Східносемітські мови — одне із трьох відгалужень семітських мов. До східносемітської групи входять три різні мови: аккадська, еблаїтська та, можливо, кішитська, всі з яких давно вимерли. Мови перебували під впливом несемітської шумерської мови та перейняли від неї клинопис.
Східносемітські мови | |
---|---|
Поширені: | Месопотамія |
Класифікація: | Афразійські мови
|
Групи: | |
Історичне поширення семітських мов, східносемітська група виділена зеленим кольором |
Східносемітські мови відрізняються від інших семітських мов, що традиційно називають західносемітськими, за низкою аспектів. Історично вважається, що носії східно-семітських мов кочували далі на схід, оселилися в Месопотамії протягом 3-го тисячоліття до нашої ери, про що свідчать аккадські тексти цього періоду. На початку 2-го тисячоліття до нашої ери східносемітські мови, зокрема аккадська, стали переважати у регіоні.
Фонологія
Сучасне розуміння фонології східносемітських мов можна отримати лише за допомогою ретельного вивчення текстів і їхнього порівняння з реконструйованими прасемітськими. Найбільш вражаючим є скорочення інвентарю задніх приголосних, задньоязикових та глоткових фрикативів, а також гортанних. Аккадська мова зберігає *ḫ та (частково) *ḥ лише як одну фонему, транскрибовану ḫ та зазвичай реконструйовану як глухий задньоязиковий або увулярний фрикатив. Усі звуки *ʾ, *h, *ʿ, *ġ були втрачені. Можливо, що їхнє вилучення призвело до появи голосного e там, де він не зустрічається в інших семітських мовах (наприклад, акк. bēl «господар» - прасемітськ. *ba‘al). Виявляється також, що серія міжзубних фрикативів стала шиплячими (наприклад, акк. šalšu 'три' — прасемітськ. *ṯalaṯ). Однак точний фонологічний склад мов повністю не відомий, і відсутність особливостей насправді могла бути результатом того, що шумерська орфографія не підходить належним чином для опису звуків семітських мов.
На порядок слів у східносемітських мовах також вплинула шумерська мова, оскільки типовим порядком слів у реченні був підмет-додаток-присудок (SOV), а не присудок-підмет-додаток (), як в інших семітських мовах.
Примітки
- Benjamin Read Foster; Karen Polinger Foster (2009). Civilizations of Ancient Iraq. с. 40. ISBN .
- I. E. S. Edwards; C. J. Gadd; N. G. L. Hammond (31 жовтня 1971). The Cambridge Ancient History. Cambridge University Press. с. 100. ISBN .
- Lauren Ristvet (2014). Ritual, Performance, and Politics in the Ancient Near East. с. 217. ISBN .
- Donald P. Hansen; Erica Ehrenberg (2002). Leaving No Stones Unturned: Essays on the Ancient Near East and Egypt in Honor of Donald P. Hansen. с. 133. ISBN .
- Lucy Wyatt (16 січня 2010). Approaching Chaos: Could an Ancient Archetype Save C21st Civilization?. с. 120. ISBN .
- Huehnergard, J. 1995. “Semitic Languages.” Pp. 2117–2134 in Civilizations of the Ancient Near East. Jack Sasson (editor). New York.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidnosemitski movi odne iz troh vidgaluzhen semitskih mov Do shidnosemitskoyi grupi vhodyat tri rizni movi akkadska eblayitska ta mozhlivo kishitska vsi z yakih davno vimerli Movi perebuvali pid vplivom nesemitskoyi shumerskoyi movi ta perejnyali vid neyi klinopis Shidnosemitski movi Poshireni Mesopotamiya Klasifikaciya Afrazijski movi Semitski movi Shidnosemitski movi Grupi Istorichne poshirennya semitskih mov shidnosemitska grupa vidilena zelenim kolorom Shidnosemitski movi vidriznyayutsya vid inshih semitskih mov sho tradicijno nazivayut zahidnosemitskimi za nizkoyu aspektiv Istorichno vvazhayetsya sho nosiyi shidno semitskih mov kochuvali dali na shid oselilisya v Mesopotamiyi protyagom 3 go tisyacholittya do nashoyi eri pro sho svidchat akkadski teksti cogo periodu Na pochatku 2 go tisyacholittya do nashoyi eri shidnosemitski movi zokrema akkadska stali perevazhati u regioni FonologiyaSuchasne rozuminnya fonologiyi shidnosemitskih mov mozhna otrimati lishe za dopomogoyu retelnogo vivchennya tekstiv i yihnogo porivnyannya z rekonstrujovanimi prasemitskimi Najbilsh vrazhayuchim ye skorochennya inventaryu zadnih prigolosnih zadnoyazikovih ta glotkovih frikativiv a takozh gortannih Akkadska mova zberigaye ḫ ta chastkovo ḥ lishe yak odnu fonemu transkribovanu ḫ ta zazvichaj rekonstrujovanu yak gluhij zadnoyazikovij abo uvulyarnij frikativ Usi zvuki ʾ h ʿ ġ buli vtracheni Mozhlivo sho yihnye viluchennya prizvelo do poyavi golosnogo e tam de vin ne zustrichayetsya v inshih semitskih movah napriklad akk bel gospodar prasemitsk ba al Viyavlyayetsya takozh sho seriya mizhzubnih frikativiv stala shiplyachimi napriklad akk salsu tri prasemitsk ṯalaṯ Odnak tochnij fonologichnij sklad mov povnistyu ne vidomij i vidsutnist osoblivostej naspravdi mogla buti rezultatom togo sho shumerska orfografiya ne pidhodit nalezhnim chinom dlya opisu zvukiv semitskih mov Na poryadok sliv u shidnosemitskih movah takozh vplinula shumerska mova oskilki tipovim poryadkom sliv u rechenni buv pidmet dodatok prisudok SOV a ne prisudok pidmet dodatok yak v inshih semitskih movah PrimitkiBenjamin Read Foster Karen Polinger Foster 2009 Civilizations of Ancient Iraq s 40 ISBN 978 0691137223 I E S Edwards C J Gadd N G L Hammond 31 zhovtnya 1971 The Cambridge Ancient History Cambridge University Press s 100 ISBN 9780521077910 Lauren Ristvet 2014 Ritual Performance and Politics in the Ancient Near East s 217 ISBN 9781107065215 Donald P Hansen Erica Ehrenberg 2002 Leaving No Stones Unturned Essays on the Ancient Near East and Egypt in Honor of Donald P Hansen s 133 ISBN 9781575060552 Lucy Wyatt 16 sichnya 2010 Approaching Chaos Could an Ancient Archetype Save C21st Civilization s 120 ISBN 9781846942556 Huehnergard J 1995 Semitic Languages Pp 2117 2134 in Civilizations of the Ancient Near East Jack Sasson editor New York