Лісови́й маси́в — житловий масив, розташований у Деснянському районі міста Києва. Забудований у період з 1965 по 1973 рік. Автори проєкту — архітектори Петро Петрушенко і . Первісна назва — масив Водопарк. Сучасна назва з 1973 року, від місцеположення серед Биківнянського лісу.
Лісовий масив Київ | ||||
Площа Конотопської битви | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°28′39″ пн. ш. 30°37′53″ сх. д. / 50.47750° пн. ш. 30.63139° сх. д.Координати: 50°28′39″ пн. ш. 30°37′53″ сх. д. / 50.47750° пн. ш. 30.63139° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Деснянський | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Головні вулиці | вул. Кіото, вул. Шолом-Алейхема, просп. Лісовий | |||
Заклади освіти та культури | КНТЕУ, КММК | |||
Парки | Парк «Кіото» | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Лісова» «Чернігівська» | |||
Карта | ||||
Лісовий масив Лісовий масив (Київ) | ||||
Лісовий масив у Вікісховищі |
Масив розділений бульварами і магістралями на дев'ять мікрорайонів. Кожен мікрорайон забудований 5-, 9- і 16-поверховими житловими будинками. У громадських центрах мікрорайону розташовані школи, дитячі дошкільні і культурно-побутові заклади. Відкритий кінотеатр «Кіото» на 1100 місць. Головні магістралі — вулиця Кіото, вулиця Шолом-Алейхема і Лісовий проспект. Загальна житлова площа масиву — 960 тис. м².
Адміністративно-територіальне підпорядкування
З 1965 року житловий масив Лісовий належав до Дарницького району, з території якого в 1969 році було виділено Дніпровський район.
30 грудня 1987 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР зі складу Дніпровського району міста було виділено Ватутінський район, названий на честь генерала Миколи Ватутіна. До складу нового району відійшли Лісовий масив, селища Биківня і Куликове, Дарницька промзона, новий житловий масив Вигурівщина-Троєщина, планова потужність якого становила 300 тисяч мешканців. Крім того до складу району було включено село Троєщина.
Під час адміністративно-територіальної реформи в місті 2001 року територія району залишилася без змін, проте, його було перейменовано на Деснянський.
Історія
Проектування забудови дніпровського лівобережжя в районі Києва почалось в 1929 році після передачі дачного поселення Дарниця, як території, що належала Чернігівській губернії, під юрисдикцію Київського міськвиконкому.[]
У 1945 році державними архітектурними майстернями, що потім стали науково-дослідним інститутом «Київпроект», під проводом керівника майстерні № 5 Мефодія Дьоміна, була розроблена «Генеральна схема планування Дарницького району м. Києва», за якою територія колишнього артилерійського полігону мала стати зоною масової жилої забудови під проектною назвою масив Північно-Броварського шосе.
На півночі та сході Лісовий масив обмежується лісом; на заході межею слугує Братиславська вулиця; на півдні — Броварський проспект.
Архітектура
Основна забудова на житловому масиві Лісовий здійснювалась у 1965–1973 роках. Житловими вулицями Мілютенка, Шолом-Алейхема й Ореста Левицького масив поділений на 8 прямокутних мікрорайонів; дев'ятий, обмежений Лісовим проспектом, вулицями Кубанської України і Космонавта Поповича має криволінійний обрис. Мікрорайони забудовані типовими житловими 5- і 9-поверховими будинками серії 1КГ-480, 1-464А, 1У-483 і 16-поверховими будинками з вібропрокатних панелей. Загальна житлова площа масиву — 960 тисяч м². Орієнтація будівель забезпечує нормативну інсоляцію житлових приміщень. Для планування мікрорайонів характерні великі озеленені двори з спортивними та ігровими майданчиками.
Мережа культурно-побутового обслуговування організована за триступінчастою схемою, переважно в окремих кооперованих будівлях. Заклади повсякденного обслуговування групуються у зоні, де проживає 2-2,5 тисяч чоловік. До їхнього складу включені дитячі садки-ясла і вбудовані, а також окремі будівлі магазинів з продажу товарів першої необхідності. У кожному мікрорайоні передбачений господарчий блок.
Підприємства другого ступеня обслуговують 10-12 тисяч чоловік і зосереджені в громадському центрі мікрорайону. Ці кооперовані 2-3-поверхові будівлі з гастрономом, їдальнею, промтоварним магазином або побутовими закладами. Підприємства періодичного використання містяться в основному, у громадському центрі житлового району на вулиці Мілютенка.
Освіта
На території масиву розташовані:
- Економіко-правовий ліцей
- Київський національний торговельно-економічний університет;
- Київський міський медичний коледж;
- Гімназія № 39;
- Середня школа № 147;
- Середня школа № 152;
- Середня школа № 189;
- Київська школа № 190;
- Середня школа № 202;
- Середня школа № 207;
- Середня школа № 212;
- Середня школа № 213;
- Олімпійський фаховий коледж імені Івана Піддубного;
Культура і мистецтво
- Храм святих мучеників Адріана та Наталії
- Храм святителя Миколая (пам'яті жертв ІІ Світової війни)
- Бібліотека № 119 для дітей;
- Бібліотека імені Степана Олійника;
- Бібліотека імені Василя Кучера;
- Бібліотека для дітей імені Юрія Гагаріна;
- Національна кінематека України;
- Музична школа № 19;
- Кінотеатр «Кіото»;
Транспорт
Лісовий масив обслуговує станція метро «Лісова», від якої по району ходять автобуси, тролейбуси та маршрутні таксі. Також відносно досяжною до мешканців масиву є станція метро «Чернігівська».
Вздовж масиву проходить відрізок важливої транспортної магістралі міста — Малої Окружної дороги.
Відомі мешканці масиву
- Василь Бокоч — український співак, народний артист України.
- Володимир Дахно (1932–2006) — український режисер-аніматор, автор серіалу «Як козаки…»
- Лесь Сердюк — український актор театру та кіно
- Петро Римар — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), почесний член , член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК)
- Юр'єв Флоріан Ілліч — український педагог, художник, архітектор, композитор, мистецтвознавець, науковець, кольорист, майстер-художник скрипкових музичних інструментів, кандидат мистецтвознавства, поет, заслужений працівник культури України, doctor of Art, громадський діяч;
- Гутцайт Вадим Маркович – олімпійський чемпіон 1992р. у складі Об'єднаної команди
Примітки
- Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 жовтня 1973 року № 1770 «Про перейменування житлових масивів в м. Києві» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1193. Арк. 552. [Архівовано з першоджерела 22 квітня 2016.]
- За текстом рішення 1973 року про перейменування — жилий масив «Лісний».
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ, 2006. — 244 с.
- Шулькевич М. М., Дмитренко Т. Д. Киев: Архитектурно-исторический очерк. — 6-е изд., перераб. и доп. — Киев : Будівельник, 1982. — 448 с.(рос.)
- Ватутінський район м. Києва. — Буклет. — Київ, 1995. — 12 с.
- Лісовий масив. — Інформаційно-довідкове видання. — Київ, 1999. — 49 с.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisovi j masi v zhitlovij masiv roztashovanij u Desnyanskomu rajoni mista Kiyeva Zabudovanij u period z 1965 po 1973 rik Avtori proyektu arhitektori Petro Petrushenko i Pervisna nazva masiv Vodopark Suchasna nazva z 1973 roku vid miscepolozhennya sered Bikivnyanskogo lisu Lisovij masiv KiyivLisovij masiv Plosha Konotopskoyi bitviZagalna informaciya50 28 39 pn sh 30 37 53 sh d 50 47750 pn sh 30 63139 sh d 50 47750 30 63139 Koordinati 50 28 39 pn sh 30 37 53 sh d 50 47750 pn sh 30 63139 sh d 50 47750 30 63139Krayina UkrayinaRajon DesnyanskijAdminodinicya KiyivGolovni vulici vul Kioto vul Sholom Alejhema prosp LisovijZakladi osviti ta kulturi KNTEU KMMKParki Park Kioto TransportMetropoliten Lisova Chernigivska KartaLisovij masivLisovij masiv Kiyiv Lisovij masiv u Vikishovishi Masiv rozdilenij bulvarami i magistralyami na dev yat mikrorajoniv Kozhen mikrorajon zabudovanij 5 9 i 16 poverhovimi zhitlovimi budinkami U gromadskih centrah mikrorajonu roztashovani shkoli dityachi doshkilni i kulturno pobutovi zakladi Vidkritij kinoteatr Kioto na 1100 misc Golovni magistrali vulicya Kioto vulicya Sholom Alejhema i Lisovij prospekt Zagalna zhitlova plosha masivu 960 tis m Administrativno teritorialne pidporyadkuvannyaZ 1965 roku zhitlovij masiv Lisovij nalezhav do Darnickogo rajonu z teritoriyi yakogo v 1969 roci bulo vidileno Dniprovskij rajon 30 grudnya 1987 roku vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR zi skladu Dniprovskogo rajonu mista bulo vidileno Vatutinskij rajon nazvanij na chest generala Mikoli Vatutina Do skladu novogo rajonu vidijshli Lisovij masiv selisha Bikivnya i Kulikove Darnicka promzona novij zhitlovij masiv Vigurivshina Troyeshina planova potuzhnist yakogo stanovila 300 tisyach meshkanciv Krim togo do skladu rajonu bulo vklyucheno selo Troyeshina Pid chas administrativno teritorialnoyi reformi v misti 2001 roku teritoriya rajonu zalishilasya bez zmin prote jogo bulo perejmenovano na Desnyanskij IstoriyaProektuvannya zabudovi dniprovskogo livoberezhzhya v rajoni Kiyeva pochalos v 1929 roci pislya peredachi dachnogo poselennya Darnicya yak teritoriyi sho nalezhala Chernigivskij guberniyi pid yurisdikciyu Kiyivskogo miskvikonkomu dzherelo U 1945 roci derzhavnimi arhitekturnimi majsternyami sho potim stali naukovo doslidnim institutom Kiyivproekt pid provodom kerivnika majsterni 5 Mefodiya Domina bula rozroblena Generalna shema planuvannya Darnickogo rajonu m Kiyeva za yakoyu teritoriya kolishnogo artilerijskogo poligonu mala stati zonoyu masovoyi zhiloyi zabudovi pid proektnoyu nazvoyu masiv Pivnichno Brovarskogo shose Na pivnochi ta shodi Lisovij masiv obmezhuyetsya lisom na zahodi mezheyu sluguye Bratislavska vulicya na pivdni Brovarskij prospekt ArhitekturaOsnovna zabudova na zhitlovomu masivi Lisovij zdijsnyuvalas u 1965 1973 rokah Zhitlovimi vulicyami Milyutenka Sholom Alejhema j Oresta Levickogo masiv podilenij na 8 pryamokutnih mikrorajoniv dev yatij obmezhenij Lisovim prospektom vulicyami Kubanskoyi Ukrayini i Kosmonavta Popovicha maye krivolinijnij obris Mikrorajoni zabudovani tipovimi zhitlovimi 5 i 9 poverhovimi budinkami seriyi 1KG 480 1 464A 1U 483 i 16 poverhovimi budinkami z vibroprokatnih panelej Zagalna zhitlova plosha masivu 960 tisyach m Oriyentaciya budivel zabezpechuye normativnu insolyaciyu zhitlovih primishen Dlya planuvannya mikrorajoniv harakterni veliki ozeleneni dvori z sportivnimi ta igrovimi majdanchikami Merezha kulturno pobutovogo obslugovuvannya organizovana za tristupinchastoyu shemoyu perevazhno v okremih kooperovanih budivlyah Zakladi povsyakdennogo obslugovuvannya grupuyutsya u zoni de prozhivaye 2 2 5 tisyach cholovik Do yihnogo skladu vklyucheni dityachi sadki yasla i vbudovani a takozh okremi budivli magaziniv z prodazhu tovariv pershoyi neobhidnosti U kozhnomu mikrorajoni peredbachenij gospodarchij blok Pidpriyemstva drugogo stupenya obslugovuyut 10 12 tisyach cholovik i zoseredzheni v gromadskomu centri mikrorajonu Ci kooperovani 2 3 poverhovi budivli z gastronomom yidalneyu promtovarnim magazinom abo pobutovimi zakladami Pidpriyemstva periodichnogo vikoristannya mistyatsya v osnovnomu u gromadskomu centri zhitlovogo rajonu na vulici Milyutenka OsvitaNa teritoriyi masivu roztashovani Ekonomiko pravovij licej Kiyivskij nacionalnij torgovelno ekonomichnij universitet Vishe komercijne uchilishe Kiyivskogo nacionalnogo torgovelno ekonomichnogo universitetu Kiyivskij miskij medichnij koledzh Gimnaziya 39 Serednya shkola 147 Serednya shkola 152 Serednya shkola 189 Kiyivska shkola 190 Serednya shkola 202 Serednya shkola 207 Serednya shkola 212 Serednya shkola 213 Olimpijskij fahovij koledzh imeni Ivana Piddubnogo Kultura i mistectvoHram svyatih muchenikiv Adriana ta Nataliyi Hram svyatitelya Mikolaya pam yati zhertv II Svitovoyi vijni Biblioteka 119 dlya ditej Biblioteka imeni Stepana Olijnika Biblioteka imeni Vasilya Kuchera Biblioteka dlya ditej imeni Yuriya Gagarina Nacionalna kinemateka Ukrayini Muzichna shkola 19 Kinoteatr Kioto TransportLisovij masiv obslugovuye stanciya metro Lisova vid yakoyi po rajonu hodyat avtobusi trolejbusi ta marshrutni taksi Takozh vidnosno dosyazhnoyu do meshkanciv masivu ye stanciya metro Chernigivska Vzdovzh masivu prohodit vidrizok vazhlivoyi transportnoyi magistrali mista Maloyi Okruzhnoyi dorogi Vidomi meshkanci masivuVasil Bokoch ukrayinskij spivak narodnij artist Ukrayini Volodimir Dahno 1932 2006 ukrayinskij rezhiser animator avtor serialu Yak kozaki Les Serdyuk ukrayinskij aktor teatru ta kino Petro Rimar ukrayinskij arhitektor chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini chlen Mizhnarodnoyi radi z pitan pam yatok i viznachnih misc pochesnij chlen chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi UTOPIK Yur yev Florian Illich ukrayinskij pedagog hudozhnik arhitektor kompozitor mistectvoznavec naukovec kolorist majster hudozhnik skripkovih muzichnih instrumentiv kandidat mistectvoznavstva poet zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini doctor of Art gromadskij diyach Gutcajt Vadim Markovich olimpijskij chempion 1992r u skladi Ob yednanoyi komandiPrimitkiRishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 31 zhovtnya 1973 roku 1770 Pro perejmenuvannya zhitlovih masiviv v m Kiyevi Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 8 Spr 1193 Ark 552 Arhivovano z pershodzherela 22 kvitnya 2016 Za tekstom rishennya 1973 roku pro perejmenuvannya zhilij masiv Lisnij DzherelaLisovij masiv u sestrinskih VikiproyektahPortal Kiyiv Fajli u Vikishovishi Veb enciklopediya Kiyeva Vakulishin S Vasilenko L Desnyanskij rajon Iz glibini stolit u sogodennya Dovidkovo informacijne vidannya Kiyiv 2006 244 s Shulkevich M M Dmitrenko T D Kiev Arhitekturno istoricheskij ocherk 6 e izd pererab i dop Kiev Budivelnik 1982 448 s ros Vatutinskij rajon m Kiyeva Buklet Kiyiv 1995 12 s Lisovij masiv Informacijno dovidkove vidannya Kiyiv 1999 49 s Kiyiv enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Gol red Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il Ce nezavershena stattya pro Kiyiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti