Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвороба Меньєра — негнійне захворювання внутрішнього вуха, що характеризується збільшенням обсягу ендолімфи (лабіринтної рідини) і підвищенням внутрішньолабіринтного тиску (ендолімфатичний гідропс), в результаті чого виникають рецидивні напади прогресуючої глухоти (частіше односторонньої), системного шуму.. Хвороба була вперше вивчена французьким лікарем (1799—1862). Належить до рідкісних захворювань, згідно з даними різних авторів, частота захворювання варіює від 20 до 200 випадків на 100 000 населення. У тих випадках, коли передбачається вторинний характер ендолімфатичного гідропсу, у безпосередньому зв'язку з іншим захворюванням, традиційно використовується термін «синдром Меньєра».
| Хвороба Меньєра | |
 | |
| Названо на честь | d |
|---|---|
| Уражає | внутрішнє вухо |
| Медична спеціальність | оториноларингологія |
| Поширеність | 0,0019[1] |
| ICD-9-CM | 386.00[2][3] і 386.0[2][3] |
| Ідентифікатор NCI Thesaurus | C185243 |
 Хвороба Меньєра у Вікісховищі | |
На хворобу Меньера страждають переважно представники європеоїдної раси. Середній вік хворих коливається від 20 до 50 років, але хвороба може траплятися і в дітей. Дещо частіше захворювання зустрічається в осіб інтелектуальної праці та у мешканців великих міст. Етіологія захворювання остаточно не з'ясована.
Етіологія
Причини появи цього захворювання до кінця не вивчені, проте, найчастіше припускають такі:
- ангіоневроз;
- вегетативну дистонію;
- порушення обміну ендолімфи та іонного балансу внутрішньолабіринтних рідин;
- вазомоторні та нервово-трофічні розлади;
- інфекцію та алергію;
- порушення харчування, вітамінного та водного обміну.
Симптоматика
Дебютувати хвороба Меньєра може як із вестибулярних, так і зі слухових (зниження слуху, закладеність вуха, вушний шум) симптомів. У перші 2-3 роки захворювання приглухуватість може бути минущою з практично повним відновленням слуху в міжприступному періоді. З роками слух поступово знижується, аж до повної глухоти.
Основні симптоми:
- періодичні напади системного запаморочення;
- Розлад рівноваги (хворий не може ходити, стояти і навіть сидіти);
- Нудота, блювання ;
- Посилене потовиділення;
- Зниження, рідко підвищення, артеріального тиску, збліднення шкірних покривів;
- Дзвін, шум у вусі (вухах).
- Порушення координації.
Зазвичай перебіг хвороби Меньєра непередбачуваний: симптоми хвороби можуть погіршитися, або поступово зменшитися, або залишитися без зміни. У хворих, які страждають на хворобу Меньєра, згодом можуть з'явитися й інші прояви. Приступи запаморочення поступово можуть погіршитися і стати частіше, внаслідок чого хворий втрачає працездатність, не може нормально водити автомобіль і займатися іншою фізичною активністю. Хворі змушені постійно бути вдома. Порушення слуху стає незмінним. У деяких хворих розвивається глухота на стороні враження. Прояви тинітуса також можуть з часом погіршитися. Також відзначається перехід патологічного процесу з одного вуха до іншого. У такому разі може навіть розвинутись повна глухота.
Водночас трапляються випадки, коли захворювання поступово самостійно проходить і більше ніколи не рецидивує. Деякі пацієнти, які страждають на хворобу Меньєра, відзначають, що через 7-10 років у них поступово зменшуються прояви запаморочень, напади з'являються рідше. У деяких хворих ці прояви можуть повністю пройти. Крім того, симптоми тинітуса також можуть повністю пройти, а слух нормалізуватися.
Лікування
Лікування хвороби Меньєра проводиться за двома напрямками: усунення гострого нападу та профілактика нових нападів. Всі існуючі зараз способи та методи лікування спрямовані на полегшення переносимості хворими на напади запаморочення, але не змінюють значно перебіг процесу і не запобігають розвитку приглухуватості. Однак індивідуальна терапія, що підбирається з урахуванням супутніх захворювань, може уповільнити розвиток приглухуватості, зменшити вираженість вушного шуму, зменшити частоту і вираженість запаморочення.
Лікування гострого нападу
Госпіталізація зазвичай не потрібна, за винятком випадків рясного блювання з зневодненням. Для усунення нападу використовуються седативні препарати (діазепам), засоби, що покращують мозковий кровообіг, дегідратаційні засоби. У гострому періоді доцільно вводити препарати парентерально чи свічках. Деякі експерти рекомендують проведення завушних новокаїнових блокад.
Медикаментозна профілактика нападів
Лікування в міжприступному періоді (підтримуюча терапія) має бути комплексним та активним. Застосовуються засоби, спрямовані на всі сторони патологічного процесу:
- Прийом сечогінних засобів (діуретиків) з метою зменшення накопичення у внутрішньому вусі рідини ( гідропс).
- Бетагістину дигідрохлорид — гістаміноподібний препарат, діє на кохлеарний кровотік, а також центральний та периферичний вестибулярний апарат. Зменшує інтенсивність та тривалість запаморочень, робить їх більш рідкісними.
- Препарати, що покращують мозковий кровообіг (цинаризин).
- Кортикостероїди з метою зменшення запалення внутрішнього вуха.
Немедикаментозне лікування
- Зниження споживання солі зменшення кількості рідини у внутрішньому вусі.
- Обмеження вживання алкоголю, куріння тютюну та приймання кофеїну, а також стресів та будь-яких станів, що провокують напади.
- Реабілітаційна гімнастика для тренування почуття рівноваги допомагає 70-80 % пацієнтів покращити хронічні симптоми.
- Хімічна абляція лабіринту — застосовується у важких випадках вираженого запаморочення, яке не усувається медикаментозними засобами. Полягає у введенні в барабанну порожнину ототоксичних антибіотиків, таких як гентаміцин. В результаті зменшується вироблення ендолімфи клітинами внутрішнього вуха та патологічна імпульсація з боку ураженого лабіринту.
Щадні хірургічні операції:
- Хірургічне дренування ендолімфатичного мішка — застосовується при неефективності консервативного лікування симптомів хвороби Меньєра та збереженому слуху з ураженого боку. Мета — зменшити тиск в ендолімфатичному просторі, зменшити прояви хвороби, не ушкоджуючи при цьому структуру вуха.
- саккулотомія — декомпресивна операція на сферичному мішечку;
- перетин вестибулярного нерва з метою припинення аферентної імпульсації, що сприяє зникненню вестибулярних розладів.
- лазеродеструкція горизонтального напівкружного каналу — дозволяє домогтися позбавлення від нападів запаморочення в найближчі та віддалені терміни, зберегти слух і затримати розвиток гідропічного процесу в іншому вусі при односторонньому процесі.
При безуспішності щадних видів хірургічних втручань проводять такі деструктивні операції як:
- Лабіринтектомія.
- Кохлеосаккулотомія.
- Вестибулярна нейректомія.
Слід зазначити, що операції на автономній нервовій системі та перерізання сухожиль м'язів барабанної порожнини малоефективні, а декомпресивні та деструктивні хірургічні втручання, як правило, призводять до глухоти на опероване вухо та поновлення нападів запаморочень у віддалені терміни у зв'язку з фіброзним зарастанням створених співустей.
Примітки
- Europe PubMed Central — 2012.
- Disease Ontology — 2016.
- Monarch Disease Ontology release 2018-06-29 — 2018-06-29 — 2018.
- Зайцева О. В. Болезнь Меньера в современной клинической практике : ( )[рос.]. — Русский медицинский журнал. — 2010. — № 16. — С. 1022—1026. — ISSN 2225-2282.
- Замерград М. В. и др. Диагностика системного головокружения в амбулаторной практике : [ 29 жовтня 2020]. — Неврологический журнал. — 2014. — № 2.
- Minor L. B., Schessel D. A., Carey J. P. Meniere's disease : [ 22 вересня 2017]. — Current opinion in neurology. — 2004. — № 1. — С. 9—16. — ISSN 1350-7540.
- Нурмухаметова Е. Диагностика и лечение болезни Меньера. — Русский медицинский журнал.. — 1998. — № 20. — С. 1346–1347.
- Патякина О. К. Лечебная тактика при вестибулогенном головокружении. — Consilium medicum. Приложение.. — 2001. — С. 9–12.
- Бабияк В. И., Ланцов А. А., Базаров В. Г. Клиническая вестибулология. — СПб.: «Гиппократ», 1996. — 336 с.
- Упражнения для тренировки чувства равновесия « Omnibus rebus | Борис Бикбов. оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- L. Yardley, F. Barker, I. Muller, D. Turner, S. Kirby. Clinical and cost effectiveness of booklet based vestibular rehabilitation for chronic dizziness in primary care: single blind, parallel group, pragmatic, randomised controlled trial // BMJ. — 2012. — Vol. 344, iss. jun06 1 (6 June). — P. e2237–e2237. — ISSN 1756-1833. — DOI:.
- Егорова М. Ю., Корвяков В. С. Метод лазеродеструкции вестибулярных рецепторов горизонтального полукружного канала у пациентов с болезнью Меньера в историческом аспекте : ( )[рос.]. — Российская оториноларингология. — 2013. — № 5. — С. 109—113. — ISSN 1810-4800.
Посилання
- Meniere Disease (Idiopathic Endolymphatic Hydrops) — стаття на Emedicine.com
- Ménière's Disease — Topic Overview — стаття на WebMD
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvoroba Menyera negnijne zahvoryuvannya vnutrishnogo vuha sho harakterizuyetsya zbilshennyam obsyagu endolimfi labirintnoyi ridini i pidvishennyam vnutrishnolabirintnogo tisku endolimfatichnij gidrops v rezultati chogo vinikayut recidivni napadi progresuyuchoyi gluhoti chastishe odnostoronnoyi sistemnogo shumu Hvoroba bula vpershe vivchena francuzkim likarem 1799 1862 Nalezhit do ridkisnih zahvoryuvan zgidno z danimi riznih avtoriv chastota zahvoryuvannya variyuye vid 20 do 200 vipadkiv na 100 000 naselennya U tih vipadkah koli peredbachayetsya vtorinnij harakter endolimfatichnogo gidropsu u bezposerednomu zv yazku z inshim zahvoryuvannyam tradicijno vikoristovuyetsya termin sindrom Menyera Hvoroba Menyera Nazvano na chestd Urazhayevnutrishnye vuho Medichna specialnistotorinolaringologiya Poshirenist0 0019 1 ICD 9 CM386 00 2 3 i 386 0 2 3 Identifikator NCI ThesaurusC185243 Hvoroba Menyera u Vikishovishi Na hvorobu Menera strazhdayut perevazhno predstavniki yevropeoyidnoyi rasi Serednij vik hvorih kolivayetsya vid 20 do 50 rokiv ale hvoroba mozhe traplyatisya i v ditej Desho chastishe zahvoryuvannya zustrichayetsya v osib intelektualnoyi praci ta u meshkanciv velikih mist Etiologiya zahvoryuvannya ostatochno ne z yasovana EtiologiyaPrichini poyavi cogo zahvoryuvannya do kincya ne vivcheni prote najchastishe pripuskayut taki angionevroz vegetativnu distoniyu porushennya obminu endolimfi ta ionnogo balansu vnutrishnolabirintnih ridin vazomotorni ta nervovo trofichni rozladi infekciyu ta alergiyu porushennya harchuvannya vitaminnogo ta vodnogo obminu SimptomatikaDebyutuvati hvoroba Menyera mozhe yak iz vestibulyarnih tak i zi sluhovih znizhennya sluhu zakladenist vuha vushnij shum simptomiv U pershi 2 3 roki zahvoryuvannya prigluhuvatist mozhe buti minushoyu z praktichno povnim vidnovlennyam sluhu v mizhpristupnomu periodi Z rokami sluh postupovo znizhuyetsya azh do povnoyi gluhoti Osnovni simptomi periodichni napadi sistemnogo zapamorochennya Rozlad rivnovagi hvorij ne mozhe hoditi stoyati i navit siditi Nudota blyuvannya Posilene potovidilennya Znizhennya ridko pidvishennya arterialnogo tisku zblidnennya shkirnih pokriviv Dzvin shum u vusi vuhah Porushennya koordinaciyi Zazvichaj perebig hvorobi Menyera neperedbachuvanij simptomi hvorobi mozhut pogirshitisya abo postupovo zmenshitisya abo zalishitisya bez zmini U hvorih yaki strazhdayut na hvorobu Menyera zgodom mozhut z yavitisya j inshi proyavi Pristupi zapamorochennya postupovo mozhut pogirshitisya i stati chastishe vnaslidok chogo hvorij vtrachaye pracezdatnist ne mozhe normalno voditi avtomobil i zajmatisya inshoyu fizichnoyu aktivnistyu Hvori zmusheni postijno buti vdoma Porushennya sluhu staye nezminnim U deyakih hvorih rozvivayetsya gluhota na storoni vrazhennya Proyavi tinitusa takozh mozhut z chasom pogirshitisya Takozh vidznachayetsya perehid patologichnogo procesu z odnogo vuha do inshogo U takomu razi mozhe navit rozvinutis povna gluhota Vodnochas traplyayutsya vipadki koli zahvoryuvannya postupovo samostijno prohodit i bilshe nikoli ne recidivuye Deyaki paciyenti yaki strazhdayut na hvorobu Menyera vidznachayut sho cherez 7 10 rokiv u nih postupovo zmenshuyutsya proyavi zapamorochen napadi z yavlyayutsya ridshe U deyakih hvorih ci proyavi mozhut povnistyu projti Krim togo simptomi tinitusa takozh mozhut povnistyu projti a sluh normalizuvatisya LikuvannyaLikuvannya hvorobi Menyera provoditsya za dvoma napryamkami usunennya gostrogo napadu ta profilaktika novih napadiv Vsi isnuyuchi zaraz sposobi ta metodi likuvannya spryamovani na polegshennya perenosimosti hvorimi na napadi zapamorochennya ale ne zminyuyut znachno perebig procesu i ne zapobigayut rozvitku prigluhuvatosti Odnak individualna terapiya sho pidbirayetsya z urahuvannyam suputnih zahvoryuvan mozhe upovilniti rozvitok prigluhuvatosti zmenshiti virazhenist vushnogo shumu zmenshiti chastotu i virazhenist zapamorochennya Likuvannya gostrogo napadu Gospitalizaciya zazvichaj ne potribna za vinyatkom vipadkiv ryasnogo blyuvannya z znevodnennyam Dlya usunennya napadu vikoristovuyutsya sedativni preparati diazepam zasobi sho pokrashuyut mozkovij krovoobig degidratacijni zasobi U gostromu periodi docilno vvoditi preparati parenteralno chi svichkah Deyaki eksperti rekomenduyut provedennya zavushnih novokayinovih blokad Medikamentozna profilaktika napadiv Likuvannya v mizhpristupnomu periodi pidtrimuyucha terapiya maye buti kompleksnim ta aktivnim Zastosovuyutsya zasobi spryamovani na vsi storoni patologichnogo procesu Prijom sechoginnih zasobiv diuretikiv z metoyu zmenshennya nakopichennya u vnutrishnomu vusi ridini gidrops Betagistinu digidrohlorid gistaminopodibnij preparat diye na kohlearnij krovotik a takozh centralnij ta periferichnij vestibulyarnij aparat Zmenshuye intensivnist ta trivalist zapamorochen robit yih bilsh ridkisnimi Preparati sho pokrashuyut mozkovij krovoobig cinarizin Kortikosteroyidi z metoyu zmenshennya zapalennya vnutrishnogo vuha Nemedikamentozne likuvannya Znizhennya spozhivannya soli zmenshennya kilkosti ridini u vnutrishnomu vusi Obmezhennya vzhivannya alkogolyu kurinnya tyutyunu ta prijmannya kofeyinu a takozh stresiv ta bud yakih staniv sho provokuyut napadi Reabilitacijna gimnastika dlya trenuvannya pochuttya rivnovagi dopomagaye 70 80 paciyentiv pokrashiti hronichni simptomi Himichna ablyaciya labirintu zastosovuyetsya u vazhkih vipadkah virazhenogo zapamorochennya yake ne usuvayetsya medikamentoznimi zasobami Polyagaye u vvedenni v barabannu porozhninu ototoksichnih antibiotikiv takih yak gentamicin V rezultati zmenshuyetsya viroblennya endolimfi klitinami vnutrishnogo vuha ta patologichna impulsaciya z boku urazhenogo labirintu Shadni hirurgichni operaciyi Hirurgichne drenuvannya endolimfatichnogo mishka zastosovuyetsya pri neefektivnosti konservativnogo likuvannya simptomiv hvorobi Menyera ta zberezhenomu sluhu z urazhenogo boku Meta zmenshiti tisk v endolimfatichnomu prostori zmenshiti proyavi hvorobi ne ushkodzhuyuchi pri comu strukturu vuha sakkulotomiya dekompresivna operaciya na sferichnomu mishechku peretin vestibulyarnogo nerva z metoyu pripinennya aferentnoyi impulsaciyi sho spriyaye zniknennyu vestibulyarnih rozladiv lazerodestrukciya gorizontalnogo napivkruzhnogo kanalu dozvolyaye domogtisya pozbavlennya vid napadiv zapamorochennya v najblizhchi ta viddaleni termini zberegti sluh i zatrimati rozvitok gidropichnogo procesu v inshomu vusi pri odnostoronnomu procesi Pri bezuspishnosti shadnih vidiv hirurgichnih vtruchan provodyat taki destruktivni operaciyi yak Labirintektomiya Kohleosakkulotomiya Vestibulyarna nejrektomiya Slid zaznachiti sho operaciyi na avtonomnij nervovij sistemi ta pererizannya suhozhil m yaziv barabannoyi porozhnini maloefektivni a dekompresivni ta destruktivni hirurgichni vtruchannya yak pravilo prizvodyat do gluhoti na operovane vuho ta ponovlennya napadiv zapamorochen u viddaleni termini u zv yazku z fibroznim zarastannyam stvorenih spivustej PrimitkiEurope PubMed Central 2012 d Track Q5412157d Track Q109496594 Disease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Monarch Disease Ontology release 2018 06 29 2018 06 29 2018 d Track Q55345445 Zajceva O V Bolezn Menera v sovremennoj klinicheskoj praktike ros Russkij medicinskij zhurnal 2010 16 S 1022 1026 ISSN 2225 2282 Zamergrad M V i dr Diagnostika sistemnogo golovokruzheniya v ambulatornoj praktike 29 zhovtnya 2020 Nevrologicheskij zhurnal 2014 2 Minor L B Schessel D A Carey J P Meniere s disease 22 veresnya 2017 Current opinion in neurology 2004 1 S 9 16 ISSN 1350 7540 Nurmuhametova E Diagnostika i lechenie bolezni Menera Russkij medicinskij zhurnal 1998 20 S 1346 1347 Patyakina O K Lechebnaya taktika pri vestibulogennom golovokruzhenii Consilium medicum Prilozhenie 2001 S 9 12 Babiyak V I Lancov A A Bazarov V G Klinicheskaya vestibulologiya SPb Gippokrat 1996 336 s Uprazhneniya dlya trenirovki chuvstva ravnovesiya Omnibus rebus Boris Bikbov originalu za 27 lipnya 2020 Procitovano 27 lipnya 2020 L Yardley F Barker I Muller D Turner S Kirby Clinical and cost effectiveness of booklet based vestibular rehabilitation for chronic dizziness in primary care single blind parallel group pragmatic randomised controlled trial BMJ 2012 Vol 344 iss jun06 1 6 June P e2237 e2237 ISSN 1756 1833 DOI 10 1136 bmj e2237 Egorova M Yu Korvyakov V S Metod lazerodestrukcii vestibulyarnyh receptorov gorizontalnogo polukruzhnogo kanala u pacientov s boleznyu Menera v istoricheskom aspekte ros Rossijskaya otorinolaringologiya 2013 5 S 109 113 ISSN 1810 4800 PosilannyaMeniere Disease Idiopathic Endolymphatic Hydrops stattya na Emedicine com Meniere s Disease Topic Overview stattya na WebMD