SMS Scharnhorst (Його Величності Корабель «Шарнгорст») — великий крейсер (панцерний крейсер) класу «Шарнгорст» (нім. Scharnhorst-Klasse) Імператорських військово-морських сил (нім. Kaiserliche Marine). Названий на честь пруського генерала Ґергарда фон Шарнгорста. З 29 квітня 1909 до 8 грудня 1914 флагман Східно-Азійської крейсерської ескадри.
ЙВК Шарнгорст | ||
---|---|---|
SMS Scharnhorst | ||
Служба | ||
Тип/клас | Великий крейсер | |
Держава прапора | • Німецька імперія | |
Корабельня | Blohm + Voss. Гамбург | |
Спущено на воду | 22 березня 1906 | |
Введено в експлуатацію | 24 жовтня 1907 | |
Виведений зі складу флоту | 8 грудня 1914 затоплений | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 11.616/12.985 брт | |
Довжина | 144,6 м | |
Ширина | 21,6 м | |
Осадка | 8,37 м | |
Бронювання | Борт 80-150 мм Палуба 35–60 мм Башти 30–170 мм Каземати 150 мм Щити артилерії 40–150 мм Передня бойова рубка 30–200 мм Задня рубка 20–50 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 18 морських котлів Schulz-Thornycroft•3×3 циліндрові [de] | |
Гвинти | 1 4-лопатевий ⌀ 4,7 м • 2 4-лопатеві ⌀ 5,0 м | |
Потужність | 28.783 к.с. (21.170 кВт) | |
Швидкість | max. 23,5 вуз. (44 км/год.) | |
Екіпаж | 764—838 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 8 × 210 мм L/40 (700 набоїв) 6 × 150 мм L/40 (1.020 набоїв) 18 × 88 мм L/35 (2700 набоїв) | |
Торпедно-мінне озброєння | 4 × ТА ∅ 45,0 см (1 ніс, 2 сторони, 1 корма, під водою, 11) |
Історія
Був збудований на корабельні Гамбургу. Був закладений 1905 як другий корабель даного класу. 24 жовтня 1907 включений до складу флоту. Після пожежі на [de] був флагманом командувача Розвідувальних сил (нім. Aufklärungsstreitkräfte) Океанського флоту (1 травня 1908 — 11 березня 1909). Вже 1912 крейсер зазнав модернізації, що дещо змінила його зовнішній вигляд.
1 квітня 1909 крейсер вийшов з Кілю і 29 квітня прибув до Коломбо, замінивши там дотихчасового флагмана Східно-Азійської ескадри [de]. З 1909 Scharnhorst базувався в Ціндао. 14 березня 1911 до нього приєднався однотипний великий крейсер SMS Gneisenau. Вони здійснювали виходи вздовж китайського і японського узбережжя.
Напередодні світової війни ескадра під командуванням віцеадмірала Максиміліана фон Шпее опинилась відрізаною від свої баз. Scharnhorst з Понпеї перейшов до острова Паган Маріанських островів (нім. Deutsch-Neuguineas), де його очікували малі крейсери[en] і SMS Emden. 14 серпня 1914 вони покинули острів. В Індійському океані SMS Emden їх покинув для проведення атак на ворожі кораблі. При переході кораблі поповнювали запаси вугілля на Маршаллових Островах і Німецькому Самоа. 22 вересня потопили на рейді Папеете французький канонерський човен Zelee. 12 жовтня ескадра покинула острів Пасхи, де поповнила запаси вугілля і де до неї приєднались малі крейсери [en] і [en].
Бій біля Коронель
Біля узбережжя Чилі 1 листопада 1914 ескадра зустріла англійську 4 ескадру контр-адмірала [en], вислану для їхнього пошуку. Адмірал Шпее відтягував битву до часу, поки ввечері у променях вечірнього сонця силуети його кораблів не злились з контурами узбережжя, у той час як силуети англійських кораблів добре виднілись на тлі моря. SMS Scharnhorst з 11 км стріляв по флагману, панцирному крейсеру [en], який затонув, отримавши 30-40 попадань. SMS Gneisenau пошкодив панцирний крейсер [en], який для економії боєприпасів з близької відстані розстріляв і затопив SMS Nürnberg. Німецькі малі крейсери обстрілювали легкі крейсери HMS Otranto, HMS Glasgow (отримав пошкодження), яким вдалось втекти. Німецькі кораблі використали до половини боєзапасу.
4 листопада згідно з міжнародними угодами про війну лише три кораблі ескадри поповнили запаси вугілля у Вальпараїсо та підійшли до острова Мас Афуераархіпелагу Хуан-Фернандес, поки решта кораблів поповнювала запаси вугілля. Адмірал Шпее знав, що японська ескадра прямує для блокування Панамського каналу, британські кораблі готуються блокувати південну Атлантику. На великих крейсерах поділили боєзапас — 210-мм набоїв по 445 і 150-мм набоїв по 1100. Лише 15 листопада ескадра покинула острів, поповнила 21 листопада запаси вугілля у бухті Сант Квентін до 17.000 т на п'яти кораблях і обійшла на початку грудня мис Горн. У цей час вже 4-5 листопада англійські важкі кораблі були направлені до південної Атлантики і вже 27 листопада досягнули узбережжя Бразилії. Фон Шпее оголосив на нараді 6 грудня намір атакувати Порт-Стенлі на Фолклендських островах, проти чого виступив капітан «Gneisenau», підтриманий іншими капітанами кораблів ескадри. Фон Шпее наполягав, що на островах відсутні ворожі кораблі і там можна поповнити запас вугілля. Деякі сучасні дослідники припускають, що англійська розвідка знала шифри німецького флоту і могла надати хибну інформацію-наказ про атаку островів. На підтвердження цього наводять факт, що англійські кораблі не блокували мис Горн, не патрулювали навколишні води, а зібрались ввечері 7 грудня у Порт-Стенлі.
Битва біля Фолклендів
Зранку 8 грудня ескадра Фон Шпеє підійшла до Порт-Стенлі. Для розвідки вперед вислали «Нюрнберг» і «Гнайсенау» з десантними командами. Їх обстріляв з чотирьох 305 мм гармат посаджений на дно старий панцирник [de], але у порті вони помітили триногі мачти характерні виключно для британських важких кораблів. Німецька ескадра розвернулась від острова. Адмірал фон Шпеє не мав ілюзій. Зношені більш як на 25 % парові машини, механізми після 5-місячного походу через Тихий океан не дозволяли розвинути і так не надто велику максимальну швидкість. Панувала ясна погода і надії загубитись у морі не було. Тому флагман SMS Scharnhorst зайняв почесне місце в кінці строю, щоб першим прийняти бій. Перед ним йшов SMS Gneisenau, малі крейсери SMS Nürnberg, SMS Leipzig, SMS Dresden отримали наказ розосередитись і рятуватись самостійно. У погоню за ескадрою до 10.00 вийшли лінійні крейсери HMS Inflexible (англ.), [en] (по 8×305 мм гармат), панцирні крейсери [en], [en], [en], легкі крейсери [en], [en], допоміжний крейсер Macedonia.
«Inflexible», «Invincible», «Carnarvon» доволі швидко наздогнали німецькі крейсери і розпочали о 13:30 обстріл з великої відстані, на що «Scharnhorst» міг відповідати вогнем з двох гармат кормової башти. Два німецькі крейсери зосередили вогонь на «Invincible», який отримав 23 попадання. Після 15:00 «SMS Scharnhorst» отримав вирішальне попадання у корму, що зруйнувало каземати, башту головного калібру, значні втрати серед екіпажу, викликало велику пожежу. Близько 16:00 фон Шпеє передав на «Gneisenau» команду покинути флагманський корабель і через хвилю його капітану Маеркеру: «Ви мали рацію». «Scharnhorst» розвернувся для торпедної атаки, але о 16.04 на ньому відбувся великий вибух, після чого він о 16:17 з екіпажем з 860 осіб, адміралом Фон Шпеє пішов під воду.
Післямова
Важко пошкоджений «Gneisenau» з розбитою задньою баштою о 17:30 був самозатоплений командою після залпу останніми набоями. З нього врятувалось 187 моряків. Рештою британських крейсерів було затоплено «Leipzig», у якого закінчились набої і врятувалось 18 моряків, «Nürnberg», який через пошкодження о 18:35 зупинився, але відмовився опустити прапор. Був розстріляний впритул з «Kent» і о 19:27 почав тонути. На палубі до останку стояли моряки, піднімаючи в руках прапор корабля. З нього врятувалось 13 моряків. Допоміжні кораблі з вугіллям «Baden» і « Santa Isabell» затопили після евакуації екіпажів. Крейсеру «Dresden» вдалось втекти і сховатись у територіальних водах Чилі. Через брак вугілля вони не могли дійти до порту для інтернування. Через три місяці його виявили британські кораблі і в порушення міжнародних угод атакували. Капітан самозатопив корабель і перебрався з екіпажем на берег. Санітарний корабель «Seydlitz» відстав від ескадри і непоміченим дійшов до Аргентини, де був інтернований.
Англійці використали проти двох німецьких крейсерів 1200 набоїв калібру 305 мм і попали 40 разів у «Scharnhorst», 30 у «Gneisenau».
У середині 1915 з прибережного бразильського пароплава побачили у морі тіло німецького моряка. До нього був прикріплений 21 см тубус, в якому в кормовій башті SMS Scharnhorst зберігали резервний гафельний прапор крейсера. Він зберігався у музеї етнографії в Берліні і загинув в час нової світової війни.
Джерела
- Hans H. Hildebrand, Albert Röhr, Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegsschiffe. Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart, Hamburg 1979—1983 (нім.)
- Erich Gröner, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945, Band 1, Bernard & Graefe Verlag, München 1982 (нім.)
- Hans Pochhammer: Graf Spee's letzte Fahrt, Erinnerungen an das Kreuzergeschwader, Verlag der täglichen Rundschau, Berlin 1918 (нім.)
Посилання
- Scharnhorst [ 8 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Armored Cruiser SMS Scharnhorst (1907) [ 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (нім.)
- (нім.)
- Die Seeschlacht bei den Falklandinseln — Der letzte Mann (нім.)
Примітки
- Ostasiengeschwader
- [de]
- [es]
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
SMS Scharnhorst Jogo Velichnosti Korabel Sharngorst velikij krejser pancernij krejser klasu Sharngorst nim Scharnhorst Klasse Imperatorskih vijskovo morskih sil nim Kaiserliche Marine Nazvanij na chest pruskogo generala Gergarda fon Sharngorsta Z 29 kvitnya 1909 do 8 grudnya 1914 flagman Shidno Azijskoyi krejserskoyi eskadri JVK SharngorstSMS ScharnhorstSluzhbaTip klas Velikij krejserDerzhava prapora Nimecka imperiyaKorabelnya Blohm Voss GamburgSpusheno na vodu 22 bereznya 1906Vvedeno v ekspluataciyu 24 zhovtnya 1907Vivedenij zi skladu flotu 8 grudnya 1914 zatoplenijIdentifikaciyaParametriTonnazh 11 616 12 985 brtDovzhina 144 6 mShirina 21 6 mOsadka 8 37 mBronyuvannya Bort 80 150 mm Paluba 35 60 mm Bashti 30 170 mm Kazemati 150 mm Shiti artileriyi 40 150 mm Perednya bojova rubka 30 200 mm Zadnya rubka 20 50 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 18 morskih kotliv Schulz Thornycroft 3 3 cilindrovi de Gvinti 1 4 lopatevij 4 7 m 2 4 lopatevi 5 0 mPotuzhnist 28 783 k s 21 170 kVt Shvidkist max 23 5 vuz 44 km god Ekipazh 764 838 chol OzbroyennyaArtileriya 8 210 mm L 40 700 naboyiv 6 150 mm L 40 1 020 naboyiv 18 88 mm L 35 2700 naboyiv Torpedno minne ozbroyennya 4 TA 45 0 sm 1 nis 2 storoni 1 korma pid vodoyu 11 IstoriyaBuv zbudovanij na korabelni Blohm Voss Gamburgu Buv zakladenij 1905 yak drugij korabel danogo klasu 24 zhovtnya 1907 vklyuchenij do skladu flotu Pislya pozhezhi na de buv flagmanom komanduvacha Rozviduvalnih sil nim Aufklarungsstreitkrafte Okeanskogo flotu 1 travnya 1908 11 bereznya 1909 Vzhe 1912 krejser zaznav modernizaciyi sho desho zminila jogo zovnishnij viglyad 1 kvitnya 1909 krejser vijshov z Kilyu i 29 kvitnya pribuv do Kolombo zaminivshi tam dotihchasovogo flagmana Shidno Azijskoyi eskadri de Z 1909 Scharnhorst bazuvavsya v Cindao 14 bereznya 1911 do nogo priyednavsya odnotipnij velikij krejser SMS Gneisenau Voni zdijsnyuvali vihodi vzdovzh kitajskogo i yaponskogo uzberezhzhya Bashta SMS Scharnhorst golovnogo kalibru Naperedodni svitovoyi vijni eskadra pid komanduvannyam viceadmirala Maksimiliana fon Shpee opinilas vidrizanoyu vid svoyi baz Scharnhorst z Ponpeyi perejshov do ostrova Pagan Marianskih ostroviv nim Deutsch Neuguineas de jogo ochikuvali mali krejseri en i SMS Emden 14 serpnya 1914 voni pokinuli ostriv V Indijskomu okeani SMS Emden yih pokinuv dlya provedennya atak na vorozhi korabli Pri perehodi korabli popovnyuvali zapasi vugillya na Marshallovih Ostrovah i Nimeckomu Samoa 22 veresnya potopili na rejdi Papeete francuzkij kanonerskij choven Zelee 12 zhovtnya eskadra pokinula ostriv Pashi de popovnila zapasi vugillya i de do neyi priyednalis mali krejseri en i en Bij bilya Koronel SMS Scharnhorst na poshtivci Bilya uzberezhzhya Chili 1 listopada 1914 eskadra zustrila anglijsku 4 eskadru kontr admirala en vislanu dlya yihnogo poshuku Admiral Shpee vidtyaguvav bitvu do chasu poki vvecheri u promenyah vechirnogo soncya silueti jogo korabliv ne zlilis z konturami uzberezhzhya u toj chas yak silueti anglijskih korabliv dobre vidnilis na tli morya SMS Scharnhorst z 11 km strilyav po flagmanu pancirnomu krejseru en yakij zatonuv otrimavshi 30 40 popadan SMS Gneisenau poshkodiv pancirnij krejser en yakij dlya ekonomiyi boyepripasiv z blizkoyi vidstani rozstrilyav i zatopiv SMS Nurnberg Nimecki mali krejseri obstrilyuvali legki krejseri HMS Otranto HMS Glasgow otrimav poshkodzhennya yakim vdalos vtekti Nimecki korabli vikoristali do polovini boyezapasu Scharnhorst Gneisenau Nurnberg pokidayut Valparayiso na zadnomu plani 4 listopada zgidno z mizhnarodnimi ugodami pro vijnu lishe tri korabli eskadri popovnili zapasi vugillya u Valparayiso ta pidijshli do ostrova Mas Afueraarhipelagu Huan Fernandes poki reshta korabliv popovnyuvala zapasi vugillya Admiral Shpee znav sho yaponska eskadra pryamuye dlya blokuvannya Panamskogo kanalu britanski korabli gotuyutsya blokuvati pivdennu Atlantiku Na velikih krejserah podilili boyezapas 210 mm naboyiv po 445 i 150 mm naboyiv po 1100 Lishe 15 listopada eskadra pokinula ostriv popovnila 21 listopada zapasi vugillya u buhti Sant Kventin do 17 000 t na p yati korablyah i obijshla na pochatku grudnya mis Gorn U cej chas vzhe 4 5 listopada anglijski vazhki korabli buli napravleni do pivdennoyi Atlantiki i vzhe 27 listopada dosyagnuli uzberezhzhya Braziliyi Fon Shpee ogolosiv na naradi 6 grudnya namir atakuvati Port Stenli na Folklendskih ostrovah proti chogo vistupiv kapitan Gneisenau pidtrimanij inshimi kapitanami korabliv eskadri Fon Shpee napolyagav sho na ostrovah vidsutni vorozhi korabli i tam mozhna popovniti zapas vugillya Deyaki suchasni doslidniki pripuskayut sho anglijska rozvidka znala shifri nimeckogo flotu i mogla nadati hibnu informaciyu nakaz pro ataku ostroviv Na pidtverdzhennya cogo navodyat fakt sho anglijski korabli ne blokuvali mis Gorn ne patrulyuvali navkolishni vodi a zibralis vvecheri 7 grudnya u Port Stenli Bitva bilya Folklendiv Shema boyu pri FolklendahZagibel Scharnhorst Hud T Somerkal Zranku 8 grudnya eskadra Fon Shpeye pidijshla do Port Stenli Dlya rozvidki vpered vislali Nyurnberg i Gnajsenau z desantnimi komandami Yih obstrilyav z chotiroh 305 mm garmat posadzhenij na dno starij pancirnik de ale u porti voni pomitili trinogi machti harakterni viklyuchno dlya britanskih vazhkih korabliv Nimecka eskadra rozvernulas vid ostrova Admiral fon Shpeye ne mav ilyuzij Znosheni bilsh yak na 25 parovi mashini mehanizmi pislya 5 misyachnogo pohodu cherez Tihij okean ne dozvolyali rozvinuti i tak ne nadto veliku maksimalnu shvidkist Panuvala yasna pogoda i nadiyi zagubitis u mori ne bulo Tomu flagman SMS Scharnhorst zajnyav pochesne misce v kinci stroyu shob pershim prijnyati bij Pered nim jshov SMS Gneisenau mali krejseri SMS Nurnberg SMS Leipzig SMS Dresden otrimali nakaz rozosereditis i ryatuvatis samostijno U pogonyu za eskadroyu do 10 00 vijshli linijni krejseri HMS Inflexible angl en po 8 305 mm garmat pancirni krejseri en en en legki krejseri en en dopomizhnij krejser Macedonia Inflexible Invincible Carnarvon dovoli shvidko nazdognali nimecki krejseri i rozpochali o 13 30 obstril z velikoyi vidstani na sho Scharnhorst mig vidpovidati vognem z dvoh garmat kormovoyi bashti Dva nimecki krejseri zoseredili vogon na Invincible yakij otrimav 23 popadannya Pislya 15 00 SMS Scharnhorst otrimav virishalne popadannya u kormu sho zrujnuvalo kazemati bashtu golovnogo kalibru znachni vtrati sered ekipazhu viklikalo veliku pozhezhu Blizko 16 00 fon Shpeye peredav na Gneisenau komandu pokinuti flagmanskij korabel i cherez hvilyu jogo kapitanu Maerkeru Vi mali raciyu Scharnhorst rozvernuvsya dlya torpednoyi ataki ale o 16 04 na nomu vidbuvsya velikij vibuh pislya chogo vin o 16 17 z ekipazhem z 860 osib admiralom Fon Shpeye pishov pid vodu Pislyamova Reshtki Gneisenau Vazhko poshkodzhenij Gneisenau z rozbitoyu zadnoyu bashtoyu o 17 30 buv samozatoplenij komandoyu pislya zalpu ostannimi naboyami Z nogo vryatuvalos 187 moryakiv Reshtoyu britanskih krejseriv bulo zatopleno Leipzig u yakogo zakinchilis naboyi i vryatuvalos 18 moryakiv Nurnberg yakij cherez poshkodzhennya o 18 35 zupinivsya ale vidmovivsya opustiti prapor Buv rozstrilyanij vpritul z Kent i o 19 27 pochav tonuti Na palubi do ostanku stoyali moryaki pidnimayuchi v rukah prapor korablya Z nogo vryatuvalos 13 moryakiv Dopomizhni korabli z vugillyam Baden i Santa Isabell zatopili pislya evakuaciyi ekipazhiv Krejseru Dresden vdalos vtekti i shovatis u teritorialnih vodah Chili Cherez brak vugillya voni ne mogli dijti do portu dlya internuvannya Cherez tri misyaci jogo viyavili britanski korabli i v porushennya mizhnarodnih ugod atakuvali Kapitan samozatopiv korabel i perebravsya z ekipazhem na bereg Sanitarnij korabel Seydlitz vidstav vid eskadri i nepomichenim dijshov do Argentini de buv internovanij Anglijci vikoristali proti dvoh nimeckih krejseriv 1200 naboyiv kalibru 305 mm i popali 40 raziv u Scharnhorst 30 u Gneisenau U seredini 1915 z priberezhnogo brazilskogo paroplava pobachili u mori tilo nimeckogo moryaka Do nogo buv prikriplenij 21 sm tubus v yakomu v kormovij bashti SMS Scharnhorst zberigali rezervnij gafelnij prapor krejsera Vin zberigavsya u muzeyi etnografiyi v Berlini i zaginuv v chas novoyi svitovoyi vijni DzherelaHans H Hildebrand Albert Rohr Hans Otto Steinmetz Die deutschen Kriegsschiffe Biographien ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart Hamburg 1979 1983 nim Erich Groner Dieter Jung Martin Maass Die deutschen Kriegsschiffe 1815 1945 Band 1 Bernard amp Graefe Verlag Munchen 1982 nim Hans Pochhammer Graf Spee s letzte Fahrt Erinnerungen an das Kreuzergeschwader Verlag der taglichen Rundschau Berlin 1918 nim PosilannyaScharnhorst 8 serpnya 2014 u Wayback Machine angl Armored Cruiser SMS Scharnhorst 1907 19 zhovtnya 2014 u Wayback Machine angl nim nim Die Seeschlacht bei den Falklandinseln Der letzte Mann nim PrimitkiOstasiengeschwader de es Div takozhFolklendskij bij Linijni korabli tipu Sharngorst