Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джованні Леґренці італ Giovanni Legrenzi 12 серпня 1626 Клузоне Венеційська республіка 27 травня 1690 Венеція Венеційськ

Джованні Леґренці

Джованні Леґренці

Джованні Леґренці (італ. Giovanni Legrenzi; 12 серпня 1626, Клузоне, Венеційська республіка — 27 травня 1690, Венеція, Венеційська республіка) — італійський композитор та органіст, який зіграв важливу роль у розвитку стилю бароко в музиці на півночі Італії.

Джованні Леґренці
італ. Giovanni Legrenzi
image
Основна інформація
Дата народження 12 серпня 1626(1626-08-12)[1][2][3]
Місце народження Клузоне, Провінція Бергамо, Ломбардія
Дата смерті 27 травня 1690(1690-05-27)[4][5][…] (63 роки)
Місце смерті Венеція, Венеційська республіка[4][7]
Громадянство Венеційська республіка
Віросповідання католицька церква
Професії композитор, органіст
Вчителі d
Відомі учні Антоніо Лотті і Франческо Ґаспаріні
Інструменти орган[d] і орган
Жанри опера і класична музика
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Джованні Леґренці народився в серпні 1626 року в Клузоне, недалеко від Бергамо, в республіці Венеція в родині скрипаля Джованні Марії Леґренці і Анджели Ріцці. Початкову музичну освіту здобув у батька. З 1639 по 1643 рік навчався в Академії Маріан в Бергамо, де його вчителем був .

30 серпня 1645 року був прийнятий на місце органіста в церкву в Бергамо. Тут познайомився з Мауріціо Каццаті. У 1651 році був висвячений в сан священника, а в травні того ж року обраний капеланом хору церкви, де служив органістом до 30 грудня 1654 року, коли був звільнений з невідомої причини, але поновлений 23 лютого 1655 року.

У 1654—1656 роках Джованні Леґренці опублікував свої перші чотири збірки, дві з яких містили церковні піснеспіви для декількох голосів — Твір I. «Церковні концерти» (італ. Concerti per uso di chiesa; виданий у Венеції в 1654 році, з присвятою Карло Нембріні) і Твір III. «Гармонія божественного шанування» (італ. Harmonia di affetti devoti; виданий у Венеції в 1655 році, з присвятою Алессандро Фарнезе), а два інших збірника містили інструментальні твори — Твір II. «Сонати для двох і трьох» (італ. Sonate a due e tre; виданий у Венеції в 1655 році, c присвятою Джованні Карло Саворньяну) і Твір IV. «Церковні та камерні сонати, концерти, алемани і сарабанди для трьох: двох скрипок і віолончелі» (італ. Sonate da chiesa, da camera, correnti, balletti, alemane e sarabande a tre, due violini e violone; виданий у Венеції в 1656 році, з присвятою Георгу Вільгельму і Ернесту Августу Бравншвейському).

В кінці 1656 року Джованні Леґренці отримав місце капельмейстера в Академії Святого Духа у Феррарі. Це місце композитор отримав завдяки заступництву місцевої аристократії, зокрема маркіза Корнеліо Бентівольо. Деяким своїм покровителям він присвятив ряд своїх збірок. Так Твір V. «Псалми для п'яти: трьох голосів і двох скрипок» (італ. Salmi a cinque, tre voci e due violini; виданий у Венеції в 1657 році) був присвячений кардиналу Карло Піо Савойському, єпископу Феррарі, Твір VII. «Повечір'я з літанією і антифонами Пресвятій Діві» (італ. Compiete con lettanie e antifone della beata Vergine; виданий у Венеції в 1662 році) був присвячений маркізу Іпполіто Бентівольо. Хоча Твір VIII. «Сонати для двох, трьох, п'яти і шести» (італ. Sonate a due, tre, cinque e sei; виданий у Венеції в 1663 році) і присвячений Георгу Вільгельму і Ернесту Августу Бравншвейському, збірник тісно пов'язаний з суспільством Феррарі, на що вказують назви, включених в нього, творів, що представляють собою прізвища аристократичних родів Феррарі.

У Феррарі Джованні Леґренці дебютував як оперний композитор. У 1662 році на сцені театру Сан Стефано відбулася прем'єра його першої опери «Нін справедливий» (італ. Nino il giusto). Дві наступні опери композитора «Ахілл в Скіросі» (італ. Achille in Sciro) 1663 року і «Зенобій і Радамес» (італ. Zenobia e Radamisto) 1665 року було написані ним за лібрето Іпполіто Бентівольо і також поставлені в театрі Сан Стефано.

У липні 1665 року, незважаючи на рекомендації Карло II Гонзага-Невір, герцога Манутї, Джованні Леґренці не зміг отримати місце віце-капельмейстера в капелі імператорського двору у Відні. 1668 року сам композитор відмовився від місця віце-капельмейстера в королівській капелі Людовика XIV, пославшись на проблеми зі здоров'ям. Він також відмовився від пропозиції повернутися на роботу до церкви Санта Марія Маджоре в Бергамо. Спроби отримати місце капельмейстера в капеллах при соборах в Міланї й Болоньї виявилися марними.

1670 року композитор остаточно оселився у Венеції. У тому ж році він був прийнятий на місце викладача, а пізніше капельмейстера в притулок для бідних, або Оспедалетто. Серед його учнів були , Антоніо Лотті, , , Томмазо Джованні Альбіноні і . З 1671 року Джованні Леґренці був також призначений капельмейстером місцевих ораторіан в Санта Марія делла Фава. Для їх зборів у Венеції композитор написав кілька ораторій. Деякий час він з помірним успіхом співпрацював з капелою собору Сан Марко, а 23 квітня 1685 року був призначений капельмейстером цього престижного закладу і займав цей пост до самої смерті.

Джованні Леґренці помер у Венеції 27 травня 1690 року і був похований в ораторії Санта Марія делла Фава.

Творча спадщина

Творча спадщина композитора включає близько 20 опер, 8 ораторій, численні духовні і камерні твори. Теми Джованні Леґренці використовували в своїх творах Йоганн Себастьян Бах і Георг Фрідріх Гендель.

Примітки

  1. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  2. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  3. Musicalics
    d:Track:Q63484499
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118827472 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  8. (англ.). Britannica. Архів оригіналу за 21 червня 2013.

Посилання

  • Arnaldo Morelli. Legrènzi, Giovanni (неопр.). Treccani.it. — Dizionario Biografico degli Italiani — Volume 64 (2005).  (итал.)
  • Legrènzi ‹-zi›, Giovanni (неопр.). Treccani.it. — Enciclopedie on line.  (итал.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhovanni Legrenci ital Giovanni Legrenzi 12 serpnya 1626 Kluzone Venecijska respublika 27 travnya 1690 Veneciya Venecijska respublika italijskij kompozitor ta organist yakij zigrav vazhlivu rol u rozvitku stilyu baroko v muzici na pivnochi Italiyi Dzhovanni Legrenciital Giovanni LegrenziOsnovna informaciyaData narodzhennya 12 serpnya 1626 1626 08 12 1 2 3 Misce narodzhennya Kluzone Provinciya Bergamo LombardiyaData smerti 27 travnya 1690 1690 05 27 4 5 63 roki Misce smerti Veneciya Venecijska respublika 4 7 Gromadyanstvo Venecijska respublikaVirospovidannya katolicka cerkvaProfesiyi kompozitor organistVchiteli dVidomi uchni Antonio Lotti i Franchesko GaspariniInstrumenti organ d i organZhanri opera i klasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaDzhovanni Legrenci narodivsya v serpni 1626 roku v Kluzone nedaleko vid Bergamo v respublici Veneciya v rodini skripalya Dzhovanni Mariyi Legrenci i Andzheli Ricci Pochatkovu muzichnu osvitu zdobuv u batka Z 1639 po 1643 rik navchavsya v Akademiyi Marian v Bergamo de jogo vchitelem buv 30 serpnya 1645 roku buv prijnyatij na misce organista v cerkvu v Bergamo Tut poznajomivsya z Mauricio Kaccati U 1651 roci buv visvyachenij v san svyashennika a v travni togo zh roku obranij kapelanom horu cerkvi de sluzhiv organistom do 30 grudnya 1654 roku koli buv zvilnenij z nevidomoyi prichini ale ponovlenij 23 lyutogo 1655 roku U 1654 1656 rokah Dzhovanni Legrenci opublikuvav svoyi pershi chotiri zbirki dvi z yakih mistili cerkovni pisnespivi dlya dekilkoh golosiv Tvir I Cerkovni koncerti ital Concerti per uso di chiesa vidanij u Veneciyi v 1654 roci z prisvyatoyu Karlo Nembrini i Tvir III Garmoniya bozhestvennogo shanuvannya ital Harmonia di affetti devoti vidanij u Veneciyi v 1655 roci z prisvyatoyu Alessandro Farneze a dva inshih zbirnika mistili instrumentalni tvori Tvir II Sonati dlya dvoh i troh ital Sonate a due e tre vidanij u Veneciyi v 1655 roci c prisvyatoyu Dzhovanni Karlo Savornyanu i Tvir IV Cerkovni ta kamerni sonati koncerti alemani i sarabandi dlya troh dvoh skripok i violoncheli ital Sonate da chiesa da camera correnti balletti alemane e sarabande a tre due violini e violone vidanij u Veneciyi v 1656 roci z prisvyatoyu Georgu Vilgelmu i Ernestu Avgustu Bravnshvejskomu V kinci 1656 roku Dzhovanni Legrenci otrimav misce kapelmejstera v Akademiyi Svyatogo Duha u Ferrari Ce misce kompozitor otrimav zavdyaki zastupnictvu miscevoyi aristokratiyi zokrema markiza Kornelio Bentivolo Deyakim svoyim pokrovitelyam vin prisvyativ ryad svoyih zbirok Tak Tvir V Psalmi dlya p yati troh golosiv i dvoh skripok ital Salmi a cinque tre voci e due violini vidanij u Veneciyi v 1657 roci buv prisvyachenij kardinalu Karlo Pio Savojskomu yepiskopu Ferrari Tvir VII Povechir ya z litaniyeyu i antifonami Presvyatij Divi ital Compiete con lettanie e antifone della beata Vergine vidanij u Veneciyi v 1662 roci buv prisvyachenij markizu Ippolito Bentivolo Hocha Tvir VIII Sonati dlya dvoh troh p yati i shesti ital Sonate a due tre cinque e sei vidanij u Veneciyi v 1663 roci i prisvyachenij Georgu Vilgelmu i Ernestu Avgustu Bravnshvejskomu zbirnik tisno pov yazanij z suspilstvom Ferrari na sho vkazuyut nazvi vklyuchenih v nogo tvoriv sho predstavlyayut soboyu prizvisha aristokratichnih rodiv Ferrari U Ferrari Dzhovanni Legrenci debyutuvav yak opernij kompozitor U 1662 roci na sceni teatru San Stefano vidbulasya prem yera jogo pershoyi operi Nin spravedlivij ital Nino il giusto Dvi nastupni operi kompozitora Ahill v Skirosi ital Achille in Sciro 1663 roku i Zenobij i Radames ital Zenobia e Radamisto 1665 roku bulo napisani nim za libreto Ippolito Bentivolo i takozh postavleni v teatri San Stefano U lipni 1665 roku nezvazhayuchi na rekomendaciyi Karlo II Gonzaga Nevir gercoga Manutyi Dzhovanni Legrenci ne zmig otrimati misce vice kapelmejstera v kapeli imperatorskogo dvoru u Vidni 1668 roku sam kompozitor vidmovivsya vid miscya vice kapelmejstera v korolivskij kapeli Lyudovika XIV poslavshis na problemi zi zdorov yam Vin takozh vidmovivsya vid propoziciyi povernutisya na robotu do cerkvi Santa Mariya Madzhore v Bergamo Sprobi otrimati misce kapelmejstera v kapellah pri soborah v Milanyi j Bolonyi viyavilisya marnimi 1670 roku kompozitor ostatochno oselivsya u Veneciyi U tomu zh roci vin buv prijnyatij na misce vikladacha a piznishe kapelmejstera v pritulok dlya bidnih abo Ospedaletto Sered jogo uchniv buli Antonio Lotti Tommazo Dzhovanni Albinoni i Z 1671 roku Dzhovanni Legrenci buv takozh priznachenij kapelmejsterom miscevih oratorian v Santa Mariya della Fava Dlya yih zboriv u Veneciyi kompozitor napisav kilka oratorij Deyakij chas vin z pomirnim uspihom spivpracyuvav z kapeloyu soboru San Marko a 23 kvitnya 1685 roku buv priznachenij kapelmejsterom cogo prestizhnogo zakladu i zajmav cej post do samoyi smerti Dzhovanni Legrenci pomer u Veneciyi 27 travnya 1690 roku i buv pohovanij v oratoriyi Santa Mariya della Fava Tvorcha spadshinaTvorcha spadshina kompozitora vklyuchaye blizko 20 oper 8 oratorij chislenni duhovni i kamerni tvori Temi Dzhovanni Legrenci vikoristovuvali v svoyih tvorah Jogann Sebastyan Bah i Georg Fridrih Gendel PrimitkiInternational Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Musicalics d Track Q63484499 Deutsche Nationalbibliothek Record 118827472 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 angl Britannica Arhiv originalu za 21 chervnya 2013 PosilannyaArnaldo Morelli Legrenzi Giovanni neopr Treccani it Dizionario Biografico degli Italiani Volume 64 2005 ital Legrenzi zi Giovanni neopr Treccani it Enciclopedie on line ital

Дата публікації:
Топ