Координати 32 38 21 пн ш 14 17 26 сх д 32 63917 пн ш 14 29056 сх д 32 63917 14 29056 Див також Лептіс Мінор Лептіс Магна

Координати: 32°38′21″ пн. ш. 14°17′26″ сх. д. / 32.63917° пн. ш. 14.29056° сх. д. / 32.63917; 14.29056

Див. також: Лептіс-Мінор

Лептіс-Магна, Лептіс Великий (фінік. , лат. Leptis Magna, араб. لَبْدَة‎) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного міста Хомс, за 130 км на схід від Триполі у Лівії), у давнину — самостійне місто-держава.

Археологічні пам'ятки Лептіс-Магни
Archaeological Site of Leptis Magna
Світова спадщина
Арка Септимія Севера в Лептісі Великому
32°38′17″ пн. ш. 14°17′25″ сх. д. / 32.63833188409579122° пн. ш. 14.29049645912673938° сх. д.
Країна	Лівія
Тип	Культурний
(Критерії)	i, ii, iii
Об'єкт №	183
Регіон	Арабські країни
Зареєстровано:	1982 (6 сесія)
Лептіс-Магна на карті Лівії


Лептіс-Магна у Вікісховищі

Історія

Заснований близько як фінікійська колонія — вихідцями з Сідона (за Саллюстієм) або Тіра (за Плінієм). Назва «Лептіс» може мати місцеве, берберське походження, самі фінікійці певний час можливо йменували місто Карт Хадашт (фінік. , грецький відповідник — дав.-гр. Νεάπολις) і лише після заснування Карфагена назва «Лептіс» утверджується остаточно.

Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Лептіс потрапляє в залежність від Карфагена, хоча й зберігає внутрішню автономію — власні народні збори, адіру і суфетів. Про важливість Лептіса для нових господарів свідчить сумма податків, які сплачувало місто — один талант на день. Доходи, які місто отримувало від торгівлі з сахарськими оазами, вочевидь, дозволяли сплачувати цю величезну сумму без особливих труднощів.

Після поразки карфагенян у Другій Пунічній війні здобув самостійність під формальним протекторатом Нумідії, з 107 р. до н. е. — опинився під владою Рима. Був одним з центрів антицезаріанського руху. За часів Августа розпочалася активна розбудова міста в римському дусі. У 126 р. Адріан надав Лептісу статус римської колонії.

В Лептісі народився Септимій Север, за правління якого місто досягло найвищого розквіту. Були збудовані нові вулиці, оздоблені колоннадами, храми і форум.

В III ст. місто почало занепадати. Лише за Феодосія I Лептіс пережив коротке піднесення. З 439 р. — у складі Африканського королівства. Гейзеріх наказав зруйнувати міські мури, остерігаючись заколотів в середовищі місцевих мешканців. Як наслідок Лептіс залишився беззахисним перед рейдами берберів, що спустошили місто у 523 році. У 534 р. Лептіс відвоювали візантійці, у 650 р. — захопили араби, після чого місто спорожніло остаточно.