Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Ме́йнард Кейнс, 1-ий барон Кейнс (англ. John Maynard Keynes, 5 червня 1883, Кембридж — 21 квітня 1946, маєток Тілтон, графство Сассекс) — був англійським економістом, чиї ідеї фундаментально змінили теорію і практику макроекономіки та економічну політику багатьох урядів. Розпочавши своє навчання з математики, Кейнс розробив та значно вдосконалив свої ранні роботи щодо причин економічних циклів, і був одним із найвпливовіших економістів 20-го століття. Вважається засновником сучасної макроекономіки. Його ідеї стали основою кейнсіанського напряму в економічній науці, та численної кількості її відгалужень.
| Джон Мейнард Кейнс | |
|---|---|
| англ. John Maynard Keynes | |
 | |
| Народився | 5 червня 1883[1][2][…] Кембридж, Англія, Сполучене Королівство[4] |
| Помер | 21 квітня 1946[4][2][…](62 роки) d, Льюїс[d], Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія ·інфаркт міокарда |
| Країна |  Велика Британія Сполучене Королівство |
| Діяльність | економіст, математик, політик, філософ, професор, дипломат, письменник-документаліст, підприємець, автор |
| Alma mater | Ітонський коледж[5] Королівський коледж, Кембрідж (1905)[5] Кембриджський університет d |
| Галузь | мікроекономіка |
| Заклад | Кембриджський університет |
| Посада | член Палати лордів[d] |
| Вчителі | Альфред Маршалл і d[6] |
| Аспіранти, докторанти | d[6] Джоан Робінсон[6] |
| Членство | Шведська королівська академія наук Британська академія Американська академія мистецтв і наук Економетричне товариство[7] |
| Партія | Ліберальна партія |
| Батько | Джон Невілл Кейнс[5][8] |
| Мати | d[5][8] |
| Брати, сестри | d[8] d[8] |
| У шлюбі з | d[9][8] |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах Джон Мейнард Кейнс у Вікісховищі | |
Під час Великої депресії 1930-х років Кейнс виступив з революцією в економічному мисленні, кидаючи виклик ідеям неокласичної економіки, яка вважала, що вільні ринки в коротко- та середньостроковій перспективі автоматично забезпечуватимуть повну зайнятість, доки робітники матимуть гнучкі вимоги щодо заробітної платні. Він стверджував, що сукупний попит (загальні витрати в економіці) визначає загальний рівень економічної активності, і що неадекватний сукупний попит може призвести до тривалих періодів високого безробіття. Кейнс виступав за використання фіскальної та монетарної політики для пом'якшення несприятливих наслідків економічних рецесій та депресій. Він детально описав ці ідеї у своєму великому опусі «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» (англ. The General Theory of Employment, Interest and Money), опублікованому в 1936 р. До кінця 1930-х років провідні західні економіки почали приймати політичні рекомендації Кейнса. Майже всі капіталістичні уряди зробили це до кінця двох десятиліть після смерті Кейнса в 1946 р. Як лідер британської делегації Кейнс брав участь у розробці міжнародних економічних інституцій, створених після закінчення Другої світової війни, але був відхилений американською делегацією з кількох аспектів.
Вплив Кейнса почав слабшати в 1970-х роках, частково в результаті стагфляції, від якої страждали англо-американські економіки протягом цього десятиліття, а частково через критику кейнсіанської політики з боку Мілтона Фрідмана та інших монетаристів, які заперечували здатність уряду позитивно регулювати діловий цикл за допомогою фіскальної політики. Однак поява глобальної фінансової кризи 2007–2008 рр. спричинила пожвавлення обговорення кейнсіанських ідей. Кейнсіанська економіка послужила теоретичним підґрунтям для економічної політики, проведеної у відповідь на фінансову кризу 2007–2008 рр. президентом США Бараком Обамою, прем’єр-міністром Великої Британії Гордоном Брауном та іншими главами урядів.
Коли журнал «Тайм» заніс Кейнса до свого списку найважливіших людей століття в 1999 році, він заявив, що «його радикальні ідеї про те, що уряди повинні витрачати гроші, яких у них немає, можливо, врятувала капіталізм». "Економіст" назвав Кейнса "найвідомішим економістом Великої Британії 20 століття". Окрім того, що був економістом, Кейнс був також державним службовцем, директором Банку Англії та частиною групи Блумзбері.
Життєпис
Ранні роки життя та освіта
Джон Мейнард Кейнс народився в Кембриджі, Кембриджшир, Англія в сім'ї вищого середнього класу. Його батько Джон Невіл Кейнс був економістом і викладачем в Кембриджському університеті, а мати місцева соціальна реформаторка. Кейнс був першим народженим, за ним пішли ще двоє дітей: Маргарет Невіл Кейнс в 1885 році і в 1887 році. Джеффрі став хірургом, а Маргарет вийшла заміж за фізіолога-лауреата Нобелівської премії Арчибальда Хілла, хоча у неї було багато стосунків із жінками, зокрема Еглантіною Джебб.
За словами економічного історика та біографа Роберта Скідельського, батьки Кейнса були люблячими та уважними. Вони залишалися в одному будинку протягом усього життя, куди завжди могли повернутися діти. Кейнс отримав значну підтримку від свого батька, включаючи тренінг експертів, щоб допомогти йому скласти іспити на стипендію та фінансову допомогу як у молодому віці, так і тоді, коли його активи були майже знищені на початку Великої депресії в 1929 році.
У січні 1889 року, у віці п’яти з половиною років, Кейнс почав відвідувати дитячий садок для дівчат школи Персе протягом п’яти днів на тиждень. Він швидко виявив талант до арифметики, але стан його здоров'я був поганим, що призвело до кількох тривалих прогулів. Вдома його навчали гувернантка Беатріс Макінтош та його мати. У січні 1892 року, у вісім з половиною років, він почав навчатися в денній школі Св. Віри. До 1894 року Кейнс був першим у своєму класі і досяг успіху в математиці. 1896 року директор Сент-Фейта Ральф Гудчайлд написав, що Кейнс був "на голову і плечі вище всіх інших хлопців у школі" і був впевнений, що Кейнс може отримати стипендію для Ітонського коледжа.
У 1897 році Кейнс виграв стипендію в Ітонський коледжі, де виявив талант у широкому діапазоні предметів, зокрема математики, класики та історії. В Ітонському коледжі закохався у Дана Макміллана, старшого брата майбутнього прем'єр-міністра Гарольда Макміллана. Незважаючи на досвід середньої школи, Кейнс легко змішувався з учнями старшої школи.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Грудень 2010) |
1902—1906 pp. — навчання у Королівському коледжі при університеті в Кембриджі. Вже під час навчання виявив непересічні здібності до наук і, насамперед, до математики та прикладної економіки.
Студентом Дж. М. Кейнс слухав лекції А. Маршалла, був одним з найталановитіших його учнів. У 1905 р. А. Маршалл писав у листі до батька майбутнього вченого Дж. Н. Кейнса: «Ваш син виконує відмінну роботу з економіки. Я казав йому, що був би дуже задоволений, якби він обрав кар'єру професійного економіста. Але, безумовно, я не повинен тиснути на нього».
Після закінчення університету, кар'єра Дж. М. Кейнса поєднувала державну службу з науковою та публіцистичною діяльністю.
З 1906 по 1908 р. Кейнс працює в Управлінні у справах Індії.
З 1908 по 1915 р. повертається за запрошенням А. Маршалла до Кембриджського університету, де на постійній основі читає лекції з економічної теорії та математики. Викладання, до речі, велось відповідно до панівної на той час неокласичної, маршалліанської традиції. У 1909 р. виходить перша праця вченого «Індексний метод», за яку він здобув премію А. Сміта.
Одночасно Дж. М. Кейнс набуває і суспільного визнання.
З 1911 до 1945 р. понад 30 років обіймає посаду редактора (спочатку разом з Ф. Й. Еджуортом) «Economic Journal» — найавторитетнішого наукового економічного видання, офіційного друкованого органу Королівського економічного товариства.
З 1913 р. — секретар Королівського економічного товариства.
У 1913—1914 р. Дж. М. Кейнс стає членом Королівської комісії з фінансів та грошового обігу Індії.
Ранні наукові праці Дж. М. Кейнса були присвячені дослідженню проблеми грошей. В 1913 р. виходить його перша книга «Грошовий обіг і фінанси Індії», яка принесла авторові широку популярність. В цій роботі Дж. М. Кейнс аналізує проведену в Індії грошову реформу, згідно з якою індійську валюту в міжнародних розрахунках було переведено на фунт стерлінгів, що забезпечило включення Індії у «стерлінгову зону».
У 1915—1919 pp. Дж. М. Кейнс працює економічним радником у британському казначействі, займається проблемами міжнародних фінансів.
У 1919 р. у статусі представника цього міністерства він взяв участь у Паризькій конференції, на якій було укладено Версальський мирний договір. Дж. М. Кейнс виступив з різкою критикою цього договору, бо вважав непомірними репараційні вимоги до Німеччини та помилковою економічну блокаду Радянської Росії. Обтяжливість та принизливість становища переможеної Німеччини у повоєнному економічному устрої світу Кейнс вважав помилковим та загрозливим для майбутнього. Не отримавши розуміння, він на знак протесту склав з себе повноваження учасника конференції та залишив її. Цей вчинок засвідчив його принциповість та безкомпромісність, Дж. М. Кейнс рано здобув репутацію людини, яка йде проти течії.
Власне ставлення до договору він згодом виклав у статтях «Економічні наслідки Версальського мирного договору» та «Перегляд мирного договору» (1919). Запорукою стабільності повоєнного економічного відродження Європи в цих працях Дж. М. Кейнс називав, зокрема, надання Америкою позики Німеччині, виплату нею помірних репарацій та зняття блокади з Росії країнами Антанти. Кейнс відверто писав, що «єдиними дійовими силами для боротьби з більшовицьким ладом всередині Росії є контрреволюціонери, а поза нею — відбудова порядку та влади у Німеччині». За своїм змістом підхід Дж. М. Кейнса виявився далекоглядним і випередив пізніші програми (Ч. Дауеса, К. Юнга, А. Маршалла). Публікації Кейнса справили на урядові та політичні кола Великої Британії ефект, схожий на вибух бомби, за що його було усунуто з державної служби майже на двадцять років, до початку Другої світової війни.
У праці «Економічні наслідки Версальського мирного договору» Кейнс чи не вперше висловив власні важливі міркування з приводу економічного значення споживання та заощадження, а також їх впливу на дохід.
З 1920 р. Дж. М. Кейнс, залишивши державну службу, повертається до викладацької та наукової роботи у Кембриджському університеті, де його високо цінували за ерудицію та ділові якості.
Він продовжує розробку теорії грошей та проблем грошового обігу, особливо ідеї заміни золотого стандарту регульованою валютою. Цим питанням були присвячені такі праці, як «Трактат про грошову реформу» (1923), «Кінець laissez faire» (1926), у яких науковець доходить висновку про необхідність регулювання економіки поки що у межах грошової системи. Так в «Трактаті про грошову реформу» першорядне значення в боротьбі зі зубожінням він надає розв'язанню проблеми зайнятості, висуває ідею контролю грошової емісії з боку центрального банку незалежно від золотого стандарту, тобто розглядає гроші як активний чинник економічного процесу. В одній з газетних статей 1924 р. Дж. М. Кейнс визнає, що його нові погляди виявляются єретичними з погляду старої неокласики.
Я покладаюся на державу; я відмовляюся від погляду laissez faire — правда, без ентузіазму і не тому, що відчуваю неповагу до цієї старої доброї доктрини, а тому, що, подобається вам це чи ні, часи її успіхів минули.
Гострій критиці застарілу ідею невтручання держави в економічні процеси Кейнс піддав у двох статтях-памфлетах «Економічна політика містера Черчилля» (1925) та «Кінець laissez faire» (1926).
У 1925 p. Дж. М. Кейнс одружився з Лідією Лопуховою — відомою балериною, солісткою імператорського балету. У тому ж 1925 р. з нагоди відзначення 200-ї річниці Академії наук Дж. М. Кейнс приїздив до Радянського Союзу, де ознайомився з досвідом впровадження нової економічної політики. Маловідомими фактами залишились ще два його приватних візити до Росії — у 1928 та 1936 pp. Свої враження від першої поїздки він виклав у праці «Побіжний погляд на Росію» (1925), зокрема, досить скептично оцінював досвід впровадження командно-адміністративної системи. До речі, він ніколи не був прихильником планової економіки та одержавлення, не посягав на основи ринкового устрою, вважаючи лише, що той потребує певного коригування. У зазначеній праці, визнаючи, що капіталізм як система багато у чому неблагополучний, одночасно вказував, що якщо ним розумно управляти, він може досягти більшої ефективності у досягненні економічних цілей, ніж будь-яка, що існувала до цього, альтернативна система.
Таким чином, праці Дж. М. Кейнса 20-х pp. — важливий етап генезису його теоретичної системи. Він поступово приходить до глибокого переконання в тому, що автоматичне ринкове саморегулювання капіталізму належить історії, на зміну йому має прийти державне регулювання ринкової економіки.
Наступним етапом формування нових поглядів Кейнса на економічні процеси стає фундаментальна двотомна праця «Трактат про гроші» (1930), яка вийшла вже після того, як почалася світова економічна криза. Ця праця має самостійне вагоме значення передусім для подальшого розвитку поглядів вченого на актуальні проблеми теорії грошового обігу. Науковець продовжив у ній аналіз питань щодо валютного курсу та золотого стандарту, порушених у попередніх роботах. Детально розроблені в цій праці такі важливі питання грошової теорії, як проблема золотого стандарту, роль банківської сфери, політика центрального банку, механізм міжнародних розрахунків тощо.
Також, ця праця стала етапною у генезисі тих макроекономічних поглядів ученого, які надалі становитимуть основу його загальної теорії. В ній основна увага приділяється дослідженню проблеми співвідношення інвестицій і заощаджень та їх впливу на економічну нестабільність. Дж. М. Кейнс приходить до нових теоретичних висновків: про відсутність автоматичного механізму врівноваження заощаджень та інвестицій; про те, що перевищення заощаджень над інвестиціями призводить до зниження ділової активності; що умовою макроекономічної рівноваги є їх рівність. Висуваються ідеї державного фінансування суспільних робіт з метою підтримки зайнятості.
Висловлені Кейнсом новаторські економічні ідеї йшли в розріз із панівною неокласичною ортодоксією, порушуючи її практично непохитну до того часу наукову монополію. Погляди вченого мали значний резонанс в академічних колах. Вони розкололи наукову економічну громадськість на прихильників і непримиренних противників. Неординарна позиція Кейнса щодо співвідношення ринку та державного втручання викликала в стані опонентів різке неприйняття.
На початку 30-х pp. це вилилось у знаменну бурхливу дискусію Дж. М. Кейнса з прихильниками класичного лібералізму, зокрема, з Ф. фон Хайєком. Ідейне та теоретичне протистояння двох титанів економічної науки мало символічне завершення: наприкінці 30-х pp. перемогли ідеї Кейнса, визначивши на чотири наступних десятиріччя нові пріоритети позитивної та нормативної теорії.
Вступ британської та світової економіки у 1929 р. у фазу циклічного спаду, а також фінансовий крах 1931 р. потребували радикальних змін в урядовому економічному курсі та нестандартних підходів в економічній політиці. Тому з початком світової економічної кризи Дж. М. Кейнс знов включається в активну суспільно-політичну діяльність. У 1929 р. отримав призначення — член Королівської комісії з фінансів та промисловості. З 1930 р. став головою Економічної консультативної ради при уряді з проблеми безробіття.
В 1930-ті роки мав приязні стосунки з економістом Джоном Гобсоном, хоча й виступав його науковим опонентом. Пізніше дійшов висновку, що власна економічна теорія багато в чому базується на теоретичних засадах Гобсона.
У 1934 р. Кейнс приїздив до Сполучених Штатів Америки, зустрічався у Білому домі з американським президентом Франкліном Делано Рузвельтом, виступивши перед ним з ґрунтовною доповіддю. Економічний антикризовий курс тогочасної американської адміністрації, втілені у ньому принципи економічної політики держави в умовах виходу з циклічного спаду були дуже близькі до теоретичних поглядів Дж. М. Кейнса. Співзвучність практичних економічних заходів «Нового курсу» Ф. Д. Рузвельта ідеям Кейнса породила поширений але помилковий погляд, що нібито американський президент безпосередньо керувався ідеями видатного англійського вченого. Зокрема, як доводять документальні свідчення, попри всю схожість їх підходів, обидві видатні особистості свого часу прийшли до усвідомлення необхідності зміни методів капіталістичного господарювання цілком незалежно: Кейнс — від економічної теорії, Рузвельт — від економічної практики. Про це є документальні свідчення оточення Ф. Д. Рузвельта. Так, один з найближчих соратників президента Ф. Перкінс вказував: «Рузвельт зовсім не знав економічних праць Кейнса». Проте цей факт лише зайвий раз красномовно підкреслює об'єктивну необхідність кардинальних змін економічної теорії та політики нового часу.
На помилковість цього погляду звертає зокрема увагу авторитетний дослідник економічної думки XX ст., відомий американський економіст Б. Селігмен. «Було б зовсім неправильно вважати Кейнса батьком „Нового курсу“… „Новий курс“ мав характер програми, продиктованої виключними обставинами, і він здійснювався тими, хто цурався економічної теорії» (Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. — М.: 1968. — С. 584).
Цю назву отримали масштабні антикризові за своїм спрямуванням економічні реформи адміністрації Рузвельта, який на чолі демократичної партії переміг на виборах 1932 р. У своїй інавгураційній промові, яка проголошувалась, коли спад в економіці сягнув апогею, він визнав, що «…країні потрібні сміливі, безперервні експерименти. Це ж так природно: обрати метод та випробувати його. Якщо нічого не виходить, слід чесно визнати це і спробувати інше. Найголовніше — щось пробувати».
Головною особливістю «Нового курсу» стало активне державне регулювання, яке охоплювало всі галузі економіки, фінансову та банківську системи, соціальні та трудові відносини.
Реформи було розпочато з вирішення проблем у кредитно-фінансовій галузі: реформування Федеральної резервної системи, реструктуризація банківської системи, ліквідація механізму золотого стандарту, девальвація долара та ін. У 1933—1934 pp. було здійснено заходи з регулювання фондового ринку, діяльності бірж, холдингових компаній.
Об'єктом державного регулювання стало припинення спаду у виробничому секторі шляхом полегшення умов кредитування, створення механізму інфляційного розвитку економіки. В цьому напрямі було прийнято низку законів, що визначали державне регулювання промисловості, створено Національну адміністрацію з оздоровлення промисловості (1933).
Поетапна (з 1933 по 1938 р.) державна програма регулювання сільського господарства була спрямована на скорочення посівних площ та ліквідацію надвиробництва, проведення рефінансування фермерських боргів, збереження родючості ґрунтів та квотування внутрішнього ринку (виплати субсидій за вилучення площ з господарського обігу), стимулювання сільськогосподарського експорту та ін.
Розгалужені заходи держрегулювання поширювались також на сферу трудових відносин: організація державних заходів щодо боротьби з безробіттям (в тому числі організація розгалуженої системи суспільних робіт), створення колективно-договірної системи співпраці найманого персоналу з адміністрацією, надання працюючим права участі у профспілках, регулювання заробітної плати, тривалості та умов праці. У 1935 р. було прийнято статут з трудових відносин (закон Вагнера), створено Національне управління з трудових відносин.
Попри складність та суперечливість економічних наслідків «Нового курсу», він на практиці переконливо довів життєву необхідність та дієвість державного регулювання ринкової економіки XX ст.
Поєднання наукової роботи з практичною діяльністю дало змогу Дж. М. Кейнсові поглибити і конкретизувати власні уявлення про неможливість спонтанного саморегулювання економіки, про необхідність посилення регулювальної ролі держави за рахунок державних субсидій підприємцям. Слідом за низкою статей і памфлетів на цю тему в 1936 р. виходить головна праця Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей». Вона не лише принесла авторові світове визнання, але й стала поворотним пунктом усієї економічної науки XX ст.
Ця праця стала результатом глибокого теоретичного узагальнення попередніх наукових досліджень вченого та накопиченого досвіду боротьби з економічною кризою, передусім, у Британії. Значною мірою вона відобразила висновки Кейнса, що випливали зі світової практики державного регулювання цього періоду.
У лютому 1937 р. слідом за основною працею була опублікована стаття «Загальна теорія зайнятості» у журналі «The Quarterly Journal of Economics». Це був власний відгук автора на низку статей видатних економістів — Дж. Вінера, В. Леонтьева, Д. Х. Робертсона, Ф. В. Тауссіга, що містили найперші критичні спроби аналізу його книги 1936 р. Особлива цінність цієї статті Дж. М. Кейнса полягає у тому, що в ній він дав стислий узагальнений виклад ідейної основи і суті своєї теорії, визначення основних відмінностей власного наукового підходу від підходу попередників, зробив акцент на тих положеннях, яким надавав першочергового значення. Тому історики економічної думки оцінюють цю статтю так само високо, як і важливіші наукові праці Кейнса, включаючи її поряд з «Трактатом про гроші» та «Загальною теорією» до тріади основних праць видатного вченого.
Ще в процесі написання «Загальної теорії» Кейнс усвідомлював її новаторський дух. Життя підтвердило це. Відомий історик економічної думки Б. Селігмен порівнює цю книгу лише «із впливом „Капіталу“ Маркса і „Багатства народів“ Сміта». Справді, саме Дж. М. Кейнсу вдалося «блискучою мовою принципів» висловити загальновизнані актуальні ідеї, хоч він був не єдиним, хто стояв біля витоків макроекономічного напряму в економічній теорії.
Особистість
Як зазначають біографи Дж. М. Кейнса, йому були притаманні гострий та ясний розум, сила переконання, здатність вибудовувати власні аргументи у незаперечній логічній послідовності, дар красномовства. «Інтелект Кейнса відзначався такою ясністю та гостротою, яких я більше не зустрічав, — згадував Бертран Рассел. — Мені іноді здавалося, що така велика гострота розуму не може сполучатися з глибиною. Але я думаю, що ці мої відчуття неправильні».
Р. Харрод у біографії Кейнса зазначав, що «навіть короткочасного знайомства з Кейнсом було достатньо, щоб зрозуміти, що він відрізняється від усіх людей, які живуть і жили у минулому. Захоплення викликає не тільки економіст, письменник чи фінансист, що жив у ньому. Секрет, мабуть, полягав у особливій манері поводитися. Його погляд — хоча і твердий — відбивав постійну готовність до взаєморозуміння. Він міг дуже швидко і без усяких зусиль переходити у розмові з однієї теми на іншу. Він завжди радів глибоким думкам і зауваженням. Спілкування з ним справляло велику радість. Без сумніву, будь-яка людина глибоко індивідуальна. Але індивідуальність Кейнса була помітнішою, ніж будь-кого». Найвищу оцінку Кейнсу давали не тільки його прихильники, але й опоненти, які підкреслювали, що він стоїть на декілька сходинок вище тієї межі, яка відпущена звичайній людині.
Сам Дж. М. Кейнс з високою вимогливістю підходив до визначення того, яким повинен бути справжній економіст.
Дж.М. Кейнс про покликання економіста "Справжній економіст, знавець своєї справи, повинен бути наділений різноманітними обдаруваннями — певною мірою він повинен бути математиком, істориком, державним діячем, філософом... Він повинен вміти розмірковувати про часткове у поняттях загального і звертати зліт своєї думки однаковою мірою до абстрактного та конкретного. Він повинен вивчати сучасність у світлі минулого — заради майбутнього. Жодна риса людської натури чи створених людиною інституцій не повинна залишатися поза межами його впливу". Слід зазначити, що з такою високою мірою відповідальності Дж.М. Кейнс ставився перш за все до себе, і про це свідчать як його наукова, так і багатогранна суспільно-політична діяльність. З різнобічної характеристики Дж.М. Кейнса стає природним та зрозумілим його внесок у переоцінку цінностей всієї світової економічної думки, яку він здійснив у праці "Загальна теорія зайнятості, процента і грошей".
У кінці 30-х — на початку 40-х pp. Кейнс мав величезний міжнародний авторитет та вплив.
У 1940 р. він став радником міністерства фінансів.
У 1942 р. — одним з директорів Англійського банку, займався питаннями воєнних фінансів, соціального забезпечення та зайнятості.
Активна практична діяльність Дж. М. Кейнса виявилась і в галузі міжнародних економічних відносин.
У 1944 p., очоливши англійську делегацію на міжнародній конференції в Бреттон Вудсі, він брав безпосередню участь у розробці моделі післявоєнних валютних відносин, створенні таких провідних міжнародних організацій, як Міжнародний валютний фонд та Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Після війни Дж. М. Кейнс відіграв важливу роль у переговорах з урядом США про надання Англії великої позики, ща стала прологом до здійснення США плану А. Маршалла для післявоєнної Європи.
Джон Мейнард Кейнс був людиною блискучого інтелектуального обдарування, непересічною особистістю свого часу, а за низкою позицій далеко його випереджав, що одностайно визнавалось сучасниками. Його вирізняли з оточення різнобічність здібностей та широта інтересів.
За видатні математичні здібності не раз отримував нагороди найпрестижніших конкурсів Великої Британії. Мав талант біржового гравця, що принесло йому та очолюваним ним закладам значні статки, наприклад, Кембриджському королівському коледжу, скарбником якого він був. Знався на реальному бізнесі, очолюючи велику страхову компанію. Протягом життя органічно поєднував наукову діяльність з перебуванням на урядових посадах та громадською діяльністю. Був одним з директорів Англійського банку, членом правлінь МВФ та МБРР, обіймав численні високі урядові посади.
Людина різнобічних інтересів, він був не тільки видатним інтелектуалом своєї епохи, але також визнаним знавцем мистецтва, колекціонером, меценатом, мемуаристом, видавцем. Захоплювався літературою, філософією, мистецтвом. Багато зусиль Дж. М. Кейнс присвятив благодійній діяльності в галузі культури і мистецтва. Він був членом піклувальної ради Національної галереї, головою Ради з підтримки музики та мистецтва, здійснював фінансову опіку балету, сам був організатором балетної трупи, побудував і у 1936 р. відкрив художній театр в Кембриджі, очолював такі видання, як «Нейшн» та «Нью-Стейтсмен».
Ця багатогранність особистості Кейнса знайшла містке відображення в авторитетному висловлюванні його біографа Р. Скідельскі: «Ніколи ще не було такого економіста, як він: людини, яка поєднувала б стільки якостей, до того ж такої високої проби, які бентежили його думку. Він був економістом незбагненно курйозного розуму; математик, який міг засліпити людей неймовірними нематематичними фантазіями; логік, який слідував логіці мистецтва; …чистий теоретик, прикладник та державний службовець одночасно; представник академічного світу, тісно пов'язаний з Ситі».
У 1942 р. за визначні заслуги у науковій, державній та суспільній діяльності Дж. М. Кейнсу було присвоєно титул пера, він став членом Палати лордів.
Помер Дж. М. Кейнс 21 квітня 1946 p., трохи не доживши до 63-річного віку. До останніх днів науковець виявляв великий інтерес до економічної теорії та економічної політики і, передусім, до проблем фінансів, зайнятості, міжнародних економічних відносин тощо. Видатний економіст XX ст. похований у Вестмінстері.
Внесок в економіку
Кейнс народився в рік смерті Карла Маркса. Між їхніми вченнями можна провести такі паралелі: обидва вони працювали із економічними агрегатами, хотіли змін в економіці та політиці, були критиками класичної економічної теорії (Маркс більшою мірою). Можливо, Кейнс запозичив у Маркса із його теорії криз аргумент зі зменшенням попиту.
У своїй основній праці «Загальна теорія зайнятості, відсотків і грошей» Кейнс висунув гіпотезу, що ринкова економіка не може самостійно потрапити в рівновагу. Він вважав, що Закон Сея, згідно з яким пропозиція (товар) сама знаходить собі попит, не діє в короткостроковому вимірі. Таким чином, можуть виникнути невикористані засоби виробництва, що, в свою чергу, може спричинити неповну зайнятість, оскільки протягом короткого строку ціни та заробітна плата не є гнучкими. Кейнс також намагався довести, що збільшення доходів населення внаслідок збільшення загального попиту призведе до збільшення заощаджень, але не автоматично до збільшення інвестицій, як це припускалося класиками, оскільки люди вичікують на кращі можливості інвестування (отже, тримають їх в так званій спекулятивній касі тощо). Внаслідок цього зменшується попит, бо підприємства отримують насамперед сигнал зменшити пропозицію. Таким чином, заощадження громадян, оскільки вони не інвестуються, зменшують загальний попит. Проблемою є для нього також інвестиційна діяльність підприємства, яка не є систематичною, особливо коли здійснюється за умови невизначеності. Схильність підприємств до інвестицій залежить від очікуваної прибуткової ставки з інвестицій, а також ставки на ринку. Інколи навіть у разі низької ставки на ринку інвестиції не здійснюються, навпаки — люди та підприємства тримають гроші. Таку ситуацію називають «грошовою пасткою». В цьому випадку державі є сенс інвестувати, оскільки ефект мультиплікатора збільшує позитивний ефект інвестицій в кілька разів; наскільки — залежить від нахилу до споживання громадян. Збільшується попит на товари, збільшується відповідно і попит на ринку праці. Задля прогнозування інвестиційного клімату він розробив Кейнсіанську функцію.
Кейнс також пропагував експансивну грошову політику для збільшення інвестицій. Вважав, що єдиною причиною поганої кон'юнктури є відсутність попиту.
Праця Кейнса політичних рекомендацій не містила. Він також не пропагував «deficit spending»/антициклічну економічну політику (зазначений термін був вперше використаний Абба Лернером). Вважав потрібною стабілізацію економіки через довгострокові та постійні державні інвестиції, наприклад, в інфраструктуру та житлове будівництво.
Див. також
- Кейнсіанство
- Кейнсіанська функція інвестицій
- Неокейнсіанська економіка
- 9917 Кейнс — астероїд, названий на честь економіста.
- Правило Кейнса — Ремзі
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118561804 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Афанасьев В. С. Кейнс Джон Мейнард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 12 : Кварнер — Конгур. — С. 18.
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
- Kindred Britain
- The Stage, The stage and television today — 1921. — Iss. 2316. — P. 11. — ISSN 0038-9099
- Yergin та Stanislaw, 2002, с. 39—42.
- Sloman, John (22 жовтня 2008). (англійською) . BBC. Архів оригіналу за 4 квітня 2009.
- Cohn, Steven Mark (2015). (англійською) . Taylor & Francis. с. 111. ISBN . Архів оригіналу за 22 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2020.
- Davis, William L.; Figgins, Bob; Hedengren, David; Klein, Daniel B. (травень 2011). (PDF). . 8 (2): 126—46. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2020.
- Skidelsky, Robert (26 жовтня 2010). Keynes: The Return of the Master (англійською) . Cambridge: Public affairs. ISBN .
- Номер 92 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік (Newsweek's Top 100 Books — список 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік [ 6 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.))
- Krugman, Paul (1995). Peddling Prosperity: Economic Sense and Nonsense in the Age of Diminished Expectations. W.W. Norton. с. 43. ISBN .
In 1968 in one of the decisive intellectual achievements of postwar economics, Friedman not only showed why the apparent tradeoff embodied in the idea of the Phillips curve was wrong; he also predicted the emergence of combined inflation and high unemployment ... dubbed 'stagflation.
- . Time. 27 серпня 1979. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 13 листопада 2008.
- Chris Giles; Ralph Atkins; Krishna Guha. . Financial Times. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 23 січня 2009.
- . The Bloomsbury Group. 22 серпня 2007. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 26 травня 2012.
- Mulley, Claire (2009). The Woman Who Saved the Children: A Biography of Eglantyne Jebb: Founder of Save the Children. Oxford: One World Publications.
- Sources:
- Thorpe, D.R. (2010). Supermac: The Life of Harold Macmillan. . с. 27.
Література
- Н. Ротар. Кейнс Джон Мейнард // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.325
- Fuller, Edward W. Keynes Called Himself a Socialist. He Was Right / Mises Wire, 04/10/2020
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кейнз Джон Мейнард |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: John Maynard Keynes |
- Джон Мейнард Кейнс: рятівник капіталізму. Сергій Шевченко. Галицькі контракти, № 24, червень 2003 [ 25 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Біографія Джона Мейнарда Кейнса [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Time: 100 найважливіших особистостей XX ст. — Джон Мейнард Кейнс [ 26 серпня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- J.M Keynes, The General Theory of Employment, Interest and Money, 1936 [ 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kejns Dzhon Me jnard Kejns 1 ij baron Kejns angl John Maynard Keynes 5 chervnya 1883 Kembridzh 21 kvitnya 1946 mayetok Tilton grafstvo Sasseks buv anglijskim ekonomistom chiyi ideyi fundamentalno zminili teoriyu i praktiku makroekonomiki ta ekonomichnu politiku bagatoh uryadiv Rozpochavshi svoye navchannya z matematiki Kejns rozrobiv ta znachno vdoskonaliv svoyi ranni roboti shodo prichin ekonomichnih cikliv i buv odnim iz najvplivovishih ekonomistiv 20 go stolittya Vvazhayetsya zasnovnikom suchasnoyi makroekonomiki Jogo ideyi stali osnovoyu kejnsianskogo napryamu v ekonomichnij nauci ta chislennoyi kilkosti yiyi vidgaluzhen Dzhon Mejnard Kejnsangl John Maynard KeynesNarodivsya 5 chervnya 1883 1883 06 05 1 2 Kembridzh Angliya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 21 kvitnya 1946 1946 04 21 4 2 62 roki d Lyuyis d Shidnij Sasseks d Shidnij Sasseks Velika Britaniya infarkt miokardaKrayina Velika Britaniya Spoluchene KorolivstvoDiyalnist ekonomist matematik politik filosof profesor diplomat pismennik dokumentalist pidpriyemec avtorAlma mater Itonskij koledzh 5 Korolivskij koledzh Kembridzh 1905 5 Kembridzhskij universitet dGaluz mikroekonomikaZaklad Kembridzhskij universitetPosada chlen Palati lordiv d Vchiteli Alfred Marshall i d 6 Aspiranti doktoranti d 6 Dzhoan Robinson 6 Chlenstvo Shvedska korolivska akademiya nauk Britanska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ekonometrichne tovaristvo 7 Partiya Liberalna partiyaBatko Dzhon Nevill Kejns 5 8 Mati d 5 8 Brati sestri d 8 d 8 U shlyubi z d 9 8 Nagorodi d 1909 chlen Ekonometrichnogo tovaristva d 1933 Chlen Britanskoyi akademiyi d 1945 AvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhon Mejnard Kejns u Vikishovishi Pid chas Velikoyi depresiyi 1930 h rokiv Kejns vistupiv z revolyuciyeyu v ekonomichnomu mislenni kidayuchi viklik ideyam neoklasichnoyi ekonomiki yaka vvazhala sho vilni rinki v korotko ta serednostrokovij perspektivi avtomatichno zabezpechuvatimut povnu zajnyatist doki robitniki matimut gnuchki vimogi shodo zarobitnoyi platni Vin stverdzhuvav sho sukupnij popit zagalni vitrati v ekonomici viznachaye zagalnij riven ekonomichnoyi aktivnosti i sho neadekvatnij sukupnij popit mozhe prizvesti do trivalih periodiv visokogo bezrobittya Kejns vistupav za vikoristannya fiskalnoyi ta monetarnoyi politiki dlya pom yakshennya nespriyatlivih naslidkiv ekonomichnih recesij ta depresij Vin detalno opisav ci ideyi u svoyemu velikomu opusi Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej angl The General Theory of Employment Interest and Money opublikovanomu v 1936 r Do kincya 1930 h rokiv providni zahidni ekonomiki pochali prijmati politichni rekomendaciyi Kejnsa Majzhe vsi kapitalistichni uryadi zrobili ce do kincya dvoh desyatilit pislya smerti Kejnsa v 1946 r Yak lider britanskoyi delegaciyi Kejns brav uchast u rozrobci mizhnarodnih ekonomichnih institucij stvorenih pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ale buv vidhilenij amerikanskoyu delegaciyeyu z kilkoh aspektiv Vpliv Kejnsa pochav slabshati v 1970 h rokah chastkovo v rezultati stagflyaciyi vid yakoyi strazhdali anglo amerikanski ekonomiki protyagom cogo desyatilittya a chastkovo cherez kritiku kejnsianskoyi politiki z boku Miltona Fridmana ta inshih monetaristiv yaki zaperechuvali zdatnist uryadu pozitivno regulyuvati dilovij cikl za dopomogoyu fiskalnoyi politiki Odnak poyava globalnoyi finansovoyi krizi 2007 2008 rr sprichinila pozhvavlennya obgovorennya kejnsianskih idej Kejnsianska ekonomika posluzhila teoretichnim pidgruntyam dlya ekonomichnoyi politiki provedenoyi u vidpovid na finansovu krizu 2007 2008 rr prezidentom SShA Barakom Obamoyu prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Gordonom Braunom ta inshimi glavami uryadiv Koli zhurnal Tajm zanis Kejnsa do svogo spisku najvazhlivishih lyudej stolittya v 1999 roci vin zayaviv sho jogo radikalni ideyi pro te sho uryadi povinni vitrachati groshi yakih u nih nemaye mozhlivo vryatuvala kapitalizm Ekonomist nazvav Kejnsa najvidomishim ekonomistom Velikoyi Britaniyi 20 stolittya Okrim togo sho buv ekonomistom Kejns buv takozh derzhavnim sluzhbovcem direktorom Banku Angliyi ta chastinoyu grupi Blumzberi ZhittyepisRanni roki zhittya ta osvita Dzhon Mejnard Kejns narodivsya v Kembridzhi Kembridzhshir Angliya v sim yi vishogo serednogo klasu Jogo batko Dzhon Nevil Kejns buv ekonomistom i vikladachem v Kembridzhskomu universiteti a mati misceva socialna reformatorka Kejns buv pershim narodzhenim za nim pishli she dvoye ditej Margaret Nevil Kejns v 1885 roci i v 1887 roci Dzheffri stav hirurgom a Margaret vijshla zamizh za fiziologa laureata Nobelivskoyi premiyi Archibalda Hilla hocha u neyi bulo bagato stosunkiv iz zhinkami zokrema Eglantinoyu Dzhebb Za slovami ekonomichnogo istorika ta biografa Roberta Skidelskogo batki Kejnsa buli lyublyachimi ta uvazhnimi Voni zalishalisya v odnomu budinku protyagom usogo zhittya kudi zavzhdi mogli povernutisya diti Kejns otrimav znachnu pidtrimku vid svogo batka vklyuchayuchi trening ekspertiv shob dopomogti jomu sklasti ispiti na stipendiyu ta finansovu dopomogu yak u molodomu vici tak i todi koli jogo aktivi buli majzhe znisheni na pochatku Velikoyi depresiyi v 1929 roci U sichni 1889 roku u vici p yati z polovinoyu rokiv Kejns pochav vidviduvati dityachij sadok dlya divchat shkoli Perse protyagom p yati dniv na tizhden Vin shvidko viyaviv talant do arifmetiki ale stan jogo zdorov ya buv poganim sho prizvelo do kilkoh trivalih proguliv Vdoma jogo navchali guvernantka Beatris Makintosh ta jogo mati U sichni 1892 roku u visim z polovinoyu rokiv vin pochav navchatisya v dennij shkoli Sv Viri Do 1894 roku Kejns buv pershim u svoyemu klasi i dosyag uspihu v matematici 1896 roku direktor Sent Fejta Ralf Gudchajld napisav sho Kejns buv na golovu i plechi vishe vsih inshih hlopciv u shkoli i buv vpevnenij sho Kejns mozhe otrimati stipendiyu dlya Itonskogo koledzha U 1897 roci Kejns vigrav stipendiyu v Itonskij koledzhi de viyaviv talant u shirokomu diapazoni predmetiv zokrema matematiki klasiki ta istoriyi V Itonskomu koledzhi zakohavsya u Dana Makmillana starshogo brata majbutnogo prem yer ministra Garolda Makmillana Nezvazhayuchi na dosvid serednoyi shkoli Kejns legko zmishuvavsya z uchnyami starshoyi shkoli Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Gruden 2010 1902 1906 pp navchannya u Korolivskomu koledzhi pri universiteti v Kembridzhi Vzhe pid chas navchannya viyaviv neperesichni zdibnosti do nauk i nasampered do matematiki ta prikladnoyi ekonomiki Studentom Dzh M Kejns sluhav lekciyi A Marshalla buv odnim z najtalanovitishih jogo uchniv U 1905 r A Marshall pisav u listi do batka majbutnogo vchenogo Dzh N Kejnsa Vash sin vikonuye vidminnu robotu z ekonomiki Ya kazav jomu sho buv bi duzhe zadovolenij yakbi vin obrav kar yeru profesijnogo ekonomista Ale bezumovno ya ne povinen tisnuti na nogo Pislya zakinchennya universitetu kar yera Dzh M Kejnsa poyednuvala derzhavnu sluzhbu z naukovoyu ta publicistichnoyu diyalnistyu Z 1906 po 1908 r Kejns pracyuye v Upravlinni u spravah Indiyi Z 1908 po 1915 r povertayetsya za zaproshennyam A Marshalla do Kembridzhskogo universitetu de na postijnij osnovi chitaye lekciyi z ekonomichnoyi teoriyi ta matematiki Vikladannya do rechi velos vidpovidno do panivnoyi na toj chas neoklasichnoyi marshallianskoyi tradiciyi U 1909 r vihodit persha pracya vchenogo Indeksnij metod za yaku vin zdobuv premiyu A Smita Odnochasno Dzh M Kejns nabuvaye i suspilnogo viznannya Z 1911 do 1945 r ponad 30 rokiv obijmaye posadu redaktora spochatku razom z F J Edzhuortom Economic Journal najavtoritetnishogo naukovogo ekonomichnogo vidannya oficijnogo drukovanogo organu Korolivskogo ekonomichnogo tovaristva Z 1913 r sekretar Korolivskogo ekonomichnogo tovaristva U 1913 1914 r Dzh M Kejns staye chlenom Korolivskoyi komisiyi z finansiv ta groshovogo obigu Indiyi Ranni naukovi praci Dzh M Kejnsa buli prisvyacheni doslidzhennyu problemi groshej V 1913 r vihodit jogo persha kniga Groshovij obig i finansi Indiyi yaka prinesla avtorovi shiroku populyarnist V cij roboti Dzh M Kejns analizuye provedenu v Indiyi groshovu reformu zgidno z yakoyu indijsku valyutu v mizhnarodnih rozrahunkah bulo perevedeno na funt sterlingiv sho zabezpechilo vklyuchennya Indiyi u sterlingovu zonu U 1915 1919 pp Dzh M Kejns pracyuye ekonomichnim radnikom u britanskomu kaznachejstvi zajmayetsya problemami mizhnarodnih finansiv U 1919 r u statusi predstavnika cogo ministerstva vin vzyav uchast u Parizkij konferenciyi na yakij bulo ukladeno Versalskij mirnij dogovir Dzh M Kejns vistupiv z rizkoyu kritikoyu cogo dogovoru bo vvazhav nepomirnimi reparacijni vimogi do Nimechchini ta pomilkovoyu ekonomichnu blokadu Radyanskoyi Rosiyi Obtyazhlivist ta prinizlivist stanovisha peremozhenoyi Nimechchini u povoyennomu ekonomichnomu ustroyi svitu Kejns vvazhav pomilkovim ta zagrozlivim dlya majbutnogo Ne otrimavshi rozuminnya vin na znak protestu sklav z sebe povnovazhennya uchasnika konferenciyi ta zalishiv yiyi Cej vchinok zasvidchiv jogo principovist ta bezkompromisnist Dzh M Kejns rano zdobuv reputaciyu lyudini yaka jde proti techiyi Vlasne stavlennya do dogovoru vin zgodom viklav u stattyah Ekonomichni naslidki Versalskogo mirnogo dogovoru ta Pereglyad mirnogo dogovoru 1919 Zaporukoyu stabilnosti povoyennogo ekonomichnogo vidrodzhennya Yevropi v cih pracyah Dzh M Kejns nazivav zokrema nadannya Amerikoyu poziki Nimechchini viplatu neyu pomirnih reparacij ta znyattya blokadi z Rosiyi krayinami Antanti Kejns vidverto pisav sho yedinimi dijovimi silami dlya borotbi z bilshovickim ladom vseredini Rosiyi ye kontrrevolyucioneri a poza neyu vidbudova poryadku ta vladi u Nimechchini Za svoyim zmistom pidhid Dzh M Kejnsa viyavivsya dalekoglyadnim i viperediv piznishi programi Ch Dauesa K Yunga A Marshalla Publikaciyi Kejnsa spravili na uryadovi ta politichni kola Velikoyi Britaniyi efekt shozhij na vibuh bombi za sho jogo bulo usunuto z derzhavnoyi sluzhbi majzhe na dvadcyat rokiv do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni U praci Ekonomichni naslidki Versalskogo mirnogo dogovoru Kejns chi ne vpershe visloviv vlasni vazhlivi mirkuvannya z privodu ekonomichnogo znachennya spozhivannya ta zaoshadzhennya a takozh yih vplivu na dohid Z 1920 r Dzh M Kejns zalishivshi derzhavnu sluzhbu povertayetsya do vikladackoyi ta naukovoyi roboti u Kembridzhskomu universiteti de jogo visoko cinuvali za erudiciyu ta dilovi yakosti Vin prodovzhuye rozrobku teoriyi groshej ta problem groshovogo obigu osoblivo ideyi zamini zolotogo standartu regulovanoyu valyutoyu Cim pitannyam buli prisvyacheni taki praci yak Traktat pro groshovu reformu 1923 Kinec laissez faire 1926 u yakih naukovec dohodit visnovku pro neobhidnist regulyuvannya ekonomiki poki sho u mezhah groshovoyi sistemi Tak v Traktati pro groshovu reformu pershoryadne znachennya v borotbi zi zubozhinnyam vin nadaye rozv yazannyu problemi zajnyatosti visuvaye ideyu kontrolyu groshovoyi emisiyi z boku centralnogo banku nezalezhno vid zolotogo standartu tobto rozglyadaye groshi yak aktivnij chinnik ekonomichnogo procesu V odnij z gazetnih statej 1924 r Dzh M Kejns viznaye sho jogo novi poglyadi viyavlyayutsya yeretichnimi z poglyadu staroyi neoklasiki Ya pokladayusya na derzhavu ya vidmovlyayusya vid poglyadu laissez faire pravda bez entuziazmu i ne tomu sho vidchuvayu nepovagu do ciyeyi staroyi dobroyi doktrini a tomu sho podobayetsya vam ce chi ni chasi yiyi uspihiv minuli Gostrij kritici zastarilu ideyu nevtruchannya derzhavi v ekonomichni procesi Kejns piddav u dvoh stattyah pamfletah Ekonomichna politika mistera Cherchillya 1925 ta Kinec laissez faire 1926 U 1925 p Dzh M Kejns odruzhivsya z Lidiyeyu Lopuhovoyu vidomoyu balerinoyu solistkoyu imperatorskogo baletu U tomu zh 1925 r z nagodi vidznachennya 200 yi richnici Akademiyi nauk Dzh M Kejns priyizdiv do Radyanskogo Soyuzu de oznajomivsya z dosvidom vprovadzhennya novoyi ekonomichnoyi politiki Malovidomimi faktami zalishilis she dva jogo privatnih viziti do Rosiyi u 1928 ta 1936 pp Svoyi vrazhennya vid pershoyi poyizdki vin viklav u praci Pobizhnij poglyad na Rosiyu 1925 zokrema dosit skeptichno ocinyuvav dosvid vprovadzhennya komandno administrativnoyi sistemi Do rechi vin nikoli ne buv prihilnikom planovoyi ekonomiki ta oderzhavlennya ne posyagav na osnovi rinkovogo ustroyu vvazhayuchi lishe sho toj potrebuye pevnogo koriguvannya U zaznachenij praci viznayuchi sho kapitalizm yak sistema bagato u chomu neblagopoluchnij odnochasno vkazuvav sho yaksho nim rozumno upravlyati vin mozhe dosyagti bilshoyi efektivnosti u dosyagnenni ekonomichnih cilej nizh bud yaka sho isnuvala do cogo alternativna sistema Takim chinom praci Dzh M Kejnsa 20 h pp vazhlivij etap genezisu jogo teoretichnoyi sistemi Vin postupovo prihodit do glibokogo perekonannya v tomu sho avtomatichne rinkove samoregulyuvannya kapitalizmu nalezhit istoriyi na zminu jomu maye prijti derzhavne regulyuvannya rinkovoyi ekonomiki Nastupnim etapom formuvannya novih poglyadiv Kejnsa na ekonomichni procesi staye fundamentalna dvotomna pracya Traktat pro groshi 1930 yaka vijshla vzhe pislya togo yak pochalasya svitova ekonomichna kriza Cya pracya maye samostijne vagome znachennya peredusim dlya podalshogo rozvitku poglyadiv vchenogo na aktualni problemi teoriyi groshovogo obigu Naukovec prodovzhiv u nij analiz pitan shodo valyutnogo kursu ta zolotogo standartu porushenih u poperednih robotah Detalno rozrobleni v cij praci taki vazhlivi pitannya groshovoyi teoriyi yak problema zolotogo standartu rol bankivskoyi sferi politika centralnogo banku mehanizm mizhnarodnih rozrahunkiv tosho Takozh cya pracya stala etapnoyu u genezisi tih makroekonomichnih poglyadiv uchenogo yaki nadali stanovitimut osnovu jogo zagalnoyi teoriyi V nij osnovna uvaga pridilyayetsya doslidzhennyu problemi spivvidnoshennya investicij i zaoshadzhen ta yih vplivu na ekonomichnu nestabilnist Dzh M Kejns prihodit do novih teoretichnih visnovkiv pro vidsutnist avtomatichnogo mehanizmu vrivnovazhennya zaoshadzhen ta investicij pro te sho perevishennya zaoshadzhen nad investiciyami prizvodit do znizhennya dilovoyi aktivnosti sho umovoyu makroekonomichnoyi rivnovagi ye yih rivnist Visuvayutsya ideyi derzhavnogo finansuvannya suspilnih robit z metoyu pidtrimki zajnyatosti Vislovleni Kejnsom novatorski ekonomichni ideyi jshli v rozriz iz panivnoyu neoklasichnoyu ortodoksiyeyu porushuyuchi yiyi praktichno nepohitnu do togo chasu naukovu monopoliyu Poglyadi vchenogo mali znachnij rezonans v akademichnih kolah Voni rozkololi naukovu ekonomichnu gromadskist na prihilnikiv i neprimirennih protivnikiv Neordinarna poziciya Kejnsa shodo spivvidnoshennya rinku ta derzhavnogo vtruchannya viklikala v stani oponentiv rizke neprijnyattya Na pochatku 30 h pp ce vililos u znamennu burhlivu diskusiyu Dzh M Kejnsa z prihilnikami klasichnogo liberalizmu zokrema z F fon Hajyekom Idejne ta teoretichne protistoyannya dvoh titaniv ekonomichnoyi nauki malo simvolichne zavershennya naprikinci 30 h pp peremogli ideyi Kejnsa viznachivshi na chotiri nastupnih desyatirichchya novi prioriteti pozitivnoyi ta normativnoyi teoriyi Vstup britanskoyi ta svitovoyi ekonomiki u 1929 r u fazu ciklichnogo spadu a takozh finansovij krah 1931 r potrebuvali radikalnih zmin v uryadovomu ekonomichnomu kursi ta nestandartnih pidhodiv v ekonomichnij politici Tomu z pochatkom svitovoyi ekonomichnoyi krizi Dzh M Kejns znov vklyuchayetsya v aktivnu suspilno politichnu diyalnist U 1929 r otrimav priznachennya chlen Korolivskoyi komisiyi z finansiv ta promislovosti Z 1930 r stav golovoyu Ekonomichnoyi konsultativnoyi radi pri uryadi z problemi bezrobittya V 1930 ti roki mav priyazni stosunki z ekonomistom Dzhonom Gobsonom hocha j vistupav jogo naukovim oponentom Piznishe dijshov visnovku sho vlasna ekonomichna teoriya bagato v chomu bazuyetsya na teoretichnih zasadah Gobsona U 1934 r Kejns priyizdiv do Spoluchenih Shtativ Ameriki zustrichavsya u Bilomu domi z amerikanskim prezidentom Franklinom Delano Ruzveltom vistupivshi pered nim z gruntovnoyu dopoviddyu Ekonomichnij antikrizovij kurs togochasnoyi amerikanskoyi administraciyi vtileni u nomu principi ekonomichnoyi politiki derzhavi v umovah vihodu z ciklichnogo spadu buli duzhe blizki do teoretichnih poglyadiv Dzh M Kejnsa Spivzvuchnist praktichnih ekonomichnih zahodiv Novogo kursu F D Ruzvelta ideyam Kejnsa porodila poshirenij ale pomilkovij poglyad sho nibito amerikanskij prezident bezposeredno keruvavsya ideyami vidatnogo anglijskogo vchenogo Zokrema yak dovodyat dokumentalni svidchennya popri vsyu shozhist yih pidhodiv obidvi vidatni osobistosti svogo chasu prijshli do usvidomlennya neobhidnosti zmini metodiv kapitalistichnogo gospodaryuvannya cilkom nezalezhno Kejns vid ekonomichnoyi teoriyi Ruzvelt vid ekonomichnoyi praktiki Pro ce ye dokumentalni svidchennya otochennya F D Ruzvelta Tak odin z najblizhchih soratnikiv prezidenta F Perkins vkazuvav Ruzvelt zovsim ne znav ekonomichnih prac Kejnsa Prote cej fakt lishe zajvij raz krasnomovno pidkreslyuye ob yektivnu neobhidnist kardinalnih zmin ekonomichnoyi teoriyi ta politiki novogo chasu Na pomilkovist cogo poglyadu zvertaye zokrema uvagu avtoritetnij doslidnik ekonomichnoyi dumki XX st vidomij amerikanskij ekonomist B Seligmen Bulo b zovsim nepravilno vvazhati Kejnsa batkom Novogo kursu Novij kurs mav harakter programi prodiktovanoyi viklyuchnimi obstavinami i vin zdijsnyuvavsya timi hto curavsya ekonomichnoyi teoriyi Seligmen B Osnovnye techeniya sovremennoj ekonomicheskoj mysli M 1968 S 584 Cyu nazvu otrimali masshtabni antikrizovi za svoyim spryamuvannyam ekonomichni reformi administraciyi Ruzvelta yakij na choli demokratichnoyi partiyi peremig na viborah 1932 r U svoyij inavguracijnij promovi yaka progoloshuvalas koli spad v ekonomici syagnuv apogeyu vin viznav sho krayini potribni smilivi bezperervni eksperimenti Ce zh tak prirodno obrati metod ta viprobuvati jogo Yaksho nichogo ne vihodit slid chesno viznati ce i sprobuvati inshe Najgolovnishe shos probuvati Golovnoyu osoblivistyu Novogo kursu stalo aktivne derzhavne regulyuvannya yake ohoplyuvalo vsi galuzi ekonomiki finansovu ta bankivsku sistemi socialni ta trudovi vidnosini Reformi bulo rozpochato z virishennya problem u kreditno finansovij galuzi reformuvannya Federalnoyi rezervnoyi sistemi restrukturizaciya bankivskoyi sistemi likvidaciya mehanizmu zolotogo standartu devalvaciya dolara ta in U 1933 1934 pp bulo zdijsneno zahodi z regulyuvannya fondovogo rinku diyalnosti birzh holdingovih kompanij Ob yektom derzhavnogo regulyuvannya stalo pripinennya spadu u virobnichomu sektori shlyahom polegshennya umov kredituvannya stvorennya mehanizmu inflyacijnogo rozvitku ekonomiki V comu napryami bulo prijnyato nizku zakoniv sho viznachali derzhavne regulyuvannya promislovosti stvoreno Nacionalnu administraciyu z ozdorovlennya promislovosti 1933 Poetapna z 1933 po 1938 r derzhavna programa regulyuvannya silskogo gospodarstva bula spryamovana na skorochennya posivnih plosh ta likvidaciyu nadvirobnictva provedennya refinansuvannya fermerskih borgiv zberezhennya rodyuchosti gruntiv ta kvotuvannya vnutrishnogo rinku viplati subsidij za viluchennya plosh z gospodarskogo obigu stimulyuvannya silskogospodarskogo eksportu ta in Rozgaluzheni zahodi derzhregulyuvannya poshiryuvalis takozh na sferu trudovih vidnosin organizaciya derzhavnih zahodiv shodo borotbi z bezrobittyam v tomu chisli organizaciya rozgaluzhenoyi sistemi suspilnih robit stvorennya kolektivno dogovirnoyi sistemi spivpraci najmanogo personalu z administraciyeyu nadannya pracyuyuchim prava uchasti u profspilkah regulyuvannya zarobitnoyi plati trivalosti ta umov praci U 1935 r bulo prijnyato statut z trudovih vidnosin zakon Vagnera stvoreno Nacionalne upravlinnya z trudovih vidnosin Popri skladnist ta superechlivist ekonomichnih naslidkiv Novogo kursu vin na praktici perekonlivo doviv zhittyevu neobhidnist ta diyevist derzhavnogo regulyuvannya rinkovoyi ekonomiki XX st Poyednannya naukovoyi roboti z praktichnoyu diyalnistyu dalo zmogu Dzh M Kejnsovi poglibiti i konkretizuvati vlasni uyavlennya pro nemozhlivist spontannogo samoregulyuvannya ekonomiki pro neobhidnist posilennya regulyuvalnoyi roli derzhavi za rahunok derzhavnih subsidij pidpriyemcyam Slidom za nizkoyu statej i pamfletiv na cyu temu v 1936 r vihodit golovna pracya Dzh M Kejnsa Zagalna teoriya zajnyatosti procenta i groshej Vona ne lishe prinesla avtorovi svitove viznannya ale j stala povorotnim punktom usiyeyi ekonomichnoyi nauki XX st Cya pracya stala rezultatom glibokogo teoretichnogo uzagalnennya poperednih naukovih doslidzhen vchenogo ta nakopichenogo dosvidu borotbi z ekonomichnoyu krizoyu peredusim u Britaniyi Znachnoyu miroyu vona vidobrazila visnovki Kejnsa sho viplivali zi svitovoyi praktiki derzhavnogo regulyuvannya cogo periodu U lyutomu 1937 r slidom za osnovnoyu praceyu bula opublikovana stattya Zagalna teoriya zajnyatosti u zhurnali The Quarterly Journal of Economics Ce buv vlasnij vidguk avtora na nizku statej vidatnih ekonomistiv Dzh Vinera V Leonteva D H Robertsona F V Taussiga sho mistili najpershi kritichni sprobi analizu jogo knigi 1936 r Osobliva cinnist ciyeyi statti Dzh M Kejnsa polyagaye u tomu sho v nij vin dav stislij uzagalnenij viklad idejnoyi osnovi i suti svoyeyi teoriyi viznachennya osnovnih vidminnostej vlasnogo naukovogo pidhodu vid pidhodu poperednikiv zrobiv akcent na tih polozhennyah yakim nadavav pershochergovogo znachennya Tomu istoriki ekonomichnoyi dumki ocinyuyut cyu stattyu tak samo visoko yak i vazhlivishi naukovi praci Kejnsa vklyuchayuchi yiyi poryad z Traktatom pro groshi ta Zagalnoyu teoriyeyu do triadi osnovnih prac vidatnogo vchenogo She v procesi napisannya Zagalnoyi teoriyi Kejns usvidomlyuvav yiyi novatorskij duh Zhittya pidtverdilo ce Vidomij istorik ekonomichnoyi dumki B Seligmen porivnyuye cyu knigu lishe iz vplivom Kapitalu Marksa i Bagatstva narodiv Smita Spravdi same Dzh M Kejnsu vdalosya bliskuchoyu movoyu principiv visloviti zagalnoviznani aktualni ideyi hoch vin buv ne yedinim hto stoyav bilya vitokiv makroekonomichnogo napryamu v ekonomichnij teoriyi OsobististDunkan Grant i Dzhon Kejns Yak zaznachayut biografi Dzh M Kejnsa jomu buli pritamanni gostrij ta yasnij rozum sila perekonannya zdatnist vibudovuvati vlasni argumenti u nezaperechnij logichnij poslidovnosti dar krasnomovstva Intelekt Kejnsa vidznachavsya takoyu yasnistyu ta gostrotoyu yakih ya bilshe ne zustrichav zgaduvav Bertran Rassel Meni inodi zdavalosya sho taka velika gostrota rozumu ne mozhe spoluchatisya z glibinoyu Ale ya dumayu sho ci moyi vidchuttya nepravilni R Harrod u biografiyi Kejnsa zaznachav sho navit korotkochasnogo znajomstva z Kejnsom bulo dostatno shob zrozumiti sho vin vidriznyayetsya vid usih lyudej yaki zhivut i zhili u minulomu Zahoplennya viklikaye ne tilki ekonomist pismennik chi finansist sho zhiv u nomu Sekret mabut polyagav u osoblivij maneri povoditisya Jogo poglyad hocha i tverdij vidbivav postijnu gotovnist do vzayemorozuminnya Vin mig duzhe shvidko i bez usyakih zusil perehoditi u rozmovi z odniyeyi temi na inshu Vin zavzhdi radiv glibokim dumkam i zauvazhennyam Spilkuvannya z nim spravlyalo veliku radist Bez sumnivu bud yaka lyudina gliboko individualna Ale individualnist Kejnsa bula pomitnishoyu nizh bud kogo Najvishu ocinku Kejnsu davali ne tilki jogo prihilniki ale j oponenti yaki pidkreslyuvali sho vin stoyit na dekilka shodinok vishe tiyeyi mezhi yaka vidpushena zvichajnij lyudini Sam Dzh M Kejns z visokoyu vimoglivistyu pidhodiv do viznachennya togo yakim povinen buti spravzhnij ekonomist Dzh M Kejns pro poklikannya ekonomista Spravzhnij ekonomist znavec svoyeyi spravi povinen buti nadilenij riznomanitnimi obdaruvannyami pevnoyu miroyu vin povinen buti matematikom istorikom derzhavnim diyachem filosofom Vin povinen vmiti rozmirkovuvati pro chastkove u ponyattyah zagalnogo i zvertati zlit svoyeyi dumki odnakovoyu miroyu do abstraktnogo ta konkretnogo Vin povinen vivchati suchasnist u svitli minulogo zaradi majbutnogo Zhodna risa lyudskoyi naturi chi stvorenih lyudinoyu institucij ne povinna zalishatisya poza mezhami jogo vplivu Slid zaznachiti sho z takoyu visokoyu miroyu vidpovidalnosti Dzh M Kejns stavivsya persh za vse do sebe i pro ce svidchat yak jogo naukova tak i bagatogranna suspilno politichna diyalnist Z riznobichnoyi harakteristiki Dzh M Kejnsa staye prirodnim ta zrozumilim jogo vnesok u pereocinku cinnostej vsiyeyi svitovoyi ekonomichnoyi dumki yaku vin zdijsniv u praci Zagalna teoriya zajnyatosti procenta i groshej U kinci 30 h na pochatku 40 h pp Kejns mav velicheznij mizhnarodnij avtoritet ta vpliv U 1940 r vin stav radnikom ministerstva finansiv U 1942 r odnim z direktoriv Anglijskogo banku zajmavsya pitannyami voyennih finansiv socialnogo zabezpechennya ta zajnyatosti Aktivna praktichna diyalnist Dzh M Kejnsa viyavilas i v galuzi mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin U 1944 p ocholivshi anglijsku delegaciyu na mizhnarodnij konferenciyi v Bretton Vudsi vin brav bezposerednyu uchast u rozrobci modeli pislyavoyennih valyutnih vidnosin stvorenni takih providnih mizhnarodnih organizacij yak Mizhnarodnij valyutnij fond ta Mizhnarodnij bank rekonstrukciyi ta rozvitku Pislya vijni Dzh M Kejns vidigrav vazhlivu rol u peregovorah z uryadom SShA pro nadannya Angliyi velikoyi poziki sha stala prologom do zdijsnennya SShA planu A Marshalla dlya pislyavoyennoyi Yevropi Dzhon Mejnard Kejns buv lyudinoyu bliskuchogo intelektualnogo obdaruvannya neperesichnoyu osobististyu svogo chasu a za nizkoyu pozicij daleko jogo viperedzhav sho odnostajno viznavalos suchasnikami Jogo viriznyali z otochennya riznobichnist zdibnostej ta shirota interesiv Za vidatni matematichni zdibnosti ne raz otrimuvav nagorodi najprestizhnishih konkursiv Velikoyi Britaniyi Mav talant birzhovogo gravcya sho prineslo jomu ta ocholyuvanim nim zakladam znachni statki napriklad Kembridzhskomu korolivskomu koledzhu skarbnikom yakogo vin buv Znavsya na realnomu biznesi ocholyuyuchi veliku strahovu kompaniyu Protyagom zhittya organichno poyednuvav naukovu diyalnist z perebuvannyam na uryadovih posadah ta gromadskoyu diyalnistyu Buv odnim z direktoriv Anglijskogo banku chlenom pravlin MVF ta MBRR obijmav chislenni visoki uryadovi posadi Lyudina riznobichnih interesiv vin buv ne tilki vidatnim intelektualom svoyeyi epohi ale takozh viznanim znavcem mistectva kolekcionerom mecenatom memuaristom vidavcem Zahoplyuvavsya literaturoyu filosofiyeyu mistectvom Bagato zusil Dzh M Kejns prisvyativ blagodijnij diyalnosti v galuzi kulturi i mistectva Vin buv chlenom pikluvalnoyi radi Nacionalnoyi galereyi golovoyu Radi z pidtrimki muziki ta mistectva zdijsnyuvav finansovu opiku baletu sam buv organizatorom baletnoyi trupi pobuduvav i u 1936 r vidkriv hudozhnij teatr v Kembridzhi ocholyuvav taki vidannya yak Nejshn ta Nyu Stejtsmen Cya bagatogrannist osobistosti Kejnsa znajshla mistke vidobrazhennya v avtoritetnomu vislovlyuvanni jogo biografa R Skidelski Nikoli she ne bulo takogo ekonomista yak vin lyudini yaka poyednuvala b stilki yakostej do togo zh takoyi visokoyi probi yaki bentezhili jogo dumku Vin buv ekonomistom nezbagnenno kurjoznogo rozumu matematik yakij mig zaslipiti lyudej nejmovirnimi nematematichnimi fantaziyami logik yakij sliduvav logici mistectva chistij teoretik prikladnik ta derzhavnij sluzhbovec odnochasno predstavnik akademichnogo svitu tisno pov yazanij z Siti U 1942 r za viznachni zaslugi u naukovij derzhavnij ta suspilnij diyalnosti Dzh M Kejnsu bulo prisvoyeno titul pera vin stav chlenom Palati lordiv Pomer Dzh M Kejns 21 kvitnya 1946 p trohi ne dozhivshi do 63 richnogo viku Do ostannih dniv naukovec viyavlyav velikij interes do ekonomichnoyi teoriyi ta ekonomichnoyi politiki i peredusim do problem finansiv zajnyatosti mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin tosho Vidatnij ekonomist XX st pohovanij u Vestminsteri Vnesok v ekonomikuKejns narodivsya v rik smerti Karla Marksa Mizh yihnimi vchennyami mozhna provesti taki paraleli obidva voni pracyuvali iz ekonomichnimi agregatami hotili zmin v ekonomici ta politici buli kritikami klasichnoyi ekonomichnoyi teoriyi Marks bilshoyu miroyu Mozhlivo Kejns zapozichiv u Marksa iz jogo teoriyi kriz argument zi zmenshennyam popitu U svoyij osnovnij praci Zagalna teoriya zajnyatosti vidsotkiv i groshej Kejns visunuv gipotezu sho rinkova ekonomika ne mozhe samostijno potrapiti v rivnovagu Vin vvazhav sho Zakon Seya zgidno z yakim propoziciya tovar sama znahodit sobi popit ne diye v korotkostrokovomu vimiri Takim chinom mozhut viniknuti nevikoristani zasobi virobnictva sho v svoyu chergu mozhe sprichiniti nepovnu zajnyatist oskilki protyagom korotkogo stroku cini ta zarobitna plata ne ye gnuchkimi Kejns takozh namagavsya dovesti sho zbilshennya dohodiv naselennya vnaslidok zbilshennya zagalnogo popitu prizvede do zbilshennya zaoshadzhen ale ne avtomatichno do zbilshennya investicij yak ce pripuskalosya klasikami oskilki lyudi vichikuyut na krashi mozhlivosti investuvannya otzhe trimayut yih v tak zvanij spekulyativnij kasi tosho Vnaslidok cogo zmenshuyetsya popit bo pidpriyemstva otrimuyut nasampered signal zmenshiti propoziciyu Takim chinom zaoshadzhennya gromadyan oskilki voni ne investuyutsya zmenshuyut zagalnij popit Problemoyu ye dlya nogo takozh investicijna diyalnist pidpriyemstva yaka ne ye sistematichnoyu osoblivo koli zdijsnyuyetsya za umovi neviznachenosti Shilnist pidpriyemstv do investicij zalezhit vid ochikuvanoyi pributkovoyi stavki z investicij a takozh stavki na rinku Inkoli navit u razi nizkoyi stavki na rinku investiciyi ne zdijsnyuyutsya navpaki lyudi ta pidpriyemstva trimayut groshi Taku situaciyu nazivayut groshovoyu pastkoyu V comu vipadku derzhavi ye sens investuvati oskilki efekt multiplikatora zbilshuye pozitivnij efekt investicij v kilka raziv naskilki zalezhit vid nahilu do spozhivannya gromadyan Zbilshuyetsya popit na tovari zbilshuyetsya vidpovidno i popit na rinku praci Zadlya prognozuvannya investicijnogo klimatu vin rozrobiv Kejnsiansku funkciyu Kejns takozh propaguvav ekspansivnu groshovu politiku dlya zbilshennya investicij Vvazhav sho yedinoyu prichinoyu poganoyi kon yunkturi ye vidsutnist popitu Pracya Kejnsa politichnih rekomendacij ne mistila Vin takozh ne propaguvav deficit spending anticiklichnu ekonomichnu politiku zaznachenij termin buv vpershe vikoristanij Abba Lernerom Vvazhav potribnoyu stabilizaciyu ekonomiki cherez dovgostrokovi ta postijni derzhavni investiciyi napriklad v infrastrukturu ta zhitlove budivnictvo Div takozhKejnsianstvo Kejnsianska funkciya investicij Neokejnsianska ekonomika 9917 Kejns asteroyid nazvanij na chest ekonomista Pravilo Kejnsa RemziPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118561804 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Afanasev V S Kejns Dzhon Mejnard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1973 T 12 Kvarner Kongur S 18 d Track Q649d Track Q17378135 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www econometricsociety org society organization and governance fellows memoriam Kindred Britain d Track Q75653886 The Stage The stage and television today 1921 Iss 2316 P 11 ISSN 0038 9099 d Track Q5235126 Yergin ta Stanislaw 2002 s 39 42 Sloman John 22 zhovtnya 2008 anglijskoyu BBC Arhiv originalu za 4 kvitnya 2009 Cohn Steven Mark 2015 anglijskoyu Taylor amp Francis s 111 ISBN 978 1 317 46120 3 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2017 Procitovano 1 travnya 2020 Davis William L Figgins Bob Hedengren David Klein Daniel B traven 2011 PDF 8 2 126 46 Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2021 Procitovano 1 travnya 2020 Skidelsky Robert 26 zhovtnya 2010 Keynes The Return of the Master anglijskoyu Cambridge Public affairs ISBN 978 1 58648 897 0 Nomer 92 u Rejtingu 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik Newsweek s Top 100 Books spisok 100 najkrashih knig usih chasiv zhurnalu Nyusvik 6 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Krugman Paul 1995 Peddling Prosperity Economic Sense and Nonsense in the Age of Diminished Expectations W W Norton s 43 ISBN 978 0 393 31292 8 In 1968 in one of the decisive intellectual achievements of postwar economics Friedman not only showed why the apparent tradeoff embodied in the idea of the Phillips curve was wrong he also predicted the emergence of combined inflation and high unemployment dubbed stagflation Time 27 serpnya 1979 Arhiv originalu za 4 listopada 2012 Procitovano 13 listopada 2008 Chris Giles Ralph Atkins Krishna Guha Financial Times Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2020 Procitovano 23 sichnya 2009 The Bloomsbury Group 22 serpnya 2007 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2021 Procitovano 26 travnya 2012 Mulley Claire 2009 The Woman Who Saved the Children A Biography of Eglantyne Jebb Founder of Save the Children Oxford One World Publications Sources Thorpe D R 2010 Supermac The Life of Harold Macmillan Chatto amp Windus s 27 LiteraturaN Rotar Kejns Dzhon Mejnard Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 325 ISBN 978 966 611 818 2 Fuller Edward W Keynes Called Himself a Socialist He Was Right Mises Wire 04 10 2020PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kejnz Dzhon MejnardVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu John Maynard KeynesDzhon Mejnard Kejns ryativnik kapitalizmu Sergij Shevchenko Galicki kontrakti 24 cherven 2003 25 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Biografiya Dzhona Mejnarda Kejnsa 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl Time 100 najvazhlivishih osobistostej XX st Dzhon Mejnard Kejns 26 serpnya 2009 u Wayback Machine angl J M Keynes The General Theory of Employment Interest and Money 1936 14 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi