Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чіа біла, або Шавлія іспанська (Salvia hispanica) — рослина родини глухокропивові, вид роду шавлія. Насіння чіа традиційно вживається у їжу жителями деяких країн Латинської Америки (особливо Мексики), а також на південному заході США. У кулінарії також використовується близькоспоріднений вид .
| Шавлія іспанська | |
|---|---|
 | |
| Шавлія іспанська (Salvia hispanica) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Шавлія (Salvia) |
| Вид: | S. hispanica |
| Біноміальна назва | |
| Salvia hispanica L., 1753 | |
Поширення та екологія
Батьківщина рослини — Центральна та Південна Мексика, а також Гватемала, де вона росте на висотах 1800—2600 м над рівнем моря. На даний час чіа культивується також у багатьох країнах Південної Америки та в Австралії.
Біологічний опис
Однорічна трав'яниста рослина висотою до 1 м. Листя супротивне 4—8 см довжиною і 3—5 см шириною. Цвіт білий або багровий. Насіння дрібне овальне, діаметром, зазвичай, близько 1 мм. Буває коричневого, сірого, чорного або білого кольору, поверхня вкрита рельєфним рисунком.
Харчова цінність та використання
Насіння чіа містить 20 % білків, 34 % жирів, 25 % харчових волокон, а також значну кількість антиоксидантів. Особливо багате ліноленовою та іншими ненасиченими жирними кислотами.
Борошно із підсмаженого насіння іде на приготування поживних напоїв. Толокно із нього, змішане з водою й перцем, довго зберігається, дуже поживне і добре втамовує голод. Олія із насіння швидко сохне і використовується для виготовлення фарб.
Останнім часом насіння чіа здобуло популярність серед вегетаріанців США як відмінне джерело рослинного кальцію: 100 г містить 631 мг кальцію, тобто вдвічі більше, ніж склянка молока. Насіння багате й на інші мікроелементи. У 2005 році Європейський союз, де ця рослина відома набагато менше, визнав чіа перспективним видом їжі.
Історія
Кодекс Мендоса свідчить, що чіа була однією з найважливіших культур ацтеків. Єзуїтські літописці стверджували, що ця рослина займала у їхньому раціоні третє місце після кукурудзи та бобів, випереджуючи амарант.
У своєму фундаментальному творі «Загальна історія справ Нової Іспанії» (1547—77) Бернардіно де Саагун, спираючись на свідчення ацтеків про властивості рослин, навів цінні відомості про чіа (чіен):
Чіен. Вже говорилось про форму її листя, її насінні та різних речах, котрі додають до неї, щоб зробити корисною. Увесь світ знає, як робиться атолле, і що до нього додається смажений маїс. Використовують тільки це її насіння. Воно називається ціен. ЇЇ листя непридатне. І це |насіння під назвою чіен| — смачно… Корінь цієї трави зелений і жовтуватий. Подрібнений з коренем білої верби, що називається кецальуешотль, роблять разом з ним атоле, і він корисний для тих, хто плюється кров'ю і у кого неперервний кашель, що виходить із грудей. Також за допомогою цього лікується старий кашель та такий що триває багато днів. Разом з тим, він хороший для тих, у кого гнійний пронос, Випиваючи його два чи три рази. Чіен сіют. Вона дає урожай кожен рік. Сім'я у незрілої трави молотиться, і добувають сік, витискаючи і випиваючи його натщесерце, очищують груди, а перемішаний з атулем перед їдою, він призводить до того самого |результату|. Сік цього чіана подібний лляній олії в Кастилії, котрим художники надають |картинам| блиск…
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 4 жовтня 2018.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 4 жовтня 2018.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://kuprienko.info/codice-mendoza/ [ 2011-08-12 у Wayback Machine.] Кодекс Мендоса
- Саагун, 2013, с. 151.
Література
- Бернардіно де Саагун, Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — .
- Букасов С. М. Возделываемые растения Мексики, Гватемалы и Колумбии. — Всесоюзный институт растениеводства ВАСХНИЛ, 1930. — С. 332-334.
Посилання
- Чиа на CNSHB.RU [ 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chia Zapit Chia roslina perenapravlyaye syudi div takozh Chia Chia bila abo Shavliya ispanska Salvia hispanica roslina rodini gluhokropivovi vid rodu shavliya Nasinnya chia tradicijno vzhivayetsya u yizhu zhitelyami deyakih krayin Latinskoyi Ameriki osoblivo Meksiki a takozh na pivdennomu zahodi SShA U kulinariyi takozh vikoristovuyetsya blizkosporidnenij vid Shavliya ispanska Shavliya ispanska Salvia hispanica Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Gluhokropivovi Lamiaceae Rid Shavliya Salvia Vid S hispanica Binomialna nazva Salvia hispanica L 1753Poshirennya ta ekologiyaBatkivshina roslini Centralna ta Pivdenna Meksika a takozh Gvatemala de vona roste na visotah 1800 2600 m nad rivnem morya Na danij chas chia kultivuyetsya takozh u bagatoh krayinah Pivdennoyi Ameriki ta v Avstraliyi Biologichnij opisOdnorichna trav yanista roslina visotoyu do 1 m Listya suprotivne 4 8 sm dovzhinoyu i 3 5 sm shirinoyu Cvit bilij abo bagrovij Nasinnya dribne ovalne diametrom zazvichaj blizko 1 mm Buvaye korichnevogo sirogo chornogo abo bilogo koloru poverhnya vkrita relyefnim risunkom Harchova cinnist ta vikoristannyaNasinnya chia Cvit Nasinnya chia mistit 20 bilkiv 34 zhiriv 25 harchovih volokon a takozh znachnu kilkist antioksidantiv Osoblivo bagate linolenovoyu ta inshimi nenasichenimi zhirnimi kislotami Boroshno iz pidsmazhenogo nasinnya ide na prigotuvannya pozhivnih napoyiv Tolokno iz nogo zmishane z vodoyu j percem dovgo zberigayetsya duzhe pozhivne i dobre vtamovuye golod Oliya iz nasinnya shvidko sohne i vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya farb Ostannim chasom nasinnya chia zdobulo populyarnist sered vegetarianciv SShA yak vidminne dzherelo roslinnogo kalciyu 100 g mistit 631 mg kalciyu tobto vdvichi bilshe nizh sklyanka moloka Nasinnya bagate j na inshi mikroelementi U 2005 roci Yevropejskij soyuz de cya roslina vidoma nabagato menshe viznav chia perspektivnim vidom yizhi IstoriyaKodeks Mendosa svidchit sho chia bula odniyeyu z najvazhlivishih kultur actekiv Yezuyitski litopisci stverdzhuvali sho cya roslina zajmala u yihnomu racioni tretye misce pislya kukurudzi ta bobiv viperedzhuyuchi amarant U svoyemu fundamentalnomu tvori Zagalna istoriya sprav Novoyi Ispaniyi 1547 77 Bernardino de Saagun spirayuchis na svidchennya actekiv pro vlastivosti roslin naviv cinni vidomosti pro chia chien Chien Vzhe govorilos pro formu yiyi listya yiyi nasinni ta riznih rechah kotri dodayut do neyi shob zrobiti korisnoyu Uves svit znaye yak robitsya atolle i sho do nogo dodayetsya smazhenij mayis Vikoristovuyut tilki ce yiyi nasinnya Vono nazivayetsya cien YiYi listya nepridatne I ce nasinnya pid nazvoyu chien smachno Korin ciyeyi travi zelenij i zhovtuvatij Podribnenij z korenem biloyi verbi sho nazivayetsya kecalueshotl roblyat razom z nim atole i vin korisnij dlya tih hto plyuyetsya krov yu i u kogo neperervnij kashel sho vihodit iz grudej Takozh za dopomogoyu cogo likuyetsya starij kashel ta takij sho trivaye bagato dniv Razom z tim vin horoshij dlya tih u kogo gnijnij pronos Vipivayuchi jogo dva chi tri razi Chien siyut Vona daye urozhaj kozhen rik Sim ya u nezriloyi travi molotitsya i dobuvayut sik vitiskayuchi i vipivayuchi jogo natsheserce ochishuyut grudi a peremishanij z atulem pered yidoyu vin prizvodit do togo samogo rezultatu Sik cogo chiana podibnij llyanij oliyi v Kastiliyi kotrim hudozhniki nadayut kartinam blisk Primitki Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2018 Procitovano 4 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http kuprienko info codice mendoza 2011 08 12 u Wayback Machine Kodeks Mendosa Saagun 2013 s 151 LiteraturaBernardino de Saagun Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1 Bukasov S M Vozdelyvaemye rasteniya Meksiki Gvatemaly i Kolumbii Vsesoyuznyj institut rastenievodstva VASHNIL 1930 S 332 334 PosilannyaChia na CNSHB RU 12 zhovtnya 2018 u Wayback Machine