Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кро́шня — історична місцевість, житловий масив, що розташований на території Житомира, на північ від його історичної частини, до 1971 року — селище міського типу.
| Крошня Житомир | ||||
 Будівля Агротехколеджу | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна |  Україна | |||
| Район | Житомирський | |||
| Адмінодиниця | Богунський район | |||
| Водойма | р. Крошенка, крошенський ставок | |||
| Поштовий індекс | 10031 | |||
| Заклади освіти та культури | Житомирский агротехнічний коледж, Житомирська філія УДФСУ, ЗОШ №16, ЗОШ №28 | |||
| Парки | , Крошнянський дендропарк | |||
Історія
На берегах річки Крошенки здавна проживали люди. Так, у 1982—2008 роках О. О. Тарабукіним виявлена система поселень скіфського періоду ранньої залізної доби (VIII—III століття до н. е.) та XII—XIII століття.
Перша документальна згадка знаходиться у третій книзі записів «Литовської метрики». Це документи 1440—1498 років:
К Житомиру село Крошня. А въ томъ селе данъниковъ три, а дани даютъ колоду меду безъ дву ведеръ; а два ведра меду залегло на пустовъской земли. А полныхъ дей двадцать чоловека. Тые вси подымъщину дають, што озле пашуть. А тутъ же ловъцов четыри а пять слугъ; подымъщины не дають.
У травні 1506 року село Крошня (пол. Kroszna, Krosznia, Kroszenka) віддане у володіння зем'янину Івашку Вороничу (пол. Iwaszko Woronicz starszy) польським королем Олександром. Пізніше ці землі успадковує його онук Грицько (пол. Grzegorz) Ворона.
Також місцевість згадується 1540 року у скарзі зем'ян Житомирського повіту Вороничів на старосту села Федора Корецького, який не дозволяв ловити дичину в околицях села.
1552 року населення Крошні становило 7 осіб.
У складі Російської імперії
На плані Житомира, датованому 1812 роком, «сельцо Крошня» показане на перетині дороги на Овруч з річкою Крошенкою. З міграцією на Волинь чехів і поселенням частини з них біля села Крошня у 1870-х роках виникла Крошня-Чеська. Тоді ж стара Крошня стала називатися Крошнею-Українською.
Станом на 1860 рік Крошня належала родині Кулишевських.
Близько 1874 року поблизу Крошні поселились переселенці з Моравії, чехи-колоністи, які переважно займались хмелярством. Згодом в орендованому приміщенні відкрили власну школу.
9 березня 1889 року відкрито чесько-православну церковно-парафіяльну школу. Першим вчителем якої став Кудімов Д. Р. При школі освячена церква святих В'ячеслава та Людмили.
У 1906 році у населених пунктах Левківської волості Житомирського повіту Волинської губерніїроці у Крошні-селянській (Українській) налічувалось 96 дворів, де проживало 429 осіб. У Крошні-Чеській — 102 двори, 654 чоловіки, на фермі Крошенка — 2 двори, 10 чоловік.
У 1907—1908 роках побудовано костел святого Вацлава. Землі під будівництво виділив дворянин Волинської губернії .
На початку XX століття на землях (983 десятин) Аршенєвського А. О., неподалік маєтку відкрилась православна церква. Її було закладено 1912 року на честь Господа Ісуса Сладчайшого (нині Покрови Пресвятої Богородиці)[]. Поруч побудована вже двоповерхова цегляна будівля двокласної церковно-парафіяльної школи при будівництві якої використано цеглу з Крошенського заводу.
1912 року відкрився пивоварний завод «Волинь», що належав Ігнатію Йосиповичу Альбрехту. При ньому розміщувався трактир.
Працював цегельний завод родини Аршенєвського (не зберігся, в районі сучасних вулиці Богдана Хмельницького та провулку Лугового) та два млини — Володимира Генфеля та паровий Аршенєвського (орендував Г. М. Радинер). Окрім того, на Крошні розміщувалось, 6 бакалійних та 1 ковбасна лавка.
У складі УРСР
У 1923 році Крошня-Українська налічувалось 118 дворів та 880 осіб, Крошня-Чеська — 340 дворів та 1733 осіб.
У жовтні 1928 року на території пивзаводу відкрилась садово-городня професійна школа. У 1930 році вона переїхала до колишнього маєтку графа Аршенєвського та отримала нову назву — «Крошенський садово-городній технікум» (нині — Житомирський агротехколедж).
Будівлі пивзаводу були переспеціалізовані під «Житомирський консервний завод», а хмелесушарка — під управління колгоспу імені Калініна.
У середині XX століття північніше Крошні-Української сформувалося поселення за залізницею Житомир — Новоград-Волинський I, яке отримало назву — Нова Крошня.
У 1946 році Крошню-Українську перейменувано на Крошню, а Крошню-Чеську — на Крошню Другу. У 1958 році усі три Крошні були об'єднані в один населений пункт — селище міського типу Крошня. У 1971 році смт Крошня увійшло до складу міста Житомир.
Сталінські репрессії
За даними історика Мечислава Борака (чеськ. — Mečislav Borák) 28 вересня 1938 року було розстріляно 77 чехів. Їхні свідоцтва про смерть були фальсифіковані, тому навіть рідні не знали про справжню долю жертв.
Неподалік старого кладовища, біля ставка, у Братській могилі поховано 14 воїнів (13 воїнів 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії, що загинули в боях за Житомир 14 листопада 1943 року та один воїн 304-ї стрілецької дивізії, що загинув наприкінці грудня 1943 року (нині — вул. Северина Наливайка, 29). У 1955 році на могилі встановлена триметрова монументальна скульптура воїна, а 1988 року вона була замінена на скульптурний портрет п'яти воїнів (архітектор Васильченко К. М., скульптор Бірюк П. М.).
Під час визвольних боїв за місто у 1943 році у приміщенні сільськогосподарського технікуму розміщувався пересувний шпиталь. Померлого від тяжких ран Ларина М. В. поховано на Учнівській алеї, у 1961 році на могилі встановлено гранітний обеліск.
Культові споруди
- Церква Покрови Божої Матері початку XX століття (1912—1914 роки)
- Костел святого Вацлава (1908 рік).
Сучасність
Крошня — житловий мікрорайон з добре розвиненою інфраструктурою. Серед закладів освіти — філія УДФСУ, Житомирський агротехнічний коледж, ЗОШ № 16, № 28, ПТУ № 5, два ДНЗ та ЦРД. У будівлі колишньої парафіяльної школи, що збереглася, працює Міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
У приміщенні колишнього пивзаводу відкрито кафе «Альбрехт».
У 2016 році на берегах Крошенки закладено Крошенський парк відпочинку.
Продовжується забудова багатоповерхівками, а також котеджного масиву.
Див. також
Примітки
- Русская историческая библиотека Отдел 1 (рос.). Directmedia. 24 жовтня 2013. ISBN .
- Pienkowski (4 січня 2010). Skyrock (фр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
- www.runivers.ru. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 15 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 15 липня 2019.
- Список земледельцев и арендаторов Волынской губернии. — Житомир: Волын. губ. тип., 1913. — с. 1 / 270
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2021. Процитовано 2 листопада 2020.
- . zhatk.zt.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 26 травня 2017.
- mailto:internet@ceskatelevize.cz, Ceska Televize;. . Česká televize (чес.). Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- . zt.isuo.org. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 26 травня 2017.
- . old.zt-rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
- . Житомир инфо. Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 26 травня 2017.
Джерела
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Własność ziemska на Ukrainie 1860 Baza. Institute of History of the Polish Academy of Sciences. — Warszawa: Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Костриця М. Ю. Житомир: підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. — Житомир: Косенко, 2006. — 464 с.; іл.
- Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниях. — Киев: Тип. Л. М. Фиша и П. Е. Вольфсона, 1913.
- Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009. — 243 с. : фотоілюстр., схеми. — (Енциклопедія Житомира ; т. 2, кн. 1).
 | Це незавершена стаття про Житомир. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kro shnya istorichna miscevist zhitlovij masiv sho roztashovanij na teritoriyi Zhitomira na pivnich vid jogo istorichnoyi chastini do 1971 roku selishe miskogo tipu Kroshnya ZhitomirKroshnya Budivlya Agrotehkoledzhu Zagalna informaciya Krayina UkrayinaRajon ZhitomirskijAdminodinicya Bogunskij rajonVodojma r Kroshenka kroshenskij stavokPoshtovij indeks 10031Zakladi osviti ta kulturi Zhitomirskij agrotehnichnij koledzh Zhitomirska filiya UDFSU ZOSh 16 ZOSh 28Parki Kroshnyanskij dendropark Cya stattya pro miscevist Pro pro zaliznichnu stanciyu div Kroshnya stanciya IstoriyaNa beregah richki Kroshenki zdavna prozhivali lyudi Tak u 1982 2008 rokah O O Tarabukinim viyavlena sistema poselen skifskogo periodu rannoyi zaliznoyi dobi VIII III stolittya do n e ta XII XIII stolittya Persha dokumentalna zgadka znahoditsya u tretij knizi zapisiv Litovskoyi metriki Ce dokumenti 1440 1498 rokiv K Zhitomiru selo Kroshnya A v tom sele dannikov tri a dani dayut kolodu medu bez dvu veder a dva vedra medu zaleglo na pustovskoj zemli A polnyh dej dvadcat choloveka Tye vsi podymshinu dayut shto ozle pashut A tut zhe lovcov chetyri a pyat slug podymshiny ne dayut U travni 1506 roku selo Kroshnya pol Kroszna Krosznia Kroszenka viddane u volodinnya zem yaninu Ivashku Voronichu pol Iwaszko Woronicz starszy polskim korolem Oleksandrom Piznishe ci zemli uspadkovuye jogo onuk Gricko pol Grzegorz Vorona Takozh miscevist zgaduyetsya 1540 roku u skarzi zem yan Zhitomirskogo povitu Voronichiv na starostu sela Fedora Koreckogo yakij ne dozvolyav loviti dichinu v okolicyah sela 1552 roku naselennya Kroshni stanovilo 7 osib U skladi Rosijskoyi imperiyi Na plani Zhitomira datovanomu 1812 rokom selco Kroshnya pokazane na peretini dorogi na Ovruch z richkoyu Kroshenkoyu Z migraciyeyu na Volin chehiv i poselennyam chastini z nih bilya sela Kroshnya u 1870 h rokah vinikla Kroshnya Cheska Todi zh stara Kroshnya stala nazivatisya Kroshneyu Ukrayinskoyu Stanom na 1860 rik Kroshnya nalezhala rodini Kulishevskih Blizko 1874 roku poblizu Kroshni poselilis pereselenci z Moraviyi chehi kolonisti yaki perevazhno zajmalis hmelyarstvom Zgodom v orendovanomu primishenni vidkrili vlasnu shkolu 9 bereznya 1889 roku vidkrito chesko pravoslavnu cerkovno parafiyalnu shkolu Pershim vchitelem yakoyi stav Kudimov D R Pri shkoli osvyachena cerkva svyatih V yacheslava ta Lyudmili U 1906 roci u naselenih punktah Levkivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyiroci u Kroshni selyanskij Ukrayinskij nalichuvalos 96 dvoriv de prozhivalo 429 osib U Kroshni Cheskij 102 dvori 654 choloviki na fermi Kroshenka 2 dvori 10 cholovik Kostel svyatogo Vaclava U 1907 1908 rokah pobudovano kostel svyatogo Vaclava Zemli pid budivnictvo vidiliv dvoryanin Volinskoyi guberniyi Na pochatku XX stolittya na zemlyah 983 desyatin Arshenyevskogo A O nepodalik mayetku vidkrilas pravoslavna cerkva Yiyi bulo zakladeno 1912 roku na chest Gospoda Isusa Sladchajshogo nini Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici dzherelo Poruch pobudovana vzhe dvopoverhova ceglyana budivlya dvoklasnoyi cerkovno parafiyalnoyi shkoli pri budivnictvi yakoyi vikoristano ceglu z Kroshenskogo zavodu 1912 roku vidkrivsya pivovarnij zavod Volin sho nalezhav Ignatiyu Josipovichu Albrehtu Pri nomu rozmishuvavsya traktir Pracyuvav cegelnij zavod rodini Arshenyevskogo ne zberigsya v rajoni suchasnih vulici Bogdana Hmelnickogo ta provulku Lugovogo ta dva mlini Volodimira Genfelya ta parovij Arshenyevskogo orenduvav G M Radiner Okrim togo na Kroshni rozmishuvalos 6 bakalijnih ta 1 kovbasna lavka U skladi URSR U 1923 roci Kroshnya Ukrayinska nalichuvalos 118 dvoriv ta 880 osib Kroshnya Cheska 340 dvoriv ta 1733 osib U zhovtni 1928 roku na teritoriyi pivzavodu vidkrilas sadovo gorodnya profesijna shkola U 1930 roci vona pereyihala do kolishnogo mayetku grafa Arshenyevskogo ta otrimala novu nazvu Kroshenskij sadovo gorodnij tehnikum nini Zhitomirskij agrotehkoledzh Budivli pivzavodu buli perespecializovani pid Zhitomirskij konservnij zavod a hmelesusharka pid upravlinnya kolgospu imeni Kalinina U seredini XX stolittya pivnichnishe Kroshni Ukrayinskoyi sformuvalosya poselennya za zalizniceyu Zhitomir Novograd Volinskij I yake otrimalo nazvu Nova Kroshnya U 1946 roci Kroshnyu Ukrayinsku perejmenuvano na Kroshnyu a Kroshnyu Chesku na Kroshnyu Drugu U 1958 roci usi tri Kroshni buli ob yednani v odin naselenij punkt selishe miskogo tipu Kroshnya U 1971 roci smt Kroshnya uvijshlo do skladu mista Zhitomir Stalinski repressiyi Za danimi istorika Mechislava Boraka chesk Mecislav Borak 28 veresnya 1938 roku bulo rozstrilyano 77 chehiv Yihni svidoctva pro smert buli falsifikovani tomu navit ridni ne znali pro spravzhnyu dolyu zhertv Nimecko radyanska vijna Nepodalik starogo kladovisha bilya stavka u Bratskij mogili pohovano 14 voyiniv 13 voyiniv 2 yi gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi sho zaginuli v boyah za Zhitomir 14 listopada 1943 roku ta odin voyin 304 yi strileckoyi diviziyi sho zaginuv naprikinci grudnya 1943 roku nini vul Severina Nalivajka 29 U 1955 roci na mogili vstanovlena trimetrova monumentalna skulptura voyina a 1988 roku vona bula zaminena na skulpturnij portret p yati voyiniv arhitektor Vasilchenko K M skulptor Biryuk P M Pid chas vizvolnih boyiv za misto u 1943 roci u primishenni silskogospodarskogo tehnikumu rozmishuvavsya peresuvnij shpital Pomerlogo vid tyazhkih ran Larina M V pohovano na Uchnivskij aleyi u 1961 roci na mogili vstanovleno granitnij obelisk Kultovi sporudiCerkva Pokrovi Bozhoyi Materi pochatku XX stolittya 1912 1914 roki Kostel svyatogo Vaclava 1908 rik SuchasnistKroshnya zhitlovij mikrorajon z dobre rozvinenoyu infrastrukturoyu Sered zakladiv osviti filiya UDFSU Zhitomirskij agrotehnichnij koledzh ZOSh 16 28 PTU 5 dva DNZ ta CRD U budivli kolishnoyi parafiyalnoyi shkoli sho zbereglasya pracyuye Mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat U primishenni kolishnogo pivzavodu vidkrito kafe Albreht U 2016 roci na beregah Kroshenki zakladeno Kroshenskij park vidpochinku Prodovzhuyetsya zabudova bagatopoverhivkami a takozh kotedzhnogo masivu Div takozhBoguniya Korbutivka Mikrorajon Shidnij Zhitomir Mar yanivka Zhitomir PrimitkiRusskaya istoricheskaya biblioteka Otdel 1 ros Directmedia 24 zhovtnya 2013 ISBN 9785445840169 Pienkowski 4 sichnya 2010 Skyrock fr Arhiv originalu za 2 serpnya 2017 Procitovano 13 kvitnya 2017 www runivers ru Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 15 lipnya 2019 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 15 lipnya 2019 Spisok zemledelcev i arendatorov Volynskoj gubernii Zhitomir Volyn gub tip 1913 s 1 270 PDF Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2021 Procitovano 2 listopada 2020 zhatk zt ua uk ua Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 26 travnya 2017 mailto internet ceskatelevize cz Ceska Televize Ceska televize ches Arhiv originalu za 30 grudnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 zt isuo org Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 26 travnya 2017 old zt rada gov ua Arhiv originalu za 5 veresnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 Zhitomir info Arhiv originalu za 13 chervnya 2017 Procitovano 26 travnya 2017 DzherelaAdministrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 Dovidnik Zhitomir Volin 2007 620 s ISBN 966 690 090 4 Wlasnosc ziemska na Ukrainie 1860 Baza Institute of History of the Polish Academy of Sciences Warszawa Instytut Historii Polskiej Akademii Nauk Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Kostricya M Yu Zhitomir pidruchna kniga z krayeznavstva M Yu Kostricya R Yu Kondratyuk Zhitomir Kosenko 2006 464 s il Ves Yugo Zapadnyj kraj spravochnaya i adresnaya kniga po Kievskoj Podolskoj i Volynskoj guberniyah Kiev Tip L M Fisha i P E Volfsona 1913 Pam yatki Zhitomira enciklopediya pam yatki arheologiyi istoriyi ta monumentalnogo mistectva za zag red G Mokrickogo Zhitomir Volin 2009 243 s fotoilyustr shemi Enciklopediya Zhitomira t 2 kn 1 Ce nezavershena stattya pro Zhitomir Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi