30 veresnya 1890 bula vidhilena yak takozh jogo novi podannya yaki regulyarno proponuvalisya piznishe Pislya skasuvannya Antisocialistichnogo zakonu SRP bula reorganizovana u 1890 r v kongresi v Galle i v toj zhe chas perejmenovana na Social demokratichna partiya Nimechchini SDPN Cya nazva zbereglasya do nashih dniv nezvazhayuchi na bagato programnih zmin yaki nastali z tih pir Liniya novogo SDPN bula viznachena v Erfurtskij programi v 1891 r Teoretichnu yiyi chastinu rozrobiv Karl Kautskij pri tomu sho Libkneht domigsya provedennya v nij chitkoyi marksistskoyi oriyentaciyi v toj zhe chas napisanij Eduardom Bernshtejnom Praktichna chastina vzhe vkazuvala na neobhidnist adaptaciyi do parlamentskih metodiv i mozhlivostej Yak golovnij redaktor partijnoyi gazeti Vorwarts zaboronena v 1878 1890 rr i vidnovlena v 1891 vidnovlena i yak deputat Libkneht v svoyemu ostannomu desyatilitti zhittya prodovzhuvav vistupati yak prihilnik internacionalnogo marksizmu Z ciyeyi poziciyi vin piddav rizkij kritici dominuvannya u Prussiyi militarizaciyi osoblivo priskorenoyi pri Vilgelmi II modernizaciyi imperiyi v poyednanni z ekspansivnoyu zovnishnoyu politikoyu Zokrema kritika bula spryamovana na morsku politiku imperatora yak bezgluzdij prestizhnij proekt monarha yak i provokaciya dlya perevazhno morskoyi svitovoyi derzhavi Velikoyi Britaniyi Z tochki zoru todishnoyi SDPN ce viklikalo nebezpeka svitovoyi imperialistichnoyi vijni Vidpovidno do cogo Libkneht takozh borovsya z seredini 1880 h rokiv proti posilennya kolonialnoyi i imperialistichnoyi politiki i vidhilyav proponovanu uryadu sorom yazlivu nazvu Ohoronyuvani rajoni priznachenu dlya nimeckih kolonij napriklad v Africi ta pivdennij chastini Tihogo okeanu U 1189 r 70 richnij Libkneht buv zasudzhenij za obrazu Jogo velichnosti na chotiri misyaci tyuremnogo uv yaznennya yake vidbuvav u v yaznici Plotzensee Naprikinci svogo zhittya Starij tak nazivali Libknehta v toj chas bagato chleniv SDPN u vdyachnij povazi za pracyu vsogo jogo zhittya vistupav proti partiyi reformistskih tendencij yaki rozvinulisya v partiyi pislya programnoyi statti Eduarda Bernshtejna U 1899 u eseyi Bez kompromisu nema viborchogo alyansu ostannij shirokij pismovij roboti Libknehta yaku vvazhav svoyim politichnim zapovitom vin obgruntovuvav z shirokim istorichnim rakursom neobhidnist rishuchoyi vidmovi vid ugodovskih tendencij Bernshtejna ta jogo poslidovnikiv Smert i pohovannyaPam yatna doshka Libknehta v Berlini na Krojcbergu Nadmogilnij pam yatnik Vilgelma Libknehta na cvintari Zentralfriedhof u Berlini okrug Lihtenberg Pam yatnik buv stvorenij drezdenskim skulptorom Gajnrihom Mayem Heinrich May Kompoziciya alegorichno predstavlyaye yednist proletariatu i nauki Vilgelm Libkneht pomer pislya insultu 7 serpnya 1900 roku v vici 74 rokiv u Sharlottenburzi rajon Berlina Na jogo pohoronah na Socialistichnomu cvintari yak vin nazivayetsya teper u berlinskomu okruzi Lihtenberg buli prisutni 120000 150000 lyudej v osnovnomu robitniki i prihilniki SDPN She bilshe skorbotnih lyudej stoyalo shpalerami vzdovzh pohoronnoyi procesiyi po vulicyah Berlina Ce bulo najbilshe zibrannya lyudej v Berlini pislya smerti imperatora Vilgelma I dvanadcyat rokiv tomu Pohoron buv daninoyu povagi Soldatovi revolyuciyi Vilgelm Libkneht rozglyadayetsya razom z Ferdinandom Lassalem j Avgustom Bebelem yak odin z najvazhlivishih lideriv nimeckoyi social demokratiyi z mizhnarodnoyu reputaciyeyu Okremi tvori Vilgelma LibknehtaDie politische Stellung der Socialdemokratie Leipzig 1869 Politichna poziciya social demokratiyi Zu Trutz und Schutz Leipzig 1871 4 verm Auflage Verlag der Genossenschaftsbuchdrucker Leipzig 1874 Napad i zahist Wissen ist Macht Macht ist Wissen Leipzig 1872 Znannya ye vladoyu vlada ye znannyam Die Grund und Bodenfrage Leipzig 1874 Neuauflage 1876 Genossenschaftsdruckerei 1874 Zemelne pitannya Was die Socialdemokraten sind und was sie wollen 1877 Hto taki social demokrati i chogo voni hochut Zur orientalischen Frage oder soll Europa kosakisch werden Leipzig 1878 Do shidnogo pitannya abo chi hoche Yevropa stati kozackoyu Die Emser Depesche oder wie Kriege gemacht werden Nurnberg 7 A 1899 Emska depesha abo yae roblyatsya vijni Volks Fremdworterbuch Leipzig 1874 Narodnij slovnik inozemnih sliv Robert Blum und seine Zeit Nurnberg 2 A 1890 Robert Blyum ta jogo chas Ein Blick in die neue Welt Stuttgart 1887 Poglyad u novij svit Geschichte der Franzosischen Revolution Dresden 1890 Istoriya Francuzkoyi revolyuciyi Robert Owen Dresden 1892 Robert Ouen Karl Marx zum Gedachtnis Nurnberg 1896 U pam yat Karla Marksa Kein Kompromiss Kein Wahlbundnis 1899 Bez kompromisu nema viborchogo alyansu PosilannyaESBE Libkneht Vilgelm Arhivovano 15 serpnya 2013 u Wayback Machine ros BiografGuru Biografiya Libknehta Vilgelma 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Lemo Biografie Wilhelm Liebknecht 1826 1900 15 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Primitkihttp library fes de cgi bin ihg2pdf pl vol 2 amp f 108 amp l 109 Deutsche Nationalbibliothek Record 118572768 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133

Дата публікації:
Топ