Палац князів Ракоці (інша назва «Білий палац») — колишній палац князів трансільванської династії Ракоці, що розташований у місті Мукачево (Закарпатська область), пам'ятка архітектури національного значення (№ 169).
Палац князів Ракоці | |
---|---|
48°26′27″ пн. ш. 22°43′13″ сх. д. / 48.44083° пн. ш. 22.72028° сх. д.Координати: 48°26′27″ пн. ш. 22°43′13″ сх. д. / 48.44083° пн. ш. 22.72028° сх. д. | |
Країна | Україна Закарпатська область |
Розташування | м. Мукачево |
Дата початку спорудження | середина XVII століття |
Дата закінчення спорудження | 1667 |
Стиль | неокласика |
Адреса | Закарпатська область, місто Мукачево, площа Кирила і Мефодія |
Палац князів Ракоці Палац князів Ракоці (Україна) | |
Палац князів Ракоці у Вікісховищі |
Опис палацу
Будівництво одноповерхового палацу в стилі бароко почалося в 1667 році. Свою назву Білий палац (або дім) отримав через білий колір фасаду. .
Тиводар Легоцький у своїй праці «Монографія Березького комітату» (1881 рік) дає детальний опис будівлі:
«Первісний палац Ракоці одноповерховий, розмір будівлі 26 х 19 м, з відкритим коридором завдовжки понад 3 метри. Зовнішні стіни були набіло побілені, краї покрашені широкими червоними квадратами величиною у фут. Вікна прикрашені кам’яними рамами. До будівлі з хрестоподібним склепінням можна було дістатися через сіни. У нижній частині будівлі з міцним склепінням були розташовані погрібні поміщення, кухні, кімнати прислуги. Чотирикутну будівлю покривав подвійний дах. Палац був просторим, стояв посередині двору, оточений господарськими будівлями, які були оточені великим розлогим садом. Палац становив середню частину сьогоднішньої будівлі». |
В 1746—1747 роках, одноповерхова споруда була перебудована і значно розширена за проєктом відомого німецького архітектора . Це була досить складна реконструкція. Необхідно було використати старі елементи споруд, добудувати ще один поверх та новий корпус з дотриманням архітектурних пропорцій і симетрії. Так палац отримав П- подібну форму. На фасаді розташовані два первісні вікна та 5 реконструйованих у стилі ренесанс. До головного входу ведуть відкриті сходи.
У XIX столітті було побудовано колонний, різьблений з тимпанонського каменю портал центрального входу. Посередині над входом красується ваза-прикраса. Вікна головного фасаду, склепіння приміщень палацу оздоблені штуком (ліпниною). Внутрішні простори середнього флігелю будівлі мають куполоподібне склепіння. Зараз там 21 кімната, 98 вікон, 91 двері й 10 старовинних печей.
Зліва від центрального входу, між двома вікнами розташована пишно обрамована меморіальна дошка на честь Ференца II Ракоці, встановлена у 1911 році, яка збереглася неушкодженою й під час радянської влади.
З історії палацу
Палац побудували князі трансільванської династії Ракоці, як міську резиденцію. Вони проживали в ньому до 1711 року. Після придушення національно-визвольної війни 1703—1711 років, якою керував Ференц Ракоці II, палац спочатку переходить у власність імператора Австрії, а потім, в 1728 році, передається разом з величезними земельними угіддями в подарунок німецькому графу Шенборну-Бухгейму. «Білий палац» використовувався для урочистих прийомів знаті та іноземних послів.
В ХІХ столітті у палаці розміщалася експозиція , заснованого відомим закарпатським археологом Тиводаром Легоцьким. Там була і канцелярія графа Шенборна, де працював юристом Т. Легоцький.
З 1945 року, коли Закарпаття увійшло до складу Радянської України у стінах палацу розміщувався штаб військового з'єднання Радянської Армії. Потім тут містилася одна з середніх шкіл міста.
У 1979 році в палаці було відкрито першу на Закарпатті дитячу художню школу імені Мігая Мункачі. На його честь була встановлена меморіальна дошка.
Видатні відвідувачі
У червні 1703 року в палаці зупинився Ференц II Ракоці. Вважається, що саме в цьому будинку він написав звернення до угорського народу, де закликав народні маси до боротьби проти Габсбургів. 28 червня поблизу палацу відбувся бій куруців з військом австрійського генерала Монтекуколі. Не вивчені й погано озброєні повстанці не змогли протистояти лабанцям й відступили. Залишив місто й Ференц ІІ Ракоці, відійшовши знову до Верецького перевалу для перегрупування сил.
У 1770 році — імператора Йозефа II, а в 1852 р. — , у 1882 р. — видатний художник Мігай Мункачі, почесний громадянин міста, уродженець Мукачева.
Галерея
- Погруддя Мігая Мункачі перед палацом
- Погруддя Ференца II Ракоці в приміщенні палацу
- Статуя Мігая Мункачі в приміщенні палацу
Примітки
- Палац князів Ракоці (Білий дім)
- . Архів оригіналу за 29 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
- Мукачево — Білий палац
Джерела
- Сова П. П. Архітектурні пам'ятки Закарпаття. — Ужгород, 1958.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac knyaziv Rakoci insha nazva Bilij palac kolishnij palac knyaziv transilvanskoyi dinastiyi Rakoci sho roztashovanij u misti Mukachevo Zakarpatska oblast pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 169 Palac knyaziv Rakoci48 26 27 pn sh 22 43 13 sh d 48 44083 pn sh 22 72028 sh d 48 44083 22 72028 Koordinati 48 26 27 pn sh 22 43 13 sh d 48 44083 pn sh 22 72028 sh d 48 44083 22 72028Krayina Ukrayina Zakarpatska oblastRoztashuvannya m MukachevoData pochatku sporudzhennya seredina XVII stolittyaData zakinchennya sporudzhennya 1667Stil neoklasikaAdresa Zakarpatska oblast misto Mukachevo plosha Kirila i MefodiyaPalac knyaziv RakociPalac knyaziv Rakoci Ukrayina Palac knyaziv Rakoci u VikishovishiOpis palacuBudivnictvo odnopoverhovogo palacu v stili baroko pochalosya v 1667 roci Svoyu nazvu Bilij palac abo dim otrimav cherez bilij kolir fasadu Tivodar Legockij u svoyij praci Monografiya Berezkogo komitatu 1881 rik daye detalnij opis budivli Pervisnij palac Rakoci odnopoverhovij rozmir budivli 26 h 19 m z vidkritim koridorom zavdovzhki ponad 3 metri Zovnishni stini buli nabilo pobileni krayi pokrasheni shirokimi chervonimi kvadratami velichinoyu u fut Vikna prikrasheni kam yanimi ramami Do budivli z hrestopodibnim sklepinnyam mozhna bulo distatisya cherez sini U nizhnij chastini budivli z micnim sklepinnyam buli roztashovani pogribni pomishennya kuhni kimnati prislugi Chotirikutnu budivlyu pokrivav podvijnij dah Palac buv prostorim stoyav poseredini dvoru otochenij gospodarskimi budivlyami yaki buli otocheni velikim rozlogim sadom Palac stanoviv serednyu chastinu sogodnishnoyi budivli V 1746 1747 rokah odnopoverhova sporuda bula perebudovana i znachno rozshirena za proyektom vidomogo nimeckogo arhitektora Ce bula dosit skladna rekonstrukciya Neobhidno bulo vikoristati stari elementi sporud dobuduvati she odin poverh ta novij korpus z dotrimannyam arhitekturnih proporcij i simetriyi Tak palac otrimav P podibnu formu Na fasadi roztashovani dva pervisni vikna ta 5 rekonstrujovanih u stili renesans Do golovnogo vhodu vedut vidkriti shodi U XIX stolitti bulo pobudovano kolonnij rizblenij z timpanonskogo kamenyu portal centralnogo vhodu Poseredini nad vhodom krasuyetsya vaza prikrasa Vikna golovnogo fasadu sklepinnya primishen palacu ozdobleni shtukom lipninoyu Vnutrishni prostori serednogo fligelyu budivli mayut kupolopodibne sklepinnya Zaraz tam 21 kimnata 98 vikon 91 dveri j 10 starovinnih pechej Zliva vid centralnogo vhodu mizh dvoma viknami roztashovana pishno obramovana memorialna doshka na chest Ferenca II Rakoci vstanovlena u 1911 roci yaka zbereglasya neushkodzhenoyu j pid chas radyanskoyi vladi Z istoriyi palacuFasad palacu Palac pobuduvali knyazi transilvanskoyi dinastiyi Rakoci yak misku rezidenciyu Voni prozhivali v nomu do 1711 roku Pislya pridushennya nacionalno vizvolnoyi vijni 1703 1711 rokiv yakoyu keruvav Ferenc Rakoci II palac spochatku perehodit u vlasnist imperatora Avstriyi a potim v 1728 roci peredayetsya razom z velicheznimi zemelnimi ugiddyami v podarunok nimeckomu grafu Shenbornu Buhgejmu Bilij palac vikoristovuvavsya dlya urochistih prijomiv znati ta inozemnih posliv V HIH stolitti u palaci rozmishalasya ekspoziciya zasnovanogo vidomim zakarpatskim arheologom Tivodarom Legockim Tam bula i kancelyariya grafa Shenborna de pracyuvav yuristom T Legockij Z 1945 roku koli Zakarpattya uvijshlo do skladu Radyanskoyi Ukrayini u stinah palacu rozmishuvavsya shtab vijskovogo z yednannya Radyanskoyi Armiyi Potim tut mistilasya odna z serednih shkil mista U 1979 roci v palaci bulo vidkrito pershu na Zakarpatti dityachu hudozhnyu shkolu imeni Migaya Munkachi Na jogo chest bula vstanovlena memorialna doshka Vidatni vidviduvachiU chervni 1703 roku v palaci zupinivsya Ferenc II Rakoci Vvazhayetsya sho same v comu budinku vin napisav zvernennya do ugorskogo narodu de zaklikav narodni masi do borotbi proti Gabsburgiv 28 chervnya poblizu palacu vidbuvsya bij kuruciv z vijskom avstrijskogo generala Montekukoli Ne vivcheni j pogano ozbroyeni povstanci ne zmogli protistoyati labancyam j vidstupili Zalishiv misto j Ferenc II Rakoci vidijshovshi znovu do Vereckogo perevalu dlya peregrupuvannya sil U 1770 roci imperatora Jozefa II a v 1852 r u 1882 r vidatnij hudozhnik Migaj Munkachi pochesnij gromadyanin mista urodzhenec Mukacheva GalereyaPogruddya Migaya Munkachi pered palacom Pogruddya Ferenca II Rakoci v primishenni palacu Statuya Migaya Munkachi v primishenni palacuPrimitkiPalac knyaziv Rakoci Bilij dim Arhiv originalu za 29 travnya 2017 Procitovano 21 travnya 2017 Mukachevo Bilij palacDzherelaSova P P Arhitekturni pam yatki Zakarpattya Uzhgorod 1958