Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриневецький Сергі й Рафаї лович Гриневе цький 25 вересня 1957 Лужанка

Гриневецький Сергій Рафаїлович

Гриневецький Сергій Рафаїлович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриневецький.

Сергі́й Рафаї́лович Гриневе́цький (25 вересня 1957, Лужанка, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український політик, депутат Верховної Ради 3-го, 6-го та 7-го скликань, голова Одеської обласної державної адміністрації з 27 листопада 2020 року до 1 березня 2022 року.

Гриневецький Сергій Рафаїлович
image
Гриневецький Сергій Рафаїлович
Голова Одеської ОДА
27 листопада 2020 — 1 березня 2022
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль
Попередник Максим Куций
Наступник Максим Марченко
26 травня 1998 — 3 лютого 2005
Президент Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко
Віктор Ющенко
Анатолій Кінах
Віктор Янукович
Юлія Тимошенко
Попередник Руслан Боделан
Наступник Василь Цушко
Голова Одеської обласної ради
8 лютого 2005 — 22 липня 2005
Попередник Володимир Новацький
Наступник Федір Влад
21 вересня 2000 — 19 квітня 2002
Попередник Юрій Казаков
Наступник Володимир Новацький
Народився 25 вересня 1957(1957-09-25) (66 років)
с. Лужанка, Тарутинський район,
Одеська область
УРСР
Відомий як політик
Країна СРСР і Україна
Alma mater Одеський національний технологічний університет
Політична партія Партія регіонів і Народна партія
У шлюбі з Ольга Андріївна
Діти Донька Олена
Нагороди
image
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
image
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
image
Орден «За заслуги» І ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
image
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
image
Орден Дружби
image Медіафайли у Вікісховищі
image Народний депутат України
3-го скликання
позапартійний 12 травня 1998 — 24 березня 1999
6-го скликання
Народна партія 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
7-го скликання
Народна партія 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014

У минулому обіймав посади першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони (2007—2012), заступника співголови групи міжпарламентських зв'язків із РФ, голови Одеської облдержадміністрації (1998—2005), голови Одеської обласної ради (2000—2002, 2005 роки). Один зі співавторів Проєкту Закону «Про мови в Україні» 2010 року (фактичне надання російській мові статусу другої державної мови в Україні), який спровокував кампанію «Займіться ділом, а не язиком!».

Біографія

Народився 25 вересня 1957 року в селі Лужанка (Тарутинського району, Одеської області), українець.

Освіта

Кар'єра

10.1979 — 08.1982 — інженер-технолог, начальник технічного обмінного пункту, завідувач ремонтних майстерень, заступник керівника з матеріально-технічного забезпечення, Роздільнянське районне виробниче об'єднання з виробничо-технічного забезпечення сільського господарства Одеської області.

08.1982 — 06.1984 — 1-й секретар Роздільнянський РК ЛКСМУ.

06.1984 — 1986 — 2-й секретар, Одеського ОК ЛКСМУ.

1986 — 06.1990 — 1-й секретар Одеського обласного комітету ЛКСМУ.

06.1990 — 08.1991 — 1-й секретар Роздільнянського РК КПУ.

01.1992 — 07.1994 — генеральний директор Об'єднання «Одеса-Імпекс».

07.1994 — 09.1995 — керівник секретаріату Одеської облради.

09.1995 — 10.1996 — заступник голови з питань організаційно-кадрової роботи, керівник секретаріату Одеської облдержадміністрації.

10.1996 — 04.1998 — 1-й заступник голови Одеської облдержадміністрації.

12.05.1998 — 24.03.1999 — Народний депутат України 3-го скликання, виборчий округ № 143, Одеської області (З'яв. 72.5 %, за 44.4 %, 9 суперників. На час виборів: 1-й заступник голови Одеської облдержадміністрації).

з 07.1998 — Член Комітету з питань соціальної політики та праці.

з 05.1998 — член фракції Народно-демократичної партії.

26.05.1998 — 03.02.2005 — голова Одеської облдержадміністрації.

09.1999 — 04.2002 — депутат.

08.02.2005 — 22 липня 2005 — голова Одеської облради.

07.1998 — 02.2000 — член Ради роботи з кадрами при Президентові України.

05.1998 — 07.2000 — член Комісії з питань морської політики при Президентові України.

23.11.2007 — 12.12.2012 — Народний депутат України 6-го скликання від Блоку Литвина (№ 2 в списку, на час виборів директор департаменту зовнішньоекономічних зв'язків Торгового дому «Хлібна гавань», член Народної партії; член Політради Народної партії).

з 11.2007 — член фракції «Блок Литвина».

26.12.200 — 12.12.2012 — 1-й заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

02.09.2008 — 06.03.2009 член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин постачання до Грузії української військової техніки з метою встановлення фактів порушення законодавства України та норм міжнародного права.

15.01.2009 — 22.05.2009 член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування корупційних дій посадових осіб, які перешкоджають поверненню 16-ти вертольотів МІ-8 МТ (МТВ) до складу Сухопутних військ Збройних Сил України, переданих в оренду закритому акціонерному товариству «Українські вертольоти».

03.11.2011 — 08.12.2011 член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питання підготовки проєкту Закону України про вибори народних депутатів України.

з 31.05.2011 — член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань Автономної Республіки Крим.

12.12.2012 — 27.11.2014 — Народний депутат України 7-го скликання, обраний по виборчому округу № 134 Одеської області.

25.12.2012 — 09.01.2013 — член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

з 09.01.2013 — голова підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

з 04.03.2014 — член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки законопроєкту про внесення змін до Конституції України.

з 27.11.2020 — голова Одеської обласної державної адміністрації, замінив на цій посаді виконуючого обов'язки В'ячеслава Овечкіна.

Сергій Гриневецький продовжує активно займатися громадською та меценатською діяльністю. Є головою спостережних рад наступних установ: Одеська національна академія харчових технологій, Благодійний фонд «Майбутнє» ім. Бориса Літвака та Одеський національний академічний театр опери та балету. Очолює Одеську обласну федерацію гандболу.

Політична діяльність

3 1982 року діяльність Гриневецького пов'язана із державним будівництвом та управлінням. У цьому році його обрали першим секретарем Роздільнянського райкому ЛКСМУ, у 1984 — другим секретарем Одеського обкому комсомолу, а у 1986 році — першим секретарем Одеського обкому комсомолу.

У 1990 році очолив Роздільнянський районний комітет Компартії України. Згодом Сергій Гриневецький очолив об'єднання «Одесаімпекс».

В 1994 році повернувся у політику. Спочатку — керівник секретаріату обласної ради, згодом, заступник та перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.

У 1998 році обраний народним депутатом України по 143-му виборчому округу Одеської області. У травні 1998 року Президент України призначив Сергія Рафаїловича Гриневецького головою Одеської обласної державної адміністрації. На цій посаді політик працює майже сім років. Під його керівництвом Одеська область стала одним з провідних регіонів України, у тому числі у агропромисловому комплексі — за сім років область чотири рази виходила на більш ніж 3-х мільйонний рубіж з валового збору зерна; споруджено найпотужнішу в Європі Тарутинську газокомпресорну станцію; проведено масштабну газифікацію сільських районів області, газифіковані всі міста обласного значення (за сім років газифіковано населених пунктів більше ніж за всі роки радянської влади).

Отже, цей період був позначений започаткуванням та реалізацією низки масштабних проєктів, а його відмінною рисою експерти визначали те, що регіональні проєкти переростали в загальнонаціональні: затвердження Кабінетом Міністрів України комплексних програм розвитку Придунав'я та розвитку міста Одеса; реставрація Одеського театру опери та балету; Комплексна програма розбудови острова Зміїний. У 2002 році за ініціативою Гриневецького була ухвалена програма «Регіональна ініціатива 2002—2006», яка являла собою програму середньострокової дії і передбачала абсолютно конкретні напрями роботи, включаючи спорудження окремих об'єктів.

Вдало проведені презентації Одеської області в Брюсселі та Парижі дозволили європейським країнам більш глибоко ознайомитися з економічним та культурним потенціалом регіону. Одеська область уклала угоди с регіонами Польщі, Росії, Румунії, Болгарії, Туреччини, Туркменістану, Китаю та інших країн.

У 1998 році Одещина разом з повітами Румунії та Молдови утворила Єврорегіон «Нижній Дунай», згодом стала членом Асоціації прикордонних регіонів Європи, Асоціації виноробних регіонів Європи, Конференції Приморських регіонів Європи, а сам Сергій Гриневецький був обраний членом бюро цих організацій.

У 2003 році в Одесі була створена Постійно діюча робоча нарада глав регіонів України та Росії «Співдружність регіонів», співголовами якої стали губернатор Орловської області Єгор Строєв та голова Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький. Ще одна важлива особливість притаманна періоду губернаторства Гриневецького — цей час по праву називають «золотим віком одеської культури»: масштабна реставрація театрів та музеїв, проведення вагомих культурно-мистецьких акцій міжнародного значення, активізація зарубіжної гастрольної діяльності. Сергій Гриневецький став ініціатором безпрецедентного для України експерименту, коли всі працівники культури області за рахунок додаткових бюджетних коштів були переведені на повні ставки, а художньому та керівному персоналу театрально-видовищних підприємств було встановлено постійну п'ятидесятивідсоткову надбавку до посадового окладу. В ті ж роки було повністю забезпечено транспортом всі культурні мережі області, придбано квартири для творчих працівників театрів, встановлено стипендії митцям та працівникам культури похилого віку, а також обдарованим дітям, молоді тощо. Гриневецький стверджував, що «культура є найкращим дипломатом».

28 листопада 2004 року, під час Помаранчевої революції, взяв участь у Всеукраїнському з'їзді депутатів Верховної ради АР Крим, місцевих рад усіх рівнів, який проходив у приміщенні льодового палацу міста Сєвєродонецька Луганської області.

У березні 2005 року, після Помаранчевої революції, Сергій Гриневецький залишив посаду голови Одеської облдержадміністрації і був обраний головою Одеської обласної ради, втім у липні того ж року подав у відставку «з етичних міркувань». На місцевих виборах 2006 року він очолює виборчий штаб Народного Блоку Литвина та список Блоку до Одеської обласної ради. Блок Литвина пройшов до обласної та всіх районних рад. Утворена в обласній раді депутатська фракція Народної Партії «Народна ініціатива» займав активну громадську позицію стосовно ключових проблем життя області. На дострокових виборах 30 вересня 2007 р. Сергій Гриневецький був обраний народним депутатом України від Блоку Литвина (другий номер у виборчому списку). За поточну депутатську каденцію ним було внесено 51 законопроєкт та поправки до 15 законів. Зазначені законодавчі ініціативи є вкрай актуальними для українців та стосуються питань забезпечення житлом громадян, зокрема молоді; соціального, медичного та пенсійного забезпечення ветеранів та людей похилого віку; збереження історичної забудови та пам'яток архітектури, розвитку Українського Причорномор'я тощо. Підтримав Закон України «Про засади державної мовної політики».

Під час Революції гідності, як народний депутат України (Фракція Партії регіонів), голосував за диктаторські закони 16 січня.

27 листопада 2020 року Гриневецький був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Вже 11 лютого 2022 року, під час засідання президії Конгресу місцевої та регіональної влади, який відбувся в м. Харкові, президент України Володимир Зеленський визначив рівень організації територіальної оборони в Одеській області одним з найгірших в країні разом із Київською, Рівненською областями, Києвом та Маріуполем. Президент України також заявив, що голови цих обласних адміністрацій мають впродовж двох тижнів вирішити питання із готовністю штабів територіальної оборони, а якщо це не буде зроблено, то на голів адміністрацій чекають «кадрові рішення».

Звільнений з посади голови Одеської обласної державної адміністрації 1 березня 2022 року.

Наукова та публіцистична діяльність

Є автором численних статей та досліджень а також низки книг, серед яких «Черноморская энциклопедия» (2006) () та «Черноморский узел» (2007) (), «Геополитическое казино Причерноморья» (2009) (), «Дунайская энциклопедия» (2009) (), «Заявка на самоубийство: зачем Украине НАТО?» (2009) (, ) тощо.

Співавторами Гриневецького були переважно російські науковці. В англомовній «The Black Sea Encyclopedia» (2015) події лютого-березня 2014 року в Україні подано як внутрішню дестабілізацію, наслідком якої стало проголошення Автономною Республікою Крим незалежності та добровільне приєднання до Росії, а також до проголошення незалежності окремих районів Донецької та Луганської областей, що призвело до «громадянської війни в Україні», при цьому немає жодної згадки про вплив Російської Федерації на ці процеси.

Сім'я

  • батько Рафаїл Трифонович (1930—2003);
  • мати Ольга Іванівна (1935);
  • дружина Ольга Андріївна (1956) — за фахом бухгалтер;
  • дочка Олена (1982) — кандидат наук з державного управління, працює в Одеському регіональному інституті державного управління;
  • дві онуки — Дарʼя та Софія.

Нагороди і відзнаки

  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1998 р.).
  • Почесна Грамота Верховної Ради України (2002 р.).
  • Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 1999), II ст. (20 серпня 2010), I ст. (25 вересня 2012).
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 серпня 2001), IV ст. (23 серпня 2004).
  • Звання «Почесний громадянин міста Роздільна» (26.08.2004).
  • Орден республіки Болгарія «Мадарський конник».
  • Орден Дружби Російської Федерації.
  • Орден республіки Молдова «Ординул де Оноре».
  • Орден Межпарламентської Асамблеї держав-участниць СНД «Содружество»
  • Звання «Почесний громадянин Одеської області» (У рішенні Одеської обласної ради про присвоєння Гриневецькому звання «Почесний громадянин Одеської області», зокрема, відзначалося: «За вагомий особистий внесок у галузі державного будівництва та місцевого самоврядування особисті заслуги у сприянні економічному, науково-технічному та соціально-культурному розвитку Одеської області, піднесення її авторитету як на державному, так і на міжнародному рівнях, високу професійну майстерність та видатні організаторські здібності, благодійну діяльність та активну громадянську позицію», 2012)
  • Звання «Почесний громадянин Одеси» (2017)
  • П'ятирьохразовий чемпіон Європи з гандболу серед майстрів (50+, 55+) у складі команди «Одеса» (Пореч, Хорватія, 2016; Порту, Португалія, 2017; Інсбрук, Австрія, 2018; Турин, Італія, 2019; Гранольєрс, Іспанія,2022)

Примітки

  1. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  2. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  3. . omr.gov.ua. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
  4. . Архів оригіналу за 28 березня 2022.
  5. . Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  7. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  8. Виборчий округ № 143
  9. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  10. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 липня 2012.
  11. Одеська тиха значущість[недоступне посилання з квітня 2019]
  12. . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 7 липня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 7 липня 2012.
  15. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  16. . Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
  17. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  18. . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
  19. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2011. Процитовано 7 липня 2012.
  20. . Архів оригіналу за 25 серпня 2010. Процитовано 7 липня 2012.
  21. . Архів оригіналу за 30 вересня 2013. Процитовано 7 липня 2012.
  22. . Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
  23. . Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2012.
  24. . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  25. . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  26. . Архів оригіналу за 2 січня 2019. Процитовано 7 липня 2012.
  27. . Архів оригіналу за 30 липня 2012. Процитовано 7 липня 2012.
  28. . Архів оригіналу за 28 вересня 2011. Процитовано 7 липня 2012.
  29. . Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  30. . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  31. . www.irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
  32. . OZON.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 27 листопада 2020.
  33. «Черноморский узел»
  34. . Архів оригіналу за 9 листопада 2009. Процитовано 7 липня 2012.
  35. . Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 7 липня 2012.
  36. . Інтерфакс. 04.03.2009. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
  37. «Черноморская энциклопедия» от Сергея Гриневецкого | Медиагруппа ГЛАС (ru-RU) . Процитовано 27 листопада 2020.
  38. The Black Sea Encyclopedia : Sergei R. Grinevetsky : 9783642552281. www.bookdepository.com. Процитовано 27 листопада 2020.
  39. . odessamedia.net (ru-ru) . 9 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  40. Grinevetsky, Sergei R.; Zonn, Igor S.; Zhiltsov, Sergei S.; Kosarev, Aleksey N.; Kostianoy, Andrey G. (2015). (en-gb) . с. 884. doi:10.1007/978-3-642-55227-4. ISBN . Архів оригіналу за 26 серпня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
  41. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 26 вересня 2012.
  42. . Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 26 вересня 2012.
  43. . Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 26 вересня 2012.
  44. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 26 вересня 2012.
  45. . Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 26 вересня 2012.
  46. Список громадян, яким присвоєно звання «Почесний громадянин міста Роздільна»[недоступне посилання з квітня 2019]

Джерела

  • Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.» [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • Верховна Рада України 3-го скликання [ 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Верховна Рада України 7-го скликання [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Попередник:
8 лютого—22 липня 2005 		Наступник:
Новацький Володимир Миколайович
2002—2005 		Влад Федір Іванович
2005—2006
Попередник:
1998—2005 		Наступник:
Боделан Руслан Борисович
1995—1998 		Цушко Василь Петрович
2005—2006
Попередник:
27 листопада 2020 - 1 березня 2022 		Наступник:
в.о. Овечкін В'ячеслав Ігорович
9 листопада 2020 — 27 листопада 2020 		Марченко Максим Михайлович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grineveckij Sergi j Rafayi lovich Grineve ckij 25 veresnya 1957 Luzhanka Tarutinskij rajon Odeska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij politik deputat Verhovnoyi Radi 3 go 6 go ta 7 go sklikan golova Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi z 27 listopada 2020 roku do 1 bereznya 2022 roku Grineveckij Sergij RafayilovichGrineveckij Sergij RafayilovichGolova Odeskoyi ODA27 listopada 2020 1 bereznya 2022Prezident Volodimir ZelenskijPrem yer ministr Denis ShmigalPoperednik Maksim KucijNastupnik Maksim Marchenko26 travnya 1998 3 lyutogo 2005Prezident Leonid Kuchma Viktor YushenkoPrem yer ministr Valerij Pustovojtenko Viktor Yushenko Anatolij Kinah Viktor Yanukovich Yuliya TimoshenkoPoperednik Ruslan BodelanNastupnik Vasil CushkoGolova Odeskoyi oblasnoyi radi8 lyutogo 2005 22 lipnya 2005Poperednik Volodimir NovackijNastupnik Fedir Vlad21 veresnya 2000 19 kvitnya 2002Poperednik Yurij KazakovNastupnik Volodimir NovackijNarodivsya 25 veresnya 1957 1957 09 25 66 rokiv s Luzhanka Tarutinskij rajon Odeska oblast URSRVidomij yak politikKrayina SRSR i UkrayinaAlma mater Odeskij nacionalnij tehnologichnij universitetPolitichna partiya Partiya regioniv i Narodna partiyaU shlyubi z Olga AndriyivnaDiti Donka OlenaNagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo IV stupenya Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi I stupenya Orden Za zaslugi II stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Orden Druzhbi Mediafajli u Vikishovishi Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya pozapartijnij 12 travnya 1998 24 bereznya 1999 6 go sklikannya Narodna partiya 23 listopada 2007 12 grudnya 2012 7 go sklikannya Narodna partiya 12 grudnya 2012 27 listopada 2014 U minulomu obijmav posadi pershogo zastupnika golovi Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nacionalnoyi bezpeki ta oboroni 2007 2012 zastupnika spivgolovi grupi mizhparlamentskih zv yazkiv iz RF golovi Odeskoyi oblderzhadministraciyi 1998 2005 golovi Odeskoyi oblasnoyi radi 2000 2002 2005 roki Odin zi spivavtoriv Proyektu Zakonu Pro movi v Ukrayini 2010 roku faktichne nadannya rosijskij movi statusu drugoyi derzhavnoyi movi v Ukrayini yakij sprovokuvav kampaniyu Zajmitsya dilom a ne yazikom BiografiyaNarodivsya 25 veresnya 1957 roku v seli Luzhanka Tarutinskogo rajonu Odeskoyi oblasti ukrayinec Osvita Odeskij tehnologichnij institut holodilnoyi promislovosti 1974 1979 inzhener mehanik Holodilni ta kompresorni mashini i ustatkovannya Ukrayinska silskogospodarska akademiya 1981 1985 inzhener mehanik Mehanizaciya silskogo gospodarstva Kar yera 10 1979 08 1982 inzhener tehnolog nachalnik tehnichnogo obminnogo punktu zaviduvach remontnih majsteren zastupnik kerivnika z materialno tehnichnogo zabezpechennya Rozdilnyanske rajonne virobniche ob yednannya z virobnicho tehnichnogo zabezpechennya silskogo gospodarstva Odeskoyi oblasti 08 1982 06 1984 1 j sekretar Rozdilnyanskij RK LKSMU 06 1984 1986 2 j sekretar Odeskogo OK LKSMU 1986 06 1990 1 j sekretar Odeskogo oblasnogo komitetu LKSMU 06 1990 08 1991 1 j sekretar Rozdilnyanskogo RK KPU 01 1992 07 1994 generalnij direktor Ob yednannya Odesa Impeks 07 1994 09 1995 kerivnik sekretariatu Odeskoyi oblradi 09 1995 10 1996 zastupnik golovi z pitan organizacijno kadrovoyi roboti kerivnik sekretariatu Odeskoyi oblderzhadministraciyi 10 1996 04 1998 1 j zastupnik golovi Odeskoyi oblderzhadministraciyi 12 05 1998 24 03 1999 Narodnij deputat Ukrayini 3 go sklikannya viborchij okrug 143 Odeskoyi oblasti Z yav 72 5 za 44 4 9 supernikiv Na chas viboriv 1 j zastupnik golovi Odeskoyi oblderzhadministraciyi z 07 1998 Chlen Komitetu z pitan socialnoyi politiki ta praci z 05 1998 chlen frakciyi Narodno demokratichnoyi partiyi 26 05 1998 03 02 2005 golova Odeskoyi oblderzhadministraciyi 09 1999 04 2002 deputat 08 02 2005 22 lipnya 2005 golova Odeskoyi oblradi 07 1998 02 2000 chlen Radi roboti z kadrami pri Prezidentovi Ukrayini 05 1998 07 2000 chlen Komisiyi z pitan morskoyi politiki pri Prezidentovi Ukrayini 23 11 2007 12 12 2012 Narodnij deputat Ukrayini 6 go sklikannya vid Bloku Litvina 2 v spisku na chas viboriv direktor departamentu zovnishnoekonomichnih zv yazkiv Torgovogo domu Hlibna gavan chlen Narodnoyi partiyi chlen Politradi Narodnoyi partiyi z 11 2007 chlen frakciyi Blok Litvina 26 12 200 12 12 2012 1 j zastupnik golovi Komitetu z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni 02 09 2008 06 03 2009 chlen Timchasovoyi slidchoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan z yasuvannya obstavin postachannya do Gruziyi ukrayinskoyi vijskovoyi tehniki z metoyu vstanovlennya faktiv porushennya zakonodavstva Ukrayini ta norm mizhnarodnogo prava 15 01 2009 22 05 2009 chlen Timchasovoyi slidchoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini dlya rozsliduvannya korupcijnih dij posadovih osib yaki pereshkodzhayut povernennyu 16 ti vertolotiv MI 8 MT MTV do skladu Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini peredanih v orendu zakritomu akcionernomu tovaristvu Ukrayinski vertoloti 03 11 2011 08 12 2011 chlen Timchasovoyi specialnoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitannya pidgotovki proyektu Zakonu Ukrayini pro vibori narodnih deputativ Ukrayini z 31 05 2011 chlen Timchasovoyi specialnoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan Avtonomnoyi Respubliki Krim 12 12 2012 27 11 2014 Narodnij deputat Ukrayini 7 go sklikannya obranij po viborchomu okrugu 134 Odeskoyi oblasti 25 12 2012 09 01 2013 chlen Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni z 09 01 2013 golova pidkomitetu z pitan socialnogo i pravovogo zahistu vijskovosluzhbovciv ta chleniv yih simej Komitetu Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan nacionalnoyi bezpeki i oboroni z 04 03 2014 chlen Timchasovoyi specialnoyi komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini z pitan pidgotovki zakonoproyektu pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini z 27 11 2020 golova Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi zaminiv na cij posadi vikonuyuchogo obov yazki V yacheslava Ovechkina Sergij Grineveckij prodovzhuye aktivno zajmatisya gromadskoyu ta mecenatskoyu diyalnistyu Ye golovoyu sposterezhnih rad nastupnih ustanov Odeska nacionalna akademiya harchovih tehnologij Blagodijnij fond Majbutnye im Borisa Litvaka ta Odeskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu Ocholyuye Odesku oblasnu federaciyu gandbolu Politichna diyalnist3 1982 roku diyalnist Grineveckogo pov yazana iz derzhavnim budivnictvom ta upravlinnyam U comu roci jogo obrali pershim sekretarem Rozdilnyanskogo rajkomu LKSMU u 1984 drugim sekretarem Odeskogo obkomu komsomolu a u 1986 roci pershim sekretarem Odeskogo obkomu komsomolu U 1990 roci ocholiv Rozdilnyanskij rajonnij komitet Kompartiyi Ukrayini Zgodom Sergij Grineveckij ocholiv ob yednannya Odesaimpeks V 1994 roci povernuvsya u politiku Spochatku kerivnik sekretariatu oblasnoyi radi zgodom zastupnik ta pershij zastupnik golovi Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi U 1998 roci obranij narodnim deputatom Ukrayini po 143 mu viborchomu okrugu Odeskoyi oblasti U travni 1998 roku Prezident Ukrayini priznachiv Sergiya Rafayilovicha Grineveckogo golovoyu Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Na cij posadi politik pracyuye majzhe sim rokiv Pid jogo kerivnictvom Odeska oblast stala odnim z providnih regioniv Ukrayini u tomu chisli u agropromislovomu kompleksi za sim rokiv oblast chotiri razi vihodila na bilsh nizh 3 h miljonnij rubizh z valovogo zboru zerna sporudzheno najpotuzhnishu v Yevropi Tarutinsku gazokompresornu stanciyu provedeno masshtabnu gazifikaciyu silskih rajoniv oblasti gazifikovani vsi mista oblasnogo znachennya za sim rokiv gazifikovano naselenih punktiv bilshe nizh za vsi roki radyanskoyi vladi Otzhe cej period buv poznachenij zapochatkuvannyam ta realizaciyeyu nizki masshtabnih proyektiv a jogo vidminnoyu risoyu eksperti viznachali te sho regionalni proyekti pererostali v zagalnonacionalni zatverdzhennya Kabinetom Ministriv Ukrayini kompleksnih program rozvitku Pridunav ya ta rozvitku mista Odesa restavraciya Odeskogo teatru operi ta baletu Kompleksna programa rozbudovi ostrova Zmiyinij U 2002 roci za iniciativoyu Grineveckogo bula uhvalena programa Regionalna iniciativa 2002 2006 yaka yavlyala soboyu programu serednostrokovoyi diyi i peredbachala absolyutno konkretni napryami roboti vklyuchayuchi sporudzhennya okremih ob yektiv Vdalo provedeni prezentaciyi Odeskoyi oblasti v Bryusseli ta Parizhi dozvolili yevropejskim krayinam bilsh gliboko oznajomitisya z ekonomichnim ta kulturnim potencialom regionu Odeska oblast uklala ugodi s regionami Polshi Rosiyi Rumuniyi Bolgariyi Turechchini Turkmenistanu Kitayu ta inshih krayin U 1998 roci Odeshina razom z povitami Rumuniyi ta Moldovi utvorila Yevroregion Nizhnij Dunaj zgodom stala chlenom Asociaciyi prikordonnih regioniv Yevropi Asociaciyi vinorobnih regioniv Yevropi Konferenciyi Primorskih regioniv Yevropi a sam Sergij Grineveckij buv obranij chlenom byuro cih organizacij U 2003 roci v Odesi bula stvorena Postijno diyucha robocha narada glav regioniv Ukrayini ta Rosiyi Spivdruzhnist regioniv spivgolovami yakoyi stali gubernator Orlovskoyi oblasti Yegor Stroyev ta golova Odeskoyi oblderzhadministraciyi Sergij Grineveckij She odna vazhliva osoblivist pritamanna periodu gubernatorstva Grineveckogo cej chas po pravu nazivayut zolotim vikom odeskoyi kulturi masshtabna restavraciya teatriv ta muzeyiv provedennya vagomih kulturno misteckih akcij mizhnarodnogo znachennya aktivizaciya zarubizhnoyi gastrolnoyi diyalnosti Sergij Grineveckij stav iniciatorom bezprecedentnogo dlya Ukrayini eksperimentu koli vsi pracivniki kulturi oblasti za rahunok dodatkovih byudzhetnih koshtiv buli perevedeni na povni stavki a hudozhnomu ta kerivnomu personalu teatralno vidovishnih pidpriyemstv bulo vstanovleno postijnu p yatidesyatividsotkovu nadbavku do posadovogo okladu V ti zh roki bulo povnistyu zabezpecheno transportom vsi kulturni merezhi oblasti pridbano kvartiri dlya tvorchih pracivnikiv teatriv vstanovleno stipendiyi mitcyam ta pracivnikam kulturi pohilogo viku a takozh obdarovanim dityam molodi tosho Grineveckij stverdzhuvav sho kultura ye najkrashim diplomatom 28 listopada 2004 roku pid chas Pomaranchevoyi revolyuciyi vzyav uchast u Vseukrayinskomu z yizdi deputativ Verhovnoyi radi AR Krim miscevih rad usih rivniv yakij prohodiv u primishenni lodovogo palacu mista Syevyerodonecka Luganskoyi oblasti U berezni 2005 roku pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi Sergij Grineveckij zalishiv posadu golovi Odeskoyi oblderzhadministraciyi i buv obranij golovoyu Odeskoyi oblasnoyi radi vtim u lipni togo zh roku podav u vidstavku z etichnih mirkuvan Na miscevih viborah 2006 roku vin ocholyuye viborchij shtab Narodnogo Bloku Litvina ta spisok Bloku do Odeskoyi oblasnoyi radi Blok Litvina projshov do oblasnoyi ta vsih rajonnih rad Utvorena v oblasnij radi deputatska frakciya Narodnoyi Partiyi Narodna iniciativa zajmav aktivnu gromadsku poziciyu stosovno klyuchovih problem zhittya oblasti Na dostrokovih viborah 30 veresnya 2007 r Sergij Grineveckij buv obranij narodnim deputatom Ukrayini vid Bloku Litvina drugij nomer u viborchomu spisku Za potochnu deputatsku kadenciyu nim bulo vneseno 51 zakonoproyekt ta popravki do 15 zakoniv Zaznacheni zakonodavchi iniciativi ye vkraj aktualnimi dlya ukrayinciv ta stosuyutsya pitan zabezpechennya zhitlom gromadyan zokrema molodi socialnogo medichnogo ta pensijnogo zabezpechennya veteraniv ta lyudej pohilogo viku zberezhennya istorichnoyi zabudovi ta pam yatok arhitekturi rozvitku Ukrayinskogo Prichornomor ya tosho Pidtrimav Zakon Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki Pid chas Revolyuciyi gidnosti yak narodnij deputat Ukrayini Frakciya Partiyi regioniv golosuvav za diktatorski zakoni 16 sichnya 27 listopada 2020 roku Grineveckij buv priznachenij golovoyu Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Vzhe 11 lyutogo 2022 roku pid chas zasidannya prezidiyi Kongresu miscevoyi ta regionalnoyi vladi yakij vidbuvsya v m Harkovi prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij viznachiv riven organizaciyi teritorialnoyi oboroni v Odeskij oblasti odnim z najgirshih v krayini razom iz Kiyivskoyu Rivnenskoyu oblastyami Kiyevom ta Mariupolem Prezident Ukrayini takozh zayaviv sho golovi cih oblasnih administracij mayut vprodovzh dvoh tizhniv virishiti pitannya iz gotovnistyu shtabiv teritorialnoyi oboroni a yaksho ce ne bude zrobleno to na goliv administracij chekayut kadrovi rishennya Zvilnenij z posadi golovi Odeskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 1 bereznya 2022 roku Naukova ta publicistichna diyalnist Ye avtorom chislennih statej ta doslidzhen a takozh nizki knig sered yakih Chernomorskaya enciklopediya 2006 ISBN 5 7133 1273 9 ta Chernomorskij uzel 2007 ISBN 978 5 7133 1294 7 Geopoliticheskoe kazino Prichernomorya 2009 ISBN 978 5 478 01224 3 Dunajskaya enciklopediya 2009 ISBN 978 5 7133 1348 7 Zayavka na samoubijstvo zachem Ukraine NATO 2009 ISBN 978 966 507 249 2 ISBN 978 966 03 4735 9 tosho Spivavtorami Grineveckogo buli perevazhno rosijski naukovci V anglomovnij The Black Sea Encyclopedia 2015 podiyi lyutogo bereznya 2014 roku v Ukrayini podano yak vnutrishnyu destabilizaciyu naslidkom yakoyi stalo progoloshennya Avtonomnoyu Respublikoyu Krim nezalezhnosti ta dobrovilne priyednannya do Rosiyi a takozh do progoloshennya nezalezhnosti okremih rajoniv Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej sho prizvelo do gromadyanskoyi vijni v Ukrayini pri comu nemaye zhodnoyi zgadki pro vpliv Rosijskoyi Federaciyi na ci procesi Sim ya batko Rafayil Trifonovich 1930 2003 mati Olga Ivanivna 1935 druzhina Olga Andriyivna 1956 za fahom buhgalter dochka Olena 1982 kandidat nauk z derzhavnogo upravlinnya pracyuye v Odeskomu regionalnomu instituti derzhavnogo upravlinnya dvi onuki Darʼya ta Sofiya Nagorodi i vidznaki Pochesna gramota Kabinetu Ministriv Ukrayini 1998 r Pochesna Gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini 2002 r Orden Za zaslugi III st 21 serpnya 1999 II st 20 serpnya 2010 I st 25 veresnya 2012 Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 21 serpnya 2001 IV st 23 serpnya 2004 Zvannya Pochesnij gromadyanin mista Rozdilna 26 08 2004 Orden respubliki Bolgariya Madarskij konnik Orden Druzhbi Rosijskoyi Federaciyi Orden respubliki Moldova Ordinul de Onore Orden Mezhparlamentskoyi Asambleyi derzhav uchastnic SND Sodruzhestvo Zvannya Pochesnij gromadyanin Odeskoyi oblasti U rishenni Odeskoyi oblasnoyi radi pro prisvoyennya Grineveckomu zvannya Pochesnij gromadyanin Odeskoyi oblasti zokrema vidznachalosya Za vagomij osobistij vnesok u galuzi derzhavnogo budivnictva ta miscevogo samovryaduvannya osobisti zaslugi u spriyanni ekonomichnomu naukovo tehnichnomu ta socialno kulturnomu rozvitku Odeskoyi oblasti pidnesennya yiyi avtoritetu yak na derzhavnomu tak i na mizhnarodnomu rivnyah visoku profesijnu majsternist ta vidatni organizatorski zdibnosti blagodijnu diyalnist ta aktivnu gromadyansku poziciyu 2012 Zvannya Pochesnij gromadyanin Odesi 2017 P yatirohrazovij chempion Yevropi z gandbolu sered majstriv 50 55 u skladi komandi Odesa Porech Horvatiya 2016 Portu Portugaliya 2017 Insbruk Avstriya 2018 Turin Italiya 2019 Granolyers Ispaniya 2022 Primitki Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 28 listopada 2020 Procitovano 27 listopada 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 omr gov ua Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 27 listopada 2020 Arhiv originalu za 28 bereznya 2022 Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Viborchij okrug 143 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2012 Odeska tiha znachushist nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 2 sichnya 2019 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2011 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 25 serpnya 2010 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 veresnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 18 chervnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 12 serpnya 2016 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 25 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 sichnya 2019 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 30 lipnya 2012 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 28 veresnya 2011 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 2 bereznya 2022 Procitovano 2 bereznya 2022 www irbis nbuv gov ua Arhiv originalu za 22 bereznya 2022 Procitovano 27 listopada 2020 OZON ru ros Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 27 listopada 2020 Chernomorskij uzel Arhiv originalu za 9 listopada 2009 Procitovano 7 lipnya 2012 Arhiv originalu za 19 lipnya 2013 Procitovano 7 lipnya 2012 Interfaks 04 03 2009 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Chernomorskaya enciklopediya ot Sergeya Grineveckogo Mediagruppa GLAS ru RU Procitovano 27 listopada 2020 The Black Sea Encyclopedia Sergei R Grinevetsky 9783642552281 www bookdepository com Procitovano 27 listopada 2020 odessamedia net ru ru 9 veresnya 2015 Arhiv originalu za 5 grudnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 Grinevetsky Sergei R Zonn Igor S Zhiltsov Sergei S Kosarev Aleksey N Kostianoy Andrey G 2015 en gb s 884 doi 10 1007 978 3 642 55227 4 ISBN 978 3 642 55226 7 Arhiv originalu za 26 serpnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 26 veresnya 2012 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2018 Procitovano 26 veresnya 2012 Arhiv originalu za 30 veresnya 2012 Procitovano 26 veresnya 2012 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 26 veresnya 2012 Arhiv originalu za 10 bereznya 2022 Procitovano 26 veresnya 2012 Spisok gromadyan yakim prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Rozdilna nedostupne posilannya z kvitnya 2019 DzherelaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S 19 lipnya 2020 u Wayback Machine Verhovna Rada Ukrayini 3 go sklikannya 11 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Verhovna Rada Ukrayini 7 go sklikannya 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Poperednik 8 lyutogo 22 lipnya 2005 Nastupnik Novackij Volodimir Mikolajovich 2002 2005 Vlad Fedir Ivanovich 2005 2006 Poperednik 1998 2005 Nastupnik Bodelan Ruslan Borisovich 1995 1998 Cushko Vasil Petrovich 2005 2006 Poperednik 27 listopada 2020 1 bereznya 2022 Nastupnik v o Ovechkin V yacheslav Igorovich 9 listopada 2020 27 listopada 2020 Marchenko Maksim Mihajlovich

Дата публікації:
Топ