Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Городоцький повіт Округ Львівський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та Володимирії Країна Австрійська імперія

Грудецький повіт

Грудецький повіт
Городоцький повіт
Округ Львівський (до 1867)
Коронний край image Королівство Галичини та Володимирії
Країна image Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Центр Городок Ягеллонський
Створений 1854
Площа 788,39 км² (1869)
Населення 53 891 (1869)
Найбільші міста Городок Ягеллонський, Янів

Городоцький повіт або Повіт Городок (нім. Bezirk Gródek, пол. Powiat gródecki) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було місто Городок Ягеллонський.

Королівство Галичини та Володимирії

Провісник пізнішого адміністративного повіту (одночасно адміністративно-судовий орган) «повітове староство Городок» було створене наприкінці 1850 р. і йому підпорядковувались:

  • Судовий округ Городок,
  • Судовий округ Комарно,
  • Судовий округ Янів.

Після проголошення в 1854 р., 29 вересня 1855 р. в межах Львівського округу було створене повітове управління Городка (відповідальне за управління та юрисдикцію).

1867 року до 32 гмін-громад Городоцького повіту (Артищів, Бартатів, Братковичі, Брундорф, Бурґтгаль, Вайсенберг, Вордерберг, Великий Любінь, Воля-Добростанська, місто Городок, Галичани, Добростани, Дроздовичі, Ебенав, Завидовичі, Зашковичі, Зушиці, Кам'янобрід, Керниця, Косівець, Мавковичі, Малий Любінь, Мальчиці Малі зі Стронною, Нойгоф, Оброшине, Повітно, Поріччя Городоцьке, Родатичі, Ставчани, Стоділки, Цунів, Черляни) приєднані частини повітів: Янів (28 гмін: Бірки Домінікальні, Бірки Янівські, Вальддорф, Великополе, Верещиця, Вороців, Дубровиця, Домажир, Залісся, Залужжя, Карачинів, Козичі, Лелехівка, Лозино, Мальчиці, Майдан, Мшана, Оттенгаузен, Поріччя Янівське, Рокитне, Ротенган, Ставки, Страдч, Суховоля, Шенталь, Зелів, Жорниська, містечко Янів, Ямельня, Ясниська), Яворів (3 гміни: Речичани, Гартфельд і Лісновичі), Судова Вишня (6 гмін: Милятин, Бар, Добряни, Путятичі, Долиняни, Вовчухи) і Рудки (гміна Угерці Нєзабитівські).

На 1869 р. в повіті було: 35030 греко-католиків, 12820 римо-католиків, 3 вірмено-католики, 1374 лютерани, 26 кальвіністів, 141 акатолик, 4495 юдеїв.

У 1880 р. повіт поділявся на 56 кадастральних гмін, складався зі 69 самоврядних громад (гмін) — 2 міських і 67 сільських та 45 фільварків: Артищів з фільварком, Бар і Коців з фільварком, Бартатів з фільварком, Бірки Домінікальні, Бірки Янівські з фільварком, Братковичі з фільварком, Брундорф, Бурґтгаль, Вальддорф, Вайсенберг, Вордерберг, Великий Любінь з фільварком, Великополе з фільварком, Верещиця з фільварком, Вовчухи з фільварком, Воля-Добростанська з фільварком, Вороців, Галичани, Гартфельд, Добростани з фільварком, Добряни з фільварком, Довгомостиська з фільварком, Долиняни з фільварком, Дроздовичі з фільварком, Дубровиця з фільварком, Ебенав, Завидовичі з фільварком, Залісся з фільварком, Залужжя, Зашковичі з фільварком, Зушиці з фільварком, Кам'янобрід з фільварком, Карачинів, Керниця з фільварком, Косівець, Лелехівка з фільварком, Лісновичі з фільварком, Лозино з фільварком, Мавковичі з фільварком, Майдан з фільварком, Малий Любінь з фільварком, Мальчиці з фільварком, Милятин з фільварком, Мшана з фільварком, Нойгоф, Оброшине з фільварком, Оттенгаузен, Повітно з фільварком, Поріччя Городоцьке, Поріччя Янівське з фільварком, Путятичі, Речичани, Родатичі з фільварком, Рокитне з фільварком, Ротенган, Ставки з фільварком, Ставчани з Дубрівкою і Фердинандівкою та з фільварком, Стоділки, Стронна, Страдч з фільварком, Суховоля з фільварком, Угерці Нєзабитівські з фільварком, Цунів з фільварком, Черляни з фільварком, Шенталь, Ямельня з фільварком, Ясниська з фільварком.

Повіт Городок Ягеллонський складався (за переписом населення 1910 року) з 70 гмін (самоврядних громад) і 54 фільварків та займав площу 887 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 71 482 особи, у 1910 році тут проживало 79 592 особи. В повіті було 52 743 українці греко-католики (66,3 %), 6 882 євреї становили близько 9 % населення.

Поділ повіту між судами 1910 року:

Судовий повіт Городок Ягеллонський:

Судовий повіт Янів:

У складі ЗУНР

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був адвокат (УНДП). Міським комісаром (бургомістром) обраний Микола Мацюрак, професор гімназії. Головою Повітової УНРади обраний д-р Лонгин Озаркевич. В умовах воєнного стану повітовим комісаром для судового повіту Янів був призначений Падох Василь, уродженець с.Бонарівка, біля Ряшева.

Під польською окупацією

Грудецкий повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1867
Населення: 85 000 (1931) р.
Площа: 889 км²
Густота: 96 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: Грудек Ягеллонський
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 8
image
Мапа повіту
Повітова влада

3 грудня 1920 р. після окупації поляками ЗУНРу був включений до новоутвореного Львівського воєводства.

1 лютого 1922 р. розпорядженням Ради Міністрів село Рокитне вилучене з Грудецького повіту і включене до Львівського.

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова.

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького.

15 червня 1934 р. з Рудківського повіту до Грудецького передане село Годвишня.

Станом на 1934 рік площа Грудецького повіту становила 889 км²; населення (1931 р.) — 85 тис. осіб.

Зміни адміністративного поділу

image
Грудецький повіт

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських гмін у великі сільські гміни — рівнозначні волостям.

Міста (Міські ґміни)

  1. м. Грудек-Ягелонський (Городок)
  2. містечко Янів — місто з 1934 року.

Сільські гміни

Кількість:

1920—1922 рр. — 67

1922—1929 рр. — 66

1929—1930 рр. — 65

1930—1934 рр. — 66

1934 рік — 68

1934—1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна

Бялоґура

Бялоґура (Біла Гора), Бурґтгаль, Воля Добростаноска (Воля-Добростанська), Галічанув (Галичани), Гартфельд, Добростани, Дроздовіце (Дроздовичі), Цунюв (Заверещиця), Затока, Зушице (Зущиці), Камєнобруд (Кам'янобрід), Лєсьньовіце (Лісновичі), Жечичани (Речичани) 13
2 Ґміна Вішенка Вальддорф, Верешица, Вішенка (Велика Вишенька), Лєлєхувка (Лелехівка), Майдан 5
3 Ґміна Домажир Вєлькополє (Великополе), Вроцув (Вороців), Домажир, Жорніска (Жорниська), Зєлюв (Зелів), Карачинув (Карачинів), Пожече Яновскє (Поряччя), Ротенган, Страдч, Шенталь, Ямельна 11
4 Ґміна Лозіна Домбровіца (Дубровиця), Лозіна (Лозино), Ставкі, Ясьніска (Ясниська) 4
5 Ґміна Любєнь Вєлькі Артищув (Артищів), Брундорф (Керниця), Годвішня (з 15.06.1934), Зашковіце (Зашковичі), Завідовіце (Завидовичі), Кєрніца, Косовєц (Косівець), Любєнь Вєлькі, Любєнь Мали (Малий Любінь), Малковіце (Мавковичі), Нойгоф, Пожече Любєньскє (Поріччя), Ебенав, Стодулкі (Стоділки), Угерце Нєзабитовскє (Угри), Черляни 16
6 Ґміна Мшана Залуже (Залужжя), Мальчице (Мальчиці), Мшана, Повітно, Стронна, Суховоля 6
7 Ґміна Родатиче Бар, Братковіце (Братковичі), Волчухи (Вовчухи), Добжани (Добряни), Доліняни, Збадинь-Куттенберґ (з 01.04.1930), Мілятин, Путятиче (Путятичі), Родатиче (Родатичі), Тучапи (з 01.04.1930) 10
8 Ґміна Ставчани Бартатув (Бартатів), Оброшин, Ставчани 3
передано до Львівського повіту Рокитне (до 01.12.1922) 1

Перейменування

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви на польські:

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:

  • Стодулкі Нове (пол. Stodółki Nowe) замість (нім. Ebenau)
  • Турчин (пол. Turczyn) замість (нім. Hartfeld)

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 66 % населення повіту.

У 1939 році в повіті проживало 92 610 мешканців (63 400 українців-грекокатоликів — 68.46 %, 6 510 українців-латинників — 7 %, 15 430 поляків — 16,66 %, 325 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,35 %, 5 190 євреїв — 5,6 % і 1 755 німців та інших національностей — 1,9 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 93 970 населення ніби-то було аж 33 228 (39,09 %) поляків при 47 812 (56,24 %) українців, 2 975 (3,5 %) євреїв і 846 (0,99 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), допольським (австрійським 1907 року) та післяпольським (радянським 1940 і німецьким 1942) пропорціям.

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідований шляхом поділу на райони — кожен із кількох ґмін:

Третій Райх

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений повіт, відновлений був також і поділ на ґміни. Городоцький повіт 11.08.1941 разом з Яворівським повітом підпорядковано окружному староству і об'єднанню гмін Лемберг-Гродек (нім. Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg-Land). На чолі стояв окружний староста — крайсгауптман. В окружному старостві Лемберг-Гродек цю посаду з 15 вересня 1941 займав адвокат Штокгек (нім. Stockhoeck), який водночас був крайсгауптманом крайскомісаріату Судова Вишня. Адміністративним центром було місто Львів.

Пізніше окружне староство Лемберг-Гродек було перейменовано на окружне староство Лемберг-Ланд-Схід (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land-Ost). 1 квітня 1942 шляхом об'єднання окружних староств Лемберг-Ланд-Схід і Лемберг-Ланд-Захід та крайскомісаріату Судова Вишня було утворено т. зв. «Львівську заміську округу» (нім. Kreishauptmannschaft Lemberg-Land) або ж «Львівське окружне староство». З 1 червня 1943 керівником об'єднаного окружного староства став оберландрат барон Йоахім фон дер Лаєн. 1 липня 1943 створено Бібрківський, Городоцький, Судововишнянський і Жовківський повітові комісаріати (нім. Landkommissariate Bóbrka, Gródek, Sadowa Wisznia, Zolkiew).

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 7 лютого 2016.
  2. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] Jahrgang 1867, IX. Stück, Nr. 17: „Verordnung des Staatsministeriums vom 23. Jänner 1867“. (нім.)
  3. Powiat gródecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 821. (пол.)
  4. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen - Tabelle I. [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
  5. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen - Tabelle II.(нім.)
  6. Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Mit 6 Kartogrammen - Tabelle III. [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
  7. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 335(нім.)
  8. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 stycznia 1922 r. o włączeniu do powiatu lwowskiego gminy «Rokitno» oraz niewcielonego jeszcze do tej gminy obszaru dworskiego Rokitno. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  9. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem. [ 2 березня 2020 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 grudnia 1929 r. o zmianie granic powiatów: Jaworów i Gródek Jagielloński w województwie lwowskiem. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  11. . Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 10 січня 2017.
  12. Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Грудецкого повіту в львівській провінції на гміни(сільські муніципалітети). Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu gródeckiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  14. Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939. 
  15. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.[недоступне посилання] (пол.)
  16. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
  17. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 26-28
  18. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  19. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874—1945 [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gorodockij povit Okrug Lvivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Gorodok Yagellonskij Stvorenij 1854 Plosha 788 39 km 1869 Naselennya 53 891 1869 Najbilshi mista Gorodok Yagellonskij Yaniv Gorodockij povit abo Povit Gorodok nim Bezirk Grodek pol Powiat grodecki istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i distriktu Galichina Centrom povitu bulo misto Gorodok Yagellonskij Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo administrativnogo povitu odnochasno administrativno sudovij organ povitove starostvo Gorodok bulo stvorene naprikinci 1850 r i jomu pidporyadkovuvalis Sudovij okrug Gorodok Sudovij okrug Komarno Sudovij okrug Yaniv Pislya progoloshennya v 1854 r 29 veresnya 1855 r v mezhah Lvivskogo okrugu bulo stvorene povitove upravlinnya Gorodka vidpovidalne za upravlinnya ta yurisdikciyu 1867 roku do 32 gmin gromad Gorodockogo povitu Artishiv Bartativ Bratkovichi Brundorf Burgtgal Vajsenberg Vorderberg Velikij Lyubin Volya Dobrostanska misto Gorodok Galichani Dobrostani Drozdovichi Ebenav Zavidovichi Zashkovichi Zushici Kam yanobrid Kernicya Kosivec Mavkovichi Malij Lyubin Malchici Mali zi Stronnoyu Nojgof Obroshine Povitno Porichchya Gorodocke Rodatichi Stavchani Stodilki Cuniv Cherlyani priyednani chastini povitiv Yaniv 28 gmin Birki Dominikalni Birki Yanivski Valddorf Velikopole Vereshicya Vorociv Dubrovicya Domazhir Zalissya Zaluzhzhya Karachiniv Kozichi Lelehivka Lozino Malchici Majdan Mshana Ottengauzen Porichchya Yanivske Rokitne Rotengan Stavki Stradch Suhovolya Shental Zeliv Zhorniska mistechko Yaniv Yamelnya Yasniska Yavoriv 3 gmini Rechichani Gartfeld i Lisnovichi Sudova Vishnya 6 gmin Milyatin Bar Dobryani Putyatichi Dolinyani Vovchuhi i Rudki gmina Ugerci Nyezabitivski Na 1869 r v poviti bulo 35030 greko katolikiv 12820 rimo katolikiv 3 virmeno katoliki 1374 lyuterani 26 kalvinistiv 141 akatolik 4495 yudeyiv U 1880 r povit podilyavsya na 56 kadastralnih gmin skladavsya zi 69 samovryadnih gromad gmin 2 miskih i 67 silskih ta 45 filvarkiv Artishiv z filvarkom Bar i Kociv z filvarkom Bartativ z filvarkom Birki Dominikalni Birki Yanivski z filvarkom Bratkovichi z filvarkom Brundorf Burgtgal Valddorf Vajsenberg Vorderberg Velikij Lyubin z filvarkom Velikopole z filvarkom Vereshicya z filvarkom Vovchuhi z filvarkom Volya Dobrostanska z filvarkom Vorociv Galichani Gartfeld Dobrostani z filvarkom Dobryani z filvarkom Dovgomostiska z filvarkom Dolinyani z filvarkom Drozdovichi z filvarkom Dubrovicya z filvarkom Ebenav Zavidovichi z filvarkom Zalissya z filvarkom Zaluzhzhya Zashkovichi z filvarkom Zushici z filvarkom Kam yanobrid z filvarkom Karachiniv Kernicya z filvarkom Kosivec Lelehivka z filvarkom Lisnovichi z filvarkom Lozino z filvarkom Mavkovichi z filvarkom Majdan z filvarkom Malij Lyubin z filvarkom Malchici z filvarkom Milyatin z filvarkom Mshana z filvarkom Nojgof Obroshine z filvarkom Ottengauzen Povitno z filvarkom Porichchya Gorodocke Porichchya Yanivske z filvarkom Putyatichi Rechichani Rodatichi z filvarkom Rokitne z filvarkom Rotengan Stavki z filvarkom Stavchani z Dubrivkoyu i Ferdinandivkoyu ta z filvarkom Stodilki Stronna Stradch z filvarkom Suhovolya z filvarkom Ugerci Nyezabitivski z filvarkom Cuniv z filvarkom Cherlyani z filvarkom Shental Yamelnya z filvarkom Yasniska z filvarkom Povit Gorodok Yagellonskij skladavsya za perepisom naselennya 1910 roku z 70 gmin samovryadnih gromad i 54 filvarkiv ta zajmav ploshu 887 km Yaksho v 1900 roci naselennya nalichuvalo 71 482 osobi u 1910 roci tut prozhivalo 79 592 osobi V poviti bulo 52 743 ukrayinci greko katoliki 66 3 6 882 yevreyi stanovili blizko 9 naselennya Podil povitu mizh sudami 1910 roku Sudovij povit Gorodok Yagellonskij Artishiv Bar Bartativ Bratkovichi Brundorf Burgtgal Vajsenberg Vorderberg Volya Dobrostanska Vovchuhi misto Gorodok Yagellonskij Galichaniv Gartfeld Dobrostani Dobryani Dolinyani Drozdovichi Ebenav Zavidovichi Zashkovichi Zushici Kam yanobrid Kernicya Kosivec Lisnovichi Mavkovichi Malij Lyubin Velikij Lyubin Milyatin Nojgof Obroshine Porichchya Lyubenske Povitno Putyatichi Rodatichi Rechichani Stavchani Stodilki Cuniv Cherlyani Stronna Ugerci Nyezabitivski Sudovij povit Yaniv Valddorf Velikopole Vereshicya Vorociv Dubrovicya Domazhir Zhorniska Zalissya Zaluzhzhya Zeliv Karachiniv Lelehivka Lozino Malchici Majdan Mshana Ottengauzen Porichchya Yanivske Rokitne Rotengan Stavki Stradch Suhovolya Shental mistechko Yaniv Yamelnya YasniskaU skladi ZUNRPovit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv advokat UNDP Miskim komisarom burgomistrom obranij Mikola Macyurak profesor gimnaziyi Golovoyu Povitovoyi UNRadi obranij d r Longin Ozarkevich V umovah voyennogo stanu povitovim komisarom dlya sudovogo povitu Yaniv buv priznachenij Padoh Vasil urodzhenec s Bonarivka bilya Ryasheva Pid polskoyu okupaciyeyuGrudeckij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 85 000 1931 r Plosha 889 km Gustota 96 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Grudek Yagellonskij Miski gmini 2 Silski gmini 8 Mapa povitu Povitova vlada 3 grudnya 1920 r pislya okupaciyi polyakami ZUNRu buv vklyuchenij do novoutvorenogo Lvivskogo voyevodstva 1 lyutogo 1922 r rozporyadzhennyam Radi Ministriv selo Rokitne viluchene z Grudeckogo povitu i vklyuchene do Lvivskogo 1 kvitnya 1929 roku selo Zalissya bulo priyednane do mista Yanova 1 kvitnya 1930 roku sela Tuchapi i Zbadin Kutenberg vilucheni z Yavorivskogo povitu i vklyucheni do Grudeckogo 15 chervnya 1934 r z Rudkivskogo povitu do Grudeckogo peredane selo Godvishnya Stanom na 1934 rik plosha Grudeckogo povitu stanovila 889 km naselennya 1931 r 85 tis osib Zmini administrativnogo podilu Grudeckij povit 1 serpnya 1934 r zdijsneno ob yednannya silskih gmin u veliki silski gmini rivnoznachni volostyam Mista Miski gmini m Grudek Yagelonskij Gorodok mistechko Yaniv misto z 1934 roku Silski gmini Kilkist 1920 1922 rr 67 1922 1929 rr 66 1929 1930 rr 65 1930 1934 rr 66 1934 rik 68 1934 1939 rr 8 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Byalogura Byalogura Bila Gora Burgtgal Volya Dobrostanoska Volya Dobrostanska Galichanuv Galichani Gartfeld Dobrostani Drozdovice Drozdovichi Cunyuv Zavereshicya Zatoka Zushice Zushici Kamyenobrud Kam yanobrid Lyesnovice Lisnovichi Zhechichani Rechichani 13 2 Gmina Vishenka Valddorf Vereshica Vishenka Velika Vishenka Lyelyehuvka Lelehivka Majdan 5 3 Gmina Domazhir Vyelkopolye Velikopole Vrocuv Vorociv Domazhir Zhorniska Zhorniska Zyelyuv Zeliv Karachinuv Karachiniv Pozheche Yanovskye Poryachchya Rotengan Stradch Shental Yamelna 11 4 Gmina Lozina Dombrovica Dubrovicya Lozina Lozino Stavki Yasniska Yasniska 4 5 Gmina Lyubyen Vyelki Artishuv Artishiv Brundorf Kernicya Godvishnya z 15 06 1934 Zashkovice Zashkovichi Zavidovice Zavidovichi Kyernica Kosovyec Kosivec Lyubyen Vyelki Lyubyen Mali Malij Lyubin Malkovice Mavkovichi Nojgof Pozheche Lyubyenskye Porichchya Ebenav Stodulki Stodilki Ugerce Nyezabitovskye Ugri Cherlyani 16 6 Gmina Mshana Zaluzhe Zaluzhzhya Malchice Malchici Mshana Povitno Stronna Suhovolya 6 7 Gmina Rodatiche Bar Bratkovice Bratkovichi Volchuhi Vovchuhi Dobzhani Dobryani Dolinyani Zbadin Kuttenberg z 01 04 1930 Milyatin Putyatiche Putyatichi Rodatiche Rodatichi Tuchapi z 01 04 1930 10 8 Gmina Stavchani Bartatuv Bartativ Obroshin Stavchani 3 peredano do Lvivskogo povitu Rokitne do 01 12 1922 1 Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 11 bereznya 1939 roku zmineni nimecki nazvi na polski Zamchisko pol Zamczysko zamist nim Burghtal pol Podzamczysko zamist Pod Burgtalyem pol Pod Burghtalem Novi Dvur Ugerski pol Nowy Dwor Ugierski zamist Nojgof nim Neuhof Zbadin Malinuvka pol Zbadyn Malinowka zamist Zbadin Kutenberg pol Zbadyn Kuttenberg Lyasovce pol Lasowce zamist Valddorf nim Walddorf Urochisko pol Uroczysko zamist Shental nim Schonthal Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 4 travnya 1939 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Stodulki Nove pol Stodolki Nowe zamist nim Ebenau Turchin pol Turczyn zamist nim Hartfeld Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 66 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 92 610 meshkanciv 63 400 ukrayinciv grekokatolikiv 68 46 6 510 ukrayinciv latinnikiv 7 15 430 polyakiv 16 66 325 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 35 5 190 yevreyiv 5 6 i 1 755 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 9 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 93 970 naselennya nibi to bulo azh 33 228 39 09 polyakiv pri 47 812 56 24 ukrayinciv 2 975 3 5 yevreyiv i 846 0 99 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe dopolskim avstrijskim 1907 roku ta pislyapolskim radyanskim 1940 i nimeckim 1942 proporciyam Radyanskij period27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovanij shlyahom podilu na rajoni kozhen iz kilkoh gmin Gorodokskij z miskoyi gmini Gorodok Yagellonskij ta silskih gmin Lyubyen Vyelki Rodatiche i Stavchani Yanivskij z miskoyi gmini mistechko Yaniv ta silskih gmin Byalogura Vishenka Domazhir Lozina i Mshana Tretij RajhNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij povit vidnovlenij buv takozh i podil na gmini Gorodockij povit 11 08 1941 razom z Yavorivskim povitom pidporyadkovano okruzhnomu starostvu i ob yednannyu gmin Lemberg Grodek nim Kreishauptmannschaft und Gemeindeverband Lemberg Land Na choli stoyav okruzhnij starosta krajsgauptman V okruzhnomu starostvi Lemberg Grodek cyu posadu z 15 veresnya 1941 zajmav advokat Shtokgek nim Stockhoeck yakij vodnochas buv krajsgauptmanom krajskomisariatu Sudova Vishnya Administrativnim centrom bulo misto Lviv Piznishe okruzhne starostvo Lemberg Grodek bulo perejmenovano na okruzhne starostvo Lemberg Land Shid nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land Ost 1 kvitnya 1942 shlyahom ob yednannya okruzhnih starostv Lemberg Land Shid i Lemberg Land Zahid ta krajskomisariatu Sudova Vishnya bulo utvoreno t zv Lvivsku zamisku okrugu nim Kreishauptmannschaft Lemberg Land abo zh Lvivske okruzhne starostvo Z 1 chervnya 1943 kerivnikom ob yednanogo okruzhnogo starostva stav oberlandrat baron Joahim fon der Layen 1 lipnya 1943 stvoreno Bibrkivskij Gorodockij Sudovovishnyanskij i Zhovkivskij povitovi komisariati nim Landkommissariate Bobrka Grodek Sadowa Wisznia Zolkiew Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 7 lyutogo 2016 Reichs Gesetz Blatt fur das Kaiserthum Oesterreich 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Jahrgang 1867 IX Stuck Nr 17 Verordnung des Staatsministeriums vom 23 Janner 1867 nim Powiat grodecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 821 pol Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle I 13 chervnya 2021 u Wayback Machine nim Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle II nim Die Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Konigreichen und Landern Die summarischen Ergebnisse der Volkszahlung Mit 6 Kartogrammen Tabelle III 13 chervnya 2021 u Wayback Machine nim Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Osterreichs nach den Ergebnissen der Volkszahlung vom 31 Dezember 1910 Seite 335 nim Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 12 stycznia 1922 r o wlaczeniu do powiatu lwowskiego gminy Rokitno oraz niewcielonego jeszcze do tej gminy obszaru dworskiego Rokitno 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 27 marca 1929 r o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Grodek Jagiellonski wojewodztwie lwowskiem 2 bereznya 2020 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 4 grudnia 1929 r o zmianie granic powiatow Jaworow i Grodek Jagiellonski w wojewodztwie lwowskiem 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Arhiv originalu za 10 sichnya 2017 Procitovano 10 sichnya 2017 Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Grudeckogo povitu v lvivskij provinciyi na gmini silski municipaliteti Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu grodeckiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie 7 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 27 marca 1934 r o podniesieniu niektorych miasteczek w wojewodztwie lwowskiem do rzedu miast objetych ustawa gminna z 1889 r 17 veresnya 2017 u Wayback Machine pol Zmiana niemieckich nazw miejscowosci Gazeta Lwowska s 2 Nr 60 z 15 marca 1939 Zarzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 4 maja 1939 r o ustaleniu nazw niektorych miejscowosci w powiecie grodeckim jaworowskim lwowskim nizanskim samborskim i zolkiewskim w wojewodztwie lwowskim nedostupne posilannya pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 26 28 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Territoriale Veranderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 1945 24 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ