Касторокауда | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Castorocauda lutrasimilis | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Касторокауда (лат. Castorocauda lutrasimilis) — вимерлий сінапсид, що вів напівводний спосіб життя. Жив в середньому юрському періоді, близько 164 млн років тому. Викопні рештки виявлені у відкладеннях масиву (імовірно, частина формації ) у Внутрішній Монголії (КНР).
Характеристика
Касторокауда була дуже спеціалізованим видом. За способом життя нагадувала сучасних напівводних ссавців — таких, як бобер, нутрія та качконіс.
Назва роду Castorocauda походить від латинських слів «castor» (бобер) і cauda (хвіст); назва виду lutrasimilis означає «подібний до видри», тобто «схожий на видру звір з хвостом як у бобра».
Припускається, що тварина важило близько 500–800 грамів, а довжина тіла досягала 42,5 сантиметрів. Таким чином, касторокауда була найбільшим сінапсидом (предком ссавців) юрського періоду.
Касторокауда, ймовірно, вів напівводний спосіб життя: як сучасні качконоси, він рив тунелі, в яких відкладав яйця і звідки періодично вибирався у воду, щоб годуватися. На землі він відчував себе не дуже затишно і пересувався порівняно незграбно. Про пристосованість до плавання свідчать його перетинчасті лапи, метаболізм теплокровних і широкий плоский хвіст завдовжки до 20 см. Судячи по формі і будові зубів, звірятко спеціалізувалося на лові риби і водних безхребетних.
Класифікація
Касторокауда входить до складу ряду Docodonta, що входить в надряд Mammaliaformes, до якого, поряд з вимерлими видами, належать і сучасні ссавці. Серед докодонтів Castorocauda перебувала в найближчій спорідненості з європейськими видами Krusatodon і Simpsonodon, що свідчить про обмін фауною між Європою та Азією в часи середньоюрського періоду. Пізніше між цими майбутніми континентами утворилася .
Розмірковування палеонтологів
Зроблена знахідка змушує палеонтологів повністю переглянути свої погляди на історію ссавців. Скам'янілість, що прекрасно збереглася, є найдавнішим і великим плаваючим ссавцем, який коли-небудь потрапляв до рук учених. Крім того, китайський звір виявився найдавнішим з відомих на сьогоднішній день тварин, покритих хутром. Присвячена відкриттю стаття з'явилася в журналі Science.
Касторокауда — тварина, аналогічна бобру. Але, цілком можливо, зовсім і не бобер. "Люди так зачаровані бобрами, що схильні бачити їх в будь-якій схожій симпатичний тваринці.
Довгий час палеонтологи вважали, що ссавці, які плуталися під ногами у динозаврів в юрському періоді мезозойської ери, були крихітними звірками на зразок землерийок і вели суто наземний спосіб життя. Невеликі розміри обмежували їх раціон рослинами, комахами і дрібними хребетними. Знайдений в Китаї в 2005 році доісторичний борсук Repenomamus giganticus віком 130 млн років частково скорегував такі уявлення: його довжина досягала 1 м, а в шлунку були присутні залишки кісток динозаврів.
Тепер з'ясовується, що форми ранніх ссавців були до того ж значно різноманітнішими, ніж могли уявити палеонтологи.
За словами заступника директора з досліджень та колекцій Національного музею природознавства в Вашингтоні Ханса Дітера Зюса, виявлення касторокауди доводить, що мезозойські ссавці цілком адаптувалися до життя у воді і повернулися до неї набагато раніше, ніж припускалося. З моменту існування касторокауди до появи перших китів і ламантинів пройде ще 100 млн років.
Більшість виявлених екземплярів первісних ссавців досі зводилися до кількох розрізнених і фосилізованих кісток, головним чином — зубів. Юрський же бобер, знайдений у відкладах біля основи стародавнього озера у Внутрішній Монголії, зберігся у вигляді майже повного скелета. Навіть крихітні кістки середнього вуха виявилися непошкодженими. Скам'янілість оточували відбитки — безсумнівні сліди хутра, а формування хутра в еволюційній перспективі безпосередньо передує формуванню ссавців.
Юрський бобер не є ссавцем в сучасному сенсі. Він належить до безпосередніх попередників ссавців — подібних до качкодзьоба і єхидни.
До касторокауди найдавнішою скам'янілістю, на якій вціліли сліди хутра, визнавалася Eomaia scansoria — первісний гризун, також знайдений в Китаї в 2002 році. Eomaia scansoria належить до перших плацентарних ссавців. Звірятко розміром з велику мишу мешкало, по всій видимості, в чагарнику і на низьких гілках дерев, харчувалося в основному комахами і завдяки гострим кігтям могло лазити по деревах, як білка. Але еомайя жила 125 млн років тому — на 40 млн років пізніше, ніж покритий хутром касторокауда.
Література
- Ji, Q., Z.-X. Luo, C.-X. Yuan, A. R. Tabrum. A swimming mammaliaform from the Middle Jurassic and ecomorphological diversification of early mammals // Science. — 2006. — Vol. 311, № 5764. — Р. 1123–1127.
Ресурси Інтернету
- ,25689-2055852, 00.html Artículo del Times Online
- Artículo de la CNN [ 3 березня 2006 у Wayback Machine.]
- Artículo del ABC News [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- 20desktop/UD_destop_postings/Paleobiology/Castorocauda.htm Fossil Museum: Castorocauda lutrasimilis[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет