Святосла́в Теофі́лович Рі́хтер (7 (20) березня 1915, Житомир — 1 серпня 1997, Москва) — український і радянський піаніст та громадський діяч німецького походження. Народний артист СРСР (1961). Герой Соціалістичної Праці (1975). Лауреат Ленінської (1961), Сталінської (1950) премій та Державних премій РРФСР (1987) та Російської Федерації (1996) імені Глінки.
Святослав Теофілович Ріхтер | |
---|---|
рос. Святослав Рихтер | |
| |
Рука Ріхтера. (Фото Ю. Щербініна) | |
Основна інформація | |
Дата народження | 7 (20) березня 1915 |
Місце народження | Житомир, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 1 серпня 1997 (82 роки) |
Місце смерті | Москва, Росія[2] |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Роки активності | 1933—1997 |
Громадянство | СРСР |
Національність | німець |
Професія | піаніст |
Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Нейгауз Генріх Густавович[3] |
Відомі учні | d |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | класична та академічна музика |
Лейбли | Мелодія |
Нагороди | |
Батько | Ріхтер Теофіл Данилович |
sviatoslavrichter.ru | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Житомирі, про що 13 березня 1915 року настоятель Свято-Михайлівської церкви протоєрей Микола Михайлович Бурчак-Абрамович зробив запис у метричній книзі: «7 березня 1915 року народився Святослав. Батьки: вільний художник Теофіл Даниїлович Ріхтер, лютеранського віросповідання, та дружина його Ганна Павлівна, православна. Хрещені батьки: Микола Павлович Москальов і Кароліна Юліанівна Арндт». Дідусь по батькові, Данило Ріхтер, був німецьким колоністом, міщанином з міста Бережани, Тернопільської області, мав п'ятеро дітей, був майстром з фортепіано, лагодив і налаштовував інструменти, мав майстерню і в Бережанах, і в Житомирі (поряд з Лютеранською кірхою на однойменній вулиці, в будинку, де мешкали Ріхтери). Дідусь по матері, Павло Петрович Москальов, український дворянин; працював у Житомирському земстві, навіть деякий час у 1917 році головував. Бабуся по матері, Єлизавета фон Рейнке, дворянка німецького походження. Коли Святославу виповнився один рік, все сімейство Ріхтерів переїхало до Сум, куди під час Першої світової війни росіяни їх вислали як німців. Німецькі війська підійшли близько, але були зупинені, і евакуацію припинили. Незабаром вони повернулися до Житомира. За спогадами Ріхтера: «З 1915 року до 1918 встиг побувати в Житомирі, Одесі, Сумах (в Одесі в сімнадцятому році), а у вісімнадцятому році я повернувся до Житомира і на три роки там застряг». До семи років Святослав ріс і виховувався в українському середовищі, за яким він весь час відверто сумував, а в Одесі — швидше в німецькому, бо батько був німець, а мати з частково німецьким корінням теж тягнулася до німецького. Навчання Святослав почав у свого батька, талановитого органіста, піаніста та композитора Теофіла Даниловича Ріхтера, який після закінчення Віденської академії музики був запрошений на посаду професора Одеської консерваторії її засновником і ректором Вітольдом Малішевським, та поєднував професорську посаду в консерваторії з місцем органіста євангелічно-лютеранської церкви Св. Павла, відомої під назвою Одеська кірха. Мати Святослава, Ганна Павлівна Москальова, також була обдарованою, любила театр, займалась музикою. В Одесі батько ознайомив сина з основами фортепіанного мистецтва. «Років у вісім я почав пробувати рояль». Почав з програвання клавірів опер Верді, вивчив напам'ять усі опери Вагнера. Вже в ранньому віці проявилися його неймовірні потенційні творчі задатки. Деякі джерела вказують, що Ріхтер був в основному самоучкою, проте це швидше відноситься до того, що він не проходив стандартний курс фортепіано, граючи гами, вправи і етюди.
У 1930 році 15-ти річний Святослав вже працював акомпаніатором у музичному гуртку в Будинку моряків. Через два роки перейшов на роботу до Одеської філармонії. В 1933—1937 роках Ріхтер був концертмейстер Одеського оперного театру. Перший публічний концерт дав у травні 1934 року в Одеському Будинку інженерів з програмою з творів Шопена.
Святослав часто відвідував Житомир, особливо в літній період, та як творча особистість, в основному, він формувався в Одесі аж до 1941 року, коли вже був студентом Московської консерваторії.
У 1937 році вступив до Московської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського, та вже восени був з неї відрахований після відмови вивчати загальноосвітні предмети і поїхав назад до Одеси, куди постійно збігав до своїх прихильностей, значною мірою сімейних. Проте, з часом, за наполяганням Нейгауза, який доклав чималих зусиль для його повернення в Москву, Ріхтер поновився у консерваторії.
1940 року вперше публічно виступив у Москві, виконавши 6-у сонату Прокоф'єва, згодом став першим виконавцем його 7-ї і 9-ї сонат (остання присвячена Ріхтеру).
Всю війну він напівтаємно прожив у Москві, знаходячись під загрозою арешту і депортації. В цей час все чоловіче населення етнічних німців СРСР було депортвано у так звану «трудову армію», у концтабори ГУЛАГ. Жити у європейській частині СРСР їм було заборонено. До того ж, батько Ріхтера на початку війни в Одесі за відмову від евакуації у тил СРСР був по доносу в НКВД арештований і розстріляний. Отже Святослав був ще й сином «ворога народу». Ріхтер приходив ввечері до свого педагога Генріха Нейгауза і вночі спав в його квартирі на підлозі під роялем, підстилаючи собі газети.
У 1945 році став лауреатом I премії Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців, розділивши її з Віктором Мержановим.
У 1947 році закінчив Московську консерваторію, клас професора Генріха Нейгауза.
У 1940—50-х Ріхтера не випускали за межі СРСР і країн радянського блоку. І тільки 1960 року відбувся сенсаційний дебют видатного піаніста у Фінляндії та США, 1961—1962 рр. — у Великій Британії, Франції, Італії та Австрії.
Творчість
З ініціативи Ріхтера було засновано фестивалі Музичні свята в Турені (1964) й Грудневі вечори (1980), а також музичний фестиваль у Тарусі (проводиться з 1993 року). Останні 10—15 років Ріхтер волів виступати в невеликих залах провінційних міст. Останній концерт Ріхтера відбувся в Любеку через 10 днів після його 80-річчя.
Блискуче виконував твори різних композиторів, серед яких — Й. С. Бах, В. А. Моцарт, Й. Гайдн, Л. Бетховен, К. Дебюссі, М. Равель, А. Берг, Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Шопен, Ф. Ліст, Й. Брамс, К. Шимановський, П. І. Чайковський, Е. Гріг, А. Дворжак, М. Мусоргський, С. Рахманінов, О. Скрябін, С. Прокоф'єв та Д. Шостакович. Відомий також як блискучий виконавець у жанрі камерної музики. На ранньому етапі кар'єри Ріхтера його основними ансамблевими партнерами були піаніст, учень Нейгауза Анатолій Ведерников (1920—1993), співачка Ніна Дорліак (сопрано, дружина Ріхтера, 1908—1998), скрипалька Галина Баринова (1910—2006), віолончеліст Данило Шафран, з 1949/50 рр. до кінця 1960-х рр. — Мстислав Ростропович (їх у своєму роді досконала, справді класична спільна робота — все віолончельні сонати Бетховена). У 1960-х Ріхтер виступав у фортепіанному дуеті з Бенджаміном Бріттеном, виконуючи не тільки його музику, але і твори Моцарта, Шуберта, Шумана, Дебюссі. Серед співаків, яким він акомпанував в 1960—80-х, — Дітріх Фішер-Діскау («Прекрасна Магелона» Брамса, Шуберта пісні і Вольфа) і Петер Шраєр («Зимовий шлях» Шуберта). У 1966-му почалося співдружність Ріхтера і Давида Ойстраха, 1969-го вони здійснили прем'єру скрипкової сонати Шостаковича. Ріхтер був частим партнером Квартету ім. Бородіна і охоче співпрацював з музикантами більш молодого покоління, в тому числі з Олегом Каганом, Єлизаветою Леонською, Наталією Гутман, Юрієм Башметом, Золтаном Кочішем, піаністами Василем Лобановим (нар. 1947) і Андрієм Гавриловим (нар. 1955). Мистецтво Ріхтера як соліста і ансамбліста увічнено у величезній кількості студійних і концертних записів, зроблених з 1946 по 1994 рр.
Гра відомого піаніста викликала захоплення на концертних майданчиках як на батьківщині, так і за кордоном. Ріхтер за фортеп'яно був моделлю для зображень багатьох художників, серед яких Д. Жилінський «Грає Святослав Ріхтер», Є. Короленко «Музика і праця», А. Трояновська «Портрет С. Ріхтера за фортеп'яно». Ріхтер концертував у країнах СРСР, Європи й Америки й здобув визнання одного з найвидатніших піаністів світу. У репертуарі Ріхтера були як твори давніх, так і сучасних композиторів.
1989 року в Цюриху Ріхтерові було зроблено операцію на серці. В останні роки він мешкав у Парижі, а незадовго до смерті, 5 липня, повернувся до Москви. Помер 1 серпня 1997 р.
Нагороди
Ріхтер отримав чимало різних нагород, серед яких:
- 1-а премія на Всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців (1945);
- Сталінська премія (1950),
- Греммі за виконання Другого фортепіанного концерту Й. Брамса (1960 — першим серед радянських виконавців),
- Ленінська премія (1961),
- звання Народний артист СРСР (1961),
- звання Герой Соціалістичної Праці (1975),
- звання Почесного Доктора Страсбурзького університету (1977),
- Державна премія РРФСР (1987).
- звання Народний артист Російської Федерації,
- Дійсний член Академії творчості.
Ріхтер також був нагороджений багатьма орденами.
Вшанування пам'яті
На честь музиканта названо астероїд 9014 Святоріхтер.
У Києві з 2018 року існує вулиця Святослава Ріхтера.
Житомирська обласна філармонія
Житомирська музична школа № 2
В Одесі існує вулиця Святослава Ріхтера.
Галерея
- С. Ріхтер у Харкові, 1966 р. (Фото Ю.Щербініна)
- С. Ріхтер у Харкові, 1966 р. (Фото Ю. Щербініна)
- Молоді роки
- Пам'ятник Святославу Ріхтеру в Яготинському ландшафтному парку імені гетьмана Кирила Розумовського
Див. також
Література
- Терещенко А. К. Ріхтер Святослав Теофілович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 224. — .
- Rasmussen, Karl Aage (2007). Svjatoslav Richter - Pianist. Gyldendal, Copenhagen. ISBN .
- Rasmussen, Karl Aage (2010). Szvjatoszlav Richter - A zongorista. Rozsavolgyi es Tarsa, Budapest. ISBN .
- Rasmussen, Karl Aage (2010). Sviatoslav Richter - Pianist. Northeastern University Press, Boston. ISBN .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Піаніст століття: до 100-річчя від дня народження С. Ріхтера (1915—1997) // Дати і події, 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 81–85.
Фільмографія
Примітки
- Рихтер Святослав Теофилович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118600532 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Сайт присвячений Святославу Ріхтером
- Валентина Чемберджи, книга «О Рихтере его словами» (рос.)
- СВЯТОСЛАВ РИХТЕР. MAIN. Biography (рос.)
- Сайт Мемориальной квартиры Святослава Рихтера (рос.)
- Инстаграм Мемориальной квартиры С. Рихтера
- Алла Рябцова «Життя Піаніста номер один тісно пов'язано з Житомиром»
- (англ.)
- (англ.)
- Біографія С.Ріхтера на сайті www.peoples.ru (рос.)
- Біографія С.Ріхтера на сайті www.krugosvet.ru (рос.)
- «Загадка Рихтера». Документальный фильм к 100-летию Святослава Рихтера
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rihter Svyatosla v Teofi lovich Ri hter 7 20 bereznya 1915 19150320 Zhitomir 1 serpnya 1997 Moskva ukrayinskij i radyanskij pianist ta gromadskij diyach nimeckogo pohodzhennya Narodnij artist SRSR 1961 Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 Laureat Leninskoyi 1961 Stalinskoyi 1950 premij ta Derzhavnih premij RRFSR 1987 ta Rosijskoyi Federaciyi 1996 imeni Glinki Svyatoslav Teofilovich Rihterros Svyatoslav RihterRuka Rihtera Foto Yu Sherbinina Osnovna informaciyaData narodzhennya 7 20 bereznya 1915 1915 03 20 Misce narodzhennya Zhitomir Rosijska imperiya 1 Data smerti 1 serpnya 1997 1997 08 01 82 roki Misce smerti Moskva Rosiya 2 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarRoki aktivnosti 1933 1997Gromadyanstvo SRSRNacionalnist nimecProfesiya pianistOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoVchiteli Nejgauz Genrih Gustavovich 3 Vidomi uchni dInstrumenti fortepianoZhanr klasichna ta akademichna muzikaLejbli MelodiyaNagorodi premiya Leoni Sonning 1986 d 1990 Premiya Roberta Shumana 1968 Q111363583 3 listopada 1992 Batko Rihter Teofil Danilovichsviatoslavrichter ru Fajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Zhitomiri pro sho 13 bereznya 1915 roku nastoyatel Svyato Mihajlivskoyi cerkvi protoyerej Mikola Mihajlovich Burchak Abramovich zrobiv zapis u metrichnij knizi 7 bereznya 1915 roku narodivsya Svyatoslav Batki vilnij hudozhnik Teofil Daniyilovich Rihter lyuteranskogo virospovidannya ta druzhina jogo Ganna Pavlivna pravoslavna Hresheni batki Mikola Pavlovich Moskalov i Karolina Yulianivna Arndt Didus po batkovi Danilo Rihter buv nimeckim kolonistom mishaninom z mista Berezhani Ternopilskoyi oblasti mav p yatero ditej buv majstrom z fortepiano lagodiv i nalashtovuvav instrumenti mav majsternyu i v Berezhanah i v Zhitomiri poryad z Lyuteranskoyu kirhoyu na odnojmennij vulici v budinku de meshkali Rihteri Didus po materi Pavlo Petrovich Moskalov ukrayinskij dvoryanin pracyuvav u Zhitomirskomu zemstvi navit deyakij chas u 1917 roci golovuvav Babusya po materi Yelizaveta fon Rejnke dvoryanka nimeckogo pohodzhennya Koli Svyatoslavu vipovnivsya odin rik vse simejstvo Rihteriv pereyihalo do Sum kudi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni rosiyani yih vislali yak nimciv Nimecki vijska pidijshli blizko ale buli zupineni i evakuaciyu pripinili Nezabarom voni povernulisya do Zhitomira Za spogadami Rihtera Z 1915 roku do 1918 vstig pobuvati v Zhitomiri Odesi Sumah v Odesi v simnadcyatomu roci a u visimnadcyatomu roci ya povernuvsya do Zhitomira i na tri roki tam zastryag Do semi rokiv Svyatoslav ris i vihovuvavsya v ukrayinskomu seredovishi za yakim vin ves chas vidverto sumuvav a v Odesi shvidshe v nimeckomu bo batko buv nimec a mati z chastkovo nimeckim korinnyam tezh tyagnulasya do nimeckogo Navchannya Svyatoslav pochav u svogo batka talanovitogo organista pianista ta kompozitora Teofila Danilovicha Rihtera yakij pislya zakinchennya Videnskoyi akademiyi muziki buv zaproshenij na posadu profesora Odeskoyi konservatoriyi yiyi zasnovnikom i rektorom Vitoldom Malishevskim ta poyednuvav profesorsku posadu v konservatoriyi z miscem organista yevangelichno lyuteranskoyi cerkvi Sv Pavla vidomoyi pid nazvoyu Odeska kirha Mati Svyatoslava Ganna Pavlivna Moskalova takozh bula obdarovanoyu lyubila teatr zajmalas muzikoyu V Odesi batko oznajomiv sina z osnovami fortepiannogo mistectva Rokiv u visim ya pochav probuvati royal Pochav z progravannya klaviriv oper Verdi vivchiv napam yat usi operi Vagnera Vzhe v rannomu vici proyavilisya jogo nejmovirni potencijni tvorchi zadatki Deyaki dzherela vkazuyut sho Rihter buv v osnovnomu samouchkoyu prote ce shvidshe vidnositsya do togo sho vin ne prohodiv standartnij kurs fortepiano grayuchi gami vpravi i etyudi U 1930 roci 15 ti richnij Svyatoslav vzhe pracyuvav akompaniatorom u muzichnomu gurtku v Budinku moryakiv Cherez dva roki perejshov na robotu do Odeskoyi filarmoniyi V 1933 1937 rokah Rihter buv koncertmejster Odeskogo opernogo teatru Pershij publichnij koncert dav u travni 1934 roku v Odeskomu Budinku inzheneriv z programoyu z tvoriv Shopena Svyatoslav chasto vidviduvav Zhitomir osoblivo v litnij period ta yak tvorcha osobistist v osnovnomu vin formuvavsya v Odesi azh do 1941 roku koli vzhe buv studentom Moskovskoyi konservatoriyi U 1937 roci vstupiv do Moskovskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im P I Chajkovskogo ta vzhe voseni buv z neyi vidrahovanij pislya vidmovi vivchati zagalnoosvitni predmeti i poyihav nazad do Odesi kudi postijno zbigav do svoyih prihilnostej znachnoyu miroyu simejnih Prote z chasom za napolyagannyam Nejgauza yakij doklav chimalih zusil dlya jogo povernennya v Moskvu Rihter ponovivsya u konservatoriyi 1940 roku vpershe publichno vistupiv u Moskvi vikonavshi 6 u sonatu Prokof yeva zgodom stav pershim vikonavcem jogo 7 yi i 9 yi sonat ostannya prisvyachena Rihteru Vsyu vijnu vin napivtayemno prozhiv u Moskvi znahodyachis pid zagrozoyu areshtu i deportaciyi V cej chas vse choloviche naselennya etnichnih nimciv SRSR bulo deportvano u tak zvanu trudovu armiyu u konctabori GULAG Zhiti u yevropejskij chastini SRSR yim bulo zaboroneno Do togo zh batko Rihtera na pochatku vijni v Odesi za vidmovu vid evakuaciyi u til SRSR buv po donosu v NKVD areshtovanij i rozstrilyanij Otzhe Svyatoslav buv she j sinom voroga narodu Rihter prihodiv vvecheri do svogo pedagoga Genriha Nejgauza i vnochi spav v jogo kvartiri na pidlozi pid royalem pidstilayuchi sobi gazeti U 1945 roci stav laureatom I premiyi Vsesoyuznogo konkursu muzikantiv vikonavciv rozdilivshi yiyi z Viktorom Merzhanovim U 1947 roci zakinchiv Moskovsku konservatoriyu klas profesora Genriha Nejgauza U 1940 50 h Rihtera ne vipuskali za mezhi SRSR i krayin radyanskogo bloku I tilki 1960 roku vidbuvsya sensacijnij debyut vidatnogo pianista u Finlyandiyi ta SShA 1961 1962 rr u Velikij Britaniyi Franciyi Italiyi ta Avstriyi TvorchistZ iniciativi Rihtera bulo zasnovano festivali Muzichni svyata v Tureni 1964 j Grudnevi vechori 1980 a takozh muzichnij festival u Tarusi provoditsya z 1993 roku Ostanni 10 15 rokiv Rihter voliv vistupati v nevelikih zalah provincijnih mist Ostannij koncert Rihtera vidbuvsya v Lyubeku cherez 10 dniv pislya jogo 80 richchya Bliskuche vikonuvav tvori riznih kompozitoriv sered yakih J S Bah V A Mocart J Gajdn L Bethoven K Debyussi M Ravel A Berg F Shubert R Shuman F Shopen F List J Brams K Shimanovskij P I Chajkovskij E Grig A Dvorzhak M Musorgskij S Rahmaninov O Skryabin S Prokof yev ta D Shostakovich Vidomij takozh yak bliskuchij vikonavec u zhanri kamernoyi muziki Na rannomu etapi kar yeri Rihtera jogo osnovnimi ansamblevimi partnerami buli pianist uchen Nejgauza Anatolij Vedernikov 1920 1993 spivachka Nina Dorliak soprano druzhina Rihtera 1908 1998 skripalka Galina Barinova 1910 2006 violonchelist Danilo Shafran z 1949 50 rr do kincya 1960 h rr Mstislav Rostropovich yih u svoyemu rodi doskonala spravdi klasichna spilna robota vse violonchelni sonati Bethovena U 1960 h Rihter vistupav u fortepiannomu dueti z Bendzhaminom Brittenom vikonuyuchi ne tilki jogo muziku ale i tvori Mocarta Shuberta Shumana Debyussi Sered spivakiv yakim vin akompanuvav v 1960 80 h Ditrih Fisher Diskau Prekrasna Magelona Bramsa Shuberta pisni i Volfa i Peter Shrayer Zimovij shlyah Shuberta U 1966 mu pochalosya spivdruzhnist Rihtera i Davida Ojstraha 1969 go voni zdijsnili prem yeru skripkovoyi sonati Shostakovicha Rihter buv chastim partnerom Kvartetu im Borodina i ohoche spivpracyuvav z muzikantami bilsh molodogo pokolinnya v tomu chisli z Olegom Kaganom Yelizavetoyu Leonskoyu Nataliyeyu Gutman Yuriyem Bashmetom Zoltanom Kochishem pianistami Vasilem Lobanovim nar 1947 i Andriyem Gavrilovim nar 1955 Mistectvo Rihtera yak solista i ansamblista uvichneno u velicheznij kilkosti studijnih i koncertnih zapisiv zroblenih z 1946 po 1994 rr Gra vidomogo pianista viklikala zahoplennya na koncertnih majdanchikah yak na batkivshini tak i za kordonom Rihter za fortep yano buv modellyu dlya zobrazhen bagatoh hudozhnikiv sered yakih D Zhilinskij Graye Svyatoslav Rihter Ye Korolenko Muzika i pracya A Troyanovska Portret S Rihtera za fortep yano Rihter koncertuvav u krayinah SRSR Yevropi j Ameriki j zdobuv viznannya odnogo z najvidatnishih pianistiv svitu U repertuari Rihtera buli yak tvori davnih tak i suchasnih kompozitoriv 1989 roku v Cyurihu Rihterovi bulo zrobleno operaciyu na serci V ostanni roki vin meshkav u Parizhi a nezadovgo do smerti 5 lipnya povernuvsya do Moskvi Pomer 1 serpnya 1997 r Marka poshtovoyi sluzhbi Ukrayini 2015 roku prisvyachena Svyatoslavu Rihteru NagorodiRihter otrimav chimalo riznih nagorod sered yakih 1 a premiya na Vsesoyuznomu konkursi muzikantiv vikonavciv 1945 Stalinska premiya 1950 Gremmi za vikonannya Drugogo fortepiannogo koncertu J Bramsa 1960 pershim sered radyanskih vikonavciv Leninska premiya 1961 zvannya Narodnij artist SRSR 1961 zvannya Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 zvannya Pochesnogo Doktora Strasburzkogo universitetu 1977 Derzhavna premiya RRFSR 1987 zvannya Narodnij artist Rosijskoyi Federaciyi Dijsnij chlen Akademiyi tvorchosti Rihter takozh buv nagorodzhenij bagatma ordenami Vshanuvannya pam yatiNa chest muzikanta nazvano asteroyid 9014 Svyatorihter U Kiyevi z 2018 roku isnuye vulicya Svyatoslava Rihtera Zhitomirska oblasna filarmoniya Zhitomirska muzichna shkola 2 V Odesi isnuye vulicya Svyatoslava Rihtera GalereyaS Rihter u Harkovi 1966 r Foto Yu Sherbinina S Rihter u Harkovi 1966 r Foto Yu Sherbinina Molodi roki Pam yatnik Svyatoslavu Rihteru v Yagotinskomu landshaftnomu parku imeni getmana Kirila RozumovskogoDiv takozhNejgauz Genrih Gustavovich Barinova Galina VsevolodivnaLiteraturaTereshenko A K Rihter Svyatoslav Teofilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 224 ISBN 978 966 00 1290 5 Rasmussen Karl Aage 2007 Svjatoslav Richter Pianist Gyldendal Copenhagen ISBN 9788702034301 Rasmussen Karl Aage 2010 Szvjatoszlav Richter A zongorista Rozsavolgyi es Tarsa Budapest ISBN 9789638776488 Rasmussen Karl Aage 2010 Sviatoslav Richter Pianist Northeastern University Press Boston ISBN 978 1 55553 710 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Pianist stolittya do 100 richchya vid dnya narodzhennya S Rihtera 1915 1997 Dati i podiyi 2015 pershe pivrichchya kalendar znamen dat 1 5 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 81 85 Filmografiya Rihter nepokorenij orig fr Richter L Insoumis dok film rezh Bryuno Monsenzhon Bruno Monsaingeon Franciya 1998 154 min HiFi Stereo movi fr angl nim ros movi subtitriv franc angl ASIN B007N0SVG0 div ros movoyu na YouTube 2 34 02 PrimitkiRihter Svyatoslav Teofilovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Deutsche Nationalbibliothek Record 118600532 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSajt prisvyachenij Svyatoslavu Rihterom Valentina Chemberdzhi kniga O Rihtere ego slovami ros SVYaTOSLAV RIHTER MAIN Biography ros Sajt Memorialnoj kvartiry Svyatoslava Rihtera ros Instagram Memorialnoj kvartiry S Rihtera Alla Ryabcova Zhittya Pianista nomer odin tisno pov yazano z Zhitomirom angl angl Biografiya S Rihtera na sajti www peoples ru ros Biografiya S Rihtera na sajti www krugosvet ru ros Zagadka Rihtera Dokumentalnyj film k 100 letiyu Svyatoslava Rihtera