Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Агалега — два острови в Індійському океані, що розташовані за 1 100 кілометрів на північ від Маврикію за координатами 10°25′ пд. ш. 56°35′ сх. д. / 10.417° пд. ш. 56.583° сх. д. та управляються цією країною. Загальна площа островів 24 км² (Північний острів 14,3 км² та Південний острів 9,7 км²).
| Agalega Islands Агалега | |
|---|---|
| Географія | |
 | |
| Розташування | Індійський океан |
| Координати | 10°25′ пд. ш. 56°35′ сх. д. / 10.417° пд. ш. 56.583° сх. д. |
| Число островів | 2 |
| Площа | 24 км² |
| Адміністрація | |
 Маврикій | |
| залежна | Агалега |
| Демографія | |
| Населення | 289 осіб (2000) |
| Аборигени | Креоли |
На Північному острові розташована злітно-посадкова смуга, столиця острова — Вен Сенк (французькою «Двадцять п'ять»), а також село Ла Фуш, на Південному острові розташоване село Сент Ріта.
Острови відомі своїми кокосами, вирощування яких є тут основною галуззю, а також агалезьким підвидом геконів (Phelsuma borbonica agalegae Cheke). У свій час на островах не користувалися грошима, а всі платежі здійснювалися за допомогою емітованих урядом ваучерів і списувалися безпосередньо із заробітної плати мешканців.
Походження назви
Існують три різні версії походження назви Агалега. Одна з гіпотез свідчить, що португальський дослідник , назвав Агалегу та острів Сент-Марі (нині — Нусі-Бураха, що поблизу східного узбережжя Мадагаскару), на честь своїх двох вітрильників — «Галега» та «Санта Марія», ще у 1512 році, коли він виявив острови Маврикій і Реюньйон.
Інакше, імовірніше, пояснення пов'язане з галісійським мандрівником Жуаном да Нова, який відкрив острови у 1501 році, працюючи на Португалію. За свідченнями Жана-Батіста Бенуа Ейреса матроси називали Жуана Жан Гальєго. «Гальєго» означає галісієць — тобто походженням із Галісії, що на північному заході Іспанії, а «Агалега» — це те ж, але стосовно жіночої статі.
Ще одна ідея взята з історії, описаної в книзі губернатора, сера Роберта Скотта «Лемурія — малі залежності Маврикію», де він описує відкриття островів у 1509 році португальським мореплавцем Діого Лопесом де Секейрою. За цією версією, Діого назвав острови Байшас да Гейл. «Да Гейл» — на картах регіону згодом трансформувалися у Галера, Галега, і зрештою в сучасні Агалега.
Історія
Разом з іншими Маскаренськими островами вони могли бути відомими арабським та малайським мореплавцям, хоч такому й не знайдено жодних письмових підтверджень.
Перше поселення на острові засноване М. де Розмондом. Після прибуття на острів у серпні 1808 він виявив знайшов тіла двох людей, що потерпілих корабельну аварію, та пляшку з запискою всередині, яку написав один із них — капер Робер Дюфуа. Один із пагорбів острова — гору Д'Еммерез, названо за ім'ям іншого потерпілого моряка — маврикійця Алелайда Д'Еммереза.
Поштовхом до економічного, інфраструктурного та політичного розвитку островів стало прибуття адміністратора Огюста Ле Дюка у 1827 році, якого прислав М. Барбе організувати виробництво кокосової олії та копри. Нині залишилося чимало історичних пам'яток періоду 1827–1846 років, зроблених рабами. Це зокрема селище Вен Сенк (назване на честь 25 ударів, які давали бунтівним рабам), рабська темниця, Ойл Мілл, цвинтар для білих, та цвинтар для темношкірих. також розпочав будівництво моста між двома островами, згодом знесене суворою негодою.
Отець Віктор Малаваль у 1897 році приніс на острів католицтво, як перший місіонер. Він збудував імпровізовану каплицю на Північному острові.
На походження мешканців великий вплив справляла політична ситуація у світі XIX століття (Перехід Маврикію Англії у 1810, скасування работоргівлі, скасування рабства у 1835 році, і прибуття кулі (некваліфікованих азійських робітників)). Раби за походженням мальгаші (малагасійці) чи з індійського Мадрасу, декотрих із них було визволено з суден работорговців, інші були з торгових портів Коморських островів.
Такі народні перекази, як «Візок Блан» та «Мальгаська принцеса» є частиною острівного фольклору, та водночас доносять мову «Madam langaz Seret», яка була за часів рабства. Ця мова є міксом французької та маврикійської креольської, при цьому кожен склад у ній дублюється, а перша приголосна замінюється на «g» (наприклад «Français» стає «frangrançaisgais»). Походження й призначення цієї мови залишається невідомим.
Сьогоднішнє населення острова становить близько 300 осіб, які розмовляють креольською мовою. Панівною релігією є католицтво.
Географія
Північний острів завдовжки 12,5 км та 1,5 км завширшки, а Південний острів завдовжки 7 км та завширшки у 4,5 кілометрів. Загальна площа островів 26 км².
Ґрунти, імовірно, коралові.
Найвищою точкою є пагорб Еммер на півночі.
Клімат
Острови знаходяться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 25.6 °С (78 °F).
| Клімат Агалеги | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 37 | 37 | 37 | 38 | 32 | 30 | 31 | 28 | 30 | 32 | 37 | 37 | 38 |
| Середній максимум, °C | 29 | 29 | 30 | 30 | 28 | 27 | 27 | 27 | 27 | 28 | 28 | 29 | 28 |
| Середня температура, °C | 27 | 27 | 27 | 28 | 27 | 26 | 25 | 25 | 26 | 26 | 27 | 27 | 27 |
| Середній мінімум, °C | 25 | 25 | 25 | 26 | 25 | 24 | 23 | 23 | 23 | 24 | 25 | 25 | 25 |
| Абсолютний мінімум, °C | 21 | 19 | 21 | 20 | 17 | 17 | 17 | 17 | 17 | 20 | 20 | 17 | 17 |
| Норма опадів, мм | 264 | 235 | 173 | 159 | 119 | 84 | 94 | 59 | 52 | 72 | 117 | 172 | 1598 |
| Днів з опадами | 18 | 16 | 16 | 15 | 16 | 16 | 19 | 18 | 16 | 16 | 15 | 16 | 197 |
| Днів з дощем | 18 | 16 | 16 | 15 | 16 | 16 | 19 | 18 | 16 | 16 | 15 | 16 | 197 |
| Джерело: Weatherbase, Weatherbase (опади) | |||||||||||||
Економіка
Агалегою керує державна маврикійська компанія Outer Island Development Company (IDOC), яка розвиває віддалені острови. Компанія делегує резидент-менеджера, на кшталт керуючого, який є найвищим органом влади на двох острівцях. Економіка архіпелагу базується переважно на виробництві кокосової олії.
Інфраструктура
Більшість будинків знаходяться в основних селах — Вен Сінку й Ле Фуршеті на Північному острові та Сен Ріта на Південному. Дорога, що сполучає різні населені пункти має піщане та коралове покриття. На Північному острові розташовані: злітно-посадкова смуга, державна початкова школа «Jacques Le Chartier», поліцейський відділок, метеорологічна станція, центральний телекомунікаційний офіс компаніїі «Маврикій телеком» та медпункт. На островах відсутня проточна вода. Питна вода збирається жолобами під час злив. Вода для інших цілей видобувається зі свердловин. Електроживлення здійснюється дизельними генераторами, та обмежується кількома годинами. Компанію, що управляє віддаленими островами Агалега та Сент Брендон працює над проектом енергоживлення цих островів за допомогою під'єднання підводного човна.
Агалега сполучається з Маврикієм морським та повітряним шляхами. Злітно-посадкова смуга на острові дає змогу приземлятися суднам малої авіації. На островах немає порту, лише пірс у Сент Джеймс Анкоридж на півночі. Судна Маврикійського морського пароплавства («Pride Mauritius» та «Mauritius Trochetia») стають на якір за 500 метрів від цього місця, у глибокому морі, під час заправки.
Охорона здоров'я забезпечується санітарним лікарем медсестрою. Лікарі з Маврикію здійснюють короткі візити протягом року.
Також протягом року Агалегу відвідує й суддя.
Навчання розпочинається у початковій школі, після закінчення якої люди продовжують освіту в середніх школах Маврикію.
Індійська оренда
Напочатку грудня 2006 року, індійська газета Times of India, надрукувала низку повідомлень про те, що Маврикій запропонував передати Агалегу Індії в довгострокову оренду для розвитку туристичної інфраструктури.
З огляду на характер політики Маврикію, заснованої на балансі між різними етнічними спільнотами (такі як франкомовні креоли та індо-маврикійці), креоли сприйняли негативно цю пропозицію та виступали проти неї.
У даному Times of India інтерв'ю, маврикійській віце-прем'єр, Ксав'є-Люк Дюваль, креол за походженням, заперечив існування будь-якого наміру поступитися чи надати в оренду островів Індії урядом Маврикію.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
- Mauritius asks India to develop remote Agalega Islands into tourist resort - Asia - Pacific. International Herald Tribune. 29 березня 2009. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2010.
- Sidhartha, TNN, Nov 25, 2006, 12.45am IST (25 листопада 2006). India eyes an island in the sun-India-The Times of India. Timesofindia.indiatimes.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2010.
- Sidhartha, TNN, Nov 25, 2006, 01.09am IST (25 листопада 2006). India acquiring global footprint. Timesofindia.indiatimes.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2010.
- TNN, Nov 28, 2006, 12.00am IST (28 листопада 2006). Land Ahoy!-Editorial-Opinion-The Times of India. Timesofindia.indiatimes.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 12 травня 2011.
- Dec 9, 2006, 12.00am IST (9 грудня 2006). 'Our multi-ethnic identities hold us together'-Editorial-Opinion-The Times of India. Timesofindia.indiatimes.com. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 29 квітня 2010.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агалега |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agalega dva ostrovi v Indijskomu okeani sho roztashovani za 1 100 kilometriv na pivnich vid Mavrikiyu za koordinatami 10 25 pd sh 56 35 sh d 10 417 pd sh 56 583 sh d 10 417 56 583 ta upravlyayutsya ciyeyu krayinoyu Zagalna plosha ostroviv 24 km Pivnichnij ostriv 14 3 km ta Pivdennij ostriv 9 7 km Agalega Islands Agalega Geografiya Roztashuvannya Indijskij okean Koordinati 10 25 pd sh 56 35 sh d 10 417 pd sh 56 583 sh d 10 417 56 583 Chislo ostroviv 2 Plosha 24 km Administraciya Mavrikij zalezhna Agalega Demografiya Naselennya 289 osib 2000 Aborigeni Kreoli Na Pivnichnomu ostrovi roztashovana zlitno posadkova smuga stolicya ostrova Ven Senk francuzkoyu Dvadcyat p yat a takozh selo La Fush na Pivdennomu ostrovi roztashovane selo Sent Rita Ostrovi vidomi svoyimi kokosami viroshuvannya yakih ye tut osnovnoyu galuzzyu a takozh agalezkim pidvidom gekoniv Phelsuma borbonica agalegae Cheke U svij chas na ostrovah ne koristuvalisya groshima a vsi platezhi zdijsnyuvalisya za dopomogoyu emitovanih uryadom vaucheriv i spisuvalisya bezposeredno iz zarobitnoyi plati meshkanciv Pohodzhennya nazviIsnuyut tri rizni versiyi pohodzhennya nazvi Agalega Odna z gipotez svidchit sho portugalskij doslidnik nazvav Agalegu ta ostriv Sent Mari nini Nusi Buraha sho poblizu shidnogo uzberezhzhya Madagaskaru na chest svoyih dvoh vitrilnikiv Galega ta Santa Mariya she u 1512 roci koli vin viyaviv ostrovi Mavrikij i Reyunjon Inakshe imovirnishe poyasnennya pov yazane z galisijskim mandrivnikom Zhuanom da Nova yakij vidkriv ostrovi u 1501 roci pracyuyuchi na Portugaliyu Za svidchennyami Zhana Batista Benua Ejresa matrosi nazivali Zhuana Zhan Galyego Galyego oznachaye galisiyec tobto pohodzhennyam iz Galisiyi sho na pivnichnomu zahodi Ispaniyi a Agalega ce te zh ale stosovno zhinochoyi stati She odna ideya vzyata z istoriyi opisanoyi v knizi gubernatora sera Roberta Skotta Lemuriya mali zalezhnosti Mavrikiyu de vin opisuye vidkrittya ostroviv u 1509 roci portugalskim moreplavcem Diogo Lopesom de Sekejroyu Za ciyeyu versiyeyu Diogo nazvav ostrovi Bajshas da Gejl Da Gejl na kartah regionu zgodom transformuvalisya u Galera Galega i zreshtoyu v suchasni Agalega IstoriyaRazom z inshimi Maskarenskimi ostrovami voni mogli buti vidomimi arabskim ta malajskim moreplavcyam hoch takomu j ne znajdeno zhodnih pismovih pidtverdzhen Pershe poselennya na ostrovi zasnovane M de Rozmondom Pislya pributtya na ostriv u serpni 1808 vin viyaviv znajshov tila dvoh lyudej sho poterpilih korabelnu avariyu ta plyashku z zapiskoyu vseredini yaku napisav odin iz nih kaper Rober Dyufua Odin iz pagorbiv ostrova goru D Emmerez nazvano za im yam inshogo poterpilogo moryaka mavrikijcya Alelajda D Emmereza Poshtovhom do ekonomichnogo infrastrukturnogo ta politichnogo rozvitku ostroviv stalo pributtya administratora Ogyusta Le Dyuka u 1827 roci yakogo prislav M Barbe organizuvati virobnictvo kokosovoyi oliyi ta kopri Nini zalishilosya chimalo istorichnih pam yatok periodu 1827 1846 rokiv zroblenih rabami Ce zokrema selishe Ven Senk nazvane na chest 25 udariv yaki davali buntivnim rabam rabska temnicya Ojl Mill cvintar dlya bilih ta cvintar dlya temnoshkirih takozh rozpochav budivnictvo mosta mizh dvoma ostrovami zgodom znesene suvoroyu negodoyu Otec Viktor Malaval u 1897 roci prinis na ostriv katolictvo yak pershij misioner Vin zbuduvav improvizovanu kaplicyu na Pivnichnomu ostrovi Na pohodzhennya meshkanciv velikij vpliv spravlyala politichna situaciya u sviti XIX stolittya Perehid Mavrikiyu Angliyi u 1810 skasuvannya rabotorgivli skasuvannya rabstva u 1835 roci i pributtya kuli nekvalifikovanih azijskih robitnikiv Rabi za pohodzhennyam malgashi malagasijci chi z indijskogo Madrasu dekotrih iz nih bulo vizvoleno z suden rabotorgovciv inshi buli z torgovih portiv Komorskih ostroviv Taki narodni perekazi yak Vizok Blan ta Malgaska princesa ye chastinoyu ostrivnogo folkloru ta vodnochas donosyat movu Madam langaz Seret yaka bula za chasiv rabstva Cya mova ye miksom francuzkoyi ta mavrikijskoyi kreolskoyi pri comu kozhen sklad u nij dublyuyetsya a persha prigolosna zaminyuyetsya na g napriklad Francais staye frangrancaisgais Pohodzhennya j priznachennya ciyeyi movi zalishayetsya nevidomim Sogodnishnye naselennya ostrova stanovit blizko 300 osib yaki rozmovlyayut kreolskoyu movoyu Panivnoyu religiyeyu ye katolictvo GeografiyaPivnichnij ostriv zavdovzhki 12 5 km ta 1 5 km zavshirshki a Pivdennij ostriv zavdovzhki 7 km ta zavshirshki u 4 5 kilometriv Zagalna plosha ostroviv 26 km Grunti imovirno koralovi Najvishoyu tochkoyu ye pagorb Emmer na pivnochi Klimat Ostrovi znahodyatsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih savan Najteplishij misyac kviten iz serednoyu temperaturoyu 28 3 C 83 F Najholodnishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 25 6 S 78 F Klimat Agalegi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 37 37 37 38 32 30 31 28 30 32 37 37 38 Serednij maksimum C 29 29 30 30 28 27 27 27 27 28 28 29 28 Serednya temperatura C 27 27 27 28 27 26 25 25 26 26 27 27 27 Serednij minimum C 25 25 25 26 25 24 23 23 23 24 25 25 25 Absolyutnij minimum C 21 19 21 20 17 17 17 17 17 20 20 17 17 Norma opadiv mm 264 235 173 159 119 84 94 59 52 72 117 172 1598 Dniv z opadami 18 16 16 15 16 16 19 18 16 16 15 16 197 Dniv z doshem 18 16 16 15 16 16 19 18 16 16 15 16 197 Dzherelo Weatherbase Weatherbase opadi EkonomikaAgalegoyu keruye derzhavna mavrikijska kompaniya Outer Island Development Company IDOC yaka rozvivaye viddaleni ostrovi Kompaniya deleguye rezident menedzhera na kshtalt keruyuchogo yakij ye najvishim organom vladi na dvoh ostrivcyah Ekonomika arhipelagu bazuyetsya perevazhno na virobnictvi kokosovoyi oliyi InfrastrukturaBilshist budinkiv znahodyatsya v osnovnih selah Ven Sinku j Le Fursheti na Pivnichnomu ostrovi ta Sen Rita na Pivdennomu Doroga sho spoluchaye rizni naseleni punkti maye pishane ta koralove pokrittya Na Pivnichnomu ostrovi roztashovani zlitno posadkova smuga derzhavna pochatkova shkola Jacques Le Chartier policejskij viddilok meteorologichna stanciya centralnij telekomunikacijnij ofis kompaniyii Mavrikij telekom ta medpunkt Na ostrovah vidsutnya protochna voda Pitna voda zbirayetsya zholobami pid chas zliv Voda dlya inshih cilej vidobuvayetsya zi sverdlovin Elektrozhivlennya zdijsnyuyetsya dizelnimi generatorami ta obmezhuyetsya kilkoma godinami Kompaniyu sho upravlyaye viddalenimi ostrovami Agalega ta Sent Brendon pracyuye nad proektom energozhivlennya cih ostroviv za dopomogoyu pid yednannya pidvodnogo chovna Agalega spoluchayetsya z Mavrikiyem morskim ta povitryanim shlyahami Zlitno posadkova smuga na ostrovi daye zmogu prizemlyatisya sudnam maloyi aviaciyi Na ostrovah nemaye portu lishe pirs u Sent Dzhejms Ankoridzh na pivnochi Sudna Mavrikijskogo morskogo paroplavstva Pride Mauritius ta Mauritius Trochetia stayut na yakir za 500 metriv vid cogo miscya u glibokomu mori pid chas zapravki Ohorona zdorov ya zabezpechuyetsya sanitarnim likarem medsestroyu Likari z Mavrikiyu zdijsnyuyut korotki viziti protyagom roku Takozh protyagom roku Agalegu vidviduye j suddya Navchannya rozpochinayetsya u pochatkovij shkoli pislya zakinchennya yakoyi lyudi prodovzhuyut osvitu v serednih shkolah Mavrikiyu Indijska orendaNapochatku grudnya 2006 roku indijska gazeta Times of India nadrukuvala nizku povidomlen pro te sho Mavrikij zaproponuvav peredati Agalegu Indiyi v dovgostrokovu orendu dlya rozvitku turistichnoyi infrastrukturi Z oglyadu na harakter politiki Mavrikiyu zasnovanoyi na balansi mizh riznimi etnichnimi spilnotami taki yak frankomovni kreoli ta indo mavrikijci kreoli sprijnyali negativno cyu propoziciyu ta vistupali proti neyi U danomu Times of India interv yu mavrikijskij vice prem yer Ksav ye Lyuk Dyuval kreol za pohodzhennyam zaperechiv isnuvannya bud yakogo namiru postupitisya chi nadati v orendu ostroviv Indiyi uryadom Mavrikiyu Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 Mauritius asks India to develop remote Agalega Islands into tourist resort Asia Pacific International Herald Tribune 29 bereznya 2009 Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2010 Sidhartha TNN Nov 25 2006 12 45am IST 25 listopada 2006 India eyes an island in the sun India The Times of India Timesofindia indiatimes com Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2010 Sidhartha TNN Nov 25 2006 01 09am IST 25 listopada 2006 India acquiring global footprint Timesofindia indiatimes com Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2010 TNN Nov 28 2006 12 00am IST 28 listopada 2006 Land Ahoy Editorial Opinion The Times of India Timesofindia indiatimes com Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 12 travnya 2011 Dec 9 2006 12 00am IST 9 grudnya 2006 Our multi ethnic identities hold us together Editorial Opinion The Times of India Timesofindia indiatimes com Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 29 kvitnya 2010 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Agalega