Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2022) |
Завидо́вичі — село в Україні, у Великолюбінській селищній громаді Львівського району Львівської області. Відстань до міста Городок становить 13 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Городок становить 13 км. Населення становить 810 осіб.
| село Завидовичі | |
|---|---|
 Могила січових стрільців на сільському цвинтарі | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська |
| Район | Львівський район |
| Громада | Великолюбінська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1443 |
| Населення | 810 |
| Площа | 2,57 км² |
| Густота населення | 357,2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81533 |
| Телефонний код | +380 3231 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°42′00″ пн. ш. 23°37′58″ сх. д. / 49.70000° пн. ш. 23.63278° сх. д.Координати: 49°42′00″ пн. ш. 23°37′58″ сх. д. / 49.70000° пн. ш. 23.63278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 283 м |
| Відстань до обласного центру | 36 км |
| Відстань до районного центру | 13 км |
| Найближча залізнична станція | Городок |
| Відстань до залізничної станції | 13 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81555, Львівська обл., Львівський р-н, смт Великий Любінь, вул. Львівська, 74 |
| Карта | |
  Завидовичі | |
 Завидовичі | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Завидовичі розташоване на добрих чорноземних ґрунтах за 13 км на південь від районного центру та за 35 км від обласного центру.
Історія
Перша письмова згадка про існування поселення датується 1443 роком, але перші поселення на території сучасного села слід датувати VII—VIII століттями, періоду розпаду родового ладу на нашій території. Науковці вважають, що саме у цей період виникли поселення, назви яких мають закінчення «-ичі». Назва ж самого села походить від праслов'янського імені Завид, що утворене від префіксального дієслова «завидѣти» та у перекладі значить — «заздрити». В «Літописі руському», близько 1128 року згаданий новгородський посадник Завид Дмитрович, а близько 1169 року — боярин Завид. Звідси й назва села — Завидовичі.
В давньоруські часи на території могло існувати укріплення. На цю думку наштовхує назва великого (близько 50 га) поля Острів, зафіксована в документі, датованому 1787 роком. Загадковим є походження назви Золота Гора.
Збереглись деякі матеріали. Зокрема, в акті люстрації 1565 року відзначено, що в Завидовичах мешкало 15 кметів на пів ланових наділах та 12 загородників. В селі була церква та корчма. Місцевий парох сплачував 2 золотих щорічно податку. Ці та інші прибутки, які становили 38 золотих, йшли до Городоцького замку. В селі також був фільварок, у якому вирощували різноманітне зерно, а також розводилася птиця, худоба, свині і робочі воли. Сільською громадою керував батальйон, який був звільнений від інших повинностей.
У 1665 році за актом люстрації зафіксовано різке погіршення економічного стану. Корчма вже не давала 24 золотих прибутку, а фільварок мав тільки 452 копи зібраного збіжжя.
Проте, станом на 1752 рік в селі вже була церква та два цвинтарі, але 1777 року розпочалося будівництво нової, яка носить ім'я архангела Михаїла. Планували побудувати велику церкву, але пан захотів будувати костел. І церкву таки збудували, але набагато меншу, ніж було задумано, бо викрали гроші. Будівництво церкви було завершено у 1786 році, першим парохом якої став Лушпинський.
У 1787 році австрійські чиновники склали так звану Йосифинську метрику села або ж перший земельний кадастр села Завидовичі, тобто подали детальний опис всіх сільських земель та їх власників. В Завидовичах тоді налічувалося 110 номерів та 53 різних прізвища селян. Серед найпоширеніших були прізвища Кіт, Зигар та Кобза. До села належало 2988 моргів різних сільськогосподарських угідь. З них понад 41 % належало панові, 182 морги — церкві, а решта — громаді. 31 % угідь становили луки, городи та пасовиська, решта — лише поля.
Зі свідчень літопису, у 1832 році парохом місцевої церкви був о. Матвій Громницький, у селі мешкає 800 греко-католиків та працює дяківська школа.
У 1859 році в Завидовичах працювала початкова тривіальна школа. Відвідували її всього 10 хлопчиків та 8 дівчаток. Вчитель Іван Леськович отримував від громади 231 золотий річної платні.
Станом на 1890 рік в Завидовичах налічувалася 161 хата, де мешкала 831 особа, а також 79 осіб мешкало у панському фільварку. За національною ознакою серед сільського населення переважали русини (українці) — 856 осіб, далі йшли поляки — 54 особи та юдеї — 30 осіб. У вересні 1891 року дев'ять сільських господарств знищила пожежа.
У 1896 році вийшла з друку книга К. Фалькевича «Монографія Городоцького повіту», де було вказано, що у панському фільварку в Завидовичах є гуральня, млин та хмелярня. В селі працювала однокласна українська школа. Володіння фільварку займали 9 км², а селянські — 5,11 км².
Період хати-читальні
6 березня 1899 року до Львівського намісництва була подана заява-прохання з підписами 14 селян про надання дозволу на заснування в селі читальні «Просвіта». Підписи поставили: о. Валеріан Харлампович, Федір та Василь Маліновські, Андрій, Іван та Степан Васюти, Іван та Федір Фурдаси, Григорій Кравець, Олекса Козел, Андрій Николин, Григорій Яремчук та Степан Веремчук. Дозвіл був отриманий в хаті Андрія Николина, де відбувалися установчі збори, на яких було прийнято ще 22 особи. Дозвіл отримано 15 квітня, а вже 20 квітня — у хаті того ж Николина була відкрита селянська кооперативна крамниця з початковим капіталом 25 золотих.
У 1900 році читальня об'єднувала вже 50 осіб, з яких тридцять були неписьменними. Бібліотека налічувала близько ста книг, тридцять з яких подарував пан Едуард Завидовський-Вайсман, а двадцять чотири книги читальня закупила у Львові. Члени платили щорічні внески — по одній короні. До читальні надходив часопис «Свобода».
На початку ХХ століття у селі була непроста внутрішня ситуація, з цього приводу, 29 вересня 1908 року війт Василь Маційовський писав до «Просвіти» у Львові, що сільська читальня протягом кількох років не посилює діяльності та просив прислати делегата на загальні збори в селі, щоб оживити читальню. Такі збори відбулися 30 жовтня 1908 року, на них було обрано новий виділ: головою став Іван Маційовський, заступником Іван Пелька, касиром — Василь Маційовський. Одночасно було освячено новозбудований громадський дім, де розмістилася канцелярія та читальня. Львівська «Просвіта» вислала в подарунок новій читальні 70 книг.
По війні сільська читальня тривалий час не могла відновити своєї роботи. А у 1931 році до рідного села повернувся кравець Богдан Рудий із Самбора, котрий почав гуртувати людей, з метою відновлення діяльності читальні «Просвіта». 30 жовтня до воєводства надійшла заява на отримання дозволу для заснування тут читальні, яку підписали Богдан Рудий, Іван та Степан Жигарі, Дмитро та Микала Гавриляки, Стах Яремчик, Григорій Лаврик, Григорій Кокотко, Михайло Васильків, Григорій Юрчишин та о. Василь Сень.
27 грудня 1931 року відбулися установчі збори, на яких до читальні записалося 57 осіб. Головою обрали Г. Кокотка, секретарем — Г. Юрчишина. Вже у 1933 році читальня за 200 золотих закупила бібліотеку у 136 книг. При читальні працював аматорський куток (керівник Григорій Пачеха з Хишевич). В тому ж році був заснований мішаний хор з 39 учасників. Вистави проходили у великій стодолі Маційовських. Кошти з вистав та концертів йшли на підготовку будівництва нового будинку читальні та школи. В селі працювала молочарня кооперативу «Єдність» та гурток «Сільський господар». Було 240 господарств, серед них — 5 польських та 2 єврейських. Євреї тримали крамнички. Існувала 3-класна школа.
1934 року читальня мала вже 170 осіб, але 31 травня того ж року староство несподівано заборонило діяльність читальні і вона відновила свою діяльність лише за рік. Приводом до заборони стали дві доповіді, виголошені тут без відома польської влади. Керівників читальні звинуватили ще й у тому, що в лютому 1934 року тут були розповсюджені листівки з текстом забороненої пісні. Поступово читальня активізувала роботу. Ставилися вистави, одночасно йшло будівництво нового двоповерхового будинку. Співпрацювали з громадами сіл Поріччя, Зашковичі, Хишевичі.
Але початок другої світової війни повернув розвиток історичних подій в інше русло.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 918 | 100% |
Відомі люди
- Кравець Іван Ілліч — український радянський діяч, селянин, голова сільської ради села Завидовичі Городоцького району, голова Городоцького райвиконкому Львівської області. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Львівської області.
- Мацієвський Ярослав Григорович (1935—2013) — український майстер художнього скла.
- Юринець Володимир Євстахович (1943—2012) — український вчений-інформатик.
Примітки
- https://velykolubinska-gromada.gov.ua/structure/
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- Прогноз погоди в селі Завидовичі
Посилання
- Завидовицький НВК [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Церква архістратига Михаїла [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
- У Завидовичах створять сучасний центр культури, дозвілля і мистецтв [ 6 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 Zavido vichi selo v Ukrayini u Velikolyubinskij selishnij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Vidstan do mista Gorodok stanovit 13 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Gorodok stanovit 13 km Naselennya stanovit 810 osib selo Zavidovichi Mogila sichovih strilciv na silskomu cvintari Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Lvivskij rajon Gromada Velikolyubinska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1443 Naselennya 810 Plosha 2 57 km Gustota naselennya 357 2 osib km Poshtovij indeks 81533 Telefonnij kod 380 3231 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 42 00 pn sh 23 37 58 sh d 49 70000 pn sh 23 63278 sh d 49 70000 23 63278 Koordinati 49 42 00 pn sh 23 37 58 sh d 49 70000 pn sh 23 63278 sh d 49 70000 23 63278 Serednya visota nad rivnem morya 283 m Vidstan do oblasnogo centru 36 km Vidstan do rajonnogo centru 13 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gorodok Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 km Misceva vlada Adresa radi 81555 Lvivska obl Lvivskij r n smt Velikij Lyubin vul Lvivska 74 Karta Zavidovichi Zavidovichi Mapa Zavidovichi u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Zavidovichi GeografiyaSelo Zavidovichi roztashovane na dobrih chornozemnih gruntah za 13 km na pivden vid rajonnogo centru ta za 35 km vid oblasnogo centru IstoriyaPersha pismova zgadka pro isnuvannya poselennya datuyetsya 1443 rokom ale pershi poselennya na teritoriyi suchasnogo sela slid datuvati VII VIII stolittyami periodu rozpadu rodovogo ladu na nashij teritoriyi Naukovci vvazhayut sho same u cej period vinikli poselennya nazvi yakih mayut zakinchennya ichi Nazva zh samogo sela pohodit vid praslov yanskogo imeni Zavid sho utvorene vid prefiksalnogo diyeslova zavidѣti ta u perekladi znachit zazdriti V Litopisi ruskomu blizko 1128 roku zgadanij novgorodskij posadnik Zavid Dmitrovich a blizko 1169 roku boyarin Zavid Zvidsi j nazva sela Zavidovichi V davnoruski chasi na teritoriyi moglo isnuvati ukriplennya Na cyu dumku nashtovhuye nazva velikogo blizko 50 ga polya Ostriv zafiksovana v dokumenti datovanomu 1787 rokom Zagadkovim ye pohodzhennya nazvi Zolota Gora Zbereglis deyaki materiali Zokrema v akti lyustraciyi 1565 roku vidznacheno sho v Zavidovichah meshkalo 15 kmetiv na piv lanovih nadilah ta 12 zagorodnikiv V seli bula cerkva ta korchma Miscevij paroh splachuvav 2 zolotih shorichno podatku Ci ta inshi pributki yaki stanovili 38 zolotih jshli do Gorodockogo zamku V seli takozh buv filvarok u yakomu viroshuvali riznomanitne zerno a takozh rozvodilasya pticya hudoba svini i robochi voli Silskoyu gromadoyu keruvav bataljon yakij buv zvilnenij vid inshih povinnostej U 1665 roci za aktom lyustraciyi zafiksovano rizke pogirshennya ekonomichnogo stanu Korchma vzhe ne davala 24 zolotih pributku a filvarok mav tilki 452 kopi zibranogo zbizhzhya Prote stanom na 1752 rik v seli vzhe bula cerkva ta dva cvintari ale 1777 roku rozpochalosya budivnictvo novoyi yaka nosit im ya arhangela Mihayila Planuvali pobuduvati veliku cerkvu ale pan zahotiv buduvati kostel I cerkvu taki zbuduvali ale nabagato menshu nizh bulo zadumano bo vikrali groshi Budivnictvo cerkvi bulo zaversheno u 1786 roci pershim parohom yakoyi stav Lushpinskij U 1787 roci avstrijski chinovniki sklali tak zvanu Josifinsku metriku sela abo zh pershij zemelnij kadastr sela Zavidovichi tobto podali detalnij opis vsih silskih zemel ta yih vlasnikiv V Zavidovichah todi nalichuvalosya 110 nomeriv ta 53 riznih prizvisha selyan Sered najposhirenishih buli prizvisha Kit Zigar ta Kobza Do sela nalezhalo 2988 morgiv riznih silskogospodarskih ugid Z nih ponad 41 nalezhalo panovi 182 morgi cerkvi a reshta gromadi 31 ugid stanovili luki gorodi ta pasoviska reshta lishe polya Zi svidchen litopisu u 1832 roci parohom miscevoyi cerkvi buv o Matvij Gromnickij u seli meshkaye 800 greko katolikiv ta pracyuye dyakivska shkola U 1859 roci v Zavidovichah pracyuvala pochatkova trivialna shkola Vidviduvali yiyi vsogo 10 hlopchikiv ta 8 divchatok Vchitel Ivan Leskovich otrimuvav vid gromadi 231 zolotij richnoyi platni Stanom na 1890 rik v Zavidovichah nalichuvalasya 161 hata de meshkala 831 osoba a takozh 79 osib meshkalo u panskomu filvarku Za nacionalnoyu oznakoyu sered silskogo naselennya perevazhali rusini ukrayinci 856 osib dali jshli polyaki 54 osobi ta yudeyi 30 osib U veresni 1891 roku dev yat silskih gospodarstv znishila pozhezha U 1896 roci vijshla z druku kniga K Falkevicha Monografiya Gorodockogo povitu de bulo vkazano sho u panskomu filvarku v Zavidovichah ye guralnya mlin ta hmelyarnya V seli pracyuvala odnoklasna ukrayinska shkola Volodinnya filvarku zajmali 9 km a selyanski 5 11 km Period hati chitalni 6 bereznya 1899 roku do Lvivskogo namisnictva bula podana zayava prohannya z pidpisami 14 selyan pro nadannya dozvolu na zasnuvannya v seli chitalni Prosvita Pidpisi postavili o Valerian Harlampovich Fedir ta Vasil Malinovski Andrij Ivan ta Stepan Vasyuti Ivan ta Fedir Furdasi Grigorij Kravec Oleksa Kozel Andrij Nikolin Grigorij Yaremchuk ta Stepan Veremchuk Dozvil buv otrimanij v hati Andriya Nikolina de vidbuvalisya ustanovchi zbori na yakih bulo prijnyato she 22 osobi Dozvil otrimano 15 kvitnya a vzhe 20 kvitnya u hati togo zh Nikolina bula vidkrita selyanska kooperativna kramnicya z pochatkovim kapitalom 25 zolotih U 1900 roci chitalnya ob yednuvala vzhe 50 osib z yakih tridcyat buli nepismennimi Biblioteka nalichuvala blizko sta knig tridcyat z yakih podaruvav pan Eduard Zavidovskij Vajsman a dvadcyat chotiri knigi chitalnya zakupila u Lvovi Chleni platili shorichni vneski po odnij koroni Do chitalni nadhodiv chasopis Svoboda Na pochatku HH stolittya u seli bula neprosta vnutrishnya situaciya z cogo privodu 29 veresnya 1908 roku vijt Vasil Macijovskij pisav do Prosviti u Lvovi sho silska chitalnya protyagom kilkoh rokiv ne posilyuye diyalnosti ta prosiv prislati delegata na zagalni zbori v seli shob ozhiviti chitalnyu Taki zbori vidbulisya 30 zhovtnya 1908 roku na nih bulo obrano novij vidil golovoyu stav Ivan Macijovskij zastupnikom Ivan Pelka kasirom Vasil Macijovskij Odnochasno bulo osvyacheno novozbudovanij gromadskij dim de rozmistilasya kancelyariya ta chitalnya Lvivska Prosvita vislala v podarunok novij chitalni 70 knig Po vijni silska chitalnya trivalij chas ne mogla vidnoviti svoyeyi roboti A u 1931 roci do ridnogo sela povernuvsya kravec Bogdan Rudij iz Sambora kotrij pochav gurtuvati lyudej z metoyu vidnovlennya diyalnosti chitalni Prosvita 30 zhovtnya do voyevodstva nadijshla zayava na otrimannya dozvolu dlya zasnuvannya tut chitalni yaku pidpisali Bogdan Rudij Ivan ta Stepan Zhigari Dmitro ta Mikala Gavrilyaki Stah Yaremchik Grigorij Lavrik Grigorij Kokotko Mihajlo Vasilkiv Grigorij Yurchishin ta o Vasil Sen 27 grudnya 1931 roku vidbulisya ustanovchi zbori na yakih do chitalni zapisalosya 57 osib Golovoyu obrali G Kokotka sekretarem G Yurchishina Vzhe u 1933 roci chitalnya za 200 zolotih zakupila biblioteku u 136 knig Pri chitalni pracyuvav amatorskij kutok kerivnik Grigorij Pacheha z Hishevich V tomu zh roci buv zasnovanij mishanij hor z 39 uchasnikiv Vistavi prohodili u velikij stodoli Macijovskih Koshti z vistav ta koncertiv jshli na pidgotovku budivnictva novogo budinku chitalni ta shkoli V seli pracyuvala molocharnya kooperativu Yednist ta gurtok Silskij gospodar Bulo 240 gospodarstv sered nih 5 polskih ta 2 yevrejskih Yevreyi trimali kramnichki Isnuvala 3 klasna shkola 1934 roku chitalnya mala vzhe 170 osib ale 31 travnya togo zh roku starostvo nespodivano zaboronilo diyalnist chitalni i vona vidnovila svoyu diyalnist lishe za rik Privodom do zaboroni stali dvi dopovidi vigolosheni tut bez vidoma polskoyi vladi Kerivnikiv chitalni zvinuvatili she j u tomu sho v lyutomu 1934 roku tut buli rozpovsyudzheni listivki z tekstom zaboronenoyi pisni Postupovo chitalnya aktivizuvala robotu Stavilisya vistavi odnochasno jshlo budivnictvo novogo dvopoverhovogo budinku Spivpracyuvali z gromadami sil Porichchya Zashkovichi Hishevichi Ale pochatok drugoyi svitovoyi vijni povernuv rozvitok istorichnih podij v inshe ruslo NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 918 100 Vidomi lyudiKravec Ivan Illich ukrayinskij radyanskij diyach selyanin golova silskoyi radi sela Zavidovichi Gorodockogo rajonu golova Gorodockogo rajvikonkomu Lvivskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya vid Lvivskoyi oblasti Maciyevskij Yaroslav Grigorovich 1935 2013 ukrayinskij majster hudozhnogo skla Yurinec Volodimir Yevstahovich 1943 2012 ukrayinskij vchenij informatik Primitkihttps velykolubinska gromada gov ua structure Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Prognoz pogodi v seli Zavidovichi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaZavidovickij NVK 6 sichnya 2019 u Wayback Machine Cerkva arhistratiga Mihayila 6 sichnya 2019 u Wayback Machine U Zavidovichah stvoryat suchasnij centr kulturi dozvillya i mistectv 6 sichnya 2019 u Wayback Machine