Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Володимир Миколайович Лисе́нко (4 січня 1956 — 19 квітня 2021) — російський політичний діяч, політолог.
| Лисенко Володимир Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 січня 1956 Одеса, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 19 квітня 2021 (65 років) Москва, Росія |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | політик, політолог, депутат Державної Думи РФ |
| Alma mater | Історичний факультет МДУ |
| Науковий ступінь | доктор політичних наук і кандидат філософських наук |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Московський авіаційний інститут, Вища школа економіки (Москва) і Меморіал |
| Членство | d, d і d |
| Посада | депутат Державної Думи РФ[d] |
| Партія | Республіканська партія Росії — Партія народної свободи і КПРС |
| |
Сім'я
Володимир Лисенко народився 4 січня 1956 року в Одесі в сім'ї викладачів. Батько — Лисенко Микола Олександрович, мати — Лисенко Анастасія Кузьмівна.
Жінка — Лисенко Любов Михайлівна, доктор історичних наук — викладає історію у Московському педагогічному державному університеті. Сини — Михайло і Влолодимир.
Юність провів у Запоріжжі. В 1972 році, закінчив з золотою медаллю школу, поступив на МДУ імені М. В. Ломоносова, який закінчив з . З 1979 по 1981 рік вчився в аспірантурі МДУ, захистив дисертацію на тему проблемі партійних систем на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук. В 1995 року захистив докторську дисертацію в області політичних наук на тему «Розвиток федеративних відносин у сучасній Росії». Професор.
З 1980 по 1990 рік працював викладачем суспільних наук у МАІ імені С. Орджонікидзе (асистент, старший викладач, доцент). З 1994 року — президент . Один з в області проблем федералізму, регіональної політики і .
До 2009 року В. Лисенко — професор кафедри факультету прикладної політології Державного університету «Вища школа економіки».
Партійно-політична діяльність
В 1985 року створив студентський політклуб МАІ «Орбіта», який став одним з найбільш активних і відвідуваних в Москві в роки перебудови. В 1987 році став одним з засновників .
В 1988 році увійшов до , ціллю якої було сприяння справжньої перебудови і демократизації в КПРС. У травні 1989 року з Міжклубної партгрупи вийшла найбільш радикальна половина на чолі з Ігорем Чубайсом та В. Лисенко, утворивши (). Разом з Ігорем Чубайсом Володимир Лисенко став ініціатором створення в 1990 року — найбільшої опозиційної течії всередині Компартії часів перебудови. Був вибраний делегатом Установчого з'їзду і XXVIII з'їзду КПРС. В червні 1990 виступав в КПЗ від імені Демократичної платформи з програмою реформування КПРС в соціал-демократичну партію.
Влітку 1990 року Лисенко був делегатом Російської комуністичної партії, висувався на пост генерального секретаря, але поступився . Участь в роботі з'їзду принесло не тільки розчарування, але і впевненість в необхідності створення самостійної партії. В червні 1990 року В. Лисенко вийшов з КПРС, а 13 жовтня брав участь в Установчій конференції «Демократичної платформи поза КПРС».
В листопаді 1990 року став засновником і одним з трьох співголів , що виникла на базі «Демократичної платформи поза КПРС». Займав пост голови партії.
На початку 1991 був ініціатором створення , коаліції антикомуністичних організацій союзних республік (ДемРосія, РПРФ, «Рух», Партія демократичного відродження України і т. д.). В грудні 1991 року брав участь у створенні .
На був одним із засновників фракції .
За власною оцінкою, до 1987 року дотримувався поглядів, з 1987 по 1990 рік — соціал-демократичних, а починаючи з 1991 року — соціально-ліберальних.
В 2005 році був вибраний на з'їзді РПР в політраду Республіканської партії Росії разом з Володимиром Рижковим, і , але заявила про нелегітимність з'їзду і заморозила партійні рахунки.
Державна діяльність
В 1990 році був висунутий колективом МАІ і вибраний депутатом.
В 1992—1993 роках працював замісником голови С. Шахрая, особисто брав участь у врегулюванні більшості конфліктів на території колишнього СРСР. Був керівником по підготовці Концепції національної політики Росії на Північному Кавказі. За роки роботи в Комітеті по справам Федерації і в Мінаці об'їздив всі суб'єкти Російської Федерації.
В жовтні 1993 році у час розгону Верховної Ради встав на сторону президента Ельцина.
У грудні 1993 році був вибраний депутатом Державної думи Росії (по списку виборчого блока «Явлінский—Болдирєв—Лукін»). В 1994 році вийшов із фракції «Яблуко», був членом депутатських груп «Регіони Росії», «Російські регіони». З 1994 року — член російської делегації в Міжпарламентської асамблеї ераїн СНГ.
В кінці 1994 році був рішучим противником вводу російських військ в Чечню. Вилітав в Грозний для звільнення з чеченського полону російських військовослужбовців.
В 1995 році на виборах в Державну думу був одним з творців виборчого об'єднання «Памфілова — Гуров — Володимир Лисенко (Республіканська партія Російської Федерації)». Блок тоді набрав 1,6 % — близько 1 млн голосів виборців і в Держдуму не пройшов.
В 1995 році і в 1999 році Лисенко перемагав на виборах в Державну думу в Ленінградському виборчому окрузі Москви.
З 1993 року працював в Комітеті Державної Думи по справам Федерації і регіональної політики на посаді замісника голови. Автор і співавтор більше 50 законів, в тому числі найважливішого федеративного закону «Про принципи і порядки розмежування предметів ведення і повноважень між органами державної влади РФ і органами державної влади суб'єктів РФ» (1999), законопроєкту «Про альтернативну громадянську службу» (2001).
На виборах 2003 року в цьому ж окрузі не був вибраний в Держдуму.
Основні публікації
- «Об этнологической ситуации на Северном Кавказе»ː Доклад для Совета Безопасности. 1992 («Про етнологічну ситуацію на Північному Кавказі»)
- «О соответствии Конституций республик Конституции России»ː Доклад для парламентских слушаний, М., 1994 («Про відповідність Конституцій республік до Конституції Росії»)̠.
- «От Татарстана до Чечни: становление нового Российского федерализма»ː монография. М.ː Ин-т современной политики, 1995. 298 с. [1] [2] [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] («Від Татарстану до Чечні. Становлення нового російського федералізму»).
- «О проблемах разграничения полномочий в субъектах РФ»ː Доклад для парламентских слушаний, М., 1996. («Про проблеми розмежування повноважень в суб'єктах РФ»)
- Біографія [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Lise nko 4 sichnya 1956 19 kvitnya 2021 rosijskij politichnij diyach politolog Lisenko Volodimir MikolajovichNarodivsya 4 sichnya 1956 1956 01 04 Odesa Ukrayinska RSR SRSRPomer 19 kvitnya 2021 2021 04 19 65 rokiv Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnist politik politolog deputat Derzhavnoyi Dumi RFAlma mater Istorichnij fakultet MDUNaukovij stupin doktor politichnih nauk i kandidat filosofskih naukZnannya mov rosijskaZaklad Moskovskij aviacijnij institut Visha shkola ekonomiki Moskva i MemorialChlenstvo d d i dPosada deputat Derzhavnoyi Dumi RF d Partiya Respublikanska partiya Rosiyi Partiya narodnoyi svobodi i KPRS Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lisenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Lisenko Volodimir Sim yaVolodimir Lisenko narodivsya 4 sichnya 1956 roku v Odesi v sim yi vikladachiv Batko Lisenko Mikola Oleksandrovich mati Lisenko Anastasiya Kuzmivna Zhinka Lisenko Lyubov Mihajlivna doktor istorichnih nauk vikladaye istoriyu u Moskovskomu pedagogichnomu derzhavnomu universiteti Sini Mihajlo i Vlolodimir OsvitaYunist proviv u Zaporizhzhi V 1972 roci zakinchiv z zolotoyu medallyu shkolu postupiv na MDU imeni M V Lomonosova yakij zakinchiv z Z 1979 po 1981 rik vchivsya v aspiranturi MDU zahistiv disertaciyu na temu problemi partijnih sistem na zdobuttya vchenogo stupenya kandidata filosofskih nauk V 1995 roku zahistiv doktorsku disertaciyu v oblasti politichnih nauk na temu Rozvitok federativnih vidnosin u suchasnij Rosiyi Profesor Naukova diyalnistZ 1980 po 1990 rik pracyuvav vikladachem suspilnih nauk u MAI imeni S Ordzhonikidze asistent starshij vikladach docent Z 1994 roku prezident Odin z v oblasti problem federalizmu regionalnoyi politiki i Do 2009 roku V Lisenko profesor kafedri fakultetu prikladnoyi politologiyi Derzhavnogo universitetu Visha shkola ekonomiki Partijno politichna diyalnistV 1985 roku stvoriv studentskij politklub MAI Orbita yakij stav odnim z najbilsh aktivnih i vidviduvanih v Moskvi v roki perebudovi V 1987 roci stav odnim z zasnovnikiv tovaristva Memorial V 1988 roci uvijshov do cillyu yakoyi bulo spriyannya spravzhnoyi perebudovi i demokratizaciyi v KPRS U travni 1989 roku z Mizhklubnoyi partgrupi vijshla najbilsh radikalna polovina na choli z Igorem Chubajsom ta V Lisenko utvorivshi Razom z Igorem Chubajsom Volodimir Lisenko stav iniciatorom stvorennya v 1990 roku najbilshoyi opozicijnoyi techiyi vseredini Kompartiyi chasiv perebudovi Buv vibranij delegatom Ustanovchogo z yizdu i XXVIII z yizdu KPRS V chervni 1990 vistupav v KPZ vid imeni Demokratichnoyi platformi z programoyu reformuvannya KPRS v social demokratichnu partiyu Vlitku 1990 roku Lisenko buv delegatom Rosijskoyi komunistichnoyi partiyi visuvavsya na post generalnogo sekretarya ale postupivsya Uchast v roboti z yizdu prineslo ne tilki rozcharuvannya ale i vpevnenist v neobhidnosti stvorennya samostijnoyi partiyi V chervni 1990 roku V Lisenko vijshov z KPRS a 13 zhovtnya brav uchast v Ustanovchij konferenciyi Demokratichnoyi platformi poza KPRS V listopadi 1990 roku stav zasnovnikom i odnim z troh spivgoliv sho vinikla na bazi Demokratichnoyi platformi poza KPRS Zajmav post golovi partiyi Na pochatku 1991 buv iniciatorom stvorennya koaliciyi antikomunistichnih organizacij soyuznih respublik DemRosiya RPRF Ruh Partiya demokratichnogo vidrodzhennya Ukrayini i t d V grudni 1991 roku brav uchast u stvorenni Na buv odnim iz zasnovnikiv frakciyi Za vlasnoyu ocinkoyu do 1987 roku dotrimuvavsya poglyadiv z 1987 po 1990 rik social demokratichnih a pochinayuchi z 1991 roku socialno liberalnih V 2005 roci buv vibranij na z yizdi RPR v politradu Respublikanskoyi partiyi Rosiyi razom z Volodimirom Rizhkovim i ale zayavila pro nelegitimnist z yizdu i zamorozila partijni rahunki Derzhavna diyalnistV 1990 roci buv visunutij kolektivom MAI i vibranij deputatom V 1992 1993 rokah pracyuvav zamisnikom golovi S Shahraya osobisto brav uchast u vregulyuvanni bilshosti konfliktiv na teritoriyi kolishnogo SRSR Buv kerivnikom po pidgotovci Koncepciyi nacionalnoyi politiki Rosiyi na Pivnichnomu Kavkazi Za roki roboti v Komiteti po spravam Federaciyi i v Minaci ob yizdiv vsi sub yekti Rosijskoyi Federaciyi V zhovtni 1993 roci u chas rozgonu Verhovnoyi Radi vstav na storonu prezidenta Elcina U grudni 1993 roci buv vibranij deputatom Derzhavnoyi dumi Rosiyi po spisku viborchogo bloka Yavlinskij Boldiryev Lukin V 1994 roci vijshov iz frakciyi Yabluko buv chlenom deputatskih grup Regioni Rosiyi Rosijski regioni Z 1994 roku chlen rosijskoyi delegaciyi v Mizhparlamentskoyi asambleyi erayin SNG V kinci 1994 roci buv rishuchim protivnikom vvodu rosijskih vijsk v Chechnyu Vilitav v Groznij dlya zvilnennya z chechenskogo polonu rosijskih vijskovosluzhbovciv V 1995 roci na viborah v Derzhavnu dumu buv odnim z tvorciv viborchogo ob yednannya Pamfilova Gurov Volodimir Lisenko Respublikanska partiya Rosijskoyi Federaciyi Blok todi nabrav 1 6 blizko 1 mln golosiv viborciv i v Derzhdumu ne projshov V 1995 roci i v 1999 roci Lisenko peremagav na viborah v Derzhavnu dumu v Leningradskomu viborchomu okruzi Moskvi Z 1993 roku pracyuvav v Komiteti Derzhavnoyi Dumi po spravam Federaciyi i regionalnoyi politiki na posadi zamisnika golovi Avtor i spivavtor bilshe 50 zakoniv v tomu chisli najvazhlivishogo federativnogo zakonu Pro principi i poryadki rozmezhuvannya predmetiv vedennya i povnovazhen mizh organami derzhavnoyi vladi RF i organami derzhavnoyi vladi sub yektiv RF 1999 zakonoproyektu Pro alternativnu gromadyansku sluzhbu 2001 Na viborah 2003 roku v comu zh okruzi ne buv vibranij v Derzhdumu Osnovni publikaciyi Ob etnologicheskoj situacii na Severnom Kavkaze ː Doklad dlya Soveta Bezopasnosti 1992 Pro etnologichnu situaciyu na Pivnichnomu Kavkazi O sootvetstvii Konstitucij respublik Konstitucii Rossii ː Doklad dlya parlamentskih slushanij M 1994 Pro vidpovidnist Konstitucij respublik do Konstituciyi Rosiyi Ot Tatarstana do Chechni stanovlenie novogo Rossijskogo federalizma ː monografiya M ː In t sovremennoj politiki 1995 298 s 1 2 7 listopada 2017 u Wayback Machine Vid Tatarstanu do Chechni Stanovlennya novogo rosijskogo federalizmu O problemah razgranicheniya polnomochij v subektah RF ː Doklad dlya parlamentskih slushanij M 1996 Pro problemi rozmezhuvannya povnovazhen v sub yektah RF Biografiya 27 bereznya 2022 u Wayback Machine Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2019 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2019