Вюртемберзький дім (нім. Haus Württemberg) — німецька династія правителів (1083—1495), герцогства (1495—1803) та королівства (1805—1918) Вюртемберг.
Вюртемберзький дім Герцогство Вюртемберг Королівство Вюртемберг | |||
---|---|---|---|
Країна: | Священна Римська імперія Німецька імперія | ||
Титули: | граф Вюртемберзький герцог Вюртемберзький курфюрст Вюртембергу король Вюртембергу король Литви | ||
Засновник: | Конрад I | ||
Останній правитель: | Вільгельм II | ||
Сучасний голова: | |||
Рік заснування: | 1083 | ||
Рік зникнення: | 1918 |
Історія
Графство
Близько 1080 року предки Вюртемберзького дому, який тоді називався Віртембрег (нім. Wirtemberg), оселилися поблизу Штутгарта. Конрад Вюртемберзький був спадкоємцем дому Бойтельсбах. Він звів родинний . Близько 1089 року він отримав титул графа. Їхні володіння, які спочатку охоплювали лише безпосередні околиці замку, неухильно збільшувалися, головним чином, за рахунок покупок, наприклад, у бідних родин Тюбінгена.
Герцогство
На 1495 року граф Ебергард I отримав від імператора Священної Римської імперії Максиміліана I Габсбурга титул герцога. У 1534—1537 роках герцог Ульріх запровадив у своїх володіннях протестантську Реформацію, перетворивши герцогство на протестантське, та став головою місцевої протестантської церкви.
1733 року протестантська чоловіча лінія династії припинилася, оскільки герцог Ебергард Людвіг помер. Дім очолив Карл Александр, який сповідував римо-католицизм. Незважаючи на це, протестантизм у Вюртемберзі зберігся завдяки протестантській церковній раді, якою керувало протестантське дворянство. З 1797 року родину знову очолює протестантський монарх — герцог Фрідріх II.
-
-
- у Штутгарті
- Палац Людвігсбург
Королівство
Через політичні зміни внаслідок наполеонівських війн герцоги Вюртемберзькі перейшли на бік Наполеона. Герцогство стало частиною Рейнської конфедерації. У травні 1803 року герцог Фрідріх II був призначений курфюрстом. Він зібрав усі секуляризовані та посередницькі володіння, чим значно розширив межі своїх територій. У січні 1806 року він прийняв титул короля та став називатися королем Вюртембергу Фрідріхом I.
1828 року король Вільгельм I прийняв правила королівського дому Вюртембергу, за якими, зокрема, членам родини заборонялося одружуватися із особами нерівного їм статусу.
1867 року було створено для принца , батьки якого, та баронеса Вільгельміна фон Тундерфельдт-Родіс, були нерівного статусу, а отже, їхній шлюб був морганатичним, а їхнім нащадкам заборонялося правити королівством. 1871 року за таких же обставин було створено для герцога Франца.
Внаслідок Листопадової революції 1918 року в Німеччині всі монархії були ліквідовані. Король Вільгельм II зрікся 30 листопада.
Після 1918
1921 року колишній король Вільгельм II помер. Пряма чоловіча лінія династії вимерла. Головування в домі перейшло до далекого родича померлого короля — Альбрехта Вюртемберзького.
Голови Вюртемберзького дому після 1918 року:
- Вільгельм II (1918—1921);
- Альбрехт I (1921—1939);
- (1939—1975);
- (1975—2022);
- (2022-дотепер)
- Палац , Людвігсбург
- Палац Альтгаузен
-
Правителі
Гілки
Усі гілки походять від герцога Фрідріха II Ойгена (1732—1797). Спадкоємство здійснюється за принципом агнатичної прімогенітури.
- Гілка Фрідріха I. Вимерла у 1921 році після смерті Вільгельма II.
- Гілка . Належала . Не вважалася династичною через морганатичний шлюб герцога Александра та графині . Чоловіча лінія вимерла після смерті маркіза у 1981 році. З цієї гілки походить Марія Текська — дружина короля Великої Британії Георга V, бабуся Єлизавети II.
- Гілка . Вимерла 1903 року після смерті герцога .
- Гілка . Започаткована , проте не вважається династичною через його морганатичний шлюб. До цієї гілки належить король Литви 1918 року Міндовг II (уроджений Вільгельм Урах). Чинний голова гілки — .
- Гілка . До неї належить чинний претендент на престол Вюртембергу .
За шлюбами жінок із Вюртемберзького дому інші європейські монарші родини, як-от Бурбони, Віндзори, Ліхтенштейни, Орлеанський дім тощо, пов'язані із цією родиною.
Примітки
Джерела
- Robert Uhland (Hrsg.): 900 Jahre Haus Württemberg. Leben und Leistung für Land und Volk. Stuttgart 1984,
- : Hie gut Wirtemberg allewege I. Das Haus Württemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig. Mit einer Einleitung von Hansmartin Decker-Hauff. Stuttgart 1988,
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege II. Das Haus Württemberg von Herzog Friedrich I. bis Herzog Friedrich III. Mit den Linien Stuttgart, Mömpelgard, Weiltingen, Neuenbürg, Neuenstadt am Kocher und Oels in Schlesien. Degerloch 1993,
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege III. Das Haus Württemberg von Herzog Wilhelm Ludwig bis Herzog Friedrich Karl. Mit den Linien Stuttgart, Winnental, Neuenstadt am Kocher, Neuenbürg, Mömpelgard und Oels, Bernstadt und Juliusburg in Schlesien und Weiltingen. Degerloch 2002,
- Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. , Stuttgart 1997,
- : Kleine Geschichte des Hauses Württemberg. Tübingen 2006,
- Sabine Thomsen: Goldene Bräute. Württembergische Prinzessinnen auf europäischen Thronen, Silberberg Verlag, Tübingen 2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vyurtemberzkij dim nim Haus Wurttemberg nimecka dinastiya praviteliv 1083 1495 gercogstva 1495 1803 ta korolivstva 1805 1918 Vyurtemberg Vyurtemberzkij dim Gercogstvo Vyurtemberg Korolivstvo Vyurtemberg Krayina Svyashenna Rimska imperiya Nimecka imperiya Tituli graf Vyurtemberzkij gercog Vyurtemberzkij kurfyurst Vyurtembergu korol Vyurtembergu korol Litvi Zasnovnik Konrad I Ostannij pravitel Vilgelm II Suchasnij golova Rik zasnuvannya 1083 Rik zniknennya 1918IstoriyaGrafstvo Dokladnishe Blizko 1080 roku predki Vyurtemberzkogo domu yakij todi nazivavsya Virtembreg nim Wirtemberg oselilisya poblizu Shtutgarta Konrad Vyurtemberzkij buv spadkoyemcem domu Bojtelsbah Vin zviv rodinnij Blizko 1089 roku vin otrimav titul grafa Yihni volodinnya yaki spochatku ohoplyuvali lishe bezposeredni okolici zamku neuhilno zbilshuvalisya golovnim chinom za rahunok pokupok napriklad u bidnih rodin Tyubingena Gercogstvo Dokladnishe Gercogstvo Vyurtemberg Na 1495 roku graf Ebergard I otrimav vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Maksimiliana I Gabsburga titul gercoga U 1534 1537 rokah gercog Ulrih zaprovadiv u svoyih volodinnyah protestantsku Reformaciyu peretvorivshi gercogstvo na protestantske ta stav golovoyu miscevoyi protestantskoyi cerkvi 1733 roku protestantska cholovicha liniya dinastiyi pripinilasya oskilki gercog Ebergard Lyudvig pomer Dim ocholiv Karl Aleksandr yakij spoviduvav rimo katolicizm Nezvazhayuchi na ce protestantizm u Vyurtemberzi zberigsya zavdyaki protestantskij cerkovnij radi yakoyu keruvalo protestantske dvoryanstvo Z 1797 roku rodinu znovu ocholyuye protestantskij monarh gercog Fridrih II u Shtutgarti u Shtutgarti Palac Lyudvigsburg Korolivstvo Dokladnishe Korolivstvo Vyurtemberg Cherez politichni zmini vnaslidok napoleonivskih vijn gercogi Vyurtemberzki perejshli na bik Napoleona Gercogstvo stalo chastinoyu Rejnskoyi konfederaciyi U travni 1803 roku gercog Fridrih II buv priznachenij kurfyurstom Vin zibrav usi sekulyarizovani ta poserednicki volodinnya chim znachno rozshiriv mezhi svoyih teritorij U sichni 1806 roku vin prijnyav titul korolya ta stav nazivatisya korolem Vyurtembergu Fridrihom I 1828 roku korol Vilgelm I prijnyav pravila korolivskogo domu Vyurtembergu za yakimi zokrema chlenam rodini zaboronyalosya odruzhuvatisya iz osobami nerivnogo yim statusu 1867 roku bulo stvoreno dlya princa batki yakogo ta baronesa Vilgelmina fon Tunderfeldt Rodis buli nerivnogo statusu a otzhe yihnij shlyub buv morganatichnim a yihnim nashadkam zaboronyalosya praviti korolivstvom 1871 roku za takih zhe obstavin bulo stvoreno dlya gercoga Franca Vnaslidok Listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku v Nimechchini vsi monarhiyi buli likvidovani Korol Vilgelm II zriksya 30 listopada Pislya 1918 1921 roku kolishnij korol Vilgelm II pomer Pryama cholovicha liniya dinastiyi vimerla Golovuvannya v domi perejshlo do dalekogo rodicha pomerlogo korolya Albrehta Vyurtemberzkogo Golovi Vyurtemberzkogo domu pislya 1918 roku Vilgelm II 1918 1921 Albreht I 1921 1939 1939 1975 1975 2022 2022 doteper Palac Lyudvigsburg Palac Altgauzen FridrihsgafenPraviteliDokladnishe GilkiUsi gilki pohodyat vid gercoga Fridriha II Ojgena 1732 1797 Spadkoyemstvo zdijsnyuyetsya za principom agnatichnoyi primogenituri Gilka Fridriha I Vimerla u 1921 roci pislya smerti Vilgelma II Gilka Nalezhala Ne vvazhalasya dinastichnoyu cherez morganatichnij shlyub gercoga Aleksandra ta grafini Cholovicha liniya vimerla pislya smerti markiza u 1981 roci Z ciyeyi gilki pohodit Mariya Tekska druzhina korolya Velikoyi Britaniyi Georga V babusya Yelizaveti II Gilka Vimerla 1903 roku pislya smerti gercoga Gilka Zapochatkovana prote ne vvazhayetsya dinastichnoyu cherez jogo morganatichnij shlyub Do ciyeyi gilki nalezhit korol Litvi 1918 roku Mindovg II urodzhenij Vilgelm Urah Chinnij golova gilki Gilka Do neyi nalezhit chinnij pretendent na prestol Vyurtembergu Za shlyubami zhinok iz Vyurtemberzkogo domu inshi yevropejski monarshi rodini yak ot Burboni Vindzori Lihtenshtejni Orleanskij dim tosho pov yazani iz ciyeyu rodinoyu PrimitkiDzherelaRobert Uhland Hrsg 900 Jahre Haus Wurttemberg Leben und Leistung fur Land und Volk Stuttgart 1984 ISBN 3 17 008536 0 Hie gut Wirtemberg allewege I Das Haus Wurttemberg von Graf Ulrich dem Stifter bis Herzog Ludwig Mit einer Einleitung von Hansmartin Decker Hauff Stuttgart 1988 ISBN 3 89850 110 8 Gerhard Raff Hie gut Wirtemberg allewege II Das Haus Wurttemberg von Herzog Friedrich I bis Herzog Friedrich III Mit den Linien Stuttgart Mompelgard Weiltingen Neuenburg Neuenstadt am Kocher und Oels in Schlesien Degerloch 1993 ISBN 3 89850 108 6 Gerhard Raff Hie gut Wirtemberg allewege III Das Haus Wurttemberg von Herzog Wilhelm Ludwig bis Herzog Friedrich Karl Mit den Linien Stuttgart Winnental Neuenstadt am Kocher Neuenburg Mompelgard und Oels Bernstadt und Juliusburg in Schlesien und Weiltingen Degerloch 2002 ISBN 3 89850 084 5 Sonke Lorenz Dieter Mertens Volker Press Hrsg Das Haus Wurttemberg Ein biographisches Lexikon Stuttgart 1997 ISBN 3 17 013605 4 Kleine Geschichte des Hauses Wurttemberg Tubingen 2006 ISBN 3 87407 725 X Sabine Thomsen Goldene Braute Wurttembergische Prinzessinnen auf europaischen Thronen Silberberg Verlag Tubingen 2010 ISBN 978 3 87407 867 2