Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́рольд Ві́льсон (англ. Harold Wilson; 11 березня 1916 — 24 травня 1995) — прем'єр-міністр Великої Британії.
| Гарольд Вільсон англ. James Harold Wilson | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 жовтня 1964 року — 19 червня 1970 року | |||
| Монарх: | Єлизавета II | ||
| Попередник: | Александр Дуглас-Г’юм | ||
| Наступник: | Едвард Хіт | ||
| |||
| 4 березня 1974 року — 5 квітня 1976 року | |||
| Монарх: | Єлизавета II | ||
| Попередник: | Едвард Хіт | ||
| Наступник: | Джеймс Каллаган | ||
| Народження: | 11 березня 1916[1][2][…] Гаддерсфілд, Велика Британія[4] | ||
| Смерть: | 24 травня 1995[1][2][…] (79 років) Лондон, Велика Британія | ||
| Причина смерті: | колоректальний рак і хвороба Альцгеймера | ||
| Поховання: | Корнуолл | ||
| Країна: | Велика Британія | ||
| Релігія: | Конгрегаціоналізм | ||
| Освіта: | Коледж Ісуса і d | ||
| Партія: | Лейбористська партія | ||
| Батько: | d[6] | ||
| Шлюб: | d | ||
| Діти: | d і d[6] | ||
| Автограф: |  | ||
| Нагороди: |   | ||
| | |||
Гарольд Вільсон мав довічний (не успадкований) титул барона Ріво, англ. Baron Wilson of Rievaulx, був кавалером орденів Підв'язки та Британської імперії; , політиком-лейбористом, лідером партії з 1963 року, прем'єр-міністром Великої Британії (1964–1970 та 1974–1976). Він вважається одним з найвидатніших британських державних діячів XX століття. Під його керівництвом лейбористи виграли загальні вибори 4 рази. Вільсон пішов у відставку несподівано, на піку популярності, можливо за станом здоров'я.
Біографія
Закінчив Оксфордський університет (Коледж Ісуса, 1937). З цього ж року викладав в альма-матер: спочатку у Новому коледжі, а потім (1938–1945) в Університетському коледжі.
З початком Другої світової війни спробував записатись добровольцем до чинної армії, але був направлений працювати статистиком та економістом у вугільній промисловості. У 1943-44 роках керував відділом економіки та статистики у міністерстві палива та енергетики; за свою діяльність був нагороджений Орденом Британської імперії.
На виборах 1945 року був обраний до палати громад від округу [en] (з 1950 до 1983 обирався від округу [en]). З 1947 року обіймав посаду міністра торгівлі у кабінеті Клемента Аттлі. У квітні 1951 року Вільсон залишив уряд разом із та після того, як лейбористський уряд збільшив витрати на оборону через Корейську війну у збиток безплатній охороні здоров'я.
До середини 50-их Вільсон вважався у партії представником лівого крила, але потім долучився до , представника правого крила партії. У 1955-61 роках Вільсон був канцлером скарбниці у тіньовому кабінеті, у 1961-63 — тіньовим міністром закордонних справ. 18 січня 1963 року Гейтскелл помер, і новим лідером партії було обрано Вільсона. З постом лідера партії Вільсон також отримав пост лідера опозиції.
На парламентських виборах у жовтні 1964 року лейбористи під керівництвом Вільсона здобули на 59 місць більше, ніж на попередніх виборах, але мали тільки 317 мандатів у 630-місній Палаті громад. Це змусило Вільсона, який став новим прем'єр-міністром, провадити обережну політику, а у 1966 році — призначити дострокові вибори, на яких партія отримала вже 364 місця з 630.
На посту прем'єр-міністра Вільсон запровадив кілька нових податків, а у 1967 році для пожвавлення економічної ситуації уряд провів девальвацію фунта стерлінгів.
У 1965 році Палата громад схвалила заміну страти за вбивство довічним ув'язненням. Однак смертна кара все ще могла застосовуватись під час розгляду справ про державну зраду, шпигунство, піратство, підпал і кілька видів воєнних злочинів. З 1967 року гомосексуальність законодавчо перестала бути карним злочином; було узаконено аборти. За Вільсона також було введено обмеження на імміграцію до Великої Британії. Була проведена реформа освіти.
Вільсон дотримувався ідеї вступу Великої Британії до ЄЕС, однак після вето де Голля у 1967 році процес вступу було відкладено, передусім через відсутність єдиної позиції з цього питання в партії.
Незадовго до виборів 1970 року була оприлюднена економічна статистика, що негативно вплинула на рейтинг лейбористів і стала однією з причин поразки партії.
Попри поразку на виборах, Вільсон залишився лідером партії та привів її до результату у 301 з 635 місць на виборах у лютому 1974 року та 319 з 635 на дострокових парламентських виборах 1974 року.
Вільсон зумів частково стабілізувати становище в економіці, хоч воно й залишалось складним через наслідки нафтової кризи. Вільсон також докладав зусиль до врегулювання становища у Північній Ірландії.
16 березня 1976 року Вільсон несподівано подав у відставку (затверджена 5 квітня). Наступним лідером партії та прем'єр-міністром став Джеймс Каллаган.
У 1983 році пішов з палати громад, отримавши при цьому титул барона Ріво. В останні роки життя мав хворобу Альцгеймера. Помер 1995 року.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Вильсон Гарольд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Moore P. G. Obituary: James Harold Wilson 1916-95 // J. R. Stat. Soc. — Royal Statistical Society, 1996. — Vol. 159, Iss. 1. — P. 165–173. — ISSN 0964-1998; 1467-985X — doi:10.1111/J.1467-985X.1996.TB00710.X
- Lundy D. R. The Peerage
Література
- Р. А. Кривонос. Вільсон Гарольд // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga rold Vi lson angl Harold Wilson 11 bereznya 1916 24 travnya 1995 prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Garold Vilson angl James Harold WilsonGarold VilsonVilson u 1962 roci Prapor 67 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 16 zhovtnya 1964 roku 19 chervnya 1970 roku Monarh Yelizaveta II Poperednik Aleksandr Duglas G yum Nastupnik Edvard Hit Prapor 69 j Prem yer ministr Velikoyi Britaniyi 4 bereznya 1974 roku 5 kvitnya 1976 roku Monarh Yelizaveta II Poperednik Edvard Hit Nastupnik Dzhejms Kallagan Narodzhennya 11 bereznya 1916 1916 03 11 1 2 Gaddersfild Velika Britaniya 4 Smert 24 travnya 1995 1995 05 24 1 2 79 rokiv London Velika BritaniyaPrichina smerti kolorektalnij rak i hvoroba AlcgejmeraPohovannya KornuollKrayina Velika BritaniyaReligiya KongregacionalizmOsvita Koledzh Isusa i dPartiya Lejboristska partiyaBatko d 6 Shlyub dDiti d i d 6 Avtograf Nagorodi Orden Pidv yazki Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilson Garold Vilson mav dovichnij ne uspadkovanij titul barona Rivo angl Baron Wilson of Rievaulx buv kavalerom ordeniv Pidv yazki ta Britanskoyi imperiyi politikom lejboristom liderom partiyi z 1963 roku prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi 1964 1970 ta 1974 1976 Vin vvazhayetsya odnim z najvidatnishih britanskih derzhavnih diyachiv XX stolittya Pid jogo kerivnictvom lejboristi vigrali zagalni vibori 4 razi Vilson pishov u vidstavku nespodivano na piku populyarnosti mozhlivo za stanom zdorov ya BiografiyaZakinchiv Oksfordskij universitet Koledzh Isusa 1937 Z cogo zh roku vikladav v alma mater spochatku u Novomu koledzhi a potim 1938 1945 v Universitetskomu koledzhi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni sprobuvav zapisatis dobrovolcem do chinnoyi armiyi ale buv napravlenij pracyuvati statistikom ta ekonomistom u vugilnij promislovosti U 1943 44 rokah keruvav viddilom ekonomiki ta statistiki u ministerstvi paliva ta energetiki za svoyu diyalnist buv nagorodzhenij Ordenom Britanskoyi imperiyi Na viborah 1945 roku buv obranij do palati gromad vid okrugu en z 1950 do 1983 obiravsya vid okrugu en Z 1947 roku obijmav posadu ministra torgivli u kabineti Klementa Attli U kvitni 1951 roku Vilson zalishiv uryad razom iz ta pislya togo yak lejboristskij uryad zbilshiv vitrati na oboronu cherez Korejsku vijnu u zbitok bezplatnij ohoroni zdorov ya Do seredini 50 ih Vilson vvazhavsya u partiyi predstavnikom livogo krila ale potim doluchivsya do predstavnika pravogo krila partiyi U 1955 61 rokah Vilson buv kanclerom skarbnici u tinovomu kabineti u 1961 63 tinovim ministrom zakordonnih sprav 18 sichnya 1963 roku Gejtskell pomer i novim liderom partiyi bulo obrano Vilsona Z postom lidera partiyi Vilson takozh otrimav post lidera opoziciyi Na parlamentskih viborah u zhovtni 1964 roku lejboristi pid kerivnictvom Vilsona zdobuli na 59 misc bilshe nizh na poperednih viborah ale mali tilki 317 mandativ u 630 misnij Palati gromad Ce zmusilo Vilsona yakij stav novim prem yer ministrom provaditi oberezhnu politiku a u 1966 roci priznachiti dostrokovi vibori na yakih partiya otrimala vzhe 364 miscya z 630 Na postu prem yer ministra Vilson zaprovadiv kilka novih podatkiv a u 1967 roci dlya pozhvavlennya ekonomichnoyi situaciyi uryad proviv devalvaciyu funta sterlingiv U 1965 roci Palata gromad shvalila zaminu strati za vbivstvo dovichnim uv yaznennyam Odnak smertna kara vse she mogla zastosovuvatis pid chas rozglyadu sprav pro derzhavnu zradu shpigunstvo piratstvo pidpal i kilka vidiv voyennih zlochiniv Z 1967 roku gomoseksualnist zakonodavcho perestala buti karnim zlochinom bulo uzakoneno aborti Za Vilsona takozh bulo vvedeno obmezhennya na immigraciyu do Velikoyi Britaniyi Bula provedena reforma osviti Vilson dotrimuvavsya ideyi vstupu Velikoyi Britaniyi do YeES odnak pislya veto de Gollya u 1967 roci proces vstupu bulo vidkladeno peredusim cherez vidsutnist yedinoyi poziciyi z cogo pitannya v partiyi Nezadovgo do viboriv 1970 roku bula oprilyudnena ekonomichna statistika sho negativno vplinula na rejting lejboristiv i stala odniyeyu z prichin porazki partiyi Popri porazku na viborah Vilson zalishivsya liderom partiyi ta priviv yiyi do rezultatu u 301 z 635 misc na viborah u lyutomu 1974 roku ta 319 z 635 na dostrokovih parlamentskih viborah 1974 roku Vilson zumiv chastkovo stabilizuvati stanovishe v ekonomici hoch vono j zalishalos skladnim cherez naslidki naftovoyi krizi Vilson takozh dokladav zusil do vregulyuvannya stanovisha u Pivnichnij Irlandiyi 16 bereznya 1976 roku Vilson nespodivano podav u vidstavku zatverdzhena 5 kvitnya Nastupnim liderom partiyi ta prem yer ministrom stav Dzhejms Kallagan U 1983 roci pishov z palati gromad otrimavshi pri comu titul barona Rivo V ostanni roki zhittya mav hvorobu Alcgejmera Pomer 1995 roku PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Vilson Garold Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Moore P G Obituary James Harold Wilson 1916 95 J R Stat Soc Royal Statistical Society 1996 Vol 159 Iss 1 P 165 173 ISSN 0964 1998 1467 985X doi 10 1111 J 1467 985X 1996 TB00710 X d Track Q62397514d Track Q6296202d Track Q1692699 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824LiteraturaR A Krivonos Vilson Garold Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya